...за версією еПОШТИ

Юлія Тимошенко

Політичний діяч світового та всеукраїнського рівнів. Лідер іменного блоку, В/О «Батьківщина». Єдиний український державник під сучасну пору, яка доказала, що інтереси України й українського народу ставить вище всього. Адже, будучи провідним лідером протестного руху проти Л. Кучми, підтримала в президенти України кандидатуру іншого, бо розуміла, що це – єдиний шанс на оновлення країни. На жаль, цього не можна сказати про жодного з нинішніх отаманчиків із претензіями на гетьманську булаву, що задля задоволення власних амбіцій готові піти на будь-які неадекватні кроки. Саме це вони продемонстрували під час президентських виборів-2010, не підтримавши кандидатуру Юлії Тимошенко. Саме вони найбільше винні в тому, що владу в Україні захопили донецькі кримінальні авторитети садистичної закваски, які вже перетворили Україну в справжній бандостан.

Надзвичайно харизматичний провідник, яка може підняти весь український народ на боротьбу зі злочинною владою, що й спостерігаємо упродовж останнього десятиріччя. Саме вона була тим публічним двигуном, що призвів до помаранчевого Майдану. Саме через страх перед її харизмою, авторитет, організаторські здібності, зрештою, перед втратою владного корита, сьогоднішня донецька бандомафія кинула Ю. Тимошенко за тюремні ґрати. Не підтримувати її нині, в час її важких випробувань і терпінь, значить, бути закомплексованим «гомосовєтікусом», який нехтує загальноприняті цивілізованим світом людські права. 

Колишня російськомовна мешканка Дніпропетровська, яка, прийнявши національні інтереси титульної нації за свої, неодноразово підтверджувала свою українськість. Утім, її суто економічну діяльність на посаді прем`єр-міністра варто розлядати під кутом безперервних колод, які кидав їй під ноги Віктор Ющенка та люди з його найближчого оточення.

Людина неймовірної енерґії й сили волі. Варто хоча б пригадати виборчі кампанії останнього десятиріччя, коли  вона встигала впродовж дня проводити по декілька мітинґів. Про її неймовірну працездатність як післяпомаранчевого прем`єр-міністра ходили леґенди. Останньо ця тендітна й елеґантна жінка, з величезним почуттям національної гідності й честі, безстрашно стала на прю з усією владною машиною донецької бандомафії. Оскільки остання не залишила жодних шансів на існування будь-якому українському громадянинові, всій Україні.

Вона могла виїхати за кордон, рятуючися від усіх бід і нещасть, які їй випало перенести. Але вона не залишила України й віримо, що незабаром буде в числі тих, хто очолить всеукраїнський рух на злам усієї злочинної системи донецької бандократії!

Юрій Луценко

Виходець з партноменклатурної родини. Від комсомолу прийшов до українського патріотизму державницького зразка. Один з польових командирів помаранчевого Майдану. Імпульсивний, гостроязикий, майстер влучних слів і не менше влучних виразів. Чудовий оратор, організатор. Після помаранчевої революції очолив правоохоронні органи. Став співорганізатором політичної сили «Народна самооборона», яка базувалася на державницьких засадах.    

У кінцевому висліді разом із Ю. Тимошенко та іншими став заручником загравання В. Ющенка з бандформуванням під політичною вивіскою «Партія реґіонів України», а радше прикінцевої зради «месією» українських національних інтересів.

Донецька бандократія не забула і не простила його відчайдушної спроби втілити в життя майданне гасло «Бандитам – тюрми!». Після приходу до влади донецького олігархату проти нього порушено безпідставну кримінальну справу, а рік тому його кинуто за тюремні ґрати. Суд над ним, як і над Ю. Тимошенко та ін. ув`язненими її екс-чиновниками, став демонстрацією знищення злочинною владою українського незалежного правосуддя.

Людина залізної волі й безмежної безкомпромісності. Він оголосив голодування проти сваволі донецького паханату й усупереч загрозі власному здоров`ю не приймав їжі впродовж місяця. Він ішов до фатального кінця. На щастя, припинив голодування після неодноразових звернень до нього церковних і суспільно-громадських авторитетів.

Дотримується  своєрідного гасла: «Краще жити за тюремними ґратами, ніж плазувати перед донецькими бандитами!».

Геннадій Конопльов (1942 року народження).

Вбито силовиками під час насильницької ліквідації наметів у Донецьку 27.11.2011 року. Затоптаний сучасними чорносотенцями або доведений ними до інфаркту, в тому числі й через отруєння організму чадним ґазом. Вічна Йому пам`ять!

Голова ветеранської організації учасників і дітей війни у м. Родинське Донецької області, член В/О «Батьківщина». Колишній шахтар на пенсії. Напрочуд чесна, справедлива і порядна людина. Останньо брав участь в донецьких протестних акціях проти фінансових зазіхань бандитської влади на доплати ліквідаторам Чорнобильської техногенної катастрофи. Не протестував за збереження своїх кровних грошей, а з почуття солідарності, громадянського обов`язку. Незадовго перед кончиною відважно звинуватив так званого президента  В. Януковича у своїй смерті.

Геннадій Конопльов – провісник  тієї громадянської позиції мешканців східних і південних областей України, внаслідок якої вони відстоюватимуть не групові інтереси, а загальноукраїнські. Здебільшого завдяки цьому в переспективі буде покінчено з нинішнім бандитським режимом та його очільником В. Януковичем.

Oksana Bashuk Hepburn

Almost everyone has favorite lists this time of year-- best movies, books, persons… For the 9th year, here is my list of the BEST and WORST issues, events and personae that have impacted profoundly on the global Ukrainian community.

 
BEST

BEST 1/ Former Prime Minister of Ukraine and key political opposition leader Yulia Tymoshenko--for her fighting spirit during her ‘show trial.’  She condemned presidential interference and the corruption of the judicial process thereby drawing a line between Ukraine’s present governance and where it needs to be as a full-fledged member of the democratic community.

BEST 2/ Ukraine’s journalists--for tenacious pursuit of independence despite the fact that over 60 have died for the cause of truth since Ukraine’s independence. 

BEST 3/ Canada’s Prime Minister, Stephen Harper--for a tough message to President Viktor Yanukovych, a letter in which Harper asked him to stand firm on his “commitment to democracy” and warning of “negative impacts” stemming from the politically motivated trial of Yulia Tymoshenko.

BEST 4/ Canada’s House of Commons-- for their commitment to keeping Ukraine in the democratic community by having a Special Debate on the erosion of democracy in Ukraine.

BEST 5/ The European Council and Ukraine for--finalizing the Association Agreement coupled with President Herman Van Rompuy’s strong signal: He said that the “politically-motivated justice in Ukraine”, in particular the Tymoshenko case resolution “will be a litmus test” for ratification. 

BEST 6/ Patariarch Sviatoslav Shevchuk, the head of the Ukrainian Greek Catholic Church--for urging Ukrainians to build a « Ukrainian world » in their homeland in response to the call  by Kirill, patriarch of the  Moscow Orthodox Church to Russophiles around the globe, and particularly in Ukraine, to build  “one Russian world”.

BEST 7/ Canadians, like Jonathan Kay of the National Post --for criticizing the Canadian Museum of Human Rights’ of selective treatment of genocides.  The museum position sends the message that the exposure of Nazi crimes against humanity is of greater value than exposing genocides perpetrated by Communist and other murderous dictatorial regimes.

BEST 8/ Ukraine’s institutions and citizens --for respecting their Constitution, among them the Head of Front for Change Party, Arseniy Yatseniuk, who condemned the Party of Regions’ parliamentarians for seditious remarks and said those who hate Ukraine and do not consider it their country (numerous oligarchs) should forfeit Ukrainian passports and go live elsewhere.

BEST 9/ Ukraine's Constitutional Court-- for banning the use of the Soviet Red Army flag as an official state symbol. 

BEST 10/ Generous donors like Peter and Doris Kule, Erast Hutsulak, Ian Ihnatowycz, Maria Fischer-Slysch, James Temerty, the Stasiuk and the Wrzesnewskyj families, Petro Jacyk Endowment Fund--for supporting issues and institutions valuable to the global Ukrainian community.

BEST 11/ The some sixty Ukrainian Greek Catholic Church youth from Canada who were among 2 million participants in the World Youth Day held in Barcelona for raising their Canadian, Ukrainian and youth day flags higher than any other hailing their commitment around the globe.

WORST

WORST 1/ Ukraine’s political leaders--for failing to learn and apply the sine qua non of democracy: the separation of powers of parliament, the executive (administration) and the judiciary thus putting Ukraine at the top of the world’s corruption scale and losing its formerly high ”free” rating.

WORST 2/ European thinkers and leaders (except Poland)--for locking into the ‘old think’ regarding Ukraine and failing, for the last 20 years, to incorporate it into the European community, a mistake made after WWI and again after  WWII with disastrous consequences for Ukraine, Europe and the world. 

WORST 3/ President Victor Yanukovych and Prime Minister Mykola Azarov--for entering into agreements favouring Russia’s interests rather than Ukraine’s, specifically the Kharkiv Accords allowing Russia’s Black Sea Fleet  prolonged usage of Ukraine’s space; the creation of Ukroboronprom to facilitate defence integration with Russia; and the Free Trade Agreement aimed at Russia’s dominance of Ukraine’s economic sector.

WORST 4/ Once again, President Yanukovych-- for failing to understand the negative implications of the Yulia Tymoshenko show trial to his governance and to Ukraine.

WORST 5/ Former President Viktor Yushchenko-- for squashing compatriots like Yulia Tymoshneko; being soft on Russia; claiming that he “must run” again in the next presidential election; and otherwise transforming himself from favorite son into a Judas Iscariot.

WORST 6/ Judge Rodian Kireyev --for discrediting Ukraine’s judiciary via his verdicts in the Yulia Tymoshenko trial. 

WORST 7/ Women’s organizations in the diaspora and in Ukraine (except FEMA)--for failing to support one of their own, Yulia Tymoshenko.  Their inaction on many aspects of this issue, including their silence after she demanded Prime Minister Azarov speak Ukrainian in court, is inexcusable in view of their commitment to Ukrainian as the country’s official language.

WORST 8/ Ukraine’s Communist Party leaders, including comrades Symonenko and Vitrenko --for saying the Holodomor, the famine orchestrated by the Soviet Communist Party, is history and no longer important, and Israel’s President Shimon Peres--for lecturing Ukrainians to forget their history, Holodomor included, motivated, perhaps, by the desire to protect Lazar Kaganovich, also a Jew, and a key architect of the genocide.  

WORST 9/ The Canadian Museum of Human Rights Board of Trustees-- for selectively highlighting the Nazi genocide and under representing the equally brutal crimes of Communist and other dictatorial regimes thus undermining Canada’s law on equal treatment, and  government policy on Holodomor, and tarnishing Canada’ role as a global human rights leader.  

 WORST 10/ Signatories of the International Scholars Open Letter -- for falling into the same intellectual trap as the museum: selective focus on Nazi crimes against humanity while under-exposing Communist atrocities.

WORST 11/ Ukrainian politicians, dignitaries and representatives--for failing to speak Ukrainian in international fora including Ukraine’s representative and runner-up to the Miss Universe contest.

Oksana Bashuk Hepburn, former president of U*CAN Ukraine Canada Relations Inc. and senior policy adviser with the government of Canada, comments on Ukraine’s progress in democracy.

Walter Derzko, Strategic Foresight Institute (SFI)

What are your nominations? What other economic scandal would you add/ nominate? Lots to choose from in 2011. Let us know.

1. Kopanky and child labour scandal; Both Tymoshenko and Lutsenko are sitting in jail partly because they both tried to close illegal coal mines in Donetsk called kopanky that exploit child labor – children as young as 12 years old. See http://www.humnews.com/humnews/2011/12/3/child-labour-widespread-in-ukrainian-mines-report.html

2. Mezhehiria scandal; Yanukovych’s $10 million dollar villa, costs Ukrainian taxpayers over $227,000 per day to maintain according to Arseniy Yatseniuk

3. Boyko gas drilling platform scandal; NAFTOGAZ has overpaid US$300-400mln for two drilling platforms, regardless what Boyko tells us. The stationary platform cost  is only about US$200mln each.

4. Euro 2012 scandal; One of many. An international investigation has revealed that a Cyprus yoga instructor Lana Zamba heads the parent company of a major Euro 2012 builder which has so far won multi-million dollar orders in no-bid Ukrainian government tenders. The Organized Crime and Corruption Reporting Project discovered that Lana Zamba is the director of Eurobalt Limited, a U.K. company that owns a controlling interest in Altkom OOO, a road construction company based in Donetsk. Altkom's preferential treatment has fueled speculation by critics and journalists that high-ranked politicians are behind Altkom.

5. Corpses and body parts scandal: Corpses from Kryvij  Rikh  and 21 other cities in Ukraine are being shipped monthly  to the EU (Germany)  and US for $250,000 each for harvesting body parts, stem cells, organs and specialty materials (collagen or proteins) for cosmetics and pharmaceuticals.

6. Kickbacks to Yanukovych family scandal; All bribes given to every government agency include a portion for a “tribute” to the family. A kickback to the president and his family.

7. Money laundering scheme by Alexandr Yanukovych scandal; Yanukovych’s son Alexander has set up a money launder scheme through the DONBASS FINANCIAL TRANSACTIONS CENTER («Донбасский расчетно-финансовый центр», DFTC). to launder cash transactions from kopanky - illegal coal mines in Donbass that exploit child labour.

8. Kaskiv Road show scandal; Vladyslav Kaskiv, as Head of the National Projects Working Group for the Committee on Economic Reforms under the President Yanukovych, has been touring various cities around the world promoting so called National Ukrainian investment projects, which in reality are overinflated private (read oligarch-owned) projects, according to ex-Economics Minister Bohdan Danylyshyn

9. Cyprus banking offshoring and in-shoring scandal; Annually, Ukrainian oligarchs illegally siphon money out the Ukrainian economy, laundering money in banks in Cyprus, an EU member country and then are in-shoring it back to Ukraine as “clean money” – over $669 million in Q1 2011.

10. Stray dogs & cats scandal ahead of Euro 2012; stray animals are taken off Ukrainian streets and incinerated. Animal rights activists are infuriated world wide and are encouraging a boycott of Euro2012.

11. Obelenergo bailouts scandal; In June of 2011 the government had written off over UAH24bln (US$3bln) of arrears of Oblgaz companies, mostly in favour of Firtash and Vakselberg.

12. Economy scandal; Moody Rating Agency downgrades Ukrainian economy from stable to negative at the same time as Yanukovych says the economy is stable and growing.

13. Kaskiv kidnapping scandal from 2004. Vladyslav Kaskiv (currently Head of the National Projects Working Group for the Committee on Economic Reforms under the President Yanukovych )was charged with kidnapping but he never appeared in court to face the charges and the case/ verdict has disappeared from the court records. According to Unian Kyiv, 21 March 2006. A former activist of the civlc campaign "Pora" Igor Radchuk accuses one of the leaders of the Civic bloc PORA-PRP Vladislav Kaskiv and member of the party "PORA" Eugene Zolotarev in organizing his beating and kidnapping and extortion in December 2004.

14. Naftgas tax scandal. In October another UAH14,58 bln of NAFTOGAZ tax arrears were written off by the government for the benefit of oligarchs.

15. Fertilizer scandal; Fertilizer producers (Firtash, Kolomojsky) received additional US$630mln in  subsidies in the form of discounted natural gas (October 2010-July 2011).

16. LIVELA scandal; LIVELA rip-off was UAH5bln (US$620mln) or more. Investigations exposed two names - Volodymyr Zubyk, a Party of Regions deputy, and first deputy prime minister Andriy Klyuyev in the illegal scheme of Livela, which did not pay any taxes, and imported goods duty-free into the territory of Ukraine, illegally utilizing various schemes.

17. Diplomatic passport scandal; The Party of Regions issues diplomatic passports not just to legitimate Ukrainian diplomats who travel on diplomatic business, but to the cabinet, parliament members and all their buddies.
    
    

http://atytarenko.dreamwidth.org/95706.html
Dec. 27th, 2011

In June of 2011 the government had written off UAH24bln (US$3bln) of arrears of Oblgaz companies, mostly in favour of Firtash and Vakselberg.

In October another UAH14,58 bln of NAFTOGAZ tax arrears were written off. Total write-off is UAH38,58bln (US$4,82bln).

NAFTOGAZ had overpaid US$300-400mln on two drilling platforms, no matter what Bojko tells. The stationary platform is circa US$200mln, it is fairly well known fact.

Fertilizer producers (Firtash, Kolomojsky) received additional US$630mln of subsidies in the scope of discounted natural gas (October, 2010-July, 2011).

LIVELA rip-off was UAH5bln (US$620mln) or more.

Total rip-off of the budget for these known cases is US$6,37bln, it is energy sector only, and only for the known cases, which are exposed in the public domain. There is certainly more, and not in the energy sector too. For instance, Akhmetov had spent US$480mln to build “Donbass-Arena” from his own pocket, while Kiev “Olympic Stadium”, built by the government, is now over US$1bln, and counting.

But coming back to the energy sector: if we will take the wasted money (actually – stolen, if one is being straightforward), and apply this waste to 26bcm (billion cubic meters) of natural gas, which Ukraine imports, one will get $245 of stolen money for every 1000cu.m. of imported natural gas. This is the “corruption tax” for NAFTOGAZ. Even if LIVELA is not counted in, the total still is US$5,77bln, or 222$/1000 cubic meters of gas imports.

So, if not for massive fraud in the energy sector, Ukraine would be perfectly capable to handle the cost of the Russian gas. Tymoshenko has nothing to do with the current problems. Sure, if the base price would be lower, even more could be stolen, so Party of Regions may be angry. But the root of the problem are not the gas agreements of 2009. It is corruption, which blossomed after Yanukovych took over.

http://www.worldaffairsjournal.org/blog/alexander-j-motyl/unhappy-new-year-ukraines-regionnaires
31 December 2011

Alexander J. Motyl

Expect 2012 to be a wild ride for Viktor Yanukovych and his merry band of Regionnaires. Indeed, they may even fly off the roller coaster.

Consider the following likelihoods.

For starters, the world will squeeze the Regionnaires until they turn blue in the face. The European and American economies will remain weak, while Russia’s and China’s will continue to stagnate. Foreign direct investment will dry up, Ukrainian exports will decline, and Ukraine’s industries, especially in the Donbas, will contract. Worse, Russia may be in for a time of troubles. It’s not inconceivable that Vladimir Putin’s fascistoid regime could collapse. And even if it doesn’t, Russian civil society is unlikely to stand still and watch its liberties be whittled away. Since an embattled Putin is likely to play the only card he has left—appeals to Russian greatness and neo-imperial manifest destiny—Viktor and the Regionnaires aren’t going to get any breaks from big brother in the north. Meanwhile, both the United States and Europe will have too many of their own problems to worry about Ukraine. As a result, the Yanukovych regime will be completely isolated.

While the world economy weakens, Ukraine’s could go into a tailspin. With export markets withering, with outside credit drying up as Europe’s overextended banks stop lending to risky borrowers such as Ukraine, with the price of Russian gas likely to stay high, with taxes remaining regressive and unfair, and with IMF money entailing the kind of conditionality (reforms and honest government) that is anathema to the Regionnaires, real GDP growth will be minimal, unemployment is likely to rise, inflation will go up, and budget deficits will balloon. Ukraine could even default. Since it would never occur to Viktor and the Regionnaires not to exploit the working poor to make ends meet, the only way the regime will be able to pay for its expenses—everything from the UEFA football championship to the toilet seats in Yanukovych’s villa outside Kyiv—is by squeezing the population. Naturally, that’ll just drive more economic activity into the shadows, increase corruption, and force desperate people into the streets.

As a million or more tourists descend on Ukraine next summer, Ukrainians will have the opportunity to exchange horror stories with those of them who are Russian and to see from those of them who are European that misery is not a natural state of affairs …

Under conditions such as these, Ukrainian politics will become significantly more volatile. The regime and its president are corrupt, unpopular, illegitimate, unstable, weak, incompetent, and thuggish, and everybody knows it. Faced with the daunting challenges described above, the crooks and scoundrels will not embark on bold reforms. Instead, some will jump ship, while the others close ranks, sit tight, and hope that the football games divert popular attention from their misrule. That won’t happen, because too many people are too angry at too much thievery by too many thugs, and the UEFA games, rather than distracting people, will only energize and anger them even more. As a million or more tourists descend on Ukraine next summer, Ukrainians will have the opportunity to exchange horror stories with those of them who are Russian and to see from those of them who are European that misery is not a natural state of affairs, that if Poles and Czechs and Slovaks and Estonians can live decently, so too can they.

Passions are likely to boil over during the October elections to the Parliament. The Regionnaires will only be able to win if they falsify the election results. They know that, and the people know that. And, now that the Russians have exposed United Russia’s electoral shenanigans, the Regionnaires know they won’t get away with falsifying too much. But that raises the possibility that they could actually lose. Ironically, if the Regionnaires just barely win, perhaps more or less fairly, people may be most likely to believe they engaged in fraud and take to the streets in mass protests.

Orange Revolution redux, anyone?

If the democrats screw things up again, there may be no next time—for them or for Ukraine.

In sum, 2012 could be the Regionnaires’ last year in power. While nothing is certain, the odds are high enough for Ukraine’s democratic opposition to start getting its act together. It may be taking over the reins of government sooner than anyone expects under crisis conditions that will not permit Ukraine’s democrats to do what they do so well: squabble, dawdle, dither, and fight over portfolios. If the democrats screw things up again, there may be no next time—for them or for Ukraine.

The democrats will have to realize that the currently incarcerated Yulia Tymoshenko and Yuri Lutsenko are most likely to become the opposition’s leaders, less because of their intrinsic qualities and more because tyrants always endow victims of tyranny with stature. The longer Tymoshenko and Lutsenko stay in jail and the more they hover between life and death, the greater their moral authority will be when they are released—as they inevitably will be if and when the Regionnaire regime begins to crumble. Indeed, it’s perfectly possible that Yanukovych will try to save his skin by freeing one or both of them. If and when that happens, you can be pretty certain that the regime is on its last legs.

Tymoshenko and Lutsenko would be wise to model their leadership on that of two other prisoners-turned-prophets, Vaclav Havel and Nelson Mandela, and not on Viktor Yushchenko’s or their own during the wasted years of Orange rule. They’ll have to restrain their hunger for power and extend a hand to all democrats, enlightened oligarchs, and honest Regionnaires, while practicing ethical, open, and honest government, divesting themselves of their filthy lucre, and embarking on radical reform. Ukraine’s impoverished 99 percent will support leaders who walk to work, speak the truth, tighten their own belts, and promote the interests of the people, even if it hurts.

And if, by then, Putin is on a slow boat to China, Germany finally understands that tyranny is too high a price for gas, Europe begins to get its act together again, and America has elected a president, a democratic Ukraine might just be a reality in 2013.

http://www.unian.net/ukr/news/news-477292.html
29.12.2011

Маша Міщенко

Кожен із нас переступає річний відрізок часу двічі. Один раз на власний день народження, другий раз на Новий рік. І є щось дивовижне в тому, що це свято стало таким великим і улюбленим зовсім не завдяки маркетологам і фахівцям із масової психології. Новий рік усім важливий. Можливо тому, що цього дня ми разом із Землею проходимо її повне коло, а можливо, тому що ми відчуваємо, що пройшли це коло всією країною і всі разом щось пережили.

УНІАН виділив найважливіші події року, що минає, і дуже втішений тим, що ми як і раніше можемо робити це чесно, без зайвої обережності і озирання на політиків. 

ВИРОК ТИМОШЕНКО

Ця подія стала ляпасом не тільки нашим співвітчизникам, половина яких голосувала за Тимошенко. Не тільки європейському політикуму, для яких суд на опозицією – головна ознака згортання демократичних свобод. Вона оголила страшні виразки української судової системи. Журналісти, які по п`ятнадцять годин працювали на судовому процесі над Тимошенко, спостерігаючи етичний, інтелектуальний і професійний рівень звинувачення і суддів, з особливою гостротою відчули, наскільки легко формується репресивна державна машина, і наскільки незахищені перед нею, і ВІП-в’язні, і прості люди.

ЗРИВ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

Українці, які розділяють європейські цінності, розраховували на диво, адже економічна частина  Договору про асоціацію (по ЗВТ з Європою) зусиллями влади був готовий, а незалежні аналітики підкреслювали, що ніколи двері в європейське співтовариство не були відкриті для України так широко. Але посли європейських держав не дарма разом із журналістами просиджували на процесі над Тимошенко. Вони не висловлювали своєї думки публічно, але пізніше за глав їхніх держав майже просили наших керівників: реформуйте судову систему. Лідери західних держав пояснювали українському керівництву, що до Європи не можна йти частинами, спочатку економічно, а потім політично. Головний їх стандарт – демократія. Наше керівництво не послухало. Чи закрилися двері в ЄС? Ніхто не скаже точно. Хочеться вірити, що від нас із вами ще щось залежить.

ЛІКВІДАЦІЯ ПІЛЬГ І БУНТ БІЛЯ ПАРЛАМЕНТУ

2011 рік став роком боротьби з соціальними пільгами. Влада всіляко прагнула зробити журналістів своїми союзниками, пояснюючи, що система не реформувалася з радянських часів, що там панує корупція, що потрібна серйозна інвентаризація й урізання. Чому найвдумливіші видання (паркетна журналістика не рахується) не стали союзниками влади? - Тому що реформи пільговиків проходили на тлі зростаючої розкоші перших осіб держави. Урізання пільг проходило в декілька етапів, із застосуванням різних законопроектів та інстанцій, останньою з яких став давно безвідмовний Конституційний суд, який дозволив своїм рішенням фактично розподіляти пільги в ручному режимі.  Статтю Конституції, згідно з якою джерелом влади в країні є народ, теж можна було переглянути. Якби не одне «АЛЕ». Цей рік став роком, коли після одного з головних народних протестів 20 вересня народні обранці з числа тих, які до крові билися з опозицією за ратифікацію Харківських угод, відвойовуючи російському флоту право ще 25 років сидіти в Севастополі, дуже злякалися людей під парламентом. Так злякалися, що навіть бігом зняли й заховали депутатські значки.

Ліквідація пільг послужила серйозним імпульсом для зростання і кристалізації протестних рухів і їх здатності виступати не лише за вузько профільні «свої» пільги, а за людські права в принципі. 

«ТЕРАКТИ» В МАКІЇВЦІ

Цього року громадяни дізналися, що в нашій мирній, доброзичливій, нексенофобській країні, виявляється, можливі теракти. 20 січня цього року в Макіївці прогриміли вибухи. «Терористи», за версією СБУ, вимагали від макіївських властей чотири мільйони євро. Телебачення показувало «спецоперацію» СБУ в режимі реального часу. Показало ефектні джипи і завантажені автобуси, що відправлялися на місця, куди мали приїхати терористи. На причетність до вибухів перевірили сім тисяч осіб. Але негідники більше грошей не вимагали, вибухів не організовували. Зате наш славний глава СБУ приїхав і зі всім  розібрався. «Терористів», винуватців вибухів у Макіївці, спіймали. Правда, серед журналістів більше поширена версія про те, що вибухи в Макіївці влаштувала влада з політтехнологічною метою, щоб відвернути увагу. Ну знаєте, як у Росії будинки вибухали і народ типу навколо Путіна об`єднувався...

Залишається сподіватися, що сценарії «терактів» не приживуться в головах українських спецслужб. Як показують події в Росії, у довгостроковій перспективі вони не вирішують питань демократизації і слухняності суспільства.

СПРАВА ПРОТИ КУЧМИ

Генеральна прокуратура в березні цього року порушила кримінальну справу відносно Леоніда Даниловича. Його звинувачували в перевищенні влади і службових повноважень, які привели згодом до вбивства Гонгадзе. Кучмі обрали запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.

Однак, екс-президент отримав дозвіл на іноземні вояжі. А паралельно за клопотанням Кучми було відновлено справу проти майора Мельниченка, зусиллями якого світ дізнався про зміст розмов у президентському кабінеті. Нагадаємо, що кримінальну справу проти майора закрили в 2005 році.

У кінці квітня Генпрокуратура завершила розслідування справи Кучми.

А вже в грудні Печерський суд прийняв рішення, що справу проти Кучми порушили безпідставно. Правда, Генпрокурор Віктор Пшонка поспішив запевнити громадськість, що рішення Печерського суду буде оскаржене і дотримав обіцянки. Чим диктуються періодичні закриття-відкриття справи? Пошуками істини чи поки відсутністю політичного рішення, що робити зі справою проти президента Кучми? Важко сказати. Поживемо-побачимо.     

ЯК МОДЕЛЬ МАЛО НЕ «ВБИЛА» ДЕПУТАТСЬКОГО СИНА ЛАНДІКА

Судовий процес над сином народного депутата Володимира Ландіка Романом став одним із найрезонансніших скандалів року. Можливо, скандал став публічним через розбіжності Ландіка-старшого і екс-міністра внутрішніх справ Анатолія Могильова. Можливо, влада на тлі процесів над опозицією вирішила підкинути суспільству процес над своїм, помітним регіоналом. Але не виключено, що факт такого жорстокого побиття дівчини став настільки обурливим, а втеча до Росії Ландіка- молодшого настільки ганебною, що справі вирішили дати і хід і розголос. Викладений в Інтернеті ролик побиття моделі витіснили спроби сім`ї Романа Ландіка представити справу так, що модель сама погрожувала йому. Численні незграбні спроби родини вигородити Романа надихнули коміків телебачення на мініатюри під назвою «Рома Ландік не винен». У цій мініатюрі невинність Роми підтверджують його двотижневий син, «дружина, яка стверджує, що у момент побиття моделі Роман був удома і бив її і Роминого друга, який раніше збивав пішохода, сидячи за кермом машини Роми Ландіка».

ВЗІРВАЛИ ПАМ`ЯТНИК СТАЛІНУ

Цією подією почався  2011 рік. 1 січня 2011 року в Запоріжжі підірвали встановлений комуністами за півроку до того пам`ятник Сталіну.  Нагадаємо, що сама ідея спорудження пам`ятника диктаторові була зустрінута інтелігенцією і студентами більш ніж вороже і викликала безліч протестів. Але пам`ятник встановили.  Напередодні 2011 року пам`ятнику відрізали голову, а 1 січня підірвали остаточно. Ця подія цікава тим, що дала старт цілому руху з відпилюванню голів вождям світового пролетаріату. Можливо, високолобі фахівці скажуть, що непродуктивна справа – воювати з пам`ятниками. Але учасники цих подій переконані, що дозволяти політичній партії, що фінансується чужою державою, встановлювати пам`ятники диктаторам це рівносильно тому, щоб розбазарювати символічний капітал України.   

ПРОВОКАЦІЇ У ЛЬВОВІ

Кадри львівської провокації обійшли всі російські й українські телеканали. 9 травня представники проросійських рухів України, що фінансуються московськими спецслужбами, вирішили приїхати до Львова – покласти квіти до меморіалу загиблих воїнів і провести мітинг. Подія широко анонсувалася на всіх телеканалах. Тобто було зроблено все, щоб і помірні патріоти, й націоналісти знали: до Львова їдуть не дуже доброзичливо налаштовані люди. Раніше вони ніколи не приїжджали в це місто, враховуючи, що остання антирадянська криївка там трималася до 70-х років. А ветеранам будь-яких кольорів (що УПА, що радянської армії) там непогано жилося завжди. Політична партія «Свобода» обурилася і зустріла героїв із Одеси й Криму неприязно. Автобус із радянськими паломниками того дня в Львові злегка покачали на хвилях народного гніву. В результаті одні почали клеймити «Свободу», інші звинуватили в організації провокацій українську владу. Прямо заявивши, що це Банкова дозволила у Львові попорядкувати російським спецслужбам. Цікаво, що Банкова послухала журналістів українських медіа. Вже 22 червня, коли чергова порція кримсько-одеських патріотів приїхала повторити «свято» й відзначити у Львові початок війни, то їх прямо на вокзалі без шуму й гамору акуратно перепровадили додому. Цього дня Львів покладав квіти жертвам радянських репресій і на покладанні і виконавча, і законодавча влада, і правоохоронні органи були разом. 

МАЙДАНС

Це танцювальне шоу стало масштабною і дорого сплаченою спробою  застосувати технологію забуття по відношенню до Помаранчевої революції (цю подію громадяни простіше називають словом «Майдан») і відвернення увагу громадськості від соціальних проблем. «Танцювати на ідеях набагато гірше, ніж танцювати на кістках», – так резюмував один мій колега.

«Уявіть собі, що люди раптом кинули всі свої невідкладні справи й турботи, геть забули проблеми й негоди, словом, вирвалися з павутини сірих буднів. І пустилися в танок! Усі разом!» – це фраза з офіційного сайту шоу, покликаного перетворити Київ на танцювальну столицю Україну. Втім, весняний Майданс не вберіг владу від осінніх протестів.

ПРИЙНЯТТЯ БЮДЖЕТУ З ЦІНОЮ 416 ДОЛАРІВ

Як це не дивно, але прийняття Бюджету з жорсткою ціною газу в 416 доларів ми теж вважаємо символічною подією. Він – знак того, що влада, яка віддала на 25 років Севастополь, зараз у газових переговорах із Росією щодо перегляду контрактів хворобливо намагається зберегти частину суверенітету. Подією року можна вважати те, що Україна не здала активи, про які так мріють кремлівські мешканці. Втім, переговори тривають

http://www.epravda.com.ua/publications/2011/12/29/311460/
29.12.2011

Олігархи, чиновники, політики та один звичайний підприємець

Фото Андрія Андрєєва

Спочатку ми хотіли включити у ТОП-10 персон української економіки виключно бізнесменів, які якщо і не викликають у нас захоплення, то, принаймні, нам зрозумілий їхній бізнес і в глибині душі ми схвалюємо те, що вони роблять і як вони це роблять. Але, прочитавши архів "Економічної правди" за минулий рік, ми виявили, що бізнес в Україні - це олігархат.

Тому друга думка, яка прийшла нам в голову, - скласти список з олігархів. Але ми відмовилися і від цієї ідеї, тому що економічні процеси в Україні залежать ще й від влади.

З цієї причини ми думали зробити рейтинг людей при владі, які впливають на економіку. Але і цю затію довелося залишити, бо влада і бізнес в Україні зрослися давно й надовго, а відокремити їх немає ніякої можливості навіть на словах.

Нарешті, ми хотіли включити в ТОП лише тих бізнесменів, репутація яких у нас не викликає сумнівів. Ми пригадали одного або двох таких, але з однієї особи рейтинг ніяк не зробити.

У результаті ми об'єднали всіх цих людей в один список. При цьому ми вважаємо, що вплив цих людей на економіку Україну в 2011 році був величезним, і ми готові пояснити, в чому цей вплив полягав.

Рейтинг складений на основі публікацій "Економічної правди" і відображає точку зору редакції.

1. Дмитро Фірташ, власник Group DF

 Фірташ

Дмитро Фірташ - один із найбільш закритих для публіки олігархів, проте, за кількістю згадувань у пресі він затьмарив собою всіх інших. Не минає дня, щоб про нього або його Group DF не написали ЗМІ. У році небагато днів, коли піар-служби олігарха не повідомляють новини про те, що відбувається на підприємствах Фірташа. А підприємств цих багато.

Як відомо, Фірташ є співвласником RosUkrEnergo, володіє чотирма виробниками азотних добрив, банком "Надра", Кримським содовим заводом та 21 обглазом в країні, а також низкою компаній за кордоном.

Окрім того, олігарх неформально контролює ланцюжок від видобутку титанової руди до випуску готової продукції. Бізнесмен здійснює оперативний контроль над державними Іршанським ГЗК та Вільногірським ГМК. Йому також належить 50% -1 акція виробника двоокису титану "Кримський титан".

Колишні керівники холдингу Фірташа очолили "Титан Україна", "Сумихімпром" і казенне підприємство "Запорізький титаномагнієвий комбінат" (ЗТМК). "Титан Україна" управляє ВАТ "Сумихімпром" та ДАК "Титан" - володіє 50% +1 акція "Кримського титану".

Менеджмент Фірташа контролює найбільшу газовидобувну компанію України - "Укргазвидобування" та оператора ГТС України "Укртрансгаз".

Фірташ також обзавівся власною групою депутатів у Верховній раді, яку так і називають - "група Фірташа".

Іноді в цю ж групу включають керівника Адміністрації президента Сергія Льовочкіна (хоча, тоді коректніше говорити "група Льовочкіна-Фірташа") та керівника Служби безпеки України Валерія Хорошковського. За легендою, перший прикриває бізнес групи на самому верху, другий надсилає "хлопчиків" в масках до тих, хто заважає групі виступати.

Нехай навіть такого зв'язку немає, але бізнесмен, влада і СБУ діють на диво синхронно. Така зіграність дозволяє Фірташу бути одним з найбільших імпортерів газу, експортером титанової сировини і майже монополістом в хімічній промисловості.

А ще до цієї неіснуючої групи відносять міністра енергетики Юрія Бойка. Він фігура сильна, але не цілком самостійна. Навіть у рідному міністерстві є декілька секторів, до яких міністру дорогу замовлено. Наприклад, електроенергетика, де Фірташа бачити не хочуть. Там і так тісно.

Вплив олігарха настільки великий, що протягом минулого року він неодноразово заявляв про те, що російський "Газпром" поглине український "Нафтогаз" і що Росія забере ГТС України. Керівництво країни в таких питаннях більш стримане.

Крім того, треба вважати, що не без участі Фірташа владі вдалося запроторити за грати Юлію Тимошенко - давнього і затятого ворога Дмитра Васильовича.

Правда, подейкують, що на початку цього року Фірташ бовкнув зайвого і мимоволі образив Володимира Путіна. Той промовчав, але навряд чи забув образу, кажуть політичні пліткарі.

Якщо їм вірити, то по імперії Фірташа вже в 2012 році буде завдано катастрофічного удару - їй настільки підвищать тарифи за транзит газу по території Росії, що газ доведеться купувати нарівні з усіма в Україні (в жовтні Фірташ імпортував середньоазійський газ за середньою ціною 412 доларів за тисячу кубів, хоча ще в липні ціна газу для мільярдера становила близько 280 доларів). А це ставить під питання виживання всього хімічного напрямку Group DF.

2. Юлія Тимошенко, екс-прем'єр-міністр України, засуджена на 7 років в'язниці

Тимошенко

Наві ть якщо Тимошенко після рішення Апеляційного суду відбуде весь свій термін за гратами, у 2011-му та у 2012-му роках її вплив на економіку Україну був і буде величезним.

По-перше, газові контракти, які вона уклала з Росією в 2009 році, залишаються предметом переговорів Києва і Москви до цих пір.

По-друге, її взяття під варту, а потім і винесення жорсткого вироку вже стали на шляху України до Європейського Союзу. Поки уряд тримає гарну міну, але не виключено, що країна на довгі роки втратила можливість стати членом ЄС.

По-третє, вирок Тимошенко і її відсутність у політичному житті (точніше - в стінах парламенту) істотно перекроїть всю політичну карту і, як наслідок, економічну. Деякою мірою перекрій вже відбувся: в обоймі ЮВТ залишився тільки один олігарх - Костянтин Жеваго, та й той постійно привертає до себе увагу СБУ. Хто заплатить за вибори?

У цьому сенсі, Тимошенко без грошей за гратами - більш вагомий козир на виборах, ніж Тимошенко без грошей на волі.

3. Рінат Ахметов, власник СКМ

 Ахметов

Справа не стільки в тому, що Ахметов вважається найбагатшою людиною України. Справа в тому, що ця людина швидше за інших нарощує обсяги своєї власності. На нього працює майже півмільйона людей. Останнє, що він купив, - "Київенерго" і "Західенерго".

Він узяв в концесію на півстоліття (!) два найбільші підприємства вуглепрому – Ровенькиантрацит та Свердловантрацит. Отримав монопольне право експортувати електроенергію в Європу. Готується поглинути найбільшу генерацію – "Дніпроенерго" та "Донецькобленерго".

В енергетиці залишилися кілька острівців, які ще зовсім випадково не контролюються Ринатом Леонідовичем. Найбільший з них – "Енергоатом", до якого, судячи з усього, просто не дійшли руки.

Ще Ахметову належать шахти, металургійні підприємства, підприємства сільського господарства, транспортні компанії, банки та інше. Він все ще залишається одним з лідерів правлячої Партії регіонів. З ним всі рахуються. Йому, як і при Кучмі, першому відшкодовують ПДВ, йому першому пропонують купити держвласність. Інші олігархи намагаються не переходити дорогу Ахметову.

Якби Рінату Леонідовичу запропонували відразу купити всю енергетику і металургію України, він би з ходу погодився. І за тиждень знайшов би гроші.

Говорячи про Ахметова, грішно не згадати про його кращого друга Бориса Колеснікова. У 2011 році віце-прем'єр прославився тим, що очолив підготовку до ЄВРО-2012. Тільки й пишуть, що корупція під час цієї підготовки колосальна, а "відкати" сягають 80% бюджетних асигнувань.

Але доказів корупції немає, а, значить, вибачте, Борис Вікторович. Не віримо ми у все це. Заздрять вам і вашому другові. Який теж зростає без корупції, просто щастить йому.

4. Микола Азаров, прем'єр-міністр

Азаров

Це людина, яка відповість за все - за пенсійну реформу, за земельну реформу, за податкову реформу і за багато інших реформ, яких, за визнанням самого Азарова, народ не побачив і не оцінив.

Заслуги Азарова перед вітчизною завжди викликали сумніви, а тепер і поготів. Малий і середній бізнес придушено його стараннями. Скорочення свобод підприємців - його заслуга. Розподіл власності серед олігархів - на його совісті. І газові переговори з Росією - тепер його хрест.

Якби проводилося соцопитування про довіру прем'єр-міністру, то рівень цієї довіри був би вкрай низький. Але вплив Азарова на економіку настільки величезний, що іноді його й пожаліти хочеться за таку тяжку ношу і велику кількість гріхів на душі.

5. Сергій Тігіпко, віце-прем'єр-міністр

Тігіпко

А ось Тігіпко відповість за чорнобильців, афганців, підприємців, пенсіонерів, малий бізнес і тепер вже за зраджених виборців.

Сергія Леонідовича "віджали" дійсно красиво. Пообіцяли пост прем'єра і численні "годівниці" в обмін на приєднання "Сильної України" до Партії регіонів. А потім сказали: "Знаєш, напевно, не треба". І залишився він ні з чим.

Ну, припустимо, Тігіпко справді плюнув на свій надзвичайно високий рейтинг під час минулих президентських виборів в ім'я реформування країни. Але ж не вийшло у нього навіть зробити країні так добре, щоб країна подумала: "Ех, добре-то як!"

Рейтинг Тігіпка впав так само стрімко, як і виріс в 2010 році. Яким він буде в 2012 році, невідомо. Країна не оцінила і його численні управлінські й законодавчі ініціативи, і побачила в них банальне заглядання в чужі кишені. А це, як не крути, не личить солідному чоловікові в дорогому костюмі.

Зараз здається, що Тігіпко ставить хрест на своїй політичній кар'єрі - точніше на самостійній кар'єрі. Він йде за Азаровим, але йому доведеться довго бути навіть не другим номером. Але при цьому розділяти з прем'єром всю відповідальність, тому що обіцяв більше всіх саме Сергій Леонідович.

6. Юрій Іванющенко, народний депутат

 Іванющенко

Юрі "Єнакіївському", як його кличуть, не подобається, що його назвали монстром, який захоплює чужий бізнес. Але є бізнесмени, які навіть вдячні йому за "вирішення питань" - наприклад, Владислав Бурда, власник мережі дитячих супермаркетів "Антошка".

Іванющенка пов'язують з такими компаніями як "Азовмаш", одеський ринок "Сьомий кілометр", київський аеропорт "Жуляни" і "Родовід Банк". Також повідомлялося, що він пропонував Олексію Вадатурському поділитися частиною великої аграрної компанії "Нібулон", на якій цього року були "маски-шоу". А якщо вірити всім чуткам, то по всій Україні кілька десятків хороших бізнесів середньої руки отримали пропозицію віддатися в руки Іванющенка добровільно. Щоб не було проблем.

І це тільки маленький список того, що пану Іванющенку "не належить" або поки не належить.

Але якщо вірити легендам, то депутата обмовляють марно. Тому що бізнеси він захоплює не для себе, а для "сім'ї" президента. І роль його у всьому цьому розкладі - керуючий. І дуже хороший керівник, судячи з усього.

7. Юрій Бойко, міністр палива та енергетики

Бойко

Бойко і Фірташ йдуть по житті разом, хоча обидва заперечують це, як тільки можуть. Останній гучний епізод, який показує цей зв'язок, - силовий відбір мережі облгазів у Романа Бахаматюка. Бойко натиснув, а Фірташ забрав. Ну, трапляється...

Бойко все рідше фігурує в новинах, пов'язаних з RosUkrEnergo, як негласний партнер Фірташа. Тепер міністр займається газовими переговорами з Росією. Від того, як він домовиться з "Газпромом", залежить не тільки економіка Україна, а й кожного промисловця. Не виключено, що того ж Фірташа.

А ще Бойко лобіює інтереси вітчизняних НПЗ, які не поспішають модернізуватися за свій рахунок, і не полишає ідеї обкласти імпорт пального митами. Міністр також закриває очі на контрабанду пального, як то справа "Лівели" та "Феодосійська дірка", і сумнівні схеми зі спецаукціонами із продажу зрідженого газу. Як відомо, на таких торгах річні обсяги цього пального викуповуються фірмами, які експерти пов'язують з однією відомою донецькою сім'єю, котра і заробляє мільярди гривень.

Бойко також дозволив "Чорноморнафтогазу" - дочці "Нафтогазу", який очолює його людина Євген Бакулін, - через прокладки купити дві бурові вишки за ціною, вдвічі вищою, ніж на ринку. Цікаво, куди ж поділася різниця?

8. Валерій Хорошковський, шеф СБУ

Хорошковський

Чим повинна займатися Служба безпеки насправді, ніхто напевно не знає. Думаєте, йдеться про розвідку або контроль за обігом наркотиків? Ні.

Ще до Хорошковського, а при ньому з подвійною силою СБУ займається тим, що проводить обшуки на підприємствах, арештовує бізнесменів, чиновників, заводить кримінальні справи і тримає в жаху все бізнес-співтовариство. Додамо до цього боротьбу СБУ з інакомисленням, наприклад, полювання на блогерів, і отримаємо російську ФСБ. Тобто, суміш ідеології, вірності вождю і пристрасті до грошей. А ще, як кажуть самі силовики, втрачених професійних вмінь. СБУ перетворилося на такий собі підрозділ безпеки у великій корпорації.

Ще кілька років тому бізнес-співтовариство вважало, що Хорошковський - один з них. Або один з "нових руських". Кримський хлопець, який в смутні часи зумів сколотити статки і пішов у велику політику. Але виявилося, що він - КГБ-шник.

А тепер ще й генерал армії, як Георгій Жуков. Мабуть, Берлін брав чи в Афгані служив.

9. Сім'я Президента

Сім'я

Віктор Федорович Янукович, поки він є президентом, хоче збудувати бізнес для своєї родини. Для цього треба на когось спиратися, бо навколо лише акули-людожери у вигляді олігархів.

У президента є двоє синів, які мають продовжувати справу свого батька. Але молодшого Віктора здебільшого цікавлять автівки. Кажуть, старший син Олександр хотів лишитись звичайним лікарем, але родинні справи покликали, і йому довелося йти у великі справи.

Один з напрямків розвитку бізнесу Сім'ї займається Юрій Іванющенко (див. вище). Але він не є єдиним представником родинного бізнесу. Рік тому країна дізналася, що є така категорія: "друзі сина президента".

За протекції Олександра, до великих справ прийшли кілька його друзів. А саме, Віталій Захарченко (екс-голова Податкової, зараз міністр внутрішніх справ), Олександр Клименко (зараз голова Податкової) та Сергій Арбузов (голова Національного банку).

Ось, наприклад, Сергій Арбузов. У грудні 2010 року його ніхто не знав. Лише після його призначення головою НБУ стало відомо про тісний зв'язок Арбузова зі старшим сином Віктора Януковича.

Арбузов ніколи не був помітним на банківському ринку. Він взагалі не був помітним на жодному ринку. Але Сім'я вирішила, що він потрібен їй на чолі центробанку. І він "не підкачав".

Молодий чоловік з Донецька виявився досвідченим бюрократом. За минулий рік Арбузов істотно перекроїв банківську систему - "пошикував" банкірів, взяв у залізні рукавиці монетарну та кредитну політику країни, оголосив війну доларизації. У результаті пафосні банкіри ходять по струнці, кредитування скоротилося до мінімальних обсягів, а продати без документів можна не більше одного долара.

10. Денис Олейников, власник компанії "ПростоПрінт"

У вересні 2011 року Олейников, який до цього був звичайним і талановитим підприємцем, дізнався, що в офіс його компанії наскочив УБОЗ. Справа набула широкого розголосу в інтернеті, бо Денис був відомим інтернет-підприємцем.

Його компанію звинуватили в порушенні авторських прав ЄВРО, конфіскували документи та обладнання, завели кримінальну справу.

Оскільки Олейников брав участь в Податковому майдані 2010 року, він і цього разу, захищаючи свій бізнес, вийшов на Майдан, надрукувавши багато футболок з написом "Спасибо жителям Донбасса". Його і прихильників розігнала міліція, немов немає більшого ворога для влади, ніж дрібний підприємець.

Проти цієї людини озброїлася вся владно-каральна машина держави. Побоюючись арешту, Олейников вивіз родину за кордон. Він обіцяв зібрати на вулицях Києва 200 тисяч чоловік, але вважав за краще особисту безпеку.

За великим рахунком, ім'я Денис Олейников слід було б писати у лапках як ім'я загальне, подібно бренду "Євген Чичваркін" в Росії.

В Україні таких "олейникових" все більше і більше. І перші дев'ять фігурантів цього списку - хто прямо, хто непрямо - сприяють зростанню їх кількості.

27 December 2011

An Ukrainian political analyst Viktor Kalashnikov wrote about the danger of a military coup after the overthrow of Putin's KGB junta by Democratic forces (zaxid.net/home/showSingleNews.do?putin_medvedyev_navalniy&objectId=1244305).

A few days ago, former Putin's adviser Illarionov, now living in Washington DC, also told an interview to a Russian radio station about a possibility of a military coup in Russia.

Viktor Kalashnikov wrote:

"Neither Putin nor Medvedev conceived and developed the plans for wars against Chechnya and Georgia, for military and political intrigues in the Middle East or for a new confrontation with the NATO. It is absolutely clear that neither they nor their immediate circle are the authors of this entire global strategy.

The author is the Russian General Staff, together with supporting institutions. And what this militaristic country does at present and in the last ten years started a long time. It was deployed in full force and effect under Stalin, when the personality of the leader played a really generating and controlling role, and were it for his will, it would last for a very long time. Russia is rich in resources, and in the era of "asymmetrical warfare", it doesn't need much manpower.

But what happens if such person as Alexei Navalny with his penchant for unmasking the whole rotten mechanics of the Russian state and denouncing it publicly with his clear professional judgments and even with the presentation of documentary dirt on anyone comes to power?

Will he deal without conflicts with the current leaders of the General Staff, Security Council, the Ministry of Defense, the FSB, the SVR? No, he will not (we think he will, because he is a nationalist - KC). They cannot share the power together.

Foreign policy preferences and the orientation of the leaders of current rallies in Russia are largely unknown, even of the most democratic among them (they are all Russian imperialists, they never protested against Russian aggression against Georgia in 2008 - KC). But if things go well in Russia, i.e., if there is no military coup, then there could be a fight between a new democratic government and various generals and the whole quickly spreading, self-confident and terrible inertial colossus of Russian imperialism. This confrontation cannot ne avoided by new leaders and democratic social forces who support them. And here begins the most important and crucial moment in Russian history....".

Complete article in Ukrainian [ here ].

http://www.huffingtonpost.com/simon-shuster/russias-revolutionaries-a_b_1176193.html
12/30/11

Simon Shuster

With the holiday stupor nearly upon us, the Russian opposition movement is sinking into the state of suspended animation that besets most of the drinking Russian world between Dec. 31 and Jan 14. Although small rallies and pickets persist, nobody is talking much anymore about the rigged elections that threw a bucket of ice water onto Russia's lethargic electorate at the beginning of December. The main issue now, the one still getting any mass of people onto the streets, is the call to free the political prisoners, who are having to spend New Year's Eve on a rank mattress in one of Russia's holding cells.

The token martyr of this revolution (since that's what people are calling it now, somewhat prematurely) has been Sergei Udaltsov, the 34-year-old leader of the Left Front opposition group. If you add up all the days he has spent behind bars in 2011 on phony charges like failing to heed police instructions, cursing in public or jaywalking, it comes to about 120, a third of the year. Not quite Nelson Mandela, but still. The last time he was arrested was on Election Day, Dec. 4, as he was heading toward an opposition rally. The charge? Jaywalking. He has not been out of custody since, and for most of that time, he has been on a hunger strike. The poor guy already looks like an anorexic ghost.

The state's refusal to let him go is not just appalling but stupid. They are making him into a martyr, and as Fred Weir pointed out this week, that gives him political clout he just wouldn't otherwise have. But the opposition's attempt to free him is stupider by far. They are marching straight into a trap.

Their chosen tactic in the past week has been a campaign against the judge who sentenced Udaltsov on Dec. 25 to another 10 days in jail. A 26-year-old brunette who looks a lot like a young Sarah Palin, Judge Olga Borovkova seems to handle more than her share of the "political" cases against the protestors. In retaliation, some of Udaltsov's supporters posted her photograph and home address online, suggesting that people should rally outside her house.

The address turned out to be wrong, but that didn't matter. Borovkova still got a full security detail and has stopped appearing at work, apparently for fear of her life. This is ridiculous, of course. I haven't met anyone among the protestors capable of doing more than throwing a foam pie in her face. But it makes a bit more sense if you consider the government's dilemma.

Vladimir Putin, just three months before taking a third term as president, is facing a wave of non-violent resistance to his rule unlike anything he's ever seen. Polls suggest that millions are prepared to take to the streets, while trust in the police, the courts, the Kremlin and in Putin himself are sinking to all-time lows. Much more than the protestors, the state is now in need of martyrs.

As Andrei Illarionov, a former Putin adviser turned dissident, pointed out in a frightening analysis of the situation this week, the KGB element in Putin's circle is coming to the fore because of the political crisis. Sergei Ivanov, Putin's buddy from the KGB, has been promoted to the post of Kremlin chief of staff. Sergei Naryshkin, another KGBshnik, has been made the speaker of the Duma. Dmitry Rogozin, an ultra-nationalist, has been made deputy premier in charge of the military industrial complex. And so on.

If anyone is hankering for a quick and ruthless crackdown, it is this group of Kremlin roughnecks. But they need an excuse. They cannot arrest all the opposition leaders without giving them more credibility. And they certainly cannot disperse a crowd of 100,000 people, like the one that gathered on Moscow's Sakharov Avenue on Dec. 24, without a bloodbath that would inexorably throw them into the pit with Gaddafi, Kim Jong il and Lukashenko.

But imagine for a second if something happened to The Honorable Judge Borovkova. Imagine if, heaven forbid, she were to disappear tomorrow, only to be found a few days later in a forest outside Moscow with some political message pinned to her chest. Long live the revolution, or some such. The state-television channels would plaster her endearing young face all over the evening news. A manhunt would begin. Clues would be found linking her fate to the opposition leaders. All of them would be rounded up and arrested. All future opposition rallies could easily be banned as extremist. And most importantly, the government would have its martyr. A young beacon of Russian law who fell victim to the bloodthirsty, CIA-funded radicals opposed to Putin. The millions now sitting on the fence would be appalled, and would rally around the government. Good night, revolution.

Ilya Ponomaryov, the Duma Deputy and Left Front member at the forefront of the resistance, completely fails to realize this. On Thursday, Dec. 29, he led a rally of a few hundred people on Moscow's Pushkin Square, calling for the release of political prisoners. One of the five demands of the rally, which Ponomaryov then posted on his blog, was the creation of a "blacklist" of judges handling political cases. From the position of the Kremlin hardliners, any such blacklist offers an easy way out. They wouldn't need to start a short victorious war in the Caucasus. They wouldn't need to impose a state of emergency. Just one token victim in a black cassock would be reason enough to crack down.

До зустрічі з народом - готові!

http://maidan.org.ua/2011/12/tak-koho-bojitsya-vlada/
29 грудня 2011

Олександр Денисов

А дійсно, кого? Всі діяння новітньої влади свідчать про те, що нікого вона не боїться.

Принаймні складається таке враження. Але деякі спостереження свідчать про інше.

Боїться, ще й як боїться! Власного народу. Підтвердженням цього є закладене у державний бюджет збільшення витрат на правоохоронні органи, при недостатньому фінансуванні Збройних Сил України. Як підмітив один з ведучих на телебаченні: … влада переймається  більше захистом себе від народу, ніж Держави – від зовнішніх загроз. Народ України – найбільша загроза для цієї знахабнілої, антинародної влади. Бо з самого початку свого правління й до сьогоднішнього дня, влада регіоналів та їхніх спільників розпочала методично здійснювати анти соціальні грабіжницькі «реформи». Переважна більшість населення на собі відчула оте «реформування». Та не всі. Україна виявилася найунікальнішою державою у всьому світі. Попри світову кризу, деякі «державні діячі» умудрилися розбудовувати власні маєтки, а «бізнесмени» – збільшувати свої статки.

Парадокс? Ні. Закономірність. Недаремно Російський прем’єр назвав їх «кровососами».

Влучно. Новітня влада в Україні, устами свого «керманича» намагається переконати Український народ, що цьому народові пішли на користь анти соціальні реформи. «В недалекому майбутньому громадяни України відчують результати цих реформ» – запевняв у своєму недавньому виступу «гарант». Нічого не нагадує? Ага, вірно: – «наше поколєніє будєт жить прі комунізмє». Вже це проходили.

Згідно виступу головного «регіонала» – покращення життя відбудеться вже не сьогодні, але дуже скоро, може навіть і в наступному році. От тільки невдячні «чорнобильці», «афганці», діти війни, багатодітні матері, тобто більшість Українців, чомусь не бажають чекати отого «дуже скоро». Вони хочуть гідно жити вже зараз. Хворобам не накажеш чекати до кращих часів, та й діти хочуть їсти «вже сьогодні». Вихваляння сумнівними здобутками влади – на хліб не намажеш. То може краще б не «виставлятися», промовчати про ТАКІ «перемоги».. Намагання застосувати прислів’я :-«скажи на людину дев’яносто дев’ять разів – свиня, то на сотий – вона зарохкає» у цьому випадку не спрацює. Народ порозумнішав. І він пам’ятає інше прислів’я народів Сходу: -«скільки не кажи слово халва – у роті солодше не стане». Нікому ще не вдавалося нескінченно дурити народ. І влада «регіоналів» це теж розуміє. Тому й намагається, у своєму улюбленому стилі, роз’єднувати його, нацьковуючи пенсіонерів на «чорнобильців» та «афганців», Схід на Захід і навпаки. По телебаченню, на радіо, у виступах чиновників, депутатів правлячої коаліції, Президента, Прем’єра йде повнісінька дезінформація населення. Проголошується одне – робиться інше. Боїться влада. Ще й як боїться. Тим паче, що попереду вибори до Верховної Ради. А рейтинг її добряче підупав. Фальсифікувати, за звичкою, вибори – лячно. Після подій у «північного сусіда». А програють вибори – декому замість, щоби їхати на Канари – прямісінька дорога на нари.

Тому, питання – чи когось , або чогось боїться влада, є риторичним. І лише нам, тобто Українському народові ( згідно Конституції України), вирішувати – кому і кого боятися.

А народові нема чого боятися. Крім своєї байдужості, аполітичності, відсутності громадянської позиції. Таки ж – разом нас багато, нас не залякати! Пам’ятаймо про це!

Олександр Денисов, голова Харківської обласної (крайової) організації Народного Руху України

http://zaxid.net/home/showSingleNews.do?putin_medvedyev_navalniy&objectId=1244305
27-12-11

Віктор Калашников

Президента Медведєва, котрий полишає посаду, звикли звинувачувати в тому, що він постійно посилав різні «сигнали» (про ті ж лібералізацію та модернізацію), але так нічого видатного і не вчинив.

Але якщо справа в Росії піде так і далі (тобто якщо не буде військового перевороту) то клінчу з Лавровим, Патрушевим, Сердюковим, різними генералами і з усією розлогою, самовпевненою і страшно інерційною «махіною» російського імперіалізму цим новим лідерам і громадському авангарду, що стоїть за ними, не уникнути. Ось тоді й почнеться найважливіше і найдоленосніше...

І навіть начебто його президентство так і замислювалося – блідою й безплідною інтермедією в значно динамічнішій і кориснішій ері Путіна, до продовження якої країну, незважаючи ні на що, посилено продовжують готувати.

Поширеність таких оцінок свідчить, на мій погляд, про ненормальне зміщення фокусу суспільної уваги в Росії подалі від головних занять влади. Звичайно, це також результат кремлівської інформаційної політики, хоча справа тут далеко не тільки у прагненні зберегти в недоторканності культ особи Володимира Путіна.

Ну а чим, між іншим, особливо запам'ятався вже минулий термін перебування Путіна в Кремлі – по суті, а не образом самого нацлідера з його жартиками й манерами? Очевидно,  передусім «перемогою» у чеченській війні й встановленням горезвісної «стабільності». Ну, ще – процесом над Ходорковським, загибеллю підводного човна «Курск», терактами в Беслані й на московській Дубровці.

За Медведєва ж усього за чотири роки Росія: напала на сусідню державу – Грузію – і анексувала третину її території; нав'язала офіційному Києву Харківські угоди, за якими залишила за собою Севастополь і вже неабияк втягнула Україну в свою орбіту; розгорнула переозброєння Ірану, Сирії і союзних їм терористичних угруповань (ось уже справді – «модернізація»!); запустила довгострокові програми ядерних та інших озброєнь і посунула нові ракети до кордонів НАТО; явно посилила військово-політичний тиск на країни Балтії тощо.

На пам'ять приходять 1970-ті роки, які пов'язують то з «застоєм», то з «розрядкою». Попри те, це був час безпрецедентної експансії радянської імперії на всіх континентах, коли часом здавалося, що їй вдається переломити глобальне суперництво із Заходом на свою користь. Хоча радянська пропаганда і заповнила весь перший план «дорогим Леонідом Іллічем» з його «програмою миру», «нової історичної спільноти – радянського народу» і тому подібними речами.

Так от, як за Брежнєва, так і за Путіна з Медведєвим Москва проявляє себе в історії і в світі в першу голову експансіонізмом та прямими військовими авантюрами. Ну не поліпшенням же умов життя у власній країні, які залишаються скандально огидними, попри надприбутки від сировинного експорту!

І тут варто зробити важливе уточнення: не Путін чи Медведєв задумували і розробляли плани війни в Чечні, проти Грузії, військово-політичні маніпуляції на Близькому Сході або нову конфронтацію з НАТО. Абсолютно точно, що не вони і не їхнє найближче оточення є авторами всієї цієї глобальної стратегії. Автор – російський Генеральний штаб разом з допоміжними інституціями. І те, що цей мілітарний блок робить сьогодні й в останні років десять, почалося досить давно (розвернувшись на повну силу за Сталіна, коли особистість вождя справді  зіграла генеруючу і спрямувальну роль) і, була б його воля, протягнувся б ще дуже на довго. Ресурсів – скільки завгодно, а бійців в епоху «асиметричних воєн» потрібно не так і багато. До речі, призовний потенціал РФ можна з усіма підставами доповнити, скажімо, білоруським. Та й браві українці, судячи з усього, на підході.

Путін і Медведєв, як могли, грали й продовжують грати покладені на них ролі для забезпечення та прикриття цієї довгострокової стратегії. Ролі ці, зрозуміло, включають контроль над дорослою частиною населення, для чого й побудований велетенський виборчий механізм пана Чурова, здатний, як здавалося, забезпечити практично будь-який бажаний результат в ім'я подальшої легітимізації всієї системи в мінливих умовах.

Дмитро Медведєв зі своєю функцією загалом впорався, вів Росію від перемоги до перемоги, виходив, коли було потрібно на авансцену з набором грізних слів і жестів. Він явно старався, знаючи, хто реальний господар у державі, яка тримається на силі й насильстві. Чому він врешті-решт не догодив російської вояччині, мені, наприклад, не цілком зрозуміло. Інша справа, що повернення Путіна теж веде до збоїв і сум'ятті. Хтось щось (головним чином, багатотисячні пропагандистські служби, ліплячи образ вождя) не до кінця прорахував і неякісно виконав. Швидше за все, знов позначилася вроджена властивість чекістів і бандитів – судити про всіх інших виключно по самому собі. У цьому – причина їхньої парадоксальною політичної наївності й запорука поразок.

Але мене сьогодні турбує інше. Навіть якщо главою держави і головковерхом знову стане Путін, то в разі компромісу з демократичним рухом у нього може бути скута здатність виконувати замовлення Генштабу, а заодно і кровно близького йому багатоликого ЧК. Скажімо, майданну лайку на адресу Саакашвілі й взагалі грузинів, можливо, доведеться виключити з арсеналу засобів з мобілізації населення, а це, чого доброго, знизить залякуючу потужність російського угруповання, націленого на Тбілісі.

А чи влаштують російський середній клас, котрий набирає на наших очах силу, голос і більш чітке розуміння власних інтересів, - чи влаштують його чергові паплюження «світового зла» в особі США – цієї батьківщини всього комп'ютерного? А кого в Першопрестольній і не тільки в ній будуть надалі надихати гасла щодо викорінення бандерівщини в Україні?

Втім, з Путіним (Зюгановим, Жириновським, Валентиною Матвієнко) військові ще якось домовляться. Всі разом вони продумають пропагандистську лінію з урахуванням натиску демократичних і вже в силу цього – значною мірою проєвропейських та прозахідних настроїв і сил.

А ось що буде, якщо до влади прорветься діяч типу Олексія Навального з його схильністю вивертати назовні всю гнилу механіку російської влади і таврувати її публічно своїми чіткими професійними оцінками та ще з пред'явленням документального компромату на кого завгодно? Чи спрацюється він з нинішніми керівниками Генштабу, Радбезу, Міністерства Оборони, ФСБ, СЗР? Ні, не спрацюється. Разом їм при владі не бути. Тож-бо  всі вони рутинно атестують Навального агентом і наймитом всіх ворожих розвідок.

Поки що про зовнішньополітичні уподобання і орієнтації лідерів нинішніх мітингів, навіть найбільш просунутих з них, відомо мало. Але якщо справа в Росії піде так і далі (тобто якщо не буде військового перевороту) то клінчу з Лавровим, Патрушевим, Сердюковим, різними генералами і з усією розлогою, самовпевненою і страшно інерційною «махіною» російського імперіалізму цим новим лідерам і громадському авангарду, що стоїть за ними, не уникнути. Ось тоді й почнеться найважливіше і найдоленосніше...

Every two years, the Petro Jacyk Program at the University of Toronto holds the Graduate Student Symposium in Ukrainian Studies.  It is scheduled for 27-28 January, 2012. This is a rare opportunity for Ukrainian graduate students (expecially those from Ukraine) to present their research and interact with peers, senior scholars, and researchers from around the world. We are really excited to have the highest number of applications in the history of the symposium: 56 applications. It looks like the young field of contemporary Ukrainian studies is coming of age! For more information on the symposium at:

http://www.utoronto.ca/jacyk/gss2012/index.html

The committee has accepted the participants and is starting the final, and the most challenging part of the organization -- arranging the travel and housing for the participants.

We still have a small deficit which we hope to cover in two ways. First, we still have several applications for funding pending. Second, we are looking for donations-in-kind in the form of hosting symposium participants. Some of the participants (many of whom are coming from Ukraine or are Ukrainian citizens studying abroad) will be placed in UofT Graduate House, with local graduate students, and post-doctoral fellows.

At this point, we still need to place 10 to 14 visiting students. If you can provide accommodation from Jan. 26 - 29, 2012, please contact:

Svitlana Frunchak, MA
Program Officer and Ukrainian Programs Manager
Centre for European, Russian, and Eurasian Studies
Munk School of Global Affairs
University of Toronto
1 Devonshire Place, Room 111N
Toronto, ON   M5S 3K7

Phone: 416-946-8113
Email: sveta.frunchak@utoronto.ca

Web: http://www.utoronto.ca/ceres/

http://gazeta.ua/articles/politics-newspaper/_zupini-ordu-pochinaj-zminyuvati-krajinu/416519
30.12.2011

Оксана ПЕРЕВОЗНА, Ольга МОСКАЛЮК

Народний депутат України Тарас Стецьків: "Якщо опозиція не об'єднається, піде на вибори трьома-чотирма колонами, суспільство скаже: ви нічому не навчилися, ви нам не потрібні"

— Наступний рік буде серйозним іспитом для опозиції. Якщо вона спроможеться на консолідацію, домовиться про спільну ідейну платформу, виставить один список на парламентських виборах — суспільство матиме шанс. А до цієї влади в мене запитань нема. Вона показала вже себе. Янукович і далі діставатиме по голові і від Росії, і від Європи, — каже народний депутат від блоку "Наша Україна — Народна самооборона" 47-річний Тарас Стецьків.

Зустрічаємося в кулуарах Верховної Ради в останній сесійний день. Минаємо прикрашену ялинку і сідаємо біля столів реєстрації народних депутатів.

Який висновок із цьогорічних протестів учителів, афганців, чорнобильців?

— Протести за професійною ознакою ніколи не переростуть у загальнонаціональний бунт. Коли виступають чорнобильці, це не зачіпає вчителів чи лікарів. Крім того, локальні виступи за професійними ознаками дуже легко купити. Принаймні керівників. Чорнобильці сильно заявили про себе в Донецьку. Але 15 активістам виділили мільйон гривень — і все здулося.

Для Путіна принципово втягнути нашу країну в Євразійський Союз. Сигналом до цього є непоступливість Росії в ціні на газ. Компроміс буде тільки взамін на повну капітуляцію. Януковичу треба дешевий газ, щоб Бойко з Фірташем мільярди заробляли і ділилися з "сім'єю". Щоб Ахметов далі купував пентхауси в Лондоні за 200 мільйонів фунтів.

— Альтернативи цьому немає і я гарячий прихильник такої консолідації. Мої особисті зустрічі переконали, що суспільство хоче бачити опозицію об'єднаною. Треба, щоб керівники "Батьківщини", "Фронту змін", "УДАРу", "Свободи" сказали, як ставляться до заклику Тимошенко. Справа за ними.

Скільки місць у парламенті могла б отримати об'єднана опозиція?

— За умови єдиного списку й узгодження кандидатів по мажоритарці — 240-280 мандатів. З одного боку, буде опозиція, з іншого — Партія регіонів. Решта будуть скинуті в кювет. Парламентська більшість дозволить забрати в Януковича уряд, законодавчо змінювати судову систему, економічну політику, взяти відповідальність за бюджет. Країна цього чекає. Не буде об'єднаної опозиції — "Регіони" залишаються при владі разом із комуністами й Тігіпком.

Тимошенко попросила обговорити її пропозицію на Комітеті опору диктатурі.

Чому КОД не збирається, це питання до нього та його координатора Сергія Соболєва (нардеп-"бютівець". — "ГПУ"). А моє пояснення просте: ніхто не хоче відповідати на пропозицію Тимошенко. Лідери багатьох партій уже сформували свої колони на вибори. Відмовити Тимошенко напряму вони не можуть, погодитися на її пропозицію — неохота.

Багато хто починає думати про президентську кампанію. Це — глибока помилка, бо без успіху на парламентських виборах 2012 року неможливий успіх 2015-го.

Що заважає зараз об'єднанню?

— Персональні амбіції. Багато хто починає думати про президентську кампанію. Це — глибока помилка, бо без успіху на парламентських виборах 2012 року неможливий успіх 2015-го. Дивно, чому стільки часу минуло після заклику Тимошенко, а більшість із лідерів  КОДу не висловилися на цю тему. Чому мовчить керівництво "Батьківщини"? Я усіх запитував: коли зберемося? Кажуть: "Треба радитися". Думаю, Яценюк уже дав свою відповідь: ні. Днями він об'єднався з партією "За Україну!" Кириленка і запропонував угоду про взаємне непоборювання. Клички заявили, що, можливо, балотуватимуться по мажоритарних округах. Найімовірніше, "УДАР" ітиме самостійно. Суспільство має знати, як відповідають провідні політики найрейтинговішому опозиціонеру, яка сидить у в'язниці.

Яка ідея спроможна об'єднати більшість українців?

— Треба ставити спільну для всіх вимогу — будівництво справедливої країни.

Яке може бути об'єднавче гасло?

— Воно має складатися з двох речень: "Зупини орду. Починай змінювати країну".

Експерти говорять, що в Україні маніпуляції з результатами голосування будуть подібні до нещодавніх російських.

— В Україні інша ситуація. На пострадянському просторі ми маємо найбільш розвинуті громадські організації. У нас сильна опозиція, громадянське суспільство, досвід помаранчевої революції.

На 2011-й прогнозували масові акції протесту. Однак їх не було.

— Люди зробили подвиг на Майдані. Але розчарування від того, що було п'ять років по тому, стримує. Я не знаю, яка жертовність має бути проявлена з боку опозиції, які мають бути дані клятви, щоб народ забув це. Люди багато що пробачили б опозиції за умови об'єднання. Якщо ж вона піде на вибори трьома-чотирма колонами, суспільство скаже: ви нічому не навчилися, ви нам не потрібні.

Якою має бути лінія опозиції щодо президента Януковича?

— Загонимо його в "Межигір'я". Кажемо: "Або сиди тут до президентських виборів, або — імпічмент". У Януковича буде право вето, а в нас після успішних виборів — можливість не пропустити жодної його законодавчої ініціативи. Зрозуміло, це боротьба. На нашому боці буде суспільство, можливо, Захід. А на його? Росія? Хто виграє? Ми. Але для цього треба зробити те, про що зараз говорить Тимошенко.

Янукович ще може змінитися?

— Совковий менталітет, замішаний на кримінальних підходах до управління державою, не дозволить йому стати інакшим.

Різні люди у владі заявляють, що просто так не підуть. Янукович готовий стріляти в тих, хто вийде на вулиці?

— З таким способом думання і підходом, який він продемонстрував за два роки при владі, він здатен на що завгодно. Правоохоронні органи очолюють наближені до сім'ї президента. Вони візьмуть до виконання будь-який наказ. Питання в тому, чи виконають його прості вояки. Якщо на вулицях будуть мільйони, автомати розвернуть в інший бік. Якщо вийдуть тисячі — команда може бути виконана.

Високою є імовірність втручання в українські справи російських спецслужб. Вони не упустить можливість поставити на коліна Україну, яка зіпсувала стосунки з Європою. Для Путіна принципово втягнути нашу країну в Євразійський Союз. Сигналом до цього є непоступливість Росії в ціні на газ. Компроміс буде тільки взамін на повну капітуляцію. Януковичу треба дешевий газ, щоб Бойко з Фірташем мільярди заробляли і ділилися з "сім'єю". Щоб Ахметов далі купував пентхауси в Лондоні за 200 мільйонів фунтів.

Я — за дорогий газ. Треба змусити олігархів не виводити гроші в офшори, а запроваджувати енергозберігаючі технології. Хай продають заводи розумнішим інвесторам. Хай запросять американські компанії видобувати газ на нашому шельфі.

Що буде з Тимошенко?

— Янукович принципово не має наміру її випускати. В основі цього лежить помста, а ще глибше — страх перед Тимошенко. Він її панічно боїться. Але люди, які задумували і втілюють цей судовий фарс, мають розуміти, що все це отримають назад.

Став нардепом у 26 років
Тарас Стецьків народився у Львові. Закінчив історичний факультет місцевого університету. Викладав у школі-інтернаті, медучилищі. Громадську діяльність почав наприкінці 1980-х із просвітницької організації "Товариство Лева". 1990-го 26-річним став нардепом.

Був радником прем'єра Леоніда Кучми, а 2001-го — одним із керівників кампанії "Україна без Кучми". Після помаранчевої революції очолював Національну телерадіокомпанію. За всі роки незалежності лише раз не пройшов до парламенту — 2006-го за списками блоку "Пора-ПРП", що не набрав 3% голосів.

Дружина Галина власниця косметичного салону. Син Арсен працює в Центрі Разумкова. Донька Наталія вчиться на психолога в столичному університеті ім. Тараса Шевченка.

Фонд національно-культурних ініціатив імені Гната Хоткевича закликає всіх людей доброї волі надати гуманітаpну допомогу українській спільноті м. Харкова, а саме Фонду ім. Г. Хоткевича, Харківському міському товариству “Спадщина”, Харківській крайовій організації Спілки Української Молоді, Харківському кобзарському цехові у справі відроження українського громадського життя на Харківщині. Ініціатива включає в себе: розвиток проукраїнських медіа (інтернетрадіо “Сурма”, газети “Український простір”, інформаційного сайту “Український Харків”, освітніх культурних програм (підготовка на фахових курсах журналістів, письменників, відеооператорів, акторів, фотомайстрів, навчання української мови, недільна школа для дітей, катехизація, краєзнавчі студії), відродження традиційної культури (різдвяний вертеп, обрядові народні дійства, традиційне кобзарство), молодіжні виховні національноорієнтовані програми (табори, подорожі, зустрічі) тощо. Гостра потреба зовнішньої допомоги виникла внаслідок значних збитків української громади, до яких призвела дискримінаційна політика Харківської міської влади (незаконне захоплення освітньо-культурного центру на вул. Сумській, 44/2, постійні судові тяжби проти українських організацій, блокування будь-яких громадських ініціатив).

Читайте нижче: Збройний напад на офіс Харківського обласного об’єднання Всеукраїнського товариства «ПРОСВІТА»Матеріальна допомога для втілення українських ініціатив на Харківщині приймається на рахунок Фонду ім. Гната Хоткевича із зазначенням цільового внеску: р/р 26004123870010 в Публічному АТ АКБ „Базис” м. Харкова, МФО 351760; код ЄДРПОУ 23147740.
Телефони: (057) 762-34-53; (063)305-82-58

З повагою і вдячністю -
Голова Правління Фонду ім. Гната Хоткевича Костянтин Черемський
Голова Харківського міського товариства “Спадщина” Валерій Дяченко
Від Харківської крайової організації Спілки Української Молоді Євген Пономаренко
Від Харківcького Кобзарського Цеху Сергій Чурай

Заява українських громадських організацій щодо незаконного захоплення культурно-освітнього центру Харківського міського товариства “Спадщина”

Товариство “Спадщина” перебуває в судових тяжбах з Управлінням комунального майна та приватизації департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради понад два роки, його постійно намагаються виселети. І хоча дійсно був програний господарський суд першої та апеляційної інстанції, проте не було повідомлено про призначення державних виконавців й ними не було винесено відповідної постанови, що є відверто злочинним порушенням закону України “Про виконавче провадження”. Крім того, справу щодо виселення розглядає Вищий господарський суд України. Товариство неодноразово повідомляло ЗМІ, державні та громадянські інституції про очевидну заанґажованість судів щодо замовних рішень у цій справі.

Рейдерське захоплення посадовцями муніципалітету приміщення останнього в Харкові незалежного культурно-освітнього центру товариства “Спадщина”, який об’єднував українські молодіжні й культурологічні організації, Спілку української молоді, освітні курси, студії, кобзарську майстерню, Український медійний центр, редакцію газети “Український простір”, стало важливою стратегічною акцією харківської влади щодо зачищення міста від українських громадських інституцій напередодні виборчих перегонів. Тепер громадський актив впливових і ефективних на Харківщині структур, які проводили незалежну культурно-просвітницьку роботу, були ініціяторами та реалізаторами багатьох творчих проєктів, освітніх заходів, що виконували важливу роль у становленні громадянського суспільства та підтримці міжнаціонального ладу на Харківщині позбавлений приміщення і матеріяльно-технічної бази

Протиправне захоплення культурно-освітнього центру товариства “Спадщина” наочно демонструє аґресивно-репресивну політику харківського керівництва щодо демократичних сил реґіону й виявляє його ворожість і зневагу до конституційних прав української громадськості Харківщини.

Висловлюємо свій рішучий протест щодо протиправних і дискримінаційних дій Харківської міської влади, Харківської обласної державної адміністрації до української громади краю й вимагаємо повернення приміщень, які законно належать культурно-освітньому центрові Харківського міського товариства «Спадщина» за адресою: Харків, вул. Сумська, 44/2.

Закликаємо посадовців, депутатів усіх рівнів, громадсько-політичних діячів, усе свідоме громадянство України, світову українську спільноту не допустити розгортання на Харківщині антиукраїнської кампанії й підтримати боротьбу української громади Харкова за законні права культурно-освітнього центру Харківського міського товариства “Спадщина”

Голова Харківського міського товариства “Спадщина”
Валерій Дяченко

Голова правління Фонду національно-культурних ініціатив ім. Гната Хоткевича
Костянтин Черемський

Від проводу Харківської крайової організації Спілки Української Молоді
Андрій Храбустовський

Від Харківського кобзарського цеху
Сергій Чурай

Заступник голови ХОО Конґресу української інтеліґенції заслужений працівник освіти України
Микола Зубков

Тел.: +38(057)762-34-53; +38(057)751-17-68

http://pidpr.com/news/rezoljucija_asambleji_gromadskikh_organizacij_malogo_i_serednogo_
biznesu_ukrajini_zaporizhzhja_4_veresnja_2011_roku/2011-05-06-153

Вітання Асамблеї громадських організацій малого і середнього бізнесу України , Громадського руху «Вільний простір»

Минулий рік залишається за плечима.  Рік масових протестів, невирішених проблем, позбавлення останніх ілюзій та надій на те, що хтось за нас побудує, зробить, влаштує наше з Вами життя, нашу з Вами державу – Україну. Адже ніхто цього не зробить, окрім нас з Вами. 

Тому дякуємо Шановний 2011 - й за те, що ти повернув нам розум, здатність бачити і чути.  Дякуємо тобі, що ти повернув нам силу єдності, бо ми відчули себе нарешті єдиною країною.

Вітаючи один одного з Новим 2012 роком, ми пропонуємо кожного разу завершувати своє вітання словами: «За наш український народ, його волю і гідність». Ми нарешті навчились розуміти глибину цих слів і необхідність їх наповнення реальним змістом.

Цей рік має повернути нам втрачене!  Цей рік має стати переломним в утвердженні влади народу; реформ, а не розкрадання;  гідності громадянина, а не його приниження!

Символ мудрого змія дозволить нам досягнути поставлених цілей, незважаючи на будь – які перепони.

Do you maintain a website of events for your city or region? Let us know and we'll add a link to your site in the ePOSHTA newsmagazine.

 Canada

• Alberta [Province wide - Ukrainian Canadian Congress - Alberta Provincial Council]
• Edmonton, AB
• Montreal, QC and vicinity
• Ottawa, ON
• Saskatchewan [Province wide - Ukrainian Canadian Congress]
• St. Catharines, ON [Ukrainian Canadian Congress events]
• Toronto, ON [Ukrainian Canadian Congress events]
• Vancouver, BC

 United States

• Illinois [Statewide - Ukrainian Congress Committee of America]
• New York - New Jersey

The St. Catharines CYM Malanka tickets
are now on sale!

Good company, a great band “Zirka” , a wonderful  meal, the famous "Kozak" basket draw, and who else but St. Catharines takes the Malanka group photo!

Don't Miss the BEST Malanka purchase your tickets now, they will sell fast.

January 21, 2012

Regular price is $75 per Person
$40 for Students

Ordering information visit www.blackseahall.ca
or contact
Zenon Chytra at zchytra@cogeco.ca 905 378-2917

Shanovni,

I hope that this email finds you and your family enjoying the holidays. 

It has been a notable year for Ukrainian Canadians: from the 120th anniversary of settlement in Canada, to the 20th anniversary of Ukraine’s independence, to the 1st Ukrainian Heritage Day in Ontario.  When I was elected as President of UCC – Ontario a year and a half ago, I committed to work with all of you to rebuild the organization into an effective representative body at the provincial level and one that would help develop communities across Ontario. Our UCC-Ontario executive has worked together with so many of you to achieve this goal.

I am writing to thank you for your support over the past year and a half.  I am proud of what we have been able to achieve together.  I also am writing to inform you that I have agreed to take on a new role in community involvement.  After extensive consideration and after consulting with the UCC-Ontario executive,  I have accepted an offer to become the Executive Vice-President of the Ontario Liberal Party.  As President of UCC-Ontario I had the opportunity to work with many of you to make a positive impact on our province and I look forward to continuing to do so in my new role.  I will of course continue to be active in the community.

Unfortunately, to take on this new role I will be required to resign my position on the UCC-Ontario executive. Marika Kobzan-Diakow who was Vice-President, has kindly agreed to step in to become acting president until the end of the current executive’s term which expires in 5 months. In May 2012, a bi-annual meeting will be held at which a new executive will be elected. 

Although I regret departing, I would not do so unless I was confident that UCC-Ontario was on the right track and that our agenda for the remaining 5 months could be carried out successfully.  The current executive team has kindly agreed to step forward to ensure that our work for the remainder of the term is completed. Due to the work that so many have invested, UCC-Ontario is in a position to be successful in the years to come.

Over the past year and a half, we have together enjoyed successes in three key areas:

1) Government relations: Working with members of the Ontario Legislature on issues of importance

a) Regular meetings with elected representatives:

Met with Eric Hoskins, Minister of Citizenship and Immigration, Tim Hudak, Leader of the Opposition and MPPs to discuss issues such as the inclusion of the Holodomor and other topics in the Ontario history and social sciences curriculum.

b) Tribute to John Yaremko:

In the Fall of 2010, UCC-Ontario organized an all-party commemoration at Queen’s Park where members of all three parties in the legislature spoke in tribute to prominent former MPP and Minister John Yaremko.

c) Creation of Ukrainian Heritage Day Act:

Worked with MPPs on the Ukrainian Heritage Day Act which was unanimously passed. The act proclaimed Sept 7th of every year Ukrainian Heritage Day. UCC-Ontario provided input during the drafting of the bill and solicited feedback from community leaders across the province. A reception to celebrate the bill’s unanimous passage was organized at the Ontario Legislature.

d) Celebration of Ukrainian Heritage Day:

Along with a dedicated team from the St. Vladimir Institute, organized the first annual Ukrainian Heritage Day Celebration at Queen’s Park & St. Vladimir Institute on September 7th, 2011.

e) Premier McGuinty’s visit to Independence Day celebrations:

Invited Premier McGuinty and facilitated his recent visit to UCC-Toronto’s Independence Day celebrations at Centennial Park.

f) 2011 Pre-election survey:

Surveyed the three major political parties in Ontario and candidates for Provincial Parliament to better understand their positions on several issues such as the inclusion of the Holodomor and other topics in the Ontario history and social sciences curriculum.

2) Community development: Strengthen work between communities and increase youth engagement

a) Youth Advisory Committee:

Organized the youth workshop at UCC Triennial Congress to engage them in community leadership. This has led to the formation of the UCC Youth Advisory Committee.

b) Website:  

Have begun building a website that will create opportunities for dialogue between communities and for youth engagement.

c) Increased communication:

Increased amount of information being shared regarding community events organized by UCC branches across Ontario.

d) Community service award:

Currently developing an award to recognize those who have distinguished themselves through their community service in Ontario.

3) Rebuild UCC – Ontario: Ensure that we are positioned to succeed in the long term

a) Strategic plan:

Developed a strategic plan for UCC-Ontario to ensure effective focus of organization and resources.

b) Fundraising:  

Arranging a fundraising wine tour in Niagara region that will also create stronger links between our communities.

c) Brand:

Built awareness of UCC-Ontario and its activities through attendance and exhibits at a variety of events.

It has been an honour to serve as President of UCC- Ontario Provincial Council and a pleasure to work with so many of you. The steps above would not have been possible without your support and the hard work of an excellent executive team. I would like to personally thank Marika Kobzan-Diakow, Fr. Bohdan Hladio, Olya Sheweli, Volodymyr Viguiliouk and Chrystia Chudczak for their dedication. I would also like to thank the leaders of UCC branches across Ontario, who work very hard on behalf of our community every day and have been very supportive.

Finally, I would once again like to express my gratitude to you for your support. I will continue to be active in the community and look forward to working with you in the years to come.

Бажаю Вам і Вашій родині Веселих Свят і Всъого найкращого в Новому Році.

ХРИСТОС РОДИВСЯ! СЛАВІМО ЙОГО!

З повагою і подякою, 

Іван Бейкер / Yvan Baker

Dec 14, 2011           

Ukranian author and activist Lubomyr Luciuk joins Michael Coren in studio to discuss the genocide by famine of Ukrainians

http://www.youtube.com/watch?v=Qmk-EO0oSSI

Шановна українська громадо!
Дорогі друзі!

Від імені Генерального консульства України в Торонто та від себе особисто дозвольте щиро привітати усіх Вас з наступаючим святом Різдва Христового та Новим 2012 роком!

З великою приємністю хочу відзначити високий рівень співробітництва у 2011 році між Генконсульством та українською громадою в Канаді. Переконаний, що ця співпраця буде продовжуватися і у наступному році на благо України, Українського народу, Української громади Канади. Наші спільні зусилля були спрямовані на зростання авторитету нашої держави на міжнародній арені, утвердження її позитивного іміджу як активного учасника міжнародного життя, активізації українсько-канадських відносин.

Україна високо цінує культурні надбання, ідейний та духовний потенціал українців Канади, ваш внесок в процеси державотворення в Україні, захист інтересів українців в Канаді.

Цього року ми відзначили 120 років першого поселення українців в Канаді.  Переконаний, що українці Канади, ваша праця, наша історія і традиції є основоположною основою сьогоднішніх успіхів Канади у всіх сферах.
Цього року в Онтаріо ми вперше святкували День Української Спадщини, що свідчить про визнання провінційним урядом величезного внеску українців в розвиток провінції і Канади загалом.

Нехай ці світлі свята сповнять наші серця радістю й новою надією, принесуть у кожну родину мир і злагоду, добробут і затишок. Бажаємо Вам і Вашим рідним благополуччя, радощів, любові і добра!                                                                                                                                                                                           
Завершуючи своє перебування в Канаді на посаді Генерального консула України в Торонто, хочу подякувати Вам за відчутну підтримку, плідну і дружню співпрацю впродовж усієї моєї каденції. Завжди буду згадувати свою роботу в Торонто, серед української громади як одну з найкращих сторінок мого професійного і особистого життя.

Христос рождається, славімо його!
З Новим Роком!
Олександр Данилейко

They came for Putin … and so soon they will come for ‘Vitia’.

http://www.thetimes.co.uk/tto/news/world/article3272500.ece#.Tv7rvrn8YLQ.mailto
31 December 2011

RUSSIA AND THE STATES OF THE FORMER SOVIET UNION

Tony Halpin

This will be the year of Slavic revolt against authoritarian regimes in Russia, Belarus and Ukraine. Vladimir Putin will win the Russian presidential election in March, but only after the embarrassment of a second-round run-off plagued by allegations of vote-rigging. His apparent weakness will galvanise the opposition into organising huge new rallies that will threaten his grip on power.   Whether he responds with repression or reform will be the key dilemma shaping 2012 in Russia. The anti-corruption blogger Alexei Navalny will emerge as a genuine alternative, though his nationalism will worry liberals.

The turmoil in Russia will inspire the beleaguered opposition in Belarus to launch protests against the dictatorship of President Lukashenko, who will respond with force. Popular support will grow and, with a bankrupt economy and the Kremlin too distracted by internal dissent, Mr Lukashenko will flee to Moscow.

Ukraine will repeat its 2004 Orange Revolution after anger at austerity measures boils over when President Yanukovych's Party of Regions is accused of stealing parliamentary elections. The opposition leader Yuliya Tymoshenko will be freed from prison after Mr Yanukovych is forced to resign, but will fail to win the presidential election. Tired of the enmity between political rivals, Ukranians will turn to a new generation of leaders.

http://www.unian.net/eng/news/news-477403.html
30.12.2011

Hryhoriy Nemyria, the deputy head of the Batkivshchyna Party, says that during the January session of the Parliamentary Assembly of the Council of Europe (PACE) a delegation of deputies of the BYuT-Batkivshchyna faction will work on having text added to the resolution on Ukraine regarding sanctions for the judges and prosecutors involved in the political persecution of opponents of the current government, according to the Official web site of Yulia Tymoshenko.

"If they don’t hear the signals, then they should hear other instruments that include sanctions," Hryhoriy Nemyria said during a press conference today in Kyiv.

Hryhoriy Nemyria recalled that the report by the Monitoring Committee on Ukraine is to be presented at the January session of PACE. "We will work on getting included in the final resolution text reflecting the need to introduce sanctions for members of the regime," he said.

Hryhoriy Nemyria also said that relevant recommendations were made to the EU in the policy memo published by the by the European Council on Foreign Relations (ECFR) "Ukraine after the Tymoshenko Verdict" ( here ). The memo proposes an approach for the EU to take in this situation, that includes imposing sanctions on the judges and prosecutors that are behind this disgraceful verdict that has nothing to do with justice," he added.

According to him, the ECFR also recommends that the EU impose sanctions on the judges of the Constitutional Court of Ukraine that reversed the constitutional changes of 2004 and restored the 1996 Constitution of Ukraine.

"Sanctions or no sanctions – President Yanukovych has already created his own image as a political cannibal whose goal is to destroy the opposition in order to achieve a political monopoly led by him and his family. Ukrainians will not tolerate this, and as international statements have shown, leading international organizations and leaders don’t intend to tolerate this either," he added.

http://www.kyivpost.com/news/politics/detail/119927/
January 1, 2012

Two persons were charged with unauthorized use of laser beam equipment for projecting a slogan onto a building and stele in central Kyiv demanding the release of former Prime Minister Yulia Tymoshenko, convicted of exceeding her powers by orchestrating a natural gas deal that was allegedly damaging to Ukraine.

http://www.youtube.com/watch?v=V7pU5qx9v6Y&feature=share

The slogan "Freedom to Yulia" appeared on the building of the philharmonic society and the Independence Stele in central Kyiv during a New Year's show on Independence Square.

"Oh Valera, what is that scary green thing?"
"Relax .. Tomorrow the lasers will also be prohibited."

The Kyiv police authority said in a statement that the projections had been done out of a room in the Kozatsky hotel.

"Police were called in, and when they arrived, [those who did the projections] voluntarily opened the door of their room and switched off the projector. However, they were behaving defiantly and threatening the police," the statement said.

They were charged and told to come to court but neither of them was arrested, it said.

Earlier on Sunday, Tymoshenko's Batkivschyna (Fatherland) party said in a statement that five men in police uniform had broken into a room at the Kozatsky where parliament deputy Andriy Pavlovsky was celebrating New Year's with some friends. Pavlovsky is a member of the Yulia Tymoshenko Bloc-Batkivschyna coalition.

"According to the deputy, the police first broke down the door of the room with their feet and when rushed in without any explanations and unplugged all the electric appliances," Batkivschyna said.

The police authority, however, said in its statement that neither of the people who had done the projections was a parliament deputy.

Tymoshenko, who arranged the gas deal during her office as premier in 2009, was moved from a detention center in Kyiv to a prison in the Kharkiv region on Friday to serve her seven-year sentence.

http://byut.com.ua/news/9368.html
26.12.2011

ЛИСТ ДИКТАТОРУ

Доброго дня, Вікторе Федоровичу!

Напередодні Нового року вирішила написати вам листа.

Ні... Про себе і про судові процеси - я не буду, не хвилюйтеся. Я чула, як ви на своїй прес-конференції клялися, що ви тут ні при чому. Вірю :) ...

Мине ще трохи часу, і ви будете розповідати демократичному світу, що коли ви народилися, я вже в тюрмі сиділа.

Але я зараз про інше. Я - про країну.

Я в нинішній ситуації здатна піднятися над подіями і говорити з державних позицій. Не у своїх особистих інтересах, і не в ваших. А в інтересах країни.

Навіщо? – можете запитати ви мене...

...Справа в тому, що через фатальний недогляд української Кліо (це давньогрецька муза історії) два роки тому ви стали главою нашої держави. Що вона робила, та Кліо в такий відповідальний момент, важко сказати. Але, в будь-якому випадку, “маємо, те що маємо”, - як любить говорити Леонід Макарович.

В даному випадку – маємо вас на посаді Президента.

Ви стали главою держави, в якій жити мільйонам українців. В тому числі і після вас. Тому я хочу дати вам кілька порад, які, я сподіваюся, дозволять уникнути фатальних помилок і дадуть можливість зберегти країну для майбутніх поколінь, а вам обличчя.

По-перше, не намагайтесь отримати повагу та любов народу насиллям і гвалтуванням. Примусового кохання не буває. Ви цю країну не в карти виграли, за вас проголосували люди, які сплутали вас з вашими біг-бордами. Сьогодні ви над цими людьми відверто знущаєтесь, і найстрашніше (для вас) що люди це вже розуміють.

Ви оточили всю країну парканами. Складається враження, що сьогодні найуспішнішим бізнесом може стати випуск колючого дроту. Але, рано чи пізно, ви зрозумієте, що це ви за колючим дротом, а не країна.

Сьогодні у вас, як стверджують соціологи, стабільні сім процентів підтримки. З такими темпами втрат вас не вистачить навіть на наступний рік президентства. Це вам тільки здається, що ви сильний та впливовий, а попереду безхмарне правління на довгі роки. Не довіряйте собі в цих прогнозах. Бо ще кілька фатальних помилок і вас покинуть усі, включно з Чечетовим.

І ніхто не прийде на допомогу. У вас вже була нагода переконатися, що за гроші можна збудувати хіба вертольотний майданчик, а не протидіяти Майдану.

Тому перша порада – розпочніть жити для людей. Я знаю, що вам це важко. Тож якщо не вийде, зробіть хоч вигляд, що люди все ж таки є в країні, де ви тимчасово працюєте президентом. Якщо не зможете, все для вас скінчиться значно швидше;

По-друге, не знаю наскільки ви розбираєтесь в міжнародних та геополітичних питаннях, але у мене для вас погана новина: Євро-2012 це не договір про євроінтеграцію, вас ввели в оману. Це – футбол.

Ваш найглибший промах – згортання процесу об’єднання з Європою.

Не парафувавши 19 грудня угоду, ви відкинули країну назад на десятки років. Праця тисяч розумних та порядних людей через вас полетіла на смітник. Подумайте бодай про свої інтереси, якщо вже не про інтереси держави. У вас ніколи не вийде грати на протиріччях між Європою та Росією, як ви сподівалися. Бо і там, і там вас добре знають і адекватно оцінюють. Не з вашими природніми здібностями.

Кожен ваш крок, кожна ваша дія в зворотньому від Європи напрямку ослаблює і вас, як президента, і Україну, як державу. Зовсім не таємниця, що для декого слабкий та безпорадний президент України – кращий партнер. І поки що, на жаль, ви цьому статусу відповідаєте бездоганно. Хоча я й не розумію навіщо це вам.

Затямте, що майбутнє України, безпека України, її інтереси, та і ваші теж, лежать в європейській площині. Та якщо хочете повернути собі бодай якесь політичне обличчя, поверніть Україну до європейської стратегії розвитку.

По-третє, не додумайтесь віддати газотранспортну систему. Це наш останній стратегічний ресурс. Вас і приймають сьогодні в “Горках” тільки тому, що ця система досі належить Україні. Після її втрати у вас не залишиться жодного аргументу ані на свою користь, ані на користь країни.

Ви віддали Севастополь за дешевий газ, і де він? Зараз хочете здати ГТС... А що наступного року здавати будете, Вікторе Федоровичу? - “Хонку” свою?

Подивіться на приклад Білорусі чи Молдови. Як тільки вони здали свої магістралі, відразу втратили будь-яку привабливість. Дружба закінчилася вмить, разом з дешевим газом.

По-четверте, припиніть родинність і кумівство в політиці. Це погано закінчується. Запитайте про це хоча б у свого товариша – вашого попередника.

То тільки в казках батько ділить майно між синами. Тому – хату, тому – корову, тому – коника-горбоконика. Але ви ж президент цілої держави, а не газда.

Зрозуміло, що ви брали шлюб ще в радянські часи, коли в ЗАГСі висіло гасло “Міцна сім’я – міцна держава”. Але ви надто буквально дотримуєтеся цього принципу. І сім’я у вас уже настільки міцна, що від держави скоро нічого не залишиться.

Люди б ще може зрозуміли, аби ви синові подарували найкращу у світі бор-машину, відповідно до фаху. Але ж не Нацбанк з МВС та податковою.

Коли силовими структурами і фінансами держави беруться керувати стоматологи, то зуби болять у всієї країни.

Не намагайтеся створювати династії. Україна цього не сприйме. Український Кім Чен Ин буде нещасною та незахищеною людиною. Не потрібен. Не принижуйте й не дискредитуйте своїх синів.

По-п’яте, не привласнюйте так брутально, нахабно і відкрито державне майно. Марна праця. Рано чи пізно все доведеться повернути, пригадайте хоча б “Криворіжсталь”. Держава – це не ваша персональна комора.

Влада минає і закінчується. Така її природа. І можна бути президентом у вигнанні, але не можна бути власником “Укртелекому” в екзилі.

По-шосте, політики завжди не до кінця щирі. Але не кажіть відвертої неправди. Всі ж сміються, коли ви запевняєте, що не впливаєте на роботу судів, міліції, прокуратури, що боретеся з корупцією, читаєте Чехова. Це настільки відверта неправда, що вона викликає зневагу. Люди добре відчувають фальш, вони цього не пробачають.

Коли ви говорите про подібні речі, у тих хто вас слухає це автоматично викликає нервовий сміх. А президент не може дозволити собі бути смішним.

І нарешті, по-сьоме. Я, Вікторе Федоровичу, дуже добре вивчила анатомію диктатури. Головна її ознака в тому, що вона завжди закінчується. І завжди безславно. Диктатор, при всіх своїх силових та ресурсних блискучих атрибутах – слабка, залякана і обмежена людина. Страх – єдине почуття, з яким він ніколи не розлучається. Я, думаю, ви розумієте про що я...

У 2009 році я зустрілася з одним незвичайним політиком. Це була абсолютно впевнена в собі людина. Він мав рейтинг довіри близько ста відсотків у своїй країні. Цілий народ щодня вклонявся йому, вважав його даним країні вищими силами. Він збирався правити вічність і нічого не затьмарювало його абсолютну самодержавну владу. Він поділив усю країну між своїми синами і почувався повним господарем на своїй землі...

Але вже через два роки його мертве, сплюндроване тіло волочили вчорашні вірнопіддані по придорожній пилюці його рідного міста.

А один з його синів пропонував два мільярди доларів за можливість втечі з країни.

Не зважаючи на “особливість” наших взаємин, Вікторе Федоровичу, я, все ж, ніколи не побажаю вам такої долі. Я чесно хочу, щоб ви до Єнакієва заходили не так як згаданий мною політик до Сірту. Все у ваших руках. Принаймні поки що.

Словом, Вікторе Федоровичу, коли будете підіймати свій традиційний келих “Harrogate” під новорічною “йолкою”, замисліться бодай на мить над суттю свого правління, подумайте про трагічні помилки. Про вже зроблені та про ті, які ще хочете зробити.

Аналізуйте промахи та невдачі в час їх здійснення, а не потім. Бо потім – пізно.

Робіть так, бо інакше - “я вам не заздрю”. Інше – додумайте самі...

Юлія Тимошенко
Камера № 260, куди ви мене розмістили
Лук’янівське СІЗО. Київ
26 грудня 2011 р.

http://gazeta.ua/articles/politics/_yanukovich-ogolosiv-vijnu-vsim-ukrajincyam-byutkivschina/416761
30.12.2011

Партія "Батьківщина" заявила, що Янукович сьогодні оголосив війну всім вільним і патріотичним громадянам України.

Про це йдеться в заяві партії, що розміщена на їхньому офіційному сайті.

"Скасування указом Януковича святкування Помаранчевої революції в день, коли одного з керівників цієї епохальної події Юлію Тимошенко за особистою вказівкою чинного президента під покровом ночі, незважаючи на проблеми зі здоров'ям і нерухомий стан, вивезли до колонії – є актом остаточної цинічної і публічної розправи над ідеалами демократії, свободи і незалежності", - йдеться у заяві.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Хвору Тимошенко в інвалідному кріслі вивезли з СІЗО - джерело

"Актом знущання не тільки над лідером опозиції, але й мільйонами людей, які у 2004 році повстали проти приходу до влади криміналітету. Це демонстрація приниження бандитською владою кожного громадянина, намагання витравити найменший спогад про час, коли країна відверто говорила Януковичу, хто він є і де його місце", - зазначають однопартійці Тимошенко.

"Янукович впевнений, що саме сьогодні - заховавши за тюремні мури колонії Юлію Тимошенко і знищивши День Свободи - він нарешті може відсвяткувати новий рік у новій країні. У країні його мрії, де панує бандитська вседозволеність, де лідери опозиції вже за ґратами, де можна красти, знищувати, вбивати, а потім повертатися у вкрадений у держави маєток, плавати у басейні і стрибати по межигірських пеньках", - йдеться у заяві.\

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Тимошенко на ношах вантажили в автозак - Турчинов

Партія "Батьківщина" попереджає президента – "він жорстоко помиляється. Можна скасувати день свободи, але не можна знищити вільний дух українців, загартований віковою боротьбою за незалежність".

"Відправивши Юлію Тимошенко до колонії і скасувавши день Свободи, Янукович сьогодні оголосив війну всім вільним і патріотичним громадянам нашої країни. І ми впевнені, народ України цей виклик приймає. Цій владі залишилося недовго", - переконані у "Батьківщині".

Джерело: Gazeta.ua

http://www.youtube.com/watch?v=V7pU5qx9v6Y&feature=share

"Ой, Валера, що це зелене, страшне ???!!!"
"Так ти заспокійся ... Завтра і лазери заборонимо"

Ліна Костенко обурена діями влади щодо етапування Юлії Тимошенко та не визнає рішення Апеляційного суду Києва

http://byut.com.ua/news/9444.html
30 грудня 2011

Видатна українська письменниця Ліна Костенко та її донька, літературознавець, Оксана Пахльовська підписали спільну заяву української інтелігенції з приводу невизнання рішення Апеляційного суду Києва у справі лідера опозиції Юлії Тимошенко.

Як відомо, Ліна Костенко принципово ніколи не підписує спільних звернень і заяв. Цей випадок є винятковим. Ліна Костенко та Оксана Пахльовська обурені тим, що «влада прийняла садистське рішення етапувати Юлію Тимошенко з Лук’янівського СІЗО в колонію, тим більше, що це демонстративно робиться напередодні Нового року». «Це схоже на цинічний розрахунок на те, що суспільство у приємних передсвяткових турботах  забуде про людину, яка вміє принципово і послідовно сказати "ні" знущанню над державою і за це сьогодні йде царсько-сталінським етапом у колонію», - вважають підписанти.

Ліна Костенко та Оксана Пахльовська, як інші видатні представники української інтелігенції, не визнають «несправедливе рішення підконтрольного чинному президентові Апеляційного суду Києва у справі Юлії Тимошенко та сподіваються, що воно найближчим часом буде скасоване в Європейському суді з прав людини, – дякуючи при тому Європейському суду за невідкладний розгляд справи, який є свідченням обурення європейської спільноти цією несправедливою і ганебною для України історією».

ЗАЯВА УКРАЇНСЬКОЇ ІНТЕЛІГЕНЦІЇ 
з приводу невизнання рішення Апеляційного суду Києва 
у справі Юлії Тимошенко
       
Ухвала  колегії суддів Апеляційного суду м. Києва, якою залишено без зміни вирок  Печерського суду щодо лідера української опозиції Юлії Тимошенко, є несправедливою, протизаконною і абсурдною. Це рішення стало логічним продовженням сумнозвісної «кіреєвщини» та «печерного правосуддя», які дискредитують Україну на міжнародній арені та яким уже дано однозначну негативну оцінку українським суспільством, духовними лідерами, національною інтелігенцією, главами зарубіжних країн, міжнародними правозахисними організаціями, Нобелівськими лауреатами.

Для більшості українців та для усього світу вже давно не є секретом, що Янукович за допомогою підпорядкованих  суддів намагається знищити лідера партії «Батьківщина» Юлію Тимошенко. Ганебно, що Апеляційний суд м. Києва виконав це брудне замовлення Адміністрації президента України.

Цілком  очевидно, що і численні надумані кримінальні справи, і безпідставне та багатомісячне тримання у Лук’янівському СІЗО, є примітивною помстою Януковича своєму головному політичному конкурентові — Юлії Тимошенко, яка не боїться боротись за правду, відстоювати політичні та соціальні права громадян України. Судові рішення проти неї потрібні владі для зняття останньої перешкоди для безкарного грабування українського народу, здачі національних інтересів та перетворення нашої країни на авторитарну колонію, якою керує купка корупціонерів.

Режим, шляхом знищення демократії, основ правосуддя, ліквідації свободи слова, нищення людських прав і свобод, породжує величезну прірву між Україною та Європейською Співдружністю. Вирок апеляційного суду щодо Юлії Тимошенко — це цинічна зрада владою євроінтеграційних прагнень українців.

Ми, представники української інтелігенції, заявляємо, що не визнаємо несправедливе рішення підконтрольного чинному президентові Апеляційного суду Києва у справі Юлії Тимошенко та сподіваємося, що воно найближчим часом буде скасоване в Європейському суді з прав людини, – дякуючи при тому Європейському суду за невідкладний розгляд справи, який є свідченням обурення європейської спільноти цією несправедливою і ганебною для України історією.

Юрій  АНДРУХОВИЧ
В’ячеслав БРЮХОВЕЦЬКИЙ
Володимир ВАСИЛЕНКО
Богдан  ГОРИНЬ
Павло ГРИЦЕНКО
Іван  ДЗЮБА
Сергій  ЖАДАН
Микола  ЖУЛИНСЬКИЙ
Роман ІВАНИЧУК
Ірена КАРПА
Ліна КОСТЕНКО
Марія МАТІОС
Юрій  МУШКЕТИК
Дмитро  ПАВЛИЧКО
Оксана ПАХЛЬОВСЬКА
Мирослав ПОПОВИЧ
Ірен  РОЗДОБУДЬКО
Володимир СЕРГІЙЧУК
Михайло СЛАБОШПИЦЬКИЙ
Олег  ЧОРНОГУЗ
Валерій ШЕВЧУК
Василь  ШКЛЯР
Юрій  ЩЕРБАК

http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news_in_brief/2011/12/111229_ek_nemyrya_tymoshenko.shtml
29 грудня 2011

Делегація депутатів фракції "БЮТ-Батьківщина" на сесії ПАРЄ будуть домагатися введення санкцій щодо суддів і прокурорів, каже заступник голови "Батьківщини" Григорій Немиря.

Він нагадав, що наприкінці січня на сесії ПАРЄ планується заслухати доповідь Моніторингового комітету щодо України, повідомляє агенція "Інтерфакс".

"Ми будемо домагатися, щоб вже в цій доповіді під час підготовки остаточного варіанту резолюції також була відображена необхідність впровадження санкцій проти представників режиму", - сказав пан Немиря на прес-конференції в Києві.

Він зазначив, що недавно центр політичного аналізу "Європейська рада з питань зовнішньої політики" опублікував доповідь під назвою "Україна після вердикту Тимошенко".

У цій доповіді, за його словами, вперше рекомендується керівництву Євросоюзу застосувати алгоритм і спосіб введення санкцій проти суддів і прокурорів, які брали участь у винесенні вироку Тимошенко.

ОФІЦІЙНА ЗАЯВА
ХАРКІВСЬКОГО ОБЛАСНОГО ОБ’ЄДНАННЯ
ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ТОВАРИСТВА «ПРОСВІТА»
імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ПРО ЩО МОВЧАТЬ ОФІЦІЙНІ НОВИНИ

29 грудня було вчинено збройний напад на офіс Харківського обласного об’єднання Всеукраїнського товариства «ПРОСВІТА». Група приблизно у 15 осіб, озброєна спецзасобами, пістолетами Флобера, димовими шашками, зламавши ґрати на вікні, увірвалася у кімнату, де зберігалася документація. Поки частина нападників, застосовуючи вогнепальну зброю, палки з колючим дротом та кувалду, проривалися далі у приміщення, їх спільники цілеспрямовано палили на подвір’ї організаційну документацію, книжки про голодомор, історію УПА, твори Кобзаря…

З 19:50  протягом півгодини хлопці намагалися викликати міліцію зі своїх телефонів. Даремно. Всі лінії чомусь були зайняті. Міліцію викликала мати одного з них, з іншого кінці міста. Прибувши через годину з початку події, міліціянти сором’язливо чекали під дверима, поки не стихла стрілянина, не закінчився розгром «Просвіти».
Нападників, яких просвітяни заблокували в одній з кімнат, міліція затримала, відвезла до райвідділу і відпустила за декілька годин. І це після нападу з застосуванням вогнепальної зброї!

В результаті нападу було викрадено комп’ютери та відеокамери, зникли флеш-картки, пошкоджено різографи. Просвітянин, який став на заваді злочинцям, зараз знаходиться у лікарні невідкладної допомоги зі струсом мозку та тілесними ушкодженнями. Як насміх, у сусідню палату положили нападника з розбитою бровою.
Вдало вибрано час для нападу: наступного дня до Харкова етапували Юлію Тимошенко і більшість журналістів була задіяна там.

Спалено документи ХОО ВУТ «Просвіта», ХОГО «Слобідський крайовий козацький кіш» та деякі матеріали газети «Журавлик». Можливо, злочинці намагалися знищити документи на приміщення в центрі міста, яке є доволі ласим шматком. А може, комусь не подобається, що Харківська «Просвіта» почала активну діяльність? На цей час у приміщенні було закінчено ремонт, який власноруч і власним коштом зробили молоді просвітяни. Крім вже діючих історичної та народознавчої секцій утворено спортивну, є журналістський гурток. Цього року організували участь дітей Харківщини у трьох всеукраїнських мистецьких конкурсах. На черзі було відновлення української світлиці.  

Дехто з просвітян дійсно є також членом інших українських партій та організацій, в тому числі «Патріоту України». Українці, які вважають себе Українцями і відстоюють спадок батьків, для нинішньої влади –  «хвашисти і нацисти». А хто стріляє в них з криком «вас хахлов убівать нада», знищує українські старожитності та книжки – потерпіла сторона. Після нападів міліція їх затримує на декілька годин і відпускає, а потім використовує як свідків, відкриваючи кримінальні справах проти  тих, кого вони покалічили.

Починаючи з 23 серпня 2011р., після стрілянини на подвір’ї, діяльність об’єднання практично паралізовано. При кожному обшуку «правоохоронці» вилучали насамперед оргтехніку, документи та гроші. Те ж саме робили й грабіжники, що свідчить про узгодження їх дій з органами «правопорядку».

Майже всі канали інформували громадськість про цей напад, коментуючи кожен по-своєму. Розголосу було на всю Україну. Тільки чомусь не згадали про «Просвіту», не показали гору попелу на подвір’ї з обгорілими українськими книжками…

Правління ХОО ВУТ «Просвіта» імені Тараса Шевченка

http://blogs.pravda.com.ua/authors/potekhin/4efe2a8a0d2df/
30 грудня 2011

Дмитро Потєхін Політичний аналітик, директор Групи європейської стратегії

Версія для друку Коментарі 20

мабуть варто лише додати, що це репрезентативне опитування було здійснене в Криму ще у вересні. навряд з того часу та в інших регіонах підтримка обмеження свободи узурпаторів зменшилась, з чим всіх й вітаю.:)

ps. міжнародне співтовариство, звісно, вже почало санкції застосовувати – стратегічний партнер польща позбавила корумпованих українських чиновників віз, а посол британії опублікував перелік 12 банків, у яких арештовані їх рахунки.

громадянське суспільство також регулярно цікавиться прогресом єврочиновників на цьому шляху, а журналісти не втрачають нагоди поцікавитись цим питанням у громадянського суспільства, яке щодня збільшує тиск на офіс єврокомісії в києві та диппредставництво країни, яка головує.

саме ці зусилля забезпечують неабияку популярність як громадянського суспільства, так і журналістів серед громадян країни. і тому, коли журналісти заявляють про цензуру, а громадянські активісти про переслідування – на їх захист, як і в інших європейських країнах, моментально збираються багатотисячні протести.

31грудня 2011

http://www.youtube.com/watch?v=-y_maHLxons&feature=related

http://www.youtube.com/watch?v=UzlqzHW9T0M&feature=share

http://www.youtube.com/watch?v=jo7Cb8u-bnM&feature=youtu.be&mid=55

http://www.facebook.com/n/?l%2FUAQH9pC9AQGEfarVTZt84E_Fb76fpzw60X_
ZhS8vJXaPHg%2Fyoutu.be%2Fjo7Cb8u-bnM&mid=55&n_m=myroslava%40rogers.com

Glory Be To Jesus Christ !
Слава Ісусу Христу !

Ласкаво Запрошуємо на Різдвяні відпраи 6-го і 7-го січня.
Вітаємо всіх з Різдвом Христовим і Новим Роком!

Просимо прочитати нижче подані інформації в двох мовах.

We cordially invite you to attend our Christmas services on January 6 and 7.
Please read the notices below.

Holy Trinity Ukrainian Orthodox Church of Los Angeles – Kyiv Patriarchate

На Службі Богові і Україні – Serving God and His People

Fr. Oleh Saciuk
Pastor

2537-D Pacific Coast Highway, Suite 365,
Torrance, CA 90505-7063
(310) 947-2644

Dear Brothers and Sisters!

It gives us great pleasure to share with you the news that the Holy Trinity Parish of Los Angeles, of the holy Kyivan Patriarchate, on December 8, 2011, formally acquired the status of a not for profit religious corporation under the laws of the State of California, and is registered as corporation number3428611. As an integral part of the Vicariate of the Ukrainian Orthodox Church of the Kyivan Patriarchate in the United States and Canada, the Holy Trinity Ukrainian Orthodox Church is a tax exempt organization, exempt from federal income tax under section 501(a) of the Internal Revenue Code, under federal identification number 45-0488145.

Through God’s Grace, our parish has acquired temporary sanctuary space in the historic Alpine Village Chapel, located at 833 West Torrance Boulevard, in Torrance, at the intersection of Torrance Boulevard and the Harbor Freeway (110). We cordially invite you, your family, and friends to our Christmas Services:

Christmas Eve, Friday, January 6, at 6:00 P.M.

Nativity of Our Lord Jesus Christ, Saturday, January 7, at 10:00 A.M.

The mission of our parish is to serve God and Ukraine, and God’s people in America. Through God’s Providence, we shall do everything within our power to serve the pastoral needs of our brothers and sisters in Southern California. We do not force anyone to join us. We do not stand against anyone. We greet and accept with love and open arms everyone who prays to God for one, single, indivisible Autocephalous Holy Ukrainian Orthodox Church.

May our Eternal God, Who was born in the flesh for our salvation, send down upon you the fullness of His Grace, and all the highest gifts of heaven and earth. Christ is Born! Let Us Glorify Him!

Glory Be To Jesus Christ !
Слава Ісусу Христу !

Ласкаво Запрошуємо на Різдвяні відпраи 6-го і 7-го січня.
Вітаємо всіх з Різдвом Христовим і Новим Роком!

Просимо прочитати нижче подані інформації в двох мовах.

Holy Trinity Ukrainian Orthodox Church
Of Los Angeles – Kyiv Patriarchate

На Службі Богові і Україні – Serving God and His People

Fr. Oleh Saciuk
Pastor

2537-D Pacific Coast Highway, Suite 365,
Torrance, CA 90505-7063
(310) 947-2644

Дорогі Брати і Сестри !

Ділимося радісною новиною що Парафія Святої Трійці в Лос Анджелес, Київського Патріярхату, формально створена як не прибуткова церковна корпорація штату Каліфорнія, від 8-го грудня 2011, під регістраційним номером 3428611. Як складова частина Вікаріату Української Православної Церкви Київського Патріярхату в США і Канаді, парафія Святої Трійці звільнена від податків під федеральним номером 45-0488145.

З Божої Ласки парафія Святої Трійці прибула тимчасове церковне приміщення в історичному будинку каплиці Гірського Села (Alpine Village Chapel). Адреса каплиці є 833 West Torrance Boulevard, Torrance, при роздоріжжі вулиці Torrance і фрівею 110. Ласкаво запрошуємо Вас з родинами і друзями на Різдвяні відправи:

Святвечір, 6-го січня, година 6:00 вечера
Різдво Христове, 7-го січня, година 10:00 рано

Наша парафія існує щоб служити Богові і Україні, не забуваючись про країну нашу американську. Під Божим проведінням робитимемо все нам можливе щоб служити душпастерськім потребам наших братів і сестер в південній Каліфорнії. Нікого до себе не примушуємо. Проти нікого не стоїмо. З відкритими руками і любов’ю вітаємо і приймаємо всіх хто молиться Господеві за одну, єдину і нероздільну Святу Помісну Українську Православну Церкву.

Нехай Предвічний Бог, Який народився задля нашого спасіння, зішле на Вас повну Свою Благодать і найкращі дари неба і землі. Христос Народжується! Славімо Його!

Happy Christmas (round 2)  and New Years (both still to come) to all. I thought I would share this letter composition with you, although I do understand over there your Canadian and US Governments are quite a few steps closer to what they should be on our behalves  than ours is here. Hope you enjoy my Christmas letter to my local Member of Parliament. Enjoy and use any ideas I use if you find them useful in your daily “war of information” on our behalves.

Stepan Pasicznyk
UK

To: Theresa Villiers MP for Barnet

Dear Theresa,

I wish to extend my Christmas and New Year wishes to you.

Thank you for your help in the previous years always acting on my behalf as a constituent of yours when bringing various issues regarding Ukraine to light to relevant UK  H.M. Government departments.

Being in the geographical centre of Europe all recent UK Governments seem to have understood the importance of Ukraine’s future prosperity and security to all of Europe.

It is the bridge between Europe’s democratic West and totalitarian East, having always had aspirations to European democratic norms whilst being subject to the anti European and totalitarian pressures of its north eastern Eurasian neighbour with its alien anti democratic values of the cheapness of life and domination of others at all costs.

Your formerly Soviet tinged history books are at last beginning to correct themselves, being replaced with the realisation that that Kyivan Rus was modern day Ukraine’s ancestor, not Russia’s, that the words Rus and Russia have no real connection other than an unfortunate and misleading phonetic similarity, and that Russia’s true name Muscovia, and true ancestry are to be found in the psyche of the once nomadic hordes of the Eurasian land mass that used to invade and pillage Europe’s eastern borders, the lands of Ukraine in the middle ages, and therefore Russia will never be completely compatible with Europe. As you probably know even its capital Moscow (Mushka) is a name of Mongolian, and not European origin. Your new history books are beginning to remember that the Soviet regime was Nazi Germany’s friend at first, actively supporting its early war efforts with raw materials from Russia (and stolen from Ukraine as a nation imprisoned in the USSR ) shipped readily and willingly to the war factories of Germany, and that it was happy to carve up Europe with its Nazi colleagues, only having to change its mind when Hitler broke his part of the bargain by invading the USSR.

For the first time we are seeing accounts written of the biggest single military defection in the history of warfare, that of General Vlasov’s Russian Army of 750 000 men to Hitler’s ranks, until recently glossed over by Soviet “heroism” which actually also consisted of the huge but largely unreported sacrifice of the USSR’s non Russian republics in the war on Nazism. We have seen this country take its first faltering steps in joining the ranks of those others who recognise the single biggest Genocide in European History the Holodomor, for what it was, the Soviet Regime’s attempted destruction of the Ukrainian nation, although admittedly successive UK Governments are still having trouble admitting they know this is to be the case as stated according to the terms originator, Dr Raphael Lemkin. Time alone will correct that and no doubt will be accompanied by a historical sense of embarrassment in future years when the UK will look back on its “Genocide Denial” years and have to somehow explain it to future generations in schools. Truth always wins through in the end. To this end, we now have one of the best faculties of education dedicated to Ukrainian studies in one of the Worlds best Universities, our very own Cambridge, where continual study of Holodomor and other subjects relating to Europe’s biggest totally European country will one day enlighten future UK Government leaders and academics, as us first born British people of Ukrainian decent and our parents have been doing for over half a century.

Your government continually reminds that of Ukraine’s about the importance of transparency, democracy and accountability, and its efforts on this front are to be greatly applauded, as in effect you only too well understand that Ukraine’s future health will affect that of Europe’s.

May I take this opportunity to wish you and your family and our Government the Merriest of Christmases and a Happy New year as we enter the year of the Olympics coming back to this hospitable country for the first time since my Fathers generation were welcomed on these shores with nothing more than the shirts on their backs after the hell that they went through, and I pray this great country never sees their young adulthood experiences relived on these shores.

Please enjoy my English language rendition of one of Ukraine’s best known Carols, Boh Prydvichniy (God Eternal) by clicking on the Youtube video on the left of my music site http://www.ukrainians.org.uk

Yours Sincerely

Stepan Pasicznyk

Your Faithful Constituent and head of the Watham Cross branch of the Ukrainian Youth Association in Great Britain.

25 грудня 2011 року після важкої хвороби на 59-му році життя відійшов у вічність Євген Сярий – чудова людина, полум’яний патріот, який у наш непростий час ніколи не поступався принципами.

Більшу частину свого життя Євген прожив у Росії, куди потрапив разом з родиною після чергової хвилі радянських репресій на Західній Україні. Геолог за першим фахом, він об’їздив багато віддалених куточків колишнього СРСР.

Наприкінці 80-х років минулого століття Євген Сярий став організатором Асоціації сприяння Народному рухові України в Москві та душею численних акцій у російській столиці на підтримку незалежності України. Саме завдяки йому і його друзям москвичі та вся Росія вперше побачили на демократичних мітингах національний синьо-жовтий український прапор.

Євген брав активну участь у культурній діяльності українських громадських організацій, що відродились у той час у Москві: Товариства української культури «Славутич» та Українського молодіжного клубу, був одним з ініціаторів створення Бібліотеки української літератури в Москві, підтримував українські освітні та культурні осередки.

Безкомпромісність, непоступливість і принциповість у головних питаннях боротьби за українську справу, чуйність до людей, особиста скромність – ці риси характеру Євгена відзначали всі, хто знав його. Гасло «Україна понад усе» було для нього життєвим кредо.

Після заснування Постійного Представництва України в Росії (що згодом перетворилось у Посольство України) Євген Сярий став його співробітником. Працюючи у консульському відділі Посольства, Євген багато уваги приділяв допомозі українським організаціям регіонів Росії та їхнім активістам.

Вже у зрілому віці Євген закінчив Дипломатичну академію Міністерства закордонних справ України, працював у центральному апараті МЗС, Посольстві України в Узбекистані, де заслужив щиру повагу кримськотатарського народу за розуміння його прагнення повернутися на Батьківщину і відновити свої права.

Останнім часом, до своєї передчасної кончини, Євген Сярий був консулом Генерального консульства України у Мюнхені.

Ми запам’ятаємо Євгена за справжній, непоказний патріотизм, любов до України, готовність віддавати всього себе на благо національної справи…

Висловлюємо щирі співчуття дружині Аллі, доньці Катерині, всім рідним та близьким Євгена.

Вічна пам’ять справжньому українцю!

Олена Андрієнко, Ярослав Базалій, Галина Боггіс-Рольф (Ганзенко), Богдан Василишин, Юрій Гнаткевич, Уляна Джаман, Павло Жовніренко, Сергій Каразій, Андрій Карплюк, Володимир Крижанівський, Віталій Крикуненко, Станіслав Лазебник, Георгій Лук’янчук, Володимир Мартинюк, Олег Медведєв, Олександр Мороз, Олена Мохонько, Валерій Петущак, Леся Підзирайло, Василь Повзун, Оксана та Ігор Погуце, Герман Попов, Андрій Попок, Віталій Портніков, Валерій Семененко, Олексій Степура, Богдан Тригук, Іван Філіпович, Андрій Штефан, Юрій Кононенко.

Myroslava Oleksiuk
-- editor-in-chief

Oxana Bukanova
-- editor

Марта Онуфрів
-- кореспондент
Marta Onufriv
-- correspondent

Галина Мокрушина
-- переклад
Halyna Mokrushyna
-- translation

Діана Мережко
-- кореспондент
Diana Merezhko
-- correspondent

John Heron
-- webmaster www.eposhta.com

Ihor Prociuk
-- story layout and design

eposhta-CanadaUS@yahoogroups.com
or
myroslava@rogers.com

Use the following e-mail addresses to:

SEND us e-mail:
eposhta-CanadaUS@yahoogroups.com

Subscribe to the ePOSHTA-CanadaUS NewsMagazine:
Is one of your friends forwarding ePOSHTA to you? Why not subscribe directly! Just enter your e-mail in the box below and click on Subscribe Now!.

Unsubscribe from the ePOSHTA-CanadaUS NewsMagazine:
Send an email to:
eposhta-CanadaUS-unsubscribe@yahoogroups.com
YahooGroups (which managers our subscriptions) will send you an e-mail -- to which you must reply -- in order to confirm that you want to unsubscribe.

Subscription Issues:
Having difficulty subscribing (or unsubscribing)? Or maybe you want us to add your friends to our newsmagazine? Contact:
subscription@eposhta.com
Make sure you have "Subscription" in the subject line.

Events, Conferences, Employment:
Send announcements at least two weeks before the event date to: events@eposhta.com
See the guidelines for submitting EVENT announcements.

If you maintain a website of events for your city or region, let us know. We will add a link to your site in our ePOSHTA newsmagazine.

Editor-in-Chief:
Myroslava Oleksiuk myroslava@rogers.com

Layout:
Zenon Chytra
John Heron
Ihor Prociuk

ePOSHTA acknowledges the technical support of blackseahall.ca in the production of the ePOSHTA Newsmagazine.