If you are having trouble reading ePOSHTA, click here.
Якщо Ви маєте труднощі читати еПОШТУ, натисніть тут.

\

image
Mirror of Our Times

Вирок Луценку: реакція світу

We are Yuriy Lutsenko! We are Ukraine!

image
http://www.kyivpost.com/news/nation/detail/123517/

Some in the tight group of relatives and confidantes around Victor Yanukovych -- besides taking the nation's top government posts -- also appear to be acquiring wealth and control over major businesses at an astounding pace.

MEANWHILE ….

image
photo: Roman Misiuk, Kyiv, Ukraine

image
photo: Roman Misiuk, Kyiv, Ukraine

All In The Family

March 7 березня 2012
Vol.13 No. 5
People&Culture&Politics&Business


Know someone who'd like a trial copy of ePOSHTA? Send their e-mail address to:
subscription@eposhta.com
with "Subscription" in the subject line.




image Анекдот

Їде Янукович з водієм на автомобілі. А з під лісу козел вибіг. Не встиг водій пригальмувати і тварина потрапила під колеса.

- Це ж Юлька по всіх канал розказуватиме, як я знищую поголів’я кіз у сільській місцевості, - каже Янукович до водія. – На тобі 100 доларів, найди, чий це козел і розрахуйся з господарями.

Сидить Янукович під лісом, сидить. А водія нема й нема. Коли їде надвечір. П’яний…

- Ах ти, скотина! Де ти був?

- Приїхав я до центру села і кажу: я водій Януковича. Я вбив цього козла. Так мені як почали наливати…

In this issue:

  Editorial

To the Ukrainian World Congress leadership: From slogans to concrete actions!

  Редакційна Сторінка

Політична проституція у Верховній Раді. Що робити?
  Focus

               Sponsored by:
               image
               Currency Exchange • Money Transfer
               Toronto • North York • Oakville/Mississauga

Saving Yulia, saving democracy
Sex and politics in Ukraine
Toward an anecdotal history of Ukrainian politics
National security, the political criminal nexus and separatism in Ukraine - AUDIO
The Snow revolution's orange shadow

  Фокус

Найвпливовіших жінок світу закликають вжити санкції проти Януковича
Юлія Тимошенко: Продажні судді винесли вирок не Юрію Луценку, а собі
Сто років самотності Віктора Януковича
Кадри вирішують все
Готуються "Дати в пику"?
Олесь Доній: «Політика стала забавкою людей заможних» - ВІДЕО

  Viewpoint

Ukraine, like Russia, is becoming a 'Virtual Mafia State'
Yanukovych brings in Russian thugs for back-up
Putin won't go quietly - if at all

  Незалежний Погляд

Влада готується до встановлення диктатури, хунти
Сучасні динозаври - ВІДЕО
"Українці не змінять ситуацію через вибори. Треба зіштовхнутись з елітою"
Ті, хто ув’язнили Луценка, є ідіотами, або ж вони слухають ідіотів – Міхнік

  Call to Action

International Women's Day! We're free to act! Let's do it!

We are Yuriy Lutsenko! We are Ukraine! - VIDEO
Censorship in Yanukstan - removal of magazines from newsstands

  Заклик до дії

Звернення Асамблеї громадських організацій малого та середнього бізнесу України громадського руху «Вільний простір» та партнерів до міжнародної спільноти

З життя українського фермера початку третього тисячоліття
Про створення територіальні громади як інструмент відновлення конституційних прав громадян України

  Events

Send information on social events, conferences, and employment to: events@eposhta.com at least two weeks before the event date. See the guidelines for submitting EVENT announcements.
Links to event postings
Toronto: Diversity Art Exhibition -- until Mar. 18
Chicago: Group show of Bulgarian artists abroad -- until Mar. 25
Toronto: Book presentation - Making Bombs for Hitler -- Mar. 7
Toronto: A Genie Award nominated film -  Family Portrait in Black and White -- Mar. 7 & 8
Toronto: Ukraine… What next? - Oleh Rybachuk -- Mar. 9
Edmonton: 46th Annual Shevchenko Lecture: Ukraine and the Russian Question -- Mar. 9
New York: Shevchenko on the Bowery -- Mar. 10
Winnipeg: Presentation - Pysanka - Talisman, decorative art, identity marker -- Mar. 15
Toronto: Mykola Riabchuk: Breaking a Vicious Circle: Ukraine between feckless democracy and dysfunctional authoritarianism -- Mar. 16
Winnipeg: Family Pysanka workshops -- Mar. 17 & 31
Toronto: "William Kurelek: The Messenger" - trip to Hamilton Art Gallery -- Mar. 18
Toronto: Pysanka workshop -- Mar. 18, 24, 31
Edmonton: Pysanka workshop -- Mar. 22

Melbourne Australia: Hopak in the Park' 2012 - National Ukrainian Festival -- Apr. 28

Toronto: Pysanka bingo -- Mar. 30
Toronto: Humanitarian Award Banquet sponsored by UCSST -- May 6
Toronto: Luba, Simply Luba, starring Luba Goy -- May 7 - 26

  Події

Торонто: Україна ... Що далі? - зустріч з Олегом Рибачуком -- 9 березня
Торонто: Доповідь: Розкопки у Батурині 2011р -- 12 березня
Київ: Молодіжний Європейський Рух - тренінг «Фандрейзинг» -- 14 i 15 березня
Оттава: Доповідь - Театр Березіль у Парижі і Нью-Йорку -- 22 березня
Торонто: Форум - Відродження Української Автокефальної Православної Церкви та 60-ліття східної єпархі УПЦК-- 31 березня
  Programs & Conferences
Toronto: Conference - Ukraine at the Crossroads – The Future of Eastern in Europe in the Balance – Mar. 7 & 8
The Civic Land Reform Platform invites interested individuals (Dniprotetrovsk)
Lviv: International Summer School of Ukrainian Language and Country Studies -- Jul 26- Aug 16
  Програми і Конференції
Конкурс студентських наукових робіт з тематичного напряму «Сталий розвиток за участі місцевих громад» - Проект Європейського Союзу та Програми розвитку ООН
Луцьк, Волинська обл: Міжнародня науково-практична конференція - Друга світова війна на території Волинської області - 24–27 квітня
Львів: Міжнародна літня школа української мови та країнознавства -- 26 липня - 16 серпня
  Current Affairs

Boris Nemtsov organizer of pro-democracy, anti-Putin movement at Economic Club of Canada – VIDEO

Eastern European Democracies at the Tipping Point: Determining Canada's Future Role
MP Borys Wrzesnewskyj's election court case could be decided May 2 - VIDEO
Ukrainian Canadian Congress concerned about further repression of opposition in Ukraine: Reacts to sentencing of Lutsenko

UWC very disturbed over sentencing of Yuriy Lutsenko

Vladimir Putin wins Russia election, but it’s a fragile victory
Russians fed up with Putin's manipulations
Democracy in Russia possible only through revolution and its decomposition
The 50 Ruble Army
  Сучасні Пoдії
Канада ручається за лікарів, які обстежували Тимошенко

СКУ дуже стурбований засудженням Ю. Луценка

Психоз, який не проходить. Загострення психозу
  Arts & Letters
Shandi Mitchell wins $25,000 Kobzar Literary Award
Roman Hurko's new Liturgy No.3 broadcast world premiere
  Культура
Ще одна письменниця відмовилася від державної премії
Володимир Івасюк -життя моє обірвана струна - ВІДЕО
  Ukraine & the World
Foreign ministers of Sweden, Britain, the Czech Republic, Poland and Germany: Ukraine's slide
Political corruption and preparations for election fraud in Ukraine
Yanukovych's two years in power
Eugenia Tymoshenko on BBC Hardtalk - VIDEO
Ukraine-Macroeconomic situation – December 2011
Femen protest at Russian national gas company Gazprom in Moscow
  Україна і Світ
Вирок Луценку: реакція світу
Діти Луценка пишаються батьком і готові до конфіскації майна

Таємнична історія поглинання України Росією

Кужель: «Вибори мера Києва та єднання опозиції» - ВІДЕО

Жінки парламенту ополчилися проти Литвина

Львівська міськрада: є лише один спосіб позбутися авторитарного президента
У продаж не надійшов останній номер "Українського тижня"
  Комерційний Вісник
Захід для об'єднання зусиль професійних громадських організацій проти податкового тиску
  Суспільство
Резервація "Умань" - ВІДЕО
  And the King is Nevertheless Naked!
Fake Putin arrest video becomes online hit - VIDEO
  Релігія
Внутрішні конфлікти Української православної церкви Московського патріархату - ВІДЕО
  Відгук
Проводові СКУ: від гасел до конкретних справ!

To the Ukrainian World Congress leadership: From slogans to concrete actions! TOP

Our Internet newsmagazine ePOSHTA has written repeatedly about the seeming incapability of the Diaspora leadership to develop a strategy or at least tactics for defending national interests or protecting human rights in Ukraine. In this regard we would like to briefly discuss a two-page opus(!) on Eugene Czolij, president of Ukrainian World Congress (UWC) and his recent trips: “The UWC President attended VII Congress of the Ukraine-Brazil Central Representation”, “The UWC President’s trip to Argentina” (“Homin Ukrainy” weekly, 24.01.2012). The photo session of The UWC President contains an impressive number of 14 pictures, among which: “E. Czolij makes a speech at the VII Congress of UBCR”, “E. Czolij and Ukrainian Youth Association representatives in Veselka Camp”, “E. Czolij on TV program …”, “E. Czolij and members of Prosvita”, “E. Cholij makes a speech in the Centre of Culture of the city of Buenos-Aires”, “On the left: Dr. P. Lylyk and E. Czolij” etc. We sincerely wanted to find in all this overflow of words in the newspaper some justifications for providing such an extensive coverage of the UWC President’s yet another tour. But we did not find any, because expressions such as “made a trip”, “took part”, “presented a speech”, “called upon Ukrainians”, “viewed a touching movie”, “met the Head…”, “bowed before Taras Shevchenko monument”… speak for themselves. What is this!? Is there not a musty smell here of the not so distant totalitarian past?

It is in that very concentration of UWC leader on his own persona that one should look for the causes of miscalculations and underachievement of the UWC’s current leadership. The main problem of UWC is, first and foremost, that it does not have a strong and tolerant manager who could work with his team and who would know how to encourage his workers to find meaningful solutions and decisions, instead of removing the most active people from the most important sectors of activity. It is no wonder that even today the UWC does not feel the need to have new faces, new ideas, and reshuffles instead from time to time a pack of old faces.

As for the Diaspora, it seems to be frozen in a state of permanent hypnosis because nobody, except ePOSHTA, reacts to the inadequate actions of UWC, in particular the crushing of the Commission on Human and Civil Rights of the UWC by the UWC President Eugene Czolij. The worst is that it left completely unprotected that sector of human rights activists, persecuted in Ukraine because of their national and political attributes. There is a great number of them today!

In the meantime the problem of the absence of work in the human rights protection domain is looming over UWC: the transfer of Pecherska Lavra under the perpetual jurisdiction of Kremlin cassocks, the seizing of parishes of the Ukrainian Orthodox Church of the Kyiv Patriarchate by Muscovite batiushkas – thugs, the administrative overtaking of national museums – sacred places by acolytes of the anti-Ukrainian regime, the narrowing to a minimum of the Ukrainian information space, the large-scale destruction of Ukrainian speaking schools, the new wave of Russification through the introduction of Russian language in secondary and higher education, as well as in pre-school institutions; the dissolution of the Institute of National Memory; the destruction of many Ukrainian patriotic organizations through the refusal to lease municipal spaces, etc.

What strikes the most in all the UWC’s underachievements, to put it mildly, is a hostile attitude of our leadership towards the problems of the cultural and educational centre of Kharkiv city society “Spadshchyna”. It should be noted that many organizations were associated members of “Spadschyna”: Hnat Khotkevych Fund of national and cultural initiatives; Kharkiv branch of the Ukrainian Youth Association; the editorial office of “Ukrainsky Prostir”, Kharkiv youth patriotic organization “Sokil”, the Association for the protection of historical environment etc. Furthermore, “Spadshchyna” hosted for many years the only private courses of Ukrainian language in Kharkiv, schools of journalism, video filming and editing, regional ethnography and catechism studies, children development courses, public library, Bandura playing classes, etc. All of them were carrying out the invaluable work of reviving the Ukrainian spirit in Slobozhanshchyna and building civil society.

Troubles of the Ukrainian cultural and educational centre “Spadshchyna” began when, following a court decision, based on far-fetched reasons, the centre was ordered to leave the municipal space that the centre itself renovated from its own budget.

A year and a half ago associated members of Spadshchyna sent an open letter to the UWC President E. Czolij asking to help them defend their right to remain in the office that they were renting (see here). Back then they asked for no more than moral support! ePOSHTA editors received a draft of the letter to the President of Ukraine, prepared on this occasion by the Commission for Human Rights of the UWC at the request of the office of the UWC President E. Czolij. The purpose of this letter was to prevent the evicting of Spadshchyna that meant practically the destruction of a powerful centre of Ukrainian culture in one of the most Russified areas of Ukraine. What did M. Czolij do? Nothing. He just ignored Spadshchyna leaders’ cry for help.

Spadshchyna’s situation became a tragedy when in September of last year assets of associated members of Spadshchyna were brutally thrown out onto the streets by police officers and some non-identified civilians.

Soon after that leaders of Spadshchyna sent another letter to the UWC leadership, this time asking for material support (the last open letter of Spadschyna to the UWC President E. Czolij can be read here in order to pay off several months’ debt for the rental of a private office. Spadshchyna contacted ePOSHTA as well.

To provide the much needed material support to Spadshchyna and to protect it from an unjust prosecution, our correspondent Marta Onufriv, with ePOSHTA’s approval, sent letters to Stefan Romaniw,  Secretary-General of the UWC, to the leadership of the League of Ukrainian Canadians, to the Ukrainian Congress Committee of America and to the International Conference in Support of Ukraine. However, it turned out later that the same Ukrainian NGO-s, who are still receiving significant money infusion from Diaspora, had actively worked on discrediting Spadshchyna.

Marta Onufriv has energetically tried to neutralize this stream of slander by conducting a journalistic investigation. She sent the results of this investigation to all the above-mentioned leaders of the Diaspora.

Dear Sirs and Madams!
I conducted a journalistic investigation of the eviction of the Ukrainian cultural and educational centre “Spadschyna” from the premises that the centre was renting from the city council of Kharkiv. I also compiled a collection of Internet publications which for the last few months have been confirming the anti-Ukrainian politics of the Kharkiv city administration of Kernes-Dobkin: an attempt to destroy (or a real destruction, if Diaspora does not provide material support) “Spadschyna”by having police officers and some civilians throw forcefully and brutally on the streets office equipment of organizations, members of Spadschyna; the seizing of the office of Kharkiv branch of Osvita and of all its documentation by a pro-governmental criminal group “Patriot” (you will find all the details in accompanying materials); refusal to allow the Kharkiv community organization “Postup” to rent some municipal space (I learned about it  through one of the Ukrainian patriots whom I interviewed). In these interviews I found out that there was a conflict of interest between certain members of Prosvita and leaders of organizations, members of Spadschyna. This conflict arose because of the material support which Diaspora has been providing to the Kharkiv branch of Prosvita and of which Spadschyna wanted to avail itself. That is why some members of Prosvita have presented Diaspora with rather inaccurate information on Spadschyna.

However, in the end all my interviewees gave a different explanation as to whythe Kharkiv city administration evicted Spadschyna from the office they were renting. The information that I obtained is discrepant and cannot be considered trustworthy, all the more so the one from Prosvita, which (I repeat) has a conflict of interest with Spadschyna.

In order to find out the reasons for the eviction of Spadschyna, I contacted three well-known Ukrainians from Kharkiv:

1) former head of “Moloda Prosvita”, Dr Mykhailo Diuzhenko (phone number is included). He said that Spadschyna was evicted because they provided some inaccurate data in their tax return declaration. He added however that the main reason is the intolerant attitude of local and national authorities towards conscious Ukrainians.

2) executive director of the public association “Ukrainska rodyna”, a long-time defender of Ukrainian language Volodymyr Kovalenko (phone number is included). He cited the following reason for the authorities’ reprisal against Spadschyna: it did not have a permanently appointed accountant and did not hold regularly report and election meetings. He noted however that the main reason lies elsewhere: there is an on-going systematic destruction of Ukrainian patriotic organizations in Kharkiv.

3) one of the founders of Narodniy Rukh in Kharkiv region, member of the Brotherhood of Veterans (whose creation was supported by Slava Stetsko) Mykola Starunov (phone number is included). He stated another reason for authorities’ reprisal against Spadschyna: that Spadschyna rented a part of offices to a Ukrainian bookstore and provided some Ukrainian culture and language courses (on no account to businesses). As a main reason he cited again the attack of anti-Ukrainian authorities on conscious Ukrainians.

I obtained the consent of all interviewees to explain again the reasons for the eviction of Spadshyna to any person concerned.

I would like to add in the end: Spadschyna is now renting a new, private office in which courses for journalists have already commenced.  Spadschyna should be given an opportunity to set up its activities. This cultural centre has proved that it can be financially viable. It only needs some material support in establishing itself in a new place.

And the last thing: it is always easier to lose something than to create something anew.

Yours truly,
Marta Onufriv

However, based on the reaction of the UWC leadership to this journalistic investigation, one can draw a very unfavorable conclusion: UWC actions were no different than those of an accomplice of anti-Ukrainian regime of Yanukovych. Nobody from Diaspora helped the cultural and educational centre to survive. Here is the final answer of UWC leadership:

imageDear Mrs. Marta,

After having learned about the situation with the Spadschyna society in Kharkiv, the UWC tried to obtain reliable information through various sources. UWC has invested considerable time to gather objective information. To examine the situation in depth, UWC decided to write to the Ombudsman of the Verkhovna Rada, Mrs. Nina Karpachova, asking her to investigate the situation and to inform UWC on the results of the investigation.

It should be pointed that the term of Mrs. Karpachova, member of Party of Regions, is ending on February 7th of the current year. No further comments need be made.

And the last remark: some thoughts against the wind. As is generally known, the UWC appeals to the Ukrainian Diaspora to act in 2012 according to the slogan: “Ukraine calls – do not stand on the sidelines”. Maybe the UWC President E. Czolij could explain to ePOSHTA readers what UWC means by this slogan and when it will be put into practice?

ePOSHTA
Translation by Halyna Mokrushyna

Політична проституція у Верховній Раді. Що робити?

TOP

image
Ігор Рибаков: Маленький рай сутенера

Нещодавно весь світ облетіла украй скандальна вістка про спробу перекупства керівником депутатської групи «Реформи заради майбутнього» Ігорем Рибаковим чільного бютівця Романа Забзалюка. «За перехід (в парламентську групу) пропонується за 500 тисяч доларів, а потім щомісяця йде як зарплата 20-25 тисяч доларів, і якщо хтось проявляє ініціативу брехливу по відношенню до партії «Батьківщина», його додатково фінансово стимулюють. Під кінець каденції ще 500 тисяч доларів - напевно, на поліпшення життя вже сьогодні», - розповідав депутат від БЮТ.

Про існування у Верховній Раді політичної корупції писалося чимало в українських ЗМІ. Ось як, зокрема, про це інформував український загал депутат «Нашої України - Народної Самооборони» Олесь Доній: «Я чотири роки говорив, що була спроба підкупу мене за захмарні гроші. Мені пропонували тоді 10 мільйонів доларів готівкою. Це величезна сума. Мені пропонували за одне не голосування за прем`єство Юлії Тимошенко».

Слід зазначити, що залякування, шантаж, погрози, купівля народних депутатів у Верховній Раді стали для Партії регіонів вирішальним чинником у реалізації конкретних політичних завдань чи згодом у формуванні державної політики. Утім, уперше корупційна складова в повному обсязі проявила себе у Верховній Раді навесні 2006 року, коли відбулося масове входження народних депутатів, членів опозиційних фракцій до складу Антикризової коаліції під орудою ПРУ. Саме через спотворення волевиявлення виборців, усунення їх від процесу державотворення відбувся достроковий розпуск Верховної Ради V скликання.

Із записів випливає, що саме з його благословення [Вікторa Януковичa] і під його керівництвом у Верховній Раді здійснюється кримінальний злочин по вербуванню новітніх «рабів» ... Цікавим є той факт, що у аудіозаписах Р. Забзалюка фігурує умовний «папа», тобто так званий президент України Віктор Янукович. Із записів випливає, що саме з його благословення і під його керівництвом у Верховній Раді здійснюється кримінальний злочин по вербуванню новітніх «рабів», які тупо голосуватимуть за помахом руки заступника голови депутатської фракції ПРУ одіозного Михайла Чечетова.

Як бачимо, ціна за зрадництво просто астрономічна. Саме завдяки Романові Забзалюкові, колишньому військовому розвідникові, став достовірним факт політичної проституції у стінах Верховної Ради. Але ні в якому разі не шоком для українського суспільства. Бо все те, про що писалося в ЗМІ, обговорювалося в кулуарах опозиції, а навіть на приватних кухнях, отримало своє підтвердження. І стало відомо світовій спільноті. Відрадно, що гроші за зраду передано бютівцями Романом Забзалюком і Андрієм Кожем`якіним на потреби столичної лікарні «Охматдит».

Ніби в цій карколомній історії восторжествувала справедливість, ніби все стало на свої місця, ніби мали спопеліти від сорому й ганьби очільники мафіозного-кримінального клану під назвою «Партія регіонів», провладного об`єднання «тушок» «Реформи заради майбутнього». Але так не сталося.

Позаяк ті, хто в молодості зривав хутряні шапки з перехожих, хто наживався на бандитсько-кривавому ремеслі, хто продавав і далі продає свою душу дияволові сорому не ймуть. І тому немає нічого дивного в тому, що після корупційного скандалу в українських ЗМІ з боку провідних регіоналів йде брудна кампанія, спрямована на очорнення БЮТ, якого, чи бачите, звинувачують у тому, що їхні депутати стають ганебними «тушками», поповнюючи лави парламентських «рабів». У такому очорненні БЮТ особливо відзначилася регіоналка, аля Геббельс Ганна Герман. Безсоромності й облудності цієї політичної повії немає меж!

Мало не аналогічну позицію щодо новітнього касетного скандалу зайняв голова Верховної Ради Володимир Литвин. Спершу висловив свій жаль з приводу підкупу народних обранців: «Ганебний характер оприлюдненої інформації про нібито угоду у стінах Верховної, пов`язаної з перекупом депутатів Ради, лягає незмивною плямою не лише на Верховну Раду, але і на Україну, виставляє її на посміховисько світу». Відтак він запропонував «надзвичайно оригінальний» спосіб ліквідації купівлі «тушок» у Верховній Раді: передати скандальну справу Рибакова-Забзалюка в Генеральну Прокуратуру України ГПУ). Тобто покарати Забзалюка так, щоб більше ніхто не насмілився виводити на чисту воду ініціаторів й виконавців будь-яких планів злочинно-кримінального синдикату, який має назву «Партія регіонів».

image

У свою чергу Генеральний прокурор Віктор Пшонка відмовився від розгляду корупційної справи щодо підкупу Р. Забзалюка, винісши вердикт цій справі з таким умотивуванням: мовляв, це не підлягає процесуальній діяльності ГПУ, це моральне питання». Зауважимо, що в усьому світі корупційні дії підпадають під кримінальну відповідальність. Тільки не в Україні. Утім, як побороти політичну корупцію у Верховній Раді, яка вже просто зашкалює, загрожуючи національній безпеці України? Відповідь неоднозначна: якомога скоріше усунути від влади донецький клан, заборонивши діяльність Партії регіонів як злочинно-мафіозного формування, переформатувати систему влади, запозичивши політичні й економічні реформи від сусідньої Грузії, привести до державного керівництва моральних авторитетів, професіоналів-патріотів, провести люстрацію існуючих політичних партій, відокремити бізнес від політики, залучити активне громадянство до державотворення, подбати про повернення громадянства до національних витоків та ін.

Гадаємо, що це станеться незабаром. Але від кожного з нас, українців, у краю й поза ним, від нашої активної позиції залежатиме багато. Ми можемо пришвидшити процес оновлення України. Отже включаймося в боротьбу за майбутню справедливу Україну!

Редакція еПОШТИ

Підтримайте ініціативи подані у відкритому листі - Open Letter from the Canadian Group for Democracy in Ukraine
http://www.eposhta.com/cgdu/CGDU_120224_Ukr.docx

Saving Yulia, saving democracy TOP

image

image of Oksana Bashuk Hepburn The Ukrainian Weekly, Jan. 29, 2012 

Oksana Bashuk Hepburn

Transferring Ukraine’s key prodemocracy  leader, Yulia Tymoshenko, to  a Kharkiv prison is an out-of-sight-outof-  mind strategy designed to weaken  Ukraine’s democrats even further.

Much depends on how people of good  will react. If they are silent and accept  the rulings of a corrupted judge pandering  to presidential interference and  allow her and other leading opposition  politicians to languish in jail, democracy  in Ukraine will fall back even further.  But, should democrats of the world  make a cause célèbre out of Ms.  Tymoshenko, as was done for Myanmar’s  iconic pro-democracy leader Aung San  Suu Kyi, recently released from a seven year  house arrest, freedom for Ukraine’s  political prisoners can happen. Such  intervention is critical liberalization of  autocratic regimes and is a prerequisite  for good government struggles around  the world, including the Arab Spring scenario.

Aung San Suu Kyi’s release was a victory  for freedom. It was accompanied by  the release of hundreds of political prisoners;  saw the passage of some 20 new  laws, the reinstatement of media sites,  and a promise of fair national election  come April, in which the 67-year-old  Noble laureate will run.

Liberalization in Myanmar came  about because the onslaught of global  criticism of the ruling autocrats was  crystal clear: free the feisty woman and  change government policies or you will  continue to be a pariah state unwelcomed  and sanctioned abroad.

Ms. Tymoshenko’s persecutors need  to receive similar messages. Her leadership  as a key political opposition figure  personifies Ukraine’s uneven, but correct,  road to democracy. Judge Rodion  Kireyev and the President and his government  do not.

Former President Viktor Yushchenko’s  ongoing anti-Yulia performance also  needs condemnation. His high profile  “Shuster Live” criticisms of how the gas  issue should have been handled rankle.  He was president in 2009 when Russia  turned off the tap and Europe clamored  for an energy solution, and he was mostly  absent then. Now, while Yulia is in jail,  unable to respond, his lectures appear  self-serving: he sounds like a pawn in  someone else’s game.

Who, then, will win? The Aung San  Suu Kyis of the world or the autocrats?  For democrats in Ukraine and around  the globe the answer is obvious. But how  to achieve victory?

 The Euro 2012 in both Poland and Ukraine must not go on without a Yulia event.

A good place to start is with women’s  organizations in Ukraine and around the  world: The bare-breasted FEMEN activists  have already shown their clout, but  there are plenty of other well-intended  groups. To begin, they need to pressure  Ukraine’s fractured opposition to consolidate,  then give it victory in the upcoming  election. This calls for citizenship  development – organizing regular local  meetings throughout Ukraine designed  to instill know-how and confidence in  the citizenry. The women might work  with churches on how to withstand  pressure from “administrative resources”  – such as threats of job loss, intimidation,  bribes, and falsification of votes.

Such actions are a must for democracy  and will help Yulia et al. So will daily  vigils in front of national and oblast government  centers throughout Ukraine.

The women need not do this alone; they  should twin with other democratic entities  to generate action.

The diaspora can assist. The Ukrainian  World Congress and the World Federation  of Ukrainian Women’s Organizations  (SFUZhO) might call on global members  to maintain a high-level media buzz  around Ms. Tymoshenko. Get her honorary  doctorates for democratic leadership  from universities; high-profile Woman of  the Year designations (e.g., Time magazine);  even a Nobel Peace Prize nomination.

Her name needs to top lists of  deserving politicians. She needs to be  honored at sports and cultural events.  The Euro 2012 in both Poland and  Ukraine must not go on without a Yulia  event.

A formidable impact will come by  joining forces with non-Ukrainian women’s  organizations, prominent human  rights groups, literary/music/art clubs,  church organizations and others. From  aid organizations, to discussion groups,  to prayer meetings, Ms. Tymoshenko  and Ukraine need to be placed on the  agendas of the world.

The how-to-do-this comes from  studying Myanmar’s case. Implementing  the above actions and others – films, TV  news spots and media commentaries –  requires a different mindset from that of  organizing internal events with cultural  themes, such as “Vyshyvani Vechornytsi”  or pysanky exhibits, or celebrations of  Ukraine’s historic events. Make no mistake,  these can serve as fund-raisers and  springboards for democratic action. The  end, however, must be action. Perhaps a  good example is to convince Sunday  church attendees to engage in signing  petitions. The Internet, of course, is a  great help in ensuring buzz around Ms.  Tymoshenko.

This is not a pipe dream. Ukraine has  proven time and time again that it  knows how to defy injustice and win. It  vanquished Communism and broke  away from Russia in 1991; it overcame  internal fraud in 2004. It can win again.  But the more help it can get the better.  Democrats of the world can do this,  and women hold the key.

Oksana Bashuk Hepburn may be contacted at oksanabh@sympatico.ca.
Marta Farion is president of the Kyiv Mohyla Foundation of America.

Sex and politics in Ukraine TOP

http://www.kyivpost.com/news/opinion/op_ed/detail/123753/
March 6, 2012

image of Oksana Bashuk HepburnOksana Bashuk Hepburn

March 8 marks International Women's Day. Much has been accomplished. Just as we thought we’d fought all the hard battles, up pops another barricade.

Last week, in the United States, conservative radio show host Rush Limbaugh made an inappropriate slur against a law student. He apologizes, but some 10 sponsors of his radio show, fearful of negative public opinion, withdrew support.

Things are more difficult for women in Ukraine. There, public opinion demanding ones’ human rights is harder to come by as the state exerts pressure on the media and clamps down on citizen protests.

Women, in particular, suffer from the abuse. They are far away from such Western values as women’s equality in the workforce, equal pay for work of equal value, or sharing family and other household responsibilities.

Unfortunately, the political leaders set the tone.

On the eve of International Women’s Day, the speaker of the Verkhovna Rada insulted them. Volodymyr Lytvyn, who holds a doctorate in what is now a passe discipline--Soviet ideology, supposedly the sina qua non of communism -- forgot his lessons.

During the parliamentary session dealing with gender legislation -- designed to bring more women into political office and other places of power -- he decided that women are lesser human beings than men. Why? Because they were not created equally, as they come from Adam’s rib. Adding insult to injury, he refused to apologize.

He is not alone. His views are shared and acted upon with the full force, or rather with the full disdain, of the law. President Viktor Yanukovych’s male chauvinists in Ukraine serve as a model to other Neanderthal leaders. He has determined that a woman’s job is not in politics, the last-minute appointment of Taisa Bohatiryova as deputy prime minister of humanitarian affairs -- as capable as she is --notwithstanding. His remarks were aimed at ex-Prime Minister Yulia Tymoshenko, his nemesis, and his words weren’t harmless utterances.

The smart, feisty and beautiful woman, who narrowly lost the presidential election to him, has consistently surpassed him in the polls. To ensure that she does not run in the next elections, Ukraine’s kangaroo court handed her a seven year sentence. The president’s hate for Yulia, as she is popularly called, is ruining his presidency, his country, and undoubtedly his place in history. To date, his male ego has not allowed him to “display the political courage and wisdom “as five leading foreign ministers of Europe are urging him to do. He is wrong and he must let her go.

Last week the Canadian Group for Democracy in Ukraine published an open letter urging a grassroots movement modeled on the pro-Nelson Mandela and Aung San Suu Kyi activism which successfully contributed to their freedom. On International Women’s Day, and the days after, let your voice be heard. Proclaim that last century’s men have no place in politics; they must go. Men in high places who serve their egos or their pockets instead of their people must go. Men whose hatred is strong enough to pervert the national justice system in order to “a ja jiji pokazhu,” show, who has the upper hand, must go.

Add your voices to those who are speaking up.

he latest condemnations come from Denmark’s leaders saying that Yulia has become a symbol for freedom, a very powerful force that Yanukovych has unleashed. In turn, the Swedes are defying Ukraine’s authorities and visiting her in prison.

Yanukovych might even look to his friend, Russia’s newly elected President Vladimir Putin, to see that moderation is “in”: He has instructed a review of the prison sentence of his own nemesis, the former oil tycoon Mikhail Khodorkovsky.

The women’s movement has come a long way since it began decades ago. It will have made further strides with the release of Ukraine’s key political opposition leader. Justice has a habit of prevailing when aided by people of good will from those who spread the word about the iconic democrat to the young FEMEN women who bare their breasts in order to draw attention to Yulia’s plight.

Don’t be afraid to defend one of our own. We're free to act; she’s not. Let’s get going, there’s work to be done.

Oksana Bashuk Hepburn is the former director of the Canadian Human Rights Commission.

 
Toward an anecdotal history of Ukrainian politics TOP

http://ukraineanalysis.wordpress.com/2012/02/26/towards-an-anecdotal-history-of-ukrainian-politics/

Mykola Riabchuk

The second anniversary of Viktor Yanukovych’s presidency passed on February 25, and his presidency can be briefly defined in three possible ways: as a period of authoritarian consolidation, of imitative “reforms,” or of permanent and pervasive scandals. The latter definition is perhaps the best since it sheds revealing light on the previous two. In February, there were at least four major scandals – dramatic for their participants, anecdotal for outsiders, and highly instructive, in many ways, for political scientists and cultural anthropologists.

First of all, Roman Zabzaliuk, a member of the Parliament from the Yulia Tymoshenko Bloc, who switched sides at the end of the last year and joined the governing coalition, revealed the typical mechanism of recruiting opposition MPs by Yanukovych’s cronies. He confessed that he had acted as an “undercover agent” on behalf of his party leadership and, therefore, simulated acceptance of a tempting offer to join the pro-Yanukovych faction “Reforms for the [sake of the] Future,” at an impressive price of $450,000, plus an additional monthly allowance of $20,000 in cash for proper voting [see here].

The news by itself was hardly revealing since many other MPs have reported similar offers made to them at various times by Yanukovych’s people. The practice was not invented yesterday and certainly not by the Party of Regions. Observers remember how the pro-Kuchma majority was forged in the parliament in 2002, when two pro-presidential parties won only 20 per cent of votes but mustered eventually a formidable majority of both “independents” and opposition defectors.

… an amendment was made to Ukrainian constitution in 2004 that required the pro-government majority in the parliament to be formed by factions and not by single MPs, i.e. defectors from other factions. In March 2010, Yanukovych’s supporters blatantly violated this law, which resulted in a sort of parliamentary coup d’etat … Enormous and largely unrecorded and uncontrolled wealth accumulated by post-Soviet oligarchs enabled them to buy a host of officials, MPs, judges, journalists, et al. at dizzying prices. This is why an amendment was made to Ukrainian constitution in 2004 that required the pro-government majority in the parliament to be formed by factions and not by single MPs, i.e. defectors from other factions. In March 2010, Yanukovych’s supporters blatantly violated this law, which resulted in a sort of parliamentary coup d’etat and paved the way to further violations of Ukrainian laws and creeping usurpation of power by the increasingly autocratic ruler.

The only new thing in Zabzaliuk’s revelations is that he recorded his conversations with Mr. Ihor Rybakov, head of the faction “Reforms for the Future,” who allegedly gave him a bribe and discussed with him some other delicate matters. Thus, we can learn from the horse’s mouth not only the price-list for various deeds that can be considered immoral at best and criminal at worst but also how “Mr. Rybakov” (the real Mr. Rybakov, of course, denies any authenticity of the records) encourages Mr. Zabzaliuk to attract more defectors from the opposition and, most interesting, to recruit more “slaves” (in his words) in Western Ukraine in particular to work for the ruling party in the local electoral commissions as fake representatives of the opposition. This is a clear hint, one of many, at how the regime is going to stage the parliamentary elections later this year. Actually, the incumbents have little choice given that the popularity of the president and his party has fallen to the low teens and their staunch desire to stay in power indefinitely.

Zabzaliuk’s accusations were predictably downplayed by the government and pro-government media. The audio-clips are worthless since Ukrainian law does not consider unauthorized records as evidence. The fingerprints on “Rybakov’s money” are also no proof since he and his friends have already admitted they collected $100,000 for Mr. Zabzaliuk at his request, allegedly for a treatment abroad. And Mr. Pshonka, the prosecutor general (and president’s soldier, in case anyone has forgotten his earlier self-designation), announced that he saw no reason for a criminal investigation in this case since it was merely an internecine quarrel among MPs.

Zabzaliuk passed the money on to the Kyiv Children’s Hospital, but the major TV channels, predictably, ignored his generous move. Although the Tyzhden weekly that did report the story in detail and illustrated it graphically with fragments of “Rybakov’s conversation,” it was immediately withdrawn from the newsstands by some enigmatic order “from above” [see here].

Judge Olha Salamon of the Desniansky district court in Kyiv suspended the popular website “Dorozhny kontrol” (roadcontrol.org.ua) in response to a libel action by Hennady Hetmantsev, a traffic police officer, who had abused and humiliated a driver and then denounced the website for publicizing the video-record of his misbehavior. This might be considered the second biggest scandal of the month but since the official reaction of the Tyzhden managers to the incident is not yet clear, we can illustrate the creeping censorship in Yanukovych’s Ukraine with a no less revealing event. On February 14, Judge Olha Salamon of the Desniansky district court in Kyiv suspended the popular website “Dorozhny kontrol” (roadcontrol.org.ua) in response to a libel action by Hennady Hetmantsev, a traffic police officer, who had abused and humiliated a driver and then denounced the website for publicizing the video-record of his misbehavior. Remarkably, the judge shut down the site by a simple order, not by a court decision. Moreover, she closed all the content, not just the material in question. Still worse, she suspended the site for the whole period of court deliberations, which could last, in practice, for years. This is how multiple ways to destroy independent media in Ukraine are perfected.

Hetmantsev, one of the heroes of this ugly story, attained notoriety a year ago in Odesa after he tried to intimidate the Roadcontrol activists who had filmed his colleague Oleksandr Shvets insulting a Ukrainian-speaking driver by calling his speech a “cow language.” After the scandal, Shvets was reportedly dismissed from the traffic police, whereas Hetmantsev survived and retaliated as promised [see here] .

There are probably no business or personal ties between Mr. Hetmantsev and Judge Salamon. Her responsiveness to his groundless demand reflects not only widespread incompetence of Ukrainian judges in legal matters (it is an open secret that many of them simply buy their university diplomas and court positions), but also the arbitrariness of the entire system and its fundamental bias for the government against members of society. The judges, police, and prosecutors protect primarily the state and the authorities – with all their privileges and entitlements—but not the rights and freedoms of Ukrainian citizens.

The third scandal in February was related, once again, to the new government nominations. This time, Viktor Yanukovych surprised everyone by appointing Ihor Kalinin head of the Security Service of Ukraine (SBU), and Dmitri Salamatin as Minister of Defense. Neither is a personal friend of the president nor a native of the Donbas region, as has been the norm for appointments over the past two years. Both of them seem to be acts of patronage by the president’s older son Oleksandr, a dentist who has emerged as a successful businessman. Last year, he reportedly placed his acolytes in the upper echelons of the National Bank, Ministry of Interior, and National Tax Administration [see here] .

Newly appointed Minister of Defense Dmitri Salamatin’s entire experience in defense, to the best of our knowledge, amounts to a couple of scuffles with opposition MPs in the parliament during which he skillfully broke a few noses and jaws of his political opponents … None of them as yet gained prominence as major specialists in their fields. But this is probably not why they were hired [see here]. Ihor Kalinin was a Russian KGB officer and Afghan war veteran who in 1992 for unknown reasons moved from Moscow to Kyiv and made a career in the SBU – all the way to the top, which may give Ukrainians pause for thought about Vladimir Putin’s dictum that KGB agents are appointed for life. Salamatin lacks even such dubious professional credentials. His entire experience in defense, to the best of our knowledge, amounts to a couple of scuffles with opposition MPs in the parliament during which he skillfully broke a few noses and jaws of his political opponents, and was rewarded henceforth by the president with the position of the head of the State Arms Trade Agency.

Born in Kazakhstan, Salamatin moved to Ukraine in 1999 as a Russian citizen and how he acquired Ukrainian citizenship remains a mystery. Even less clear is whether he relinquished his Russian citizenship, as Ukrainian law requires. Thus his appointment has led some observers to speculate on the “Russian hand” in Ukrainian politics and Yanukovych’s readiness to cave in to Moscow (http://tyzhden.ua/Politics/42594). More likely, however, is that Yanukovych does not trust his fellow-oligarchs and party bosses any longer, relying instead on a kind of Praetorian Guard. Or, as Alexander Motyl suggests, Yanukovych’s reliance on “complete outsiders can only mean that [he] is expecting serious trouble at home in the coming year and doesn’t think native cadres can do the job” [see here] .

The fourth scandal is probably the most interesting and unusual. Earlier this month, in Odesa, customs officers confiscated 38 kilos of cocaine worth $7.5 million … The fourth scandal is probably the most interesting and unusual. Earlier this month, in Odesa, customs officers confiscated 38 kilos of cocaine worth $7.5 million, hidden in pineapples and transported from Costa-Rica inside a refrigerator. The unusual part of the story is that the incident should not have happened because the cargo was “supervised” by one of four “fashionable” (as they are euphemistically called in Odesa) broker companies that de facto control the green corridor at the seaport. They have, reportedly, such influential patrons in Kyiv that neither customs nor security service officers dare to interfere in their business. At the moderate price of $10,000-$15,000 in kickbacks, therefore, they provide clients with a virtually customs-free access to the Ukrainian market [see here].

There are two explanations of why the fashionable company failed to protect its client’s cargo from customs on this occasion. One story is that the power supply was disconnected from the refrigerator for a few days and the customs officers were surprised that the cargo owners were unconcerned. A more realistic version is that the cargo was tracked by the American anti-drug service from the outset and the search in Odesa was made at their request.

And here the unusual part of the story ends and the interesting part begins. The scandal was reported in detail by the popular tabloid Segodnia, owned by Rinat Akhmetov, the leading Ukrainian oligarch and Yanukovych’s main sponsor in the past. Whereas analysts muse on the real meaning of this publication – either Akhmetov is doing a favor for the Americans to persuade them to grant him finally a U.S. visa, or else he is fighting some business competitors, or merely tries to distance himself from the potentially damaging affair: no one (!) believes that the Ukrainian customs merely did their job, that it was a case of business as usual, and they caught the smugglers. And this is the point.

We live in the country in which no one believes the mass media simply report the news, customs take care of smugglers, and law-enforcement agencies protect the citizens rather than themselves and their real masters. Viktor Yanukovych is certainly not the main culprit and did not invent this system. But he is definitely someone who does his best to exploit its faults rather than to fix them. And, frankly, there are no reasons to believe that the next three years of his presidency are likely to be any different.

National security, the political criminal nexus and separatism in Ukraine - AUDIO

TOP


Online recording from the Strategic Foresight Institute (SFI) Speaker Series 2012

Dr Lada Roslycky:
National Security, the Political Criminal Nexus and Separatism in Ukraine
Feb 2, 2012, Toronto

http://www.anymeeting.com/ WebConference/ RecordingDefault.aspx?c_psrid= EA51DD88884F

The Snow revolution’s orange shadow TOP

http://www.project-syndicate.org/commentary/aslund27/English
February 10, 2012

image Anders Åslund

MOSCOW – Vladimir Putin’s regime is warning Russians that their budding “Snow Revolution” will be as big a mistake as Ukraine’s Orange Revolution of 2004. But, while the similarities between these two popular movements are palpable, their differences are essential, so comparing them might help the Russian opposition to avoid some mistakes.

Like the Snow Revolution, the Orange Revolution was a broad middle-class reaction against corruption and the absence of the rule of law. In contrast to the Arab Spring, the Orange Revolution was entirely peaceful, as the Snow Revolution has been, and neither was triggered by economic or social crisis. In 2004, the Ukrainian economy grew faster than ever, by 12%, and Russia’s GDP increased last year by a respectable 4.3%.

But there are also significant differences. Ukraine has a big ethnic divide between Russian speakers and Ukrainian speakers. The Ukrainian opposition was well entrenched in the parliament and media, rendering it part of the old system.

The outstanding achievement of the Orange Revolution was political and civil freedom. But its ultimate flaw was a nearly complete political stalemate, which led to even worse corruption and authoritarianism. Having been in Ukraine during and after the Orange Revolution, and having just spent time in Moscow, some pitfalls facing the Snow Revolution seem evident to me.

The Orange Revolution was peaceful because a sufficiently large number of people took to the streets. The Russian opposition has already absorbed that insight, minimizing the risk of violence.

But it might have been a mistake in 2004 to occupy the center of Kyiv and pursue persistent demonstrations that forced a quick resolution of the crisis, because it prompted a flawed compromise with the old regime. The sudden relief caused dangerous euphoria and hubris among the Orange revolutionaries.

For this reason, the Russian opposition is probably being sensible by holding large demonstrations from time to time, showing the regime its strength but not forcing an instant solution. Indeed, the sudden resolution of the Orange Revolution led to the adoption of a dysfunctional constitution with a confusing and unwieldy division of powers. It looked like a trap set by the old regime’s operators.

There is no reason for anybody to repeat such a mistake. A constitution requires serious consideration. The old regime’s adherents can more easily trick the newcomers into dangerous compromises if the process is exceedingly fast.

The other major shortcoming was that the leader of the Orange Revolution, Viktor Yushchenko, turned out to be a feckless and irresponsible president. Initially, he traveled the world for months to celebrate his victory, ignoring the chaos back home. Then he began vetoing virtually all decisions by the government, causing a political stalemate, and, toward the end of his presidency, tacitly joined with the old guard (now back in power) against then-Prime Minister Yuliya Tymoshenko (whose party, to its credit, had voted against the constitution).

But, while Yushchenko serves as a warning to Russians not to elect an accidental president with excessive powers, an underlying cause of the Orange government’s breakdown was that most of its ministers (Yushchenko appointees) were defectors from the old regime. Most had never opposed its corruption, and the prominent businessmen who funded the Orange Revolution expected to profit handsomely from their political investments. As a result, there was no cleansing of the old cadres, and corruption declined only temporarily.

By contrast, Georgia’s “Rose Revolution” of 2003 carried out a wholesale change of senior officials, bringing in young and well-educated leaders with Western educations. Russia needs to follow the example of Georgia (and Estonia) by promoting a new generation of young, skilled, and untainted professionals.

The Orange Revolution’s greatest policy mistake was its early focus on “re-privatization” – the renationalization and resale of enterprises that had been privatized at exceedingly low prices. The Orange government spent its first half-year discussing which enterprises should be reprivatized and how. Meanwhile production slowed every month, as uncertainty about property rights scared businessmen. In the end, only one big metallurgical enterprise, Krivoryzhstal, was reprivatized; by then, the Orange coalition had already fallen apart.

For Russian politicians, re-privatization is a great political temptation. Indeed, all three opposition parties in the Duma (parliament) call for far-reaching renationalization, though it would be politically and economically devastating. Instead, a new democratic government could call for higher property taxation and prosecution of corrupt officials. In comparison with Ukraine, Russia has quite decent legislation, and its economic courts enjoy some respect.

The ultimate reason to expect a more successful democratic breakthrough in Russia today than in Ukraine in 2004 is that Russia is so much richer and more developed than Ukraine, with per capita GDP (at current exchange rates) four times higher. As modernization theorists like Seymour Martin Lipset and Samuel Huntington would have noted, Russia is simply too wealthy, well-educated, and open to be so authoritarian. According to the NGO Freedom House, only seven small oil-exporting states and Singapore are wealthier than Russia and still authoritarian.

Russia should draw four major lessons from the Orange Revolution as its own Snow Revolution proceeds. First, the new democrats must avoid being tricked into a dysfunctional compromise with the old regime. Second, leaders are critical to a sustainable democratic breakthrough, and this choice will be as vital as it is difficult. Third, Russia needs a cleansing of corrupt officials, and it should draw from its wealth of young and well-trained talent. Finally, re-privatization is a poison pill that must be avoided.

The Orange Revolution was no mistake, but a just cause is no guarantee of victory. Russia’s Snow revolutionaries must make sure that the good fight is also a smart fight.

Anders Åslund, a senior fellow of the Peterson Institute for International Economics, has previously advised Russian and Ukrainian governments.

Найвпливовіших жінок світу закликають вжити санкції проти Януковича TOP

http://www.tymoshenko.ua/en/article/2ox74auz
Feb 16, 2012

Відомі жінки України — літератор Ліна Костенко, співачка Ніна Матвієнко та політик Олександра Кужель - звернулися з відкритим листом персонально до понад 20 найбільш відомих і впливових жінок із закликом запровадити санкції щодо керівництва України, щоб змусити його адекватніше реагувати на заклики міжнародної спільноти щодо звільнення Юлії Тимошенко та інших політв'язнів.

"Ми, жінки України, звертаємося особисто до вас та усіх відомих і впливових жінок світу з проханням підтримати нас у нашій місії захисту спільних для нас ідей гуманізму та прав людини. Ваша особиста підтримка протидії порушенню прав людини в Україні з боку світової спільноти і міжнародних правозахисних інституцій мають надзвичайно важливе значення для збереження гарантій безпеки наших родин і нашого народу", - йдеться у листі.

Автори листа вважають, що міжнародний жіночий рух проти політичних репресій і за захист прав людини в Україні є величезною правозахисною силою, яка може вберегти народ від нових репресій і зупинити беззаконня, що чиниться в країні.

"Лідера політичної опозиції, екс-прем’єр-міністра України Юлію Тимошенко безпідставно засуджено і брутально кинуто у в’язницю за раніше прийняті нею політичні рішення, оцінку яким повинен давати не суд, а виборці – народ України. Юлія Тимошенко є найбільш успішною жінкою-політиком на всьому пострадянському просторі - на президентських виборах 2010 року, які вона з незначним відривом програла чинному президенту, її підтримали майже 12 мільйонів українців", - йдеться у листі.

Водночас підписанти наголошують, що справа навіть не в тому, що в Україні стало більше на одного політв’язня. "Щодня за грати кидають безневинних людей, яких ми не знаємо, – щодня заламують руки комусь тільки за те, що він хоче жити в людяній державі і мати право бути людиною. Масштаби цього лиха значно більші: беззаконня, вчинене над Юлією Тимошенко, Юрієм Луценком, іншими політв’язнями – зробило вразливим і беззахисним життя кожної людини в Україні", - вважають автори листа.

Цей лист отримають понад 20 найбільш відомих і впливових жінок планети, в тому числі:

  • канцлер Німеччини Ангела Меркель,
  • державний секретар США Хілларі Клінтон,
  • прем’єр-міністр Австралії Джулія Гіллард,
  • Президент Литви Даля Грібаускайте,
  • віце-президент Єврокомісії та Верховний представник ЄС з питань зовнішньої та безпекової політики Кетрін Ештон,
  • Президент Аргентини Крістіна Фернандес,
  • Президент Бразилії Ділма Руссефф,
  • Президент Фінляндії Тарья Халонен,
  • перша леді США Мішель Обама,
  • Президент Ліберії, лауреат Нобелівської премії миру 2011 Еллен Джонсон-Сірліф,
  • генеральний секретар Національної ліги за демократію (Бірма), лауреат Нобелівської премії миру 1991 року Аун Сан Су Чжі

... тощо. Окремо лист надіслано Раді жінок - світових лідерів.

Юлія Тимошенко: Продажні судді винесли вирок не Юрію Луценку, а собі

TOP

27 лютого 2012

image Я не буду аналізувати їх рішення, оскільки абсурд жодному аналізу не підлягає. Вся країна і весь світ бачать, хто саме в Україні при владі, хто замовляє й штампує політичні вироки. Вже всіх і все названо своїми іменами.

Я хочу сказати про інше. День засудження Юрія Луценка – це ще й день проголошення вироку режиму Януковича.

Так, вони кидають нас за грати, але бояться нас ще більше.

Вони ховають нас по тюрмам, але відчувають своїми тваринними інстинктами, що їх час закінчується.

Вони фальсифікують проти нас справи, але знають, що вже і їм пишеться справедливий присуд у тому вищому суді, де немає ні “вовків”, ні “кірєєвих”.

Бо щоб вони не робили і як би не біснувалися, всю країну, весь народ не пересаджати, не обдурити, не залякати.

Вони проголошують вироки нам - отримують вирок собі, від якого їм не сховатися, яких би мурів, фортець та резиденцій вони собі не набудували.

Кінець їх прийде і прийде скоро. І прийде він не з закордону. Їх безславний кінець прийде з України: зі Львова й Донецька, з Одеси й Полтави, з Чернігова і Харкова.

...Сьогодні ми за гратами. Але якщо таку ціну ми мусимо заплатити за звільнення країни, то ми згодні її платити. Юра, я знаю, погодиться зі мною.

Я дякую тобі, Юро. Дякую за витримку, за мужність, за честь, за незламність, за шляхетність. За те, що залишився справжнім чоловіком на тлі тих немічних блазнів, які намагалися тебе судити.

Я знаю, Юро, що бувають в житті такі обставини, коли головне - не зберегти особисту свободу, а залишитися людиною й не скоритися. Я впевнена, що ти гідно витримаєш ці випробування.

Хочу, наскільки це можливо, підтримати рідних та близьких Юри. Тримайтеся. 

Я також звертаюся до всіх друзів, соратників, товаришів, які з болем в серці сприйняли цей ганебний вирок.

Не впадайте у відчай, не сумуйте, а вставайте й боріться. Падіння антиукраїнського режиму Януковича – це лише питання часу.

Ви – відповідальні сьогодні за волю й незалежність України.

Тому не треба плакати й скаржитися на долю. Збирайте волю, збирайте сили, вставайте поруч один з одним, щоб наблизити той день, коли нарешті закінчиться в країні ця пора ганьби!

Боріться! Не бійтеся! Не здавайтеся!

До зустрічі на волі!

Юлія Тимошенко

 
Сто років самотності Віктора Януковича TOP

image
Рокіровка ... або Паханскі ігри

http://www.pravda.com.ua/articles/2012/02/22/6959193/
22 лютого 2012

Тарас Возняк

Швидко минули два роки правління Януковича. Саме так – не урядування, не президентства, а безроздільного правління.

Формальною і реальною опорою Януковича була Партія регіонів. І він став її нероздільною персоніфікацією.

Але у його обрання не меншу лепту вклав і український олігархат – від Ахметова до Фірташа.

Слід віддати належне – Янукович був готовий блискавично опанувати всіма мислимими і немислимими гілками влади. У концентрації влади у своїх руках він перевершив навіть Кучму. Але такою ж безмежною стала і його відповідальність.

Тепер доля Януковича, як фронтмена партії, залежатиме від долі Партії регіонів. Це нагадує стосунки Ющенка та "Нашої України".

Вже всім стало очевидним те, що результати двохрічного правління Януковича та Партії регіонів, м’яко кажучи, невтішні.

Економічні результати двохрічного розграбування країни олігархами, які привели його до влади, абсолютно виснажили її. З бюджету вишкребли все. Зовнішніх запозичень вже ніхто не дасть – годі сподіватися на МВФ чи навіть Росію.

Скромний потічок фінансових ресурсів остаточно висушила світова економічна криза та внутрішня криза ЄС. Боротьба за остатні крихти фінансових ресурсів стане ще жорстокішою. І олігархат не збирається рятувати режим.

Соціальні проблеми є проблемами Януковича. Отож залишається "натиснути" на олігархів, щоб відкупитись від народу. Але це небезпечно. З кого почати? Олігархи-бютівці та олігархи-нашоукраїнці вже обдерті. Залишаються тільки свої і попутники.

Тиха ненависть може стати й не тихою. Тим більше, що відбулося не тільки індивідуальне збідніння, але й руйнування решток системи соціальної підтримки. На другому році свого правління Янукович опинився один на один з обдертим, злиденним та лютим суспільством. Тиха ненависть може стати й не тихою. Тим більше, що відбулося не тільки індивідуальне збідніння, але й руйнування решток системи соціальної підтримки.

Падають пенсійне забезпечення, медична та соціальна опіка, тощо. Звичайно, все це відбувається як з суб’єктивних (непереборне бажання збагачуватися), так і об’єктивних (економічна криза) причин.

Разом з тим особистий інтерес підштовхнув Януковича до творення особистої, "сімейної" фінансово-промислової групи на чолі з сином Олександром. А це неминуче приведе до конфліктів з іншими олігархами.

В Україні вже усталилася певна традиція. За роки свого існування, українські ФПГ виробили певний консенсус, який так-сяк регулює їхні стосунки поміж себе. Ні, сутички на суміжних територіях були і будуть, але ситуація була відносно стабільною.

Натомість з появою нового, агресивного гравця "Сім’ї", баланс сил та інтересів було порушено. В країні вилупився молодий тиранозавр.

"Дипломати по-донецьки" сплутали звичайну чемність європейців та американців з слабкістю. Розлютили всіх. Загониста і безглузда зовнішня політика по-донецьки – тобто "кидаємо всіх" – врешті-решт призвела до повної політичної ізоляції режиму. "Дипломати по-донецьки" сплутали звичайну чемність європейців та американців з слабкістю. Розлютили всіх.

Це як з Кощеєм – його життя повністю залежить від аналізів Юлії Володимирівни. Отакий парадокс.

Поки-що і міліціонери честь віддають, і військові. Але що робиться у головах народу, олігархів, бюрократів. Про те, що є в головах закордонних політичних гравців відомо – вони цього вже не приховують. Наразі просто ізоляція та ігнорування – як з боку США, так і з боку ЄС. Але й, о горе, Росії. І рівень легітимності цієї влади стрімко падає.

Звичайно, що і ПР, і Янукович, і Сім’я знають як стрімко їхня влада стає нелегітимною. Тому, звичайно ж, шукають виходу і порятунку. Нагадаю – ще два роки тому йшлося про "століття правління Партії регіонів та Віктора Федоровича особисто". Сьогодні такого відчуття немає.

Отож, який вихід можливий для Партії регіонів, і Януковича з Сім’єю?

ПР, зростаючи чисельно, розчинається, як свого часу "Наша Україна", яка набухла, коли в неї влилася захланна чиновницька голота.

Вернімося до порятунку – вони можуть рятувати себе як тандемом, так і поодинці. Якщо говорити про Януковича, то він вже пробував дистанціюватися від Партії регіонів. Ні, президентом всіх українців він не став і не стане. Ба більше – він розгубив навіть своїх прихильників.

Дистанціюючись від ПР, Янукович хотів піднятися "над партіями" – стати таким собі Кучмою-2. За Кучми було і НДП, і "За ЄдУ", і та ж ПРУ зразка 2002-2004 років. Але Кучма був над ними. Та Янукович – не Кучма.

Янукович є породженням Партії регіонів, а не навпаки. Навіть над Партією регіонів йому піднятися неможливо.

Невже він не є патроном Азарова чи Чечетова? Так, є. Але він не є патроном Ахметова. А тим більше Фірташа. Ба, він не є патроном навіть для Хорошковського. Чи таких "котів, які ходять самі по собі" як Бойко чи Льовочкін? А це вони і є Партією регіонів.

Суттю Партії регіонів є пакт про ненапад між різними олігархічними кланами. Колись це були донецькі фінансово-промислові групи. Тепер коло учасників-акціонерів розширилося.

Ядро ПРУ – це група олігархів, які сформували консенсус щодо балансу інтересів більшості олігархічних угрупувань України. Так було. Донедавна.

Як колективне утворення, цей клуб олігархів Віктору Януковичу не підзвітний. У нього немає "гражданіна начальника". У нього є тільки його інтереси. Інші олігархи, як от Пінчук та Коломойський, були афілійовані і мусіли погоджувати свої інтереси з клубом. Звісно, що цей баланс весь час змінюється.

Але сьогодні цей баланс інтересів різних фінансово-промислових груп, втіленням якого є Партія регіонів, починає руйнуватися. І цьому є кілька причин. Але сьогодні цей баланс інтересів різних фінансово-промислових груп, втіленням якого є Партія регіонів, починає руйнуватися. І цьому є кілька причин.

Перша з них полягає у все тому ж виснаженні країни. Окрім землі великих вільних ресурсів в країні немає. Тому неминучим буде перехід від привласнення нічийних (народних) ресурсів, до перерозподілу ресурсів поміж олігархічних кланів. Тим більше, що за чийсь рахунок має рости й Сім’я. Зміни неминучі. Клани будуть шукати порятунку. Сім’я та Віктор Федорович у цій справі їм не союзники.

У чому може полягати порятунок для фінансово-промислових груп?

Як завжди – у зраді. Так було, коли бютівські та нашоукраїнські олігархи та недоолігархи перебігали тушками під крило ПРУ. Олігархат змушений зрадити і вже починає зраджувати дискредитований бренд.

Ця структура як площадка для формування олігархічного консенсусу безперспективна. З огляду на апетити Сім’ї тут домовлятися стає неможливо. Тому олігархат евакуйовуватиме свої інтереси у більш затишні політичні проекти.

Партію регіонів рано чи пізно чекає доля НДП, "За ЄдУ", "Нашої України" – забуття. Ні для кого не є таємницею, у який політичний проект і скільки коштів вкладає той чи інший колишній (а часом все ще актуальний) спонсор Партії регіонів. Спектр широкий – від комуністів до новітніх і старих опозиціонерів.

Так само реанімовано буде й безліч давно забутих політичних проектів. Так олігархат творить нову платформу для балансу інтересів.

Олігархат піде навіть на те, щоб спробувати заштовхнути Януковича у рештки того, що залишатиметься від Партії регіонів аби списати на них все те, що діється сьогодні в Україні.

Чи очевидно все це – Віктору Януковичу? Так. Тоді у чому може полягати його порятунок?

Вже сьогодні видно, що під кінець свого правління Янукович залишиться в оточенні старих списаних регіоналів – Азарова, Рибака, Лук’яненка.

Київська плутократія, яка так щільно оточила його одразу після виграшу на виборах, граючи короля його переграє. Так само як його переграють і кити олігархату. Всі вони кинуться в усібіч. Негласно – в "опозицію" ними ж фінансовану. Гласно – до попутчиків.

Звичайно, Янукович готуватиметься – і вже готується. Все це підсилення людьми особисто відданими Януковичу та Сім’ї і є тією підготовкою. Чи є це спробою порятунку? Кожен агонізуючий режим наступає на одні і ті ж граблі – зміцнює репресивний апарат. Але всі ці засоби спрямовані проти явної опозиції.

Справжній супротивник, який штовхне тебе у прірву, за визначенням, мусить стояти позаду тебе. Справжня небезпека для Януковича не у безсилій опозиції. Повторюється історія "любих друзів" – нині – "друзьей-товарищей".

Так само ясно, що реалізація проекту "Сім’я", є не тільки засобом збагачення клану Януковича, але й спробою його порятунку.

Сім’я пробує рятуватися, накопичуючи ресурси. Поставлено завдання стати рівним з Ахметовим та Фірташем не тільки за рівнем багатства, але й за рівнем економічних та політичних впливів.

Але творення нової Сім’ї потребує часу і ресурсів. Тому швидко розбудувати свою ФПГ, свою Сім’ю, яка була б рівною за масштабністю впливів, не легко. Навіть якщо ти є президентом.

А, з іншого боку – як вони віднесуться до появи ще одного гравця (читай конкурента) на їхньому полі? Бо ж беручи собі, забираєш у ближнього. А це вже нікуди не годиться.

Президент-маріонетка – ось ідеал олігархату. Тому Ющенко і був для них ідеальним президентом. Тому і Янукович до якогось часу був ідеальною кандидатурою. І саме тому Тимошенко ні у якому варіанті українським ФПГ не підходить. Президент-маріонетка – ось ідеал олігархату. Тому Ющенко і був для них ідеальним президентом. Тому і Янукович до якогось часу був ідеальною кандидатурою. І саме тому Тимошенко ні у якому варіанті українським ФПГ не підходить. Їм Путін по-українськи не потрібен. З міркувань безпеки.

Звичайно, теоретично є ще фантастичніший план – можна просто перекинути столик, на якому українські ФПГ розкладають свій пасьянс, де доля народу України та особиста доля Януковича та Сім’ї є тільки ставками у "великій грі".

Можна створити чудо і самому встановити новий баланс інтересів, де має бути місце і для рахітичної наразі опозиції, і для, ви будете сміятися, народу.

Нагода може статися після виборів до Верховної Ради восени 2012 року. Тут можна сплутати всі карти. Однак на те потрібна політична воля. Ну і решта… Тому цей варіант відкидаємо.

План евакуації для олігархату вже написано і він успішно реалізовується, хоч більшість з нас ще додивляються позаторішні сни. Одним словом – лінь розуму та брак уяви. Невдовзі на наших очах "антинародний режим" буде засуджено. І першим, хто пожне на цьому дивіденди, будуть ті, хто і були, свого часу, його реальною опорою.

Все це буде по-українськи. Тобто ніяк. А тому можливий найгірший сценарій, коли у країні запанує хаос. Режим не здаватиметься, але і правити не зможе. Як у Сирії. У Януковича реального плану евакуації не буде. Або він буде нереальним – як от так званий "силовий сценарій". Все це буде по-українськи. Тобто ніяк. А тому можливий найгірший сценарій, коли у країні запанує хаос. Режим не здаватиметься, але і правити не зможе. Як у Сирії.

Так, є вже перші розправи з опозицією. Тепер: "Нельзя держать выпустить". Випустиш – відгризе все. Залишиш у тюрмі – не дай Бог що, і тоді Самому гаплик. А як впильнувати Юлію Володимирівну в умовах колонії від чергової дози діоксину?

Ні, не теперішня опозиція, а олігархат з допомогою своїх чергових ставлеників запроторить за ґрати "цапів відбувайлів" – "черні кинуть кістку". Так було і так буде.

Тому багатьом саме час задуматися, куди ще можна утекти.

Гори воно вогнем те мисливське господарство. Та й Міжгір’я краще позбутися – а то нарадили "друзья-товарищи" золоті унітази. Зрадники, всюди зрадники. Треба бути ближчим до народу. От як Юлія Володимирівна – ну що у неї забереш? Гола, як церковна миша.

Долею Партії регіонів, звісно, ніхто не перейматиметься. До речі, і деяким новим політичним проектам, які ще тільки розкручуються і сьогодні видаються перспективними, місце на тому ж звалищі політичного дрантя. Здогадайтесь яким. Так-так – саме тим, які і є всього лиш майданчиками для тимчасової евакуації інтересів фінансово-промислових груп.

І ще раз повторюсь – можна перекинути столик для пасьянсу. Шлях до національного компромісу не закритий доти, доки ми живі. Олігархат вже діє у строгій відповідності з інтересами та політичною доцільністю. Тоді як Янукович – ні.

Його дії чи дії, які йому нав’язує його зрадливе, як у кожного правителя, оточення, – ірраціональні. Невже не розуміє, що його заганяють, як на полюванні, у все вужчий коридор, з якого немає виходу. Взагалі немає.

З огляду на цю ірраціональність, ситуація нестримно розгортається за найменш сприятливим для Партії регіонів та Януковича сценарієм. Партія регіонів чи її рештки евакуюються у рідний Донбас, ну а Віктор Федорович – як карта ляже… Гравці за столиком.

Кадри вирішують все TOP

http://yes1111.livejournal.com/269932.html

«Український тиждень» вилучають з продажу. Через статті про вплив сім’ї Януковича та вибори-2012?

З огляду на те, що останнім часом тимчасова окупаційна адміністрація запроваджує ганебну практику під тим, або іншим приводом раптово закривати різноманітні сайти, викладаю нижче фотокопії скандальних сторінок

image

 

image
image

Готуються "Дати в пику"?

TOP

http://yes1111.livejournal.com/269932.html

«Український тиждень» вилучають з продажу. Через статті про вплив сім’ї Януковича та вибори-2012?

З огляду на те, що останнім часом тимчасова окупаційна адміністрація запроваджує ганебну практику під тим, або іншим приводом раптово закривати різноманітні сайти, викладаю нижче фотокопії скандальних сторінок

image

Продовження [ тут ].

Олесь Доній: «Політика стала забавкою людей заможних» - ВІДЕО TOP

image
http://www.youtube.com/watch?v=wEX7TijCKv4

Ukraine, like Russia, is becoming a ‘Virtual Mafia State’ TOP

http://www.acus.org/new_atlanticist/ukraine-russia-becoming-virtual-mafia-state
March 01, 2012

image of Taras Kuzio Taras Kuzio

Yuriy Lutsenko, former Interior Minister in two governments led by Yulia Tymoshenko, was sentenced this week to four years imprisonment and given a three years ban from public office. The sentence prevents Lutsenko from participating in the 2015 presidential elections, where Viktor Yanukovych will seek a second term. Lutsenko, the scourge of the nexus of Yanukovych, the Party of Regions, and organized crime, was jailed by the ‘virtual mafia state’ he sought to dismantle as Interior Minister.

Spanish National Court Prosecutor Jose ‘Pepe’ Grinda Gonzalez first coined the term ‘virtual mafia state’ in US diplomatic cables sent from Madrid. Grinda considers Belarus, Chechnya and Russia to be virtual 'mafia states’ and said that Ukraine is destined for a similar status. For each of those countries, he alleged, one cannot differentiate between the activities of the government and OC (organised crime) groups.”

The referenced US diplomatic cable was written in February 2010 – the same month that Yanukovych was elected Ukrainian president. Two years on, the sentencing of opposition leaders Tymoshenko and Lutsenko shows that Grinda’s predictions that Ukraine would become a ‘virtual mafia state’ were on target.

In his 2011 book Mafia State: How one reporter became an enemy of the brutal new Russia, former Guardian Moscow correspondent Luke Harding discusses ten criteria that make Russia a “virtual mafia state” and as shown below, these criteria apply to Ukraine (London: Guardian Books, 2011).

Russian and Ukrainian Soviet doublespeak continues to influence Russian and Ukrainian contemporary politics and international affairs. Putin and Yanukovych use Soviet style rhetoric to condemn Western criticism of attacks on democratic freedoms. First, security services (FSB in Russia, SBU in Ukraine) are over-manned successors to the Soviet KGB and all-powerful. The FSB and SBU have a degree of unbridled independence that did not exist for the KGB, controlled by the Soviet Communist Party. The FSB, Harding writes, offers protection to gangsters and extorts bribes from the private big business sector and the FSB, and ‘employs the mafia for its own opaque missions (p. 214).’ Russian leaders protected organized crime boss Semion Mogilevich, who is on the FBI’s most wanted list and was heavily involved in Russia's and Ukraine’s energy sector.

Second, Soviet political culture of xenophobia, spy-mania and conspiracy theories run through the working culture of the FSB and SBU who assume foreigners (diplomats, journalists, businesspersons, and human rights activists) are Western spies. The FSB and SBU believe democratic revolutions are, ‘carried out by CIA spies carrying bagfulls of dollars (p. 50).’ Putin, Yanukovych, the FSB and SBU are, 'suspicious, deeply paranoid, unfamiliar with the non-Russian world, and prone to irrational or emotional acts (p. 48).' The former Soviet KGB influences the working culture of the FSB and SBU, meaning officers in both security services continue to believe their raison d’etre is to protect the state and ruling elites and destroy enemies perceived as a threat to them.

Third, ruling elites are unaccountable and seek a monopolization of economic and political power. Russians and Ukrainians feel powerless in the face of an unaccountable and mighty state and believe they have no influence over the authorities. Russian and Ukrainian elites have never gone on trial for high level corruption except when politically motivated, as in the cases of Mikhail Khodorokovsky in 2003 and 2011 in Russia and Tymoshenko and Lutsenko in 2011-2012 in Ukraine.

Fourth, elites have no remorse for crimes they have committed and rule with impunity. Andrei Lugovoi was nonchalant when the British Criminal Prosecution Service accused him of assassinating Alexander Litvinenko in London in 2006 and demanded his extradition. Harding writes about Lugovoi, “Some vital moral part is empty and lacking, as if someone had hacked off his conscience with a pair of giant scissors (p.39).” Ukrainian leaders such as former President Leonid Kuchma lack moral compasses as seen in him never showing any remorse for accusations of his alleged role in the 2000 murder of journalist Georgiy Gongadze. Kuchma continues to claim that the Gongadze murder was a U.S.-backed conspiracy to replace him with Viktor Yushchenko. Harding writes, “The result is a lack of empathy for anyone who disagrees with him. Under his tutelage Russia has become bullying, violent, cruel and – above all – inhuman (p. 292).”

Fifth, show trials of political opponents instill fear, subdue and marginalize the opposition so that ruling elites can continue to be unaccountable. This is as true of Khodorkovsky’s imprisonment in Russia as it is of Tymoshenko’s and Lutsenko’s in Ukraine. More than 100 activists and journalists have suffered political persecution during Yanukovych’s first two years in power.

Sixth, the model of the Soviet Communist Party is used for Putin’s Unified Russia party and Yanukovych’s Party of Regions, allies since 2005. As political machines they act as bulldozers destroying everything in their path while acting as vacuum cleaners which “expropriate” the country’s wealth. Both political parties promise modernization but instead bring Brezhnev-era stability and stagnation.

Putin and Yanukovych’s political systems combine nostalgia for the Soviet Union, promote prioritization of Russian language and culture, hatred of Ukrainian nationalism and deep distrust of the West, particularly the US, Germany, and NATO. Seventh, eclectic neo-Soviet nationalism permeates the Putin and Yanukovych political systems. Harding says Putin “created a pastiche neo-Soviet Russia (p. 8).” Putin and Yanukovych’s political systems combine nostalgia for the Soviet Union, promote prioritization of Russian language and culture, hatred of Ukrainian nationalism and deep distrust of the West, particularly the US, Germany, and NATO. Claiming a monopoly on patriotism, they accuse the democratic opposition of being unpatriotic agents of the West. The imprisonment of Tymoshenko, Lutsenko, and others by the Yanukovych administration are the first cases of political repression since the 1970s.

Eighth, Russian and Ukrainian kleptocracy merge organized crime, corruption and the state in a closely bound nexus. Organized crime has close ties to senior leaders of both countries. Harding describes Russia as a nexus of: “crime dons, trade attaches, ministers, money laundering, smuggling, kidnapping, and a security service that employs the mafia for its own opaque missions (p. 234).” The United Russia party, pro-Putin Russian Liberal Democratic Party, Ukraine’s Party of Regions, and Russian nationalist parties in the Crimea have provided protection to criminals and members of organized crime.

As in the USSR, where there was a gap between official propaganda, constitutions and everyday reality, so today in Russia and Ukraine. Russia does not seek NATO and the EU membership because it does not want to be dictated to by Brussels and therefore defines its political system as a ‘sovereign democracy.’ Ninth, virtual policies are disconnected from reality and plans for economic modernization, fighting corruption, and European integration fall short of promises. As in the USSR, where there was a gap between official propaganda, constitutions and everyday reality, so today in Russia and Ukraine. Russia does not seek NATO and the EU membership because it does not want to be dictated to by Brussels and therefore defines its political system as a ‘sovereign democracy.’ Ukrainian leaders claim they are building democracy and seeking integration into Europe while destroying democracy and isolating Ukraine internationally.

Tenth, Russian and Ukrainian Soviet doublespeak continues to influence Russian and Ukrainian contemporary politics and international affairs. Putin and Yanukovych use Soviet style rhetoric to condemn Western criticism of attacks on democratic freedoms. The Yanukovych administration blames the West for Ukraine’s failed bid to integrate into Europe while steadfastly ignoring growing international criticism that its policies are rolling back democracy and closing the door to Europe.

Taras Kuzio is an Austrian Marshall Plan Foundation Visiting Fellow at the Center for Transatlantic Relations, School of Advanced International Studies, John Hopkins University, in Washington D.C. He edits Ukraine Analyst.

 
Yanukovych brings in Russian thugs for back-up TOP

image
Dmytro Salamatin, Vyacheslav Zanevsky, Ihor Kalinin,
Oleksandr Klymenko, Vitaliy Zakharchenko

http://www.worldaffairsjournal.org/blog/alexander-j-motyl/yanukovych-brings-russian-thugs-back
February 10, 2012

Alexander Motyl Alexander J. Motyl

The good news is that President Viktor Yanukovych has finally gotten around to firing some of the deadbeats in his Cabinet.

The bad news is that he’s replaced them with two individuals with absolutely no connection to or roots in Ukraine.

The worse news is that they’ve been placed in charge of the “power” agencies, the Ministry of Defense and the Security Service (SBU).

So why place two guys with very tenuous ties to Ukraine—and with far more substantive ties to Mother Russia—in charge of the very institutions that are supposed to be defending Ukraine from what Ukrainians often refer to euphemistically as their “neighbor to the north”? And, lest you think you can now take a breath, the worst news is that both guys have a record of violence as long as Yanukovych’s security entourage.

It started on February 3rd, when Yanukovych made Igor Kalinin the head of the SBU. Then, on February 8th, he made Dmitri Salamatin minister of defense.

Kalinin joined the KGB in 1984, took part in the fighting in Afghanistan from 1986 to 1988, and remained in that august institution until 1992 (earning an Order of the Red Star along the way), when, for unknown reasons, he came to Ukraine and began teaching at the National Academy of the SBU. He stayed there until 2005, when he assumed charge of the Center for the Special Preparation of the Main Department “A” of the SBU. That bizarrely named and innocuous-sounding organization is responsible for training Ukraine’s counterterrorist Alpha special forces. What Kalinin was up to after 2005 is unclear (hiding from the Orange democrats is my guess), but after Yanukovych seized power in early 2010, he put Kalinin in charge of the agency that protects senior Ukrainian officials.

Salamatin has no known record of serving in the KGB or of fighting Islamic mujahedin. Instead, his experience with violence is that of a street tough (like Yanukovych, you’re no doubt cattily thinking). He’s been involved in at least two brawls with opposition deputies and one outright head-bashing of an official. I even posted about him on this blog when he and some Regionnaire thugs staged a vicious pogrom in the Ukrainian Parliament on December 16, 2010. Soon after that incident, Yanukovych promoted him to the position of general director of the state company that promotes Ukraine’s weapons exports.

Kalinin was born in 1960 in Moscow Province and spent most of his formative years in Russia. Salamatin was born in 1966 in Kazakhstan and spent most of his formative years there. So why place two guys with very tenuous ties to Ukraine—and with far more substantive ties to Mother Russia—in charge of the very institutions that are supposed to be defending Ukraine from what Ukrainians often refer to euphemistically as their “neighbor to the north”?

Now, it’s not as if there are no competent security experts within Ukraine. Nor is it clear that Kalinin and, especially, Salamatin are boy wonders.

Both are obviously Viktor’s boys, and that must be part of the explanation for their simultaneous rise to power. More important, that both have a Russian connection may mean one of two diametrically opposed things: either Yanukovych is getting set to cave to the Kremlin or the Sultan of Kyiv is drawing on tough guys who, he hopes, understand Russia and might just be able to stand up to Moscow. We’ll know for sure in the months ahead.

The implications of their appointments are even more important for Ukraine domestically. The fact that both are complete outsiders can only mean that Yanukovych is expecting serious trouble at home in the coming year and doesn’t think native cadres can do the job. And he’s right: his legitimacy is nil, the Regionnaires are bankrupt, Russia is rebelling, and the fall 2012 parliamentary elections must be won at all costs. If this is Viktor’s thinking, then he’s suffering from the delusion that the cracking of heads will stem his imminent fall. It won’t. It’ll only accelerate it, while costing lives.

But here’s the good news. Kalinin and Salamatin’s being outsiders means that there’s a real crisis of confidence within the Party of Regions and between the Regionnaires and Yanukovych. Ukraine has the talent, and the Regionnaires even have the talent, but the prez obviously doesn’t trust anyone but his ever-shrinking coterie of cronies.

By the way, when regimes crack, their downfall is usually imminent.

Putin won't go quietly - if at all TOP

http://www.worldaffairsjournal.org/blog/michael-zantovsky/putin-wont-go-quietly-if-all?utm_source=World+Affairs+Newsletter&utm_campaign=4ed7002277-Zantovsky_Bachrach_Motyl_2_15_2012&utm_medium=email
14 February 2012

The salient fact about Putin is, and has always been, not that he is a cool-looking dude who does judo and rides horses, or a coldly analytical brain who speaks passable German, but that he is, in the modern Russian parlance, a silovik. He has been well educated, in what was one of the most thorough training regimens in Russia available to anyone, in methods of controlling, manipulating, and deceiving people. The chances that he is watching the demonstrations on television and telling himself, “My, I must have done something wrong, these folks really seem not to like me, maybe it’s time I should up and go,” are therefore pretty slim.

First of all, unlike an authoritarian ruler of a smaller and less important country, he has nowhere to go. There is no country in the world powerful enough to try to shield him from questions people will inevitably want to ask him once he loses his power. Second, for a politician he is relatively young at 60, and shows no signs of losing his appetite for power. Third, he is a president in a country where transitions usually take place at a funeral or at gunpoint rather than at a ballot box. Boris Yeltsin’s departure is the sole exception, but he may have been tired and emotional when he resigned.

Most importantly, the contest with the opposition is not taking place on a level playing field. …

Complete article [ here ].

Влада готується до встановлення диктатури, хунти TOP

http://soskin.info/news/3527.html
09 лютого 2012

image Олег Соскін

Президент України своїм указом призначив нового міністра оборони – Дмитра Саламатіна. Інтерв'ю щодо цієї події для порталу Воля народу дав голова Української Національної Консервативної партії Олег Соскін.

Саламатін – це людина, яка не має жодних навичок керування військовим відомством, але відома своєю жорстокістю. Цим призначенням влада готується до придушення ймовірного народного повстання. Сто відсотків!

Дивіться: під ними вже міліція, під ними – СБУ, під ними – податкова. Вони захопили Національний банк. Вони захопили прокуратуру, вони захопили всі силові структури. Під ними тільки не було армії. Тепер вони пробують і її взяти під контроль. Це Сирійський варіант, вірніше, Лівійсько-Сирійський варіант. Вони хочуть сформувати в армії бойові загони, які будуть готові виступити проти власного народу під час національного народного повстання.

Тепер вони готові до розігрування силового варіанту. І, вже видно, що вони не зупиняться, вони вже обрали цей шлях. Отже, ми можемо говорити, що вони готуються до встановлення диктатури, хунти.

Саламатін – це останній елемент хунти під сім’ю Януковича, якого не вистачало. Тепер ми чітко бачимо повністю складену хунту. Вона вже складена, з усіма елементами! Тепер вони готові до розігрування силового варіанту. І, вже видно, що вони не зупиняться, вони вже обрали цей шлях.

Тому, я вважаю, що їм, звичайно, треба думати про вибори, але владний режим ці вибори програє за будь-яких обставин. У нього рейтингу до осені не залишиться. Янукович чудово розуміє, що після виборів у нього Межигір’я заберуть, а його посадять. Значить, він готується іти вабанк. Це ж не просто бандитське угрупування, а організована мафія, з’єднана з владою. А мафія ні перед чим не зупиняється і йде вабанк. Вони вважають, що держава належить їм. «Бандитській державі» з «державою народу» домовитись неможливо, це ворожа, антагоністична для них держава. І антагонізм між ними і народом посилюється.

Тому опозиція повинна, з одного боку, готуватися до виборів, але, з другого боку, повинна зрозуміти, що влада готується не до виборів, а до «кривавої бані» проти власного народу.

Тому опозиція повинна, з одного боку, готуватися до виборів, але, з другого боку, повинна зрозуміти, що влада готується не до виборів, а до «кривавої бані» проти власного народу. Тобто, влада готується до встановлення прямого диктаторського режиму у вигляді хунти.

Я сподіваюсь, що українська нація і світова спільнота цього не допустять.

Сучасні динозаври - ВІДЕО

TOP

image
http://www.youtube.com/watch?v=1_S-eePb0r0

"Українці не змінять ситуацію через вибори. Треба зіштовхнутись з елітою" TOP

http://gazeta.ua/articles/politics/422330/comm/
11.02.2012

imageПісля прийняття нового закону про вибори годі чекати зміни політичної системи. Вона пройшла свою точку неповернення, вважає експерт Корпорації стратегічного консалтингу "Гардарика" Костянтин Матвієнко.

— Українська політична еліта зацікавлена в консервуванні соціуму, де вона займає провідні позиції. Це ж створює перешкоду для модернізації суспільства та держави.

Чому ви так думаєте?

— Часто в світовій історії народи потрапляли до точки неповернення, коли вони не могли відступити на попередні рейки свого існування. Класичним прикладом є Франція на чолі з Людовиком ХVІ та дворянами. Її устрій не відповідав вимогам культури, розвитку виробництва, логіці суспільно-політичної динаміки. Суспільство не могло змінюватися тоді, коли життя йшло вперед, тому виникла Французька революція.

От ми 20 років незалежні. У нас виник правлячий клас. Він витрачає свої зусилля на те, щоб максимально довго експлуатувати ресурси та населення країни, не дбаючи про відтворення. Країна відносно багата - її можна тривалий час визискувати невеликій і закритій групі. Коли ми бачимо, як деградує міська інфраструктура Одеси чи Донецька, то варто згадати лондонські та швейцарські будинки нашої еліти. Вони не вкладають нічого в тих людей, які їм створюють супер-капітали.

У 2004 році в усіх зажевріла надія на те, що можна трансформувати владу, почати зміни. Але і після Помаранчевого майдану політична еліта пішла на консервацію. Тепер Банкова протягнула новий виборчий закон, аби консервувати еліту ще більше. Це зменшує легітимність Верховної Ради в очах виборців. Скандал із нардепом Романом Забзалюком і перекупом "тушок" — ще один штрих у картину нелегітимності парламенту та всіх державних інститутів. Не принципово — нові люди там чи старі. Нові будуть діяти за старими правилами. Ні інтелектуального, ні морального оновлення Верховної Ради не буде.

Є способи цивілізованого виходу з такого стану?

— Точка неповернення полягає в тому, що громадяни не можуть змінити ситуацію через вибори. Їх значення нівелюється. Ми вже бачили Податковий майдан, "цифровий" майдан. Суспільство переходить до тихого громадянського спротиву — люди об'єднуються, зростає солідарність.

Скільки така ситуація може тривати?

— Довго не може, бо нині час дуже стиснутий. Еліти це також розуміють. Ви бачили нового міністра Збройних Сил? З таким військовим начальником армія потрібна тільки для "освоєння ресурсу". Загнивання відбувається дуже швидко. Але спрогнозувати, коли прорве, не можу. Є просто таке відчуття, що має щось відбутись, що суспільство хоче змін, а консервативна політична модель цього не хоче, бо це не відповідає її інтересам. І цю суперечність не розв'яжеш через чергові "чесні вибори". Значить суспільство має зіштовхнутись з елітою. Як саме політична історія оформить це зіткнення — революція, переворот, бунти - не можу спрогнозувати.

Революціям передували революції свідомості — просвітництво у Франції, соціалізм в Росії. У нас є таке бродіння свідомості?

— Певною мірою є. Але у нас суспільство поглинає мислителів. Для прикладу: зараз є таке об'єднання "Сам". Створили його професійні грантоїди. Як сказав один мій розумний приятель у Фейсбуці: "Об'єднання "Сам", окрім власного депутатства, не може згенерувати жодної ідеї". Або є об'єднання "Ми — європейці". Але ж Європа сама в кризі — економічній, політичній, інтелектуальній. Тобто "європейці" хочуть недорого продати нам квиток на "Титанік". Тому якщо хочемо справжніх змін, то треба революція мислення — революція думки.

У нас є такі люди?

— Я б назвав Георгія Почепцова та Сергія Дацюка. Тобто люди є, але вони - не лідери суспільної думки, подібно до Монтеск'є чи Руссо у дореволюційній Франції. Вони перебувають на інформаційному маргінесі. Наше суспільство підлаштоване під ток-шоу. Історія із Забзалюком — один з елементів цього шоу. Революція передбачає інтелектуального та ідейного підґрунтя. А в Україні воно ледве животіє.

Якщо не буде реформ чи революції, то що буде далі?

— Якщо не відбудуться якісні зміни в самому суспільстві, то ми не заслуговуємо на власну державність — державність інформаційного суспільства. Єдине, що нас зараз рятує від поглинання Росією та її агресії — рахунки російських чиновників та олігархів у західних банках. Страх арешту цих активів як санкція за анексію на Сході Європи лякає більше, ніж українська армія та наш військово-промисловий комплекс. Румунія є членом НАТО, тому зацікавлена лише в гуманітарній та соціальній експансії на Буковині та Бессарабії. Іншим країнам ми не цікаві. Але так завжди не буде.

Олександр КУРИЛЕНКО
Gazeta.ua

Ті, хто ув’язнили Луценка, є ідіотами, або ж вони слухають ідіотів – Міхнік TOP

http://www.radiosvoboda.org/content/article/24501895.html
1 березня 2012

Юрій Савицький

image «Політика Януковича спрямована проти людської гідності, проти здорового глузду»

Варшава – Думка, що Європа зможе виправити ситуацію в Україні, є дуже шкідливою, вважає колишній польський дисидент, а нині відомий журналіст Адам Міхнік. В інтерв’ю Радіо Свобода він спершу пояснив, чому написав листа солідарності до колишнього міністра внутрішніх справ України Юрія Луценка, якого засудили цього тижня за службові зловживання. Свій лист за ґрати польський журналіст опублікував 1 березня на шпальтах «Газети виборчої», яку редагує.

– Пане редакторе, чому Ви написали такого гострого листа на захист Юрія Луценка?

Чи то Янукович, чи то Колесніков, чи ще хтось, які ухвалили таке рішення, я мушу це ствердити дуже однозначно: вони – ідіоти. Або ж вони слухають ідіотів – Для мене ця справа однозначна. Якщо політика такого рівня, як Юрій Луценко, одного з лідерів Помаранчевої революції, якого ніколи не звинувачували в корупції, засуджують до ув’язнення на 4 роки, то це антинародна діяльність, антидемократична, зрештою, це діяльність ідіотична. Ті політики, я не знаю, чи то Янукович, чи то Колесніков, чи ще хтось, які ухвалили таке рішення, я мушу це ствердити дуже однозначно: вони – ідіоти. Або ж вони слухають ідіотів. Це по-перше. По-друге, я сам багато часу провів у в’язниці, тож знаю, що для кожного ув’язненого слово солідарності, яке до нього доходить, є надзвичайно важливе. Я однозначно на боці Луценка, я проти тих всіх, які його арештували. Зрештою, я не представляю польського уряду. Я чудово усвідомлюю той факт, що мій уряд і мій президент мусять підтримувати з українською державою нормальні стосунки, тож вони змушені говорити дипломатичною мовою, а я не є дипломатом, тож я не мушу говорити мовою дипломатії. Тому я написав те, що думаю. 

– Чому Ви називаєте ворогів Луценка боягузами?

– Тому що це боягузтво – закривати у в’язниці свого супротивника замість того, щоб із ним публічно дискутувати на телебаченні, на радіо чи в пресі. Це боягузтво.

– А що Вам дає підстави говорити про те, що Луценко – це в’язень сумління?

– Те, що використано абсолютно абсурдний привід для того, щоб його закрити у в’язниці. Його засудили не за водія, а тому, що він був лідером боротьби за демократію в Україні. Для мене це цілком очевидне.

– Як Ви загалом оцінюєте ситуацію в Україні після ув’язнення Юлії Тимошенко та Юрія Луценка?

– Я оцінюю якнайгірше, бо ідеться не тільки про ув’язнення цих політиків, а про політику копіювання Лукашенка. В Україні починає перемагати навіть не путінська модель, а лукашенківська. Те, що у вас діється – це Путін в кубі.

– Що ЄС, Польща зокрема, повинні зробити, щоб не допустити до, так би мовити, «білорусизації» України?

– Ситуацію в Україні чи в Білорусі можуть змінити не ЄС чи Польща, а самі українці чи білоруси. Висновок, що Польща чи ЄС можуть змінити ситуацію в цих країнах – це типовий спосіб думання колишніх дисидентів. Такий підхід може бути дуже шкідливим, тому що спонукає людей до бездіяльності, вони можуть очікувати, що хтось інший щось зробить за них. Ні, це самі українці повинні впоратися з Януковичем, і самі білоруси повинні впоратися з Лукашенком. Якщо ж йдеться про позицію інших держав, то вони не повинні вдавати, що нічого не діється, вони повинні це засуджувати, наскільки це тільки можливо, підтримувати українських і білоруських демократів. Більше вони зробити не можуть.

– Але Польща, яка вже не перший рік підтримує демократію в Білорусі, сьогодні визнає, що її політика щодо режиму Лукашенка в попередні роки була надто м’якою.

– Так, була м’якою. Але що, до дідька, можна було зробити?! Що, наприклад, можна зробити з Україною? Ізолювати її? Ставитися до неї так, наче це Албанія Енвера Ходжі? Потрібно шукати якусь золоту середину – якісь такі методи між батогом і пряником, щось між обіцянками та покараннями за антидемократичну діяльність.

– Лист на підтримку Луценка Ви завершили оптимістично. Що дає підстави до цього оптимізму? Чимало людей в Україні зневірені.

– Моя біографія! Я також сидів у в’язниці, ситуація також була безнадійна, та я завжди вірив, що це зміниться. В Україні ситуація мусить змінитися, тому що політика Януковича – це політика, спрямована проти реальної дійсності, проти сучасності, проти свободи, проти людської гідності і проти здорового глузду.

– Багато хто в Україні з тривогою дивиться в бік Росії, із неспокоєм. Лунають побоювання, що повернення Володимира Путіна на посаду президента не обіцяє нічого доброго українцям. Як думаєте Ви?

– Так, не обіцяє. Але його влада не обов’язково повинна зміцнюватися. Якби я вам у листопаді минулого року сказав, що вже в грудні у Москві будуть багатотисячні демонстрації, то ви б сказали, що я божевільний. Але ці демонстрації були, тож невідомо, що чекає Росію.

International Women's Day! We're free to act! Let's do it!

TOP

image

INTERNATIONAL WOMEN’S DAY:
WE’RE FREE TO ACT!
LET’S DO IT!

March 7, 2012

Dear Friends,

March 8 marks International Women's Day. While much has been accomplished in the equality movement, recent setbacks are troubling: more work is needed. In the United States Rush Limbaugh made inappropriate comments about a law student. Although he apologized, many consider it a 'non apology' and, as punishment, major sponsors of his radio show pulled away.

In Ukraine the situation is worse. There discriminatory rhetoric is endemic, without consequence, and systematic.

Several days ago, Volodymyr Lytvyn, Speaker of Parliament insulted women, the majority of Ukraine's population, by considering them to be lesser beings than men. When confronted over his blunder, he added insult to injury: no apology was needed, he said. In another democracy such utterance would extol a political price from the 53% of the electorate. His comfort zone with the faux pas underscores the chauvinist mentality of political leaders in Ukraine.

President Viktor Yanukovych leads the pact. Awhile back, he determined that politics is no place for women. It was a direct attack on his nemesis ex-premier Yulia Tymoshenko, but all women are targets as amply demonstrated by the absence of women in Cabinet, the recent appointment of Raisa Bohatyriova as Deputy-Minister, notwithstanding. His hatred for the smart, feisty, beautiful opposition leader allowed the regime to chuck the rule of law. Yulia, as she is widely referred to in Ukraine, was sentenced to a 7-year imprisonment.

This mindset is wrong, and dangerous to everyone’s freedom. And it must stop.

We are not helpless in the face of injustice. Each one of us is important and can contribute. Not long ago our Group sent out an Open Letter urging all to act as the world did to win freedom for Nelson Mandela and Aung San Sui Kyi. Please heed the call. Contact your local women’s and human rights organizations urging them to put Yulia's freedom on the agenda. Let our voices be heard: last century’s mentality and hatred for women has no place in the politics of today. To assist you, links to the Open Letter and other key information are provided below.

Many are already doing their part. Last week foreign ministers from major European countries wrote the President urging him to change course. Sweden is sending officials to visit Yulia in jail even though Ukraine’s authorities forbid this. And the young FEMEN women, bless them, are bearing their breasts to draw attention to the perversion of justice in their country.

You, too, can help. Yulia is one of us. Unlike her, we're free to get going.

On behalf of the Canadian Group for Democracy in Ukraine
Oksana Bashuk Hepburn
Myroslava Oleksiuk

Ms. Tymoshenko is not allowed access to the internet.  Please write to her at
Correctional Services:
Kachanivska vypravna kolonia No. 54
Ukraine
Kharkiv 61124
Provulok Vyshnevyi, 16

Адреса колонії: Качанівська виправна колонія №54, Харків 61124, провулок Вишневий, 16

To assist your efforts, further information is available at:
http://www.eposhta.com/cgdu/CGDU_120224_Eng.docx
http://www.eposhta.com/cgdu/CGDU_120224_Ukr.docx
http://www.tymoshenko.ua/en  and  http://www.nso.org.ua/ua.
Share your initiatives at: https://www.facebook.com/groups/cg4du/

 
We are Yuriy Lutsenko! We are Ukraine! - VIDEOTOP

image

http://www.youtube.com/watch?v=kcgBT7HawTA

Censorship in Yanukstan - removal of magazines from newsstands TOP


Imagine ...

- in the USA, the government removes Time Magazine from the newsstands and is instrumental in having the online version re-edited to exclude material which is highly critical of the Whitehouse.

- in Canada, the government removes Macleans Magazine from the newsstands and is instrumental in having the online version re-edited to exclude material which is highly critical of the PMO.

Not likely, right?

Now we turn to the land known as Ukraine, which has temporarily been occupied by an authoritarian regime that is tranforming the land into the kremlinite colony of Yanukstan.

It is important to disseminate - as far and wide as possible, to all of your friends and associates, and what the heck: enemies as well - the original story about the Yanukstan government's censorship of the Feb. 17-23 (2012) edition of Ukrains'kyj Tyzhden' Magazine, as given in this article by media watchdog Telekritika ...

http://www.telekritika.ua/news/2012-02-17/69665

... as well as the links which lead to the PDF copies of the pages, from which the Yanukstan Klan decided to "protect" Ukrainians ...

http://www.telekritika.ua/doc/images/news/69665/page%2010-11.pdf
http://www.telekritika.ua/doc/images/news/69665/page%2012-15.pdf

... and - for those that have the bandwidth, the time and the connections - please download the PDFs and disseminate them. The more copies of these banned pages we have floating in cyberspace, the better.

This type of media manipulation by the Yanukstan Klan is becoming more and more prevalent - and ominous - as it continuously takes on new forms and scales. In this case, the removal of printed publications from newsstands affects those that are not digitally enabled and inclined - mostly the old and the poor. And as always, forcing publishers to re-edit digital editions affects the rest of us.

Andrij

Звернення Асамблеї громадських організацій малого та середнього бізнесу України громадського руху «Вільний простір» та партнерів до міжнародної спільноти

TOP

Декларацією про державний суверенітет України встановлено, що Народ України має виключне право на володіння, користування і розпорядження національним багатством України.  24.08.1991 року народними депутатами Верховної ради Української РСР за діючими нормами на той час Конституції  Української РСР  під тиском сотень тисяч українських патріотів прийнято Акт «проголошення незалежності України» іншим органом  іншої  держави.  І тим же складом  12.09.1991 р. прийнято закон вже іншої держави Україна “Про правонаступництво України”  та самопроголошено себе  найвищим органом державної влади - Верховною радою України 1 скликання, якої ніхто з громадян не обирав. Цей прецедент призвів з часом до того, що 20 років національним багатством України розпоряджалися і володіли ті, кому воно не належить. Купонна псевдоприватизація, грабунок вкладів громадян в Ощадбанку є наслідками відсутності у народу України механізмів реалізації своєї владної функції, гарантованої їм Конституцією.  Маючи одні з найкращих умов для економічного розвитку та  підвищення добробуту громадян у Східній Європі, українці опинились сьогодні серед найбідніших націй світу.

Положеннями Конституції України 1996 року, встановлено, що територіальні громади, безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування, управляють  майном, що є в комунальній власності, утворюють, реорганізують та ліквідують комунальні підприємства, організації і установи.

Шановні представники територіальних громад Канади, США, Польщі, інших держав! Ми можемо так до вас звертатись, тому що ви такими є. Ми не маємо територіальних громад, вони ніколи не створювалися як юридичні особи публічного права, а тому ми протягом 20 років жодного дня не володіли тим, що нам належить за Конституцією.

Відповідно до  норм  ст. 140, ст. 142 та ст. 143  Конституції України 1996 р.  комунальна власність, що була державною власністю Української РСР, повинна була бути передана  виключно  юридичним особам - територіальним громадам  нової держави - Унітарної республіки Україна. Але після  13.07.1996 р. – моменту вступу  в силу нової  Конституції України 1996р. - Президент України Кучма  Леонід Данилович, як гарант  додержання Конституції України, відповідно до статті 102 мав би передати всю комунальну державну власність Української РСР територіальним громадам Унітарної республіки України, які б нею і розпоряджались.

Але злочинно цього не зробив і  разом з усіма  своїми послідовниками: Ющенком Віктором Андрійовичем та Януковичем Віктором Федоровичем, депутатами Верховних рад України І-VІ скликань, керівниками органів місцевого самоврядування  на місцях (яким до цього часу нічого не належить за Конституцією України), фактично присвоїли загальнодержавну власність українського народу.

Ми переконані, що сучасні проблеми, з якими зіштовхнулось українське суспільство – це не наслідок дій виключно уряду Януковича. На це попрацювали усі попередники без виключення протягом 20 років незалежності України.

А сьогодні ті, хто спричинив сьогоднішню ситуацію, намагаються знову попасти у парламент та сперечаються з кримінально – олігархічними кланами, до яких або належать самі, або з якими мають досвід тривалої співпраці.

Тому ми публічно оголосили, що ми закликаємо український народ підтримувати таку політичну силу (чи громадський рух), яка:

А) не голосувала за податковий та трудовий кодекси, закони про пенсійну реформу та ринок земель,  Харківські угоди і в списках якої не представлені народні депутати, що голосували за вище зазначені документи;

Б) до реєстрації кандидатів у депутати оприлюднить інформацію про претендентів, тобто дасть на своєму партійному сайті вичерпні дані про кожного з них як у багатомандатному, так і в одномандатних округах;

В) відкриє усі джерела фінансування партії і виборчої кампанії;

Г) включить у свою передвиборчу програму наступні положення:

1. Негайна відміна усіх кодексів та законів, при прийнятті  яких було порушено Конституцію України, розробка й прийняття нових законопроектів з дотриманням вимог щодо аналізу регуляторного впливу , зокрема

   А) на основі європейського досвіду єдиного для всіх видів виборів виборчого кодексу, який базується на гарантованій Конституцією рівності виборців, гарантує дотримання пасивного та активного виборчого права та не змінюватиметься принаймні протягом найближчих 15 років, поверне визначальну роль територіальним  громадам  в організації виборчого процесу, передбачатиме чіткі й прості механізми здійснення за  народною ініціативою а) ветування законопроектів та б)дострокового припинення повноважень депутатів; повну відміну пільг депутатів та суттєве скорочення кількісного складу депутатського корпусу;

   Б) податкового кодексу на основі концепції, розробленої Асамблеєю ГО МСБУ за участі провідних науковців країни, що передбачає відміну корупційного ПДВ, значне скорочення нарахувань на заробітну плату, абсолютне спрощення загальної системи оподаткування, припинення функціонування офшорних схем, введення податку на купівлю, демонополізацію вітчизняної економіки та створення сприятливих умов для національного товарного виробництва.

2.  Проведення реформування на селі з дотриманням умов, що розроблені Асамблеєю спільно з громадськими організаціями ветеранів,  фермерів та орендарів, насамперед відмова від неконституційної купівлі – продажу сільськогосподарської землі.

3. Проведення реформи Збройних Сил України, коли  разом з обов'язком  захищати Україну військовослужбовець буде мати  і право на гідне життя.

4. Приведення пенсійної системи України у відповідність до Конституції України шляхом відновлення державного пенсійного забезпечення громадян України. Поступове впровадження індивідуального пенсійного забезпечення  з перехідним періодом 25-30 років та успадкуванням пенсійних накопичень.

5. Відновлення системи місцевого самоврядування. Згідно з Конституцією України повернення усіх гарантованих законодавством та Конституцією функцій  безпосереднього управління територіями територіальним громадам.

6. Оновлення кадрового складу державних органів на базі процесу обов’язкової люстрації.

7. Скасування пільг для депутатів і державних чиновників. Проведення аукціонів з розпродажу державних дач, спеціальних лікувальних закладів, тощо на користь державного бюджету.

Довідка.

Асамблея громадських організацій малого та середнього бізнесу створена близько двох років тому і об’єднує сьогодні більше 80 діючих громадських організацій, зокрема ГО «Ніка» (Запоріжжя), Хмельницька та Рівненська обласні ГОТП «Край», «Чернігівська профспілка підприємців», Одеська обласна профспілка вантажних перевізників, Черкаська профспілка працівників ринків,  Асоціація фермерів Кіровоградщини, Херсонська обласна  ГО «Добро», Сєверодонецька та Олександрійська ГО «Правовий Простір», профспілки підприємців Львівської області  та десятки інших організацій зі всієї України.

Рік тому у Вінниці підприємці Асамблеї об’єдналися з непідприємницькими організаціями, разом створивши громадський рух «Вільний простір».

Серед найбільш яскравих наших дій можемо виділити: організація Податкового майдану, проведення Автопробігу Львів – Київ – Луганськ у березні минулого року, акції протесту проти купівлі – продажу сільськогосподарської землі, підтримка голодуючих «чорнобильців» у Донецьку, захист репресованих підприємців.

З життя українського фермера початку третього тисячоліття TOP

http://pidpr.com/blog/z_zhittja_ukrajinskogo_fermera_pochatku_tretogo_tisjacholittja/2012-02-05-653
5 лютого 2012

image Віктор Чміленко, фермер

Я фермер. Як і тисячі моїх колег вже вдесяте, мабуть, брав участь в акціях проти прийняття закону про купівлю – продаж сільськогосподарської землі і з обуренням очікую кінцевого прийняття Верховною Радою цього законопроекту.

Одразу скажу, що наші бобринецькі фермери у цій боротьбі є чи не найактивнішими в Україні.

Іноді мої колеги – фермери не розуміють моєї активності, байдуже спостерігаючи за моїми діями, проте все частіше разом зі мною кидають свої справи, свої сім’ї, стають стіною коло Верховної Ради, намагаючись достукатись до розуму та свідомості нерадивих обранців народу.

Я господар на своїй землі, я влада у моїй державі. Бо я частинка українського народу, бо тут лягли в землю діди мої. Ті хто зміг. Бо одного (хоч і віддав колгоспу свою землю) за доносом заарештували нібито за висловлювання проти колективізації. А потому за рішенням трійки в Миколаївській області розстріляли, бо в Кіровоградській на той час квота (рознарядка) на розстріли була вичерпана. А другого діда відправили на Соловки, звідки він так і не повернувся.

Тому моя це земля і не буду жити по іншому, ніж живу зараз.

Тому й не дивуюся подіям, які зі мною стались нещодавно.

Їде по моєму полю автомобіль. На зауваження, що топчуть фермерську землю, почув фразу «А ти хто такий?». Суперечка з шофером до результату не привела, а дещо пізніше вискочили з машини кілька чоловік,  забігши ззаду, повалили мене на землю і почали збивати ногами. Усі побої пізніше було зафіксовано судмедекспертизою. Зазначу, що щойно після операції з видалення міжхребцевої  грижі у протистоянні шести дорослим чоловікам у мене не було жодного шансу. Це дійство побачила дружина та спустивши собаку побігла на допомогу. «Горе – мисливці» розвернулись по діагоналі та утекли.

Оскільки я взагалі не вживаю спиртного, вести себе неадекватно з зазначеної причини я не міг.

В понеділок вранці я написав відповідну заяву у міліцію, після чого ввечері заяву із звинуваченням мене у побитті написали зазначені особи. Як «виявилось», одному з нападників я зламав пальця, але він це відчув лише в понеділок ввечері та майже добу з переломом до лікарів не звертався. За поясненням водія, я його витягнув за палець з автомобіля і так наніс пошкодження середньої тяжкості. Як виявили експерти, це неможливо. Тоді «мисливці» почали по новому свідчити, що палець було зламано при падінні після того, як я вдарив водія. Свідчення моєї жінки спочатку навіть не додали до матеріалів справи.

У зустрічному позові з мене вимагається 1200 грн. за поламаний очищувач скла та відшкодування моральної шкоди за «полювання на моєму полі» у сумі 48000 грн.

Що може бути важливіше за дотримання закону і прав громадянина !?

Сьогодні мали відбутися зводини віч-на-віч, проте ніхто не приїхав. Я охоче спілкувався з журналістами місцевого кіровоградського телебачення, журналістами каналу «1+1». «Мисливці» ж стосунків з пресою уникали.

Все було б зрозуміло і я б не ділився своїми роздумами, якби не один з документів, долучений до моєї справи слідчим. А саме лист голові Бобринецької райдержадміністрації Леоніду Кравченку (моїм постійним опонентом у визначенні, хто є владою в Україні)  від «громадян та потерпілих» які вважають, що мені та моєму побратиму з Асоціації фермерів Олексію Цокалову «вже досить довіряти землю, доходи від якої дурманять розум та негативно впливають на поведінку та вчинки». А мене самого було названо «другим Лозинським».

Сумно, що цього листа підписало і кілька зовсім незнайомих людей.

Про мого колегу з Асамблеї малого і середнього бізнесу Ігора Запрудського в анонімному листі теж нещодавно написали: «… он позорит  доброе имя Луганщини и таким не место на родной земле». Як виявилось, цей лист був анонімним, але з його допомогою намагались знищити лідера профспілки підприємців

Усі разом ми відіб’ємось. Нас сьогодні справді в Україні, таких як я, багато.

Мене ж турбують незнайомі люди, які підписують такі листи. Мене турбують міліціонери – захисники справедливості, що додають такі творіння до документів справи.

І постають у мене перед очима мої діди. Особливо той, по якому у Кіровоградській області не вистачило квоти на розстріл, а тому був розстріляний по квоті Миколаївської області у 37 році (згідно з архівними довідками). Його найбільша провина в тому, що був працьовитим, самодостатнім і був власником двох коней . Невже ми взагалі не змінились? Ми готові служити та підслужувати, як і майже століття тому, нездатні захистити дітей своїх від штучного голоду, готові писати листи один на одного, лиш би нас не рухали. А можливо тому, що хтось замовив когось, а відмовити страшно або незручно.

Українці, коли ми станемо нарешті людьми!?

Віктор Чміленко, фермер

Ми, громадські та профспілкові організації України, оголошуємо звинувачення проти Віктора Чміленка прямим викликом цінностям демократії та свободи, поверненням епохи сталінізму в Україну, а тому вважаємо своїм обов’язком захищати Віктора Чміленка та його колег усіма доступними конституційними засобами.

Асамблея громадських організацій малого і середнього бізнесу України, громадський рух «Вільний простір»

Копія заяви браконьєрів: http://pidpr.com/load/banditskij_napad_na_fermera/1-1-0-2211

Друзі, закликаю негайно допомогти Віктору Чміленку.  Назву (на мою думку) деякі загальнодоступні дії громадських організацій чи окремих осіб:

  1. Відправити прокурору Бобринецького району Кіровоградської області листа із вимогою негайно припинити протиправні звинувачення Віктора Чмвленка та забезпечити недопущення пошкоджень посівів на полях району.(Копію - генеральному прокурору, прокурору Кіровоградської області, начальнику районного відділу міліції)
  2. Про випадок в Бобринцях висвітлити на своїх сайтах та в місцевих ЗМІ.
  3. Знайти можливим направити в Бобринець делегацію для підтримки фермера та виправлення становища через зустрічі і розмови із відповідними особами.

Про створення територіальні громади як інструмент відновлення конституційних прав громадян України TOP

image
http://chp.com.ua/all-news/item/16278-teritorialni-gromadi-yak-
instrument-vidnovlennya-konstitutsiynih-prav-gromadyan-ukrayini

Links to event postings TOP

Do you maintain a website of events for your city or region? Let us know and we'll add a link to your site in the ePOSHTA newsmagazine.

 Canada

 United States

Canadian flagToronto: Diversity Art Exhibition - until Mar. 18

TOP

image

KUMF Gallery invites you to the opening of

DIVERSITY ART EXHIBITION
Views of Nature and Still Life

by

Nacho Cartagena – sculptor,
Marta Alvarez – aquarellist
Josephine Latorre – watercolor and oil artist

Sunday, March 4 from 2- 5 p.m.
2118A, Suite 204
Toronto, ON

View this exclusive art exhibit to the music of pianist

Jorge Podgaiz

Show continues until March 18, 2012

USA flag Chicago: Group show of Bulgarian artists abroad -- until Mar. 25 TOP
image
Canadian flagToronto: Book presentation - Making Bombs for Hitler -- Mar. 7 TOP

image

The Ukrainian Women’s Organization of Canada – Toronto Branch
and the
World Federation of Ukrainian Women’s Organizations

Invite you to the book launch of

Marsha Forchuk Skrypuch’s

newest book

Making Bombs for Hitler

March 9, 7:30 pm
UNF Hall
145 Evans Ave.
Toronto, ON

The story is about Lida, a young Ukrainian girl kidnapped by the Germans in 1943 and forced into slave labour in a munitions factory in Nazi Germany. In this exceptional novel, award-winning author Marsha Skrypuch delivers a powerful story of hope and courage in the face of incredible odds.

http://www.cookeagency.ca/books/Skrypuch-M_Making-Bombs-for-Hitler.htm

Canadian flagToronto: A Genie Award nominated film - Family Portrait in Black and White  -- Mar. 7 & 8 TOP

image

Family Portrait in Black and White

A Genie Award nominated film about modern Ukraine

Royal Theatre
Wednesday, March 7, 7pm - Thursday, March 8, 9:30pm
608 College St. West
Toronto, ON
(416) 466-4400

Olga Nenya, a Ukrainian Supermom, is raising seventeen orphans in Sumy, a small town in Eastern Ukraine. While Olga is on a crusade to save her foster children from the unjust world, she is also determined to shape their future according to her own, often limited vision. The complexity of the central figure of the film, Olga Nenya -raised by the Soviet regime and a believer in communal responsibility over individual freedom. Olga does not see color or creed of her foster children most of whom are bi-racial, results of amorous relationships between local Ukrainian girls and African students. The documentary was filmed during three turbulent years that saw Olga’s brood of seventeen foster children grow into rambunctious teenagers. “Family Portrait in Black and White” is a documentary film that tells the story of the most unusual family in Ukraine. It is a Winner of Hot Docs Film Festival 2011 as “the Best Canadian Feature”, and is a nominee for the Genie Award for Best Canadian Documentary with the ceremony taking place on March 8th in Toronto. It is the first film in many years that opened up Ukraine to a broad international audience and won the hearts of people at festivals all over the world -from Korea to Bermuda and from Mumbai to Whitehorse. “An emotionally absorbing subject filled with layers of complexity.” Now Toronto CRITIC’S PICK “Family Portrait is riveting.” LA Weekly “From the chilling opening to the incredibly bittersweet conclusion, Family Portrait in Black and White will be studied for years to come.” The music score features the most beloved traditional Ukrainian folk songs performed by the Sichons – father and daughter duet from Mission, B.C.

HERE ARE THE LINKS TO REVIEWS FROM NATIONAL POST, GLOBE AND MAIL, TORONTO STAR and so forth:

http://www.torontosun.com/2012/03/01/a-lot-of-grey-in-black-and-white

http://www.theglobeandmail.com/news/arts/movies/family-portrait-in-black-and-white-controlling-and-nurturing-in-a-hostile-society/article2355535/ http://arts.nationalpost.com/2012/03/02/film-review-there-are-some-grey-areas-in-family-portrait-in-black-and-white/

http://www.nowtoronto.com/movies/story.cfm?content=185444

Director Julia Ivanova is an accomplished Canadian documentary filmmaker whose two other latest films take place in Ukraine. “Ten Days=Wife: Love Translated” follows fifteen Western men on a tour to find a wife in Odessa; “High Five” is an adoption saga, a film about a typical Canadian couple that adopted five brothers and sisters in the Ukraine. High Five will be released later this year after five years of filming the family. Producer Boris Ivanov has been producing films since 2000, including: From Russia For Love (2000), Moscow Freestyle (2006), Fatherhood Dreams (2007), True Love or Marriage Fraud: Price of Heartache (2010) and Love Translated (2011).

Canadian flagToronto: Ukraine… What next? - Oleh Rybachuk -- Mar. 9

TOP
image

Canadian flagEdmonton: 46th Annual Shevchenko Lecture: Ukraine and the Russian Question -- Mar. 9

TOP

FORTY-SIXTH ANNUAL
SHEVCHENKO LECTURE

Sponsored by:
Ukrainian Professional and Business Club
Edmonton Canadian Institute of Ukrainian Studies (CIUS), University of Alberta

Ukraine and the Russian Question

Speaker:

James Sherr

Friday, March 9, 7:00 p.m
265 Central Academic Building (CAB)
University of Alberta
Edmonton, AB

James Sherr is Senior Fellow of the Russia and Eurasia Programme at the Royal Institute of International Affairs (Chatham House) in London. Between 1995 and May 2008, he was a Fellow of the former Conflict Studies Research Centre of the Defense265 Academy of the United Kingdom. He is also a member of the Faculty of Social Studies, Oxford University. He regularly advises the UK, NATO, the EU and partner countries on Russia, Ukraine and the Black Sea region.

Recent publications include, Russia and the West: A Reassessment (2008), The Russia-EU Energy Relationship: Getting it Right (International Spectator, June 2010) and The Mortgaging of Ukraines Independence (2010) and Hard Power in the Black Sea Region: A Dreaded but Crippled Instrument (Southeast European and Black Sea Studies, September 2011). His monograph on The Ends and Means of Russian Influence will be published in spring 2012.

The Russia question for Ukraine is, first, a question of identity and only then a question of geopolitics and geo-economics. Russians regard Ukraine as part of their own identity, and for this reason Ukraines independence is regarded with ambivalence even by Russians who oppose a neo-imperial course. Russian liberals instinctively invert Brzezinskis well-known axiom: With Ukraine, Russia has a chance to become a fully European state; without it, it is doomed to be a Eurasian empire. This humanitarian dimension of Russian policy imposes a challenge to Ukraine far greater than neo-imperialism would on its own. It adds to the difficulty of resolving economic and security problems, which in themselves are complex and significant. Mr Sherr will relate this context to the current issues which define and burden relations between Russia and Ukraine under Putin, Medvedev and Yanukovych.

For further information, please contact:

Canadian Institute of Ukrainian Studies
430 Pembina Hall
University of Alberta
Edmunton, AB
Phone: (780) 492-2972
E-mail: cius@ualberta.ca

 
USA flagNew York: Shevchenko on the Bowery -- Mar. 10 TOP

Shevchenko on the Bowery

Celebrating the Great Ukrainian Poet Taras Shevchenko
Two Years before the Bicentennial of His Birth!

March 10, 2012, 8-9:30pm
Bowery Poetry Club
308 Bowery, at East 1st Street
New York, NY

With readings by

~ Peter Fedynsky ~ George Grabowicz ~ Bob Holman ~
~ Svitlana Makhno ~ Vasyl Makhno ~ Alexander Motyl ~ Roman Turovsky ~

and music by
Julian Kytasty

Canadian flagWinnipeg: Presentation - Pysanka - Talisman, decorative art, identity marker -- Mar. 15 TOP
image
Canadian flagToronto: Mykola Riabchuk: Breaking a Vicious Circle: Ukraine between feckless democracy and dysfunctional authoritarianism -- Mar. 16 TOP

Lecture by

Mykola Riabchuk

Breaking a Vicious Circle: Ukraine between feckless democracy and dysfunctional authoritarianism

Friday, March 16, 2012, 4:00pm
Room 108, North House
Munk School of Global Affairs
1 Devonshire Place
University of Toronto
Toronto, O
N

Sponsored by the Petro Jacyk Program for the Study of Ukraine
Canadian Institute of Ukrainian Studies
Centre for European, Russian, and Eurasian Studies.

Registration: http://webapp.mcis.utoronto.ca/EventDetails.aspx?eventid=11728

Mykola Riabchuk is a well-known Ukrainian author and journalist. He is author of Die reale und die imaginierte Ukraine [The real and the imagined Ukraine] (Suhrkamp 2006). Read more about him [here].

Canadian flagWinnipeg: Family Pysanka workshops -- Mar. 17 & 31 TOP
image
Canadian flagToronto: "William Kurelek: The Messenger" - trip to Hamilton Art Gallery -- Mar. 18 TOP

image

March 18, 2012 11 am – 4 pm
KUMF Gallery is arranging a trip to
The Hamilton Art Gallery

to view the unique exhibition

William Kurelek: The Messenger

"The Messenger" presents over 80 paintings and drawings of Kurelek's works from 1927 to 1977.

\Tickets are only $50.00 and include the cost of the coach bus, entrance to the gallery and a guided tour by a docent of the Gallery.

To make your reservation please call KUMF by March 10th at 416-766-6802.

The bus will leave from KUMF Gallery at 11am and will return around 4pm.

NB: If not enough reservations are made by March 10th the trip will be cancelled.

Administrator
Ukrainian Canadian Art Foundation
KUMF Gallery
2118A Bloor St. W. suite 204
Toronto , ON
hours: Thur., Fri. 1-6pm, Sat., Sun. 1-5pm
t.416.766.6802
kumf@bellnet.ca
www.kumfgallery.com

Canadian flagToronto: Pysanka workshop -- Mar. 18, 24, 31 TOP
image
Canadian flagEdmonton: Pysanka workshop -- Mar. 22 TOP
image
Australia flagMelbourne Australia: Hopak in the Park' 2012 - National Ukrainian Festival -- Apr. 28 TOP
image
Canadian flagToronto: Pysanka bingo -- Mar. 30 TOP
image

Canadian flagToronto: Humanitarian Award Banquet sponsored by UCSST -- May 6

TOP
image

Canadian flagToronto: Luba, Simply Luba, starring Luba Goy -- May 7-26

TOP

image

BERKELEY ST. THEATRE
26 Berkeley St.
Toronto, ON

(Produced in Association with Red Boots Canada)

Discover the hilarious heart, passionate soul and poignant story of
Canada's beloved comedienne!

By Diane Flacks, in collaboration with Luba Goy and Andrey Tarasiuk

Join Luba as she invites us into her colourful, astonishing life. In Luba, Simply Luba, she takes us on a personal and loopy ride, from her Ukrainian childhood to the honours of Rideau Hall... and back again. You will not only meet Luba but some 40 of her family, acquaintances, Canadian personalities and assorted animals - all recreated as only Luba can? in this delightfully funny and moving evening of live theatre! Luba, Simply Luba will be performed from May 7th - May 26th, 2012 at the Berkeley St. Theatre Downstairs, 26 Berkeley St. For tickets, call 416.368.3110 or go to www.canstage.com

Pleiades Theatre Toronto is home to people from around the world and Pleiades gives home to their theatre. Join us as we explore great plays that raise the curtain on many of the rich cultures that make up Canada. Be they translations or new works, these plays help us to see further and deeper into the non-English language cultures of the world. Pleiades also reaches out to young people with our unique, bilingual education and training programmes. Everything in our company is about cultural encounters. What could be more Canadian?

Canadian flagТоронто: Україна ... Що далі? - зустріч з Олегом Рибачуком -- 9 березня

TOP
image

Canadian flagТоронто: Доповідь: Розкопки у Батурині 2011р -- 12 березня

TOP
image

Ukrainian flag Київ: Молодіжний Європейський Рух - тренінг «Фандрейзинг» -- 14 i 15 березня

TOP

image

image

Київська міська організація Всеукраїнської молодіжної громадської організації 
«Молодіжний Європейський Рух»

вул. Дмитрівська, 13а, м. Київ, Україна
тел. +3-8-097-394-32-15; +3-8-063-436-38-62

www.eurorukh.org.ua

Прізвище, ім’я
Дата народження:
Домашня адреса:
Номер мобільного телефону:
E-mail:
Освіта:
Місце навчання / місце роботи та посада:
Громадська діяльність (органіація та посада)
Чи є Ви членом політичної партії ? Якщо так, то якої?

Ваш досвід у розробці та проведенні проектів (відповідь має бути повною)



Ваша мотивація участі у тренінгу (відповідь має бути повною)


Звідки Ви дізнались про тренінг?




Canadian flagОттава: Доповідь - Театр Березіль у Парижі і Нью-Йорку -- 22 березня

TOP
image
Canadian flagТоронто: Форум - Відродження Української Автокефальної Православної Церкви та 60-ліття східної єпархі УПЦК -- 31 березня TOP
image

Canadian flagOttawa: Conference - Ukraine at the Crossroads – The Future of Eastern in Europe in the Balance – Mar. 7 & 8

TOP

image

Full Conference details (in PDF) HERE.

Ukrainian flag The Civic Land Reform Platform invites interested individuals (Dnipropetrovsk)

TOP

ICPS and the Dnipropetrovsk Oblast Council are organizing brainstorming sessions for those both in favor of and against lifting the moratorium on the sale of land designated for agricultural purposes.

The goal of these brainstorming sessions is to involve all stakeholders in setting up a civic land reform platform to monitor the implementation of reform objectives and to defend their rights and freedoms.

View the full video of the brainstorming sessions (ukr).
Download documents from the brainstorming sessions (ukr).

Ukrainian flagLviv: International Summer School of Ukrainian Language and Country Studies –
Jul 26- Aug 16

TOP

image

IF YOU WOULD LIKE TO:
- explore new horizons for yourself
- become acquainted with the interesting history, culture and politics of a young country
- learn one of the most melodic languages in the world
- wonder the streets of a city that is an open-air museum and UNESCO protected site
- gaze at picturesque views
- study with people from different parts of the world
- lay the foundation for future studies or work in Ukraine

THEN WE INVITE YOU TO:
the International Summer School “Ukrainian Language and Country Studies” at the Centre of Ukrainian Studies of Ivan Franko Lviv National University, July 26 – August 16, 2012

COST: € 430
Price includes the following:
- intensive Ukrainian language course
- afternoon lectures on Ukrainian history, culture, politics and literature
- tours and excursions of Lviv
- meetings with well-known Ukrainian figures
- informational materials and course materials
- certificate

HOUSING:
Summer school organizers will offer their help in finding housing.

CONTACT INFORMATION:
www.centr-ukrainistyky.lviv.ua/en
Lesya Antoniv, school coordinator
e-mail:antonivl@yahoo.com mob.
phone: +38 050 532 54 70

Ukrainian flag Конкурс студентських наукових робіт з тематичного напряму «Сталий розвиток за участі місцевих громад» - Проект Європейського Союзу та Програми розвитку ООН

TOP

Проект "Місцевий розвиток, орієнтований на громаду" оголошує конкурс студентських наукових робіт за тематичним напрямом "Сталий розвиток суспільства"!

Умови конкурсу - до Вашої уваги в додатку. Інформацію також розміщено на сторінці:
http://cba.org.ua/ua/news/announcements

Новини в режимі реального часу - на сторінці "Сталий розвиток" у вищій освіті" у Facebook: http://www.facebook.com/ development.edu

Ukrainian flagЛуцьк, Волинська обл: Міжнародня науково-практична конференція - Друга світова війна на території Волинської області - 24–27 квітня

TOP

Інформаційний лист № 1

Вельмишановні Пані та Панове!

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту, Волинська  обласна  державна адміністрація, Волинська обласна рада, Луцька міська рада, Волинський національний університет імені Лесі Українки, Редакційно-видавнича група “Науковий центр історичних студій Волині“ організовують 24–27 квітня 2012 року Першу Міжнародну науково-практичну конференцію, присвячену подіям Другої світової війни на території Волинської області, яка відбудеться  в приміщенні історичного факультету Волинського національного університету  імені  Лесі Українки за адресою: м.  Луцьк, вул. Шопена, 24,  історичний факультет ВНУ ім. Лесі Українки.

Робочі мови – українська, англійська, польська, російська.

Проблематика конференції:

Україна і Польща напередодні Другої світової війни.

  1. Україна і Польща напередодні Другої світової війни.
  2. Військові операції та окупаційний режим.
  3. Українці і поляки в Русі опору.
  4. Українсько-польський міжнаціональний конфлікт в роки Другої світової війни: причини, перебіг, наслідки і уроки.
  5. Переселенські процеси в Україні і Польщі в роки Другої світової війни і перші повоєнні роки.
  6. Демографічні та духовні наслідки Другої світової війни.
  7. Геополітичні та військові   наслідки  Другої світової війни.
  8. Наслідки війни і становлення української і польської державності.
  9. Джерелознавство та історіографія проблеми.

Організатори конференції запрошують до участі вітчизняних та зарубіжних фахівців.

Для участі в конференції необхідно:

  1. До 1 березня 2012 року надіслати заповнену  анкету учасника (зразок додаємо) за вказаною поштовою чи електронною адресою.
  2. До 15 березня 2012 року надіслати текст доповіді чи повідомлення.

Вимоги до технічного оформлення публікації:

Обсяг - 10–14 сторінок друкованого тексту за такими параметрами: формат аркуша А 4; шрифт Times New Roman, кегль 14, міжрядковий інтервал 1,5; поля: верхнє, нижнє – 2 см, ліве – 3 см, праве – 1 см; нумерація сторінок в правому нижньому куті з 2-ої сторінки; диск має бути перевірений на відсутність вірусів і пошкоджень; назва файлу – лише латинськими літерами, бажано прізвище автора (наприклад, Kozak – Kyiv). Прослідкуйте, щоб на диску, що надходить до оргкомітету, не було зайвих файлів;

Публікація починається з імені  та прізвища автора, які друкуються жирними літерами у правому верхньому куті; через інтервал під прізвищем місце проживання автора; через інтервал жирним шрифтом ВЕЛИКИМИ ЛІТЕРАМИ подається назва публікації.

Під назвою йде спочатку українською мовою анотація і ключові слова, а потім російською та англійською – ім’я, прізвище, назва статті, анотація, ключові слова. Лише після цього через інтервал з абзацу починається основний текст статті. Посилання на джерела і літературу оформляються відповідно до послідовності їх згадування в тексті за зразком: [2, 8]; [5, 11; 9, 263], де перша цифра – позиція у загальному списку літератури, друга – цитована сторінка або аркуш. Список використаних джерел та літератури подається в кінці статті.

Рукопис статті подається в електронному вигляді (диск CD-RW), набраний як документ Word. До електронної версії додається підписаний автором роздрук. тексту.  Автор відповідає за  достовірність  і вірогідність  викладеного матеріалу, за належність  даного матеріалу  йому особисто, за правильне цитування джерел та посилання на них. У статті обов’язкові анотації  українською, англійською та російською  мовами  обсягом до  8 рядків та ключові слова відповідною мовою, які розміщуються  на першій сторінці  тексту. Статті приймаються до 15 березня 2012 року за  адресою Оргкомітету.

Отримані після вказаного терміну матеріали не розглядатимуться і опубліковані не будуть.

Публікація матеріалів конференції безкоштовна.

Анкету учасника і матеріали надсилайте за адресою:

Кучерепа Микола Михайлович

Волинський національний університет імені Лесі Українки,

проспект Волі, 13, м. Луцьк 43025

Контактні телефони:

(80332) –24-01-80; 099-916-39-55; 067-837-42-48; 067-361-0-39;.

E-mail: kucher@univer.lutsk.ua

До  зустрічі у Луцьку !

АНКЕТА УЧАСНИКА

Першої Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої подіям
Другої світової війни на території Волинської області

м. Луцьк, 24–27 квітня 2012 року

Прізвище, ім’я, по-батькові:__________________________________________

Посада, науковий ступінь, вчене звання: ______________________________

Установа: ________________________________________________________

Адреса для листовання: ____________________________________________

Контактні телефони: _______________________________________________

Електронна пошта (е-mail): _________________________________________

Тематичний напрямок роботи на конференції__________________________

________________________________________________________________

Тема доповіді: ____________________________________________________

Прошу забронювати місце в готелі або в гуртожитку: (потрібне зазначити)

1-місний номер

2-місний номер

напівлюкс

люкс

суперлюкс

місце в гуртожитку

готель не потрібний

«___»_____________2012 р.

Підпис

Ukrainian flagЛьвів: Міжнародна літня школа української мови та країнознавства -- 26 липня – 16 серпня

TOP

image

ЯКЩО ВИ ХОЧЕТЕ
- відкрити для себе нові горизонти
- ознайомитися із цікавою історією, культурою, політикою молодої держави
- вивчити одну з наймелодійніших мов світу
- зануритися в атмосферу міста-музею просто неба
- відвідати мальовничі краєвиди
- вчитися разом з людьми з різних країн світу
- підготувати ґрунт для майбутніх студій або роботи в Україні

ТО ЗАПРОШУЄМО
на Міжнародну літню школу «Українська мова та країнознавство» в Центрі україністики при Львівському національному університеті ім. Івана Франка 26.07 – 16.08 2012 року

ОПЛАТА ЗА КУРС – 430 євро
Оплата включає

ПРОЖИВАННЯ КОНТАКТИ:
- інтенсивний курс з української мови
- післяобідні лекції
- екскурсії Львовом
- зустрічі з відомими людьми
- інформаційні матеріали (папки, програми, карти Львова)
- сертифікати

ПРОЖИВАННЯ
Організатори допомагають у пошуку житла.

КОНТАКТИ
www.centr-ukrainistyky.lviv.ua
Леся Антонів, координатор школи
e-mail: antonivl@yahoo.com
моб.тел.: +38-050-532-54-70

Boris Nemtsov organizer of pro-democracy, anti-Putin movement at Economic Club of Canada – VIDEO

TOP

The Central and Eastern European Council of Canada, representing nearly 4 million Canadians of European heritage, organized the visit to Toronto and Ottawa of Boris Nemtsov one of the leaders of the pro-democracy, anti-Putin movement .Boris Nemtsov spoke at the Economic Club of Canada which was followed by a Q & A (see below).

image
l. to r.: Member representatives to the Central and Eastern European Council of Canada:  Marcus Kolga, representative from Estonian Central Council in Canada ;  Andris Kesteris, President, Latvian National Federation in Canada ;  Joana Kuras, President, Lithuanian Community of Canada ;   Markus Hess, President, Estonian Central Council in Canada;  Boris Nemtsov;  Paul Grod, President, Ukrainian Canadian Congress;  Krystyna Reitmeier, Chair of the Executive Council of the Canadian Polish Congress;  Agnes Somorjai, President, Canadian Hungarian Heritage Association ;  Radmila Locker, President, Slovak Canadian National Council ;  Dr Ruki Kondaj, President, Albanian-Canadian Community Association;  Myroslava Oleksiuk, representative from Ukrainian Canadian Congress.

image
Myroslava Oleksiuk, editor-in-chief ePOSHTA, representative to CEECC from Ukrainian Canadian Congress; member Canadian Group for Democracy in Ukraine; Boris Nemtsov, a leader of the pro-democracy, anti-Putin movement, former Deputy Prime Minister, Russia and co-founder of Russian opposition party, Union of Right Forces and Russian Solidarity movement;  Volodymyr Derzko,  Executive Director of the Strategic Foresight Institute, a private Think Tank in Toronto, Canada, member Canadian Group for Democracy in Ukraine.

The Central and Eastern European Council of Canada, representing nearly 4 million Canadians of European heritage, organized the visit to Toronto and Ottawa of Boris Nemtsov one of the leaders of the pro-democracy, anti-Putin movement .Boris Nemtsov spoke at the Economic Club of Canada which was followed by a Q & A.

Nemtsov at Economic Club of Canada Feb 7 2012 Part 1-4 video

Nemtsov at Economic Club of Canada Feb 7 2012 Part 2-4 video

Nemtsov at Economic Club of Canada Feb 7 2012 Part 3-4   Questions by Shymko, Derzko, video

Nemtsov at Economic Club of Canada Feb 7 2012 Part 4-4  Question by Aurel Braun, Myroslava Oleksiuk video

Eastern European Democracies at the Tipping Point: Determining Canada's Future Role

TOP

Ottawa, Canada – March 2, 2012

The Canadian House of Commons Standing Committee on Foreign Affairs and International Development will be holding hearings on 5 and 7 March 2012 and begin a study on "the progress of rights and democracy over the past 10 years” in Ukraine.  This issue is a pressing one as politicians continue to be tried and jailed in politically motivated legal cases prosecuted in questionable judicial proceedings.  On February 28, Yuri Lutsenko, the former Minister of the Interior and opposition leader, was sentenced to four years imprisonment.  Lutsenko joins former Prime Minister, Yulia Tymoshenko, who is serving a seven year term.

“Given these and other disturbing developments, it is important that Canada and fellow members of the democratic international community continue to play an active role in monitoring, documenting and drawing attention to human rights abuses in Ukraine,” said Paul Grod, President of the Ukrainian Canadian Congress. “Ukrainian officials who violate the rule of law and suppress civil liberties need to be held accountable not only by the citizens of Ukraine, but by the entire Euro-Atlantic community. That is why the Congress will be asking Canada to send a substantial complement of long, medium and short term observers to the critical Ukrainian parliamentary elections in October, and to be prepared to consider other options if changing circumstances warrant it.”

The worrisome erosion of democratic reforms will jeopardize the Ukrainian government’s stated objectives of integrating into the European Union and seeking closer ties with the Euro-Atlantic community.  Canada has long had a special relationship with Ukraine, largely due to the 1.2 million Canadians who have Ukrainian roots, including some 50,000 new immigrants who have arrived within the last two decades.

Experts on the current situation in Ukraine, from Kyiv, Washington, D.C., London, Warsaw, and Moscow, will appear before the Standing Committee.  Committee members will not only have the opportunity to question representatives of Ukrainian human rights organizations, but also prominent Ukrainian politicians who have held senior cabinet positions, a Ukrainian journalist and the former chief of staff of a presidential administration.

Among the others giving expert testimony are James Sherr, of the Royal Society of International Affairs and a long-time adviser to the British government, EU and NATO on Russian and Ukrainian affairs; Hon. Marcin Swiecicki, a member of the Polish Sejm and a former cabinet minister who for four years was the director of the European Council’s Advisory Centre in Kyiv; and Andrei Piontkovsky, a well-known political analyst, journalist and member of the Federal Council of Russia.

All of the speakers will subsequently be taking part in a major international conference, “Ukraine at the Crossroads,” at Ottawa’s Chateau Laurier Hotel on 7-8 March. This unprecedented gathering of leading specialists on contemporary Ukraine will examine such issues as the state of the democracy, human rights, and freedom of speech; the coming parliamentary elections and controversial constitutional changes; the rule of law, energy politics and the investment climate. The escalating tug-of-war between Europe and Russia over Ukraine’s geopolitical orientation, which has potential long-term implications for regional stability, will be an important topic for consideration by the experts, as will discussions on how best to engage the Ukrainian government and society on resisting the urge to revert back to an authoritarian model of development.

For more details about the hearing speakers, see the following.

Standing Committee on Foreign Affairs and International Development

House of Commons, March 5 & 7, 2012

Study on "the progress of rights and democracy over the past 10 years” in Ukraine

Monday 5 March 3:30-5:30 PM

"The progress of rights and democracy over the past 10 years and its implications for rule of law and the parliamentary elections in Ukraine."

Halyna Coynash, Kharkiv
Halyna Coynash, representative of the Kharkiv Human Rights Protection Group (KHPG) in Kharkiv, Ukraine, one of the oldest, most active and respected Ukrainian human rights organizations, worked with many other human rights groups in Ukraine, including Ukrainian Helsinki Human Rights Union, writes for the journal Telekritika.

Alyona Hetmanchuk, Kyiv
Alyona Hetmanchuk, Director Institute of World Policy, is an experienced journalist, media and NGO manager and foreign policy analyst, awarded by the past President of Ukraine the designation  Honoured Journalist of Ukraine.

Oleh Rybachuk, Kyiv
Oleh Rybachuk, Chairman and co-founder of the NGO “Centre UA”, former chief of staff to President Viktor Yushchenko and former Deputy Prime Minister in Prime Minister Yulia Tymoshenko’s government, former National Bank of Ukraine (NBU) director of international relations.

Wednesday, 7 March 2012, 3:30-5:30 PM

"The progress of rights and democracy over the past 10 years and its implication for Ukraine's integration into Euro-Atlantic structures.” The following witnesses will present analysis of the above proposition from the perspective of:

Ukrainian opposition in parliament

Borys Tarasyuk, Kyiv
Borys Tarasyuk, Member of Ukraine's Verkhovna Rada, Chairman Verkhovna Rada Committee on Euro-Atlantic Integration, founder Institute for Euro-Atlantic Cooperation, former Minister of Foreign Affairs of Ukraine.

EU and Polish government 

Marcin Swiecicki, Warsaw
Marcin Swiecicki, Member of Polish Parliament; former Minister for Foreign Economic Relations, Poland; past Director of EC/UNDP Blue Ribbon Analytical and Advisory Centre, Kyiv; former Coordinator of Economic and Environmental Activities at the OSCE, Vienna; former Mayor, City of Warsaw.

Russian government

James Sherr, London
James Sherr, Royal Society of International Affairs, Senior Fellow Russia and Eurasia Programme Chatham House, London, lecturer in International Relations at Lincoln College, Oxford, consultant to NATO and the EU on Ukraine.

Russian democratic movement

Andrei Piontkovsky, Moscow
Andrei Piontkovsky, political analyst, journalist, candidate of physical-mathematical sciences, senior researcher Institute of System Analysis Russian Academy of Sciences, member American Mathematical Association, member Russian United Democratic Party “Yabloko”, member Federal Council of Russia.

Standing Committee of Foreign Affairs and International Development

Chair:
Dean Allison, M.P.  – Conservative – Niagara West-Glanbrook - Ontario

Vice-Chairs:
Hélène Laverdière, M.P. – NDP – Laurier-Sainte-Marie – Quebec
The Hon. Dominic LeBlanc, P.C., M.P. – Liberal – Beauséjour – New Brunswick

Members:
Lois Brown, M.P. – Conservative – Newmarket-Aurora - Ontario
Bob Dechert, M.P. – Conservative – Mississauga-Erindale - Ontario
Nina Grewal, M.P. – Conservative – Fleetwood-Port Kells – British Columbia
Sadia Groguhé, M.P. – NDP – Saint-Laurent – Quebec\
Jean-François Larose, M.P. – NDP – Repentigny – Quebec
Gary Ralph Schellenberger, M.P. – Conservative – Perth-Wellington - Ontario
Jinny Jogindera Sims, M.P. – NDP – Newton-North Delta – British Columbia
Dave Van Kesteren, M.P. – Conservative – Chatham-Kent-Essex – Ontario
John Williamson, M.P. – Conservative – New Brunswick Southwest

MP Borys Wrzesnewskyj's election court case could be decided May 2 - VIDEO

TOP

Mar 2, 2012

image
http://www.cbc.ca/news/canada/story/2012/03/02/pol-election-case-boris-wrzesnewskyj.html

Former Liberal MP Boris Wrzesnewskyj says he expects his court case contesting the results of the last federal election could be resolved May 2, one year after Canadians went to the polls.

The court case begins April 23 and Wrzesnewskyj and his lawyers expect the judge could rule on May 2.

Wrzesnewskyj alleges in an application filed in Ontario Superior Court that there were "widespread incidents of mistake and error, voter intimidation and active voter interference" that contributed to the final result and that the number of irregularities is bigger than the 26-vote difference between him and Opitz.

Liberal Party leader Bob Rae on Borys Wrzesnewskyj, former MP, Etobicoke-Centre, Toronto http://www.youtube.com/watch?v=Rf5ADgRBxOQ

and Defeated MP suspected dirty tricks used elsewhere http://www.cbc.ca/news/canada/toronto/story/2012/02/28/toronto-etobicoke-wrzesnewskyj-application-court.html

Ukrainian Canadian Congress concerned about further repression of opposition in Ukraine : Reacts to sentencing of Lutsenko

TOP

Ottawa Feb. 28, 2012

The Ukrainian Canadian Congress is deeply disturbed over the continuing politically motivated selective justice being administered by the Government of Ukraine towards opposition politicians. Today, former Minister of Interior and opposition leader Yuri Lutsenko was sentenced to 4 years imprisonment with confiscation of property on allegations of abuse of office and corruption.

"The Ukrainian Canadian Congress calls upon the Government of Canada to formally and publicly express its concern and dismay as to the process and verdict in this case. What we have witnessed today is another example of the politically motivated selective justice being meted out by the government of Ukraine, targeting opposition politicians in advance of October's elections to the Verkhovna Rada," stated Ukrainian Canadian Congress President Paul Grod. "This court case and verdict is the latest example of political repression in Ukraine and we believe that the world must stand up and take note of the situation in Ukraine.

Grod's comments echoed a statement issued on Feb. 27 by Catherine Ashton, the High Representative of the Union for Foreign Affairs and Security Policy and Vice-President of the Commission, and Stefan Füle, EU Commissioner for Enlargement and European Neighbourhood Policy:

"We are disappointed with the verdict against Mr Lutsenko, which signals the continuation of trials in Ukraine which do not respect international standards as regards fair, transparent and independent legal process. We recall that the EU-Ukraine Summit of 19 December stated that respect for the Rule of Law will be of crucial importance for the speed of Ukraine's political association and economic integration with the EU. We also note the recent resolution of the Parliamentary Assembly of the Council of Europe on the functioning of democratic institutions in Ukraine. We will continue to monitor closely developments related to the appeals process of Mr Lutsenko, the review of the case of Mrs Yulia Tymoshenko by the Court of Appeal, and proceedings in the case of the former Acting Minister of Defence, Valeriy Ivashchenko, as well as in other similar cases."

Lutsenko was sentenced today to fours year in jail on Monday for corruption and abuse of office. Lutsenko is the head of the People's Self-Defense Party - Our Ukraine Bloc. Lutsenko's alleged offences include illegally granting an apartment to his driver and financial irregularities relating to celebrations marking National Police Day.

The European Union and the United States have condemned this trial and the case targeting Tymoshenko as politically motivated proceedings and examples of selective justice.

"Canada must send a clear message to President Yanukovych that these types of actions will lead to serious consequences," continued Grod. "We ask that Canada continue to play a principal role in protecting human rights in Ukraine."

Former acting defence minister Valery Ivashchenko, has also been in detention since August 2010, on charges of illegally selling a ship-repair factory in Crimea. Former Economy Minister Bohdan Danylyshin, is in exile in the Czech Republic where he has been granted asylum.

Today's events highlight the importance of the "Ukraine at the Crossroads" conference being organized in Ottawa March 7 & 8, by the Ukrainian Canadian Congress, Canada-Ukraine Foundation and the University of Ottawa which will bring together global experts on Ukraine to discuss issues of democracy, human rights, the rule of law and corruption in that country.

UWC very disturbed over sentencing of Yuriy Lutsenko

TOP

March 5, 2012

The Ukrainian World Congress (UWC) is very disturbed over the sentencing on February 27, 2012 of Ukraine’s former Interior Minister Yuri Lutsenko by the Pechers’k District Court to four years’ imprisonment. The conviction is the most recent in a series of prosecutions of the political opposition by Ukrainian authorities.

The UWC concurs with the statements made by high-level international institutions and leading world states which emphasize that the Ukrainian legal system does not adhere to international standards and that violations of the rule of law and fundamental human rights and freedoms continue in Ukraine.

“The fact that, prior to the parliamentary elections, the leaders of two opposition parties, Bat’kivschyna and Narodna samooborona, Yulia Tymoshenko and Yuri Lutsenko, are imprisoned is an extremely troubling signal regarding the fairness and transparency of these elections,” stated Ukrainian World Congress President Eugene Czolij.

The UWC is an international coordinating body for Ukrainian communities in the diaspora representing the interests of over 20 million Ukrainians. The UWC has member organizations in 32 countries and ties with Ukrainians in 14 additional countries. Founded in 1967 as a non-profit corporation, the UWC was recognized in 2003 as a non‑governmental organization (NGO) by the United Nations Economic and Social Council with special consultative status.

145 Evans Avenue, Suite 207
Toronto, Ontario M8Z 5X8 Canada
Tel: 416.323.3020
Fax: 416.323.3250
E-mail: congress@look.ca
Skype: ukrainian.world.congress   Website: www.ukrainianworldcongress.org

Vladimir Putin wins Russia election, but it’s a fragile victory

TOP


Putin’s tears
image
Vladimir Putin had tears in his eyes as he celebrated his landslide victory in Sunday's election, which secured him a third term as Russian president. Opposition groups claim the vote was marked by widespread fraud.
Above Tweet: I don’t remember Putin’s tears when the Kursk submarine was lost, when Nord-East happened, when Beslan happened, when the Moscow metro was blown up.

http://www.thedailybeast.com/articles/2012/03/04/vladimir-putin-wins-russia-election-but-it-s-a-fragile-victory.html
Mar 4, 2012

Owen Mathews & Anna Nemtsova

Despite a landslide win in elections, Russia’s new (and former) president has been weakened by growing protests and emptying coffers at the Kremlin. Owen Matthews and Anna Nemtsova on the trouble ahead.

The last two months have profoundly changed Russia’s political landscape and precipitated a profound crisis in legitimacy in the Putin regime. Ever since Putin’s announcement in September that he was planning to push his liberal but weak protégé Dmitry Medvedev aside and return to the presidency after a four-year break, resistance to his rule has snowballed. Within days of a blatantly rigged parliamentary election in November, the previously unthinkable suddenly became real. More than 100,000 people demonstrated against Putin on the streets of Moscow—three times—and went unmolested by police. Top Putin loyalists like former finance minister Alexei Kudrin and billionaire Prokhorov began openly calling for fresh, honest elections. And, in an impressive indicator of just how much civil society has been galvanized by the winter of discontent, some 370,000 Russians volunteered as monitors around the country to oversee election proceedings.

The stormy campaign season has shown that Putin’s old tricks for controlling Russia’s population are suddenly not working anymore.Putin won these elections, but he is now sailing in uncharted political waters. In truth he’s been in this choppy region ever since the watershed moment in November when he was publicly booed by a stadium full of boxing fans, the first time in his political life Putin had ever had to face a hostile crowd. Kremlin advisers have ensured that he has never had to face public opposition again—for instance, Putin has not participated in televised debates against opponents, gone out to meet “real” voters, or addressed any audiences other than handpicked supporters bussed in for the occasion. But the stormy campaign season has shown that Putin’s old tricks for controlling Russia’s population are suddenly not working anymore. Most crucially, ever since that boxing-match booing, criticism of the great leader has ceased to be taboo.

Even the architects of Putin’s “sovereign democracy”—the fake democracy with no real choice—admit that the system they created of tightly controlled TV, pro-Kremlin youth groups, and a Putin personality cult has lost its grip on Russians’ hearts and minds. “Putin cannot rule as a Russian tsar any longer—he is not in the center of total consensus,” says Pavlovsky. “The atmosphere of the nation adoring their monarch has evaporated.” Fatally for Putin, opposition to his rule is strongest among Russia’s brightest and best—the middle-class, urban, Internet-using, overseas-traveling professionals who have, ironically enough, prospered most under his rule. And even Vladislav Surkov, the Kremlin’s chief ideologue from 2003 until his sacking in the wake of mass demonstrations last month, admitted in December that “Russia’s smartest people are demanding self-respect.”

Putin’s team has ridiculed Moscow’s revolutionaries as being out of touch with the real Russia beyond the capital’s ring road. And indeed, the core of Putin’s support remains working-class, uneducated voters who depend on the state for their livelihoods and respond to Putin’s fiercely nationalistic rhetoric. But the opposition’s basic criticism of Putin and his system—that the Kremlin and its cronies, from ministers on down to traffic cops, are “crooks and thieves,” in the phrase of anti-corruption campaigner Alexei Navalny—resonates among all classes and regions. Fully 97 percent of Russians told a recent survey that they had direct personal experience of official corruption. “More and more Russians say that Putin must have been a middleman” in the Russian elite’s plundering of the country and treasury, says Pavlovsky. “The most emotional discovery that voters have made in last couple of months is that … Putin is to blame for corruption.”

“Now the fear has been taken out of equation, and that means the whole thing is going to collapse, and it will happen soon.”
-- Masha Gessen, author of The Man Without a Face: The Unlikely Rise of Vladimir Putin.
The inherent problem of authoritarian systems is that loyalty to the great leader is absolute—until suddenly a new great leader rises, at which point there’s a stampede for the exits. Putin isn’t at that point yet—he has been challenged by society, but not yet by an individual pretender to the throne. But his immediate task is to reassure his supporters that he is still top dog. The problem is how, and with what money. For much of his first two terms in power Putin presided over a massive rise in global commodities prices that flooded Kremlin coffers with a tsunami of free money. But suddenly, just when Putin needs it most, that tide of money is receding. In 2007 Russia’s federal budget balanced with oil prices at $29 a barrel; in 2012 oil needs to stay at $130 to avoid a deficit and fund Putin’s $160 billion in election spending promises.

Optimists like Kryshtanovskaya believe that Putin will change: “Putin is already opening up toward liberalization. That is obvious.” She cites a recent series of articles in which Putin sets out a surprisingly liberal agenda for this third term, from introducing contested gubernatorial elections (albeit under tight restrictions) to large-scale privatization, cuts in the bureaucracy, helping entrepreneurs by cutting red tape, and even reorganizing FSB, Putin’s alma mater, and the spectacularly corrupt Ministry of Justice and court system. Without these reforms, “the whole system could collapse in a year and a half or two years maximum,” says Igor Yurgens of the Moscow-based Institute of Contemporary Development, a think tank favored by Medvedev. “Reforms we wrote for the Kremlin came too late [for Medvedev], but they are on the way” under Putin, he insists. “Putin must continue reforming for his own survival.”

Perhaps Putin will continue where the hapless but well-intentioned Medvedev left off. Or he could follow his KGB instincts and return to repression—though with the protest movement firmly entrenched in the Internet’s 45 million Russian users, dissent is becoming exponentially harder to control. “There is a battle going on inside the Kremlin,” between hardliners and liberals, Prokhorov told the Financial Times last week. Within the halls of power “there are progressive people.” But there are plenty of reactionary people too—among them Putin’s closest allies, all former KGB men who, like Putin, dislike and do not understand the Internet generation. Their instincts tell them that compromise is a sign of weakness, not strength. And in coming months and years, that will put Putin and his cronies on a collision course with the wealthiest and best-educated part of his own nation.

Russians fed up with Putin's manipulations

TOP

image
Nightmare of comrade Putin

http://www.spiegel.de/international/europe/0,1518,818930,00.html
03/02/2012

This is part two of SPIEGEL's story on the upcoming Russian presidential election. Part one was published on Thursday.

"What is happening in the Russian Far East is, in a grotesque way, characteristic of all of Russia," says Vitaly Nomokonov, a law professor at the University of Vladivostok and the author of a textbook on organized crime in the Far East. "The most criminal area of all here is big business, which really ought to be clean, given its close ties to politics."

For this reason, says Nomokonov, there is absolutely no doubt that the top brass in Moscow know perfectly well what is going on in Vladivostok, though they continue to support Darkin. Because of his past, he is susceptible to blackmail and is easily manipulated. He guarantees the "otkat," or commission for high-ranking officials.

During the Putin era, the total amount of bribes being paid in Russia has increased from $33 billion to $400 billion. "Even President Medvedev has admitted there has been no progress," says Professor Nomokonov. "Why is this the case? Because the people in power lack the political will."

[…]

Has Putin Changed His Tune?

[…]

Manipulating Public Opinion

"This is the position of a man who wants to preserve the status quo," says Pavlovsky, not of a man who truly wants to bring about change.

The hawks have taken over Putin's campaign committee. Since Surkov was forced out, they have targeted a class of voters that is more easily influenced than the protest movement in Moscow. They have their candidate ignite sparkling promises on a daily basis.

Part 2: Novosibirsk, The Media and the Public

At Ekho Moskvy, a radio station critical of the Kremlin, the editor-in-chief and his deputy were forced to resign from the supervisory board, which is controlled by energy giant Gazprom. Meanwhile, the public prosecutor's office launched an investigation against Dozhd TV for broadcasting the anti-Putin protests live. The opposition paper Novaya Gazeta is also under pressure.

[…]

Changing Atmosphere

[…]

History student Stanislav Sakharkin isn't surprised that Putin's media targets people like him. He is one of the online resistance organizers. After the rigged Duma election, he and his fellow students protested by forming human chains at the Oktyabrskaya metro station. On Jan. 14, at temperatures of -27 degrees Celsius (-17 degrees Fahrenheit), he launched an "ironic performance." He and a group of friends kneeled on the ground in front of Putin's local party headquarters and performed hymns of praise for the "all-powerful and beloved" government party. Because of this event alone, he spent six hours in court and was ordered to pay a fine of 1,000 rubles.

Changed By Power

Sakharkin, 22, is writing his master's thesis on the Brezhnev era. It's titled "The Moral Orientation of Urban Soviet Residents in the Era of Stagnation." He chose it himself, because he wanted to refute Putin's claim that the 1960s and 70s were a wonderful time in the Soviet Union. After analyzing books and films from the era, as well as interviewing contemporary witnesses, Sakharkin says: "This claim is simply false. Collectivism was often a sham, and the Russians were already searching for individual freedoms at the time, just as you did in the West."

[…]

Putin Loses His Bearings

How capable of changing is someone who has ruled a giant country like Russia unchallenged for the last 12 years? Someone who is now forced to realize that even close associates are losing faith in him? Putin came into power in 1999, when his own understanding of politics coincided with Russia's needs. When he said that Russia would kill all Chechen terrorists, "even if we find them in the toilet," most Russians agreed. They even approved of the arrest of oligarch Mikhail Khodorkovsky, which, to them, felt like compensation for the injustices of the post-Soviet privatization era. But the voters of 2012 are not the same as those of 1999.

Moscow native Nikolai Slobin, 53, is an historian and journalist who has taught in Washington and at Harvard University since 1993, but he also meets regularly with Putin in Moscow. He draws a sobering psychological profile of the Russian prime minister. Putin, says Slobin, is sure of himself and convinced that he is always right, and he is not a reflective person. According to Slobin, Putin has the feeling that he alone controls the system he created, and that the system is not viable without him. The opinions of the people or the elites are of no interest to Putin, says Slobin.

After his most recent encounters with Putin, Slobin concluded that Russia's strongman has lost his bearings. He is like a sprinter going into a long-distance race, says the political scientist. "He runs 100 meters, then another 100, and then he looks around to find out where he is supposed to continue running to. He may have a goal, but he doesn't know how to get there." Putin is also "a very lonely person," says Slobin.

Yuri Ryzhkov, the ambassador to France under Yeltsin, has a more drastic take on Putin. Installing this "man full of complexes," a man convinced of "the absolute freedom of all his actions with respect to the people," was Yeltsin's biggest mistake. Worst yet, says Ryzhkov, it was "a crime."

Many who know Putin fairly well say that he is not a reformer but a preserver of the status quo. He is convinced that Russia's "stability depends entirely on him," says German historian Alexander Rahr, and yet he lacks "a global idea."

The Beginning of the End

[…]

Complete article [here].

Democracy in Russia possible only through revolution and its decomposition

TOP

image
As one of my ‘proffessor’ acquaintances said: “There they are those goats who interfere with our lives”.

http://news.liga.net/interview/world/606498-liliya_shevtsova_sistema_sama_provotsiruet_revolyutsiyu_v_rossii.htm
14 February 2012

And it is necessary to give a convincing message to the Russian rulers: guys, you are navigating on Titanic. You yourselves are making holes in its bottom. Let′s think together so that this ship will not find its iceberg. The main expert of the Moscow Carnegie Center, Shevtzova, gave an interview to the Ukrainian newspaper LIGABusinessInform, in which she related about the perspectives of democratization in Russia. In particular, she mentioned:

"Any alternative to Putin can appear only from the society and only through the revolutionary means. The system itself provokes a revolutionary change of power. During the last 12 years, the Putin′s team has cleaned the political scene and political life to such an extent, that it is very difficult to see a personal alternative to Putin.

There is no political leader in Russia that could compete with Putin on equal terms. Today′s prime-minister commands all the administrative, financial and power resources.

This system of Putin cannot change via evolutionary means from the top. It is not ready for the liberalization, because any liberalization will undermine the monopoly on power. But Putin, his team and the circles that serve this team, aren′t ready to lose the monopoly on power.

This leads them to the loss of control on possessions and to the unpredictable personal fate. Therefore, like other similar regimes, the system won′t go away peacefully and won′t reform itself peacefully. There remains a single alternative of opposition to it: pressure from outside the system. The fundamental transformation of the system and its principles. This is revolutions. This is the only way of change.

It is already obvious: the Putin′s system will continue its path to degradation. It is destined for degradation. For some time it will be supported by the price of petrol and passivity of the society, the absence of an alternative, the Reserve fund, which could be spent on handouts to the population.

But there is already a number of factors that work towards decomposition and downfall of the system:

First - the volatility of the price of petrol, which could undermine stability at any moment, straight after the petrol price will approach dollars for barrel.

Second, the beginning disintegration of the Soviet industrial structure.

Third, the fact in itself that the awakened hopes of the population, of the pensioners and workers that their material status would increase, will not be fulfilled. The Reserve fund will be drained out already at the end of 2012.

Fourth, some problems could be solved through external credits. But, in the conditions of the European crisis, it is unlikely that anyone will give money to Russia.

Fifth, the economic growth continued because of the consumption. Now, the consumption is getting limited. And even in the prosperous cities - Moscow ant Petersburg - takes place a stagnation of the level of life.

It can be estimated that in the coming two-three years on the streets will already come out not the politicized civil activists, but the Soviet industrial Russia. The dwellers of the industrial mono-cities, who won′t receive sufficient salaries. Or pensioners, who will become victims of the deficit of the pensionary fund.

Apart from this, there is a number of other explosive factors. I will mention two of these. This is the deepening divide between the rich and the poor, it is an obvious and absolutely aggressive one. This divide and the behavior of the 5% of super-rich is a factor of the continuous irritation for the Russian population.

 The clogging of the political system is pushing the people to the street. The system itself is preparing an explosion. The power behaves like a miner who runs around ammunition deposit with a lit match. The second factor, a full clogging of all the channels that could transform into a peaceful stream the fears and anger of the population. The clogging of the political system is pushing the people to the street. The system itself is preparing an explosion. The power behaves like a miner who runs around ammunition deposit with a lit match.

We saw the example of a civilized divorce - the example of Czechoslovakia. We are only in the beginning stage of this path. At least, in the Russian political discourse there are already discussions about today′s Russian statehood being temporary, and sooner or later it will be necessary to search for new answers to the questions of what to do with the North Caucasus and Chechnya.

These questions are included in today′s memo. But there is no solution still, and there is no political will to start a political discussion in the society and prepare it for the fact that we have to think about the new statehood.

The civil awareness of the issues regarding understanding of the fact that a number of sovereign states could separate from Russia, is in a very passive, controversial state. From one side, the vast majority of respondents in the polls declare about their wish to preserve Russia as a great power with an imperial tinge.

From the other side, if we ask people whether they agree over the economic sacrifices for the sake of such Russia... Only 15-20 % of the conservative population will agree. The Russian societal opinion is very divided on these issues.

But the fact itself that the slogan "enough to feed the Caucasus" is supported by more than half of the respondents, means actual agreement with the new form of statehood. Let us, say, separate Chechnya, let us separate the North Caucasus.

Therefore, the population, in principle, would already be ready for the new Russian statehood without the North Caucasus. It means that there are certain transformations in this direction, the people start talking about this. These issues have already become the subject of day-to-day Russian discourse.

The future of Russia - is a global challenge for us. And an enormous challenge for our neighbors. We have to think about which internal and external factors will have to be called into action in order to facilitate the Russian transformation.

And it is necessary to give a convincing message to the Russian rulers: guys, you are navigating on Titanic. You yourselves are making holes in its bottom. Let's think together so that this ship will not find its iceberg.

The 50 Ruble Army

TOP

February 20, 2012

Russia has apparently quietly adopted the Chinese tactics of paying Internet users a small fee to post pro-government responses on message boards where the government is being criticized, or maligned.

Read more [here].

Канада ручається за лікарів, які обстежували Тимошенко

TOP

http://kharkiv.unian.net/ukr/detail/200340
20.02.2012

Посол Канади в Україні Трой ЛУЛАШНИК заявляє, що уряд Канади підтверджує високу кваліфікацію лікарів, які брали участь у незалежному обстеженні екс-прем`єр-міністра України Юлії ТИМОШЕНКО у Качанівській виправній колонії.

Відповідна заява Т.ЛУЛАШНИКА оприлюднена на офіційному сайті Посольства Канади в Україні.

«Я не можу коментувати медичні висновки ані канадських, ані німецьких лікарів з причини конфіденційності між лікарем та пацієнтом. Я можу сказати, що три члени канадської медичної команди є визнані, висококваліфіковані та досвідчені медичні працівники. Вони провели обстеження пані ТИМОШЕНКО відповідно до найвищих медичних стандартів, особливо зважаючи на об’єктивність та професійну етику», - йдеться у заяві посла.

«Висновки канадської медичної групи, отримані в результаті незалежного медичного обстеження та надані медичній комісії за згодою Ю.ТИМОШЕНКО, ні в якому разі не були спричинені зовнішніми факторами. Повідомлення всупереч цьому не є правдивими», - наголосив Т.ЛУЛАШНИК.

«Канада постійно висловлює підтримку та відданість цій гуманітарній місії. Ми були задоволені, що три канадські лікарі разом з двома німецькими лікарями змогли здійснити незалежне медичне обстеження пані ТИМОШЕНКО. Спеціалізація канадських лікарів доповнила спеціалізацію їх німецьких колег», - підкреслив посол.

Т.ЛУЛАШНИК від імені уряду Канади висловив подяку трьом канадським лікарям, які брали участь в обстеженні Ю.ТИМОШЕНКО. «Канада обстоює те, що здоров`я пані ТИМОШЕНКО залишається в центрі уваги всіх причетних», - заявив посол Канади в Україні.

Як повідомляв УНІАН, 14-15 лютого медична комісія у складі німецьких, канадських та українських фахівців обстежувала Ю.ТИМОШЕНКО в Качанівській виправній колонії.

16 лютого Міністерство охорони здоров’я України у своїй заяві звернуло увагу, що в той час як Німеччина відрядила до складу спільної медичної комісії для обстеження Ю.ТИМОШЕНКО «відомих профільних фахівців із беззаперечною репутацією та професорськими ступенями», то канадська частина комісії «формувалася за ініціативи української громади в цій країні і в результаті була організована з двох сімейних лікарів та одного гінеколога».

Ще різкіше висловився народний депутат з Партії регіонів Вадим КОЛЕСНІЧЕНКО, який вважає, що Канада направила на обстеження Ю.ТИМОШЕНКО дільничних лікарів.

СКУ дуже стурбований засудженням Ю. Луценка

TOP

5 березня 2012 р.

Світовий Конґрес Українців (СКУ) висловлює свою глибоку стурбованість рішенням Печерського районного суду Києва від 27 лютого 2012 р. засудити колишнього міністра внутрішніх справ України Юрія Луценка до чотирьох років ув’язнення, що є черговою судовою розправою владних структур України над політичною опозицією.

СКУ поділяє висловлені на цю тему заяви високих міжнародних інституцій та провідних держав світу, які наголошують, що українська судова система не відповідає міжнародним стандартам та що в Україні продовжується порушення принципів верховенства права та основних прав і свобод людини.

“Той факт, що в Україні напередодні парламентських виборів за ґрати запроторюють лідерів двох опозиційних партій “Батьківщина” і “Народна самооборона”, Юлію Тимошенко і Юрія Луценка, є надзвичайно тривожним сигналом щодо чесності і прозорості цих виборів”, – заявив президент Світового Конґресу Українців Евген Чолій. 

СКУ є міжнародною координаційною надбудовою українських громад у діаспорі, що представляє інтереси понад 20 мільйонів українців. СКУ об’єднує в своєму складі українські організації із 32 країн та підтримує зв’язки з українцями ще 14 країн. Заснований у 1967 р. як неприбуткова організація, у 2003 р. СКУ був визнаний неурядовою організацією у Економічній та соціальній раді Організації Об’єднаних Націй зі спеціальним консультативним статусом.

Психоз, який не проходить. Загострення психозу

TOP


Заява Світової Конференції Українських Державницьких Організацій

Нещодавно з'явилася аналітична записка під заголовком „Технології забезпечення інформаційної конкурентоздадності держави в сучасному світі: :висновки для України” від Відділу досліджень інформаційного суспільства та інформаційних стратегій при Президентові України.

Вона з'явилася в наслідок критики, на міжнародному форумі, режиму Віктора Януковича Світовим конгресом українців. В записці є такі слова: „В даній ситуації СКУ слід тлумачити максимум як виразника позиції тільки певної частини, або, скоріше, певних кіл української діяспори. В стратегічному плані найбільш ефективною є політика розширення впливу української держави на громади українців через усі існуючі їхні обєднання та організації.”

Правда краще  б звучало, що коли Світовий Конгрес Українців нас критикує то видно ми діємо неправильно і тому „в стратегічному плані” треба нам курс України направити на демократичний шлях, перестати переслідувати політичних опонентів, почати будувати дійсно громадянське суспільство, влаштувати незалежне судівнитво, проводити дійсно чесні прозорі вибори, тощо та з чистим сумлінням стати шанованим членом світового товариства. Та ні, радянський психоз вказує на давню практику: „діли і володаруй.” За радянських часів чимало друкувалося, що СКУ не представляє українців поза Україною, а тільки „буржуазних націоналістів.” Що змінилося сьогодні?   

Тому  СКУДО долучається до інших, вже оголошених заяв про те, що СКУ представляє також наші структури, такі як : Спілка Української Молоді, Союз Українців Британії, Ліга Українців Канади, Ліга Українок Канади, Лігу Вільної України, Організація Українських Жінок, Організація Оборони Чотирьох Свобід України, її Обєднання Жінок, Товариство Бувших Вояків УПА, Ліга Політичних Вязнів, Товариство Української Студіюючої Молоді, різні фундації типу „Воля”, різні видавництва тощо.   

Треба додати, що оформлення Світового Конгресу Вільних Українців в 1967 році забрало чимало часу і зусиль. СКВУ став символом єдності української діяспори, що не тільки збереглась, але і підкріпилась після проголошення незалежності України та упадку СССР в 1991 році новими членами з Східної Діяспори.  СКВУ змінив назву на СКУ. Не так легко буде колишнім радянським апаратчикам, які сьогодні служать при режимі Януковича, цю єдність зірвати.

Рівночасно хочемо звернути увагу на ще одну характеристику записки, що насторожує нас мабуть ще більше та вияснює, чому режим Янукович вирішив не дослухатися до критики,  а краще йти „по трупах.” Надзвичайно промовистим і тривожним є засіб пропаганди, що пропонується вже на першій сторінці записки: „ефективно „працювати” на національні інтереси навіть за наявності значних розбіжностей між „образом” країни і реальним станом справ.” Тобто дурити світ!

Для оперативності такого завдання пропонується діяти як Росія: „російська система публічної дипломатії, очолювана „неурядовою” Суспільною палатою РФ, склад якої, однак, затверджується Президентом РФ...Загалом же за своїм статусом і повноваженням  Суспільна палата РФ фактично є запровадженим державою „центральним органом” російської системи публічної дипломатії. Ця система може виглядати сумнівною з точки зору своєї правової природи, проте на міжнародній арені вона обєктивно являє собою легітимний, здатний діяти консолідовано недержавний ресурс для лобіювання...”

У записці прямо називається один такий російський громадський засіб, повністю підконтрольний російській державній владі, англомовне „Russia Today.”  Тільки глянувши на їх інтернетну сторінку можна побачити слова хвальби Медведеву, Путіну, „російській демократії”, а інколи і пасквілі проти буржуазних українських націоналістів. Це просто їх пропагандивна машина.   СКУ ніколи не буде пропагандивною машиною жодного президента, чи уряду, тим більше вибілювати злочини- так злочини!- Віктора Януковича, його соратників та підлабузників.

Тому нехай Віктор Янукович шукає собі інших партнерів в діяспорі. А ми, „буржуазні націоналісти”, які входимо обєднано до СКУ та спільно творимо його діяльність, працюватимемо всіма можливими засобами з українським народом в Україні і в діяспорі та  з міжнародним товариством, щоб цей режим Януковича відійшов немов поганий сон, щоб ці два роки повернення до радянщини пішли на смітник історії та, щоб господарем в Україні знов став український народ. Сумнівно, що пропагандивна машина Януковича знайде багато прислужників в Діяспорі.

Ню Йорк-Торонто
13 лютого 2012 року

За СКУДО

Аскольд Лозинський
Голова

Борис Потапенко
Секретар

Shandi Mitchell wins $25,000 Kobzar Literary Award

TOP

http://www.cbc.ca/books/2012/03/shandi-mitchell-wins-25k-kobzar-literary-award.html
March 2, 2012

image
Shandi Mitchell accepts the Kobzar Literary Award, as jury member Nino Ricci, presenter Joy Kogawa and Shevchenko Foundation President Andrew Hladyshevsky look on (Photo: James Di Donato)

Award-winning director and screenwriter Shandi Mitchell won the Kobzar Literary Award at a gala event in Toronto on Thursday for her debut novel, Under This Unbroken Sky. The award, presented biannually since 2006, commemorates literary work that best presents a Ukrainian Canadian theme. Fiction, non-fiction, poetry, playwriting, screenwriting and young adult literature are all eligible for the $25,000 prize.

Mitchell's novel follows the Mykolayenko family as they struggle to survive Prairie life in Depression-era Canada. The jury, which consisted of Denise Chong, Nino Ricci, Randall Maggs and M.G. Vassanji, called Under This Unbroken Sky a "compelling and poignant narrative that honours the ancestry of many Canadian Ukrainians who worked for a better life during the depression era."

The other finalists were:

  • Larissa Andrusyshyn for Mammoth
  • Myrna Kostash for Prodigal Daughter
  • Myroslav Shkandrij for Jews in Ukrainian Literature
  • Rhea Tregebov for The Knife Sharpener's Bell

Mitchell, who is Ukrainian on her father's side, dedicated the award to her grandmother and to the stories she never told. "It did mean a great deal to come back to the Ukrainian community with this story. It meant a great deal to say a story that my baba could never speak aloud. Those silences are chasing generations," she said. "We are losing all our narratives, and we need to gather them."

Mitchell receives $20,000 of the purse. The remaining $5,000 will go to her publisher, Penguin Group Canada. The four remaining finalists received $1,000 each.

CBC's Close to Home spoke with Mitchell about her nomination and the Kobzar Literary Award after she was named a finalist.

Roman Hurko's new Liturgy No.3 broadcast world premiere

TOP

image

Roman Hurko's new English language setting of the Liturgy of St. John Chrysostom: Liturgy No.3 will receive its world broadcast premiere this Wednesday morningon Princeton Radio's "Classical Discoveries" program hosted by Marvin Rosen.

Here is the link: http://www.wprb.com/

The liturgy will be played in the 8 - 9 a.m. EST hour of the show. It will also be in the show archives for those who wish to listen at a later time here:

http://www.classicaldiscoveries.org/

The new recording is available on i-tunes here:

http://itunes.apple.com/us/artist/roman-hurko/id459110909

Sincerely,
Roman Hurko

An English language review of the liturgy's premiere this past November from the National Catholic Register newspaper: http://www.ncregister.com/daily-news/roman-hurkos-divine-work/

Ще одна письменниця відмовилася від державної премії

TOP

http://life.pravda.com.ua/person/2012/02/16/95617/
16.02.2012

imageПисьменниця Леся Воронина й художниця Катерина Штанко відмовляються від книжкової президентської премії "Українська книжка року".

Всього на премію номінувалося три видання, серед яких - у номінації "За видатні досягнення у галузі художньої літератури" — книга "Сни Ганса Християна" у переказі Лесі Ворониної з ілюстраціями Катерини Штанко ("Грані-Т"), пише Україна молода.

Цей подарунковий фоліант має вже чимало відзнак. Але річ не в тім, наголошує Леся Воронина, яка 26 травня не прийде на вручення премії: "Я зателефонувала до Катерини Штанко і спитала, як вона ставиться до цієї премії. У неї була така ж реакція, як і в мене. Тобто щойно ми прочитали повідомлення про присудження нам премії, відразу зробили заяву, яка була оприлюднена в інтернеті:

"Від нинішньої влади премію прийняти не можемо. Якби прийняли, то це означало б, що ми поділяємо їхню політику, те, що вони роблять у гуманітарній сфері, миримося з тою вакханалією, яку вони затіяли з музеями. Тепер ми збираємося зробити офіційну заяву", — пояснює Леся Воронина.

Тим часом "Грані–Т" премію Президента ігнорувати не збирається. "Нас тішить той факт, що переможцем стала книга авторів, яких обожнюють сучасні дітлахи", — йдеться у прес–повідомленні видавництва.

Автори двох інших відзначених книг поки жодних заяв не робили. У номінації "За вагомий внесок у розвиток українознавства" — видання 2010 року "Опішнянська мальована миска другої половини ХІХ — початку ХХ століття" (видавничий проект "Шедеври українського гончарства"), автор–упорядник Олесь Пошивайло, художник Юрко Пошивайло.

У номінації "За сприяння у вихованні підростаючого покоління" — видання також 2010 року "Грюнвальдська битва — битва народів"; автори: Альфредас Бумблаускас (Литва), Ігор Марзалюк (Білорусь), Борис Черкас (Україна).

Зазначимо, що останнім часом в Україні триває епідемія відмов письменників від літературних премій. Так, від Шевченківської премії відмовився Василь Шкляр, від "Книжки року" відмовилися брати Капранови, а Ганна Герман відмовилася від участі в "Книзі року Бі-Бі-Сі".

Володимир Івасюк -життя моє обірвана струна - ВІДЕО

TOP

http://www.youtube.com/watch?v=Szx0FJk2PO8

image

Володи́мир Миха́йлович Івасю́к (*4 березня 1949, Кіцмань, Чернівецька область — †24/27 квітня 1979, Брюховицький ліс під Львовом) — український композитор і поет. Герой України (2009, посмертно).

Один із основоположників української естрадної музики (поп-музики). Автор 107 пісень, 53 інструментальних творів, музики до кількох спектаклів. Професійний медик, скрипаль, чудово грав на фортепіано, віолончелі, гітарі, майстерно виконував свої пісні. Неординарний живописець.

18 травня 1979 року його тіло було знайдене повішеним у Брюховицькому лісі під Львовом. Офіційна версія — самогубство — підлягала сумніву громадськості як 1979 року, так і тепер. Відповідно до неофіційної версії смерть Івасюка була вбивством, виконаним КДБ за наказом із Москви. Похорон Володимира Івасюка 22 травня 1979 у Львові перетворився на масову акцію протесту проти радянської влади.

Архіви цієї справи, що знаходяться в Москві, дотепер ані родичам, ані працівникам музею Івасюка не відкривають, посилаючись на гриф «таємно», а можливо тому, що ще живі багато учасників тих драматичних подій. Самі ж родичі Івасюка вважають, що Володимира вбили.

Докладно про життя і смерть Володимира Івасюка розповідається у книжках «Монолог перед обличчям сина» та «Життя і смерть Володимира Івасюка».

Foreign ministers of Sweden, Britain, the Czech Republic, Poland and Germany: Ukraine's slide

TOP

http://www.nytimes.com/2012/03/05/opinion/05iht-edbildt05.html?ref=viktorfyanukovich
March 4, 2012

By CARL BILDT, WILLIAM HAGUE, KAREL SCHWARZENBERG, RADOSLAW SIKORSKI and GUIDO WESTERWELLE

This day five years ago, the European Union and Ukraine started negotiations on a groundbreaking new agreement with the aim of fostering Ukraine’s political association and economic integration with the E.U.

By now, we should have been able to celebrate a signed and ratified agreement, and a successful Ukraine making progress toward even closer cooperation with the E.U. Instead, we pass a new milestone on what is becoming a much too long and painful road.

In March 2007, hopes were high for a sustainable democratic development of Ukraine. Indeed, the country has been regarded as a beacon of democracy in the former Soviet Union and has a better track record of free and fair elections than most other countries in the region.

This has allowed the E.U. to go for much closer relations with Ukraine and also helped pave the way for the Eastern Partnership — an ambitious policy aiming at political association and economic integration between the E.U. and its six Eastern European partners.

Today, however, we are at an impasse in the association process. While negotiations on the association agreement were successfully concluded in December 2011, the way forward — through signing and ratification of the agreement — has in effect been blocked by Ukraine’s actions.

The reason for this is simple: Developments in Ukraine in the last two years have caused us to question Kyiv’s intentions with respect to the fundamental values that underpin both the agreement and our relations in a broader sense.

Following Viktor Yanukovich’s victory in 2010 in the presidential election, which was widely recognized as meeting international standards, Ukraine adopted an ambitious reform agenda, aiming mainly at boosting economic growth, alleviating the effects of the financial crisis and setting the country on a course toward deeper and closer ties with the E.U. From our side, we could only support such a strong commitment to reforms, and we strongly welcomed Ukraine’s European choice.

We cannot, however, conceal our growing concerns regarding the state of democracy in Ukraine. Independent media and civil society organizations report pressure from the authorities.

In late 2010, criminal proceedings were started against a number of leading opposition politicians. And a year later, former Prime Minister Yulia Tymoshenko was sentenced to seven years in prison for allegedly abusing her office, following a trial that has been widely criticized both in Ukraine and abroad as not meeting international standards.

Moreover, more than a dozen other opposition politicians are facing similar charges. On Feb. 27, the former minister of the interior, Yuri Lutsenko, was sentenced to four years in prison after another disappointing trial.

These trials bear the marks of politically motivated and selective justice. According to independent experts, they have been conducted in a manner that has failed to respect the principles of the rule of law and the human rights of the defendants.

These developments are incompatible with Ukraine’s own European choice. Democracy, human rights and the rule of law are the values underpinning the association agreement and Ukraine has already committed itself to them in the framework of the O.S.C.E., the Council of Europe, and also vis-à-vis the E.U. Thus, it is fair to say that the association agreement has been imprisoned, and the Ukrainian leadership is holding the key.

In October 2012, Ukrainian voters will elect a new parliament. This will be a litmus test for democracy. On that day, the eyes of the international community will be on Ukraine, with the hope and expectation that the country will not renege on its tradition of free and fair elections. This includes ensuring that the opposition is allowed to participate fully.

We wish to underline that ultimately, it is the responsibility of the government to ensure that all political parties, including the opposition and its leaders, are able to participate on equal terms. We call on Ukraine to send an early invitation to the O.S.C.E. Office for Democratic Institutions and Human Rights to pave the way for a substantial international observation mission.

We see ourselves as Ukraine’s allies. We believe in the people of Ukraine and in Ukraine’s democratic and economic potential. We know that the road of reforms, which Ukraine has chosen to take, is long and challenging.

But we are convinced that closer political and economic ties, as well as people-to-people contacts, between the E.U. and Ukraine offer huge benefits for both partners.

Twenty years of independence and sovereignty have brought an irreversible change in the mentality of the Ukrainian society. The people of Ukraine are Europeans and share European values. Our goal is to anchor Ukraine in the European family, as symbolized through the signing and ratification of the association agreement.

We call on the Ukrainian leadership to display the political courage and wisdom needed for this to happen.

Carl Bildt, William Hague, Karel Schwarzenberg, Radoslaw Sikorski and Guido Westerwelle are the foreign ministers of Sweden, Britain, the Czech Republic, Poland and Germany.

Political corruption and preparations for election fraud in Ukraine

TOP

image
Ihor Rybakov, head of the pro-presidential Reforms for
the Future parliamentary faction who hands out bribes.

http://jamestownfoundation.blogspot.com/2012/02/political-corruption-and-preparations.html
Feb. 21, 2012

image of Taras Kuzio Taras Kuzio

There have long been rumors and some evidence that Presidents Leonid Kuchma and Viktor Yanukovych (this practice was not used by President Viktor Yushchenko) have bought opposition deputies to encourage them to defect to pro-presidential parliamentary coalitions (see EDM, February 17). Bribes are allegedly in the form of down payments of $1 million or more, as well as $20-25,000 per month ‘salaries.’ The ‘salaries’ are paid when defectors vote for pro-presidential laws and resolutions.

In the Kuchma era, the number of defectors was far smaller than under Yanukovych because presidential pressure was far less and as a consequence, parliament never became Kuchma’s rubber stamp institution. Under Yanukovych, the scale of political corruption has exponentially grown, the numbers of deputies who have been bribed to defect has tripled and parliament has become a de factor rubber stamp institution.

The tape recordings provide evidence of political corruption, cynicism in the ruling authorities and preparations for falsification of the October 2012 parliamentary elections. In December 2011, Bloc of Yulia Tymoshenko [BYuT] parliamentary deputy Roman Zabzaliuk pretended to defect to the pro-presidential Reforms and Stability parliamentary coalition and taped the ensuing conversations with head of the pro-presidential Reforms for the Future parliamentary faction Ihor Rybakov. The Reforms for the Future faction mainly consists of 19 former opposition deputies.

The tape recordings provide evidence of political corruption, cynicism in the ruling authorities and preparations for falsification of the October 2012 parliamentary elections. The prosecutor’s office has, not surprisingly, refused to investigate the corruption. Following is a translation of one part of the conversations.

Roman Zabzaliuk: Can you tell me if the starting negotiating figure is around $500,000? Is this indeed the case?

Ihor Rybakov: Yes! Yes! Yes! The starting negotiating figure is $500,000, …and it is important that this is clearly understood…This is the first point. And the second point is that we should reach agreement with them as we need candidates in western Ukraine like we need (fresh) air. This is what the President of Ukraine himself…

RZ: In District Election Commissions (OVK) or as deputies?

IR: Yes, f**k, candidates for (parliamentary) deputies!... They will put pressure on BYuT and (Arseniy) Yatseniuk.

RZ: Yanukov or do you mean Yatseniuk?

IR: Yes, Yatseniuk. We need them today…the President said to me to my face at our meeting “F**k, give me as many as you can, the maximum!”

It does not f**king matter where they are from. The most important point is that I control some of these slaves… IR: We need any kind of candidates. F**k, any kind! What is most important is that they are allied to us. The (candidates) …who have popularity in western Ukraine. It does not f**king matter where they are from. The most important point is that I control some of these slaves…We will include them in majoritarian districts… All of the power of the authorities will be used toward getting them elected, which includes oblast (councils), governors, head of the (presidential) administration, SBU (Security Service), and prosecutors office. The entire set of administrative resources. This will be so brutally undertaken that they will be f**ked over.

Source:
Ukrayinsky Tyzhden, 23 Feb 2012, p.14.

The tapes made by Roman Zabzaliuk can be listened to here at http://tyzhden.ua/Politics/41780.

Yanukovych's two years in power

TOP

Mykola Riabchuk

Two years ago, Viktor Yanukovych was inaugurated as the fourth president of Ukraine. He stated his intention to carry out much needed economic reforms largely neglected by his predecessors and promised to fix dysfunctional state institutions. But Yanukovych has instead accumulated enormous power, making all branches of government de facto subordinate to his office. With parliamentary and presidential elections looming in the fall of 2012 and 2015, he has two options. Either he falsifies the elections and uses his formidable police apparatus to pacify the restive society, or he negotiates a transfer of power and immunity guarantees with the opposition.

[…]

His master plan was apparently to re-establish some Vladamir Putin-style “vertical separations of power” that looked suitable for him and his neo-Soviet Party of Regions and excusable for their purported reformist goals. Within two years, he subjugated the parliament, purged the Constitutional court, manipu- lated the 2010 local elections, canceled (in a highly dubious way) the 2004 constitutional amendments that restrained president’s power, and staffed all the executive bodies and law-enforcement agencies with his buddies (most of them from his native Donetsk region). He also emasculated the disobedient Supreme Court by creating “branch supreme courts,” authorized the anti-constitutional “Supreme Council of Justice” (bunch of his picked-up loyalists) to supervise and penalize judges, and launched a large-scale offensive on civic freedoms, independent mass media, and political opposition, including criminal persecution of his political rivals.

http://www.gmfus.org/wp-content/files_mf/riabchuk_yanukovychstwoyears_feb12.pdf
http://www.gmfus.org/archives/yanukovychs-two-years-in-power

Eugenia Tymoshenko on BBC Hardtalk - VIDEO

TOP

Feb 21, 2012

image
http://www.youtube.com/watch?v=pN8bpbdwjV4&feature=youtu.be

Ukraine-Macroeconomic situation – December 2011

TOP

http://www.unian.net/eng/news/news-483617.html
03.02.2012

WASHINGTON, D.C. - The "Ukraine - Macroeconomic Situation - December 2011" analytical report prepared by the SigmaBleyzer private equity investment firm and The Bleyzer Foundation (TBF), Kyiv, Ukraine, members of the U.S.-Ukraine Business Council (USUBC), http://www.USUBC.org, is found below.

SUMMARY POINTS 

  1. Real GDP growth is estimated at about 5% yoy in 2011.
  2. Agriculture was among the main drivers of real GDP growth in 2H 2011.
  3. Industrial production declined by 0.5% yoy in December, hit by a more challenging external environment. However, it reported a 7.3% yoy increase for the year.
  4. Economic growth is forecast to moderate to about 3% yoy in 2012.
  5. The state budget deficit stood at about 1.7% of estimated GDP in 2011, significantly below target. However, the general public sector deficit exceeded the IMF target.
  6. A record high harvest helped contain consumer price growth to 4.6% yoy in 2011.
  7. The current account deficit widened to $8.7 billion in January-November and is estimated to reach about 5.7% of GDP in 2011.
  8. The Hryvnia was under depreciation pressure in 2H 2011 due to a widening CA gap, high external financing needs and strong population demand for foreign currency. However, the Hryvnia  exchange rate remained virtually stable through the end of the year.
  9. Due to NBU foreign currency sale interventions and unfavorable valuation changes, Ukraine’s gross international reserves fell to $31.8 billion at the end of 2011.

EXECUTIVE SUMMARY

In 2011, the Ukrainian economy grew by about 5% yoy, up from 4.2% yoy in the previous year. Private consumption was one of the main drivers of real GDP growth in 2011. It expanded by about 14% yoy over the first nine months of 2011. Thanks to a record high harvest of grains (56.7 million tons) and other crops, agricultural sector output was up by 17.5% yoy in 2011. The record high harvest caused a decline in consumer price inflation to 4.6% yoy at year-end, the lowest level in the last 9 years.

High growth in agriculture helped to compensate for weakening exports in the second half of the year. Being a very open economy, with exports accounting for more than 50% of GDP, Ukraine is sensitive to global growth dynamics. During 1H 2011, Ukraine benefited from the global recovery, elevated commodity prices and improved access to external financing. The intensification of the sovereign debt crisis in the Euro area since summer 2011 affected global trade developments and hit Ukraine’s exports.

In real terms, exports declined by 3.4% yoy in 3Q 2011. On a positive note, as exports have significant import content, imports also lost momentum in the second half of 2011. However, as prices of energy resources remained high and imports grew faster than exports, the current account deficit widened to $8.7 billion over January-November 2011. The gap is estimated to reach about 5.7% of GDP for 2011.

The Hryvnia was under depreciation pressure in December 2011, generated by external debt redemptions and strong population demand for foreign currency. Improved banking sector liquidity also added to these pressures. But thanks to improved agricultural exports, higher commercial bank demand for Hryvnias and continuing NBU interventions in the interbank market, the Hryvnia exchange rate remained virtually stable. At the same time, due to unfavorable valuation changes, gross international reserves fell by almost 2% in December compared to the previous month.

In 2012, real GDP growth is projected to moderate to about 3% yoy, mainly on account of a more difficult external environment. At the same time, political uncertainty and a difficult winter crop outlook add to downside factors. Due to a projected lower agricultural harvest, low base effect and higher social spending ahead of the elections, inflation may accelerate to about 9% in 2012.

In 2011, Ukraine’s public sector deficit (including Naftogaz and Pension Fund) amounted to about 4.5% of GDP. Although the deficit exceeded the IMF target of 3.5% of GDP, the Ukrainian authorities made significant progress in reducing fiscal imbalances. In 2012, the government is set to continue its fiscal consolidation efforts. The 2012 budget law was approved at the end of 2011, targeting the state budget deficit at 1.7% of GDP.

However, the general public sector deficit may be around 3.5% of GDP due to government reluctance to raise natural gas tariffs to the population and likely pre-election fiscal loosening. Despite a further decline in the fiscal deficit, Ukrainian public finances may be under strain in 2012 due to high government borrowing requirements. 

Due to moderation of economic growth and likely lower volumes of energy imports, Ukraine’s current account deficit is projected to improve to about 5% of GDP in 2012. However, coupled with large external debt financing needs and tighter access to foreign financing, this may cause the Hryvnia depreciation risks to materialize during the year.

At the same time, given the still high level of gross international reserves, a notable part of private external debt due to foreign parental or affiliated companies and banks, and the government’s intent to re-engage with IMF, the depreciation is likely to be moderate.

Complete article[ here ].

Femen protest at Russian national gas company Gazprom in Moscow TOP

http://femen.livejournal.com/

image
image

On Monday, Feb. 13, Femen activists protested in front of Russian national gas company Gazprom. They called for Russia to sell gas to Ukraine at a more affordable rate. In recent weeks, Ukraine has experienced record low temperatures and dozens of deaths. At the time of the protest, the temperature in Moscow was -26 celsius.

 
Вирок Луценку: реакція світу TOP

http://obozrevatel.com/politics/16983-virok-lutsenku-reaktsiya-svitu.htm
28 лютого 2012

image

«Справа Луценка не є результатом справедливого суду в правовій системі, повагою до верховенства закону і основних прав людини», – пише на своїй сторінці у Фейсбуці колишня доповідачка Ради Європи по Україні Ханне Северінсен. «Суд не дозволив ряду свідків бути почутими у суді, незважаючи на те, що багато хто з них відмежувався від своїх попередніх заяв».

Ціла стаття [ тут ].

Діти Луценка пишаються батьком і готові до конфіскації майна

TOP

http://gazeta.ua/articles/politics/_diti-lucenka-pishayutsya-batkom-i-gotovi-do-konfiskaciji-majna/424598
27.02.2012

image Сім'я екс-міністра внутрішніх справ Юрія Луценко не має наміру покидати Україну.

Про це заявила дружина екс-міністра Ірина Луценка в ефірі 5 каналу, передає Українська правда.

Відповідаючи на питання, чи збирається вона вивозити дітей з країни, дружина екс-міністра заявила: "Звичайно, ні".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Луценко знав, на що йшов" - Вадим Колесніченко

При цьому Ірина Луценко зазначила, що переживе конфіскацію майна.

"Життя не вимірюється тільки тими машинами, які можуть конфіскувати, тою квартирою, яка у нас є. Світ не без добрих людей, ми здорові, самодостатні люди, я думаю, заробимо, друзі допоможуть", - сказала вона.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Луценку не варто розраховувати на Апеляційний суд - екс-суддя

"Діти готові були до того, вони гордяться батьком, морально підтримують нас, розуміють, на які ми йдемо кроки, жертви, і готові були до того", - додала дружина екс-міністра.

Нагадаємо, 27 лютого Печерський райсуд Києва засудив Луценка до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Таємнична історія поглинання України Росією

TOP

image
БАНДИТ І БАНДЮКОВИЧІ

http://glavcom.ua/articles/6415.html
2 березня 2012-03-02

«Gazeta Wyborcza»

Володимир Путін лише в середині 2011 року перестав підтримувати Юлію Тимошенко і зробив ставку на Віктора Януковича, повідомила у вчорашньому номері «Gazeta Wyborcza». Той (Янукович- ред.) взамін погодився на роботу російських радників у спеціальних службах України, координацію та узгодження призначень в українському уряді з Москвою.

Така картина вимальовується після оприлюднених порталом Wikileaks повідомлень американського аналітичного центру Stratfor, який ще називають тінню CIA (ЦРУ). Stratfor діє від імені урядів і приватних клієнтів, а зібрана ним інформація важається дуже вірогідною.

14 вересня 2011 року аналітик по Євразії Лоурен Гудріх (Lauren Goodrich) відправив емейл до керівника відділу аналітики Ріів’є Бала ( Reeve'a Balla), в якому пише: « Путін ніколи не хотів, аби Янукович був при владі без противаги. Існування такої противаги в особі Тимошенко мало б зміцнити позиції Кремля в Києві».

З донесень виникає, що Путін давав собі звіт у тому, що колишній прем’єр – міністр, і пізніше керівник опозиції, не є такою проросійською, як президент України, але вважав, що для здобуття влади і перемоги над Януковичем Тимошенко буде готова порозумітися з Росією.

Мало значення також і те, що в січні 2009 року Путін і Тимошенко підписали надзвичайно вигідну для Росії газову угоду. У Києві дотепер вважають, що, пішовши на такий збитковий для України крок, Тимошенко хотіла купити підтримку або, принаймні, нейтральність Кремля на час президентських виборів в Україні 2010 року.

Обидвом українським претендентам на владу – Тимошенко і Януковичу – вкрай необхідна була така підтримка Москви наприкінці 2009 року. Схоже, що російські керівники саме тоді й запевнили Януковича, що не робитимуть ставку на Тимошенко, якщо той буде угоджувати з ними кандидатури на посади ключових урядовців в майбутньому українському уряді. Янукович змушений був погодитися.

Але Путін й надалі ставив на Тимошенко, аби тримати під контролем Януковича. Тоді втрутився президент Росії Дмитро Медведєв і російський прем’єр врешті погодився змінити позицію, але за умови, що російські радники будуть відряджені до керівництва Служби Безпеки України (спадкоємниці КДБ), а посади в українському уряді, особливо в силових міністерствах і армії, будуть займати особи абсолютно узгоджені з Москвою. Список таких кандидатів мав затвердити особисто Путін.

Інформацію, викрадену хакерами і розповсюджену Wikileaks, підтверджують усі наступні події в Україні.

Про наявність російських радників в центральному офісі спецслужби в Києві говорять вже більше року. В результаті останніх змін у силових міністерствах крісла міністрів отримали люди, що ще донедавна були громадянами Росії, а це, між іншим, новий шеф СБУ Ігор Калінін і новий міністр оборони Дмитро Саламатін. Останній - Саламітін - аж до кінця 90-х років займав керівні посади в Москві.

Донесення Stratforu може підтвердити й доля самої Тимошенко – з осені минулого року вона відбуває семирічне тюремне покарання за підписання газової угоди з Росією, яку прокуратура і суд визнали неприйнятною і збитковою для України.

Інформацію Stratfor також підтверджує й те, що минулого року, коли Україна намагалася підписати угоду про асоціацію з Європейським Союзом , відмовивши Росії увійти до Митного Союзу Росії, Білорусії та Казахстану, Путін був одинаково розлючений як на Януковича, так і на Мєдвєдєва. І рішуче зажадав від президента Росії, аби той закликав керівника України до порядку. До схожої розмови поміж Мєдвєдєвим і Путіним доходило ще влітку 2011 року в Сочі, яка тоді переросла в обмін взаємними образами.

За матеріалом Gazeta Wyborcza підготував і переклав Володимир Олійник

Кужель: «Вибори мера Києва та єднання опозиції» - ВІДЕО

TOP

http://www.radiosvoboda.org/content/article/24503016.html
03.03.2012

image
http://www.youtube.com/watch?v=NwSge6b2pDI&feature=player_embedded

Київ – Опозиція як ніколи наблизилася до об’єднання. Утім, питання про єдиного опозиційного кандидата на посаду мера столиці досі залишається відкритим. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода розповіла відомий громадсько-політичний діяч, координатор руху «Громадянський опір» Олександра Кужель. За її словами, «ліквідність» столичної міськради не поступається парламентській. Колишній голова Держкомпідприємництва та колишній заступник голови партії «Сильна Україна» запевняє, що ухвалення дієвого механізму відклику депутатів усіх рівнів є одним із ключових завдань громадянського суспільства.

Жінки парламенту ополчилися проти Литвина

TOP

http://www.unian.net/ukr/news/489427-jinki-parlamentu-opolchilisya-proti-litvina.html
02.03.2012

Народні депутати, члени міжфракційного депутатського об`єднання «Рівні можливості» обурені словами голови українського парламенту Володимира ЛИТВИНА про те, що жінка «стоїть на нижчому щаблі, ніж чоловік».

Цю заяву від імені об’єднання озвучили співголови – народні депутати Ірина ГЕРАЩЕНКО (НУ-НС), Олена КОНДРАТЮК (БЮТБ) та Юлія КОВАЛЕВСЬКА (ПР), йдеться в переданій УНІАН заяві депутатського об’єднання.

Депутатки нагадують, що це не перша заява голови Верховної Ради України, яка сприймається як дискримінаційна та така, що порушує гендерну рівність і елементарну етику. «Подібні висловлювання сприймаються як відверта зневага до українських жінок і до жінок в політиці зокрема», - вважають парламентарки.

«Ще більше здивування викликає те, що спікер дозволяє собі вільне трактування основ християнства. Православна традиція - це особливе почитання Богородиці, яка дала життя Спасителю. Так само дивує погляд академіка, доктора наук, історика ЛИТВИНА на українську ментальність і традицію, в якій начебто жінці відводиться друге місце. В українській історії є чимало прикладів героїчних жінок, українці завжди виховували дітей у повазі до жінки-матері», - йдеться у заяві міжфракційного об`єднання.

«Шовіністські заяви представників влади по відношенню до жінок в Україні стають нормою. Такими заявами про другосортність жінки суспільству нав`язують думку про якусь вигадану цими невихованими і неосвіченими чоловіками - політиками «патріархальну традицію» про роль жінки як домашньої обслуги. Подібна філософія віддаляє Україну від ЄС, де гендерна рівність є ознакою демократичного суспільства і важливою складовою політики".

МФО «Рівні можливості» засуджує будь-які прояви демонстративного нав’язування стереотипів щодо пасивної ролі жінки в суспільстві та політиці.

Представники об’єднання «Рівні можливості» очікують вибачень від спікера Верховної Ради В.ЛИТВИНА за некоректні висловлювання на адресу жінок, і закликають виборців на майбутніх парламентських виборах не підтримувати тих політиків, які відкрито дискримінують права жінок на активну життєву і політичну діяльність.

Нагадаємо, сьогодні, 2 березня, В.ЛИТВИН виразив сумніву в доцільності законодавчого визначення квот представництва жінок в органах державної влади. "Але суспільство не виконуватиме (законодавчі норми), якщо ми не позбавимося того, що у нас є вже традицією і, в принципі, воно входить в християнську ментальність, згідно з якою чоловік - це вища істота, оскільки жінка створена була з ребра Адама. Відповідно вона вже стоїть на нижчому ступені", - сказав він.

Львівська міськрада: є лише один спосіб позбутися авторитарного президента

TOP

http://www.unian.net/ukr/news/news-486691.html
18.02.2012

Депутати Львівської міської ради просять Верховну Раду України розглянути законопроект про імпічмент Президента України.

Депутати Львівської міської ради просять Верховну Раду України розглянути законопроект про імпічмент Президента України.

Як повідомив УНІАН голова фракції ВО „Свобода” у Львівській міській раді Руслан КОШУЛИНСЬКИЙ, 16 лютого на сесії Львівської міської ради депутати проголосували за звернення до ВР „з вимогою забезпечити реалізацію конституційного права народу України і невідкладно розглянути та прийняти проект закону «Про порядок імпічменту Президента України».

У тексті звернення, яке буде направлено до Верховної Ради України, зазначається, що „за два роки перебування при владі Віктора ЯНУКОВИЧА та його «команди», вони довели народ до крайньої межі. Вони відібрали в українців законні пільги, в підприємців - можливість заробляти на життя, в пенсіонерів – можливість вижити, в усіх мешканців України – можливість жити в нормальній державі. Змінивши в неконституційний спосіб Конституцію України, в народу фактично відібрали можливість впливати на владу. А тому імпічмент – єдиний спосіб позбутися авторитарного Президента”.

Також депутати наголошують на тому, що „оскільки практична реалізація імпічменту неможлива через відсутність чіткого механізму в чинному законодавстві, прийняття Закону України «Про порядок імпічменту Президента України» - першочергове завдання опозиції”

„Законопроект про імпічмент Президента вже внесений до парламенту. Він покликаний забезпечити ефективність та прозорість процедури імпічменту. Необхідно усвідомити, що відчуття абсолютної безкарності у чинного Президента та його злочини проти народу - це великою мірою наслідок неможливості реалізувати процедуру імпічменту. А тому, ми звертаємося до Верховної Ради України з вимогою забезпечити реалізацію цього конституційного права для народу України! Невідкладно розглянути та прийняти проект Закону України «Про порядок імпічменту Президента України», - йдеться у тексті звернення, яке передано УНІАН.

У продаж не надійшов останній номер "Українського тижня"

TOP

https://mail.google.com/mail/u/0/?shva=1#inbox/13590be0e95a972c
17 лютого, 2012

image Черговий номер журналу "Український тиждень" не надійшов у продаж, проте редакція не коментує причини, через які це сталося і повідомляє, що наступний номер вийде 24 лютого.

Станом на вечір 17 лютого не було відомо, з чиєї ініціативи журнал не потрапив до читача.

У той же час, інтернет-видання "Телекритика" опублікувало матеріал, в якому твердить про вилучення тиражу журналу через публікацію у ньому двох критичних матеріалів про останні кадрові зміни в уряді, а також про можливі фальсифікації на майбутніх виборах до парламенту.

За версією видання, наклад було вилучено з продажу, хоча в окремі пункти періодики у Києві журнал таки надійшов.

Однак пізніше матеріал "Кадри вирішують все: нові призначення свідчать про недовіру президента "кадровому резерву" Партії регіонів" з’явився на сайті tyzhden.ua, який є онлайн версією журналу "Український тиждень".

Як стверджують дописувачі на Facebook, на обкладинці номера, який був надрукований, але не надійшов у продаж, анонсується матеріал про вибори-2012 та наводяться цитати з Клацнутирозмови депутатів парламенту Ігоря Рибакова і Романа Забзалюка.

Автор цього матеріалу Олександр Михельсон в Facebook написав: "Моя ж стаття вийшла на сайті. Але головне інше: КИМ вилучений наклад?".

Продавці періодики в метро сказали кореспонденту ВВС Україна, що журнал вони не отримали. Про це також сказали у магазині мережі "Книгарня Є", уточнивши, що зазвичай журнал надходить кожного четверга.

Редактор інтернет-версії журналу Дмитро Крапивенко у мережі Facebook написав, що не коментуватиме ситуацію.

Водночас, він вказав, що припущення "Телекритики" щодо невиходу журналу "через окремі статті не підтверджуються".

Захід для об'єднання зусиль професійних громадських організацій проти податкового тиску

TOP

16 лютого 2012 року члени Правління Федерації роботодавців транспорту України на чолі з Головою ФРТУ Орестом Климпушем  взяли участь у спільному засіданні представників АсМАП України, ФРТУ та профспілки працівників автомобільного транспорту, присвяченому загрозливій ситуації, що склалася на ринку міжнародних автомобільних перевезень. 

Перевізники стурбовані значним податковим тиском та масовим неповерненням ПДВ, практичною відсутністю сприяння ввезенню та підтримки міжнародних перевезень, збільшенням часу оформлення митних документів, внаслідок чого час простою транспорту зростає і перевізники несуть значні збитки.

Невизначеність питання оформлення, видачі, обміну та звітності дозволів на проїзд територією іноземних держав при виконанні перевезень у міжнародному сполученні після припинення діяльності ДП «СМАП» також є суттєвою перешкодою для виконання перевезень.

Окремо слід сказати про стурбованість та обурення підприємців-власників транспортних засобів, спричинені новою редакцією Митного кодексу. Під час роботи над ним залучалися фахівці громадських організацій, в тому числі і ФРТУ, уважно перевірялося кожне положення та вносилися поправки. Незважаючи на це, сьогодні прийнятий закон, окремі положення якого не відповідають світовому досвіду та міжнародним угодам. Йдеться про ст.. 352 кодексу, яка узаконює затримку та конфіскацію автомобіля при відхиленнях у оформленні супровідних документів на вантаж, та інше.

У своєму виступі О. Климпуш зазначив, що такі положення Митного кодексу протирічать Конституції України і є згубними для перевізників. Для виправлення ситуації необхідно вилучити із законодавства норму, що передбачає звинувачення перевізника і водія за недостовірні дані в супровідних документах, затримку автомобіля і навіть його конфіскацію. Обговорювалася необхідність вирішення питань, що гальмують розвиток міжнародних перевезень,  а саме - відміна мита і ПДВ, надання пільгових кредитів на імпорт рухомого складу, повернення ПДВ, розподіл дозволів та ін.. з якими Федерація неодноразово зверталася до керівництва Міністерства, проте у відповідь отримувала формальні відписки.

Уряд не сприяє вирішенню проблем галузі, навіть при кращих, ніж будь-коли, умовах, коли міністерство очолює Віце-прем’єр-Міністр.

Декларуючи сучасні підходи до суспільного устрою, все робиться навпаки. Зміни до законів лише погіршують ситуацію – якщо не в Митному, то у Податковому кодексі, або при так званій «гуманізації» іншого законодавства.

«Нажаль, започаткована більше року тому адміністративна реформа паралізувала будь-який розвиток сфери перевезень» - зазначив  Голова ФРТУ, додавши, що таким чином втрачається конкурентоздатність нашого бізнесу, а разом із нею – так складно завойований авторитет перевізників.

За підсумками засідання прийнято Меморандум та Постанову про співпрацю та спільні дії із вирішення проблемних питань у сфері міжнародних автомобільних перевезень, що будуть спрямовані на відновлення позицій автоперевізників на ринку, а разом з тим і соціальної захищеності водіїв.

Також підготовлені та надіслані  звернення до керівництва держави щодо вирішення ситуації, що склалася, в яких йдеться і про рішучу налаштованість до  боротьби за права перевізників.

Даний захід є до об'єднання зусиль професійних громадських організацій, викликаний нагальною необхідністю внести зміни у ситуацію, що склалася, а також суттєво підвищити ефективність та результативність  спільних дій.

image
Кадри вирішують все http://www.telekritika.ua/doc/images/news/69665/page%2010-11.pdf?

image
Готуються "Дати в пику"? http://www.telekritika.ua/doc/images/news/69665/page%2012-15.pdf?

Резервація "Умань" - ВІДЕО

TOP

image
http://www.youtube.com/watch?v=aMeF_mx4Ewk&feature=youtu.be

Fake Putin arrest video becomes online hit - VIDEO

TOP

http://www.kyivpost.com/news/russia/detail/122553/
Feb. 16, 2012

image MOSCOW (AP) — A fake news report placing Russian Prime Minister Vladimir Putin in the dock has become an online hit, getting nearly 3 million views in just three days.

The digitally altered clip posted on YouTube this week used news footage of the 2010 trial of former oil tycoon Mikhail Khodorkovsky to put Putin on trial instead of the businessman.
[…]

The video, called "The Arrest of Vladimir Putin," shows him in the courtroom, locked inside the cage where defendants in Russia are typically held during their trials. A female voice is heard "reporting" that Putin has been charged with corruption and terrorism.

The judge who convicted Khodorkovsky asks the defendant for his name and nationality, and the tape is changed so that Putin, not Khodorkovsky, responds. The audio was taken from television footage of Putin participating in the 2010 census.

The imagined arrest refers to opposition leaders' allegations that Putin and his friends have illegally amassed vast fortunes since he came to power.

Read more [ here ].

Внутрішні конфлікти Української православної церкви Московського патріархату - ВІДЕО

TOP
image
http://tvi.ua/ua/watch/author/?prog=698&video=5564

Проводові СКУ: від гасел до конкретних справ!

TOP


Для СКУ" гасло "Україна кличе - не стій осторонь"

http://www.eposhta.com/newsmagazine/ePOSHTA_120209_CanadaUS.html#ed31

уточніть будь ласка, аналізуючи ситуапцію в Україн і до чого кличе остання. Візьміть лист В.Монастирського "Націоналізм: чим він є? Лікбез для еліти" (Слово Просвіти число 6, стор.2) Мабуть, це буде лікбезом і для СКУ, і для Діаспори.

Леонід Пінчук
Україна

ADMINISTRATION, subscribing, unsubscribing, etc. TOP

Myroslava Oleksiuk
-- editor-in-chief


Марта Онуфрів
-- кореспондент
Marta Onufriv
-- correspondent

Halyna
Галина Мокрушина
-- переклад
Halyna Mokrushyna
-- translation

diana
Діана Мережко
-- кореспондент
Diana Merezhko
-- correspondent


John Heron
-- webmaster www.eposhta.com


Ihor Prociuk
-- story layout and design

We hope you found ePOSHTA informative and will share it with others. Your submissions and suggestions are always welcome.

eposhta-CanadaUS@yahoogroups.com
or
myroslava@rogers.com

Use the following e-mail addresses to:

SEND us e-mail:
eposhta-CanadaUS@yahoogroups.com

Subscribe to the ePOSHTA-CanadaUS NewsMagazine:
Is one of your friends forwarding ePOSHTA to you? Why not subscribe directly! Just enter your e-mail in the box below and click on Subscribe Now!.

Unsubscribe from the ePOSHTA-CanadaUS NewsMagazine:
Send an email to:
eposhta-CanadaUS-unsubscribe@yahoogroups.com
YahooGroups (which managers our subscriptions) will send you an e-mail -- to which you must reply -- in order to confirm that you want to unsubscribe.

Subscription Issues:
Having difficulty subscribing (or unsubscribing)? Or maybe you want us to add your friends to our newsmagazine? Contact:
subscription@eposhta.com
Make sure you have "Subscription" in the subject line.

Events, Conferences, Employment:
Send announcements at least two weeks before the event date to: events@eposhta.com
See the guidelines for submitting EVENT announcements.

If you maintain a website of events for your city or region, let us know. We will add a link to your site in our ePOSHTA newsmagazine.

Editor-in-Chief:
Myroslava Oleksiuk myroslava@rogers.com

Layout:
John Heron
Ihor Prociuk

ePOSHTA acknowledges the technical support of www.eposhta.com in the production of the ePOSHTA Newsmagazine.