If you are having trouble reading ePOSHTA, click HERE.
Якщо Ви маєте труднощі читати еПОШТУ, натисніть ТУТ.

image
One day you will be asked
"Father, where were you when Ukraine was being destroyed?"

image
Мовний закон. Суть.
The Essence of the new law on Russian language law in Ukraine

 

image

Василь Горбачов приїхав до Києва захищати
українську мову з Донецької області

Кому я потрібний як я себе не поважаю і зараз мовчу? – ВІДЕО
Послухайте, що каже цей чоловік і передайте іншим.
https://www.facebook.com/photo.php?v=441644942534446

 

July 9 липня 2012
Vol.13 No.
12
People&Culture&Politics&Business

Know someone who'd like a trial copy of ePOSHTA? Send their e-mail address to:
subscription@eposhta.com
with "Subscription" in the subject line.

In this issue:

  Редакційна Сторінка

За лаштунками передвиборчої кампанії-2012

Від мовних протестів до акції "Україна без Януковича"

  Focus

              Sponsored by:

               image
               Currency Exchange • Money Transfer
               Toronto • North York • Oakville/Mississauga

When language matters

Russification via bilingualism
Call to boycott Ukrainian diplomatic offices
Ukrainian American Bar Association statement regarding the Ukrainian law "On principles of language policy"

  Фокус

Януковичу потрібно змінити Конституцію під себе - ВІДЕО
Тартак заспівав гімн Партії снайперів!
Свавілля: Чому ні влада, ні народ не хочуть жити по закону? - ВІДЕО
Доній: В Україні при владі російські націоналісти - ВІДЕО

Реанімація Ющенка + Коментарі громадян

  Viewpoint

Germany, East Central Europe, and moral responsibility for the Holocaust: Part I & 11

What if Russia and China don’t become more liberal?

  Незалежний Погляд

Вони не пройдуть!
Як вижити під окупацією? + ВІДЕО
Політтехнолог Медведєв: Ющенко винен у тому, що Президентом став Янукович, а міністром освіти - Табачник - ВІДЕО
Про "емоційну" реакцію Литвина

  Call to Action

VOTE for Gaskin Lion - a project marking the 100th anniversary of Ukrainian settlement in Kingston

  Заклик до дії

Промова Олеся Донія- Укр.дім на захист мови 6 липня

Кожний  нині мусить бути відповідальним за майбутнє держави

Врятуйте нас від хабарів на Житньому ринку!!!!

Відкритий лист української громади Австралії у справі (прийняття) антиконституційного закону щодо мови
Please join my cause: Philips Україна, не ігноруй україномовного споживача! Ми теж люди!

  Events

Send information on social events, conferences, and employment to: events@eposhta.com at least two weeks before the event date. See the guidelines for submitting EVENT announcements.
Links to event postings
Toronto: Protest in support of the Ukrainian language - Jul. 18
Toronto: Opera night at KUMF Gallery - Jul. 20

  Події

Торонто: Протест на захист української мови - 18 липня

  Programs & Conferences

Saskatoon. SK: Summer cultural and musical summer program for teenagers at Petro Mohyla Institute -- Aug. 6 -19

  Програми і Конференції

Львів: Мовний Клуб Open World - вечірні заняття і дитячий англомовний табір
Київ: Майстерня вуличних акцій - 18-20 липня (подаватись до 12 липня)
Київ: Літня школа лідерів -- 26 - 30 липня (подаватись до 15 липня)
Сумська обл.: "Відвага імені Івана Гавдиди" – табір волі та характеру! - 1-12 серпня
Київ: Конференція: Міграція у контексті цивілізаційної трансформації України і світу - 27 серпня
Львів: Конференція: Українська мова у світі -- 8-9 листопада

  Current Affairs

Ukrainian community launches election observation mission: Former Canadian ambassador Derek Fraser to head mission

UCC's open letter on language law in Ukraine
UWC appeals to international community to demand immediate release of opposition leader Yuriy Lutsenko

Lakeside Canada Day BBQ with Borys Wrzesnewskyj - ВІДЕО

Ukrainians of Russia to complain over liquidation of their organization

  Сучасні Пoдії

Українська громада розпочинає місію спостереження за виборами: місію очолить колишній посол Канади Дерек Фрейзер
Європейський суд з прав людини задовольнив позов Луценка
Конґрес Українців Канади пише відкритого листа з приводу мовного закону в Україні
СКУ закликає міжнародне співтовариство наполягати на негайному звільненні лідера опозиції Юрія Луценка

  Arts & Letters

People, save our song - Рятуйте люди пісню

  Культура

У Києві відбувається Міжнародний етнічний фестиваль «Країна мрій» - фото
З Музейної Скрині: Жіночі вишивані сорочки - ВІДЕО
II Всеукраїнський конкурс з народної ляльки

  Ukraine & the World

Derek Fraser: What’s at stake in the Ukrainian parliamentary elections

Tymoshenko on language law: Yanukovych declared war on whole nation

A letter from Ukraine

New Report: Democratic Decline Persists in Ukraine | Freedom House

  Україна і Світ

Об'єднана опозиція представляє політичну платформу - ВІДЕО
Об'єднана опозиція опублікувала список кандидатів в нардепи (СПИСОК)

Внутрішня кухня Партії регіонів

Опозиція "підказала Януковичу вийти з ситуації політико-правовим рішенням" і оголосити одночасні парламентські-президентські вибори - ВІДЕО
Freedom House: вибори в Україні - тест на легітимність влади
Необхідна підтримка української мови – екс-президент Європарламенту
Президент Парламентської асамблеї НАТО Карл Ламерс про головну мету візиту в Україну - ВІДЕО
Тимошенко подякувала Комаровському за підтримку - ВІДЕО
  Захист Мови
Чому не можна голосувати за законопроект “Про засади державної мовної політики”? Дванадцять основних аргументів

БЮТ оскаржить в ЄСПЛ голосування за закон про мови - Литвина можна судити

Лист голові В.Р. Литвину із закликом від 69 інститутів громадянського суспільства не підписувати законопроект «Про засади державної мовної політики»
Заява Асоціації Українських Правників Америки щодо закону України "Про засади державної мовної політики"

300 активістів започаткували Всеукраїнський комітет захисту української мови

Примара Конституції. Або нотатки на полях Конституційної асамблеї
Рідна мова, як рідна мати -- від роду. Подолання мовних штампів часів імепрії
Хто є гу [who], або знову про засади державної мовної політики
"Цілуйте кого ви хочете в дупу" - ВІДЕО
В Івано-Франківську "регіоналам" принесли свинячі голови без язиків

  Історія

Книга: Іван Ремболович

  Суспільство

Яка мова повинна залишатися державною? - ВІДЕО
Одеський ліцей: УПА борці за незалежність України - ВІДЕО

  А король таки голий!

Колесніченко (законпроект про мову) про депутатів ідіотів -- ВІДЕО

Політика – не ''кидалово'' (як чомусь думає Партія регіонів)

''Павлік Морозов. Сучасні хроніки'': Ви чули? Гетьман повернувся! -- ВІДЕО
Ляшко депутатові ПР Болдирєві: "Що ви тут робите в парламенті? "Ви пенсію отримуєте, зарплату отримуєте і в ночі про проституток пишите." -- ВІДЕО

  Релігія

Відчувається зневага до того, що є важливим і святим для кожної людини -- патріарх Святослав про мовний закон - ВІДЕО

  From Our Mailbox / Blogbox

What are we going to do about it??

Actions speak louder than words

Re: “Example of young priests currently recruited by the UOC of USA”


За лаштунками передвиборчої кампанії-2012 TOP

Нестримно наближаються в Україні парламентські вибори-2012, які відбудуться 28 жовтня біжучого року. Як виглядає, вони будуть одними з найбрудніших в історії незалежної України. Адже так звана політична сила ПРУ на чолі з В. Януковичем, який неконституційним шляхом захопив всю повноту влади в Україні, зробить усе можливе й неможливе, щоб утриматися біля керма держави. Уже загодя цією псевдополітичною силою витягується пропахлий скандалами й специфічним кримінальним душком увесь арсенал донецьких виборчих технологій: адміністративний тиск, залякування політичних опонентів, використання чорного піару, купівля  виборців, роздача харчових пакетів тощо.

image

Ці збанкрутілі політичні шахраї маніпулюють громадською думкою на підпорядкованих їм ЗМІ (кожен п`ятий матеріал реґіональної преси замовного характеру), то істерично роздають громадянам «вітину тисячу» (часткове поверненння заощаджень Ощадбанку СССР) , то крапленими картами розігрують антиукраїнську карту навколо реґіональних мов (новий Валуєвський закон). На фоні цієї какофонії шулерства, облуди, брехні, лицемірства, демонстративного нахабства, локшинової демократії навіть останніх років покійний комуністичний режим, який облаштовував вибори партійних бонзів без будь-якого вибору, виглядає меншим злом і моральнішим. Пояснення просте: комуністичні вожді й вождики грали за сякими-такими правилами, владна донецька мафія живе за законами кримінального світу.

Одним із передвиборчих ходів ПРУ став накинений українському суспільству Закон «Про вибори народних депутатів України» від 17.11. 2011 р. Згідно з цим законом встановлено 5%-ий (замість 3%) прохідний бар`єр і змішану систему голосування: 225 депутатів обираються за партійними списками і 225 - за мажоритарною системою. Одна й та ж сама особа не може балотуватисяч одночасно за партійними списками й по мажоритарних округах. Ще одним владним нововведенням є нове територіальне нарізання виборчих округів, під політичну перспективу окремих кандидатів від ПРУ. Не передбачено також участі у виборах політичних блоків.

Отже Партія реґіонів, що катастрофічно втрачає рейтинґ (обвалився з 40% до 27,7% за час перебування при владі) прагне після майбутніх виборів прихопити до своєї депутатської фракції багатьох мажоритарників за злочинною схемою: підкупом, тиском, провокаціями, погрозами про закриття бізнесу, відкриття сфабрикованих кримінальних справ тощо. Не так давно надбанням української громадськості став голосний скандал про спробу вербування головою провладної фракції «Реформи заради майбутнього» І. Рибаковим депутата «БЮТ-Батьківщини» Р. Забзалюка, за 500 тисяч доларів із наступними доплатами.

Що ж до українського тушканства, то такого ганебного явища не спостерігається в жодній цивілізованій країні світу. Безперечно, політичні перебіжчики трапляються й на Заході, але, як правило, вони стають політичними трупами відразу ж після закінчення депутатських повноважень. Вочевидь, запобіжником тушканства є наявність чітко окресленого правового поля, а також прищеплені змалку моральні критерії. Стосовно моральних гальм українського суспільства, то щораз більше відчувається їхній дефіцит. Ну, а коли вже заходить мова про криміналізовану структуру під вивіскою «Партія реґіонів», то, безперечно, жодних моральних засад не може бути в середовищі донецьких братків, які дружать з «фенею» (кримінальним жарґоном) і живуть за законами того ж світу. Тож цілком закономірним є те, що депутатська фракція ПРУ та її сателіти стали скопищем професійних політичних повій, які неодноразово змінювали свою політичну орієнтацію на протилежну, ну й відповідно партійну риторику. 

Останнім часом лунають закиди в адрес «БЮТ-Батьківщини» та НУНС за тиражування тушок. Звісно, ці закиди мають під собою солідне підґрунтя. Буває, що цим двом політичним силам дістається за тушканство ще й від ПРУ. Адже цинізм реґіоналів віддавна зашкалює! Однак поза увагою більшості критиків залишається той факт, що масову політичну корупцію в стінах Верховної Ради впровадила саме донецька політична мафія. І ще: однією з головних причин великої кількості тушок у Верховній Раді є бандитські методи, якими здебільшого донецькі поганяйли ґвалтують слабкодухих, заганяючи їх у своє політичне лігвище.

Але про самі вибори. Хоч початок виборчої кампанії розпочинається за 90 днів до дати виборів, однак ПРУ вже розпочала підкуп виборців грошима, продуктовими наборами та ін. Зокрема за даними ЗМІ народні депутати від ПРУ купують виборців за харчі в Харкові (гречка, згущене молоко, соняшникова олія, цукор, чай, печиво і цукерки), використовуючи загально освітні школи для складування своїх політичних хабарів. Як бачимо, сутність цього олігархічно-кримінального угрупування не змінилася всупереч цинічно декларованій ними відданості демократичним цінностям. Отже маятник фальсифікацій ПРУ поступово розкручується. І не дивно, що тільки 3% виборців в Україні вірять у чесні вибори. Та й про які прозорі й демократичні вибори в Україні може йти мова, коли за тюремні ґрати за політичною мотивацією кинуто лідерів опозиції Юлію Тимошенко та Юрія Луценка?!.

Чи є в опозиції реальні шанси закріпити своє становище у Верховній  Раді, а то й здобути в ній більшість? Згідно з останніми статистичними даними рейтинґ опозиції вищий, ніж у провладних партій: Партія реґіонів – 27,7%, «Батьківщина» - 26,3%, «Удар» -15,5%, КПУ – 9,8% і «Свобода» – 5,1%. Отже картина розкладу сил у Верховній Раді за партійними списками (225 мандатів) мала б бути наступною: ПРУ – 74 місця, «Батьківщина» - 70, «Удар» Кличка – 41, КПУ – 26, «Свобода» - 14. 

Варто відзначити, що на відміну від ПРУ об`єднана опозиція  налагоджує тісну співпрацю з рухом «Чесно» й іншими громадськими структурами, які ведуть контроль за чистотою виборчих списків. Варто відзначити, що на відміну від ПРУ об`єднана опозиція  налагоджує тісну співпрацю з рухом «Чесно» й іншими громадськими структурами, які ведуть контроль за чистотою виборчих списків. Довідка: до об`єднаної опозиції увійшли такі партії як «Батьківщина» Ю. Тимошенко, «Фронт змін» А. Яценюка, «Народна самооборона» Ю. Луценка, «Громадянська позиція» А. Гриценка, «За Україну!» В. Кириленка,  «Реформи і порядок» С. Соболєва, «Народний рух України» Б. Тарасюка. Не виключено, що до об`єднаної опозиції ще приєднаються «Європейська партія» М. Катеринчука та Меджеліс кримсько-татарського народу з М. Джемілєвим. Окремими колонами, за узгодженими кандидатами з об`єднаною опозицією, по мажоритарних округах ідуть на вибори «Свобода» О. Тягнибока та «Удар» В. Кличка.

Об`єднана опозиція робить усе можливе, щоб запобігти появі серії нових перебіжчиків у Верховній Раді. Днями вона ж опублікує відкриті списки партійних кандидатів і мажоритарників, де, як обіцяють, кожного кандидата в народні обранці зможуть обговорювати виборці.  А сам кандидат повинен публічно подати дані про себе: автобіографію, декларацію про доходи й видатки, освіту, незмінність політичної позиції, непричетність до корупційних схем, до порушень прав людини, підтвердити відсутність другого громадянства тощо. Окрім того, скласти присягу про незмінність політичної позиції, постійно брати участь у роботі Верховної Ради, щорічно опубліковувати свої прибутки й видатки та ін. А об`єднана опозиція зобов`язується не купувати виборців, матеріально їх не заохочувати, дбати про чесний підрахунок голосів, сприяти роботі міжнародних і вітчизняних спостерігачів, журналістів. 

Існують два варіанти розвитку України після парламентських виборів-2012.

Click on image to play animation
Натисніть на зображення, щоб грати анімацію

image

Перший: міжнародна ізоляція з паралельними санкціями проти донецької владної верхівки, найбільш одіозних силовиків, прокурорів, суддів, депутатів тощо. Провідні європейські чиновники ОБСЄ, Ради Європи та акредитовані в Україні європейські дипломати однозначно заявили, що «останнім тестом» для країни будуть саме парламентські вибори-2012, на предмет їхньої чесності й прозорості. Позиція США дещо відмінна: Вашинґтон прагне заздалегідь визнати вибори недемократичними, оскільки головні опозиціонери кинуті за тюремні ґрати за політично вмотивованими кримінальними справами. Відомо, як піклуватиметься про «чесність» і «прозорість» виборів-2012 донецька кримінальна братія.

Утім, не виключено, що в недалекому майбутньому на В. Януковича та ПРУ чекатимуть серйозні політичні випробовування. На думку президента Центру європейських та трансатлантичних студій у Києві Олексія Коломійця, вибори до Верховної Ради будуть нелеґітимними. Причина: «...після рішення Конституційного суду України від 1 грудня 2010 р. (про скасування політреформи 2004 р. – заувага Редакції) всі головні інституції України, - президент, ВРУ та Кабмін, - втратили свою леґітимність». А, значить, усі рішення та розпорядження цих інституцій є незаконними.

Тому навіть якщо вибори в Україні пройдуть відносно чесно і спокійно, базуючись на тому, що документи, які були ухвалені є незаконними, українські громадяни не можуть леґітимно обирати владу.Зрештою, О. Коломієць дещо деталізував свої міркування: «Закон був прийнятий нелеґітимною Верховною Радою і підписаний нелеґітимним президентом. Тому всі процеси, які відбуваються в Україні навколо виборів, повністю знаходяться в неконституційному й неправовому полі. Тому навіть якщо вибори в Україні пройдуть відносно чесно і спокійно, базуючись на тому, що документи, які були ухвалені є незаконними, українські громадяни не можуть леґітимно обирати владу».

Чи зуміє скористатися з цієї політичної колізії опозиція разом із найактивнішою частиною громадянського суспільства покаже час. Партією реґіонів створено політичний прецедент: всі державні інституції України повинні підтвердити свою леґітимність. При позитивному розвиткові подій одразу ж після парламентських виборів-2012 мали б відбудутися позачергові парламентські та президентські вибори. І внаслідок широкого волевиявлення народу повинні б донецьке бандформування «Партія реґіонів» вкупі зі своїм головарем за кримінальною кличкою «Хам» опинитися на смітнику історії.

Більше всього хочеться вірити в останній розвиток подій в Україні.

Редакція еПОШТИ

Від мовних протестів до акції "Україна без Януковича" TOP

Від мовних протестів до акції «Україна без Януковича»
У діаспорному Інтернет-просторі зав`язалася палка дискусія щодо закону «Про засади мовної політики в Україні»та позиції в цьому питанні опозиційних сил, а також доцільності акцій протесту в Україні тощо. Значна частина дискутантів виявилися неспроможними зрозуміти реалії України в усій їхній суперечності, багатогранності та багатовимірності. А найбільше – вникнути в мотиви, якими керується кримінальна влада України при прийнятті тих чи інших рішень. 

Причиною часткового чи повного нерозуміння ситуації в Україні більше чи менше  відомими канадськими політологами й політиками є автоматичне перенесення демократичних парадигм на політичний ґрунт України. Вийти з цього окресленого кола вдається тільки одиницям: поки що політологам Тарасові Кузю й Олександрові Мотилю. Більшість не може збагнути того, що розглядати політичну ситуацію в Україні, тим паче давати якісь оціночні судження чи робити прогнози може тільки той, хто з`ясував для себе найголовніше: Україною править банда кримінальних злочинців, без жодних моральних засад, яка нехтує законами, навіть ініційованими й ухваленими ними.

image

Уся так звана реформаторська і законотворча діяльність в Україні відбувається під невсипущим контролем диктатора В. Януковича та є димовою завісою для дезорієнтації міжнародних структур і частково громадян України. Водночас ця псевдодіяльність влади нібито на благо народу переслідує подвійну ціль: політичну - якомога довше залишитися при владі й клептократичну - якомога більше вкрасти. Саме в цьому шулерському контексті мали б розглядати діаспорні політологи й політики україножерський законопроект (закон) Колісниченка-Ківалова.

Передовсім діаспорним дискутантам не варто наголошувати на безперспективності  законопроекту «Про засади мовної політики в Україні» у контексті його втілення в життя, головно - через закладені в ньому правові колізії та багатоплановий мовний аспект. Політичні шахраї з ПРУ зроблять усе можливе й неможливе, щоб, наприклад, неросійські національні меншини самі відмовилися від своїх прав, передбачуваних мовним законом. За прикладом не потрібно далеко ходити: вже нині в Сєвєродонецьку  (столиці ПіСУАРу, сепаратистській Південно-східній українській автономній республіці, 2004р.) збирають підписи на підтримку російської мови під погрозою звільнення з праці. Утім, спрогнозувати будь-кому те, що назавтра збреде в голову головному кримінальному авторитетові В . Януковичеві та його підвладним браткам надто важко.

Що ж насправді рухає кримінальним угрупуванням під вивіскою «Партія реґіонів» в ухваленні злощасного законопроекту про мови? Відповідь: 1) потреба ПРУ перед виборами підвищити в російськомовних регіонах свій надто низький рейтинг; 2) почуття помсти свідомому українству за ганебний програш у виборах-2004;  3) встановлення в Україні довготривалого диктаторського режиму білоруського зразка шляхом повної денаціоналізації (русифікації); 4) наступ на українську ідентичність (мову) як фактор більшої зговірливості Росії в перемовинах у ціні на газ.
Однак глибоко помиляються ті, які вважають, що українська мова є невмирущою, бо вбереглася від знищень впродовж століть переслідувань, а нині вона сяк-так функціонує в українській державі.
Однак глибоко помиляються ті, які вважають, що українська мова є невмирущою, бо вбереглася від знищень впродовж століть переслідувань, а нині вона сяк-так функціонує в українській державі. Отже немає жодних причин, щоб турбуватися за її майбутнє.

Усім нам у діаспорі слід збагнути наступне: 1) фактично знищено українське село, яке повсякчас було оберегом української ідентичності; 2) процес добровільної й недобровільної русифікації в Україні (і в Галичині також) сягнув такого критичного рівня, що став реальною загрозою для існування титульної нації; 3) україномовних і неукраїномовних українців відокремлює дуже тонка межа, тож при задіянні ПРУ важелів тиску ця межа може щезнути. Унаслідок цього україномовні українці майже розчиняться в російськомовному середовищі. Останнім часом подібне спостерігаємо в столиці України. На противагу 90-им і післяпомаранчевим рокам у Києві не чути українську мову. Саме це є головною причиною того, що акції проти нового Валуєвського закону є такими малочисельними під Українським домом.

Натомість акції протесту в Києві та в інших містах України стали мобілізуючим чинником не тільки у справі збереження української мови, але й майбутнім фактором консолідації всієї України проти злочинного режиму ЯнуковичаЗвідси: правильною була позиція опозиційних сил, які сконцентрували свою увагу на протидії прийняттю у Верховній Раді антиукраїнського закону про мови. Адже українська мова – останній бастіон титульної нації, українська мова – фундамент Української держави. Відсутність боротьби за українську мову засвідчила б повну капітуляцію українства перед донецькою кримінальною ордою. Звісно, з витікаючими звідси вкрай негативними наслідками для майбутнього України, її народу. Натомість акції протесту в Києві та в інших містах України стали мобілізуючим чинником не тільки у справі збереження української мови, але й каталізатором майбутньої консолідації всієї України проти злочинного режиму Януковича. Позаяк боротьба за українську мову плавно переходить у нову фазу: боротьбу з антинародним режимом Януковича.
image

Чи могли опозиційні фракції БЮТ та НУНС перешкодити ухваленню нового Валуєвського закону? Ні!!! Бо шулерська парламентська більшість підпорядковується безпосередньо вказівкам так званого президента Януковича, при цьому систематично порушуючи Конституцію України й Регламент Верховної Ради, спирається на підтримку Конституційного чи, радше, неконституційного суду, та всіх неправедних судів, має великий депутатський резерв-кнопкодавів, у тому числі й натренованих мордоворотів, які можуть зробити інвалідом будь-кого з опозиційних депутатів тощо.

Зрештою, опозиційні фракції повністю усунуті ПРУ та її сателітами від законотворчого процесу. Фактично перші опинилися в ролі спостерігачів за політичними шахрайствами та маніпуляціями реґіональної більшості, не маючи жодних важелів впливу, щоб, зокрема, перешкодити прийняттю Верховною Радою останніх двадцять найкорумпованіших законопроектів.

А це значить, що парламентські методи боротьби для опозиційних фракцій вичерпано, через що опозиційним партіям потрібно йти в народні маси, щоб піднімати їх на акції громадянської непокори, аж до усунення бандитської влади від керма держави.
А це значить, що парламентські методи боротьби для опозиційних фракцій вичерпано, через що опозиційним партіям потрібно йти в народні маси, щоб піднімати їх на акції громадянської непокори, аж до усунення бандитської влади від керма держави. Вочевидь, вирішальну роль в останньому мають відіграти парламентські вибори-2012.

Сьогодні перед опозиційними силами стоїть архіважливе завдання: повернути довіру українського виборця, що стане запорукою вагомої перемоги на наступних парламентських виборах. Сьогодні опозиційним силам потрібно донести до кожної української домівки - від Карпат до Криму, від Львова до Донецька, що загрозою для кожного громадянина не є українська чи російська мова, а антинародна, скорумпована влада на чолі з Віктором Януковичем.
                    
Редакція еПОШТИ

When language matters TOP

image
Двоязикастість Vadym Kolesnichenko: "Changing over to bilingualism for
my convenience is a sign of YOUR psychological weakness."

A language need not be defended, rather it needs to be spoken in everyday life.

( Source )
June 15, 2012

Hanna Trehub

Slavist Yuri Shevchuk on conventional and new scenarios of assimilation, Russification and a pretense statehood

The language grows anemic when its native speakers can no longer think in that language alone, as they do in any community that has language freedom. With time, they lose the ability to create their native, not translated, original neologisms and slang, or generate their trendy spoken language, juicy, appealing, exotic and unique. … a language without slang is doomed to die because slang is the zone in every language that generates new blood. In late May, Yuri Shevchuk, a well-known Slavist, lecturer in Ukrainian at Columbia University and Harvard Summer School, and the founder of Ukrainian Film Club at Columbia University, currently the only permanent forum for Ukrainian films in North America, delivered open lectures on, ‘Russification in Ukraine: Traditions and Innovations’, at Lviv and Kyiv ‘Ye’ Bookstores under the ‘New Trends: Society, Politics and Culture’ project. During his visit to Ukraine, Mr. Shevchuk found the time to talk to The Ukrainian Week.

IMPERIALISTIC HERITAGE

U.W.: Why, after the USSR collapsed, is Ukraine still undergoing the forced imposition of the Russian language as a dividing element? This is not happening in other post-soviet republics, other than maybe Belarus.

I would add Kazakhstan to Ukraine and Belarus. It also has a huge problem of Russified culture, language and mindset. The imperialistic policy has been so successful in Ukraine and a failure in virtually all other FSU countries for a number of reasons. Firstly, Ukraine spent much more time under Russian occupation and its assimilation policy was implemented on a massive scale, consistently and often violently. Secondly, Ukraine lacks a strong national elite with enough economic importance to conduct a cultural and language policy of its own, unlike Poland. Thirdly, the myth about how much Ukrainian and Belarusian language, civilization and mindset have in common with those of Russia was always widely promoted until it was so deeply entrenched in local’s minds it undermined the ability to resist the expansion.

Russian imperialism used assimilation tools against the Ukrainian language that would never have worked with Baltic and Caucasian languages. Yuri Sheveliov called them the ‘tools of internal pressure’ on the language that penetrate its system, syntax, phonetics and vocabulary which is the least resistant to assimilation processes. He qualified the intrusion as the original invention of Russian imperialism. Great Britain, Spain or France had never thought of undermining the languages of nations they colonized from inside. Russian imperialists are extremely effective at this, causing some far-reaching impacts. One is making many Ukrainians believe that their language is just a distorted, unoriginal and poor copy of the Russian language.

U.W.: What are the most popular scenarios of cultural and language assimilation in the old empires: Great Britain, Spain and France? How similar is the Russian model?

External pressures on languages, including first and foremost bans and punishment for using the language. This is followed by the shaping of a cultural and language environment where symbolic capital accumulates on the basis of the dominating language alone. Knowing and speaking the language of the metropolis opened ways to join the empire, get in the game and have career growth (this was typical in British India). No empire can survive without involving members of the colonized community in the mechanisms of oppression, control and governance on a massive scale, because the dominant nation has no sufficient human resources to put administrators everywhere. With Ukraine, the tools of external pressure were identical to those used in Algeria or Morocco, by the French, or South Africa and India by the British.

U.W.: Has Russian linguistic imperialism evolved with time? What particular features did it develop in the 21st century?

Russifiers are definitely inventive as they keep adjusting the tools of assimilation and Russification to the situation in Ukraine, which has changed drastically. In 1989, the Ukrainian SSR passed the law on languages that required bureaucrats to learn Ukrainian over the next 10 years. This never happened because pretense independence evolved instead, accompanied by a pretense language policy and pretense state. It had all the necessary attributes, including the national anthem, colours, bureaucrats, president and the army, yet it was essentially ruled by Kravchuk and Kuchma, the old red communists. Red directors see this culture and the statehood idea as something deeply hostile and alien, not just strange. What they suddenly realized, though, was that they could get windfall profits from this.

All Western policy analysts I have heard or read said that the Ukrainian political elite lacks the ability to think in terms of the state and has zero ambition to leave something other than the statistics of their personal enrichment in history. These are its two key features and typical for each and every Ukrainian president.

LANGUAGE QUASI-POLICY

U.W.: How does the world see bilingualism? Why is Ukrainian bilingualism that you call ‘Schizophrenia’ dangerous for the nation?

Ukraine is the only nation that doesn’t care what language it speaks. Yet, it matters everywhere else in the world, including Russia. And we are imposed a sort of pervert internationalism based on the wrong idea that the language does not matter.Ukraine is the only nation that doesn’t care what language it speaks. Yet, it matters everywhere else in the world, including Russia. And we are imposed a sort of pervert internationalism based on the wrong idea that the language does not matter. The spin doctors of this fake internationalism which is, in fact, the concept of Moscow’s superiority, feed us with slogans, such as “I like any language as long as it’s Russian.” Bilingualism is pure assimilation, a way of speaking just one language, and Russification in the case of Ukraine. We’re being imposed what I and many others call language Schizophrenia, whereby Ukrainians hear people speak Ukrainian, and other languages, chaotically within just one minute of a TV show. As a result, each language spoken is primitive and poor. The host, who is a native speaker of Russian, speaks it naturally, while Russian-speaking hosts who speak Ukrainian on TV look like they are turning their brain inside out trying to translate their Russian language thoughts into Ukrainian. The result is a hybrid, a simulacrum that disgusts and repulses the mass of the audience, rather than appeals to it. That is the policy russifiers pursue on Ukrainian TV and radio. Actually, they are brilliant at it. Notably, people who would hardly qualify as cultural cannibals participate in this Schizophrenia enthusiastically. They are the nation’s leading writers and intellectuals who agree to being spoken to in Russian on Ukrainian media. I must say that in other places where the languages of colonizers and the colonized are in tight contact with each other, such as Puerto-Rico, Catalonia or Quebec, have no language Schizophrenia policy. In dialogues with people who don’t speak Spanish, Catalonian or Quebec French respectively, their speech is dubbed into the language spoken on the show.

The language Schizophrenia imposed on the entire country, including the regions where less than 5% of the population speaks Russian, leaves no Ukrainian-language space for native speakers of Ukrainian. The language grows anemic when its native speakers can no longer think in that language alone, as they do in any community that has language freedom. With time, they lose the ability to create their native, not translated, original neologisms and slang, or generate their trendy spoken language, juicy, appealing, exotic and unique. Yuri Sheveliov once wrote that a language without slang is doomed to die because slang is the zone in every language that generates new blood. Lesia Stavytska’s dictionary of Ukrainian slang has 70-80% of words borrowed or translated from Russian. Ukrainians have no native slang that is as rich as that of Poles, Russians or Brits. In a situation where the nation’s government conducts a Ukrainophobic and Russification policy in all areas of life, there is no language doctrine to resist this policy effectively on the scale of civil society and its cells, such as the media, to create the Ukrainian-language environment that no assimilation could break through. Ukrainian media fails to catch new words from playgrounds, colleges and schools, and turn them into commonly used language, unlike elsewhere in the world. I know no TV or radio channel that offers a purely Ukrainian-language product.

U.W.: What is the difference in the policy of using a titular nation’s language in strategic areas, such as the media, the internet and books, which differs dramatically in Ukraine and the rest of the world?

The policy in the West has reached the point where the state no longer needs any mechanisms of implementation, control, encouragement or sanctions for incompliance. The USA has no law on languages and no provision of the Constitution declares English as the official state language. Yet, it feels reasonable in the state to not want to undermine its strategic role in public life or the web because these two aspects of a language affect each other. No one would think of placing an ad or a banner in French on an English-language website. People just realize that it’s counterproductive.

MAKE IT INTERESTING

U.W.: We often hear that Ukrainian studies are in a state of decline in the world right now. How true is that?

Definitely, Ukrainian studies in the West are not as important as they are in Ukraine, even though Ukraine is in Europe and the world. They are in a decline. France does not have much related to Ukrainian studies. It has no institutionalized research centers at its leading universities, such as Sorbonne and the like. Slavic studies in France still focus on Russian studies in the old imperialistic sense, wiping other cultures, including Ukraine’s, out of the interest field. The problem is not as much in the French vision of the Russian language as the first Slavic language, as it is in the outcome of this exceptional attention to it that leaves all other languages behind and fuels no interest in them whatsoever. In this environment, Ukrainian studies are pushed to the sidelines, even though we’re talking of a 45-million strong nation in the country itself, plus another 10-15 million people elsewhere.

Moreover, the latest political developments do not help promote Ukrainian studies and Ukrainians in the world. This is not just about the lack of financial support. Students who opt to major in Ukrainian studies find no moral or cultural support in anything that would signal Ukraine’s growing importance and prospects in science, diplomacy or business careers for young people.

Another aspect that tends to dilute the role of Ukrainian studies is the field of studies articulated to present Ukrainians and their struggle for independence as fascism and anti-Semitism. Some historians and writers in the West, including those of Ukrainian origin, who write on Ukrainian issues, oppose the study of ‘Holodomor’, the Famine. They claim that it cannot be compared to the Holocaust because this comparison makes the latter look trivial. This concept in Ukrainian studies has much in common with the propaganda against the Ukrainian Diaspora in the West, which was intensely promoted by soviet special services, where the Ukrainian guerilla movement, the Insurgent Army or UPA, as well as any other ways of the nation’s self-organization which were unauthorized by the Kremlin, were portrayed as fascist, anti-Semitic, anti-national and traitor-like activities.

imageYuri Shevchuk earned his PhD in Germanic Philology at Taras Shevchenko National University in 1987. He has been lecturing in Ukrainian at Columbia University since 2004 and Harvard Summer School since 1990. He is member of the Association for Slavic, East European, and Eurasian Studies; the American Association of Teachers of Slavic and East European Languages; Shevchenko Scientific Society; Ukrainian Free Academy of Sciences, and the National Society of Cinematographers of Ukraine. Mr. Shevchuk promotes Ukrainian cinematography and culture in North America and Europe. He compiled Beginner’s Ukrainian (Hippocrene Books, Inc. New York, 2011), the latest interactive textbook for American universities. 

Russification via bilingualism TOP

( Source )
April 18, 2012

Oleksandr Kramar

Under the current circumstances in Ukraine, most bilingual people ultimately become Russian-speakers

image

So-called bilingual Ukrainians constitute quite a large group of the population. Surveys that allow for two native languages, such as the 2007 survey by the Razumkov Centre, show that 21.5% of those polled cannot decide whether Ukrainian or Russian is their native language, this figure is particularly high in the South at 25.5% and East at 32.2%. The number of bilinguals in these regions equals or exceeds that of people who list Ukrainian as their native language.

BETWEEN TWO LANGUAGES

Long-term sociological monitoring shows that the idea of Ukraine being a bilingual country, quite popular in some political circles, does not hold water. Over the past two decades, Ukraine has been undergoing the continuous blending of bilingual environments. According to the Institute of Sociology at the National Academy of Sciences, the share of Ukrainians who speak Ukrainian at home has grown from 36.8% to 42.8% in 2011, while the number of those who speak Russian at home has increased from 29% to 38.7% over the same period. The main contributors to this are people who spoke both languages at home: their share has shrunk from 32% to 17.1%.

Sadly, the reality of Ukraine, where there is no effective official language policy, is such, that bilingualism is generally an interim step towards russification. Sadly, the reality of Ukraine, where there is no effective official language policy, is such, that bilingualism is generally an interim step towards russification. In 1992-2010, the blending of bilingualism in favour of the Ukrainian language, something that would make perfect sense in the Ukrainian state, has only been seen in the West of the country where the share of bilingual people shrank almost threefold, from 19% to 6%, due to an increase of Ukrainian-speakers. Meanwhile, other regions are undergoing russification. Only 1% of the 5% of bilinguals eventually switched to Ukrainian in Central Ukraine compared to 4% who opted for Russian. In the South, 1% of bilinguals became Ukrainian speakers while 9% switched to Russian. As a result, the share of those who speak Russian at home has grown from 43% to 54% in the South and from 56% to 64% in Eastern Ukraine.

image

SHAPED BY CIRCUMSTANCES

Ukrainian-speaking people have been the obvious source for making up the bilingual community. An April 2002 survey by the SOCIS Centre (its results are in line with those of the All-Ukrainian Census held a few months earlier) makes it clear that the group speaking both languages at home is largely made up of people who list Ukrainian as their native language – 65% compared to 34% of those who said that Russian was their native language. The same 34% spoke Russian at home compared to 44% of those who only spoke Ukrainian at home, while 21% spoke both languages “depending on circumstances.”

In Sumy, where 24% of the population considers Russian to be their native language, 25% spoke Russian at home, while only 29% of the 75% of those who considered Ukrainian to be their native language spoke exclusively in Ukrainian at home, while 46% spoke both. In Kharkiv, 4% of the 28% who said their native language was Ukrainian spoke it with their family, while 19% switched between the two languages, “depending on circumstances”. In Kherson, only 4% of the 59% who listed Ukrainian as their native language spoke it at home, compared to 43% who spoke both. In Mykolayiv 60% listed Ukrainian as their native language with 10% speaking only Ukrainian at home and 40% switching to Russian. 10% of those polled in Donetsk said Ukrainian was their native language, 39% of the population being ethnic Ukrainian. Less than 1% of them spoke Ukrainian while as many as 87% spoke only Russian and 12% spoke both languages “depending on circumstances.” According to the Razumkov Centre, 39.9% of Kyivites spoke Russian at home in 2005 compared to 18.1% who spoke Ukrainian and 41.2% who were circumstantial bilinguals. The latter group is largely comprised of Ukrainian-speakers, who have been russified to a greater or lesser extent.

The share of bilinguals among young and middle aged people has shrunk several times over in favour of Russian. According to the Institute of Sociology at the National Academy of Sciences of Ukraine, the share of middle-aged Ukrainian-speakers grew from 36% to 39% over 1992-2010, while the number of Russian-speakers increased from 29% to 37% over the same period. The change among young people was 33% to 36% and 34% to 39% respectively. In other words, the share of Russian-speakers under the age of 30 is not simply higher than that of Ukrainian-speakers, it is also outpacing the latter.  Mass culture and the media have a determinant influence on the language preferences of young Ukrainians since they are much more effective than such factors as the language in schools and government institutions.

DISCOURAGED FROM SPEAKING UKRAINIAN

The research of factors discouraging people to speak Ukrainian, conducted by the Institute of Social and Political Psychology at the National Academy of Pedagogical Sciences and the National Institute for Strategic Studies in 2006, revealed four groups of disincentives: 1) reluctance to be seen as a maverick, don’t know the Ukrainian language and think of Ukrainian as an “uncool” language; 2) psycho-ideological stubbornness which includes ideological preferences, reluctance to yield to “pressure”, fear of personal change; 3) derogatory attitude towards Ukrainian and the “unattractiveness” of the language; and 4) treatment of communication in Ukrainian as something second-rate coupled with the lack of a Ukrainian-speaking environment or the need to speak Ukrainian, after all, “everybody understands Russian”.

This hierarchy of disincentives is mostly seen in Central Ukraine. Students in Southern, Eastern and Western Ukraine feature psycho-ideological stubbornness as the factor that has the most impact. Russian-speaking students, particularly in regions where the Russian language prevails, are more reluctant to switch when spoken to in Ukrainian, while 90.6% of young Ukrainian-speakers are ready to answer in Russian.

Despite the declared tolerant attitude towards the Ukrainian language, Russian-speakers are ready to protect their right to speak their own language more aggressively, while the tolerance of Ukrainian-speakers, especially in Central Ukraine, is coupled with the readiness to give ground in choosing a language because of the “uncool” and “unattractive” status of Ukrainian and “no necessity” to speak it in an environment where everyone understands Russian.

Call to boycott Ukrainian diplomatic offices TOP

image

"За 2 роки (збудовано) вкрадено більше, ніж за попередні 20 років" М.Азаров

The Ukrainian diaspora has always lived in a strange bubble that was different to others. Could you imagine members of Chilean, Spanish or Greek diaspora’s attending events at their embassies when political repression was taking place in their countries?  Of course not. Ukrainians nevertheless, have continued to maintain relations with official representatives of Ukraine and attend official functions. This has been despite not only political repression in the last two years – but an attack on Ukrainian national identity that culminated in the July 3 vote to adopt a new language law that makes Russian a second official language.

Why has this been the case?

It is time we showed our displeasure and opposition to the attempt to turn back the clock to the Soviet Union prior to 1991 by boycotting all Ukrainian Embassy and official Ukrainian events. Ukrainian diplomats represent not only Ukraine – they also represent President Viktor Yanukovych.

In boycotting Ukrainian diplomats we can add our voices to those who are protesting in Ukraine:

Ukraine’s Churches: ( link )

Writers Union of Ukraine: ( link )

Ukrainian Intellectuals: ( link )

Well known writer Yuriy Andrukhovych: ( link )

The last two years has proven to the US, Canada, EU and other international organizations that it is impossible to hold dialogue with, or to influence, Yanukovych. If these countries and organizations have reached this sobering conclusion then why has not the Ukrainian diaspora?

Taras Kuzio

image

“Ах, як мало потрібно слів
Для довірливих ослів”
“Ah, how few words are needed for gullible asses”

Ukrainian American Bar Association statement regarding the Ukrainian law "On principles of language policy"

TOP

UKRAINIAN AMERICAN BAR ASSOCIATION

UKRAINIAN AMERICAN BAR ASSOCIATION STATEMENT
REGARDING THE UKRAINIAN LAW
"ON THE PRINCIPLES OF LANGUAGE POLICY"

It has come to the attention of the Ukrainian American Bar Association (UABA) that on July 3, 2012, the Ukrainian Parliament purportedly adopted the law "On The Principles of Language Policy" which grossly contradicts the Ukrainian Constitution and undermines the constitutional order of Ukraine.

The Venice Commission of the Council of Europe, in reviewing this legislation in comparison to European constitutional standards, stated that it fails to provide a proper balance between development and use of a state language as a unifying factor in society and the development and protection of minority languages. Most importantly, the Language Policy Law openly and unabashedly violates not only countless laws presently in force in Ukraine, but also shamelessly goes against the Ukrainian Constitution that establishes the Ukrainian language as the sole official language of Ukraine. This legislation also brazenly undermines the development of the national identity of the Ukrainian people and subverts the independent statehood of Ukraine.

The circumstances surrounding the passage of this legislation are permeated with gross violations of the basic principles of justice and fair play and put into dire jeopardy the implementation of the universal concepts of the rule of law in Ukraine.

Legislative actions of the Ukrainian Parliament are governed by the law on "The Regulations of the Verkhovna Rada of Ukraine", which establishes the procedures for the introduction, deliberation, voting, and adoption by the Ukrainian Parliament of proposed legislation before it can come into legal effect. During the passage of the Language Policy Law, these procedures were systematically and blatantly ignored! For example, the prerequisite preliminary reports on the effects of the legislation were never submitted to the legislative body; the draft bill was put to a vote without the requisite committee reports on proposed amendments to and effects of the proposed legislation; the proposed law was subjected to agenda maneuvering so as to avoid open and public discussion of its contents by the entire parliament; and, final adoption was voted upon by absent legislators in stark contradiction to the Ukrainian Constitution.

The Speaker of the Ukrainian Parliament, Volodymyr Lytwyn, was not present during the adoption session and, after learning of its passage, announced his resignation in opposition to the Language Policy Law. In response, the majority party of the Ukrainian Parliament has purportedly adopted legislation that would authorize the Speaker's removal by a mere majority vote as opposed to the present 300 vote requirement. The law on "The Regulations of the Parliament of Ukraine" mandates that the speaker of the Ukrainian Parliament give his approval to all legislation before it can be sent to the Ukrainian President for signature into law. Without the parliamentary speaker's signature, the legislation cannot become law.

Therefore, under these circumstances, the UABA strongly urges Speaker Lytwyn NOT to give his approval either to the Language Policy Law or to the legislation that would alter the vote requirement to remove the Speaker of the Ukrainian Parliament.

Furthermore, the UABA strongly and emphatically call upon our brethren lawyers and jurists in Ukraine, especially the World Congress of Ukrainian Jurists, the Ukrainian Bar Association, the Union of Advokats [Spilka Advokativ], the Association of Lawyers [Pravnykiv], and the Union of Jurists, to actively and fervently oppose the Language Policy Law for its obviously unashamed unconstitutionality and anti-Ukrainianism, and its socially and nationally divisive nature. The UABA further emphasizes that failure to do so will be a violation of a lawyer's sacred oath to uphold the rule of law.

Lastly, we note that President Viktor Yanukovych is the chief of state of ALL of Ukraine - irrespective of religious orientation, or political party affiliation, or language preference of its citizens - and is therefore the guarantor of the constitution of the entire nation as a whole. If the Language Policy Law is signed into law by the President, the political consequences will be disastrous for Ukraine: it will divide the country needlessly, it will foment opposition and ignite divisiveness within Ukrainian society and in the end - it will be the major catalyst for the destruction of the underpinnings of Ukrainian statehood.

Therefore, The Ukrainian American Bar Association respectfully but ardently calls upon President Viktor Yanukovych, as guarantor of the Constitution of Ukraine, to make every effort to ensure that the bill "On the Principles of Language Policy" is removed from further consideration as encroaching on the constitutional order of Ukraine, and, if the legislation comes before him for approval, that he veto it forthwith since it infringes on the constitutional order of Ukraine.

For the Officers and Board of Governors of the Ukrainian American Bar Association

George Pazuniak, President
Myroslaw Smorodsky, Chairman of the Board of Governors

Януковичу потрібно змінити Конституцію під себе - ВІДЕО

TOP
image
http://www.youtube.com/watch?v=X4tnShc-eEA&feature=player_embedded

Тартак заспівав гімн Партії снайперів! - ВІДЕО TOP

image

Ідеї Маленької партії снайперів стрімко йдуть в народ! Коротка Програма №0, яскраві зрозумілі гасла. Ніякої бюрократії, вождів, офісів... Партія снайперів повинна жити в душі кожного українця як мрія у вищу справедливість. І вона живе! Популярний український гурт ТАРТАК ризикнув викласти своє розуміння ідеї Партії снайперів піснею. Фактично це напівзаборонений, напівоформлений хіт політичного сезону... А можливо, і гімн цілого покоління. Кому як подобається...
http://www.youtube.com/watch?v=6vBudsWL9k8

Партія снайперів - я віддаю свій голос за тебе!
Партія снайперів - це те, що нам треба, те що нам треба !
Партія снайперів - заради людей, заради прогресу!
Партія снайперів - вона захистить мої інтереси!

 
Свавілля: Чому ні влада, ні народ не хочуть жити по закону? – ВІДЕО TOP

Тема передачі: Чому ні влада, ні народ не хочуть жити по закону? Чому люди звикли плювати на права інших і вважають, що закон - це я? Чи може бути майбутнє в народу, який не хоче себе захищати?

image
http://www.youtube.com/watch?v=fa5Nop1k4zU&list=UUmk4BVI60l1iApKEWfqXaKQ&feature=plcp

image
http://www.youtube.com/watch?v=fa5Nop1k4zU&list=UUmk4BVI60l1iApKEWfqXaKQ&feature=plcp

Доній: В Україні при владі російські націоналісти – ВІДЕО TOP

( Source )
2 липня 2012

"Чесно кажучи, абсурдна ситуація і, здавалося б, абсурдне запитання - ну як можна у незалежній державі захищати досі державну мову? На жаль, зараз при владі російські націоналісти", - вважає народний депутат Олесь Доній.

image
http://www.youtube.com/watch?v=AIZn6hW5Hsw&feature=youtu.be&a

Підсумки з Вахтангом Кіпіані

Реанімація Ющенка + Коментарі громадян TOP

image
Акцепт опозиціонера

Photo #2 is positioned below

( Source )
27 червня 2012

Сергій Щербина

У вівторок, 26 червня, екс-президент Віктор Ющенко вирішив вийти на люди. Після більше двох років майже повного самоусунення від політики, Ющенко скликав прес-конференцію, на якій анонсував представлення його нового політичного проекту.

«в різних сферах нашого буття наступає дискомфорт"
-- Віктор Ющенко
Робив він це, як водиться, розлого і плутано, з екскурсами до часів Полтавської битви. Судячи з настроїв у залі, журналісти вже відвикли від велемовного Ющенка з його нескінченними "дефініціями" та "консолідаціями".

Віктор Андрійович почав свій виступ з оцінки ситуації в державі. "Політичні процеси, які відбуваються в Україні, говорять про те, що в різних сферах нашого буття наступає дискомфорт", - обережно почав екс-президент.

Коментар: «От скотина така неадекватна, та люди вмирали за тебе на майдані на морозах бо не знали шо ти такий непотріб. Сидять по тюрмах соратники які за тебе готові були піти на все, а ти таку несеш нісенітницю... та ти позор нації !!!»Далі Ющенко намагався конкретизувати це туманне визначення. За його словами, рівень протесності в українському суспільстві складає 55%, чого не було навіть у 2004 році. "Суспільство не довіряє владі. Більше третини людей політично невизначені", - зазначив він.

Економіка, за версією Ющенка, також залишає бажати кращого. Екс-президент побачив скорочення інвестицій втричі, 30-відсоткове скорочення реєстрації бізнесу, 7-мільярдне скорочення резервів Нацбанку.

"В цей час вмикаєш телевізор, вмикаєш газети – зранку до вечора розповідається, як успішно реалізуються соціальні програми, одна за одною. Як динамічно, вже скоро як мільйон людей, отримують компенсовані вклади з Ощадбанку СРСР. Мені це нагадує сюрреалізм", - казав Ющенко.

Складалося враження, що останні роки екс-президент прожив в іншій країні, де найпопулярніші телеканали не є "агіткою" влади.

"Квітне популізм, безбожно працюють виборчі технології зі своєю доцільністю, квітнуть політичні маніпуляції", - продовжив екс-президент.

Торкнувся Ющенко й міжнародної політики. Тут, за його версією, ситуація також не краща – угоди про асоціацію з ЄС та зону вільної торгівлі залишилися у мріях.

"З'явилися політики, навіть політичні сили, які закликають сусідів, Захід блокувати країну, не підтримувати відповідні зносини. Мені щось це починає нагадувати синдром кочубеївщини, який в нас був на початку 18 століття", - казав екс-президент, прозоро натякаючи на Юлію Тимошенко.

"Наше майбутнє у Європі. І тому будь-яке гальмо у цьому напрямку, переконаний, працює на один політичний проект – "Білорусь-2". З нас хочуть зробити копію", - дійшов до кульмінації Віктор Андрійович.

Далі за планом було визначення винних. І тут він виявився неоригінальним: "Наш політичний простір представлений, по суті, двома політичними силами – з однієї сторони Партія регіонів, з другою сторони БЮТ…Ці дві політичні сили не мають ідеологічної платформи".

"Але добре маніпулюють, добре працюють з пресою, добре вживають технології і популізм для того, щоб сьогодні 50% підтримувало такого роду політичні сили…Це валянки з однієї пари. І незалежно від того, хто з них лівий, хто з них правий", - сказав Ющенко.

Після його слів неможливо було не згадати безсмертну сентенцію Віктора Януковича "Сапоги дорогу знают".

Викриваючи Партію регіонів та БЮТ, Ющенко навіть пригадав події 2009 року, коли тодішній прем’єр Юлія Тимошенко та тодішній лідер опозиції Віктор Янукович домовлялися про широку коаліцію.

"Я мав честь тримати в руках так звану нову Конституцію, де мова йшла про те, як забрати у виборця право обирати всенародно президента, і ми будемо мати вічного президента, якого обирає 226, і вічного прем’єр-міністра…Я тоді сказав і Віктору Януковичу, і прем’єр-міністру Тимошенко: якщо тільки цей варіант проекту Конституції з'явиться в парламенті, я оголошую дострокові президентські вибори, я рознесу цей курятник", - грізно розповідав Ющенко.

Після "описової" частини виступу екс-президента, настала частина "резолютивна". Віктор Андрійович повідомив, що кілька останніх місяців він провів у перемовинах з громадськими та політичними силами щодо створення нового політичного та виборчого проекту.

Щоправда, він не повідомив навіть робочу назву цього проекту, а обмежився лише твердженням про те, що відповідну декларацію про його створення підписали близько 30 громадських і політичних організацій. Презентація цього дітища Ющенка має відбутися 7 липня.

Втім, коли журналістам дали можливість ставити питання екс-президенту, у конференц-залі "Інституту Ющенка" на вулиці Спаській стало цікавіше. Адже пресу цікавив не тільки новий "виборчий проект", а й, наприклад, давня тема боргів партії "Наша Україна", які оцінюють у 80 мільйонів гривень.

Виявилося, що Віктор Андрійович вважає, що обслуговувати партію – не президентське діло. Але тепер він пообіцяв розрахуватися як з Пенсійним фондом, так і з партійцями.

"Я своїм колегам сказав: "Я повернувся до політичної діяльності, до щоденного життя партії. Хочете, щоб президент почав з обслуговування боргів 2005-го, 2007-го років? Я візьмуся. Я ці борги, починаючи з Пенсійного фонду і до вашої зарплати, обслужу", - розповів Ющенко.

"Задоволені відповіддю?", - різко запитав він журналіста. "Не дуже", - відповів той. "Це ваше право", - різко відмахнувся Ющенко у своєму стилі.

Іншою гострою темою стала справа про його отруєння. Адже у кінці травня генпрокурор Віктор Пшонка безапеляційно заявив, що є всі підстави для припинення слідства, оскільки Ющенко не здає кров.

Екс-президент запевнив, що не проти здачі аналізів. Однак він заявив, що наполягає на повторенні як національної, так і іноземної експертизи.

"Я не відмовляюся від здачі крові, я відмовляюся від того, щоб здача крові відбувалася односторонньо, а потім через два-три роки скажуть: "Бачте у Ющенка залишилося 5% діоксину". Це так, у мене залишилося 5% діоксину", - сказав Ющенко.

А от тему державної дачі у Кончі-Заспі, на якій він благополучно жив після закінчення свого президентського терміну, Віктор Андрійович коментувати відмовився.А от тему державної дачі у Кончі-Заспі, на якій він благополучно жив після закінчення свого президентського терміну, Віктор Андрійович коментувати відмовився: "Я скажу відповідь на це питання як тільки буду готовий". Що має статися, щоб тема державної дачі перестала бути настільки болісною для Ющенка – невідомо.

Втім, за словами екс-президента, дачі – це не головне. "Набагато цікавіше з яким проектом ми вийдемо для своєї нації. Це завтрашній день, особливо для ваших дітей. Чи ми будемо говорити, де там дача у Януковича? Давайте про Межигір'я будемо дві години говорити", - обурювався Ющенко.

"Я знаю, що про це треба говорити. Я тільки хочу сказати: не забудьте, після Межигір'я, визначити повістку завтрашнього дня для України", - додав Ющенко.

Відповідаючи на питання про найцікавіше – розподіл місць у списку – екс-президент явив дива самопожертви:

"Я не претендую на перше місце, на друге, на третє, на сто перше…Якщо учасники вважають, що моє скромне ім’я має стояти 88-м заради того, щоб переміг цей проект, я буду 88-м", - сказав він, додавши, що нове об’єднання "набере не тільки 5%, а набагато більше".

Після останнього твердження знову склалося враження, що Віктор Андрійович останні роки провів десь не в Україні.

Щоб не цитувати всі епітети, якими нині в українському суспільстві нагороджують Ющенка, обмежимося твердженням про те, що у виборців склалася досить суперечлива думка щодо політичної діяльності екс-президента. І це цілком логічно.

Дуже вже відірвано від реальності виглядала ця прес-конференція.

Адже саме у той час, коли Віктор Андрійович розповідав про те, як у нього "горить душа" створенням української національно-демократичної партії, колишній лідер списку "Нашої України" Юрій Луценко сидів у клітці в Печерському суді. При чому, через справу про отруєння того ж Ющенка.Адже саме у той час, коли Віктор Андрійович розповідав про те, як у нього "горить душа" створенням української національно-демократичної партії, колишній лідер списку "Нашої України" Юрій Луценко сидів у клітці в Печерському суді. При чому, через справу про отруєння того ж Ющенка.

У той самий час Вищий спеціалізований суд розглядав касацію на вирок Юлії Тимошенко – партнерки Ющенка по Майдану.

У той самий час екс-президента Леоніда Кучму "відмазали" від справи про вбивство Георгія Гонгадзе, яку обіцяв розкрити Ющенко.

А Віктор Андрійович, як ні в чому не бувало, все розповідав про національну ідею, про те, що ні в чому не винен. "За кого ви голосували – це ваш вибір", - казав Ющенко, відверто перекладаючи провину на виборців.

І на питання щодо долі своїх колишніх соратників відповів: "Це ви задаєте питання, чому я живий? Чому я не у тюрмі? Тому що я не зробив злочину проти цієї нації. Мною шанується закон та демократія".

Було схоже на те, що Ющенко до цього часу вважає, що Україна так і не осягнула його геній.

А колишні соратники у тюрмі, пошук замовників вбивства журналіста, чинна влада, яка загнала Україну в описану самим Ющенком "сюрреалістичну" ситуацію, – це все поза межею відповідальності Віктора Андрійовича. Тут він ні до чого. А колишні соратники у тюрмі, пошук замовників вбивства журналіста, чинна влада, яка загнала Україну в описану самим Ющенком "сюрреалістичну" ситуацію, – це все поза межею відповідальності Віктора Андрійовича. Тут він ні до чого.

Важко сказати, хто так успішно розповідає Ющенку, що його новий проект набере 5% на виборах. Але цілком можна припустити, що його створення – це класична технологія "розпорошення" опозиційного електорату.

Одна з тих технологій, які так гнівно викривав сам Ющенко.

КОМЕНТАРІ «УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВДИ» - 2167

image

O H O T N I K _ 29.06.2012 02:20
Юрий Юрьевич:

Какое низкое коварство
Полуживого забавлять
 
Заповіт Ющенка!

А ще прошу розповiсти у Донецьку правду:
як тягнув я "Регiони" з небуття у владу,
як старався, намагався вивести iх в люди,
орденiв одних роздав я – бiльше тони буде.

Разом з ними, та Балогой нищили ми Юлю,
Та хто знав, що така вперта, ця дiвчина буде.
Тож за всi мої заслуги, та за проФФесiйнiсть,
Поряд з Ленiним поставте, щоб зазначить цiннiсть.

Президентом, я хотів би, бачить Вiтю вдруге,
Як не я, то другий Вiтя, хай гарантом буде.
А в прем`єрах, краще буде, якщо буде Сеня,
Хай бютжет вже деребанить молодоє племя.

Та й моїм нащадкам може вiд них перепасти,
Тож не треба буде дiтям у народу красти.

Більшого Іуди, ніж Ющера годі й шукати.

Jeka _ 27.06.2012 22:12
А ви подивіться хто з гниломордим в союзі іде. Жалюгідні патріотично-продажні рештки. Противсіхи, які Україну здали шапкокраду, а тепер доказують свою патріотичність. У 18-му теж не могли ніяк дoказати, хто більший патріот, і який результат? Мерзенні гидоти, ще вони за державу "переживають", нечисть.

Володимир Рибак _ 27.06.2012 19:45
santim _ 27.06.2012 18:24
Ющенко викликає особисто у мене біль, жаль та презирство. За патріотичною риторикою ховається підла душа боягуза та ганчірки, здатна до зради всіх та кожного окремо, які не шкодували ні сил, ні здоров"я, ні часу на те, щоб він став на чолі держави та допоміг цьому народу стати державним народом. А він виявився просто лінивим, підлим, несистемним, мрійливо-самозакоханим, недалекоглядним та просто нікчемним, наплодивши навколо себе розпач та розчарування. Люди, будьте мудрішими, не наступайте на граблі, не ведіться на облудні слова цієї маріонетки Банкової!!! Якби у цієї людини була совість, то мав би згоріти з сорому за своє мерзенне існування та ту нікчемну роль , яку відвів йому такий же самий нездара з сумнівною репутацією з Межигірря. __Погоджуюсь. Саме нікчемність, патологічна самозакоханість і неспроможність до ефективних дій зводять нанівець весь вербальний патріотизм Ющенка. Патріотичний нікчема нічим не кращий просто нікчеми.

Hennessy _ 27.06.2012 19:56
От скотина така неадекватна, та люди вмирали за тебе на майдані на морозах бо не знали шо ти такий непотріб. Сидять по тюрмах соратники які за тебе готові були піти на все, а ти таку несеш нісенітницю... та ти позор нації !!! Це тебе судити треба шо здурив 40 міліонів людей , повівся з ними як з бидлом !!!!!!

lohik _ 27.06.2012 21:31
В 2004 народ вийшов на Майдан не за Ющенка, а проти Януковича...Але в результаті союзу ПРдаНУ між двома Вітьками лозунг Майдану "Бандитам-тюрми!" не був реалізований...Тому зараз сидять не бандити, а лідери Майдану...Ви зрадник Майдану, пане Йусчєнковічь!...

dysua2 _ 27.06.2012 23:10
І ХТО Ж ЦЕ ПАТРІОТ!! ЮЩ!! ТА ВІН НАЙБІЛЬШЕ ЗЛО ПІСЛЯ НИНІШНЬОЇ ВЛАДИ!! ПРОДАВ СВІЙ НАРОД ЗА БЕСЦІНЬ АБИ ВТАМУВАТИ СВОЇ ТУПІ АМБІЦІЇ!! НАРОД ЙОМУ ПОВІРИВ - І НІКОЛИ НЕ ПРОБАЧИТЬ ЗРАДИ!!  ГАНЬБА!! ЖОДНА ПАРТІЯ ЙОГО НЕ ВКЛЮЧИТЬ У СПИСОК!

Володимир Рибак _ 27.06.2012 23:36
Два роки дали поспати у вулику. А тепер - під ружжо - пора відробляти свободу: знов Юльку-ворофку мочити! До осені поливатиме свідомість нації акцептами, а потім - знов до вуликів і горщиків. Тяжка доля у найбільш патріотичного, але ні на що путне не здатного президента!

lohik _ 28.06.2012 00:40
"Месія" Ющенко далі уявляє себе невинним і непогрішним...Ні краплі розкаяння у своїх помилках....Хоча після всього, скоєного , йому зараз потрібно позичити в Сірка очі, щоб показатись на люди...Але він виліз з підпілля для того , щоб на втіху ПР-донам далі цинічно продовжувати свою підлу "діяльність"...І тому обурення дописувачів тут на УП можна зрозуміти..

Altae _ 28.06.2012 10:01
Пам'ятаю вибори в 2004, коли "братки" вривалися в дільниці, а люди зупиняли їх ціною власного здоров'я. Коли народилося псевдо "Сірьожа-підрахуй", коли Ющенко по сто разів щодня звинувачував владу у фальшуванні, тиску на виборців, корупції і т.п. і т.д.

Найпопулярніше гасло того часу, гасло, і одночасно передвиборча обіцянка В. А. Ющенка: "Бандити сидітимуть в тюрмах". Люди, яких звільняли з роботи, на яких тисну чи переслідували – просто тому, що вони підтримували Ющенка – ці люди чекали справедливого покарання для тих, кого В. А. називав "бандитами при владі".

Але... жоден фальсифікатор не відповів за свої дії перед законом, не дивлячись на те, що сам факт фальсифікацій було встановлено верховним судом. Жоден "бандит при владі" не сів. Натомість, Ющенко та "Наша Україна" у 2007 ще раз висунула гасло: "Бандити таки сидітимуть в тюрмах". Звісно, після універсалу, підписаному з бандитами, я вже йому не повірив.
Цікаво, хто повірить Ющенку втретє?

Владимир Новиков _ 28.06.2012 11:31
viktormax:
Вы еще забыли, что при прямом участии ющенко было учреждено РосУкрЭнерго в котором у пети ющенко было 30% акций. И это РосУкрЭнерго стало основной кормушкой в газовой сфере. Правда он недооценил Фирташа, которому отводилась техническая роль а хитрый еврей облапошил парочку и вышел на первые роли. Тимошенко для них должна сидеть даже за то что попыталась устранить с газового рынка Украины РосУкрЭнерго.

european _ 28.06.2012 10:35
Drohobychanyn:
ооо, юначе! це ж ви, здається, писали, що Ющенко не має до призначення Грищенка жодного стосунку, а я вам намагався пояснити, що послів признача президент і ніхто інший? я думав, ви вже повісились. а ви досі пописуєту.

ну от ви мені нагадали ще про одну "перемогу" Ющенка: що після того, як не було посла в Росії майже рік (!!!), він призначив на цю посаду московського агента і ставленика регіоналів Грищенка, який вірно служить москві зараз і вірно служив їй, будучи послом України.
взагалі ми мали за Ющенка круту команду на коючових посадах: Богатирьова в РНБО, Медведько в прокуратурі, Улянченко-Балога в Секретаріаті Президента. щирі українські патріоти. але ж то Юля винна, правда?

Володимир Рибак _ 28.06.2012 14:02
Перед виборами оживає всяка нечисть: упирі, блазні, вовкулаки, злидні, лизуни… Ось і Ледачого привели (Ледачий — дух соломи, який весь запух від сну із соломою в голові. Його ніхто ніколи не бачив, тільки чутно, як він позіхає). Два роки дали посидіти на печі, а тепер до роботи: пора Юльку топити. До осені засіватиме акцептами незрілу свідомість нації, а далі – знов у солому до вуликів і горщиків.

Що ще має не зробити Ющенко, щоб переконати оті 3,2% у своїй політичній яловості і нікчемності? Бо ж окрім націонал-патріотичної тріскотні і словоблуддя ні на що більше не здатний. Зверніть увагу: навіть оті здобутки, які йому приписують, - це наслідок його безвілля і безпомічності. П’ять років на посту президента було пусте місце, на яке ніхто не зважав. Тільки й чутно було, як щось позіхає…

vasylevych:
ПІДТРИМАЙМО НОВИЙ ПРОЕКТ ВІКТОРА ЮЩЕНКА!
Дай Бог нашому теляті вовка з*сти...Костенко і Ющенко хочуть зробити нове об'єднання правих партій ...Осколок розколотого колись Костенком Руху (його партія УНП) збирає докупи осколки колись потужнього блоку НУ-НС, знищеного вже Ющенком....Чи буде тільки реанімація блоку на кшталт "Костенко-Плющ"?...Плюс там добавляться "юлененависники" із балогівців-сепаратистів з ЄЦу і кириленківських "заукраїнців"...А чи не получиться в них знову "потужний" блок "Антиюля -2" під проводом Юща-оборотня?. .Адже їх об*єднує тільки спільна ненависть до Тимошенко, яка, очевидно, з часом у Ющенка не притупилась, а загострилась...Що візьмеш з хворої отруєної людини?....Тільки аналізи..Як в тому анекдоті, скільки не збирай, а получається в них знову автомат замість тульського самовара..

Mirazh1:
Ющенко - клінічно хвора людина з гіперболізованим почуттям власної величі. Чи не він розповідав колись, що він є прямий нащадок українських гетьманів, чи то буцімто він один з гайкращих бухгалтерів в світі...? Нічого крім здивування і якщо хочете, простого людського співчування це не викликає. А Ви повелися на байки самопроголошеного "месії" і вже боїтеся самі собі в цьому зізнатися. Шкода...

бун _ 28.06.2012 20:43
Ющенко допустив дві засадничих помилки, що унеможливило будь-який успіх його намірам, якщо вони в нього були.

1.Коли він став президентом, в країні існувало злиття влади і власності, що є домінантною рисою не європейського, а азійського способу управління державою. Таке було в середньовічному Китаї, Індії, Халіфаті та Османській імперії. В таких умовах кожен бізнес в країні чекає небезпека бути забраним у його власника на користь особи з владної вертикалі. Після 5-и років його президентства азійська система в Україні не змінилася. Тобто, Ющенка на ділі не можна вважати проєвропейським.

2.Державу Україну він будував на принципах, традиціях та зразках Війська Запорозького 17-18ст., ігноруючи традиції суспільства Правобережної України від кн.Володимира до Хмельницького, а це 650 років української історії, це час, коли українці стали українцями. Не було кроків до повернення місцевого самоврядування, незалежного суду та інших ознак цього нашого суспільства.

rostka_ _ 28.06.2012 21:37
Liliya Juga _ 28.06.2012 21:14
щоб демонузувати свого Президента, за якого ви, як кажете стіяли на майдані..Тобто, ви навіть не поважали свій власний Вибір!!!!

Перепрошую, ми стояли не за Ющенка, і не треба нас записувати в його холопи. Ми стояли за вільне і справедливе життя для всього народу, та надіялись що президент, за якого ми стояли, буде працювати для народу України, а не для любих друзів та олігархів. Так, ми помилились, Ющенку більше милі олігархи, ніж ми. Йому приємніше підбирати крихти з їх столу, ніж спілкуватись з народом.

Иван _ 29.06.2012 09:51
Трепач, трус, павлин, предатель, сребролюбец, коммунист, нечистый на руку банкир, жонглер национальными символами, назвавший постгонгадзевского Кучму - батькой, а участников антикучмовского движения - фашистами. Ну чем не современный лидер украинской нации ? Прям как Ильич из мавзолея, встряхнувший бальзамирующий раствор...

ruslan2 _ 29.06.2012 13:27
lyubomir:
ruslan2:
Відповідаю ЩЕ РАЗ по пунктах:
1. Свобода слова -- Так, але не закріплено й при першому ж Хаму згортаєтеся. Значить не зроблено.
2. Тема голодомору -- так.
3. Визнання УПА -- так але тільки в кінці своєї каденції. Хам закрив.Значить не зроблено.
4. Єдинство церкви -- ДЕ ?Значить не зроблено.
5. Усиновлення дітей -- яких ?
6. Підвищення виплат -- зробив уряд до чого тут Ющ ? Значить не зроблено.
7. НАТО -- ДЕ ? Значить не зроблено.

То що зробив цей ХЕРант ?
Ну про що з вами ще говорити?

lohik _ 29.06.2012 12:33
Зробимо системний аналіз...В 2004 році на вході в Систему демократ Ющенко мав одні властивості...За 5 років Президентства Ющенко трансформувався і на виході його із Системи в 2010 ми вже одержали ІУДУ....Це було явне перетворення юЩенка в ПРодукт з ПР-доновіським запахом...Це процес незворотній...Не думаю, що отруєні мозги юЩенка піддадуться реанімації...

Ninei _ 29.06.2012 16:50
Altae:
семафор:
Ющенко – п'ять років ВОЛІ
Не Ющенко, а народ! Народ волю виборов, та Ющенка президентом зробив! Ющенко лише все профукав! вірно! Бо він з самого початку зробив спробу ту ж волю приструнити коли був скандал з сином Бога...а потім злякався...але головне що він з перших днів почав прилаштовувати кумів сватів любих друзів.... й не зміг як порядний президент та демократ примусити свою фракцію проголусувати за Закон про імпічмент щоб кожен президент країни знав що може вилетіти з посади якщо його не туди понесе...ось в цьому й вся його нутро... а як би він був патріот то такий би Закон сам вніс аби нікому не повадно було.... але за себе боявся

zanuda _ 29.06.2012 20:35
grinkoigor78:
Так ви ж знаєте яка в нас цвк і яка статистика. 
Але мені теж здається що було 4% і потім докупили тушок. Але це не у 2002 році, а коли відділились від Лазаренка, коли того посадили.

То зараз головне? То так важливо? Ну не будьте такими дурними, рідненькі українці ! Поки ви обговорюєте оті дрібниці минулого, бандюки керують вашим сучасним. Окупанти панують в Україні. Вже мову відбирають у вас. А вам підсовують дрібниці для дебатів, щоб відволікати вашу увагу від сьогодення. Коли ви вже порозумнішаєте?!

Germany, East Central Europe, and moral responsibility for the Holocaust: Part I TOP

( Source )
June 22, 2012

image

Alexander Motyl Alexander J. Motyl

Since June 22nd marks the day Nazi Germany attacked the Soviet Union in 1941, it’s an appropriate time to consider the question posed by Paul Hockenos, an accomplished journalist and political analyst in Berlin, in a recent article in the Chronicle of Higher Education: “Can Germany Help Central Europe Confront Its Dark Past?” Unsurprisingly, the answers his interlocutors provide range from “yes” to “no” to “it depends.” The yea-sayers generally argue that the truth is the truth and, if Germans can help promote it, so be it. The naysayers insist that the Germans have no right to preach morality in a region they devastated in two world wars. The it-depends camp says that truth-telling is fine—as long as it’s done with sensitivity and tact. I come down hard in all three camps.

With all the research Germans have devoted to World War II, why did it take an American—and before him, an Englishman, Norman Davies—to point out the obvious: that millions of non-Jews also suffered at the hands of the Nazis?The problem is obvious. The German Reich and Austria-Hungary brought World War I to Central and Eastern Europe from 1914 to 1918. Twenty-five years later, Nazi Germany and Stalin’s USSR dismembered Poland. On June 22, 1941, Adolf Hitler turned on his erstwhile pal and attacked the Soviet Union. In both conflicts, the countries that suffered most from German aggression were Poland, Belarus, and Ukraine, and those that died in largest numbers were Poles, Belarusians, Ukrainians, and Jews.

While there is nothing intrinsically wrong with a German helping East Central Europe “confront its dark past,” it’s not hard to see why such an effort, however well-intentioned, could easily misfire. Germany and Germans represent power, wealth, and arrogance to Central and Eastern Europe in the same way that America and Americans represent power, wealth, and arrogance to the world. And it doesn’t much matter whether the German or American really is powerful, wealthy, or arrogant. Back in 1976, when I was doing a six-month Eurail pass trip through Europe, I spent a month in Frankfurt and Munich. Almost everyone I met held me personally responsible for the Vietnam War, the arms race, racism, and Watergate. Just how a politically ignorant 22-year-old with a shoestring budget could have had so much influence in Washington didn’t seem to trouble my interlocutors, but they obviously knew that, as an American tourist, I necessarily represented American imperialism.

No one likes to be preached to, especially by people, peoples, or states with less than exemplary moral records. Americans like to pontificate about human rights and democracy, and it’s not too surprising that many people in the world find such preaching hypocritical, especially as American power often appears to undermine the very human rights and democracy Washington claims to be promoting. The image of the “ugly American” hardly does justice to most Americans, but there are indeed American behaviors that warrant the label. So if you’re going to preach, you better make sure that you have a spotless moral record. And if you’re not a saint, you may want to pick your words with extra care. That admonition holds as much for self-righteous Canadian scholars and hot-headed German graduate students as it does for opportunistic French politicians and moralizing American heads of state.

People and countries that preach to others have a moral obligation to practice what they preach. Just how committed has Germany been to democracy, human rights, truth, justice, and the like in East Central Europe? Germans shouldn’t be surprised that, like Greeks responding to Germany’s advice on how to overcome their debt crisis, many East Central Europeans view them with some suspicion. People and countries that preach to others have a moral obligation to practice what they preach. Just how committed has Germany been to democracy, human rights, truth, justice, and the like in East Central Europe? Forget the two world wars and the millions of dead. In 1922, Germany signed the Treaty of Rapallo with Soviet Russia and subsequently provided strategic assistance to the Soviet economy and military. In 1938 came the Molotov-Ribbentrop Pact, followed by two years of enthusiastic support of Stalin. West Germany’s postwar policy of Ostpolitik was utterly indifferent to the “captive nations” of East Central Europe, so much so that Bonn even turned its back on Poland’s Solidarity movement. Since 1991, Germany has focused all its energies on Russia and Russian gas, prompting former Chancellor Gerhard Schröder to call Vladimir Putin a model democrat at the height of Ukraine’s Orange Revolution.

In all these instances, Germany has pursued a policy of ruthless Realpolitik, very much in the manner of the United States, China, France, and Russia. That is Germany’s right, and, as some might argue, that is also its imperative. But you see the problem. Practitioners of Realpolitik really shouldn’t preach democracy and human rights—especially to countries that they devastated twice. Even the mayor of Luhansk sensed this, when, back in April, he responded to criticism of his city’s treatment of dogs by German animal rights activist Maja von Hohenzollern with the comment that “when they say we’re bad, let them look at themselves and at what they did during the war.”

Before Germany can help East Central Europe confront East Central Europe’s dark past, Germans should first confront their own dark past in East Central Europe. But have they? It gets even more complicated. Before Germany can help East Central Europe confront East Central Europe’s dark past, Germans should first confront their own dark past in East Central Europe. But have they? Commendably, Germans have devoted an enormous amount of energy to understanding the Holocaust. Unfortunately, their focus on the Nazi destruction of Jews has also tended to blind them to their own very dark past in what Yale historian Timothy Snyder calls the “Bloodlands.” With all the research Germans have devoted to World War II, why did it take an American—and before him, an Englishman, Norman Davies—to point out the obvious: that millions of non-Jews also suffered at the hands of the Nazis? How many German museums devote any attention to the Slavic “Untermenschen”? How many Germans still refer to mismanagement and sloppiness as a “polnische Wirtschaft” or a “Polish economy”? How many know anything about Ukraine? How many care to know anything? Ignorance may be a right, but preaching based on ignorance probably is not.

Many years ago I had lunch with a German diplomat and his wife who were going to be posted to Kyiv. He had never heard of Ukraine’s “national poet,” Taras Shevchenko—a faux pas equivalent to a Ukrainian’s never having heard of Goethe—and she thought Kharkiv was Kraków. That lamentable ignorance has changed among diplomats and scholars, but the abysmally small amount of attention devoted by the German media to Ukraine probably means that it continues with full force at the level of the population in general. Nobel Prize winner Heinrich Böll’s 1949 novel, The Train Was Punctual, suggests that this ignorance has deeper roots. The novel describes a young German soldier’s return to the front in southern Ukraine. As he travels eastward from his furlough, he traces his route on a map and “visits” various cities, towns, and villages in Ukraine. He speaks of Poles and Jews and Russians in great detail, but doesn’t mention Ukrainians once, even though they formed the vast majority of the country and were the people whose farms he and his comrades probably plundered on a daily basis. That German soldier—and Böll arguably with him—didn’t see Ukrainians even when he looked at them. Imagine a trip through the Jim Crow American South without a single reference to the black population.

To be continued.

What if Russia and China don’t become more liberal?

TOP

( Source )
June 28, 2012

image Chrystia Freeland

klaus kleinfeld | michael ignatieff

Liberal democracy faces a new and decisive challenge – figuring out how to deal with the “post-Communist oligarchies” of Russia and China. These regimes – authoritarian, capitalist and eagerly integrated into the global economy – are without precedent. Figuring out how to deal with them is the greatest strategic and moral question the West faces today. How we answer it will determine the shape of the 21st century, much as the struggle with communism and fascism shaped the 20th.

“It is a cliché of optimistic Western discourse on Russia and China that they must evolve toward democratic liberty,” Ignatieff argued.This is the assertion Michael Ignatieff, a Canadian intellectual and a former leader of the Liberal Party, made in a powerful lecture in the Latvian capital, Riga, at the beginning of this month. Ignatieff’s thesis came to mind during the annual St. Petersburg International Economic Forum, held last week as the gracious former imperial capital for which the forum is named glowed in the pure white light of the summer solstice.

Central to Ignatieff’s argument is his insistence that “history has no libretto.” It isn’t marching toward any particular destination, including liberal democracy, he said: “As late as Benedetto Croce, liberals still thought of their creed as being the wave of the future and thought of history as the story of liberty.”

When it comes to Russia and China today, we still hope we will all eventually sing along to this seductive libretto. “It is a cliché of optimistic Western discourse on Russia and China that they must evolve toward democratic liberty,” Ignatieff argued. Sadly, though, we’re wrong: “we should not assume there is any historical inevitability to liberal society.”

As Ignatieff explained to me in a telephone conversation this week: “The simple point is that we thought they were coming towards us. What if they are not?”

The optimistic Western cliché Ignatieff described was very much the conventional wisdom in St. Petersburg. It is what the visiting Western business titans wanted to believe, and it is what the presiding Russian government chiefs wanted them to believe.

Klaus Kleinfeld, the chief executive of Alcoa and chairman of the U.S.-Russia Business Council, said in an interview that President Vladimir V. Putin’s opening speech at the conference was “very, very good. He was basically clear that he stays on the course of reforms. He stays on the course of modernization.”

When I suggested that Putin might instead be taking Russia backward – freedom of assembly was sharply curtailed this month and several activists, including Putin’s goddaughter, were questioned by the police and had their homes searched – Kleinfeld demurred.

Referring to the reformist promises of Putin’s speech, Kleinfeld said: “We have to take that at face value.” Kleinfeld also said that Russia’s progress needed to be judged in historical context.

“How the country has emerged in the last 20 years, I think, is pretty amazing. I think most people that are easy with their criticism measure Russia against countries that had much, much more time to go into a market economy,” he said. “Some of these processes take a little time to struggle themselves through. They are on a good path.”

What is striking is what you might call the “libretto” assumption in these remarks: Russia is on the right path, just give it time.

At least when they speak English, this is a view that Putin’s people are eager to endorse. When I asked Igor I. Shuvalov, the suave and sharply dressed first deputy prime minister what he made of Putin’s speech, he, too, spun it as proof that Russia is on the path to becoming more like the West.

“I was very pleased that yesterday what he announced was completely in line with a new generation. It was everything which any citizen of the European Union, or other developed countries, wants. It’s exactly how Putin sees the future for Russia in just a few years,” Shuvalov explained.

“We are passing the way all developed countries pass,” he said.

This is a useful theory for Russian leaders – and for Chinese ones, too – and a comforting one for their Western business partners. It is useful because assurances that you are on the path toward Western-style liberal capitalism can serve as a catchall justification for whatever illiberal policy you happen to be pursuing at the moment. Think of it as the dictator’s version of St. Augustine’s prayer to be made good, but not yet.

Believing that the duo Ignatieff calls the “post-Communist oligarchies” are on the liberal capitalist path is comforting for the liberal capitalist companies that do business with them. After all, for all the kowtowing required to do business in Russia and China, the rewards are vast. Believing that the duo Ignatieff calls the “post-Communist oligarchies” are on the liberal capitalist path is comforting for the liberal capitalist companies that do business with them. After all, for all the kowtowing required to do business in Russia and China, the rewards are vast.

Consider the experience of BP, the oil giant based in London, which paid $7 billion in 2007 to establish a 50 percent stake in TNK-BP, its Russian joint venture. BP’s trials at the hands of both its Russian partners and the Russian state are the stuff of legend. But shareholders and the board care more about the $19 billion BP has received in dividends since making the deal. That’s quite apart from BP’s share of TNK-BP, which analysts think could be worth between $25 billion and $30 billion.

The optimistic cliché of inevitable liberal evolution is convenient and comforting. But that doesn’t make it right.

Ignatieff says that our attitude toward Russia and China is a question of such great import because both countries “are attempting to demonstrate a novel proposition: that economic freedoms can be severed from political and civil freedom, and that freedom is divisible.” If Russia and China really are not marching inevitably toward liberal democracy, as Ignatieff argues, that is a problem not just for their repressed people but also for us.

Ignatieff says that our attitude toward Russia and China is a question of such great import because both countries “are attempting to demonstrate a novel proposition: that economic freedoms can be severed from political and civil freedom, and that freedom is divisible.”

He is right that this is the fundamental operating proposition of Russia and China, and he is right that it poses the most serious challenge that the very idea of liberal democracy faces anywhere today.

It is no surprise that this question was not on the agenda in St. Petersburg. But surely it should be much more squarely on the agenda in Western capitals – and even in Western boardrooms.

Вони не пройдуть! TOP

Нашу пам’ять хочуть убити. Але наша пам’ять незнищенна. Ми пам’ятаємо й пам’ятатимемо. Ми пам’ятатимемо й не простимо. Вони хочуть убити український дух, українську мову, українську історію, українську минувшину й українське прийдешнє. Вони хочуть убити самé українство. Але вони не пройдуть. Вони не пройдуть! Україна божиста. Україна свята. Україна незнищенна. Україна вічна. Слава Україні!

image-- Мойсей Фішбейн – визначний український поет і перекладач, лауреат премії імені Василя Стуса, член Українського Центру Міжнародного PEN-клубу та Національної спілки письменників України.





Повний текст тут.

image

В душі відчути Україну

Як вижити під окупацією? TOP

( Source )
6 липня 2012

Максим СТРІХА, доктор фізико-математичних наук, письменник, позапартійний

[...]

Причому йтиметься не про забезпечення мовних прав російськомовних у судах чи держустановах. Ці права й раніше були забезпечені. Скажімо, суд у Миколаєві відразу ж задовольнив клопотання убивць Оксани Макар — слід думати, «людей російської культури» — вести слухання їхньою рідною мовою. Ні, йтиметься про повну та пришвидшену ліквідацію всіх острівців україномовності на Сході й Півдні й про зведення української до стану мови «гетто» в Центрі. (З Заходом щось треба буде робити окремо — але колесніченки переконані, що впораються врешті-решт і тут. Причому зовсім не відпустивши горду Галичину «у вільне плавання», щоб бодай тут українці як нація мали шанс зберегтися).

Отже, що робити мешканцям окупованої країни?

Насамперед — і це слід пам’ятати — не ми єдині потрапляли в таку ситуацію. І поляки під гітлерівцями, й українці в Галичині 1920-х, і косовари в Сербії 1990-х зуміли не за кращих умов створити свої «паралельні держави», які опікувалися життям і потребами людей і навіть намагалися їх (скільки це було можливим за тих умов) захищати. Шанси українців на майбутнє залежать від того, наскільки вони зуміють створити такі формації у ворожій для себе державі, спираючись на структури громадянського суспільства і (в окремих регіонах) на місцеві ради.

Що ж до політики, то сьогодні розмови про «об’єктивно порожню національно-демократичну нішу» (прочитав цей коментар в Інтернеті буквально напередодні парламентської катастрофи 3 липня) вже недоречні. До кращих часів у державі проліг чіткий поділ: влада й ті, хто її обслуговує (комуністи, литвинівці — може, вже без свого лідера-академіка, різні «технологічні» проекти, покликані зачищати опозиційне поле), й опозиція. Яка може відтак сьогодні діяти й бодай локально перемагати лише за принципом широкого народного фронту. Чи руху — як кому до вподоби. Поява на цьому полі дрібних партійок на кшталт гальванізованої «Нашої України» з її очільником, який несе персональну відповідальність за змарновані сподівання Майдану-2004, смерті подібна.
А щодо мови — то події 3 липня, поставивши її на межу загибелі, дали їй водночас і дуже суттєвий шанс. Цей владний режим став до української мови в настільки неприховано ворожу позицію, що сама мова мимоволі стає чинником консолідації всіх, хто не сприймає аморальності, захланності, жорстокості й брехні нинішньої влади. Чесні й порядні росіяни й російськомовні (переконаний — таких абсолютна більшість!) не можуть не визнати, що російська мова, за яку бореться влада, — це аж ніяк не мова Пушкіна і Толстого. Сьогодні це — мова безправ’я, гноблення й приниження всіх, хто живе на українській землі.

Чи зуміємо ми скористатися цим шансом, чи зуміємо пережити час (можливо, що й тривалий) під окупацією, але врешті-решт звільнитися й відродитися — залежить від усіх нас. І обличчя інтелігентних юнаків і дівчат, які стояли 4 липня під «Українським домом», лишають мені надію.

Ціла стаття тут.

Громадсъкі активісти їдутъ в регіони агітувати проти депутатів які просували закон про мову

image
Олесь Доній біля Українського Дому
http://www.youtube.com/watch?v=YGEGalnYDTs&sns=fb

Політтехнолог Медведєв: Ющенко винен у тому, що Президентом став Янукович, а міністром освіти - Табачник - ВІДЕО

TOP

image
http://censor.net.ua/video_news/210344/medvedev_yuschenko_
vinoven_v_tom_chto_prezidentom_stal_yanukovich_a_ministrom_
obrazovaniya_tabachnik

"Політично цялюдина зробила чорну роботу проти України на прездентських виборах, і на парламентські вибори іде щоб робити таку ж роботу."

Про "емоційну" реакцію Литвина TOP

Литвин справді аж захворів в результаті регіональної "вправи" на терені мовного закону. Який він не є, я бажаю йому одужання.

Нормальній хід думки нормальної людини - що Литвин був шокований і обурений зухвалою наругою над регламентом і законом в процесі прийняття рішення, і що він був вражений зрадою Мартинюка. Позаяк у нормальні емоції старого бюрократичного вовка не віриться. Може бути, але мало ймовірно. Я думаю, причина інша. Насправді з точки зору логіки побудови владної вертикалі у зграї Януковича, те, що відбулось в Раді, було відстороненням Литвина від процесу дарибану 300 мілярдів "під шумок" скандалу навколо закону про мови. Тобто Януковичу показали, що Литвин йому не потрібен, коли у нього є Мартинюк. І що Регіони і комуністи - "братья навєк", а Литвин - це так, в міру необхідності, можна і без нього. Та і знаменник у дерибані зменшується.

Це вже питання грошей і "місця у зграї" для Литвина. Звичайно, він занервував, і звичайно іншого варіанту крім публічного скандалу і відставки у спробі повернути втрачене у нього не було. Бо публічний скандал - це саме те, чого дерибанщики не хочуть. В крайньлму разі (якщо відставка відбулася б) він набирає очок для виборів по мажоритарці.

Альтернативою для нього було фактичне відсторонення від справ, при якому на нього все одно "вішатимуть всіх собак", бо підпис ставиться його. Ніяких емоцій, чіткий бюрократичний розрахунок, і все.

 

 

VOTE for Gaskin Lion - a project marking the 100th anniversary of Ukrainian settlement in Kingston

TOP

PLEASE VOTE and Circulate This Message: 

KINGSTON'S UKRAINIANS & GASKIN LION: SHOW US YOUR KINGSTON 

The photograph we submitted in the Cultural Kingston category of "Show Us Your Kingston" has been chosen as one of the five that will be featured for public voting. 

On July 9, 2011 the Gaskin Lion was unveiled near the Richardson Beach in Sir John A, Macdonald Park, a project marking the 100th anniversary of Ukrainian settlement in Kingston (its renewal was undertaken by the Ukrainian Canadian Club of Kingston).

PLEASE GO TO THE CITY OF KINGSTON website, "Show Us Your Kingston" and VOTE FOR our Gaskin Lion image - if we win it will become part of the City of Kingston's website permanently! 

http://www.cityofkingston.ca/new-website/showusyourkingston/ 

THANKS
Lubomyr Luciuk

Промова Олеся Донія- Укр.дім на захист мови 6 липня

TOP

Творимо Комітет на захист української мови." "Завдання творити осередки - Комітету на захист української мови в кожній області, кожному місті, кожнойму університеті, на заводі, в мікро районі. Лише велитенська структура може стати проро-структурою для повалення цієй влади. Спочатку треба зберегти мову. І отже ми розробили детальну програму. Вона називається "Навчи друга розмовляти українською""...

image
http://www.youtube.com/watch?v=dzU60Z0BArE&feature=youtu.be

 

Кожний нині мусить бути відповідальним за майбутнє держави

TOP

ЄДНОСТІ ВИМАГАЄ НАРОД

image

Пані Ольга з Луганська пише:

 - У ваших листах закликаєте нас до об'єднання. Ця істина зрозуміла для кожної тверезомислячої людини. Але хто мусить об’єднатися?! Які політичні сили?! Адже практично всі вони за двадцять років новітньої історії України дискредитували і себе, і своїх лідерів…

Дякуємо пані Олю за мудре і доречне питання. Радіємо так само Вашим словам через те що з них стає зрозуміло: наші люди на загал орієнтуються звідки може походити загроза для кращої долі України. Важливим є так само і те що українці шукають вихід із того становища у яке потрапила країна. І тут відповідь може бути лише одна – активна та не байдужа участь кожного у виборчому процесі. Бо попри реалістичну ремарку пані Ольги слід привітати задекларовані цілі опозиційного об'єднаня та його прозору виборчу програму, Одначе, багато ще залишилося недоліків, щоб здобути всенародню довіру. Однак, для повної народної довіри цього замало. Справжні , а не маріонеткові опозиційні сили, мусять пролюструвати своїх кандидатів, щоб не вкрались приховано бувші чужі вислужники, зрадники - тушки. Вони мусять знайти спільну мову з рештою опозиції, яка не спішить до об'єднання, сподіваючись на одноосібне проходження до Верховної Ради. Бо з огляду на багато чинників у теперішньому політичному житті країни самостійна участь у парламентських перегонах будь-якої партії не з табору можновладців справа вкрай ризикована. Розпорошеність опозиційних сил  велика розкіш для української політики. Вона може звести на нівець будь-яку надію на перемогу правди і демократії. А тому дорогі приятелі будьмо свідомі засадничого: кожний нині мусить бути відповідальним за майбутнє держави. Не забуваймо заповіту Івана Франка, ˮПам'ятай, що на тобі стан стоїть, що за долю мільойнів мусиш дати ти отвітˮ.

Пресові заяви і містечкові протести то уже є пережиток, бо на них не лише мало хто зважає, а часто-густо просто ніхто не читає. А ось коли б , бодай, півмільйона  людності прийшло на вулицю Банкову до адміністрації президента у Києві й грізно зажадало

  •  Ні більше окупаційні владі!Не дамо  переслідувати і ув'язнювати українських патріотів та забороняти спротив в обороні рідної мови!

З впевненістю можна сказати що у такому випадку влада не змогла б проігнорувати вимоги протестувальників. Доля Чаушеску будьте певні відома навіть малограмотному Януковичу. Але найкраще для усіх уникнути такої ситуації активність кожного у виборчому процесі. Ми не втомлюємося закликати своїх земляків : “Взяти до рук бюлетень, щоб не брати зброюˮ.

Щасти Боже!
По всіх питаннях звертайтесь на нашу почтову скриньку.

roduucca@gmail.com

Читайте нас онлайн у Google+ та ВКонтакті.

Врятуйте нас від хабарів на Житньому ринку! TOP

Пересилаю листа про свавілля директора Житнього ринку. Давайте захистимо підприємців та покараємо хабарників.

-- Анатолій Ковальов <aaa77748@mail.ru>

Шановні чесні журналісти,

Ми, малі підприємці, реалізатори доброякісного українського м’яса, подружжя Гончаренко Іван Іванович та Гончаренко Валентина Іванівна, звертаємось до Вас за допомогою та з надією на захист справедливості у нашій справі. Через те, що ми пішли проти відвертого свавілля Директора комунального Житнього ринку п. Ігоря Ернстовича Цеханського та відмовилися сплачувати йому в кишеню «ліві», тобто ніде не враховані, гроші по 100 гривень за одну привезену тушу яловичини нас викинули с Житнього ринку та заборонили продавати нам м’ясо. А ми, подружжя Гончаренко Іван Іванович та Гончаренко Валентина Іванівна, які вже 23 роки відпрацювали на Житньому ринку з реалізації української яловичини (торгівельне місце №29), зараз опинилися на межі жебракування та голодної смерті.

Наші проблеми почалися 24 лютого 2012 року, коли нас викликав до себе в кабінет Директор І.Е. Цеханський та сказав нам, що зараз всі продавці м’яса мають крім офіційної оплати за торгівельне місце ще платити йому по 100 гривень з однієї завезеної туши яловичини чи свині. При цьому були присутні заступник Цеханського Володимир Погиба та старший контролер Іван Дуда. Ми тоді відмовилися і сказали директору Цеханському, що з 1 січня 2012 року для малих підприємців була введена книга обліку, де ми повинні розписувати всі наші доходи и розходи, і нам незрозуміло як ми зможемо розписати в цій книжці ці «ліві гроші», що йдуть йому в кишеню. А те що по закону ми маємо сплачувати, то ми вже 23 роки сплачуємо і надалі будемо сплачувати. Крим того, через кризу в державі у нас значно зменшився прибуток, люди значно менше придбають яловичину, а транспортні розходи у нас виросли, так як ми возимо в Київ дуже якісне та екологічно чисте вітчизняне українське м’ясо аж з Могилів-Подільського району Винницької області. На це директор Цеханський відповів, що якщо ви хочете тут надалі працювати, то ви маєте йому платити «ліві гроші» як й усі інші – продавці м’яса (по 100 гривень за тушу яловичини), вантажники (2 тисячі гривень за трудовий тиждень), рубщики м’яса (3 тисячі гривень за трудовий тиждень), а гроші йому треба передавати через старшого контролера Івана Дуду чи через старшого контролера Петра Дробаху. Але ж ми все одне відмовилися від такого незаконного свавілля з боку директора Цеханського та пішли з його кабінету. Після цього через декілька днів до нас підходив старший контролер Іван Дуда та передав слова директора, що ми надалі вже не будемо працювати на Житньому ринку. Але ж деякий час нас не чіпали і ми продовжували спокійно працювати.

26 березня 2012 року, ми привезли на ринок одну тушу яловичини (80 кг) та коли прийшли до ветеринарної лабораторії здати «форму-2» завідувач лабораторії Рамос Оксана Іванівна сказала нам, що «у вас проблеми» і що Цеханський розпорядився не допускати нас до торгівлі і що вона не може у нас нічого прийняти. Ми тоді пішли до кабінету Цеханського, де він нам сказав наступне – «у мене є наказ від заступника Голови КМДА Руслана Михайловича Крамаренка та В.О. Начальника Головного управління з питань торгівлі та побутового обслуговування населення Станіслава Михайловича Голубова, щоб я вас убрав з ринку. В Інтернеті з’явилася погана інформація про наш ринок. Я знаю, що це не ви писали, але ж я маю наказ вас прибрати з ринку». На це ми сказали директору Цеханському, що ми, Валентина Іванівна Гончаренко та мій чоловік Іван Іванович Гончаренко взагалі ніколи не користувалися Інтернетом та навіть не вміємо робити за комп’ютером. Тоді Цеханський сказав, що дозволяє нам сьогодні в лабораторії поставити клеймо та розпродати ту одну тушу яловичини, що ми завезли, і потім вже ніколи не з’являтися на ринку. І через 2 дні нашу машину вже не пускали за шлагбаум ринку і не дозволяли розвантажуватися.

Слід зазначити, що нам вдалося у той день 26 березня запросити журналістів передачі «Агенти впливу» телеканалу «НТН» на зустріч з директором Цеханським. І коли вони його запитали – навіщо і з яких правових підстав подружжя Гончаренків викидається з ринку – директор Цеханський їм публічно збрехав, що він нас начебто не викидає з ринку і що просто для їх м’яса немає холодильників. І це в той день, коли у нас була тільки одна туша яловичини вагою 80 кг і нам не потрібний був ніякий холодильник, щоб її розпродати.

Після того, як нас викинули з ринку, ми ще 3 рази ходили до директора Цеханського з проханням повернути нас до роботи, але ж він нам відповідав одне і теж – «хто мені не платить, той не працює» та вимагав негайно залишити його кабінет.

В останній раз він нам сказав таке, що «він має відзвітуватися перед Крамаренком і Голубєвим» і щоб ми приїхали на ринок 10 чи 11 квітня і що він можливо поверне нас до ринку. Але ж коли ми 11 квітня 2012 року приїхали на ринок директор Цеханський навіть розмовляти з нами не став і сказав, що «конкуренти мені не потрібні» і що він завіз вже свою яловичину і її реалізує на ринку через своїх продавців. Ми йому сказали, що ми йому не конкуренти і завозимо не так багато м’яса, але ж він й слухати нас не став і вигнав з кабінету.

В такій складній ситуації 28 травня 2012 року ми вирішили написати лист-скаргу на Заступника Голови КМДА Руслана Михайловича Крамаренка про те, що нас вже 3 місяці безпідставно не допускають на наше робоче місце та попросили його допомогти нам. Але ж він нам так і не відповів.

Натомість, 12 червня 2012 року нам на мобільний телефон подзвонила начальник відділу ринків Головного управління з питань торгівлі та побутового обслуговування населення Венедиктова Людмила Євгенівна та запросила нас на 9-30, 13 червня 2012 на зустріч з виконуючим обов’язки начальника Станіславом Михайловичем Голубовим. На цій зустрічі С. Голубов був з нами дуже приязне ний та увічливий. Він сказав, що розуміє нашу проблему, але ж «на ринку існують певні правила гри і нам усім треба їх виконувати та враховувати усі інтереси». Також він сказав, що дуже довіряє директору Цеханському через те, що знає його дуже-дуже багато років і це його особистий друг. Він сказав, що «ми з Ігорем Ернстовичем починали свій бізнес разом і довгий час разом займалися текстилем». Також Голубов сказав, що «якщо ви праві у свої звинуваченнях щодо незаконного вимагання з боку директора ринку Цеханського від вас грошей, то я вимушений буду звільнити Цеханського і всіх продавців м’яса, але ж це, звісно, нереально». А потім він пояснив, що продавці м’яса начебто написали до нього листа, що підтримують те, що подружжя Гончаренків вигнали з ринку і що мій чоловік – Іван Іванович Гончаренко – злісний дебошир і п’яниця. Але ж це чиста брехня, тому що мій чоловік взагалі не вживає спиртного. Підписи були на цьому папері не розбірливі. Тоді я сказала Голубову, що ми з чоловіком вже готові платити Цеханському «ліві гроші», аби він тільки нас повернув до нашого робочого місця та не знущався над нами. На це Голубов сказав, що обов’язково поговорить з Цеханським і ще сказав «тільки би він рогом не уперся». Але ж на даний час в нашій справі нічого не змінилося, нажаль.

А вже потім нам передавали продавці на ринку, що контролери їх заставляли ставити свої підписи проти подружжя Гончаренків і тому вони ці свої підписи робили спеціально неправильними. Також продавці нам сказали, що Цеханський всім сказав, що хто не буде платити йому по 100 гривень за кожну завезену на ринок яловичу, телячу чи свину тушу, з тими зроблять те, що зробили з подружжям Гончаренків. Тому продавці зараз залякані і всі платять незаконно «ліві гроші» директору”.

На даний момент подружжя Гончаренків сподівається на підтримку чесних журналістів. Вони прохають про допомогу у поверненні на їхнє місце роботи – Житній ринок.

Контакти підприємці-реалізаторів вітчизняного м’яса:
Іван Іванович Гончаренко тел. 067-316-27-13
Валентина Іванівна Гончаренко тел. 097-433-12-02
Київська область, Миронівський район.

Відкритий лист української громади Австралії у справі (прийняття) антиконституційного закону щодо мови

TOP

Cоюз Українських Організацій Aвстралії (CYOA) та українська громада Aвстралії  висловлює глибоке обурення  з приводу антиконституційного законопроекту № 9073 у справі мови, який був 'прийнятий'  Верховною Радою України  . Висловлюємо обурення з приводу не тільки 'прийняття' закону, але й щодо процесу його 'прийняття'.

Як може держава розвиватися за нормальними європейськими стандартнами, коли обрані депутати не мають ні пошани до, ні страху перед пoрушенням Конституції України, коли маніпулюється міжнародна Хартія для мов меншин?

Внесення самого законопроекту був кроком,  зробленим для того, щоб поділити народ. Це без сумніву підривна робота «п'ятої колони» в нашій державі. Aргументація для його внсення не підлягає міжнародним критеріям. Це лише «аргумент» для провокації.

У нормальних державах мовна політика полягає  в тому, що державна мова розвивається, шанується, вивчається та вживається в державних установах та у спілкуванні на державному рівні. В тих державах існує пошана також до всіх інших мов. Питання не ставиться в площині вибору - або таку мову, або іншу.

Пошана до державної мови, її розвитку та поширення - це також  обличчя тих, які творять державну політику. В Україні витворилася  велика прогалина - є  брак політиків, які готові творити українську державну політику.

Вчорашній день - це ще один доказ цього явища, це ще один приклад браку національно свідомих політиків в Україні . Cьогодні кожен українець повинен вимагати, щоб ті, які вносили цей закон, ті, які його обстоювали та за нього проголосували,  повинні піти у відставку.

Президент України, який зобов’язаний  захищати добро і розвиток української держави, має лише один вибір - не підписувати цей закон. Будь-які інші кроки від Президента треба зарахувати до таких, що їх зробили ті, які проголосували за цей закон. А тоді вимоги до нього повинні бути ті самі, як і до тих,  які зробили цей антидержавний крок - піти у відставку.

Українська громада  Aвстралії оцінює нинішній час і насильство над державною мовою до певної міри визначальним  та вирішальним щодо долі нинішньої влади.

Державобудівнцтво може лише прогресувати, коли при кермі держави та у лавах політиків будуть люди, які люблять, шанують та мають пошану до України. Хтось міг би сказати, що це суб’єктивні прикмети. Ні, вони реальні і їх можна легко оцінити в людині.

Українська громада Aвстралії солідарузється з українським народом, з тими патріотами, які шанують Україну, українську мову, виявляють пошану до національних  меншин, але вимагають у своїй державі відстояти  свою правду.

Українська громада Aвстралії закликає Президента негайно втрутитися у цю справу, заявити свою відмову підписати закон та закликати політиків, в яких бракує зрозуміння бути українським політиком в українській державі,  негайно подати у відставку.

Українська громада повинна передавати через  дипломатичні місії України  свої  протести.

Закликаємо наших дипломатів до спільного й солідарного протесту. Дипломат має заступати інтереси своєї держави.  Переважно це захист від нападів та наклепів інших, ворогів і недругів держави. Тепер треба захищати свою правду перед тими,  які видають себе за «своїх», але атакують суть українського буття.

Тепер час, щоб ми спільно з  Вами. заявили що не можна атакувати те, що ключове для нас - українську мову ! Настав вирішальний час для кожного українця !

Українська діяспора завжди протестувала та буде далі протестувати проти антиукраїнської й антинародної політики будь-якої влади у Києві.

Управа CУОA закликає все членство запротестувати, писати до Президента, надсилати протести до Посольства України в Aвстралії, вживати всі свої канали серед австралійського світу, політиків , ЗМІ, наукові центри і т.д.,з метою закликати їх долучитися до висловів обурення та тривоги з приводу  антиконституційних порушень в Україні.

Коли самі себе не будемо шанувати, не будемо шанувати свою мову, не будемо захищати свою правду , як можна тоді вимагати цієї пошани до себе від інших?!

Головне: Не мовчати! Відстоювати свою правду !

Please join my cause: Philips Україна, не ігноруй україномовного споживача! Ми теж люди!

TOP

Volodymyr Bolesta has invited you to join his cause on Facebook:

Philips Україна, не ігноруй україномовного споживача! Ми теж люди! Philips Україна, не ігноруй україномовного споживача! Ми теж люди! 1,220 members У зв’язку з тим, що компанія, яка довго і успішно працює на території України, всю комунікацію в мережі здійснює виключно російською мовою, ми вирішили звернутися в головний офіс з проханням потурбуватися про україномовного споживача, і супроводити продукцію компанії інформацією українською мовою. Це стосується і піарматеріалів, і реклами і що найважливіше, документів, які пояснюють споживачу техніку безпеки користування придбаними приладами. В результаті електронного спілкування ми отримали запевнення від генерального директора офісу в Україні в тому, що жодних законів компанія в Україні не порушує, а за українізацію вони колись і візьмуться, проте з листа зрозуміло, що це швидше відписка для "відчепного". Цей cause започатковано з метою показати компанії, що в Україні є достатньо людей, яким не байдуже якою мовою отримувати інформацію про продукти. Долучайте своїх друзів, допоможіть зробити бізнес в Україні україномовним. Російськомовний сайт Філіпс Україна тут http://www.philips.ua/ Російськомовна сторінка Філіпс Україна у Фейсбук тут:

http://www.facebook.com/philips.ukraine

Can you help the cause reach 1,500 members? Click the link below.

Join Cause

Thanks for all you do!

Links to event postings TOP

Do you maintain a website of events for your city or region? Let us know and we'll add a link to your site in the ePOSHTA newsmagazine.

 Canada

image Ukrainian Golf Across Canada

 

 United States

Canadian flag Toronto: Protest in support of the Ukrainian language -- Jul. 18

TOP

image

Canadian flagToronto: Opera night at KUMF Gallery -- Jul. 20 TOP

OPERA NIGHT
at
KUMF Gallery

Music by Mozart, Rossini, Puccini, Menotti, Lysenko

Natalya Matyusheva, soprano
Fabian Arciniegas, baritone
Maikai Nash, piano

Friday, July 20th, 7pm
KUMF Gallery
Toronto, ON

Tickets at the door $15 info 647-990-4738

Canadian flag Торонто: Протест на захист української мови -- 18 липня TOP

image

Canadian flag Saskatoon, SK: Summer cultural and musical summer program for teenagers at Petro Mohyla Institute – Aug. 6 -19

TOP

image

Innovative Youth Program Launched at St. Petro Mohyla Institute

World renowned maestro Dr. Victor Mishalow of Toronto to lead the program

For information and application forms see www.mohyla.ca/culture_application.php or
telephone 1-306-653-1944.

St. Petro Mohyla Institute (SPMI) is pleased to announce that it is offering a two-week summer cultural and musical program designed for teenaged learners (13 and older), devoted to learning to play Ukraine’s national instrument, the bandura, other folk instruments and perform Ukrainian choral music and folk songs.  Instruction will be provided for all levels, from beginners to advanced.  Banduras are provided.  The program will be held August 6 –19, 2012.

The summer school will be directed by maestro Dr.Victor Mishalow, renowned musician and teacher of Ukrainian culture and language.  He has performed around the world and has received recognition from two presidents of Ukraine for his services to Ukrainian musical culture.  Born in Australia, Mishalow settled in Toronto in 1988 where he teaches high school.

Mishalow will be assisted by a staff of counsellors in order to provide a full and stimulating schedule of daily group instruction.  All students will be housed at SPMI.  In addition to the bandura, students will have the opportunity to play the flute (sopilka) and the dulcimer (tsymbaly), along with learning Ukrainian language, folk songs and customs, Ukrainian history and two-voice Ukrainian liturgical hymns.  Evening events may include dances, movies, and a talent night.  It is anticipated that in addition to performing at a final concert, students will also have the opportunity to perform at the annual Folkfest festival in Saskatoon. 

The SPM Institute has been conducting successful summer programs for high school students since 1970.  Its alumni occupy prominent positions in Canadian society and have expressed high praise for the summer programs, which foster an Ukrainian Canadian identity, leadership abilities and life-long friendships among participants.  Since it’s founding in 1916, the Institute has been investing in youth and providing an environment where students learn from highly qualified mentors and from each other.

Ukrainian flag Львів: Мовний Клуб Open World - вечірні заняття і дитячий англомовний табір

TOP

image

Мовний клуб «Open World» 
м. Львів, вул. Водогінна, 2
тел.: (032) 247-06-86
(096 )794-31-39

Вечірні заняття з англійської мови

для всіх рівнів

Мовний Клуб Open World запрошує долучатись до вечірніх занять з англійської мови.
Рівні:  Elementary: вт, чт 19:00 (стандартний курс)
Pre-Intermediate: пн, ср 19:00 (стандартний курс)
Intermediate: пн, ср, пт 19:00 (інтенсивний курс)
Набір триває – поспішайте!

Польська мова для початківців

опануй з нуля!

Стартує новий набір в групу польської мови початкового рівня.

Заняття відбуваються двічі на тиждень по 1,5 год.

Стосовно уточнення розкладу – телефонуйте: 096-794-31-39 (Оля).

Дитячий літній табір

дозвілля з користю

У Мовному Клубі Open World для дітей віком 8 – 10 років діє дитячий англомовний табір. З нами Ваша дитина швидко покращить знання англійської мови та з користю проведе час, адже у програму включені заняття з англійської мови та креативно-розвиткового спрямування, а також спортивні ігри на свіжому повітрі та екскурсії.

Заняття відбуваються тричі на тиждень (пн, ср, пт 10:00 – 14:00) до кінця літа.

Ви маєте змогу обрати для своєї дитини одноразове заняття або місячний курс.

Детальніша інформація та запис за телефоном: 096-794-31-39 (Оля)

www.openworld.lviv.ua

Ukrainian flag Київ: Майстерня вуличних акцій - 18-20 липня (подаватись до 12 липня)

TOP

Центр Громадянських Свобод оголошує конкурс на участь
у навчально-практичному семінарі

«МАЙСТЕРНЯ ВУЛИЧНИХ АКЦІЙ»

18-20 липня 2012р., м. Київ

З радістю запрошуємо стати учасником навчально-практичного семінару «Майстерня вуличних акцій», який відбудеться 18-20 липня 2012 року в м.Києві:

- активістів молодіжних організацій, які входять до системи колективної безпеки молоді «МАМА»;

- молодь та студентів, які підтримують громадську кампанію «МОЛОДІЖНА ВАРТА: молодь за Вами спостерігає»;

- членів молодіжних громадських організацій та інших громадських рухів з усієї України.

Що таке «Майстерня вуличних акцій»? А це…

Чудова нагода протягом трьох днів поринути у тонкощі планування та організації успішних вуличних акцій; можливість дізнатися про практику ефективних вуличних акцій прямої дії від їх організаторів та спробувати свої власні сили у розробці та практичному проведенні власної вуличної акції; знайомство з відомими в Україні експертами та тренерами, серед яких: Олександр Солонтай (член нацкомітету ГК МВАРТА, експерт Інституту Політичної Освіти), Тетяна Печончик (керівник Центру інформації про права людини), Марина Говорухіна (PR-менеджер Української Гельсінської спілки з прав людини), Олександра Матвійчук (Голова правління Центру громадянських свобод) та ін.

У програмі передбачені наступні навчальні модулі:

  • зміст та ефективність вуличних акцій;
  • планування та організація вуличної акції крок за кроком;
  • технологія мобілізації населення;
  • особиста безпека учасників та взаємодія з правоохоронними органами;
  • правове регулювання свободи мирних зібрань в Україні;
  • налагодження співпраці із ключовими медіа країни/регіону;
  • розробка вдалих інформаційних матеріалів;
  • формулювання та трансляція основного «сигналу» акції;
  • практична реалізація акції, яка буде розроблена самими учасниками.
  • Кого ми чекаємо:

Молодих активних людей з різних куточків України, які беруть участь в організації та проведенні вуличних акцій або ж планують якнайшвидше використати отримані знання на практиці для привертання уваги до суспільної проблеми.

Умови участі:

Учасникам буде оплачено проїзд найбільш економним видом транспорту (плацкарт, автобус), харчування, проживання в м. Києві та роздаткові матеріали за умови відвідання всіх модулів Майстерні.

Як взяти участь:

Для участі в навчально-практичному семінарі необхідно заповнити анкету (див.посилання тут ) до 18.00 год. 12 липня 2012 року.

Результати відбору будуть повідомлені до 14 липня 2012 р. Оргкомітет залишає за собою право конкурсного відбору учасників залежно від їхнього досвіду, мотивації та активності на етапі попередньої роботи з учасниками.

За додатковою інформацією звертатися на електронну пошту solyabobrovska@gmail.com або особисто до голови оргкомітету

Соломії Бобровської (м.тел. 093 66 88 637).

Подія на Facebook: http://www.facebook.com/events/418752654829602/?context=create

Подія ВКонтакті:
http://vk.com/event40458964

Ukrainian flag Київ: Літня школа лідерів -- 26 - 30 липня (подаватись до 15 липня)

TOP
image

Ukrainian flag Сумська обл.: "Відвага імені Івана Гавдиди" – табір волі та характеру! - 1-12 серпня

TOP

image

“Відвага імені Івана Гавдиди” – табір волі та характеру!

“Відвага” – це спосіб змінити себе і перемогти свої слабкості,
виховати свою волю, характер та навчитися перемагати.

Де? На березі річки Псел, Сумська область, поблизу кордону з Росією.

Коли? З 1 по 12 серпня 2012 року.

Як? Для участі потрібно заповнити анкету учасника та виконати умови участі в таборі.

Програма складається з чотирьох блоків, а саме:

- таборовий, який включає в себе  низку лекцій з табірництва, мандрівництва, виживання в природі, орієнтування на місцевості і т.п.;

- громадська дія, де учасники зможуть подискутувати про громадську активність,  дізнатися як організовувати та поводитись на громадських акціях, знати та вміти захищати свої права, ефективно використовувати соціальні мережі в роботі громадського активіста;

- ідеологічний та історичний вишкіл, який включатиме в себе історичні екскурси, дискусії про націоналістичний рух у світі, героїчні сторінки з боротьби УПА та  багато інших цікавих, а головне –  актуальних тем;

- практична частина –  туристичні та спортивні змагання (регбі, волейбол, кікбоксінг), сплави на байдарках, орієнтування на місцевості,  водні ігри, теренова гра, змагання з туристичної техніки, смуга перешкод та вимарш довжиною понад 60 км з елементами квесту.

Хто?

Лекції, тренінги та гутірки проводитимуть відомі українські та міжнародні громадські діячі, політики, політологи, митці, правозахисники, національні та міжнародні тренери, спортсмени, історики, які представляють:

Центр Громадянських Свобод, Інститут Політичної Освіти, Світовий Конгрес Українців, Клініка юридичного порятунку, громадянська кампанія «Молодіжна Варта», туристичний клуб «Степ» та багато інших.

Серед цікавинок – нічні перегляди фільмів, вечірні ватри, конкурси, ігри та безліч випробувань.

Важливою особливістю “Відваги” є сувора дисципліна, яку повинен дотримуватись кожен учасник табору. Алкоголь тут суворо заборонений, а курити можна тільки 10 хвилин на добу у визначений час.

 

Ukrainian flag Київ: Конференція: Міграція у контексті цивілізаційної трансформації України і світу – 27 серпня

TOP

image image

Інформаційний лист
Центр українознавства філософського факультету
Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Комісія Української Греко-Католицької Церкви у справах мігрантів
Асоціація українців у Португалії «Собор»
Асоціація українців регіону Мурсія (Іспанія)
Відділ соціально-гуманітарного розвитку регіону
Інституту регіональних досліджень НАН України
Кафедра соціальної педагогіки Українського католицького університету
Комісія Української Греко-Католицької Церкви у справах шкільництва
Міжнародна українська школа
Міжнародний благодійний фонд Карітас України
Міжнародний інститут освіти, культури і зв’язків з діаспорою
Національного університету «Львівська політехніка»
Спілка українців Португалії
Українська суботня школа «Ерудит» у Чехії
Пасторально-місійний відділ Української Греко-Католицької Церкви

проводять 27 серпня 2012 року в м. Києві

Другу Міжнародну науково-практичну конференцію
«МІГРАЦІЯ У КОНТЕКСТІ ЦИВІЛІЗАЦІЙНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ
УКРАЇНИ І СВІТУ»

Основна тема конференції:

  • Діти трудових мігрантів як опосередковані учасники глобалізаційних процесів

Робота конференції відбуватиметься також за наступними напрямами:

  • Міграція як об’єктивний вимір глобалізаційних процесів.
  • Особливості державної міграційної політики України.
  • Концептуальні правові та організаційні засади захисту прав дітей трудових мігрантів.
  • Формування освітнього простору в умовах еміграції.
  • Збереження української ідентичності в умовах глобалізації.
  • Церква у процесах реконструювання простору ідентичностей.
  • Пошук інноваційних моделей і технологій соціальної роботи та виховання дітей мігрантів в Україні.
  • Досвід об’єднань мігрантів у проведенні культурно-мистецьких акцій за участі дітей мігрантів.
  • Методологія та методи досліджень соціальних потреб дітей мігрантів.
  • Збереження сімейних цінностей в умовах трудової міграції.
  • Проблема соціального сирітства в Україні.

Робота конференції планується у форматах пленарних і секційних засідань, круглих столів та презентацій. Робочі мови конференції – українська і англійська.

Статтю і заявку на участь у конференції просимо надіслати до 15 серпня 2012 року водночас на обидві вказані адреси:
E-mail: ukrainology@rambler.ru
E-mail: voropayeva-tania@rambler.ru

Вимоги до оформлення статей див. в кінці інформаційного листа.

Окремо просимо заповнити заявку учасника (формуляр додається).

Увага: оргкомітет залишає за собою право відхиляти матеріали, які не відповідають тематиці конференції та вимогам до оформлення статей.

Організаційний внесок для участі в конференції (витрати на організаційні заходи та друк матеріалів) складає 100 гривень (вноситься під час реєстрації).

Публікація статей планується після проведення конференції у збірнику «Українознавчий альманах», затвердженому ВАК України як фахове видання по 4-х напрямках: філософія, політологія, історія, філологія.

Проїзд і перебування в Києві – за рахунок учасників конференції. За необхідності Оргкомітет конференції може забезпечити проживання за кошти учасників.

Електронне оголошення про конференцію див. тут: http://uaznavstvo.univ.kiev.ua

Додаткова інформація надається електронною поштою, а також за телефонами:
(044) 239 – 34 – 96; (044) 239 – 34 – 10; (067) 235 – 61 – 35.

Адреса: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 60, кім. 105, Центр українознавства філософського факультету КНУ імені Тараса Шевченка.

Оргкомітет конференції

Заявка на участь у Другій Міжнародній науково-практичній конференції
«МІГРАЦІЯ У КОНТЕКСТІ ЦИВІЛІЗАЦІЙНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ
УКРАЇНИ І СВІТУ»

Прізвище, ім’я, по-батькові (повністю)

 

Країна проживання

 

Скільки років Ви прожили в умовах міграції

 

Місце роботи, посада

 

Науковий ступінь, вчене звання

 

Назва доповіді

 

Тематичний напрям, до якого відноситься доповідь (з перелічених в оголошенні)

 

Контактна адреса

 

Електронна адреса

 

Телефон

 

Вимоги до оформлення текстів доповідей: мова українська, обсяг до 20 тис. знаків з пробілами, шрифт Times New Roman, формат RTF або Word 2003 (.doc), кегль 14, міжрядковий інтервал 1,5. До тексту додаються: 1) анотації українською та англійською мовами (4-5 рядків); 2) назва статті й прізвище автора англійською мовою.

Посилання – в тексті у квадратних дужках. Перелік використаних джерел та літератури подається в кінці тексту в алфавітному порядку. При посиланні на архівні джерела одиницею опису є архівна справа. Таким чином, посилання на джерело в тексті має виглядати так: [5, с. 12] в разі посилання на друковані праці або так: [17,  арк. 31зв.] для архівних документів, де перша цифра – це позиція джерела в переліку. Якщо посилання здійснюється на декілька видань, вони розділяються крапкою з комою, наприклад: [4, с. 8; 11, с. 27]. Посилання на багатотомні видання під однією назвою виглядатимуть так: [3, т. 2, с. 725]. Оформлення бібліографічного опису літератури – згідно з вимогами ВАК України (див. сайт Центру українознавства: http://uaznavstvo.univ.kiev.ua рубрика «Стандарти подачі інформації»). Рисунки та фотографії слід подавати окремим файлом кожний об’єкт у форматі jpg або tiff. Діаграми слід подавати окремим файлом у форматі xls  програми exel (кожну на окремому аркуші). При цьому також діаграми та рисунки мають бути підписані і вставлені у текст статті.

Зразок оформлення статті:

Сергій Іваненко
Міграційні процеси в сучасному світі

Анотація українською мовою
Анотація англійською мовою (вкл. ім’я та прізвище автора, назву статі)

Текст статті

Перелік використаних джерел та літератури

 

Ukrainian flag Львів: Конференція: Українська мова у світі -- 8-9 листопада

TOP

Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою
Національного університету «Львівська політехніка»

Запрошує Вас взяти участь у II Міжнародній науково-практичній конференції
«Українська мова у світі»

Час проведення конференції: 8-9 листопада 2012 р.

Адреса проведення: м. Львів, вул. С. Бандери, 12 (головний корпус НУ «Львівська політехніка»).

Мета конференції – обмін досвідом у сфері викладання української мови як іноземної, ознайомлення з науковою інформацією про функціонування української мови за кордоном.

Тематичні напрями роботи конференції:

  • Функціонування української мови у світі.
  • Методика викладання української мови як іноземної.
  • Навчально-методичне забезпечення навчального процесу.
  • Українська мова у школах різного типу за кордоном.
  • Вищі українознавчі студії у світі.

Форма проведення конференції:

8 листопада – офіційне відкриття, круглі столи, дискусії, обмін досвідом
9 листопада – майстер-класи з методики викладання української мови як іноземної

Майстер-класи, присвячені методиці викладання мови як іноземної (мови як другої):

Оленка Білаш, доктор, професор, Координатор других мов і міжнародної освіти, Університет Альберти,  (Едмонтон, Канада);

Віра Маковська, магістр філології, Університет ім. Ернста Морітца Арндта (Грайфсвальд, Німеччина);

Галина Васильєва, доктор філологічних наук, професор, Російський державний педагогічний університет ім. О. І. Герцена (Санкт-Петербург, Росія).

Робочі мови конференції: українська, англійська.

Видання збірника матеріалів заплановано до початку роботи конференції.

Для участі у конференції просимо Вас до 10 вересня 2012 р надіслати на електронну адресу оргкомітету (iiec@polynet.lviv.ua) реєстраційну форму та текст доповіді.

Організаційний внесок за участь у конференції становить:

для очних учасників – 150 грн. (вартість публікації, роздаткові матеріали, перерва на каву); 50 грн. (без публікації);

для заочних учасників – 100 грн. (вартість публікації та розсилка збірника матеріалів у межах України).

Організаційний внесок можна оплатити поштовим переказом* або безпосередньо під час реєстрації.

Проживання учасників конференції – за власний рахунок.

Якщо Ви плануєте публікувати статтю, то організаційний внесок потрібно сплатити поштовим переказом відразу після того, як оргкомітет повідомить Вас про те, що стаття прийнята до друку.

*Організаційний внесок просимо надсилати поштовим переказом:

Ім’я одержувача: Ярослав Литвин
Адреса: Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою НУ «Львівська політехніка»
вул. С.Бандери 32 Д
79013 Львів

Контакти

Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою НУ «Львівська політехніка»
79013 Львів
вул. С.Бандери 32Д
тел.: (032) 258-01-51
e-mail: iiec@polynet.lviv.ua,
Контактна особа: Олеся Палінська (тел. моб. 097 20 66 524)

Зразок оформлення реєстраційної форми:

ПІП_________
Науковий ступінь, вчене звання___________
Місце роботи_________
Посада_________
Форма участі (вкажіть):
• виступ з доповіддю _______
• заочна (тільки публікація) _________.
Назва статті _________
Тема доповіді або презентації (вкажіть форму виступу) _________
Адреса для листування (e-mail обов’язково)_______
Країна_______
Контактний тел. _______
Які технічні засоби для представлення доповіді Вам необхідні____________________

Реєстраційну форму просимо надсилати прикріпленим файлом з назвою Prizvysche_regforma (наприклад, Palinska_regforma) на електронну адресу, що зазначена нижче.

Вимоги для оформлення статей:
Обсяг: до 10 стор.
Шрифт Nimes New Roman, кегль 14, міжрядковий інтервал 1,5.
Поля: ліве – 2, праве, верхнє і нижнє – 1,5.
У верхньому правому куті – прізвище та ім’я автора (жирним), науковий ступінь, вчене звання, посада, назва установи.

Нижче через 1 інтервал – назва доповіді (великими літерами) по центру сторінки.

Посилання на літературу в тексті у квадратних дужках за зразком: [1, с. 26]. Перелік використаних джерел та літератури подається в кінці в алфавітному порядку.

Файл надсилати у форматі doc прикріпленим файлом із назвою Prizvysche_stattya (наприклад: Palinska_stattya) на електронну адресу, що зазначена нижче.

 

Ukrainian community launches election observation mission: Former Canadian ambassador Derek Fraser to head mission 

TOP

image

Ottawa - July 5, 2012- The Ukrainian Canadian community announced that it is sending a long-term election observer mission to monitor this fall's elections to the Verkhovna Rada and encouraged community members to support the mission.

"As Ukraine continues its difficult transition from authoritarianism to democracy, the Ukrainian Canadian community continues to stand by the people of Ukraine. Election monitoring has been a very important way our community has supported Ukraine's fledgling democracy. Since Ukraine's independence, hundreds of Canadians have served as election observers, both long and short-term through the Ukrainian Canadian Congress (UCC) - Canada Ukraine Foundation (CUF) joint missions," stated UCC National President Paul Grod. "Ukraine's democracy remains very fragile and there has been renewed pressure on the political opposition, independent journalists and mass media, non-governmental and community organizations."

"The international community has expressed grave concern as to the probability of October's Parliamentary elections being a clear expression of the will of the Ukrainian people. Given the troubling developments in Ukraine since the 2010 Presidential elections regarding erosion of the rule of law, freedom of speech, freedom of assembly and curtailment of democratic rights, it is important for the Ukrainian community to send a large electoral observation mission," concluded Grod.

"During these upcoming elections it is important not only to observe on the day of the election, but also to develop an accurate picture of the legitimacy of the elections during the campaign. Therefore, the Ukrainian Canadian community is placing greater emphasis on long-term observation in Ukraine in order to monitor, among other things, freedom of the media, freedom of speech, independence of local election committees, riding boundaries, and pressure on political opponents," stated Bohdan Onyschuk, Chairman of the Canada Ukraine Foundation.  

"The Ukrainian Canadian community is uniquely positioned to play a significant role in long term election observation for the 2012 Parliamentary elections in Ukraine. We have an impeccable reputation for objective and professional observer missions as well as a long-time commitment to promoting and supporting democratic rights and freedoms in Ukraine and throughout the world," said Onyschuk.

"The Ukrainian Canadian community is calling for a substantial election observer mission to ensure that the democratic will of the Ukrainian people is reflected in the election's results," added Grod.

Planning of the UCC/CUF mission has been underway for a number of months under the leadership of Mr. Orest Zakydalsky. An experienced observation and logistics team is being assembled. We are proud to announce that Derek Fraser, Canada's ambassador to Ukraine from 1998 to 2001 and currently an adjunct professor of Political Science at the University of Victoria will head the UCC/CUF Long-Term Election Observer Mission to Ukraine. Ambassador Fraser and the first team of long-term observers will depart for Kyiv next week to set up the operations with other LTO teams to follow.

The mission will provide an independent and impartial assessment of the months leading up to, and the voting day conditions & procedures for Ukraine's October Parliamentary Election. We will report our observations and provide comment on whether the election meets the threshold of 'free and fair' voting, and comment on any perceived shortfalls, always endeavouring to make a lasting contribution to democratic development in Ukraine.

Call for financial support!

This mission is vital to Ukraine's future and is a very expensive undertaking. In order for this mission to thrive and achieve success we urgently need your financial support. We ask you to make a generous donation to support the UCC-CUF Election Observer Mission. Your donation will qualify for a Canadian Charitable receipt.

By giving to the Election Observer Mission you will help continue the work of countless volunteers involved in this initiative. We are confident that this mission will be very successful, but it is ambitious from a financial point of view. Although our observers work as volunteers, we must cover the cost of hotels/apartments, meals, transportation, cell phones, drivers, translators, in addition to overhead administrative costs in maintaining an office in Kyiv. Short-term observers cover their own cost of transportation to and from Ukraine.

There are a variety of ways in which you can donate. Donations can be made:

• online- on the CUF website at www.cufoundation.ca
• by cheque- payable to Canada Ukrainian Foundation - EOM 2012 and sent to the following address:

Canada Ukraine Foundation
Care of: Roman Litwinchuk, Treasurer
Ukrainian Canadian Credit Union - Head Office
145 Evans Avenue, Suite 300
Etobicoke, Ontario M8Z 5X8

• by phone- by calling the UCC Head Office in Winnipeg: (204) 942-4627

*Please note: Income Tax Receipts will be provided upon request for donations greater than $50*

Actions like these will help build a stronger understanding between the Ukrainian Canadian community and governments in Ukraine and Canada. Help us to ensure that the democratic voice of the people of Ukraine is heard!

Please support the UCC-CUF international election observer mission and help support Ukraine's continued democratic development.

UCC’s open letter on language law in Ukraine TOP

OTTAWA - July 6, 2012 - The Ukrainian Canadian Congress issued an open letter by UCC President Paul Grod on the language legislation that has been introduced and has passed second reading in the Verkhovna Rada in Ukraine.

"The Ukrainian Canadian Congress calls on the entire Ukrainian community, and all Ukrainian organizations to express their opposition to this anti-Ukrainian legislation and to organize projects that enhance the Ukrainian language and Ukrainian identity in Canada and in Ukraine," stated Ukrainian Canadian Congress National President Paul Grod. "We further call upon the Ukrainian Canadian community to volunteer their time and financial support to the election observer mission for Ukraine's fall elections to the Verkhovna Rada, which will have a positive impact on the state of democracy in Ukraine."

The Congress has previously written a letter to Speaker Lytvyn and President Yanukovych asking them to cease debate on this unconstitutional law and for the President not to sign the bill into force if the law is adopted by the Rada.

The UCC has also initiated a petition which has received over 2000 signatures. Please sign the UCC petition supporting the Ukrainian language here

Several member organizations of the Ukrainian Canadian Congress under the leadership of the Canadian Conference in Support of Ukraine are organizing public actions in support of the Ukrainian language being held on July 18, 2012. More details on these public actions will be published as they become available.

Please see www.lucorg.com/news.php/lang/en

Donations to the UCC/CUF election observer mission in Ukraine can be made:

• online on the Canada Ukraine Foundation web-site
• by cheque payable to Canada Ukrainian Foundation - EOM 2012 and sent to the following address:

Canada Ukraine Foundation
Care of: Roman Litwinchuk, Treasurer
Ukrainian Canadian Credit Union - Head Office
145 Evans Avenue, Suite 300
Etobicoke, Ontario
M8Z 5X8

• by phone by calling the UCC Head Office in Winnipeg: (204) 942-4627

* Note: Income Tax Receipts will be provided on request for sums greater than $50.

UWC appeals to international community to demand immediate release of opposition leader Yuriy Lutsenko TOP

image

UWC appeals to international community to demand immediate
release of opposition leader Yuriy Lutsenko

On July 6, 2012, based on the unanimous judgment rendered on July 3, 2012 by the European Court of Human Rights in the case of Lutsenko v. Ukraine, Ukrainian World Congress (UWC) President Eugene Czolij appealed to international leaders to demand that Ukrainian authorities release opposition leader Yuriy Lutsenko immediately, and lift any prohibition barring him from participating in the October 2012 Parliamentary elections.

In that judgment, the Court clearly describes the violations committed by the Ukrainian authorities of their legal obligations under the European Convention on Human Rights, which was ratified by Ukraine in 1997.

The Court found that the conduct of the Ukrainian authorities indicated that in Ukraine a person may be punished for invoking his basic rights to a fair trial.

A copy of this letter was sent to President Viktor Yanukovych.

The UWC is an international coordinating body for Ukrainian communities in the diaspora representing the interests of over 20 million Ukrainians. The UWC has member organizations in 32 countries and ties with Ukrainians in 14 additional countries. Founded in 1967 as a non-profit corporation, the UWC was recognized in 2003 as a non-governmental organization (NGO) by the United Nations Economic and Social Council with special consultative status.

UKRAINIAN WORLD CONGRESS
145 Evans Ave., Suite 207
Toronto, ON 
M8Z 5X8 Canada
Tel. (416) 323-3020
Fax (416) 323-3250
e-mail: congress@look.ca
website: www.ukrainianworldcongress.org

Lakeside Canada Day BBQ with Borys Wrzesnewskyj - ВІДЕО

TOP
image
http://www.youtube.com/watch?v=q6q53ZMB19k&feature=youtu.be

Ukrainians of Russia to complain over liquidation of their organization TOP

( Source )
June 25, 2012

image

Russian public organization "Union of Ukrainians of Russia" has filed an appeal to the Appeal Panel of Supreme Court of Russian over the liquidation of the organization. The appeal has been signed by the Union's chairman Taras Dudko.

"The respondent considers the decision of the Supreme Court of Russian on liquidation of "Union of Ukrainians of Russia" organization as illegal and groundless," the 10-page appeal says and provides for detailed arguments in favor of cancellation of the decision.

As a reminder, the Supreme Court of Russia sustained the lawsuit of the Russian Justice Ministry on liquidation of the Union of Ukrainians of Russia.

"Having listened to the explanations of the Justice Ministry and the Union, having studied the materials of the case and having listened to the debates, the Supreme Court decides to sustain the appeal of the Justice Ministry and to liquidate the public organization the Union of Ukrainians of Russia, excluding it from the list of legal entities," Supreme Court Judge Nikolai Romenenko said.

On January 20, 2011 Russian Justice Ministry appealed to the Supreme Court with a demand to liquidate the Union. The appeal said that for the period of August 19-29, 2009 the Justice Ministry held an inspection, which proved that the Union did not observe the legislation and its own regulations.

Українська громада розпочинає місію спостереження за виборами: місію очолить колишній посол Канади Дерек Фрейзер TOP

image

Оттава, 5 липня 2012 р. - Українсько-канадська громада проголосила, що вона організовує довгострокову місію спостерігачів для нагляду за осінніми виборами до Верховної Ради та заохотила членів громади підтримати місію.

"У час, коли в Україні відбувається важкий перехід від авторитаризму до демократії, українсько-канадська громада продовжує стояти на стороні українського народу. Спостереження за виборами в Україні є одним з найважливіших шляхів, яким наша громада надає підтримку молодій демократії в Україні. Після проголошення незалежності України сотні канадців служили в якості довгострокових та короткострокових спостерігачів за виборами, завдяки спільній місії Конґресу Українців Канади (КУК) та Канадсько-Української Фундації (КУФ)", - заявив національний президент Конґресу Павло Ґрод. Демократія в Україні залишається дуже крихкою, відновлено тиск на політичну опозицію, незалежних журналістів і пресу, а також на неурядові та громадські організації.

"Міжнародна громадськість висловлює глибоку стурбованість з приводу того, чи будуть жовтневі вибори до Верховної Ради яскравим вираженням волі українського народу. Враховуючи тривожні події в Україні, починаючи від президентських виборів 2010 року, стосовно руйнування верховенства права, свободи слова, свободи зборів і згортання демократичних прав, важливо, щоб українська громада відправила велику виборчу місію спостерігачів", - завершив Павло Ґрод.

"Під час прийдешніх виборів важливо не тільки спостерігати за процесом голосування в день виборів, а також формувати точне уявлення про легітимність виборів у ході кампанії. Тому українсько-канадська громада приділяє підвищену увагу довгостроковим спостереженням в Україні, для того, щоб контролювати, серед іншого, свободу засобів масової інформації, свободу слова, незалежність місцевих виборчих комісій, межі виборчих округів і тиск на політичних опонентів", - заявив Богдан Онищук, голова Канадсько-Української Фундації.

"Українсько-Канадська громада унікально відіграватиме важливу роль у довгострокових спостереженнях за виборами до уряду України у 2012 році. Ми маємо бездоганну репутацію за об'єктивні та професійні місії спостерігачів, а також довгострокове зобов'язання сприяння і підтримки демократичних прав і свобод людини в Україні і в усьому світі", - сказав Богдан Онищук.

"Українсько-канадська громада закликає до масової участі в місії зі спостереження за виборами для того, щоб демократичне волевиявлення українського народу відобразилося на результатах виборів", - додав Павло Ґрод.

Планування роботи місії КУК/КУФ під керівництвом Ореста Закидальського триває вже декілька місяців. Збирається команда досвідчених осіб для спостерігання та організаційної роботи. Ми раді повідомити, що Дерек Фрейзер, посол Канади в Україні з 1998 по 2001 рік, а в даний час професор політичних наук в університеті Вікторії, очолить довгострокову місію спостерігачів за виборами в Україні. Посол Фрейзер і перша команда довгострокових спостерігачів відбудуть до Києва наступного тижня, щоб розпочати роботу з прийдешніми командами довгострокових спостерігачів (ДС).

Місія забезпечить незалежну і повну оцінку періоду декількох місяців до та у день голосування. Завжди намагаючисть зробити тривалий вклад у розвиток демократії в Україні, ми доповімо про наші спостереження і прокоментуємо чи відповідають вибори вимогам "вільного і чесного" голосування, а також зауважемо щодо можливих недоліків.

Заклик до фінансової підтримки!

Ця місія є надзвичайно суттєва для майбутнього України, а також дуже коштовна. Для процвітання та успіху ми терміново потребуємо Вашої фінансової допомоги. Просимо Вас щиро пожертвувати на підтримку місії спостерігачів за виборами в Україні. Ваша пожертва буде кваліфікуватися на Канадійську квитанцію добродіяльності для звільнення від податку.

Даючи пожертву на місію спостерігачів за виборами Ви продовжите працю безлічі добровольців залучених до цієї ініціативи. Ми впевнені, що ця місія буде дуже успішною, але водночас амбітною з фінансової точки зору. Хоча спостерігачі працюють як добровольці, ми повинні покрити вартість готелів/квартир, харчування, транспортування, мобільних телефонів, шоферів, перекладачів у додаток до накладних адміністративних затрат на утримання офісу в Києві. Короткострокові спостерігачі власним коштом покривають витрати на перевезення в Україну та назад.

Надання пожертв на місію спостерігачів Ви можете здійснити такими способами:

  • через інтернет на веб-сайті КУФ www.cufoundation.ca
  • виславши чек  Canada Ukraine Foundation - EOM 2012 за подальшим адресом

Canada Ukraine Foundation
Care of: Roman Litwinchuk, Treasurer
Ukrainian Canadian Credit Union - Head Office
145 Evans Avenue, Suite 300
Etobicoke, Ontario
M8Z 5X8

  • зателефонувавши до Центрального офісу КУК за номером: (204) 942-4627

*Увага: квитанції на звільнення від податку будуть видаватися на суми більше як $50.00*

Такі дії допоможуть збудувати глибше порозуміння між українсько-канадською громадою і урядами в Україні та в Канаді. Допоможіть нам забезпечити, щоб демократичний голос народу України був почутий!

Будь ласка, підтримайте місію міжнародних спостерігачів за виборами КУК/КУФ і допоможіть підтримати продовжний демократичний розвиток України.

Європейський суд з прав людини задовольнив позов Луценка TOP

( Джерело )
03.07.2012

Європейський суд з прав людини задовольнив скаргу колишнього міністра внутрішніх справ України Юрія Луценка.

image
Луценка незаконно утримували під вартою

Як повідомила кореспонденту УНІАН телефоном зі Страсбурга адвокат Ю.Луценка Валентина Теличенко, відповідне рішення Європейський суд виніс сьогодні під час слухань у Страсбурзі.

На жаль, віднині однозначно ясно, що Віктор Янукович увійде в історію України як Президент, при правлінні якого суд і судову систему використовували з метою вирішення політичних забаганок.

“Суд визнав порушення статті 5-ї (Конвенції прав людини – УНІАН) – незаконність утримання під вартою Ю.Луценка. Так само визнав наявність політичних мотивів”, - сказала В.Теличенко.

За її словами, формулювання суду є чіткими та однозначними і вказують на неприйнятність практики, яка мала місце у провадженні проти Ю.Луценка.

При цьому адвокат зазначила, що те, що було відзначено судом сьогодні, стосується і справ інших колишніх українських урядовців, зокрема, колишнього прем’єр-міністра Юлії Тимошенко та колишнього т.в.о. міністра оборони Валерія Іващенка, які також звернулися до Європейського суду з прав людини.

“Цим рішенням суд фактично визнав, що в Україні можливе переслідування з політичних міркувань. На жаль, віднині однозначно ясно, що Віктор Янукович увійде в історію України як Президент, при правлінні якого суд і судову систему використовували з метою вирішення політичних забаганок”, - підкреслила В.Теличенко.

Як повідомляв УНІАН, Ю.Луценко звернувся до Європейського суду з прав людини 21 січня 2011 року. Він, зокрема, оскаржував необґрунтоване та незаконне затримання, а також те, що не був поінформований про причини свого арешту.

17 квітня цього року палата суддів Європейського суду з прав людини провела публічні слухання за цією скаргою.

Конґрес Українців Канади пише відкритого листа з приводу мовного закону в Україні TOP

Оттава - 6 липня 2012 -- Конґрес Українців Канади в особі президента Павла Ґрода написав відкритого листа щодо мовного закону в Україні, який був представлений і пройшов друге слухання у Верховній Раді України.

"Конґрес Українців Канади закликає всю українську громаду та всі українські організації висловити опозицію анти-українському законодавчому акту та організувати проекти для підняття престижу української мови та ідентичності в Канаді та в Україні", - заявив національний президент Конґресу Павло Ґрод. "Ми далі закликаємо українсько-канадську громаду присвятити свій час і надати фінансову підтримку місії спостерігачів за виборами в Україні під час осінніх виборів до Верховної Ради, котрі матимуть позитивний вплив на стан демократії в Україні".

Конґрес попередньо звертався листом до голови Верховної Ради Володимира Литвина та Президента Віктора Януковича з проханням припинити дебати з цього неконституційного законопроекту і щоб Президент не вводив його у дію, якщо він буде прийнятий Верховною Радою.

Конґрес Українців Канади також заініціював петицію, яка отримала більше 2000 підписів. Будь ласка, підпишіть петицію на підтримку української мови тут

Декілька складових організацій Конґресу Українців Канади під проводом Канадської конференції на підтримку України організовують громадські заходи на підтримку української мови, що відбудуться 18 липня 2012 року. Деталі про ці заходи будуть опубліковані, як тільки стануть наявними.

Будь ласка, перейдіть по www.lucorg.com/news.php/lang/ua

Пожертви на місію спостерігачів КУК/КУФ можна зробити таким чином:

• через інтернет на веб-сайті Канадсько-Української Фундації
• чеком, виписаним на Canada Ukraine Foundation - EOM 2012 та надісланим по наступному адресу:

Канадсько-українська фундація
До уваги: Роман Литвинчук,
скарбник Українсько-канадська кредитна спілка
145 Evans Ave., Suite 300
Etobicoke, Ontario M8Z 5X8

• зателефонувавши до центрального офісу КУК за номером: (204) 942-4627

Увага: посвідка на звільнення від податку будуть видаватися на суми більше як $50.00

СКУ  закликає міжнародне співтовариство наполягати на негайному звільненні лідера опозиції Юрія Луценка

TOP

image

6 липня 2012 р. президент Світового Конґресу Українців (СКУ) Евген Чолій надіслав лист до міжнародних високопосадовців з закликом наполягати на негайному звільненні лідера опозиції Юрія Луценка та на скасуванні всіх заборон щодо його участі в парламентських виборах у жовтні 2012 р. на підставі одностайного рішення Європейського суду з прав людини у справі Луценка vs України, винесеного 3 липня 2012 р.

У цьому рішенні Суд явно описав порушення владними структурами України їхніх юридичних зобов’язань щодо Європейської конвенції з прав людини, яка була ратифікована Україною в 1997 р.

Суд ствердив, що дії українських владних структур засвідчили, що в Україні людина, яка покладається на свої основні права відносно справедливого судового розгляду, може бути покарана.

Копію цього листа СКУ надіслав до Президента Віктора Януковича.
СКУ є міжнародною координаційною надбудовою українських громад у діаспорі, що представляє інтереси понад 20 мільйонів українців. СКУ об’єднує в своєму складі українські організації із 32 країн та підтримує зв’язки з українцями ще 14 країн. Заснований у 1967 р. як неприбуткова організація, у 2003 р. СКУ був визнаний неурядовою організацією у Економічній та соціальній раді Організації Об’єднаних Націй зі спеціальним консультативним статусом.

СВІТОВИЙ КОНҐРЕС УКРАЇНЦІВ
145 Evans Ave., Suite 207
Toronto, ON 
M8Z 5X8 Canada
Tel. (416) 323-3020
Fax (416) 323-3250
e-mail: congress@look.ca
website: www.ukrainianworldcongress.org

People, save our song - Рятуйте люди пісню

TOP

As Ukraine faces challenges with its own language’s survival, the Ukrainian Bandurist Chorus shares with everyone the beauty of the Ukrainian language and song. 

В цей день коли в Україні боряться щоби зберегти рідну мову, УКБ ділиться з Вами красою української мови та пісні.

PEOPLE, SAVE OUR SONG - РЯТУЙТЕ ЛЮДИ ПІСНЮ! 

Click here for the recording
http://soundcloud.com/ukrainianbanduristchorus/people-save-our-song

Words by P. Perebiynis
Music by V. Lytvyn/Слова: В. Литвин
музика: П. Перебийніс 

UKRAINIAN BANDURIST CHORUS - Українська Капеля Бандуристів ім. Т. Шевченка (Детройт) 
Oleh Mahlay - conductor/Олег Махлай - диригент 
soloists: V. Brechun, A. Soroka, T. Pryshlak, & L. Yakimiv/солісти: В. Брехун, А. Сорока, Т. Пришляк, та Л. Якимів

This contemporary poem implores Ukrainians to save their song, culture, and language before it is too late.

From the "1659" recording by the Ukrainian Bandurist Chorus. Released in 2009. 
http://www.bandura.org/recordings.htm

SUPPORT FOR THE UKRAINIAN BANDURIST CHORUS
Passion. Tradition. History.

We invite you to join our Circle of Friends. To fulfill our role as ambassadors of the bandura, Ukrainian music, its traditions and culture, we need more than just our musicians to play their part, we also need you.  With your generous gift, the Ukrainian Bandurist Chorus will continue to invest in our youth, strengthen the quality of our programming and share our enchanting music with the world.

You can donate online to the “Friends of the Ukrainian Bandurist Chorus” (a 501c3 organization) or purchase a UBC recording.  As always, your donations are tax deductible and recording purchases will help the Ukrainian Bandurist Chorus support its operations, tours and concerts, new recordings, and educational programs for youth.

The Ukrainian Bandurist Chorus is continuing its ambassadorial mission as it approaches its 100th anniversary in 2018. We truly appreciate your past support. Today's members of the UBC are located all throughout North America. Bringing everyone together is a challenge, but your financial assistance ensures we continue our centuries old tradition.

To donate or order a recording through PayPal, visit www.bandura.org

The Ukrainian Bandurist Chorus
Enchanting the world since 1918
www.bandura.org

У Києві відбувається Міжнародний етнічний фестиваль «Країна мрій» TOP
( Джерело )
23.06.2012

На «Країні мрій» можна було зустріти чимало іноземців-вболівальників. Для них ця подія стала відкриттям нашої культури!

image
НАЙМОЛОДШІ З ГРОМАДЯН «КРАЇНИ МРІЙ»
Більше фото тут: http://www.day.kiev.ua/3053121

«Я шоковний! Яка аристократична у вас культура! –– Говорить кореспондент Еuronews Марко Дуарте. –– Для цього досить лише поглянути на вишивки, писанки, гобелени… а вироби з чорної глини (чорнодимлена гаварецька кераміка –– Ред.) –– це взагалі екзотика! Чому про це все не знають у Європі?!

image

ВПЕРШЕ НА «КРАЇНІ МРІЙ» ВИСТУПАВ ПОПУЛЯРНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ РОК-ГУРТ «ТАНОК НА МАЙДАНІ КОНГО». «ТНМК» ПРЕДСТАВИВ СПЕЦІАЛЬНИЙ ФОЛК-СЕТ РАЗОМ З КОМАНДАМИ «ATMASFERA», «ВЕСЕЛІ ВУЙКИ» І БАНДУРИСТОМ ЯРОСЛАВОМ ДЖУСЕМ. ЦЕ БУЛИ ЕТНО-ВЕРСІЇ УЛЮБЛЕНИХ БАГАТЬМА ПІСЕНЬ «ТАНКІВ». СЕРЕД ІНШОГО ВПЕРШЕ БУЛО ВИКОНАНО КОМПОЗИЦІЮ «HOMO UKRAINES». ДО РЕЧІ, ТАМ Є АКТУАЛЬНІ В КОНТЕКСТІ ОСТАННІХ ПОДІЙ СЛОВА: «Г» ТА «Ґ» МИ МАЄМО В АЛФАВІТІ,/ ВИВЧАЙТЕ МОВУ, А НЕ ШУКАЙТЕ, ДЕ Б СЕБЕ ПОДІТИ».

http://www.facebook.com/media/set/?set=a.334575109950454.75405.124232497651384&type=3
Oksana Repinskaya Тому що в Україні нема влади, яка б воліла познйомити Європу з Україною, викликати до України повагу та симпатію, викликати величезний інтерес.. В Україні нема влади, яка б любила наспрвді цю нещасну країну. Бо якщо любиш свій дім, то хочеш, щоб і весь світ його любив. А якщо ти його лише використовуєш, то глибоко на нього наплювати.

http://www.facebook.com/media/set/?set=a.334575109950454.75405.124232497651384&type=3
Serhiy Tereshchenko Нашою культури немає. Це все імітація старої традиції. Розслабтеся, Україна - це топос жлобів і убогих совєцких лохів.

http://www.facebook.com/media/set/?set=a.334575109950454.75405.124232497651384&type=3
Viktor Garbar Оксано, у сявоти немає ні національних рис, ні культури, ні Батьківщини. Карл Маркс із своїм Хвідріхм Енґельсом обдурили довірливе людство. Вони весь час писали про робітників, а мали на увазі,-- сявоту.

http://www.facebook.com/media/set/?set=a.334575109950454.75405.124232497651384&type=3
Olexander Bozhko Значна частка гіркої правди у ваших словах є, але Україна чи не єдина з усієї пострядянщини, де вишиванка ще сприймається як природня національна одяганка, а не етнографічно-музейне вбрання. До того ж сюди долучається і політичний підтекст. "Я не здамся без бою", - як співа Вакарчук.

http://www.facebook.com/media/set/?set=a.334575109950454.75405.124232497651384&type=3
Yuriy Romanenko Не понимаю в чем аристократизм вышиванок и каких то там глечиков. Все эти элементы есть в тех или иных вариациях во всех европейских странах, да и не только в европейских.

http://www.facebook.com/media/set/?set=a.334575109950454.75405.124232497651384&type=3
Романко Лапуда я стримуюся, щоб не сказати чого лихого в бік оцих вижилих з розуму коментаторів. Якщо ви не бачите у суспільстві культури, то ви живите десь поза суспільством аутичним життям. Культуру Творять Люди, але цю матерію вам пояснити вже неможливо. Атрофія на кінцевій стадії.

З Музейної Скрині: Жіночі вишивані сорочки - ВІДЕО

TOP
image
http://www.youtube.com/watch?v=gSXhZY7rx9g&feature=youtu.be

II Всеукраїнський конкурс з народної ляльки

TOP
image
https://www.facebook.com/media/set/?set=
a.387411444655990.90235.328176253912843&type=1


Derek Fraser: What’s at stake in the Ukrainian parliamentary elections TOP

image
Agent Lout 02-03 reporting to the chief
”Well, what’s up Lout, did you bring me Ukraine?”

( Source )
Jul 3, 2012

Ukrainians are going to the polls on Oct. 28 to elect members of their parliament, the Verhovna Rada. If the elections were totally free, President Viktor Yanukovych’s party, the Party of the Regions, would have a hard time getting a majority since, according to the polls, its support is in the teens or low twenties, and is often lower that that of any of the principal opposition parties.

But initial indications suggest that the election results may not be accepted as free or fair by the West. Some leading figures of the opposition, including a former prime minister, Yulia Tymoshenko, have been imprisoned as a result of what human rights organizations and Western countries, including Canada, consider to have been politically motivated trials. The Election Law has been modified by the Party of Regions in ways that make it easier for the government to fix the results. Ukrainian media are being increasingly controlled or cowed through official harassment. The electoral commissions have been largely brought under government control. In the local elections of 2010, which may have served as a pilot project for the parliamentary elections, the principal opposition party was prevented from running in areas where it was especially popular.

It is important that we all should closely follow the electoral campaign and the elections themselves. The degree to which the elections are held in violation of human rights and democratic principles, if that proves to be the case, should have immediate consequences on Western policies toward Ukraine, including the negotiations of the free trade agreement that Canada is the process of etching out with that country.

We should not be surprised at the darkening shadows over Ukraine. Few countries have managed on their own to make a smooth transition from dictatorship to democracy without relapses. The journey has been long and hard for Ukraine since it became independent in 1991, because of its lack of experience as an independent state, its weak institutions and weak tradition of political pluralism and its scant understanding of the separation of powers.

Compounding these weaknesses, there has been insufficient support from the EU and strong interference from Putin’s Russia. Unlike European countries further to the West, Ukraine has not been able to count on the promise of EU membership in the short or medium term to serve as an incentive to move to democracy. (The EU’s current offer to Ukraine consists of an association agreement, accompanied by free trade and the possibility of EU membership in the distant future.)

Working against the attraction of the EU has been Russian blockage. Russia has repeatedly interfered in Ukrainian affairs — spending lavishly campaigning in favour of pro-Russian parties in elections, seeking the appointment of certain ministers and generally undermining Ukraine’s economic and democratic reforms. It has repeatedly used the price of gas, of which it is the sole supplier, as a lever to bring Ukraine to heel. The Russians seek the inclusion of Ukraine in a network of associated satellite states, with Russian control over the economies, the finances, and the defence of the other members, including the right to intervene militarily to keep them in line.

According to many observers, President Yanukovych intends to use the current election as another step on his path to dictatorship. Should he win two-thirds of the seats in parliament, he could amend the constitution without regard to any opposition in the Rada. While he does want a deal with the EU, he does not want to accept the EU’s condition of a return to democracy. Therefore, although he is resisting Russian pressure, he may end up accepting Russian domination so he can remain in power.

Should Russia succeed in its aim of establishing hegemony in the former Soviet Union, it could prevent the spread of democracy, and prolong the instability in the area.

Because of the stakes involved, Canada and the West have a strong interest in following the elections closely and being prepared to react vigorously if we come to the conclusion that they have not been held fairly and in accordance with internationally accepted standards.

Derek Fraser was Canada’s ambassador to Ukraine from 1998 to 2001. He is currently an adjunct professor of Political Science at the University of Victoria, and head of the Canada-Ukraine Foundation Long-Term Election Observer Mission to Ukraine.

Tymoshenko on language law: Yanukovych declared war on whole nation TOP

image
Serhiy Vlasenko, a defense lawyer for former Ukrainian Prime Minister Yulia Tymoshenko,
has announced a statement by his client in connection with the vote on the language law.

( Source )
July 5, 2012

Serhiy Vlasenko, a defense lawyer for former Ukrainian Prime Minister Yulia Tymoshenko, has announced a statement by his client in connection with the vote on the law on the principles of the state language policy.

"The shameful voting in the Verkhovna Rada on July 3 for the so-called language bill showed that Yanukovych has declared war on and independent Ukraine as such - not only the opposition and certain democratic values. He has challenged the whole nation. The vote was the same as they are. They, like thieves and tricksters, pushed this question through parliament, under rules that would be appropriate in gambling hall," Tymoshenko said in a statement.

According to Tymoshenko, the law adopted on July 3 is "a law on the temporary right of villains to mock," rather than a language law.

"In the last two years, they have created an effective vertical of cave ethics and murderous primitivism - the vertical that will bury them under their rubble, if we do not retreat this time. Ukraine has already beaten enemies such as Yanukovych. It has passed such tests as the test of the Regions Party. They can throw civil society and the opposition behind bars, but it is impossible to imprison the Ukrainian language and culture. The first decision the opposition has to take in a new parliament is to cancel all of the criminal stupid decisions that they took in the parliament that was temporarily theirs," Vlasenko said, reading Tymoshenko’s statement.

A letter from Ukraine TOP

( Source )
June 22, 2012

image

Simon Kuper

In this country with its terrible history, somehow a degree of political civility has emerged.

I was sitting in a restaurant in Kharkiv, Ukraine, chatting to the owner. He was trying to decide which country to move to. His restaurant was doing well, he said. In fact, that was the problem. Increasingly, local officials were coming round demanding payoffs. Several Ukrainian business people told me that these shakedowns were becoming more common. If you didn’t pay, the officials suddenly began to inspect your tax payments, or your sanitation. No wonder someone here has set up an Italian-Japanese restaurant chain called Mafia.

Westerners may shrug and say, “Yup, that sounds like Ukraine.” There is a grotesque foreign stereotype that sees this as the land of mafiosi, prostitutes and peasants. And yet, even as Ukraine under President Viktor Yanukovych experiences its so-called “Great Leap Backwards”, I didn’t find a bleak country. Everywhere I went, I met educated people who have not forgotten the promise of the “Orange Revolution” in 2004/2005, even if their politicians have. To quote the national anthem sung in the football stadiums here: “Ukraine’s glory has not yet perished.”

True, it’s easy to get despondent. It’s not only the imprisoned opposition leader Yulia Tymoshenko who says she was beaten in jail. A travelling exhibition here – which police in Kharkiv spent the other afternoon harassing – says Ukrainian human-rights groups estimate there were 980,000 cases of unlawful violence by police last year. A passerby came up to the exhibition, displayed his broken fingers, and said, “I was in custody, too.” It feels appropriate that a huge Lenin still glares down over Kharkiv’s central square.

Yet whereas the government of neighbouring Belarus still claims to worship Lenin, Ukraine’s government doesn’t. Yanukovych is not a communist. He was uncertain about the erection of a monument to Stalin in Zaporizhya. (The monument went up, but activists exploded it. Later, someone put up a billboard of Stalin saying, “I killed millions of Ukrainians! And what did you do to deserve a monument?”)

Yanukovych’s people have no discernible ideology other than grabbing what they can. In effect, they seem to be testing whether you can implant that approach in Europe. When the president’s son (a former dentist) is worth an estimated $99m, it’s not a good sign. The son says it’s a “completely artificial opinion” that he owes his wealth to his father. However, a representative of a western multinational, who does business in all of the former USSR, reckons Ukraine now probably has the region’s worst business climate. Or as Ukraine’s vice-premier Borys Kolesnikov told me, “Obviously we are still far from the Singapore example of business liberty.”

The Ukrainian middle class that has painfully arisen these past 15 years is ceasing to believe that you can prosper through hard work. The country’s income per capita is still officially only about half that of Belarus, and the global economic crisis has bitten unusually deep here. “It is not a rich lifestyle at all,” admits Kolesnikov, though happily his own wealth has been estimated at $230m.

A good way to get despondent is to look at Ukrainian statistics. In most international surveys, Ukraine’s “life satisfaction” ranks among the world’s lowest. Life expectancy is now about 68, lower than when the USSR disappeared. (Most Ukrainians I spoke to smoked throughout the conversation.) Yanukovych ignores all this. Instead he plays on the anxieties of Russian-speakers in eastern Ukraine, whose language he promises to “protect”.

Ukraine has no Nelson Mandela. The crowds who filled the streets for the Orange Revolution, Ukraine’s prefiguring of the Arab spring, were betrayed by their leaders. Tymoshenko and Viktor Yushchenko didn’t change Ukraine. Nowadays, says Ivanna Klympush-Tsintsadze, executive director of the Yalta European Strategy network in Kyiv, “People are very suspicious. It would be much harder to set a spark now in their hearts, minds.” Another Kyivite told me he would never again feel the joy and solidarity of the Orange Revolution.

And yet, to my surprise, all Ukrainians I spoke to insisted on their hopefulness. The political scientist Olexiy Haran notes that multiple Ukrainian governments have lost elections these past 20 years. After the Orange Revolution, Freedom House rated Ukraine the only democracy in the former USSR outside the Baltics.

The country has what Haran calls “pluralism by default”: no government can control all the different regions, oligarchs and media. Ukraine has the world’s ninth-highest rate of enrolment in higher education. As the Orange Revolution showed, there is a civil society. It’s an excellent sign that Ukrainians continue to report police beatings.

People feel pride that the country didn’t split along ethnic lines after the USSR collapsed, that ethnic Russians and ethnic Ukrainians generally get on fine, that Ukraine voluntarily gave up its nuclear missiles. In this country with its terrible history, somehow a degree of political civility has emerged. The government is trampling all over it. But as Haran told me, “Still Ukraine is not lost.”

New Report: Democratic Decline Persists in Ukraine | Freedom House

TOP

image
image

( Source )

A new report released by Freedom House today finds a persistent decline in democratic principles and human rights in Ukraine, a development which is especially worrying in light of the country’s upcoming parliamentary elections in October 2012.

Sounding the Alarm Round 2: Protecting Democracy in Ukraine, which is the follow up to a previous report, Sounding the Alarm, Protecting Democracy in Ukraine released in April 2011, found that little progress has been made over the past year on serious democracy and human rights issues in Ukraine, and some problems have grown considerably worse.  The report cites a consolidation of power in the executive branch; widely condemned local elections; growing levels of corruption; a more restrictive environment for the media; and the criminalization of politics, exemplified by the prosecution of high-level opposition politicians, as the main threats to democracy in Ukraine.

“We remain very concerned about the democracy/human rights situation in Ukraine and hope that the leadership in Kyiv understands the gravity of the situation,” said David J. Kramer, president of Freedom House. “In the coming weeks and months, Ukraine’s leadership must make a choice between consolidating power through undemocratic means and advancing its nation’s European aspirations."

Ukraine was downgraded from Free to Partly Free in Freedom of the World 2012, Freedom House’s annual global assessment of political rights and civil liberties and is ranked Partly Free in Freedom of the Press 2012. 

On sanctions against Ukraine from Freedom House report

[...]

We offer recommendations at the end of this report on how to improve the situation for civil society, media, elections, selective prosecutions and corruption. Absent improvements in these areas, however, talk about the possibility of sanctions against Ukrainian officials, limited to only private discussions among politicians and foreign policy leaders at this point, is bound to expand.

Legislation moving through the U.S. Congress focused largely on Russia that would impose a visa ban and asset freeze against officials involved in gross human rights abuses, could, under the latest Senate version of the bill, also be applied to other countries, including Ukraine. 6 Support for such application of the legislation in the case of Ukraine is growing among experts and parliamentarians in the West and even among some Ukrainian Verkhovna Rada deputies. That Ukraine and sanctions are increasingly mentioned in the same sentence is a reflection of the level of frustration among Western officials with President Yanukovych’s seeming deafness and impermeability. While we are not advocating sanctions at this particular point, we hope the very possibility of U.S. sanctions being applied would serve as a wake- up call to the highest levels of the Ukrainian government that they are on the wrong path.

Об'єднана опозиція представляє політичну платформу - ВІДЕО

TOP
image
http://www.youtube.com/watch?v=Nn6wjWjS7Gg&sns=fb

Об'єднана опозиція опублікувала список кандидатів в нардепи (СПИСОК) TOP

http://ukr.lb.ua/news/2012/07/05/159505_obedinennaya_oppozitsiya.html
5 липня 2012

На виконання Декларації про забезпечення чесних і прозорих виборів, за підсумками круглого столу з лідерами громадських організацій Об'єднана опозиція "Батьківщина" починає публікувати список претендентів на висування кандидатами у народні депутати України.

Повідомляє офіційний сайт опозиції.
У першій частині - керівники регіональних виборчих штабів Об'єднаної опозиції

"Батьківщина".

1. Аваков Арсен Борисович

2. Бондаренко Анатолій Васильович

3. Бондарєв Костянтин Анатолійович

4. Бурбак Максим Юрійович

5. Бурбак Олексій Юрійович

6. Верігіна Ірина Костянтинівна

7. Головко Валерій Анатолійович

8. Грицюк Анатолій Петрович

9. Давтян Олександр Саркісович

10. Деревляний Василь Тимофійович

11. Забзалюк Роман Ємельянович

12. Залоговой Роман Йосипович

13. Зубко Геннадій Григорович

14. Ілик Роман Романович

15. Кальченко Валерій Михайлович

16. Кеменяш Олександр Михайлович

17. Кодола Олександр Михайлович

18. Клочко Микола Олексійович

19. Кравчук Василь Петрович

20. Крайній Валерій Григорович

21. Ксенжук Олександр Степанович

22. Кубов Степан Іванович

23. Кудлаєнко Сергій Володимирович

24. Лисенко Олександр Миколайович

25. Ліскі Ігор Іванович

26. Лунченко Валерій Валерійович

27. Мельничук Андрій Анатолійович

28. Меріков Вадим Іванович

29. Миколаєнко Володимир Васильович

30. Мунтян Іван Миколайович

31. Немировський Володимир Леонідович

32. Нерета Олександр Миколайович

33. Одарченко Юрій Віталійович

34. Павелко Андрій Васильович

35. Пашинський Сергій Володимирович

36. Петренко Вадим Михайлович

37. Пиза Олександр Зиновійович

38. Полковніков Михайло Ігоревич

39. Полочанінов Володимир Геннадійович

40. Прокопчук Юрій Володимирович

41. Радковський Олег Володимирович

42. Романов Роман Анатолійович

43. Сенченко Андрій Віленович

44. Сидорчук Вадим Іванович

45. Старікова Наталія Володимирівна

46. Табалов Андрій Олександрович

47. Триндюк Юрій Григороевич

48. Ульяхіна Антоніна Миколаївна

49. Шкварилюк Володимир Васильович

50. Шлемко Дмитро Васильович

51. Щербаковська Людмила Михайлівна

52. Ярошенко Олександр Олександрович

 
Внутрішня кухня Партії регіонів TOP

( Source )
6 липня 2012

image

Мустафа Найем

Партія регіонів на низькому старті. Вже за декілька днів країну охопить інформаційна кампанія, мета якої - максимально підготувати виборця до перемоги провладної партії на парламентських виборах. Востаннє така масштабна агітаційна кампанія відбувалась в Україні лише під час президентських виборів 2004 року.

Втім тепер в розпорядженні влади - ще більш потужний інформаційний ресурс і добре організована партійна структура. "Регіонали" успадкували найгірше з традицій виборчих технологій останніх років: від відвертої маніпуляцій емоційними гаслами щодо мови та історії часів Кучми до популізму часів Юлії Тимошенко.

"Українській правді" вдалося отримати повний пакет документів, які розсилаються штабом Партії регіонів напередодні виборчих перегонів. Головними темами майбутньої кампанії стануть соціальні ініціативи Віктора Януковича, успішне проведення ЄВРО 2012 та мовна політика. Попри публічні заяви регіоналів, що мовне питання виникло само по собі, аналіз отриманих документів доводить, що це одна з ключових тем агітаційної кампанії.

Втім, одразу після виборів тема мови зникає з усіх темників та меседжів.

Розсилка цих документів проводиться згідно з листом першого заступника голови Партії регіонів Володимира Рибака, який також є в розпорядженні "Української правди". За словами джерела, такий пакет отримали керівники усіх передвиборчих штабів партії, народні депутати, провладні депутати-мажоритарники, а також народні депутати Партії регіонів.

Ціла стаття тут.

Опозиція "підказала Януковичу вийти з ситуації політико-правовим рішенням" і оголосити одночасні парламентські-президентські вибори - ВІДЕО TOP
image
http://tvi.com.ua/ua/watch/author/?prog=700


 
Freedom House: вибори в Україні - тест на легітимність влади TOP

image

( Source )
5 липня, 2012

image
Freedom House закликає владу в Україні звільнити ув’язнених лідерів опозиції

Правозахисна організація Freedom House оприлюднила звіт про Україну, в якому зазначає, що ситуація у більшості сфер, порівняно з минулим роком, погіршилася. Водночас громадянське суспільство в Україні, каже організація, більш активне, ніж рік тому.

Під час презентації звіту в Києві президент Freedom House Девід Креймер сказав, що наступні парламентські вибори в Україні будуть тестом легітимності української влади:

Парламентські вибори, які відбудуться у жовтні 2012 року, зараз розглядаються як в Україні, так і за її межами, як критичний тест для політичної легітимності влади і демократичних перспектив країни," - сказав він.

Янукович проводить в Україні "путінізацію" - Freedom House
|
Санкції проти України можуть стати неминучими - Freedom House

Freedom House: за свободою преси Україна 130-а
Freedom House також закликала владу звільнити ув’язнених лідерів опозиції та надати їм можливість брати участь у парламентських виборах.

"Припинивши вибіркові політичні переслідування, звільнивши ув’язнених лідерів опозиції без додаткових умов і забезпечивши вільні й чесні вибори цієї осені, президент України Віктор Янукович може стати лідером, який веде Україну до Європи," - зазначають експерти організації.

Якщо ж пан Янукович цього не зробить, кажуть вони, то стане "черговим розчаруванням для співгромадян і віддалить Україну від її належного місця в Європі".

Позитив

Водночас у звіті Freedom House містяться і схвальні оцінки деяких аспектів ситуації в Україні.

Зокрема, організація відзначає як позитив ухвалення необхідного законодавства щодо неурядових організацій, доступу до публічної інформації та участь України у міжнародній ініціативі "Партнерство "Відкритий уряд".

Водночас Freedom House незадоволена ситуацією у сфері медіа, зокрема непрозорістю медіа-власності в Україні, цензурою та існуванням замовних матеріалів у пресі.

Можливість санкцій

У травні під час слухань в американському Сенаті щодо політичної ситуації в Україні Девід Креймер Клацнути заявляв, що якщо Україна не дослухається до міжнародної критики відносно політичного переслідування опозиції і порушень прав людини, запровадження санкцій проти неї стане неминучим.

Він також висловив думку, що адміністрація Барака Обами надто багато уваги надавала співпраці в ядерній галузі з Україною і зараз має більш активно говорити про неприйнятність для Заходу порушень прав людини.

У своїй останній доповіді щодо ситуації зі свободою преси у світі Freedom House Клацнути поставила Україну разом із Суданом на 130-у позицію в списку, який налічує 197 країн.

Необхідна підтримка української мови – екс-президент Європарламенту TOP

image
Рятуйте! Допоможіть!
Я потребую захисту!
Вони мене утискають!

image
«Рішення щодо російської мови як офіційно регіональної
націлене на зближення із Росією» – Єжи Бузек

( Джерело )
7 липня 2012

Брюссель – Екс-президент Європейського парламенту Єжи Бузек, висловлює занепокоєння політичною кризою та зсувом України в бік авторитаризму. На його думку, мовний закон націлений на зближення із Росією і є проявом неповаги до демократичних цінностей. Однак, попри занепокоєння та розчарування, Євросоюз все ще надіється, що Україні потрібна угода про асоціацію та безвізовий режим. Негайні реформи, демократія, верховенство права та побудова ринкової економіки в Україні могли б швидко надолужити втрачене у європейсько-українському зближенні, зазначив Єжи Бузек у ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода.

– Політика та суспільство України постали перед новою кризою – суперечливий мовний закон сіє розбрат, Верховна Рада на межі розпуску, засуджені представники колишнього уряду, попри всі зусилля Європи, залишаються за ґратами... Як Ви прокоментуєте цю ситуацію?

Реформування України – це нагальна необхідність Поза сумнівами, гряде подальший розвиток подій в Україні, особливо, з огляду на судові розгляди, що очікуються 10-го та 12 липня. Вони будуть дуже знаковими для майбутньої ситуації в цій державі. Чемпіонат Євро-2012 був надзвичайно позитивним з точки зору загального сприйняття й громадянської думки Європи. Однак, подвійні стандарти, що присутні, зокрема, в українському судочинстві, для європейської спільноти залишаються дуже поганими сигналами. Наголошуємо, що ми все ще чекаємо, що проведення парламентських виборів у жовтні піде демократичним шляхом. По-друге, реформування України – це нагальна необхідність. Нарешті, ситуація з верховенством права та правами тих, хто ув’язнений, особливо, Юлії Тимошенко, – буде найважливішим пунктом двосторонніх відносин між ЄС та Україною.

– Згаданий Вами чемпіонат Євро-2012 позаду, а отже, у Євросоюзу більше немає інструменту тиску на Президента Януковича застереженнями щодо політичного бойкотування. Які інструменти все ще є в арсеналі співдружності?

Заяви Януковича щодо головного шляху України в бік Європи ми сприймали серйозно, але нині у нас щодо цього є деякі сумніви. – Угода про асоціацію. Я думаю, що вона дуже важлива для України, бо очікується, що з нею прийдуть інвестиції, ми б хотіли сумісності наших систем. Підписання цієї угоди принесло б багато користі Україні та її громадянам. Другий важливий пункт – безвізовий режим. Наприклад, з Молдовою ми досягли результатів дуже швидко. Тобто, це може бути будь-яка держава, що йде демократичним шляхом, вибудовує вільну ринкову економіку, де є верховенство права, свобода висловлювань. З такими країнами ми маємо швидкі досягнення і Молдова – це добрий приклад. Ми б хотіли щоб подібне трапилося і з Україною. Всі заяви Януковича щодо головного шляху України в бік Європи ми сприймали серйозно, але нині у нас щодо цього є деякі сумніви.

– Чи не виглядає ухвалення пропрезидентською більшістю суперечливого мовного закону, як реверанс у бік Москви?

Підтримка української мови – найважливіша, це був би добрий знак для всіх українців Ми сприймаємо всі закони у двох напрямках: з одного боку, Президент Янукович офіційно каже, що хотів би бачити Україну в Європі. З іншого, рішення щодо російської мови як офіційно регіональної в 11 із 26 областей націлене на зближення із Росією. Ми нічого не маємо проти співробітництва з росіянами, бо розуміємо, що співпраця з таким великим сусідом – це необхідність. Однак, ми кажемо, що підтримка української мови – найважливіша, це був би добрий знак для всіх українців. Це свідчило б про повагу до демократичних стандартів. Але ми цього не бачимо. Ми занепокоєні. Це нас розчаровує.

– Чи погоджуєтеся Ви з характеристикою нинішніх процесів в Україні, які деякі аналітики називають «путінізацією України»?

Зсув усіх демократичних правил у бік диктатури – це абсолютно неприйнятна річ – Я б утримався від використання таких назв. Країни відрізняються одна від одної. Як ви знаєте, канцлер Німеччини Анґела Меркель навіть сказала, що сьогоднішня ситуація в Україні дуже близька до білоруської. Але я б не хотів використовувати таких порівнянь. Гадаю, стан України дуже відмінний від Росії та зовсім не схожий на те, що ми маємо в Білорусі. З іншого боку, зсув усіх демократичних правил у бік диктатури – це абсолютно неприйнятна річ, і з точки зору Євросоюзу, і, особливо, (з позицій) Європарламенту.

Президент Парламентської асамблеї НАТО Карл Ламерс про головну мету візиту в Україну – ВІДЕО

TOP

image
http://www.youtube.com/watch?v=2FX6xU4siDc&feature=youtu.be

З права: Андрій Шкілъ, Голова Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї НАТО

( Source )
Jul 3, 2012

Президент Парламентської асамблеї НАТО Карл Ламерс заявляє, що головною метою його візиту в Україну, який відбудеться 3-4 липня, є необхідність висловити владі Україні стурбованість та занепокоєння ПА НАТО "явною невдачею розвитку демократії" та позбавленням волі політичних опонентів.

Тимошенко подякувала Комаровському за підтримку - ВІДЕО

TOP
image
http://www.youtube.com/watch?v=31h6V6JF0Ik&feature=youtu.be

Чому не можна голосувати за законопроект “Про засади державної мовної політики”? Дванадцять основних аргументів TOP

Разом з листом (низчцче поданий)ці аргументи були вислані до тих депутатів-тушок, які голосували за проект Кі-Ко в 1 читанні, але, можливо, ще не втратили залишки своєї совісті (чи страху) з проханням голосувати проти.

1. Законопроект є нелегітимним в самій своїй основі. Його предмет — надзвичайно важливе мовне питання, яке є питанням конституційного рівня і яке  тому повинне вирішуватись шляхом досягнення загальнонаціонального консенсусу. Натомість розробка законопроекту відбувалась непрозоро, без участі представників як опозиційних політичних сил, так і експертного середовища та всіх зацікавлених структур громадянського суспільства. На відсутності у законопроекті адекватного консенсусного вирішення принципових питань державної мовної політики знов наголосила у своєму висновку від 2 грудня 2011 р. Венеціанська комісія, закликавши українських законодавців до “пошуку справедливого балансу між захистом прав меншин, з одного боку, і збереженням державної мови як інструменту інтеграції суспільства, з іншого” (п. 66).

2. Законопроект суперечить Конституції України і створює механізм її підміни антиконституційним законом. Засади державної мовної політики і загальний порядок застосування мов в Україні регулюються Конституцією України та Рішенням Конституційного суду України від 14 грудня 1999 р. № 10-рп/99 про офіційне тлумачення статті 10 Конституції України.

Ст. 4 законопроекту підтверджує, що “основи державної мовної політики визначаються Конституцією України”, але водночас встановлює, що після його ухвалення порядок застосування мов визначатиметься “виключно цим Законом, з норм якого мають виходити інші правові акти, що визначають особливості використання мов в різних сферах суспільного життя”. У практичному сенсі це означає підміну Конституції — законом, який усупереч статтям 10 та 11 її розділу І “Загальні засади” встановлює нову модель мовної політики України. Такий підхід є грубим порушенням ст. 156 Конституції України, яка передбачає спеціальний порядок запровадження будь-яких змін да положень розділу І Конституції України.

3. Законопроект кардинально ревізує конституційні засади державної мовної політики і підриває конституційний лад України. Його розділ І “Загальні положення” вводить у правове поле такі, не передбачені Конституцією, поняття як “регіональна мова або мова меншин”, “мовна група”, “мовна меншина”, “регіональна мовна група”, “регіон”, “рідна мова”.

Водночас заключний розділ XI законопроекту “Перехідні положення” передбачає внесення докорінних змін до всього комплексу норм національного законодавства, що регулюють порядок застосування мов на основі і відповідно до ст. 10 Конституції України.

Запровадження в Україні порядку застосування мов, що суперечить ст. 10 і ст. 156 Конституції України, є порушенням Основного Закону, яке, виходячи зі змісту згаданого Рішення Конституційного суду України від 12 грудня 1999 р., слід кваліфікувати як зазіхання на засади конституційного ладу в Україні.

4. Законопроект грунтується не на імперативних нормах Конституції України, а на свавільно інтерпретованих положеннях Європейської Хартії регіональних або міноритарних мов.

У Хартії (у правильному і точному перекладі з оригінальних автентичних ЇЇ текстів англійською і французькою мовами) термін “регіональні або міноритарні мови” складає єдине поняття, що охоплює ті чи інші мови, які традиційно використовуються в межах певної території держави і носіями яких є кількісно менша група, ніж решта населення території цієї держави (стаття 1). Отже, в Хартії йдеться лише про критерій меншої поширеності певної мови в певному регіоні держави, а не про визнання за нею офіційного правового статусу і встановлення порядку її використання. Відповідно, Хартія жодним чином не зобов’язує і не уповноважує державу запроваджувати офіційний правовий статус для тієї чи іншої мови.

Виходячи з того, що визнання статусу державної (офіційної) мови за будь-якою мовою належить виключно до компетенції держави, Хартія лише заохочує держави до вільного вибору перелічених в ній факультативних рамкових заходів на підтримку використання тих “історичних регіональних або міноритарних мов Європи, декотрим з яких із плином часу загрожує зникнення”. Причому преамбула Хартії передбачає, що “захист і підтримка регіональних або міноритарних мов не повинні здійснюватись на шкоду офіційним мовам та необхідності вивчати їх”.

5. Законопроект, усупереч вимогам принципів Конституції України та меті Європейської Хартії регіональних і міноритарних мов, передбачає створення правового механізму підриву статусу української мови як державної (офіційної). Він встановлює у частині третій ст. 7 довільний, не відомий ні Конституції та законодавству України, ні Хартії чи будь-якому іншому міжнародно-правовому акту, кількісний критерій “10 відсотків і більше носіїв регіональної мови, що проживають на території, на якій поширена ця мова” як достатню підставу для визнання тієї чи іншої мови регіональною і такою, що підлягає обов’язковому використанню паралельно або навіть замість української як державної (офіційної) у переважній більшості сфер суспільного життя.

6. Законопроект, встановлюючи згаданий свавільно визначений відсотковий критерій, створює передумови для обов’язкового запровадження в Україні російської мови – фактично в офіційному статусі регіональної - не лише на рівні села, селища, міста, району, області, Автономної Республіки Крим, і навіть щодо всіх індивідів. Адже частина 7 ст. 7 передбачає: “У межах території, на якій поширена регіональна мова або мова меншини, що відповідає умовам частини третьої цієї статті, здійснення заходів щодо розвитку, використання і захисту регіональної мови або мови меншини, передбачених цим Законом, є обов’язковим для місцевих органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, установ, організацій, підприємств, їх посадових і службових осіб, а також громадян—суб’єктів підприємницької діяльності та фізичних осіб”.

Саме в цьому полягає ідеологія і мета законопроекту: він фактично прирівнює російську мову до державної, забезпечуючи її обов’язкове використання та подальше поширення на максимально великій території України за рахунок української та інших мов. У разі його ухвалення державна мова (українська) ставатиме непотрібною, вона повсюдно витіснятиметься з ужитку, оскільки зникне мотивація щодо її опанування.

7. Законопроект водночас закладає підвалини для мовної фрагментації України і на місцевому рівні. Відповідно до підпункту другого частини третьої його статті 7 у конкретних ситуаціях рішення щодо використання будь-якої мови як регіональної може бути ухвалене місцевою радою навіть у випадках, коли “регіональна мовна група складає менше 10 відсотків населення відповідної території”. У практичному плані це призведе до витіснення української мови з офіційного вжитку та публічного використання не лише на Сході, але й на Заході України. Такий підхід порушує припис ст. 92 (п. 4) Конституції України, відповідно до якого порядок застосування мов визначається виключно законами України.

8. Законопроект лише декларує позитивне ставлення до української мови як державної — в той час, як переважна більшість його норм  спрямована на підрив її державного статусу і позицій у найважливіших сферах публічного і державного життя. Стаття 3 законопроекту, яка проголошує право кожного на мовне самовизначення і вільне користування кожним у суспільному житті будь-якою мовою створює підстави нехтування державною мовою тими, хто з огляду на свій офіційний статус зобов’язаний вживати українську мову при виконанні своїх службових функцій. Ні Конституція України, ні міжнародно-правові: акти, що визначають стандарти захисту прав людини включно з Рамковою конвенцією Ради Європи про захист національних меншин та Європейською Хартією регіональних або міноритарних мов, не встановлюють принцип вільного мовного самовизначення в сфері застосування державної мови. В практиці європейських держав такий принцип теж відсутній. Запровадження вільного мовного самовизначення для всіх було б за своєю одіозністю аналогічним запровадженню податкового самовизначення.

9. Законопроект створює правове підґрунтя для продовження розпочатої Д. Табачником руйнації української системи освіти, в рамках якої формується національна еліта. Запровадження статтею 20 законопроекту принципу вільного вибору мови навчання (та ще й “у будь-який час періоду навчання”) в специфічних умовах України практично означатиме відновлення тотальної русифікації всієї вертикалі освіти і перетворюватиме освітню систему кадрів для Росії за рахунок державного бюджету.

10. Законопроект у разі його ухвалення Верховною Радою потягне за собою значні видатки з державного бюджету. За підрахунками фахівців, витрати необхідні для його запровадження в життя сягатимуть 50—60 млрд. гривень.

11. Ухвалення законопроекту Верховною Радою матиме катастрофічні для України наслідки. У найближчій перспективі інтенсифікується процес витіснення української мови з усіх найважливіших сфер суспільного життя, відбуватиметься маргіналізація української мови, виникатимуть конфлікти на мовному грунті, посилюватиметься мовна ізоляція та відчуження регіонів України один від одного, що покладе початок “мовної федералізації” України та її дезінтеграції як держави.

12. Законопроект є не лише спекулятивним політтехнологічним інструментом нинішньої української влади у ситуації чергових парламентських виборів, а й результатом виконання нею політичного замовлення російської влади, яка здійснює безупинну гуманітарну агресію проти України. Найголовнішою складовою цієї агресії є мовно-культурна війна, остаточною стратегічною метою якої є знищення української нації як системотвірного чинника незалежної української державності.

Володимир Василенко,
професор Національного університету
«Києво-Могилянська академія», доктор юридичних наук, один із розробників Закону про мови в УРСР, Надзвичайний і Повноважний Посол України

Лариса Масенко
професор Національного університету
«Києво-Могилянська академія», доктор філологічних наук

Володимир Панченко,
професор Національного університету
«Києво-Могилянська академія», доктор філологічних наук, народний депутат України першого скликання


Народному депутату України

Пане  ______________

Ви 5 червня ц.р. проголосували за прийняття у першому читанні законопроекту «Про засади державної мовної політики» і таким чином підтримали антиукраїнський, антиконституційний, аморальний за своєю суттю документ.

Звертаємо Вашу увагу, що законопроект Колісниченка-Ківалова зазнав нищівної критики як такий, що суперечить Конституції України, порушує Бюджетний кодекс України і спрямований на знищення української мови, у висновках органів державної влади та її підрозділів: Головного науково-експертного управління Верховної Ради України (23.05.2012 р.),  парламентських Комітетів – з питань культури й духовності (23.09.2011 р.), з питань бюджету (03.11.2011 р.),  Міністерства фінансів України (09.09.2011 р.), Міністерства юстиції України (27.09.2011 р.). Не підтримали цей законопроект і профільні установи НАН України: Інститут мовознавства (16.09.2011 р.), Інститут української мови (22.09.2011 р.), Інститут політичних та етнонаціональних досліджень (22.09.2011 р.), Інститут держави й права  (05.09.2011 р.), Український мовно-інформаційний фонд (09.09.2011 р.), а також Академія наук Вищої школи (16.09.2011 р.) та Інститут філології Київського Національного університету ім. Тараса Шевченка (вересень 2011 р.).

У висновках Венеціанської комісії зазначено, що законопроект не в змозі забезпечити належний баланс між розвитком і використанням державної мови як об'єднуючого чинника в житті суспільства та розвитком і захистом мов меншин (02.12.2011 р.).

Наголошуємо, що законопроект Колісниченка-Ківалова украй небезпечний для нашої державності, оскільки веде до розколу країни та протистоянь усередині українського суспільства. Не викликає сумніву, що все це – частина кремлівського мегапроекту, мета якого – стерти Україну з політичної карти світу.

Апелюючи до почуття Вашої моральної і політичної відповідальності, закликаємо голосувати проти законопроекту.  У разі ж, якщо Ви проголосуєте за цей неконституційний документ, ми розгорнемо кампанію серед виборців, аби роз’яснити їм Вашу антиукраїнську й антидержавницьку позицію і назавжди зачинити перед Вами двері до Верховної Ради України.

Ви повинні усвідомити: якщо станете на шлях відступництва, то залишитесь в історії України як запроданець і зрадник!

Володимир Василенко,
професор Національного університету
«Києво-Могилянська академія», доктор юридичних наук, один із розробників Закону про мови в УРСР, Надзвичайний і Повноважний Посол України

Лариса Масенко
професор Національного університету
«Києво-Могилянська академія», доктор філологічних Наук

Володимир Панченко,
професор Національного університету
«Києво-Могилянська академія», доктор філологічних наук, народний депутат України першого скликання

За дорученням:

  • Народного комітету захисту України;
  • Спілки офіцерів України;
  • Координаційної ради з питань захисту української мови при Київській міській організації товариства «Меморіал» ім. В.Стуса;

БЮТ оскаржить в ЄСПЛ голосування за закон про мови - Литвина можна судити TOP

image
Скілъки депутатів підчас голосування 3го липня над законопроектом № 9073, ініційований
народними депутатами від Партії регіонів "Про основи державної мовної політики".

( Source )
29 червня 2012

Депутати від БЮТ планують оскаржити в Європейському суді з прав людини результати голосування Верховної Ради з "мовного" законопроекту.

Про це у коментарі Gazeta.ua розповів нардеп від БЮТ Юрій Одарченко, співавтор аналогічного позову до Вищого адміністративного суду, який напередодні відхилили.

"Факти порушень абсолютно очевидні, оскільки на момент голосування в залі були 170 осіб, а проголосували 234", - сказав нардеп.

За словами депутата, він та інший автор позову, "б'ютівець" Степан Курпіль планують подавати позов до Європейського суду з прав людини.

"На жаль, ми у себе не можемо знайти ніякої правди", - сказав нардеп ( тут ).

Також, на його думку, спікера Володимира Литвина можна за це голосування "засудити" за тією самою статтею, за якою судять і екс-прем'єра Юлію Тимошенко. Мовляв, він не звернув уваги на порушення і направив законопроект на друге читання.

Читайте: Литвин заперечує підігравання більшості під час ухвалення мовного закону

"В (поданому до ВАСУ) позові абсолютно чітко вказані факти, які відбувалися у Верховній Раді. Вони задокументовані. При зміні влади в Україні всі ці документи будуть підняті і відповідні посадові особи понесуть своє покарання. Подивіться, зараз Юлію Володимирівну засудили за 365 статтею. Литвин Володимир Михайлович робить абсолютно те саме, що прописано в цій статті, перевищуючи службові повноваження. Щоранку йому подають на стіл інформацію про те, скільки людей зареєстровано в залі. Ми всі приходимо туди, розписуємося, є певний облік людей, який документально підтверджено підписом. Він отримав дані, що 170 осіб були присутні в залі, і, незважаючи на це, провів голосування", - зазначив "б'ютівець".

 
Лист голові В.Р. Литвину із закликом від 69 інститутів громадянського суспільства не підписувати законопроект «Про засади державної мовної політики» TOP

"5 липня 2012 за дорученням 69 інститутів громадянського суспільства направлений лист голові Верховної Ради В.Литвину із закликом не підписувати законопроект «Про засади державної мовної політики» - з огляду на те, що цей документ не пройшов процедури другого читання і тому не може вважатися законом. 

Автори листа наголошують: «Підписавши ж примарний акт, «ухвалений» із безпрецедентними порушеннями Конституції України та закону «Про регламент Верховної Ради», Ви вчините неправомірні дії і станете співучасником фальсифікації, що тягне за собою моральну, політичну та кримінальну відповідальність».

Голові Верховної Ради України
В.М.Литвину

Пане Голово!

Як відомо, 3 липня ц.р. під час вечірнього пленарного засідання Верховної Ради України відбулося голосування, яке владна більшість намагається представити як схвалення горезвісного законопроекту Колесніченка-Ківалова «Про засади державної мовної політики» у другому читанні.

Звертаємо Вашу увагу, що від моменту внесення законопроекту його проходження у Верховній Раді супроводжувалося системними та грубими порушеннями Конституції і закону «Про регламент Верховної Ради України». Апарат парламенту зареєстрував законопроект на порушення вимог ч. 3 і ч. 6 ст. 91 закону «Про регламент Верховної Ради», оскільки його автори не подали фінансово-економічного обґрунтування та порівняльної таблиці із зазначенням змін до чинних законів України, передбачених розділом 11 Перехідних положень законопроекту.

Під час розгляду законопроекту у першому читанні 5 червня ц.р. було порушено ст. 102 регламенту: законопроект голосувався без обговорення його основних принципів, положень, критеріїв та структури. При цьому голосування здійснювалося із порушенням ст. 84 Конституції України, яка вимагає особистого голосування кожним народним депутатом.

Під час вечірнього засідання Верховної Ради 3 липня ц.р. порушення регламенту заохочував своїми маніпулятивними «технологіями» перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк, який з голосу, без рішення погоджувальної ради, поставив на голосування питання щодо позачергового включення до порядку денного законопроекту № 9073 «Про засади державної мовної політики». Воно «провалилося» («за» було подано 219 голосів). Друге голосування стосувалося пропозиції головуючого ще раз повернутися до щойно «проваленого» питання щодо зміни у порядку денному (результат: «за» – 241). Після цього Адам Мартинюк не поставив на голосування питання про включення до порядку денного даного законопроекту, а одразу поставив на голосування питання про прийняття  законопроекту № 9073 в цілому («за» – 248 голосів). Таким чином було проголосовано питання, навіть не включене до порядку денного.

Проте голосування і ухвалення законопроекту в другому читанні не могло відбутися в принципі, оскільки головний комітет відповідно до положень глави 20 закону «Про регламент Верховної Ради» продовжував працювати над його підготовкою до другого читання у зв’язку з великою кількістю поправок (понад 2000). Саме тому законопроект не був (і не міг бути!) завізований головою головного комітету, керівником секретаріату цього комітету, керівниками юридичного і редакційного апарату Верховної Ради, як того вимагає ч. 2 ст. 117, а також не був (і не міг бути!) розданий народним депутатам «не пізніше як за день до розгляду», відповідно до вимог ч. 3 ст. 21 регламенту.

Через відсутність підготовленого до другого читання законопроекту неможливо було виконати вимоги ст. 119 регламенту щодо постатейного обговорення та голосування поправок на основі порівняльних таблиць і узгодити остаточний текст закону. Отже, народні депутати проголосували за документ-фантом, до того ж – знову з порушенням ст. 84 Конституції України. 

Закликаємо Вас не ганьбитися і не підписувати документ, який не пройшов процедури другого читання і тому не може вважатися законом.  Підписавши ж примарний акт, «ухвалений» із безпрецедентними порушеннями Конституції України та закону «Про регламент Верховної Ради», Ви вчините неправомірні дії і станете співучасником фальсифікації, що тягне за собою моральну, політичну та кримінальну відповідальність.

Володимир Василенко,
професор Національного університету
«Києво-Могилянська академія», доктор юридичних наук, один із розробників Закону «Про мови в Українській РСР», Надзвичайний і Повноважний Посол України

Лариса Масенко,
професор Національного університету
«Києво-Могилянська академія», доктор
філологічних наук

Володимир Панченко,
професор Національного університету
«Києво-Могилянська академія», доктор філологічних наук, народний депутат України першого скликання

За дорученням:

  • Координаційної ради з питань захисту української мови при Київській міській організації товариства «Меморіал» ім. В.Стуса;
  • Народного комітету захисту України;
  • Спілки офіцерів України;
  • Всеукраїнського Комітету на захист української мови;
  • Всеукраїнської громадської організації «Громадський рух «Не будь байдужим!»;
  • Громадянського руху «Відсіч»;
  • Харківської правозахисної групи;
  • Київської  міської  організації  товариства «Меморіал»  ім. В.Стуса;
  • Асоціації єврейських організацій та громад України;
  • Конгресу національних громад України;
  • Ліги українських меценатів;
  • Всеукраїнської громадської наукової організації «Експерти України»; 
  • Руху добровольців «Простір свободи»;
  • ВГМО «Національний Альянс»;
  • Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Дебатна Академія»;
  • Секретаріату Національної спілки письменників України;
  • Асоціації українських письменників;
  • Міжнародної громадської організації «Конгрес захисту української мови»;
  • Фундації ім. Олега Ольжича;
  • Громадського об’єднання «Українська справа»;
  • Громадського руху «Вільний простір»;
  • Всеукраїнської профспілки «Народна солідарність»;
  • Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка;
  • Центру громадянських свобод;
  • Київського благодійного фонду імені О. Гірника «Українським дітям – українське слово»;
  • Мистецького об’єднання «Остання барикада»;
  • Громадської організація «Вікімедіа Україна»;
  • Центру громадських ініціатив «Інформаційне суспільство»;
  • Самоврядної альтернативної мережі (САМ);
  • Комітету захисту українських журналістів;
  • Об’єднання «Своя правда»;
  • Товариства української мови Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
  • Громадської ініціативи «Кіно-переклад»;
  • Центру UA;
  • Холодноярської ініціативи;
  • Громадської організації «Мамай» (Мобільна Аґенція Мистецьких АкціЙ);
  • Фонду розвитку аудіовізуальних мистецтв «Кришталеві джерела»;
  • Об’єднання студіюючої молоді «Зарево»;
  • Громадської організації «Кримський центр ділового та культурного співробітництва «Український дім»;
  • Фонду національно-культурних ініціатив імені Гната Хоткевича (м. Харків);
  • Інформаційної агенції культурних індустрій ПРО;
  • Харківської крайової організації Спілки української молоді;
  • Харківського українського культурно-мовного клубу «Апостроф»;
  • Донецького обласного об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка;
  • Луганської обласної філії Асоціації дослідників голодоморів в Україні;
  • Українського медійного центру (м. Харків);
  • Конгресу Українців Севастополя;
  • Громадського комітету «Український Севастополь»;  
  • Громадської організації «Центр політичних інновацій»;
  • Асамблеї громадських організацій малого та середнього бізнесу;
  • Луганського міського товариства української мови ім. Тараса Шевченка;
  • Незалежної профспілки «Підприємці Луганщини»;
  • Громадської організації «Правовий простір» м. Сєвєродонецька;
  • Донецької обласної громадської організації «Народний контроль»;
  • Донецького Інституту соціальних досліджень і політичного аналізу;
  • Громадсько-патріотичної організації «Східне Козацтво України»;
  • Луганського обласного відділу «Союзу українок»;
  • Луганського обласного об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка;
  • Харківського обласного об’єднання громадян «Українська родина»;
  • Союзу українок м. Севастополя;
  • Спілки об’єднань громадян «Трудовий рух «Солідарність» у Луганській області;
  • Конфедерації вільних профспілок Луганської області;
  • Громадського об’єднання «Наш вибір»;
  • Громадської організації «Луганці»;
  • Луганського обласного осередку Всеукраїнського педагогічного товариства ім. Григорія Ващенка;
  • Луганської обласної правозахисної жіночої організації «Чайка»;
  • Громадської організації «Схід України»;
  • Біловодської районної правозахисної жіночої організації «Первоцвіт»;
  • Новопсковської районної правозахисної жіночої організації «Чайка».

05.07.2012 р.

Контакти:
Київ, вул.Сковороди,2 Національний університет «Києво-Могилянська академія»
Телефони:
Василенко Володимир Андрійович – 050 3859453
Масенко Лариса Терентіївна  - 097 3891732
Панченко Володимир Євгенович – 050 3351463

 

Заява Асоціації Українских Правників Америки щодо закону України "Про засади державної мовної політики"

TOP

Асоціація Українських Правників Америки

ЗАЯВА
АСОЦІАЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ ПРАВНИКІВ АМЕРИКИ
ЩОДО ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОЇ МОВНОЇ ПОЛІТИКИ»

Асоціації Українських Правників Америки стало відомо, що 3 липня 2012 року владна більшість Українського Парламенту проголосувала за законопроект «Про засади державної мовної політики», який грубо суперечить Конституції та підриває конституційний лад України.

Порівнюючи положення цього законопроекту із європейськими конституційними стандартами, Венеційська комісія Ради Європи зазначила, що цей закон не здатний встановити належний баланс між розвитком і вживанням державної мови як об’єднуючого чинника суспільства і розвитком та захистом мов національних меншин. І найважливіше: прийнятий «мовний закон» неприховано і зухвало порушує не лише численні чинні в Україні нормативні акти, але й безсоромно порушує Конституцію України, яка визначає українську мову як єдину державну мову в Україні. Цей закон також безпардонно зазіхає на розвиток національної ідентичності українського народу і загрожує державній незалежності України.

Обставини, за яких був прийнятий цей закон, просякнуті грубими порушеннями основоположних принципів справедливості й відкритості, і являють собою безпрецедентну загрозу реалізації в Україні загальновизнаних засад верховенства права.

Порядок прийняття законів Верховною Радою України регулюється Регламентом Верховної Ради України, який встановлює процедури внесення, обговорення, голосування і прийняття Українським Парламентом запропонованих нормативно-правових актів перед тим, як вони набудуть чинності. Під час прийняття «мовного» закону ці процедури систематично і відверто нехтувались! Так, попередні висновки щодо його впливу на законодавство ніколи не подавалися до законодавчого органу; проект закону був поставлений на голосування без врахування необхідних висновків головного комітету щодо запропонованих поправок і наслідків його прийняття; запропонований закон був прийнятий в обхід порядку денного без публічного і відкритого обговорення його змісту всім парламентом; і насамкінець, прийняття закону здійснювалося за відсутності депутатів, що різко суперечить Конституції України.

Голова українського парламенту Володимир Литвин, який був відсутній на засіданні під час прийняття закону, заявив про свою відставку на знак протесту проти грубих порушень регламенту при ухваленні «мовного закону». Як повідомлялося, у відповідь парламентська більшість ухвалила порядок, який дозволить зняти з посади спікера за допомогою простої більшості, а не трьохсот голосів, як вимагає чинний регламент. Закон "Про регламент Верховної Ради України" передбачає затвердження всіх ухвалених парламентом нормативних актів спікером – перед їх надісланням до Президента України на підписання з метою набрання ними сили закону. Без підпису спікера парламенту правовий акт не може набути статусу закону.

За цих обставин АУПА рішуче закликає Голову Верховної Ради Литвина не давати свого схвалення як щодо «мовного закону», так і щодо закону, що змінює умови голосування, необхідні для обрання Голови парламенту.

Крім цього, АУПА рішучo і категорично закликає наших колег – адвокатів і юристів в Україні, особливо Світовий конгрес українських юристів, Асоціацію українських адвокатів, Спілку адвокатів України, Асоціацію правників України і Союз юристів України активно та завзято протистояти «мовному закону» через його відверто антиконституційну та антиукраїнську сутність, що розпалює соціальне й національне протистояння. У протилежному разі ми стикнемося з порушенням священної для кожного правника присяги дотримувати верховенства права.

Насамкінець, відзначаємо, що Віктор Янукович є Президентом ВСІЄЇ України – тобто всіх громадян, незалежно від їхніх релігійних переконань, політичних уподобань чи мовних преференцій – і саме тому є гарантом Конституції України. Якщо ж Президент підпише «мовний закон», і останній набуде чинності, це матиме катастрофічні наслідки для Української держави: такий закон незворотньо розділить країну, розпалить протистояння і сепаратизм в українському суспільстві, і нарешті – він стане основним каталізатором до руйнування підвалин української державності.

Виходячи з цього, Асоціації Українських Правників Америки шанобливо і водночас рішучo закликає Президента Віктора Януковича як гаранта Конституції України вжити усіх заходів задля недопущення законопроекту «Про засади державної мовної політики» до подальшого розгляду – як такого, що посягає на конституційний лад в Україні.

Від імені членів Виконавчого комітету і Правління Асоціації Українських Правників Америки.

Джордж Пазуняк, президент
Мирослав Смородський, Голова Правління

 
300 активістів започаткували Всеукраїнський комітет захисту української мови TOP

( Source )
27 червня 2012

image

300 громадських діячів створили Всеукраїнський комітет для захисту української мови. Про це повідомив народний депутат, один з ініціаторів цього громадського руху Олесь Доній.

“Ми створили комітет не проти російської мови чи мови нацменшин, ми не виступаємо проти жодної іншої мови, ми виступаємо проти русифікації, проти деукраїнізації України. Ми виступаємо на захист усіх мов, які потребують державної і громадської підтримки, а тому звертаємося до народу України створити осередки комітету в кожному регіоні України, в кожному місті, селі”, – сказав О.Доній на прес-конференції в УНІАН.

Як повідомляв Медіа-портал VIDIA, громадські діячі та політики виступили з ініціативою створення Всеукраїнського комітету на захист української мови. До першої п’ятірки увійшли депутати від НУНС Олесь Доній та Юрій Стець, письменник Василь Шкляр, співачка Ніна Матвієнко та генеральний директор телеканалу «ТВі» Микола Княжицький.

Уже сформовано “список 300″, до якого увійшли найзнаковіші особистості, серед яких, зокрема, колишні політв’язні, письменники й видавці, журналісти й телеведучі, режисери й актори. ”Цей список перших трьохсот, ми сподіваємося, що він буде багатотисячним”, – сказав письменник Василь Шкляр на прес-конференції.

Так, до комітету увійшли Левко Лук’яненко, Мирослав Маринович, Василь Овсієнко, Євген Сверстюк, Мустафа Найем, Вахтанг Кіпіані, Юрій Макаров, Місько Барбара, Марія Бурмака, Вячеслав Брюховецький, Володимир Вятрович, Юрій Андрухович, Юрій Винничук, Брати Капранови та інші.

До комітету також увійшли представники із різних областей та міст України, а також представники із інших країн: Чехія, Франція, Росія, США, Німеччина, Канада.

Повний список активістів оприлюднено на сторінці організації у соцмережі.

Як вважає депутат Доній, створення Всеукраїнського комітету на захист української мови може привести до започаткування руху на зразок польського “Солідарність”.

Як повідомляє видання “Тиждень“, комітет зараз виходить із 2 ініціативами з захисту української мови.

Перша з них полягає в організації безкоштовних курсів української мови, а друга – “Український народний університет” – у поширенні й популяризації української культури.

Зокрема, письменник і член комітету Василь Шкляр на прес-конференції виступив з ініціативою економічних санкцій проти бізнесменів і політиків, діяльність яких загрожує українській мові. Він запропонував бойкотувати й не купувати продукцію окремих видавництв, власники яких є депутатами від Партії регіонів.

 
Примара Конституції. Або нотатки на полях Конституційної асамблеї TOP

Спеціальне видання конституції для її ігноранта ...

image
-- Віктор Федорович, Навіщо вам нова конституція?
-- Так, в старій уже не залишилося ні одної статті, котру я не порушив ...

( Source )
2 липня 2012

image

Іван Крулько, заступник голови НРУ, голова ВГО "Молодий Народний Рух"

У цьогорічний День Конституції вперше не покидала думка: "це державне свято чи просто вихідний день"?

Такий дисонанс викликаний не зникненням поваги до Основного закону держави, а останніми "ритуальними танцями" президента Януковича у зв’язку з утворенням Конституційної асамблеї.

Причому, жертвою на цьому ритуальному канібалійському дійстві виступатиме сама Конституція України.

До речі, саме в Її день традиційно перекрили половину Києва, щоб влада поклала вінки до пам’ятників відомих і шанованих українців, які перевертаються в гробах від того, що Конституцію перетворюють на "фіговий листок".

У переддень Дня Конституції об’єднана опозиція провела круглий стіл на тему "Конституція, чи потрібні зміни?". Протягом усього заходу відчуття правильності кроку опозиції – не брати участі в фарсі під назвою Конституційна асамблея – тільки посилювалося.

Якщо президент утворив консультативно-дорадчий орган, який чомусь назвав Конституційна асамблея, то виникає запитання: а що цей орган повинен робити?

Ніхто жодного слова не почув щодо бачення Януковича, якою стратегічно повинна виглядати Україна його мрії.

Ні, звичайно, ми всі здогадуємося, якою. "Покращення" нападають ледь не щодня. Але мова йде про стратегічну лінію, яку президент зобов’язаний був публічно висловити ще до створення будь-яких консультативно-дорадчих органів.

Яка форма державного правління? Може все-таки монархія, щоб не мучитися у 2015 році? Яка форма державного устрою – унітарна чи повернення до "сєверодонецького федералізму"? Про політичний режим і державну мову мовчу – знаємо, відчуваємо…

Тобто Конституційна асамблея отримала від президента чистий аркуш паперу, "дармові" приміщення і чиновницький апарат, ну і завдання щось "едакое сварганіть".

Не хочеться при цьому образити багатьох шанованих справжніх (!) професорів, докторів юридичних наук, експертів, яких включили до Конституційної асамблеї і просто хочуть "втемну" використати.

Тому і доводиться обговорювати не предметні зміни до Конституції, якщо вони так потрібні, а сам процес, який комусь так потрібен.

Уся ця метушня навколо Конституції України викликає необхідність зробити кілька нотаток на полях Конституційної асамблеї…

Нотатка 1. Маніпуляції. Уважно прослідкуйте за всіма маніпулятивними спробами змінити Конституцію України, найчастіше "під себе" або через "страх програшу", і ви із здивуванням знайдете одних і тих же дійових осіб.

Нагадаю, процес змін до Конституції України 20 червня 2003 розпочав президент Кучма, внісши законопроект №3207. Прем’єр-міністром тоді працював Янукович, який хоч і дотично, але був точно в курсі щодо справжніх намірів внесення цього проекту.

Вже у вересні того ж року до Верховної Ради надійшли з перервою у 2 тижні одразу два законопроекти про внесення змін до Конституції – №4105 і №4180, авторський колектив яких був майже ідентичним.

При цьому цікаво, що в обох законопроектах автором значиться тодішній голова фракції Регіонів Богатирьова, яка ну просто не могла діяти без узгодження з своїм безпосереднім "шефом", тодішнім головою однойменної партії Януковичем.

Доля цих двох законопроектів виявилася дуже цікавою. Перший з них – №4105 був провалений у парламенті в квітні 2004 року не добравши всього 6 голосів народних депутатів до необхідних 300. Це голосування стало важливою перемогою опозиції і розвіянням міфів про всесильність "Банкової".

До речі, провал стався у зв’язку з неголосуванням групи мажоритарників, які до того моменту проявляли повну лояльність до режиму Кучми. У світлі цього – палкий привіт ініціаторам повернення до змішаної виборчої системи і всім майбутнім депутатам-мажоритарникам.

Другий законопроект – №4180 був таки проголосований у грудні 2004 року в розпал Помаранчевої революції, як так званий "компроміс" мирного переходу влади і визнання Януковичем своєї поразки на президентських виборах.

Зверніть увагу, що тодішній провладній більшості було абсолютно фіолетово, який із законопроектів приймати. Голосували за всі по черзі, сумлінно натискаючи кнопки.

Але чомусь, майже одразу після обрання Януковича президентом, він зі своїм "дітищем" дуже легко розпрощався і швидко розправився, коли Конституційний Суд фактично "узаконив" узурпацію влади і повернув Конституцію в редакції 1996 року.

Ні, звичайно, ми віримо у незалежність КС та всіх без виключень його суддів, які приймали це рішення, і не тільки це, абсолютно самостійно.

Саме тому дуже "логічними" виглядають кроки президента, який на цьому етапі створив Конституційну асамблею, щоб, як пояснив на згаданому мною круглому столі голова цього дорадчого органу Кравчук, виправити деякі недоречності.

Все логічно, тільки чому президент України у 2010 році не оголосив про порушення присяги суддями Конституційного Суду і не зупинив свою ж фракцію від внесення конституційного подання, щоб не було недоречностей, які зараз раптом треба виправляти?

Висновок з усього написаного напрошується прямо, як у пісні – "сам п’ю, сам гуляю, сам стелюся, сам лягаю".

Нотатка 2. Довіра. Ну не може змінювати Конституцію України влада, якій не довіряє 75% українського народу!

Звичайно, з цією тезою можна посперечатися. Мають більшість, буде 300 голосів у парламенті, чому б і ні. Але погодьтеся, що навіть ті, яким байдуже майбутнє української Конституції, не вірять у благі наміри ініціаторів цих змін.

До речі, а звідки довіра візьметься, якщо на початку 2010 року президента обирали з одними повноваженнями, а у вересні цього року він майже як у казці "явився нам" зовсім з іншими – помноженими в рази.

У тому числі й через це, абсолютно справедливо опозиція відмовляється від участі в Конституційній асамблеї з тими, до кого немає і не може бути довіри.

Нотатка 3. "Гарант". Якось з усім цим випало з уваги, що президент, виявляться, є гарантом Конституції. Саме тому нові сюрпризи навколо Конституції нам точно гарантовані.

Нагадаю, що Конституційна асамблея – це консультативно-дорадчий орган. З ним можна консультуватися і радитися, а можна і не робити цього. Я про результати напрацювання – тобто майбутній проект змін до Конституції.

Чи впевнені члени Конституційної асамблеї, що президент внесе до парламенту саме той проект, який вони напрацюють, а контрольована президентом більшість проголосує саме цей проект, не "відкоригувавши" його під час розгляду? Особисто я далекий від такої упевненості.

Гарантованості ні в чому немає, на те він і Гарант!

Ну і зрештою, щоб бути гарантом Конституції, зовсім не обов'язково видумувати до неї зміни, достатньо її дотримуватися самому і контролювати, щоб це робили інші.

У президента достатньо механізмів і повноважень, щоб у повній мірі виконувати нині діючу Конституцію, включаючи дотримання прав і свобод громадян. Але цього не спостерігається навіть на горизонті.

Безумовно, сьогодні складати реквієм по Конституції ще зарано. Історія доводить, що навіть дуже впевнені в собі ламали об неї зуби.

Хочеться єдиного, щоб День Конституції кожним сприймався як Державне свято, а не просто вихідних день. Для цього потрібно, найперше, припинити гратися з Конституцією, а почати грати відповідно до Конституції.

 
Рідна мова, як рідна мати -- від роду TOP

image

Сучасні російські імперіалісти і нацисти в Україні у прагненні зберегти і закріпити  досягнення царських і більшовицьких, радянських часів наполягають на мовному штампі тих же часів -- "рідна мова". Штамп наповнюється змістом: не мова рідного народу слід звати рідною, а ту, якою ти говориш змалечку в сім’ї, повсякденно. На цій підставі за радянських часів після кожного перепису урочисто і торжествуюче повідомлялося, що росте число громадян, у яких рідна мова  -- російська. Українська ж для них чужа. Звідси -- "російськомовні українці", звідси -- захист їх мовних прав, прав на рідну мову.

Сьогодні стару практику намагаються продовжувати новітні русифікатори.

Ось у Криму зібрано підписи про те, якою є рідна мова опитуваних, яким підсовується відомий штамп.

Ми піднімаємо питання про подолання цього штампу. Має бути юридично закріплено поняття "рідна мова" від слова "рід", "народ". Ми піднімаємо питання про подолання цього штампу. Має бути юридично закріплено поняття "рідна мова" від слова "рід", "народ". Це питання розглядалось у Запоріжжі на всеукраїнській конференції з питань мови. Було прийнято заяву, яку ми виносимо на загал.

ПРО НЕОБХІДНІСТЬ ПОДОЛАННЯ
АНТИУКРАЇНСЬКИХ МОВНИХ ШТАМПІВ ЧАСІВ ІМПЕРІЇ

Заява
Науково-практичної конференції

Імперська мета завжди полягає в асиміляції покорених народів у масі титульного етноса. Принаймні до цього прагнула радянська імперія. Крім грубого насильства, активно використовувалася пропаганда, яка запускала спеціально вироблені мовні штампи. В незалежній Україні ці штампи продовжують побутувати і спотворювати свідомість українців.

Одним з діючих і сьогодні антиукраїнських мовних штампів, які залишились з минулого, є вираз „російськомовні українці”. При цьому – це не просто ті українці, які володіють цією мовою, а така собі категорія українців, яка етнічно відрізняється від звичайних, україномовних українців. Завдяки такому штампу піднімається питання про захист їх російськомовних прав і про боротьбу проти українізації, тобто заходів до того, щоб українці знали українську мову, володіли нею і користувалися. Ця боротьба переростає в боротьбу проти україномовності українців. Ті, хто дуже послідовно користується українською мовою, оголошуються націоналістами.

При цьому не береться до уваги право українців знати свою рідну етнічну мову, скинути з себе ярлик і російськомовного і зросійщеного. Підкріплює руйнуючу дію цього штампу інший – про рідну мову. Оголошується, що рідна мова може бути обрана. В тому числі батьками. Якщо вони вдома говорять російською, значить це і є рідною мовою дитини. За визначенням рідною мовою російськомовних українців є російська. А тому навернення їх до української є агресією, витісненням рідної мови нерідною. Порушення прав на рідну мову. Так імперія захищає свої здобутки: результати зросійщення. При цьому не береться до уваги право українців знати свою рідну етнічну мову, скинути з себе ярлик і російськомовного і зросійщеного.

Все це здійснюється на фоні ще одного штампа -- про менш розвиненість і слабкість української мови порівняно з російською. Логічно вибрати сильнішу, велику і могутню. Навіть сьогоднішні високопосадовці України заявляють, що треба прийняти конкуренцію мов і нехай переможе сильніша. При цьому ігнорується той факт, що рідна етнічна мова будь-якого народу в його житті поза конкуренцією. Без неї він втрачає свою національну ідентичність. А боротьба відбувається не між мовами, а між народами і державами, кожні з яких або захищають від агресора свої інтереси «до останнього патрона» або здаються на милість переможців.

Учасники конференції вважають необхідним створити висококваліфіковану комісію по дослідженню і розробці рекомендацій по подоланню антиукраїнських мовних штампів, які прийшли з минулого або й запускаються в нових умовах. Комісія має підготувати доповідь про результати роботи до наступної науково-практичної конференції, яку доцільно провести через рік.

Конференція прийняла рішення провести обговорення тих же питань в кінці поточного року.

Тож закликаємо до участі і в обговоренні уже зараз на шпальтах газет та інших засобах масової інформації..

О. Ткаченко,
Голова Запорізької обласної організації "Просвіта"

 
Хто є гу [who], або знову про засади державної мовної політики TOP

image
«Я коломийки співаю
білочкам та зайцям.
Для мене та 'мова соловїна'
як серпом по яйцям.»

image
Сергій Ківалов

image
Сергій Ківалов самозахопленням землі розширив володіння свого замку Дракули на
одеському пляжі до 1,5 гектара. На верхніх схилах навколо маєтку Підрахуй висадив
соснову гай, повідомляє Національне бюро розслідувань України.
Незаконно захоплений земельну ділянку оточує дуже високий паркан.

Тарас Марусик
26.06.2012

image Під час бійки у Верховній Раді, коли депутати більшості намагалися розглянути мовний законопроект. 24 травня 2012 року

Київ – Український інтернет переповнений статтями, думками, згадками, коментарями, прокляттями і т. п. з приводу законопроекту «Про засади державної мовної політики» авторства Колесніченка-Ківалова. На цю тему писав і я, грішний («Як регіонал Вадим Колесніченко проштовхує своє законодавче мовне твориво»; «Справа Геббельса живе і перемагає?»)  

Ще у вересні 2011 року Координаційна рада з питань захисту української мови при Київській міській організації товариства «Меморіал» імені Василя Стуса у своєму висновку щодо згаданого законопроекту зазначила, що цей документ спрямований на підрив статусу української мови як державної та її витіснення з ужитку в усіх сферах публічного життя в більшості областей України і що в разі його реалізації ще більшого масштабу набудуть порушення мовних прав українців та представників інших національних меншин України. Може виникнути також серйозна загроза цілісності держави і розпочатися процес її федералізації: «Прихованою метою законопроекту Ківалова-Колесніченка є легітимізація русифікації України, яка здійснюється нинішньою владою на вимогу Росії».

Фактично, українській мові може бути рокована, як слушно зазначають деякі автори, роль «мови гетто».

Автора! Автора!

Відійдімо трохи від змісту самого документа і подивімося на авторський колектив. Ось чиїм інтелектом творився цей «геніальний» законопроект, ось кому ми маємо завдячувати його появі на світ: «Колесніченко В.В. – Народний депутат України; Ківалов С.В. – Народний депутат України; Монастирський А. І. – Генеральний директор Всеукраїнської благодійної організації «Єврейський фонд України», Всеукраїнська громадська організація «Єврейський форум України»; Товт М. М. – Почесний голова Демократичної спілки угорців України, народний депутат України ІІ скликання; Божеску А. – відповідальний секретар Міжрегіонального Об’єднання «Румунська Спільнота України»; Бортнік Р.О. – голова Всеукраїнської громадської організації «Правозахисна організація «Спільна Мета».

Сергій Ківалов

Його називають тіньовим наглядачем («смотрящим») режиму за судовою системою, який персонально контролює відбір і призначення суддів як голова парламентського комітету з питань правосуддя, а також володіє інструментом покарання нелояльних суддів як член Вищої ради юстиції. При цьому, будучи головою цього органу (2001-2004 роки), він не міг з першого разу прочитати прізвища суддів та назви їхніх судів і робив це часто по складах, свідком чого мені доводилося бути в той період.

Цей депутат сьогодні найбільше відомий своїми прізвиськами «Народний Підрахуй» і «Серьожа-підрахуй». Останнє «імення» стало загальним, прозивним і навіть вийшло за межі України. Під час протестів у Москві його зафіксували на плакатах. В Чернігові економ-крамниці, які спеціалізуються на продажі ламінату, паркетної дошки і плінтуса, створили сайт «Підрахуй». А одеська ТРК «Академія» удостоїлась «чести» називатися «Підрахуй TV».Такі почесті з неба не падають! Це треба заслужити!

Вадим Колесніченко

У жовтні 2008 року, виступаючи на всесвітній конференції співвітчизників у Москві, цей діяч закликав Росію розпочати «культурну експансію» в Україну, сприяти створенню коаліції суспільно-політичних сил України, що стоять на позиціях російсько-української єдності: «Інакше за 5-10 років «російський фактор» зникне із суспільної карти України. Люди з пострадянського минулого просто фізично вимруть, і залишиться тільки нова еліта, для якої Росія – це потенційний ворог».

Третього грудня 2008 року президент Російської Федерації Дмитро Медведєв нагородив його орденом дружби – не за гарні очка, а «за збереження російської мови і російської культури».

Того ж року Вадим Колесніченко створив ВГО «Правозахисний громадський рух «Російськомовна Україна». Хто ж такі російськомовні громадяни України, за версією цього «правозахисника» і «юриста»? Це – корінний державотворчий етнос країни. Як аргумент зазначено, що «російську мову чути по всій території України».

Не завжди він був таким «рускоязичним». Народний депутат України Геннадій Москаль згадує, що в 1997 році в парламенті Криму Вадим Колесніченко єдиний ходив в українській вишитій сорочці і розмовляв українською мовою, що викликало багато негативу: «Там хотіли його порвати, як Тузик газету». Йому вторить інший народний депутат Леонід Грач: «З кінця вісімдесятих років він у Ялтинському міському комітеті компартії… виступав як «рухівець», як націоналіст». Про те, що Вадим Колесніченко займав раніше протилежні позиції щодо української мови й України як незалежної держави, розповідав мені якось у Сімферополі кримський вчений-біолог, академік Української академії екологічних наук, голова Кримської філії Наукового товариства імені Тараса Шевченка Петро Вольвач.

imageРуслан Бортнік


Цей уродженець Житомирщини, випускник «Києво-Могилянської Академії» є помічником депутата Колесніченка, президентом Всеукраїнської правозахисної організації «Спільна мета», заступником голови Колесніченкової «Російськомовної України». До речі, в своїх статтях останню посаду він не називає. Мабуть, соромиться. Крім того, Руслан Бортнік був головою виконавчого комітету і першим заступником Генерального секретаря Української радикально-демократичної партії, яку в минулому році, очевидно, продали Олегові Ляшку.

У березні 2011 року під час «круглого столу» в Державній думі Російської Федерації «Про російський і російськомовний рух України» Руслан Бортнік заявив, що російський рух може вижити в Україні лише завдяки великій російській партії, яку, хоч би як партію Олега Тягнибока ВО «Свобода», повинні підтримувати 3-5% населення, щоб вона пройшла до парламенту. Для цього потрібне достатнє фінансування, яке одержати в Україні, від українських бізнесменів, практично неможливо.

Він дослужився вже до подяки та іменного годинника Президента Віктора Януковича (2010 рік), а також ордена «Почаївської ікони Пресвятої Богородиці» Української православної церкви Московського патріархату (2009 рік).

Руслан Бортнік займається не лише «правозахистом», але й моніторингом об’єктивності випусків новин провідних українських телевізійних каналів. За версією очолюваної ним організації «Спільна мета» найоб’єктивнішими телеканалами квітня стали «1+1», «Перший національний» та «Інтер».

Монастирський, Товт, Божеску

Виконавчий віце-президент Конгресу національних громад України Йосиф Зісельс сказав мені, що згадані особи представляють, практично, самі себе: «Товт – якусь частину угорської меншини, Божеску – якусь частину румунської. Але вони не представляють повністю меншину. У нас є представництва від різних організацій, які створює меншина, і це може бути багато організацій. Наприклад, єврейська община створила 600 організацій. Монастирський представляє одну з них, я – іншу. Ну то й що? Ні я, ні Конгрес національних громад України, куди входять 15 нацменшин, не підтримують законопроект «Про засади державної мовної політики».

Не зайвим буде нагадати, що Аркадій Монастирський є членом ради  «Російськомовної України». Михайло Товт президентським указом «Про Конституційну Асамблею» введений до її складу. Ауріка Божеску працює у Верховній Раді України і є помічником-консультантом народного депутата України та депутатом Чернівецької обласної ради від Партії регіонів. Крім того, вона очолює три румунські організації з понад десятка зареєстрованих у Чернівецькій області: «Румунську Спільноту України», Чернівецьку обласну спілку румунських товариств «За європейську інтеграцію», культурно-спортивний клуб «Драгош-Воде».

Тарас Марусик – голова Координаційної ради з питань захисту української мови при Київській міській організації товариства «Меморіал» імені Василя Стуса

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

http://www.radiosvoboda.org/content/article/24625834.html

 

"Цілуйте кого ви хочете в дупу" - ВІДЕО

TOP
image
http://durdom.in.ua/uk/main/video/video_id/2746.phtml

 
В Івано-Франківську "регіоналам" принесли свинячі голови без язиків TOP

image
image


Книга: Іван Ремболович TOP

image
4 липня 2012 р. вийшло нове дослідження Романа Коваля, на цей раз про Івана Ремболовича – отамана півсотні Вільного козацтва на Чернігівщині в 1918 р., начальника зв’язку Дієвої армії УНР, учасника Другого зимового походу Української повстанської армії Юрка Тютюнника в листопаді 1921 р., командира саперного куреня дивізії “Галичина”, учасника підпілля ОУН на Прикарпатті в 1944 – 1949 роках, зокрема на Коломийщині та Гуцульщині.

У сьомому томі “Енциклопедії українознавства” Володимира Кубійовича про Івана Ремболовича написано лише 31 слово і трохи не завжди точних цифр, разом 42 знаки. В них вміщено біографію людини, яка пройшла дві світові війни, дві епопеї Визвольної боротьби. Від грудня 1917 р. до листопада 1921 р. Іван Ремболович воював за волю і долю України, спочатку на рідній Чернігівщині проти Таращанського і Богунського полків Красної армії. На Київщині бився проти Семена Будьонного, на Поділлі й Волині – проти Григорія Котовського. Десятки, а може, й сотні боїв! І що ми про них знаємо?!

Арештували Івана Ремболовича 7 листопада 1949 р. в Космачі, розстріляли 8 вересня 1950 р. у Станіславові (тепер м. Івано-Франківськ).

60 років рідні та історики не могли ознайомитися з “кримінальною” справою Івана Семеновича Ремболовича. В останній рік президентської каденції Віктора Ющенка це нарешті вдалося Романові Ковалю, відтак ця справа лягла в основу його дослідження.

Книжка “Іван Ремболович” з’явилася завдяки фінансовій підтримці Братства вояків 1-ї Української дивізії УНА та Історичного клубу “Холодний Яр”.

Вихідні данні видання даті:

Роман Коваль, “Іван Ремболович” (Київ – Вінниця: Історичний клуб “Холодний Яр”, ДП “Державна картографічна фабрика”, 2012 / 464 с., іл., тверда повноколірна палітурка) – 63 грн.

Дослідження щедро ілюстроване унікальними фотографіями.

Наклад – 1000 пр.

Подаємо зміст видання, біографію Івана Ремболовича, передмову Романа Коваля та два розділи – “Битва над річкою Звіздаль” і “Айнзац” проти Ковпака” .

Книгу можна придбати, попередньо переказавши кошти електронним переказом на ім’я Романа Миколайовича Коваля, вул. Курська, буд. 20, кв. 14, Київ-03049, зазначивши “За книжку “Іван Ремболович”.

Яка мова повинна залишатися державною? - ВІДЕО

TOP

image
http://www.youtube.com/watch?v=J2kyEc7nGSM&feature=related

Одеський ліцей: УПА борці за незалежність України - ВІДЕО

TOP
image
http://www.youtube.com/watch?v=tjEa6hXkDyQ&feature=related

Колесніченко (законпроект про мову) про депутатів ідіотів - ВІДЕО

TOP
image
Найтонший тролинг від Олі Сніцарчук http://www.youtube.com/watch?v=tto_GXoTc4o&feature=player_embedded

Політика – не ''кидалово'' (як чомусь думає Партія регіонів) TOP

image

( Source )
04 липня 2012

image Олексій Гарань Історик-міжнародник, політолог, політконсультант, учасник багатьох "авантюрних" проектів, що стали успішними

"Мы их развели как котят", – задоволено каже п. Чечетов. А чому радіти? Не розумію. Адже політика в цивілізованій країні – це не бої без правил і аж ніяк не "кидалово". Це – гра за певними правилами. Як тут не згадати слова Солани, що в Україні "не грають за правилами", а "грають з правилами". Чи можуть наші очільники держави – "тіпа" футбольні вболіівальники, уявити, що на поле вийшли Тедеєв і К, дали всім в морду, сіли у воротарському майданчику (в урядовій ложі) і занесли руками м'яч в сітку воріт? А тепер Верховний "суддя" – Янукович – це зарахує (підпише псведозакон)?

"Напересточниками" були – такими ж, на жаль, і лишилися, попри урядові кабінети, посади, машини, костюми і, звичайно ж, красиві слова (зокрема, у вчорашньому посланні Януковича про "модернізацію" країни).

''Павлік Морозов. Сучасні хроніки'': Ви чули? Гетьман повернувся! - ВІДЕО

TOP
image
image
http://blogs.pravda.com.ua/authors/podervyanskyi/4ff2a0b088876/
03 липня 2012

 

Ляшко депутатові ПР Болдирєві: "Що ви тут робите в парламенті? "Ви пенсію отримуєте, зарплату отримуєте і в ночі про проституток пишите." - ВІДЕО

TOP
image
http://www.youtube.com/watch?v=gjhj8vkYR-Y&feature=youtu.be

Відчувається зневага до того, що є важливим і святим для кожної людини, -- патріарх Святослав про мовний закон - ВІДЕО

TOP

image
http://www.expres.ua/video/2012/07/07/69484

( Source )
07.07.2012

Коменутючи стуацію, що склалася з прийняттям Верховною Радою України 3 липня скандального мовного законопроекту, Глава УГКЦ Патріарх Святослав (Шевчук) наголосив, що питання мови належить до найглибших струн людської душі, тому маніпулювати ним не можна. Про це повідомляє 24 канал.

"Коли ми говоримо про мову чи про пошану до мови, якою та чи інша особа розмовляє, ми говоримо про пошану до людської особи. Коли ми спостерігаємо за подіями в нашій державі, то відчувається зневага до того, що є важливим і святим для кожної людини.

Коли питання мови виливається в різні законопроекти, то це маніпуляція тим, що є найсвятішим для кожної особи", – говорить Патріарх Святослав.

Як наголошує першоєрарх, "дискутуючи на цю тему, ми маємо перш за все ставити на перше місце пошану до людської особи якою б мовою вона не говорила".

What are we going to do about it?? TOP

July 6,  2012
Fellow Ukrainians,

Greetings from Tbilisi!

What we see happening now, in full light, is a very serious soft power attack at the core of Ukraine's soft power security; the nation’s language. Any given state’s main power consists of its national will and capability to develop its own strategy – NOT its military or economic power!

What we are witnessing now, is a deliberate attack against our lineage. This is something we as Ukrainians have, unfortunately, become accustomed to. Those of us who are “lucky” enough to belong to the Diaspora carry now, more than ever, a responsibility to express solidarity and support to our brothers and sisters in Ukraine who – unlike many of us – are unable to simply speak, give a few dollars and then go to sleep in our comfortable homes in countries where the rule of law, basically, exists.

My friend, and colleague, Walter Derzko, is right when he calls our attention to the moves the current Ukrainian government, particularly as it pertains to the land deals with China. However, Ukraine’s current authoritarian and kleptocratic powers have been accepting anti Ukrainian laws since they have come into power (for instance, must I remind you of the Kharkiv Agreements?). We are all aware of the piano voting which has been taking place since Yanukovich has come to power. If the rule of law should suddenly come to exist in Ukraine, most of their international agreements would be null and void. Please, remember this.

What is important now is to know that the true opposition is out in the streets, some of them on hunger strike, some of them prohibited from entering the capitol, most of them (on Evropiyska ploshcha) are blocked from mobile communications by the “security services” of Ukraine. The question is no longer one of what we can do about it. The pertinent question now, is what are we going to do about it??

The language law which was accepted in its second reading is a direct attack against our mother nation. It is an effective tactic which belongs to a strategy designed to suppress our ancient culture, and, to oppress those who know the value of Ukraine as it pertains to global relations and international peace.

Of course, it is very important to have members of the opposition paying attention to the - in many ways- unconstitutional and unpatriotic acts against Ukraine. And, I am certain that there are good powers doing so, in Ukraine and abroad. However, at this particular moment in time, it is our responsibility, the responsibility of those who love, honour and know our culture to get organized and show real support аto those on the front lines in Kyiv today.

There is a saying in Ukrainian that when we have 3 Ukrainians gathered in a room, we have 5 hetmans. Let’s finally accept this axiom as truth and finally unite and do something. If we don’t Ukraine may no longer exist as we know it within the coming years.

Sincerely,
Dr. Lada L. Roslycky

Actions speak louder than words TOP

National Post, 22 June 2012

Re: Conservatives Seek To Limit Ways For Convicts To Appeal Deportation, June 21

All this talk about what the government intends to do about illegal immigrants is well and good, but why haven’t officials of the Canada Border Services Agency removed a veteran of the KGB, the Soviet secret police, who has been claiming a non-existent “right of sanctuary” in a Vancouver church basement for more than three years after the Immigration and Refugee Board rejected his bogus refugee claim and a Federal Court judge upheld the deportation order? Mikhail Lennikov had no right to enter Canada, has no right to remain here, and voluntarily served as an officer in the ranks of a criminal organization responsible for the oppression of millions in the former U.S.S.R. Not removing KGB men from Canada undermines public confidence in our country’s system of immigration control.

Lubomyr Luciuk, director of research, Ukrainian Canadian Civil Liberties Association, Ottawa.

Re: “Example of young priests currently recruited by the UOC of USA” TOP

Fr. Borislav Kroner’s statement posted in ePOSHTA ( link ) was quoted from the following posting by Fr. Borislav Kroner in The Byzantine Forum ( link ):

Most people here know the warm feelings and love I harbor for the Russian Orthodox Church. I will go a step further and I will honestly say that I think His Holiness Patriarch Kiril is a wonderful leader, a true Episkopos, a man who reflects the light of our Lord and Savior Jesus Christ. Many of you also know my opposition to schismatic jurisdictions and also my negative outlook on the so called Kyiv Patrirchate.

Having said that however I must say that I am thoroughly disappointed with some of the statements made by His Holiness Patriach Kiril. The implication that Ukraine does not need an independent Autocephalous Church is in my opinion plain wrong. Instead of helping set Ukraine on the path of canonical autocephally these kind of statements only further divide the already broken Church and serve to antagonize the nationalist forces. Please notice that I do not use the word nationalist is a negative way, because I for one do not believe that nationalism in itself is always evil.

While I must confess that if I would have to stay in Ukraine for an extended period of time, I would surely attend a UOC-MP Church I am sorely disappointed and saddened by this turn of events.

Now to address the allegation that Russian Orthodox Church wants the same status as Rome I have to say that this claim is completely unfounded. If anything the Russian Orthodox Church is being pressured by the current Russian government which is arguably an ultra-nationalist Russian party to try and preserve its hold on Ukraine through the Church. I for one believe that had it not been for the policies of Kremlin Ukraine would have had an autocephalous Church a very long time ago.

Finally the argument that the Ukrainian Catholic Church is subservient to Rome is 100% valid and true.

I apologize if I offend, but the Catholic Church in Ukraine is even less Ukrainian than the UOC-MP. It is a foreign Church that was forced on Ukrainians by Poland.

ADMINISTRATION, subscribing, unsubscribing, etc. TOP

Myroslava Oleksiuk
-- editor-in-chief


Марта Онуфрів
-- кореспондент
Marta Onufriv
-- correspondent

diana
Діана Мережко
-- кореспондент
Diana Merezhko
-- correspondent


John Heron
-- webmaster www.eposhta.com


Ihor Prociuk
-- story layout and design

We hope you found ePOSHTA informative and will share it with others. Your submissions and suggestions are always welcome.

eposhta-CanadaUS@yahoogroups.com
or
myroslava@rogers.com

Use the following e-mail addresses to:

SEND us e-mail:
eposhta-CanadaUS@yahoogroups.com

Subscribe to the ePOSHTA-CanadaUS NewsMagazine:
Is one of your friends forwarding ePOSHTA to you? Why not subscribe directly! Just enter your e-mail in the box below and click on Subscribe Now!.

Unsubscribe from the ePOSHTA-CanadaUS NewsMagazine:
Send an email to:
eposhta-CanadaUS-unsubscribe@yahoogroups.com
YahooGroups (which managers our subscriptions) will send you an e-mail -- to which you must reply -- in order to confirm that you want to unsubscribe.

Subscription Issues:
Having difficulty subscribing (or unsubscribing)? Or maybe you want us to add your friends to our newsmagazine? Contact:
subscription@eposhta.com
Make sure you have "Subscription" in the subject line.

Events, Conferences, Employment:
Send announcements at least two weeks before the event date to: events@eposhta.com
See the guidelines for submitting EVENT announcements.

If you maintain a website of events for your city or region, let us know. We will add a link to your site in our ePOSHTA newsmagazine.

ePOSHTA acknowledges the technical support of www.eposhta.com in the production of the ePOSHTA Newsmagazine.