If you are having trouble reading ePOSHTA, click here.
Якщо Ви маєте труднощі читати еПОШТУ, натисніть тут.

image
http://www.youtube.com/watch?v=PZdcofseQjY

Light a Candle in Memory of
The Victims of Holdomor 1932-33
Sunday November 27

КОЛИСКОВА 1933
Пісня "Колискова 1933" присвячується пам'яті жертв Голодомору - кримінальна спроба винищення українського народу голодом-ґеноцидом, вчинений тоталітарним сталінським режимом в 1932 і 1933 роках.  Співає Тетяна Горобець, записано на альбомі «Я професійний раб», який випустили Тарас Петриненко i гурт "Гроно" в 1989 році.

KOLYSKOVA 1933
The song “Kolyskova 1933” (Lullaby 1933) is dedicated to the memory of the victims of the Holodomor - the criminal attempt to destroy the Ukrainian nation by famine-genocide, committed by the totalitarian Stalinist regime in 1932 and 1933. Tatiana Horobets sings this song, recorded for the album "I am a professional slave", released by Taras Petrynenko & “Hrono” in 1989.

Пісню можна послухати тут - you can listen to the song here:
http://prostopleer.com/search?q=artist%3AТетяна+Горобець+track%3AКолискова+1933

Текст:

“Мала Катерина
Два маленьких сина.
Разом породила
Гриця та Данила.

Сім літ доглядала,
Любистком вмивала,
Долі їм благала,
Колисаночки співала:

‘Люлі-люлі-люлечки,
Шовковії вірвечки.
Мальовані бильця
Для Данилка і Гриця.’

Хмари йшли за обрій,
Йшли часи недобрі
Й недобрії вісті:
Не стало що їсти.
Свої, не чужії, вороженьки лишити
Могли козачаті...
Все до крихти - геть із хати.

Ляжте, діти, спати,
Бо нема чим годувати.

Ой, люлі-люлі,
Налетіли гулі.
Стали думать і гадать,
Чим синочків годувать.
Чи яблучком, чи медком,
Чи солодким пиріжком.

...Мов ворожа сила,
Півсела скосила.
Сусідська родина
В одній домовині...

Кругом людське горе
Розлилось, як море,
Не минуло, кляте,
Катриної хати.

Бо ще й не світало,
Як Гриця не стало...

Одкувало в хаті -
Не ходи по хаті.
Ой, котику, не гуди -
Спить дитина, не буди.

...З останньої сили
Води наносила.
Води наносила,
В печі натопила.

Кликала Данильця:
‘Вставай, сину,
Їсти Гриця!..’

Не озвавсь Данилко,
Вже й не озоветься.
Впала Катерина,
Вже не підведеться...

‘...Люлі-люлі-люлечки,
Шовковії вірвечки.
Мальовані бильця
Для Данилка і Гриця...’”

http://webkind.ru/text/6506779_53724490p37340292_text_pesni_koliskova-1933.html

October 24 жовтня 2011
Vol.12 No. 26
Politics&Culture&People&Business

Know someone who'd like a trial copy of ePOSHTA? Send their e-mail address to:
subscription@eposhta.com
with "Subscription" in the subject line.

In this issue:
  Editorial
  Редакційна Сторінка
  Focus
  Фокус
  Viewpoint
  Незалежний Погляд
  Call to Action
  Заклик до дії
  Events
Send information on social events, conferences, and employment to: events@eposhta.com at least two weeks before the event date. See the guidelines for submitting EVENT announcements.
Links to event postings
  ePOSHTA Sales Gallery
  Current Affairs
  Сучасні Пoдії
  Arts & Letters
  Культура
  Ukraine & the World
  Україна і Світ
  Business Report
  Комерційний Вісник
  Суспільство
  А король таки голий!
  Релігія
  From Our Mailbox / Blogbox
In the political trenches of the bankrupt government of the Donetsk clan TOP

Statistics are obstinate and implacable. They confirm a catastrophic drop in the support that the Ukrainian people give to so-called President Viktor Yanukovych (only 10%) and his gangsters operating under the political mask of the Party of Regions (in the last year its rating plunged from 40 to 20%). Not far distant is the day when the rating of the “great reformer” Viktor Yanukovych and his Donetsk mafia will reach ground zero. The head of Donetsk Mafiosi might surpass the former Messiah Viktor Yushchenko in unpopularity among Ukrainians. The most important thing – he will become the biggest irritating stimulus in the radicalization of the Ukrainian society.

The Lviv intelligentsia, fooled and confused, expresses its attitude towards Donetsk godfathers …by parading in embroidered shirts or rather treading like ostriches.Yet the worst for Donetsk mates is still ahead. The anti-regime mood is growing continually in Eastern and Southern Ukraine. It is interesting to note that representatives of central and local authorities in Donetsk, the homeland of the Party of Regions and Yanukovych, are often called “occupants” at protest actions while Halychyna has fallen into a lethargic sleep. The public protest movement which has lost initiative in the hubbub of pseudonationalists from the all-Ukrainian association “Svoboda” (Freedom) and has been lulled to sleep by Lviv werewolves such as Yuri Shukhevych has been marginalized to the extreme. The Lviv intelligentsia, fooled and confused, expresses its attitude towards Donetsk godfathers …by parading in embroidered shirts or rather treading like ostriches. One could laugh at it if it was not so shameful and painful to see the former patriotic Piedmont in such a state.

Meanwhile Donetsk Mafiosi are spasmodically clinging to power. They have usurped power of all branches and levels and are now trying to prolong their rule ad infinitum. Firstly, they have not yet privatized all the strategic sites; secondly, they have not yet put into their bottomless pockets all the money from the IMF loans; thirdly, the land reform which will allow Donetsk mates to consolidate their status of feudal landlords, has not been implemented yet; fourthly, there is still a possibility for each and every oligarch under the control of the Party of Regions to become astronomically rich by ruthlessly exploiting workers; fifthly, the system of corruption deals is still not very lucrative, in particular taxing every average Ukrainian. In short, Ukraine has become a true Klondike for a Ukrainian (not by ethnicity!) oligarch, avidly enriching himself at another’s expense, for every insatiable bureaucrat-kleptomaniac.

image

But then fear hath a hundred eyes. Today every high official thinks that conspiracies, even popular riots are being plotted against him and because of these riots not only can they lose their exorbitant, dishonestly acquired wealth, they risk losing their lives. That is why the so-called people’s deputies and bureaucrats, hired by the electorate to serve the people’s interest, are persistently building for themselves unassailable fortresses and are hiding behind the soaring fences of power.

One can only guess how costly are the numerous armed guards around every luxurious castle of the top bureaucrats. And the fences! Recently President Yanukovych, supposedly elected by the Ukrainian people, built a massive three meters high wooden fence around the hunting grounds of Kyiv Mezhyhiria, a historical complex which he appropriated illegally. Fence frenzy in Ukraine is gathering momentuml! The two-meter high iron structure made inaccessible for Ukrainian citizens the work place (read – political prostitution place) of the so-called people’s deputies – the Verkhovna Rada (parliament). A similar iron fence protects public servant V. Yanukovych and employees of his administration. And not only them.

Fear drives those in power to lose their common sense. To fight their own people, they use the SBU (the Security Service of Ukraine), prosecutors, judges; hurl on defenseless protesters the countless troops of brutal, armed thugs of the MVS (Ministry of Internal Affairs of Ukraine). It is noteworthy that these thugs are maintained by the money of the very taxpayers that are so ruthlessly oppressed in any anti-regime protest actions.

The paranoia of the ruling clique has reached its peak. At a recent session of the Cabinet of Ministers the chief Donetsk Mafiosi, the so-called President V. Yanukovych declared that “the opposition is preparing an armed attack on authorities”. The still existing independent media of Ukraine did not wait long to react with comments to the maniacal ravings of the leader: “This statement by the President provides the regime with even more excuses to intensify authoritarian measures, to suppress any action of the opposition and to force citizens to live almost like under a curfew.”

It should be noted that the disunited opposition is today weak as it has never been before because the opposition leader Yulia Tymoshenko has been put behind bars by the mafia in power; criminal authorities are doing all they can in order to take under their control the existing political parties, to terrorize, to intimidate citizens. And, by the way, they are succeeding at it.

The criminals in power see everywhere rebels, conspirators, snipers with rifles and other horrors. The terrified leader increases limitlessly the number of guards to protect his “crown-bearing persona” and his criminal entourage. A propos, excursions of high officials across Kyiv with elements of pure gangsterism have become a real disaster for residents of the capital! (http://www.eposhta.com/newsmagazine/ePOSHTA_111031_CanadaUS.html#uw3)

Fear is progressing! For instance, with the visit of V. Yanukovych to Bukovyna security measures were intensified to the degree that almost every attic was checked. There is nothing peculiar about these measures. Remember Ivano-Frankivsk indespicable 2004: the shameful fall of the Donetsk gang leader who fainted away when somebody threw an egg at him.

Today leading regionalist start trembling at the thought of the upcoming parliamentary elections scheduled for the end of October 2012. All of them, who have many years of active bandit service, who have depleted many times Ukrainian public funds, who have enriched themselves on people’s suffering and tears, worry greatly about the outcome of this election. They want to keep power at any price. And not only power, but all that they stole and sacked; they want to keep getting richer using the same criminal ways.

This pathological fear of losing power made V. Yanulovych imprison the opposition leader Yulia Tymoshenko. Ruling gangsters understand that without this charismatic leader the split opposition will not be able to put up a substantial resistance to the power directed against people, let alone win the upcoming election.

The present government demonstrates today that it has all the means at hand to remain in power. It adapts the law on elections to suit its own interests leaving all kinds of loopholes for large-scale falsifications.

But that is not the half of it. The ruling gang of bandits is trying to monopolize the political space in Ukraine by reshaping it to fit its own benefit, like the Communist Party of the Soviet Union did. To reach this goal, oligarchs coerce into the Party of Regions workers of the southern parts of Ukraine (Mariupol, Kharkiv, and Zaporizhia), students, teachers and others in areas controlled by the Party of Regions. In addition, the administrative resource is being created in banks owned by R. Akhmetov, D. Firtash, Olexandr Yanukovych, elder son of the so-called President of Ukraine. The goal is to use this administrative resource in the upcoming election. In short, the ruling clique and the Party of Regions are digging defense trenches.

In the last two issues of ePOSHTA we talked about the tentacles of power that Yanukovych and his gangsters are trying to spread over the diaspora in order to control it.
http://www.eposhta.com/newsmagazine/ePOSHTA_111004_CanadaUS.html#ed32
http://www.eposhta.com/newsmagazine/ePOSHTA_111031_CanadaUS.html#ed1

Will the diaspora leadership draw appropriate conclusions for the sake of Ukraine instead of wagging its finger at our newsmagazine for its constructive critique? Time will tell. Yet, let’s remember that we, Ukrainian Canadians, live not in a totalitarian, but in a democratic country where freedom of speech is embraced and respected.

We believe that all the efforts of Yanukovych and his henchmen from the Party of Regions to maintain their status quo will lead nowhere. Nobody can stop freedom, not here, not in Ukraine!

ePOSHTA

Translated by Halyna Mokrushyna

Закон про вибори: повернення в невідрадне минуле. Місце української діаспори в ньому TOP
image
http://www.youtube.com/watch?v=PZdcofseQjY

Light a Candle in Memory of
The Victims of Holdomor 1932-33
Sunday November 27

КОЛИСКОВА 1933
Пісня "Колискова 1933" присвячується пам'яті жертв Голодомору - кримінальна спроба винищення українського народу голодом-ґеноцидом, вчинений тоталітарним сталінським режимом в 1932 і 1933 роках.  Співає Тетяна Горобець, записано на альбомі «Я професійний раб», який випустили Тарас Петриненко i гурт "Гроно" в 1989 році.

KOLYSKOVA 1933
The song “Kolyskova 1933” (Lullaby 1933) is dedicated to the memory of the victims of the Holodomor - the criminal attempt to destroy the Ukrainian nation by famine-genocide, committed by the totalitarian Stalinist regime in 1932 and 1933. Tatiana Horobets sings this song, recorded for the album "I am a professional slave", released by Taras Petrynenko & “Hrono” in 1989.

Пісню можна послухати тут - you can listen to the song here:
http://prostopleer.com/search?q=artist%3AТетяна+Горобець+track%3AКолискова+1933

Текст:

“Мала Катерина
Два маленьких сина.
Разом породила
Гриця та Данила.

Сім літ доглядала,
Любистком вмивала,
Долі їм благала,
Колисаночки співала:

‘Люлі-люлі-люлечки,
Шовковії вірвечки.
Мальовані бильця
Для Данилка і Гриця.’

Хмари йшли за обрій,
Йшли часи недобрі
Й недобрії вісті:
Не стало що їсти.
Свої, не чужії, вороженьки лишити
Могли козачаті...
Все до крихти - геть із хати.

Ляжте, діти, спати,
Бо нема чим годувати.

Ой, люлі-люлі,
Налетіли гулі.
Стали думать і гадать,
Чим синочків годувать.
Чи яблучком, чи медком,
Чи солодким пиріжком.

...Мов ворожа сила,
Півсела скосила.
Сусідська родина
В одній домовині...

Кругом людське горе
Розлилось, як море,
Не минуло, кляте,
Катриної хати.

Бо ще й не світало,
Як Гриця не стало...

Одкувало в хаті -
Не ходи по хаті.
Ой, котику, не гуди -
Спить дитина, не буди.

...З останньої сили
Води наносила.
Води наносила,
В печі натопила.

Кликала Данильця:
‘Вставай, сину,
Їсти Гриця!..’

Не озвавсь Данилко,
Вже й не озоветься.
Впала Катерина,
Вже не підведеться...

‘...Люлі-люлі-люлечки,
Шовковії вірвечки.
Мальовані бильця
Для Данилка і Гриця...’”

http://webkind.ru/text/6506779_53724490p37340292_text_pesni_koliskova-1933.html

November 24 листопада 2011
Vol.12 No. 26
Politics&Culture&People&Business

Know someone who'd like a trial copy of ePOSHTA? Send their e-mail address to:
subscription@eposhta.com
with "Subscription" in the subject line.

In this issue:
  Editorial
  Редакційна Сторінка
  Focus
  Фокус
  Viewpoint
  Незалежний Погляд
  Call to Action
  Заклик до дії
  Events
Send information on social events, conferences, and employment to: events@eposhta.com at least two weeks before the event date. See the guidelines for submitting EVENT announcements.
Links to event postings
  ePOSHTA Sales Gallery
  Current Affairs
  Сучасні Пoдії
  Arts & Letters
  Культура
  Ukraine & the World
  Україна і Світ
  Business Report
  Комерційний Вісник
  Суспільство
  А король таки голий!
  Релігія
  From Our Mailbox / Blogbox

In the political trenches of the bankrupt government of the Donetsk clan TOP

Statistics are obstinate and implacable. They confirm a catastrophic drop in the support that the Ukrainian people give to so-called President Viktor Yanukovych (only 10%) and his gangsters operating under the political mask of the Party of Regions (in the last year its rating plunged from 40 to 20%). Not far distant is the day when the rating of the “great reformer” Viktor Yanukovych and his Donetsk mafia will reach ground zero. The head of Donetsk Mafiosi might surpass the former Messiah Viktor Yushchenko in unpopularity among Ukrainians. The most important thing – he will become the biggest irritating stimulus in the radicalization of the Ukrainian society.

The Lviv intelligentsia, fooled and confused, expresses its attitude towards Donetsk godfathers …by parading in embroidered shirts or rather treading like ostriches.Yet the worst for Donetsk mates is still ahead. The anti-regime mood is growing continually in Eastern and Southern Ukraine. It is interesting to note that representatives of central and local authorities in Donetsk, the homeland of the Party of Regions and Yanukovych, are often called “occupants” at protest actions while Halychyna has fallen into a lethargic sleep. The public protest movement which has lost initiative in the hubbub of pseudonationalists from the all-Ukrainian association “Svoboda” (Freedom) and has been lulled to sleep by Lviv werewolves such as Yuri Shukhevych has been marginalized to the extreme. The Lviv intelligentsia, fooled and confused, expresses its attitude towards Donetsk godfathers …by parading in embroidered shirts or rather treading like ostriches. One could laugh at it if it was not so shameful and painful to see the former patriotic Piedmont in such a state.

Meanwhile Donetsk Mafiosi are spasmodically clinging to power. They have usurped power of all branches and levels and are now trying to prolong their rule ad infinitum. Firstly, they have not yet privatized all the strategic sites; secondly, they have not yet put into their bottomless pockets all the money from the IMF loans; thirdly, the land reform which will allow Donetsk mates to consolidate their status of feudal landlords, has not been implemented yet; fourthly, there is still a possibility for each and every oligarch under the control of the Party of Regions to become astronomically rich by ruthlessly exploiting workers; fifthly, the system of corruption deals is still not very lucrative, in particular taxing every average Ukrainian. In short, Ukraine has become a true Klondike for a Ukrainian (not by ethnicity!) oligarch, avidly enriching himself at another’s expense, for every insatiable bureaucrat-kleptomaniac.

image

But then fear hath a hundred eyes. Today every high official thinks that conspiracies, even popular riots are being plotted against him and because of these riots not only can they lose their exorbitant, dishonestly acquired wealth, they risk losing their lives. That is why the so-called people’s deputies and bureaucrats, hired by the electorate to serve the people’s interest, are persistently building for themselves unassailable fortresses and are hiding behind the soaring fences of power.

One can only guess how costly are the numerous armed guards around every luxurious castle of the top bureaucrats. And the fences! Recently President Yanukovych, supposedly elected by the Ukrainian people, built a massive three meters high wooden fence around the hunting grounds of Kyiv Mezhyhiria, a historical complex which he appropriated illegally. Fence frenzy in Ukraine is gathering momentuml! The two-meter high iron structure made inaccessible for Ukrainian citizens the work place (read – political prostitution place) of the so-called people’s deputies – the Verkhovna Rada (parliament). A similar iron fence protects public servant V. Yanukovych and employees of his administration. And not only them.

Fear drives those in power to lose their common sense. To fight their own people, they use the SBU (the Security Service of Ukraine), prosecutors, judges; hurl on defenseless protesters the countless troops of brutal, armed thugs of the MVS (Ministry of Internal Affairs of Ukraine). It is noteworthy that these thugs are maintained by the money of the very taxpayers that are so ruthlessly oppressed in any anti-regime protest actions.

The paranoia of the ruling clique has reached its peak. At a recent session of the Cabinet of Ministers the chief Donetsk Mafiosi, the so-called President V. Yanukovych declared that “the opposition is preparing an armed attack on authorities”. The still existing independent media of Ukraine did not wait long to react with comments to the maniacal ravings of the leader: “This statement by the President provides the regime with even more excuses to intensify authoritarian measures, to suppress any action of the opposition and to force citizens to live almost like under a curfew.”

It should be noted that the disunited opposition is today weak as it has never been before because the opposition leader Yulia Tymoshenko has been put behind bars by the mafia in power; criminal authorities are doing all they can in order to take under their control the existing political parties, to terrorize, to intimidate citizens. And, by the way, they are succeeding at it.

The criminals in power see everywhere rebels, conspirators, snipers with rifles and other horrors. The terrified leader increases limitlessly the number of guards to protect his “crown-bearing persona” and his criminal entourage. A propos, excursions of high officials across Kyiv with elements of pure gangsterism have become a real disaster for residents of the capital! (http://www.eposhta.com/newsmagazine/ePOSHTA_111031_CanadaUS.html#uw3)

Fear is progressing! For instance, with the visit of V. Yanukovych to Bukovyna security measures were intensified to the degree that almost every attic was checked. There is nothing peculiar about these measures. Remember Ivano-Frankivsk indespicable 2004: the shameful fall of the Donetsk gang leader who fainted away when somebody threw an egg at him.

Today leading regionalist start trembling at the thought of the upcoming parliamentary elections scheduled for the end of October 2012. All of them, who have many years of active bandit service, who have depleted many times Ukrainian public funds, who have enriched themselves on people’s suffering and tears, worry greatly about the outcome of this election. They want to keep power at any price. And not only power, but all that they stole and sacked; they want to keep getting richer using the same criminal ways.

This pathological fear of losing power made V. Yanulovych imprison the opposition leader Yulia Tymoshenko. Ruling gangsters understand that without this charismatic leader the split opposition will not be able to put up a substantial resistance to the power directed against people, let alone win the upcoming election.

The present government demonstrates today that it has all the means at hand to remain in power. It adapts the law on elections to suit its own interests leaving all kinds of loopholes for large-scale falsifications.

But that is not the half of it. The ruling gang of bandits is trying to monopolize the political space in Ukraine by reshaping it to fit its own benefit, like the Communist Party of the Soviet Union did. To reach this goal, oligarchs coerce into the Party of Regions workers of the southern parts of Ukraine (Mariupol, Kharkiv, and Zaporizhia), students, teachers and others in areas controlled by the Party of Regions. In addition, the administrative resource is being created in banks owned by R. Akhmetov, D. Firtash, Olexandr Yanukovych, elder son of the so-called President of Ukraine. The goal is to use this administrative resource in the upcoming election. In short, the ruling clique and the Party of Regions are digging defense trenches.

In the last two issues of ePOSHTA we talked about the tentacles of power that Yanukovych and his gangsters are trying to spread over the diaspora in order to control it.
http://www.eposhta.com/newsmagazine/ePOSHTA_111004_CanadaUS.html#ed32
http://www.eposhta.com/newsmagazine/ePOSHTA_111031_CanadaUS.html#ed1

Will the diaspora leadership draw appropriate conclusions for the sake of Ukraine instead of wagging its finger at our newsmagazine for its constructive critique? Time will tell. Yet, let’s remember that we, Ukrainian Canadians, live not in a totalitarian, but in a democratic country where freedom of speech is embraced and respected.

We believe that all the efforts of Yanukovych and his henchmen from the Party of Regions to maintain their status quo will lead nowhere. Nobody can stop freedom, not here, not in Ukraine!

ePOSHTA

Translated by Halyna Mokrushyna

Закон про вибори: повернення в невідрадне минуле. Місце української діаспори в ньому TOP

image

Довготривала інтриґа навколо закону «Про вибори народних депутутів України» завершилася черговим фіаско демократії. Нещодавно Верховна Рада конституційною більшістю проголосувала за так званий президентський законопроект про вибори. У ньому враховано 17 не надто суттєвих поправок опозиції.

Слід зазначити, що кримінальний режим, взятий у своєрідні лещата міжнародними структурами, був змушений піти на певні поступки опозиції. Причина: потреба створення леґітимності навколо нового закону. Бо тільки у випадку залучення до голосування опозиції міжнародні чинники заплющать очі на недемократичну сутність згаданого закону.

Вочевидь, влада донецької мафії попередньо загнала українську опозицію в глухий кут, поставивши перед нею важку дилему: голосувати за дуже поганий закон (автор - реґіонал О. Єфремов) або за поганий закон міністра юстиції О. Лавриновича.
Новий закон – повернення до минулого, до совковості. Адже на двадцятому році своєї незалежності Україна мала б дорости до світових стандартів: прийняти закон про вибори за відкритими партійними списками.Теоретично існував ще й третій варіант: бойкот парламентських виборів опозицією, тобто відмова від участі в них. Останнє призвело б до невизнання міжнародними чинниками парламентських виборів. Третій варіант виглядав надзвичайно привабливим. Але враховуючи стан українського політикуму, в якому «два українці – три гетьмани», а ще дужче самолюбованіє кожного з вождиків, марно було сподіватися на сконсолідовані дії різношерстного опозиційного спектру. Отже реалізувати третій варіант було неможливо.

Закон «Про вибори народних депутатів України» повинен ще підписати так званий президент В. Янукович. Але все вказує на те, що керманич не накладе вето на нього. Адже не для того його підручні творили справжні дива антидемократичної еквалібристики.

Конкретніше про Закон про вибори. Ним передбачається змішана виборча система: 50% - за закритими партійними списками, 50% - за мажоритарною (корупційною) схемою; прохідний бар`єр для партій – 5%; у виборах не передбачено участі політичних блоків. Окрім того, у виборчих бюлетнях усунуто графу «проти всіх». Так неславно закінчилася епопея «противсіхів» на чолі з О. Забужко: донецькі бандюковичі одноразово їх використали і як непотріб викинули у смітник.  

Новий закон – повернення до минулого, до совковості. Адже на двадцятому році своєї незалежності Україна мала б дорости до світових стандартів: прийняти закон про вибори за відкритими партійними списками. Тільки такого роду закон може сприяти утвердженню демократії в Україні, зокрема забезпечити її вступ до європейської спільноти.

Варто згадати, що влада донецького криміналітету, яка катастрофічно втрачає довіру навіть південно-східного електорату, хоче новим законом забезпечити собі більшість у майбутній Верховній Раді. Вона робить усе можливе й неможливе, щоб отримати контроль над мажоритарними округами, а відтак і над новообраними депутатами. З цією ж метою влада донецьких протидіяла укрупленню дрібних політичних партій у політичні блоки. Позаяк чим менше гравців на політичному полі, тим легше з ними боротися.

Отже 5% бар`єр долають і потрапляють до майбутнього парламенту лише три політичні сили: Партія реґіонів України, «Батьківщина» (БЮТ) Юлії Тимошенко, «Фронт змін» Арсенія Яценюка. Поза парламентом опиняються: комуністи, В/О «Свобода» О. Тягнибока, «Удар» В. Кличка, «Громадянська позиція» А. Гриценка та низка дрібних партій право-центристського крила. Зазначимо, що ймовірність потрапляння дрібних політичних партій до парламенту по мажоритарних округах дуже мала.

Відрадно тільки, що комуністи і тягнибоківці не стрясатимуть повітря у Верховній Раді нового скликання. Вистачить деструктивності з боку бандформування під політичною вивіскою «Партія реґіонів України»!

Цей новий закон – це така «тушкофабрика».
-- політолог Сергій Таран
Існують різні погляди на новий закон. Зокрема відомий політолог Сергій Таран констатує таке: «Українські політики законсервували систему так, щоб фактично не дати можливості прийти іншим людям та політичним силам, оскільки він (закон про вибори) стимулює політичну безвідповідальність – під час виборів політики говорять одне, а потім в парламенті змінюють свою позицію. Цей новий закон – це така «тушкофабрика».

Неоднозначні думки з цього приводу висловили й політичні провідники:

О. Тягнибок,  у властивій йому радикальній формі : «Мета тих, хто підтримав новий закон про вибори – зберегти довічно правління "реґіоналів" та залишити в депутатських кріслах зрадників».

А. Гриценко назвав голосування Верховної Ради за закон про вибори «не консенсусом, а радше змовою – між Банковою і вождями опозиції в Раді».
«Наша Україна» заявила, що ухвалення закону про вибори перекреслює можливості проведення чесних виборів та сприяє збереженню нинішнього режиму Партії реґіонів.

Натомість представник "Фронту змін" Микола Мартиненко умотивував голосування так: "Опозиція опинилася перед обмеженим вибором: або змішана система з масштабними фальсифікаціями, як це планувала влада, або закон, який дає шанс суспільству на демократичні вибори. Ми вибрали другий варіант".

Лідер «Фронту змін» Арсеній Яценюк назвав ухвалення закону про вибори в Раду перемогою опозиції.

Депутат "БЮТ-Батьківщини" Сергій Подгорний підкреслив, що «новий закон про вибори дає можливість опозиції перемагати на майбутніх виборах".

Чого ж досягла опозиція, відстоявши деякі поправки? Закон унеможливлює голосування на дому без наявності медичної довідки, останнім часом цього застереження не існувало. Усунуто можливість зняття кандидата з виборчих перегонів  за будь-які надумані порушення.  До виборчих комісій включатимуть висуванців від парламентських фракцій, а не від квазіпартій, які представлені в парламенті. Результати виборів не можна скасувати, що важливо для тих дільниць, де програє провладний кандидат. Виборчі бюлетні зберігатимуться упродовж 5 років, що, правдоподібно, зменшить кількість фальсифікацій.  

Утім, шанси на перемогу є в опозиції. На думку політолога С. Тарана, таке може статися, коли в кожному мажоритарному округу буде висунуто єдиного кандидата: «Це буде дуже важкий і болючий процес, тому що опозиція важко вміє домовлятися. Але якщо вона це зробить, то це буде дуже серйозний моральний стимул для виборців».

Варто наголосити на тому, що з ініціативи «Батьківщини» і «Фронту змін» вже розпочався консолідаційний процес опозиції з метою висунення єдиного кандидата в мажоритарних округах. Ініціатори спільного висунення планують залучити до цього процесу дрібніших політичних гравців правого крила.

Коли ж мова йде про кардинальні політичні зміни в Україні, то вони наступлять лише тоді, коли назавжди буде зламано постсовєтську тоталітарну машину. Час покаже, чи здатні це здійснити старі політичні гравці, а чи потрібно чекати появи на політичній арені нових облич. Однак тільки за цієї умови Україна може відбутися як модерна європейська держава.

Отже, яким чином може українська діаспора допомогти проведенню в Україні чесніших і прозоріших парламентських виборів? Відповідь однозначна: вислати в Україну якомога більше міжнародних спостерігачів. І не тільки.

Гадаємо, що провід української діаспори (КУК, УККА та ін.) мав би найближчим часом звернутися до урядів своїх країн із просьбою залучити якомога більше офіційних міжнародних спостерігачів до парламентських виборів-2012. Зі свого боку діаспорні надбудови повинні також подбати про максимальну кількість спостерігачів зі свого середовища, при тім – забезпечити їх підготовкою найвищого рівня.

Окрім того, уряди країн поселення українців і провід СКУ повинні домогтися від ОБСЄ паритетного враховування висновків міжнародних спостерігачів - офіційних і діаспорних -на предмет демократичності виборів. Досі ОБСЄ, як правило, в оцінці виборів користувалися висновками своїх спостерігачів. Однак спостерігачі ОБСЄ переважно здійснюють поверхневий контроль за виборами, зосереджуючися на ексцесах.Тобто не мають змоги глибоко вникати в фальсифікації на виборчих дільницях.

Унаслідок цього на останніх президентських виборах в південних областях України (головно – Донецькій області) поза увагою спостерігачів ОБСЄ залишилися шалений тиск ПРУ на виборців, повсюдне залякування, масштабні фальсифікації на виборчих дільницях під час підрахунку голосів, тим паче - внесення потрібних ПРУ (Януковичу) коректив у протоколи вже після виборів. Саме завдяки згаданим протиправомірним діям здобув В. Янукович перемогу на останніх президентських виборах. Прикро, що ОБСЄ свідомо чи несвідомо підіграло В. Януковичу, визнавши вибори дійсними.

Не менше важливим є подбати про дослідження передвиборчої ситуації в Україні: використання адмінресурсу, рівний доступ кандидатів до ЗМІ, факти зняття кандидатів перед виборами, можливі судові процеси, залякування виборців, підкупи тощо.Не менше важливим є подбати про дослідження передвиборчої ситуації в Україні: використання адмінресурсу, рівний доступ кандидатів до ЗМІ, факти зняття кандидатів перед виборами, можливі судові процеси, залякування виборців, підкупи тощо. І врахувати це у висновках щодо демократичності виборів.

І насамкінець - архіважливе: очільники місій міжнародних спостерігачів повинні співставити протоколи конкретних виборчих дільниць, надісланих до ЦВК окружними комісіями, з дільничними протоколами міжнародних спостерігачів, отриманих одразу ж після підрахунку голосів. Саме завдяки цьому співставленню можна виявити наймасштабніші фальсифікації, а навіть добитися визнання виборів недійсними не тільки на окремих виборчих дільницях, але й виборчих округах. І передовсім завдяки цьому якомога більше забезпечити прозорість і чесність парламентських виборів-2012.

Редакція еПОШТИ

National Holodomor Awareness Week November 21 - 27, 2011 TOP

Canadians will unite in remembrance November 21-27 during the fourth annual National Holodomor Awareness Week. Events across the country will commemorate one of the most heinous crimes in the history of mankind and honour its victims which number in the millions.

The Ukrainian Canadian Congress (UCC) continues its efforts to secure this genocide's rightful place in the new publicly-funded Canadian Museum for Human Rights. Recognized by the Parliament of Canada as genocide of the Ukrainian people, this year's Holodomor anniversary will be marked with a variety of commemorative programs and the participation of Holodomor survivors.

Understanding the horrible impact of famine on a country and its people, the Ukrainian Canadian community reached out to the Somali community in their time of need, raising over $110,000 for African Famine relief, presenting a cheque to UNICEF on October 28.

Throughout Canada, installations of black flags at prominent city locations will pay tribute to the millions of children, women, and men who were victims of the Soviet regime's ruthless genocidal policy to eliminate the Ukrainian nation.

A Commemorative Ceremony organized by the Ukrainian Canadian Congress in cooperation with the Canada-Ukraine Parliamentary Friendship Group will be held November 22 on Parliament Hill.

Saturday, November 26 marks International Holodomor Memorial Day and Holodomor Memorial Day in Canada. We urge Canadians to honour the memory of the victims with a moment of silence at 7:32 p.m. (19:32) and light candles of remembrance in their homes. Memorial services will be celebrated in churches across the country on Sunday, November 27.

For a list of events across the country visit: Holodomor Events 2011

UCC Holodomor Fund

Click HERE to Donate

Back to Kuchmenistan TOP

Once again, the Ukrainian democrats “shot themselves in the foot,” helping the Regionnaires to dismantle the last achievement of the Orange revolution: the election system that precluded, more or less successfully, large-scale falsifications and vote buying


http://ukraineanalysis.wordpress.com/

November 22, 2011

Mykola Riabchuk

On November 17, the Ukrainian parliament adopted a new electoral law for the conducting of the next parliamentary elections in October 2012
http://portal.rada.gov.ua/rada/control/en/
publish/article/info_left?art_id=290355
&cat_id=105995
.
So far, its draft is available only in Ukrainian http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=41814 .
Besides some novelties and modifications, the law essentially reestablishes the mixed system under which half of the deputies are elected through first-past-the-post elections in single-member districts, and half through proportional representation in nationwide multi-member districts. Such a system had been employed in Ukraine until the Orange revolution but was replaced eventually with a purely proportional system of elections from the nationwide party lists.

Back in 2004, the reason for change was two-fold. First, it intended to encourage the development of the party system, promote coalition building in the parliament and in line with amendments to the constitution render the government more dependent on the specific parties and the parties more responsible for the government. The second goal was even of greater importance. The earlier mixed system, especially its “majoritarian” part, employed in Ukraine until 2004, turned out to be highly susceptible to all sorts of manipulation and abuse of power by unscrupulous authorities. The proportional system, instead, was to reduce corruption both in electoral districts where government-connected oligarchs bribed voters, and in the parliament where the “independents” (typically local officials or businessmen) became easy prey for governmental blackmail and bribery.

The 2002 parliamentary elections provide a graphic example of how the majoritarian system benefited the authoritarian government of Leonid Kuchma. Then, despite all the dirty tricks, the pro-presidential parties made up only 20% of votes in the nationwide district, whereas their opponents, Viktor Yushchenko’s and Yulia Tymoshenko’s blocs, won 30%. Yet, the second half of the parliament was made up of the “independents” from single-member districts, so, predictably, most of them succumbed to the multiple arguments provided by the omnipotent presidential administration, and joined the incumbents.

To make bad things worse, the Ukrainian version of the majoritarian system does not require the winner to get 50+ per cent of votes in his/her district. In the first-past-the-post elections reintroduced in Ukraine, victory can be secured by sheer plurality, not necessarily a majority of votes. It means that pro-governmental candidates, however unpopular, can win elections with 20% of votes and less if they manage successfully to split opposition (and votes), produce as many fake competitors as possible, and eliminate the most dangerous rivals by decisions of fully obedient courts subservient to the authorities.

This is exactly what happened in last year’s local elections where the government carried out a dry run of the new-old system. For instance, in the proportional representation part of the election to the Kyiv Regional Council, the Party of Regions got 26 percent of the vote. Yet, in the first-past-the-post contests, almost all of the party’s candidates won. As a result it controls 65.5 percent of the regional council http://www.tol.org/client/article/22303-blocking-out-its-rivals.html.

One may argue, of course, that the first-past-the-post system should not be a big problem for opposition if they manage to unite against the incumbents or at least to agree on a common single candidate in each district. There are two hurdles, however, of both an objective and subjective nature. First, democratic forces are never as consolidated and monolithic as authoritarians who care little for ideological subtleties and principled debates but do care a lot about mafia-style discipline supported by enormous resources, patronage networks, elaborate blackmail, and coercion. And secondly, even if the democrats manage to unite, the authoritarian incumbents are skilful in splitting them, multiplying the bogus alternatives and, in some cases, eliminating the potential or even actual winners by courts under the most ridiculous pretexts.

To further undermine the opposition’s ability to unite, the new electoral law bars electoral blocs from participation in elections. This brings an additional advantage to the authoritarian Party of Regions and delivers, in particular, a serious blow against the political force of Yulia Tymoshenko that is broadly known as her eponymous bloc, while her specific political party “Batkivshchyna” (Fatherland), even though the strongest within the bloc, is largely unknown. The increase of the electoral threshold from 3 to 5 percent also targets the opposition, which, unlike the incumbents, consists of many small parties unable to surpass that total. As a result, all the votes of the opposition parties that fail to reach the threshold will be distributed proportionally among the parties that manage to do it. In other words, the Party of Regions will get a significant share of opposition votes that otherwise would never go to them.

Remarkably, the Party of Regions in opposition was fairly satisfied with the proportional electoral system as well as all other amendments to the constitution http://www.pravda.com.ua/articles/2011/11/17/6760394/.
It is not that the system was perfect. Its major flaw was voters’ inability to influence the sequence of candidates on party slates. This made parties akin to closed political clubs where the leaders had too much power and were prone to arrange the electoral party lists in a voluntaristic fashion, evaluating prospective candidates by their financial contribution rather than moral, political, or professional merits. But the problem was not insurmountable, as the experience of many consolidated democracies, e.g. neighboring Poland, graphically demonstrates. To improve the proportional system, both Ukrainian and international experts suggested the so-called “open lists,” which would provide people with an opportunity to vote not only for a specific party but also for the preferred candidate on the party’s list.

Ironically, Viktor Yanukovych himself supported this change during his 2010 presidential campaign but eventually backtracked to his current position of support for a mixed electoral system. The reason for this volte-face was allegedly a lack of support for the “open lists” system in the parliament. However, this argument is as preposterous as the president’s claims that Ukrainian courts are impartial and independent and he has no leverage to influence them. Even more laughable is the assumption that the president has no influence over his own Minister of Justice Oleksandr Lavrynovych, who dares today to ridicule his boss’ project from 2009: “Imposing open lists is a mockery of law, common sense, and citizens. It’s lobbied for by the opposition, while we offer a better mechanism, whereby people choose their own members of parliament” http://www.tol.org/client/article/22303-blocking-out-its-rivals.html.

All those who remember Yanukovych’s U-turn on the issue of Ukraine’s NATO membership (in 2002-2004, when he was Prime-Minister, he had no objections to it), should not be surprised by his latest opportunistic move. Neither the president nor his Party of Regions has ever had any political principles or ideology besides strong commitment to absolute power that can be converted into wealth and, in turn, more secure absolute power. They have no strategy, and all their moves are determined by short-term political-cum-business expediency. In this case, the ultimate goal of the Regionnaires is clear: not to improve the existing electoral law but, rather, to introduce a new law that offers them benefits and disadvantages the opposition.
The Americans discovered that they were simply manipulated by the Ukrainian authorities, which were intent on legitimizing, with a help of reputable foreigners, their quasi-legalistic machinations.
As early as March 2011, the American experts from the National Democratic Institute and the International Republican Institute suspended their cooperation with the Lavrynovych-led working group created back in 2010 by the president with the stated task to amend the elections law, and make it more coherent, transparent and acceptable for the both government and opposition. The Americans discovered that they were simply manipulated by the Ukrainian authorities, which were intent on legitimizing, with a help of reputable foreigners, their quasi-legalistic machinations.

More recently, the European Commission for Democracy through Law (Venice Commission) and OSCE Office for Democratic Institutions and Human Rights (OSCE/ODIHR) submitted their detailed and rather critical analysis of Lavrynovych’s project, which contained a remarkable passage regarding the card-sharp tactics of the Ukrainian lawmakers: “The electoral system chosen in the draft law is not the one discussed by the Venice Commission representatives during their meetings with the Ukrainian authorities and not the one recommended by the Resolution 1755 (2010) of the Parliamentary Assembly of the Council of Europe” http://www.venice.coe.int/docs/2011/CDL%282011%29059prov-e.pdf.

And finally, the International Foundation of Electoral Systems (IFES) sent an equally strong message to the Ukrainian authorities in its own expert analysis of proposed changes: “IFES notes that the draft law was developed in an atmosphere of considerable uncertainty and mistrust between the Government of Ukraine, political parties and civil society. Numerous concerns regarding the draft law, and the process by which it was created, were raised to IFES by members of opposition parties, civil society, electoral experts and the international community… IFES shares the concerns expressed by many Ukrainian and international stakeholders regarding the government’s decision to change the electoral system in the present political climate. Electoral systems can always be improved for the better, but given the lack of consensus in the country; the significant impact of the proposed changes on the political landscape; and relatively short timeline for implementing these changes, it is highly questionable whether it makes sense to change the system at the present time. While the newly proposed system may be a legitimate one, there is no major flaw in the current system that would require an immediate change without further discussion” http://ifes.org/Content/Publications/Papers/2011/Review-and-Analysis-of-the-Draft-Law-on-the-Election-of-Peoples-Deputies-of-Ukraine.aspx.

Even more surprising is that the new law was approved ultimately by 366 MPs (of 450 in the Ukrainian parliament), i. e., not only by the ruling majority but also a major part of the opposition. It seems that supported the lesser of two evils–-the draft law with some minor concessions for the opposition instead of the genuine, much more discriminatory draft that would have been passed by the Party of Regions anyway. This is probably true since the President and his allies have enough votes in the parliament to pass any decision they need. Yet, the reality is that the Party of Regions can muster a pro-presidential majority in the next parliament with or without the insignificant concessions they have made to their opponents. It is just a matter of a few seats they may not get in elections and a few extra millions they would have to spend eventually in the parliament to buy the needed number of “independents.” But this is quite a reasonable price to pay for the legitimization the new law, both domestically and internationally, with the precious help of the opposition.

Once again, the Ukrainian democrats “shot themselves in the foot,” helping the Regionnaires to dismantle the last achievement of the Orange revolution: the election system that precluded, more or less successfully, large-scale falsifications and vote buying. Now they may lay bets only on whether the Regionnaires can muster a simple majority (226+) in the future parliament or the qualified majority (300+) that would enable them to change the Constitution and, in 2015, to elect the president, with all his enormous powers, by a simple parliamentary vote. My bet is that this is exactly the main goal of Viktor Yanukovych and the major rationale of virtually all his policies to date.


На майдані Беркут б'є людей TOP

image
http://www.youtube.com/watch?v=-w60hSgHBq0

22.11.2011 - Щойно, на очах у журналістів та активістів затримано громадянина, що вигукував патріотичні гасла. Його дуже сильно побито.Міліція потягла його у невідомому напрямку.Працівники беркуту не давали журналістам знімати побиття.

Чи можна виграти вибори у заслужених шулерів республіки? TOP

http://www.pravda.com.ua/articles/2011/11/15/6756006/view_comments/
15 листопада 2011

Сергій Грабовський

image

Україна приречена "мажоритарити" – чи то обираючи половину Верховної Ради за змішаною системою, чи то взагалі перейшовши за якийсь час, можливо після виборів 2012 року, на "чисту" мажоритарку.

Бо ж прагнення "партії влади" зробити це, з посиланнями на досвід Британії та США, на грандіозні успіхи кучмономіки початку 2000-х за часів змішаної системи, на менталітет українців тощо, продиктоване не простою фанаберією – мовляв, ми ту Венеціанську комісію пошлемо куди треба! – а реальними обставинами вітчизняного громадського й політичного життя.

Власне, нав’язливе намагання за будь-яку ціну пропхнути мажоритарку – це визнання того, що іншого способу втримати під контролем Верховну Раду, навіть щедро "домальовуючи" голоси собі, чинна влада просто не має.

Як щиросердо пояснив телеглядачам "парламентський диригент", сто мандатів ми, мовляв, візьмемо за виборчими списками (це скільки ж треба голосів "намалювати", маючи рейтинг 15-20%?), а двісті з 225! – у мажоритарних округах. І все. І всім капець.

Але – тільки за подібною системою. Бо за іншою – закриті списки чи відкриті, особливого значення немає – капець настане нинішній владі. З усіма відповідними наслідками.

Проте, повторю ще раз, це – визнання. І неабияке. Всі скарги на слабкість опозиції, на недоформованість громадянського суспільства, на недостатню зрілість виборців – вони, мабуть, справедливі.

Але навіть нинішнього рівня потенційної активності та ефективності опонентів чинної влади цілком достатньо, щоб остання змушена була хитрувати, махлювати, намагатися обдурити Захід, заодно й обгавкавши його словами з лексикону ґебістських контрпропагандистів радянського часу.

Бо ж якщо влада настільки сильна, що може ні на кого не зважати – вона діє так, як у Білорусі – сонцесяйний президент у сталінському маршальському мундирі, ніякої багатопартійності і суто мажоритарна нижня палата парламенту.

Або так, як у Росії – будь ласка, конкуренція на виборах до Думи, невже не бачите – але ніякого Прохорова на чолі "Правого діла", ніякого ПАРНАСу… Причому все дуже демократично – процедуру-с порушили шановні панове, хто їм винен; ну, і виборчий бар’єр, звісно, якомога вищий, щоби ніхто без повеління "самого" не проліз...

Поки що в Україні чинити за російським взірцем влада не може – бо програє парламентські вибори, хай навіть подвоїть потрібні цифри у протоколах лічильних комісій.

За білоруським – також, бо ж тамтешня система прямо веде до панування одного-єдиного олігарха над усією країною, а хіба хтось із спонсорів Партії регіонів бажає такого розвитку подій?

От і маємо в підсумку в проекті "нової" виборчої системи неявний компроміс – як між олігархічними кланами, так і влади з громадянським суспільством та опозицією. Компроміс, ясна річ, вимушений, але реальний.

Чого прагне владна команда, йдучи на такий компроміс, цілком зрозуміло. Не загострюючи суспільно-політичну ситуацію до стадії виходу на вулиці сотень тисяч людей, "намалювати" собі якщо не 100, то бодай 70-75 мандатів за загальнонаціональним округом, протягнути до Ради своїх "радикально-опозиційних" союзників-комуністів, як суворо вони погрожували самим собі 7 листопада (це ж які треба мати акторські дані!).

А також "спалити" якомога більшу кількість опозиційних списків до парламенту щоб отримати "бонуси" у вигляді додаткових голосів за рахунок роздрібненої і непрохідної опозиції, а головний удар своїм опонентам завдати у мажоритарних округах.

І при цьому не допустити в жодному разі здійснення однієї з основних складових сумнозвісної політреформи, про яку стільки говорилося, але потім слова чомусь пішли, як вода у пісок, і навіть лідери "робітничо-селянської" Соцпартії геть забули про свою ж власну ідею – державного фінансування парламентських партій.

Чи треба спеціально наголошувати, що саме це має і вже мусило б, у разі втілення в життя, якщо й не нівелювати, то істотно зменшити вплив великого капіталу на українську політику?

Усе це супроводжуватиметься дуже гарними словами про потребу "свіжої крові" у Раді, "нових людей з новим мисленням", "молодих та енергійних професіоналів" – і так далі, і таке інше.

А водночас, цілком імовірно, – шаленою, за допомогою всіх підконтрольних владі ЗМІ, агітацією на користь "противсіхства". Мовляв, влада смішна, вона не страшна, нічого, ми її скоро переживемо, а от опозиціонери – то або нікчемна, або авторитарно налаштована, і тому небезпечна публіка.

Отож – всі демократи стрункими лавами мають приєднуватися до "противсіхів", і ця потужна партія партій ще колись у майбутньому покаже себе!

Воно і справді: десь, колись, в якійсь країні. Років так через сто... Бо ж досить поглянути на сучасну Росію, де "противсіхи" у багатьох регіонах, зокрема у Москві, становлять більшість виборців, щоб осягнути масштабність наслідків подальшого втілення в Україні цього проекту.

Власне, чим більше за чинних умов стане "противсіхів", тим легше вестиметься владі, тим менше їй треба буде "розмальовувати" протоколи виборчих комісій: якщо голосувати прийде навіть 10-15%, але правильно налаштованого електорату, все буде ОК.

Тим більше, що ці 10-15%, а, ймовірно, і 20-25% виборців усі демократичні цінності міряють "гречкою": якщо мені хоча б щось дадуть за мій голос, це означатиме, що народовладдя в Україні існує. Зрозуміло, в очах такої публіки ті, хто не під рукою бюджетного "корита", – то не політики взагалі...

Проте, і на цьому слід іще раз наголосити, бо за останні два роки незалежні інтелектуали та не надто численні зацілілі демократичні політики надто вже призвичаїлися посипати голови попелом, наступні вибори приречені стати недемократичними за всіма вимірами, проте не приречені бути виграними нинішньою партією влади.

І тут, саме в цьому останньому пункті, сходяться реальні інтереси не тільки опозиційних політичних сил всіх ґатунків та структур громадянського суспільства, а й певної частини вітчизняного олігархату.

Бо ж путінсько-лукашенківський варіант політичної системи та парламентаризму зокрема, коли все вирішує неофіційне "політбюро" на чолі із "самим", об’єктивно суперечить інтересам не тільки "гнаних і голодних", а й "ананасно-рябчикових".

Іншими словами, "останні й остаточні" парламентські вибори, які мають на меті усталити владний режим і надати йому квазідемократичну позолоту, все ж можна перетворити на крок до повернення бодай і недосконалої, але все ж демократії.

Так, це виглядає сьогодні майже утопією. Але ж хіба не була свого часу майже утопічним проектом польська "Солідарність" кінця 1980-х, яка об’єднувала і лібералів, і консерваторів, і навіть поміркованих соціалістів у спільних діях з демонтажу недемократичного режиму?

Для втілення такої утопії в життя залишається "дрібничка" – виступити трьома-чотирма, не більше, списками на виборах у загальнонаціональному окрузі  – і зі спільними кандидатами у мажоритарних округах.

Сам факт таких спільних дій дозволить мобілізувати сотні тисяч волонтерів для відстеження перебігу кампанії та голосування, "підняти на вуха" Інтернет і знівелювати значною мірою силу бабла. В такому разі жодна найхитріша виборча система не допоможе тим, хто сьогодні вже планує, де і скільки "намалювати" голосів.

Розраховуватися з Росією рублями  - рішення паліативне TOP

Володимир Пилипчук

Паліатив - це засіб, що тимчасово полегшує хворобу чи проблему , але її не ліквідовує. 

В світі прийнято  заключати комерційні угоди і вести міжнародну торгівлю в резервних валютах - стійких і вільноконвертованих. До таких валют відносяться долар США, євро, японська йена, швейцарський франк. Російський рубль, на сьогодні,  не являється ні резервною валютою, ні вільноконвертованою, а тим більше – не являється стійкою. Влада Росії заявляла неодноразово про свої наміри перетворити свій рубль в резервну валюту. Але для цього  потрібно  створити цілу низку рубльових фінансових інструментів в які іноземні інвестори могли б розміщувати рублі, які дозволяли б іноземним інвесторам  користуватися рубльовими активами  в міжнародних операціях. Одним з таких інструментів є торгівля енергоносіями в рублях, розширення зони рубльової торгівлі і обсягів торгівлі. Тому згода Росії на оплату газу  Україною в рублях відповідає інтересам Росії.

Звичайно, що допуск рубля в міждержавній торгівлі з Росією має для України як свої  плюси так і мінуси.

Серед плюсів слід назвати:

  • можливість України мобілізувати тимчасові надлишки рублів в Україні для оплати за газ в умовах дефіциту доларів США; 
  • одні і ті ж обсяги залишків рублів в Україні матимуть більшу купівельну спроможність в Росії  в фазах ревальвації російського рубля, якщо контракти заключні в доларах США. Росія,  пропонуючи рубль в міждержавних розрахунках мала б, у відповідності з міжнародними вимогами до резервних валют,  прийняти на себе зобов’язання не допускати девальвації  рубля і ліквідувати валютні та торгові обмеження;
  • на позитвний ефект від оплати рублями за газ Україні можна розраховувати лише в умовах  (в фазах) , коли Україна в торгівлі з Росією матиме стійке позитивне сальдо. Тобто, коли Україна не матиме дефіциту рублів. Дефіцит торгового сальдо з Росією можна було б ліквідувати якби в Договорі про зону вільної торгівлі в СНД не було б дискримінаційної статті  про можливість обмеження експорту продукції з України в країни СНД, якщо це суперечитиме інтересам країн що ввійшли в Митний Союз з Росією, та якби не було виключень товарних груп з зони вільної торгівлі.

Але мінусів від торгівлі з Росією в рублях набагато більше:

  • в умовах негативного сальдо в торгівлі з Росією в України стійкого надлишку рублів не може бути навіть теоретично. Надлишок може бути лише епізодичним ;
  • в умовах дебетового торгового сальдо України з Росією рублі треба буде купувати на внутрішньому ринку України за ті ж долари. Тобто це не призведе до зниження попиту на долари в Україні;
  • в умовах дефіциту рублів на українському ринку  курс рубля  стане вищим ніж в Росії, а покупка і оплата газу рублями дорожчою ніж доларами. Тобто,  при незмінній ціні газу в доларах, його ціна для українських споживачів в гривнях – зросте ;
  • в умовах дефіциту платіжних ресурсів Україні набагато вигідніше брати доларові кредити ніж в Росії рубльові, оскільки , проценти за кредит в доларах на міжнародному ринку набагато нижчі, ніж в Росії проценти за кредит в рублях; Погоджуючись на розрахунки в рублях і на рубльові кредити від Росії, Україна (окрім газової) попаде  у фінансову залежність від Росії і розширить залежність політичну;
  • у фазах девальвації рубля Україна не зможе накопичувати рубльові  резерви, бо до моменту платежу вони обезціняться. Тобто, Україна мала б здійснювати платежі за газ щоденно і негайно– по мірі поступлення рубльових платежів з Росії за поставлену Україною продукцію. Але й при цьому Україна втрачала б також  на курсовій різниці. Та й Росія, мабуть, не погодиться на щоденні платежі. За таких умов їй вигідно не приймати щоденні платежі, а дочекатися 6-го числа наступного місяця (термін платежу за газ , котрий отримує Україна в поточному місяці), коли рубль до долара впаде найнижче і Україна змушена буде заплатити  Росії більший обсяг  рублів в доларовому еквіваленті, в порівнянні з щоденними платежами;
  • наявність рублів в українських банках призведе до необхідності її резервування в НБУ. Диверсифікації резервів НБУ створить нові проблеми як в НБУ, так і в комерційних банках України по управлінні грошовою позицією, а витрати на обслуговування нової розрахункової валюти, що не визнана світом як резервна, – невиправдані і небезпечні з економічної точки зору;
  • резерви НБУ не можуть формуватися з активів, що не є резервними валютами і вільноконвертованими  у відповідності з методологією МВФ тому  що збільшують валютні ризики і знижують загальний рівень ліквідності резервів;
  • в України і Росії різні системи валютного регулювання національних валют. В Україні  фіксований курс гривні,  в Росії - плаваючий курс рубля;
  • впровадження рубля в міждержавну торгівлю призведе до суттєвого посилення позицій російських експортерів в конкурентній боротьбі з українськими на світовому ринку;
  • перехід на розрахунки в рублях, в умовах позитивного сальдо з Росією, зменшить доларові поступлення, доларові резерви, а з ними - знизить можливості імпорту в Україну високотехнологічних товарів, що закупляються за  долари;
  • якщо Уряд України планує перейти на розрахунки національними валютами в торгівлі з Росією, то чому б не розраховуватися за газ гривнею або доларами, рублями і гривнею- одночасно? Чому ми маємо невигідно для себе підсилювати позиції російської валюти, а не забезпечувати стійкість валюти власної? Чому б Росії не дозволити Україні купляти рублі на російській валютній біржі за гривні?

Та й приклад Білорусі красномовний.  Після того, як в  Росії з Білоруссю обсяг розрахунків  в російських рублях дійшов до 80%, курс білоруських зайчиків падає щоденно – прямо на очах. Наш Уряд теж прагне наступити на білоруські граблі?

Розширення можливостей для забезпечення України газом і забезпечення платежів за нього лежать в інших площинах.

Якщо згадати, що при підписані Харківських Угод Україна відмовилася  врегулювати газові питання з Росією; якщо Україна , через неврегульованість торгівельних відносин з Росією відмовляється відізвати свою згоду на вступ Росії в ВТО; якщо Україна відмовляється звертатися до міжнародного арбітражу; якщо Україна підписує Договір про вільну торгівлю з СНД і погоджується на виключення з неї енергоносіїв і інших товарних груп; якщо Україна, граючись в піддавки, віддає Фірташу свій газ і сплачує йому компенсації; якщо Парламент і Президент України списують заборгованість облгазів перед Нафтогазом і бюджетом,- то складається враження, що в України немає ніяких проблем не лише з  газом, а й з його оплатою. І нічого експериментувати з рубльовим розрахунками. До моменту досягненняі позитивного сальдо в торгівлі з Росією введення рубльових розрахунків –паліатив. Розумніше було б добиватися права купляти газ, або рублі в Росії за українську гривню.

 Але коли терапевтичні методи не допомагають – включаються хірурги. Так ось, Україна, як держава, має з 2012 року перестати купувати газ в Росії. Газу власного видобутку для населення і комунальних  потреб в Україні до приходу „команди професіоналів” вистачало. А від частих заяв урядовців про постійне зниження власного видобутку газу і нафти починає „пахнути” банальним розширенням тіньового обороту цими продуктами. Російський газ мають купувати українські бізнесмени за виручку від реалізації своєї продукції, на виготовлення якої вони споживають російський газ. Їх продукція в основному йде на експорт. Якщо в них не вистачає доларів –нехай купують їх на валютному ринку. Нічого за бюджетні кошти здійснювати, так звану,  „докапіталізацію” Нафтогазу і купувати газ для потреб олігархів-бізнесменів.

 За таких умов в бюджеті України вивільняться кошти, якими  слід „закрити дірки” в соціальних платежах і які можна буде спрямувати на створення нових робочих місць для ліквідації безробіття, фінансування потреб бюджетної сфери. Фінансування бізнесменів з бюджету має бути „ліквідоване як клас” . Саме в цьому завдання держави і призначення коштів бюджету За таких умов пенсіонери, афганці і чорнобильці  не мерзнутимуть під КабМіном, а олігархи не зможуть спрямовувати валютну  виручку в офшори.

Провал порятунку Тимошенко: яку ціну заплатить Україна? (Переклад з російської) TOP

http://ua.glavred.info/archive/2011/11/17/145352-5.html
16.11.11

НаталіяГейчук

[…]

Європерспективи України зі стримано оптимістичних переходять в розряд примарних. Публічне ігнорування українською владою основного побажання лідерів ЄС випустити Юлію Тимошенко на свободу не може залишитися без адекватної відповіді. І хоча текст угоди про асоціацію повністю узгоджений, за винятком формулювання питання про перспективи членства України в ЄС , саме цей «спірний» пункт, очевидно, стане офіційним приводом для перенесення дати парафування документа на пізніший термін. Аж надто пафосною виглядає вимога керівництва України закріпити письмово зобов'язання, яке спочатку Євросоюз не збирався на себе брати. І тим більше не може дозволити собі подібну розкіш зараз, коли цілісність і життєздатність об'єднання європейських країн знаходиться під загрозою. Та й позитиви від підписання угоди зі східним сусідом зараз для ЄС не настільки важливі, щоб підмахнути його, не дивлячись.

[…]

На Банковій послідовно відстоюють позицію про неполітичний характер звинувачень проти колишнього прем'єр-міністра, використовуючи в якості аргументів нові кримінальні справи. Їх розслідування проводиться зі завидною оперативністю. Зокрема податківці готуються передати справу з обвинуваченням керівництва ЄЕСУ в приховуванні валютної виручки до суду до кінця грудня. Можливо, судові розгляди почнуться якраз до прибуття в Київ представників ЄС. Із урахуванням того, що довіра європейців до Віктора Януковича дещо підірвана його вмінням із одинаковою легкістю давати слово, хай і непублічно, а потім забирати його назад, він продовжуватиме переконувати ЄС у винновності Тимошенко за допомогою рішень служителів вітчизняної Феміди.

Провал декриміналізації 365-ї статті КК (Кримінального кодексу – заувага Редакції) довів повну неспроможність опозиції. Депутати БЮТ-«Батьківщини» проштрафилися подвійно: не змогли домовитися ні про затвердження необхідної для звільнення їхнього лідера правки, ні заблокувати ухвалення закону без неї. Це при тому, що можливість «пакетного» компромісу обговорювалася, а чисельність опозиціонерів із мандатами дозволяла домогтися тимчасової відстрочки для спрямування переговорного процесу в конструктивне русло. Мабуть, соратники Юлії Тимошенко можуть конкурувати з президентом у послідовності. У справі звільнення свого лідера вони стабільно діють без особливого ентузіазму і зайвих пошуків. На совість відпрацьовує свій напрямок лише Григорій Немиря, сформувавши потужний фронт захисту Тимошенко за межами країни. Решта, швидше, відддають дань.

[…]

Політичні сили без харизматичного вождя в українських реаліях не мають майбутнього. У можливість виправдувального вердикту Апеляційного суду у справі екс-прем'єра не вірять навіть оптимісти, а очікування оцінки Європейського суду з прав людини затягнеться на місяці. Тому сотні депутатів з БЮТ для проходження в парламент у2012 році доведеться шукати інший політичний притулок або пробувати свого щастя в округах. Електоральну спадщину Тимошенко розділять одиниці, що акцентують на незаплямованості своєї репутації співпрацею з діючою владою.

Найбільш короткий шлях для звільнення Юлії Тимошенко зі СІЗО після вчорашнього рішення парламенту закритий. …

Ціла стаття [ тут ].

 
Закон про вибори: шлях до прозорості чи фальсифікацій? TOP

http://www.unian.net/ukr/news/news-469235.html

Опитувала Анна Ященко

Учора народні обранці вирішили, які вибори потрібні України. Відтепер на вибори йтимуть лише партії, а не блоки, прохідний бар’єр зріс до 5%, графу “проти всіх” прибрали. Вибори проводитимуться за змішаною системою. Половина депутатів обиратиметься за закритими партійними списками, інша половина – у мажоритарних округах. Новий закон коментують експерти.

imageВолодимир Олійник, народний депутат, ПР, член ТСК з питань виборчого законодавства:

У БЛОКУВАННІ МИ БАЧИЛИ ЗАГРОЗУ ДЕСТАБІЛІЗАЦІЇ В ПАРЛАМЕНТІ

[…]

Чіткі правила можуть забезпечити прозорість і демократичність за будь-якої системи: змішаної, пропорційної чи мажоритарної. Але якщо в законі є колізії або лазівки для маніпуляцій, то яку б ви не придумали систему з відкритими списками – буде проблема.

Опозиція пішла нам на зустріч і сказала: ми готові визнати змішану систему з закритими списками й пропорцію 50 на 50.

Погодились вони і з тим, що треба піднімати прохідний бар’єр для блоків. Але в ході дискусій дійшли висновку, що все-таки суб’єктом виборчих перегонів залишити партії – блоки не вводити.

Бо як показала практика, блоком добре заходять, але в блок входять ті, хто неспроможний пройти самостійно, і там більше гордині, аніж ідеології.

[…]

У блокуванні ми бачили загрозу дестабілізації в парламенті, тому що там всередині немає єдності. Тому що кожний починає царювати на свій розсуд, а треба все ж таки проводити спільну блокову політику. Практика показала – не вдається. Й опозиція погодилися з цими аргументами. І це теж компроміс.

Що ще було компромісом – узяли за базовий президентський законопроект. Я умовно кажу президентський, правильно – той, який був за дорученням президента розроблявся робочою групою, яку очолював міністр юстиції Лавринович.

Й опозиція стверджує, що внесені поправки, зміни дозволяють сьогодні забезпечити демократичність виборчого процесу й уникнути фальсифікацій.

Графи “проти всіх” у багатьох країнах немає. “Проти всіх” – це за всіх, і поділили потім ті голоси поміж депутатами. Все-таки треба якось громадян стимулювати до вибору.

200 політичних партій... Зараз буде стільки кандидатів, що бюлетені нагадуватимуть простирадло. Якщо хтось каже що немає вибору – то вибачайте… В окремих країнах є і штрафи за те, що не голосують. Але я не кажу, що ми повинні це запроваджувати. Але ж дійшло ж до абсурду, бо вже з’явився чоловік з прізвищем Противсіх. Навіщо ці політичні технології?

[…]

imageЮрій Ключковський, народний депутат, НУ:

ЗАКОН ДАСТЬ МОЖЛИВІСТЬ МАКСИМАЛЬНО ФАЛЬСИФІКУВАТИ ВИБОРИ

[…]

Графа “проти всіх” – це річ популістська. Її відсутність тільки підвищить відповідальність виборців за їхнє голосування. Голосувати проти всіх – це безвідповідально: робіть собі що хочете, а від мене нічого не залежить, моя хата скраю.

Водночас у цьому законі закладено, що СПОСТЕРІГАЧ НЕ МАЄ ПРАВА ПОДАВАТИ СКАРГУ [виділено редакцією]– це значно серйозніше, ніж відсутність “проти всіх”.

У законі також є неконституційне положення про одночасне балотування за списком і в окрузі. Ще в 1998 році Конституційний суд сказав, що це не відповідає Конституції 1996 року. На місцевих виборах ця норма була, але в умовах зміненої Конституції вона не оцінювалася. Та після того, як ми повернулися до Конституції 1996 року, немає сумнівів, що ця норма неконституційна.

5-відсотковий бар’єр призведе до того, що близько половини голосів виборців, відданих за партії, будуть втрачені, тобто не вплинуть на результати голосування, що сприятиме збільшенню реального результату для партій, які подолають бар’єр за рахунок тих, які не подолали.

[…]

image Олександр Барабаш, президент Асоціації народних депутатів України, експерт з виборчого права:

ЦЕЙ “КОМПРОМІС” ВІДПОВІДАЄ ШКУРНИМ ІНТЕРЕСАМ І ВЛАДИ, І ОПОЗИЦІЇ

Ми спостерігали процес пошуку всіма політичними силами найбільш вигідного для себе варіанта. Це шабаш партократії, коли вузькі політичні еліти, які мають монополію на формування парламенту, у своїх переговорах, інтригах і таємних угодах виторговують одне в одного більш вигідні для себе умови, і це не має жодного стосунку до мільйонів виборців.

Партійна еліта повністю відібрала у виборців всі виборчі права, які за Конституцією їм належать, і бавиться цими правами.

Фундаментальних змін виборчого права не відбувається. І навіть не ставилося щойнаменшої мети це зробити.

Немає свободи висування – усі мажоритарники мають належати до якоїсь партії. Чому? Вони панічно бояться, що виборці проголосують за незалежних кандидатів. Це продрозверстка – усіх заганяють голосувати тільки за представників політичних партій.

Відсутність свободи висування – це недопустимість вільної, чесної конкуренції.

Не було в Радянському Союзі свободи висування. Вона була монополізована партіями. І тільки коли Горбачов у 1988 році провів такий експеримент, ця свобода самовисування зірвала кришку з тоталітарної системи і зробила купу революцій одночасно: і економічну, і політичну, і державну, і ідеологічну.

Сьогодні ми повернулися в часи пізнього СРСР, коли 5-6 партійних еліт фактично ділять до виборів усі мандати. Критерії, за якими розподіляються чи даруються ці мандати з барського плеча абсолютно далекі від інтересів громадян. Еліта вироджується, вона не має ніякого зв’язку з суспільством – вони самі між собою варяться, самі себе обирають і самі для себе придумають правила, щоб там залишитися...

[…]

Ціла стаття [ тут ].

Yanukovych: The man who would be king TOP


image

With two Baby Docs in tow, you and your sons can aspire to misrule Ukraine even longer than the Duvaliers. But at least be honest about it.
Let Ukrainians know that your dream is their nightmare.

Alexander Motylhttp://www.worldaffairsjournal.org/blog/alexander-j-motyl/yanukovych-man-who-would-be-king
22 November 2011

Alexander J. Motyl

Viktor Yanukovych owes African Americans an apology.

Not for permitting his Regionnaire pals to devastate Ukraine. For that he should apologize to his own people, who elected him to improve the country and not destroy it.

No, Yanukovych owes African Americans an apology for comparing himself to Martin Luther King Jr. He does that in the concluding chapter of his recently published English-language book, Opportunity Ukraine. The chapter, titled “I Have a Dream,” consists of numerous paragraphs that begin with those very words to express the Ukrainian president’s vision of Ukraine.

The choice is not accidental. As Yanukovych writes on page 288:

“I Have a Dream” was the name of a famous speech by Martin Luther King, the great American advocate of civil rights and a Nobel Peace Prize winner. I too have a dream: a strong and prosperous Ukraine. And I am going to talk about this dream of mine below. I will tell you about the dream that will, without a hint of doubt, certainly come true.

In other words, Yanukovych thinks of himself as the Ukrainian Martin Luther King.

That takes chutzpah, gall, cynicism, and ignorance.

After all, Martin Luther King and Viktor Yanukovych couldn’t be more different. King was a deeply devout man who was unconditionally committed to justice and human rights for all human beings—for blacks and for whites. King confronted prejudice and was willing to sacrifice his life for the good of humanity. King abjured power and wealth because he knew that they interfered in his quest for the good. King stood for love, not for hate.

King would never have rolled back democracy, violated human and civil rights, amassed virtually limitless power, privileged the secret police, consorted with criminal elements, appropriated an enormous estate, surrounded himself with luxury, ignored the misery of the population, promoted ethnic chauvinism, and divided the people. 

King would never have abused religion. He would never have falsified elections. He would never have twisted the courts. He would never have regarded the people as chattel. He would never have discriminated against any language or culture. He would never have jailed his political opponents. He would never have aspired to be president for life.

Shame on you, Mister President, for suggesting that you and Martin Luther King have anything in common.

What’s next? A Sermon on the Mount—delivered from your helicopter?

It’s time, Mister President, to examine your conscience and take a deep look at yourself and your friends.

If you truly want to follow in Martin Luther King’s footsteps, start by apologizing to African Americans for insulting his memory. Then beg your own people to forgive you. I doubt that they will. Having been systematically pillaged and exploited by your friends, they may be rather more inclined to curse the day you seized power. Finally, tell the thugs who serve you to don sackcloth and ashes.

If Canossa isn’t where you want to go, then permit me, respectfully, to propose another destination: Porte au Prince—and a more appropriate role model: Papa Doc Duvalier. He ruled Haiti with an iron fist, let the Tontons Macoutes run roughshod over his critics, presided over Haiti’s decay, and left the Haitians with a corrupt heir—Baby Doc.

With two Baby Docs in tow, you and your sons can aspire to misrule Ukraine even longer than the Duvaliers. But at least be honest about it.

Let Ukrainians know that your dream is their nightmare.

Коли Янукович звільнить Тимошенко? TOP

http://www.qwas.ru/belarus/gramada/Kogda-Janukovich-osvobodit-Timoshenko/
19 листопада 2011

Віталій Портников

За декілька днів до оголошення вироку Тимошенко, на відкритті стадіону «Олімпійський» у Києві, трибуни освистали українського президента Віктора Януковича, коли той вирішив звернутися до них із промовою. Дивуватися такому «теплому прийому» не доводиться: рейтинг популярності Януковича неухильно знижується не тільки в Києві, де він і без того користувався невеликий підтримкою, а й у рідному Донецьку.

На останньому саміті керівників Європейського союзу та країн «Східного партнерства» в Польщі керівники країн ЄС попередили Януковича, що у випадку обвинувачувального вироку Юлії Тимошенко й заборони на її участь у виборах можливість подальших переговорів із Україною про асоціацію та зону вільної торгівлі може бути поставлена під сумнів. Тема Тимошенко була головною темою переговорів - розлючений Янукович навіть не дочекався кінця зустрічі і бойкотував прикінцеву вечерю. Але європейці не надто злякалися: на спеціальній зустрічі голів зовнішньополітичних відомств країн ЄС було знову підтверджено, що вирок Тимошенко вплине на переговори з Києвом.

Але Янукович не політик. Він - авторитет. І щодо вироку Тимошенко у нього абсолютно інша думка. Він може вважати, що Тимошенко - його єдине вартісне майно. Це те, що може дозволити йому утримати владу. Адже, якщо подумати, а що у нього є ще?Від російського керівництва на останній зустрічі в Завідово Януковичу не вдалося - і не вдасться - домогтися будь-яких значних поступок щодо ціни на газ. Можна, звичайно, стверджувати, що історія з Тимошенко тут абсолютно ні при чому. Але ні для кого не секрет, що в Москві обурені тим, що колишнього українського прем'єра судять саме за «газову» справу й намагаються кинути тінь і на репутацію « Газпрому», і на особисту репутацію партнера Тимошенко за погодженням газового контракту - Владіміра Путіна . Власне, Дмітрій Медвєдєв уже публічно відгукувався про якість українського правосуддя, тут будь-які домисли зайві.

Чи може політик , який не має підтримки у власній країні, що знаходиться під тиском і з боку Заходу, і з боку Сходу дозволити собі засадити на довгі роки у в'язницю головного опонента? Відповідь на це питання, здається, зрозуміла, й у Януковича були всі можливості вийти з божевільної ситуації і зберегти обличчя. Йому пропонували різні варіанти і представники Євросоюзу, і люди з власного оточення.

Але Янукович не політик. Він - авторитет. І щодо вироку Тимошенко у нього абсолютно інша думка. Він може вважати, що Тимошенко - його єдине вартісне майно. Це те, що може дозволити йому утримати владу. Адже, якщо подумати, а що у нього є ще?

Владіміру Путіну для зміцнення влади потрібна була переможна кавказька війна, яка наче б то позбавила російське суспільство від страху перед новими вибухами будинків і терактами в метро. Ще були нафтодолари, що створили ілюзію легкого збагачення не тільки у мешканців особняків на Рубльовці. Алєксандру Лукашенку необхідна була російська підтримка. Але у Януковича немає ні російських енергетичних ресурсів, ні російських грошей. У нього немає навіть захоплених натовпів, які скандують його ім'я на стадіоні. У нього є тільки Тимошенко у в'язниці.

У реальності, в якій живе Янукович, це найкращий товар - безплатний, живий. Янукович вважає, що може тепер торгуватися з Європейським Союзом: і щодо звільнення Тимошенко, і, потім, про її участь в парламентських виборах 2012 року. Він щиро не розуміє, що європейські політики можуть дійсно мислити ціннісними категоріями, і тому не підуть на торгівлю з ним. У цьому нерозумінні Янукович не самотній: навіть деякі українські опозиційні політики вмовляють Брюссель «за всіляку ціну» підписати угоду з Україною, інакше країна потрапить «у руки Москви».

Янукович вважає, що може торгуватися з Москвою: не стільки навіть про звільнення Тимошенко, скільки про те, що Україна далі не буде розвивати тему газового контракту. Він щиро не розуміє, що російські керівники ставляться до нього з погано прихованим презирством - як до невмілого керівника союзної республіки, який обдурив їхні очікування та який ніяк не може зрозуміти свого місця в цьому житті.

У своїй свідомості Янукович - бог, який добився всього. Він настільки поглинений відбудовуванням власної розкішної резиденції, створенням сімейної імперії і особистим збагаченням, що в принципі не може і не хоче зауважувати загроз. Тимошенко у в'язниці для нього - лише важіль для продовження цього чудового існування. Саме тому вона сидітиме, поки він вигідно її не продасть Заходу чи Сходу. Або поки обурені люди - які прийдуть до резиденції Януковича аж ніяк не через Тимошенко, а тому що у них не буде ні грошей, ні перспектив, - не згадають про опозиційного лідера, який мучиться у в'язниці.

Переклад з російської

Ірина Фаріон. Рідна мова. TOP

image
http://www.youtube.com/watch?feature=player_embedded&v=y2WRFAi7Pok

  • Яке то щастя, що ми абсолютно безвладні над часом. Це та категорія, де панує Господь. Як Він покерує, так і буде.
  • Стан сучасної української мови – це стан ментального бруду нації як результат її підневільного становища впродовж щонайменше 300 років.
  • Зміна мовної норми пов»язана з культурним вектором країни.
  • Все закорінене у щось.
  • Мистецтво – це відображення підводних течій нашого думання.
  • Щастя – це бути сильним (Д. Донцов)

Влада Homo Donetskus? TOP

http://www.pravda.com.ua/columns/2011/11/16/6745678/
16 листопада 2011

Микола Козирєв, народний депутат СРСР, Луганськ

Дії президента Януковича звично і впевнено стають предметом жартів, шпильок і карикатур. Нові кадрові призначення на важливі посади силовиків із числа все тих же "донецьких". Вже стали класичними літературні та географічні "таланти". Нарешті - заяви про те, що а) в країні йде "скупка зброї" і підготовка до збройного захоплення органів влади, і б) протестуючі "люди втратили страх і совість".

На жаль, приводу для жартів в останньому випадку мало: у нашого президента, здається, серйозні проблеми особистісного порядку - психологічного . Він втрачає самообладання і робить помилки, що неминуче позначається на якості управління країною.

Стрімко втрачаючи підтримку своїх бунтівних виборців, Янукович намагається спертися на більш надійний опір - чорні мантії, чорні маски і чорні шоломи. Під управлінням виключно своїх "донецьких".

При цьому варто тільки уважно придивитися до цих осіб, ловиш себе на думці, що правлячий клас зараз формується за рахунок нового антропологічного підвиду.

Назвемо його Homo donetskus. Дуже вже виразні і своєрідні фізіономії!

Чому для президента Януковича кадрове питання має таке принципове значення? Не будемо тут докладно зупинятися на економічних і політичних мотивах - прагненні за допомогою своїх креатур із Партії регіонів монополізувати контроль над матеріальними і політичними ресурсами країни.

Тут все ясно - під прикриттям розмов про реформи йде концентрація абсолютної, майже монаршої влади, для нестримного захоплення і перерозподілу власності.

Що ж до ціннісного обгрунтування реформ, їх соціальної й культурної складової - це для "донецьких" "неформат". Тому що для них модернізація країни - не соціальна проблема, а технократичне завдання. Головне - до кінця каденції, краще другої, - за будь-яку ціну вийти з кризи "переможцем, якого не судять".

А якщо ж не вийде, то лише за конституційний переворот 2010 року - вірна в'язниця. І не тільки одному Януковичу.

Але, з іншого боку, немає сумнівів, що така ризикована гра ва-банк не до душі і багатьом із правлячої команди,  хоч трохи вище рівня Чечетова-Лук'янова: можна ж і догратися.

Нам же, громадянам країни, важливо розуміти природу і можливі наслідки цих ірраціональних мотивів політичних кроків першої особи держави. У цьому сенсі важливо враховувати особистісні якості президента, його психологічний стан.

Для опису "службового" психологічного портрета Януковича зручно використовувати понятійний арсенал соціальної психології Еріха Фромма та аналітичної психології Карла Юнга.

Відразу обмовлюся: цей опис певною мірою достовірний і для багатьох інших "важливих осіб" правлячої бюрократії - на жаль, в епоху масового виробництва та авторитарного правління службова фізіономія "масової людини" стає серійною, як деталь автомобіля.

Отже, придивимося до Януковича, до його міміки, жестів, мови, до спонтанних проявів внутрішнього душевного ладу.

Впадає в око відсутність свободи вираження почуттів, нормальної людської вразливості, природної емоційності. Його обличчя - кам'яний монумент. Посмішка, якщо і з'являється, то у вигляді гримаси, як химерний жест поганого актора.

У голосі переважає сварлива інтонація, мова позбавлена ​​образності, метафор, культурних ремінісценцій - тільки бюрократична рефлексія найплоскішого позитивізму. Смислова структура мови не передбачає діалогу, вона монологічна й розрахована на маніпуляцію свідомістю інших. "Інше" для нього - всього лише об'єкт управління, величина, похідна від його влади.

Манера спілкування "на заходах" - манірна, відчужена. Ледве всівшись у "президію", він наче до чогось принюхується - ніби його переслідує запах тління. Переважають чергові казенні фрази, ритуальні обіцянки або публічний рознос і "побиття".

На зустрічах із журналістами він не терпить ніякої "самодіяльності", а тому уникає зустрічей з ними. Його дратує будь-яка неконтрольована ситуація. Тому брифінги з їх демократичною, вільною атмосферою просто зникли.

Для порівняння. На одному з телеканалів я недавно переглянув архівний запис, присвячений Михайлу Горбачову. Мимоволі кинулося в очі, наскільки разючий контраст між моделлю соціальної поведінки ще могутнього тоді, в середині 80-х, генсека і нашого Межигірського затворника.

Там було непідробне прагнення вийти з лімузина до людей, поговорити з ними без посередників, пояснити сенс політичних ініціатив перебудови і спертися на їх підтримку в роковому протистоянні реформатора з ще більш могутньою силою ретроградної номенклатурної бюрократії. І неважливо, чим це закінчилося...

Тут ми спостерігаємо інше протистояння - з тими, хто, як висловився президент, "втратив страх і совість". Із самим народом. Звідси патологічне прагнення до самоізоляції і невротичні фобії. Януковичу, мабуть, досить спілкування з дикими кабанами на природі.

Зворотний бік цієї медалі - хвороблива схильність президента до нарцисизму, до "знакової" панської розкоші апартаментів , дач, машин. Цілком гротескні форми набуває його постійна установка на демонстрацію власної значущості - за допомогою "царських" кортежів , надлишкових витрат на охорону та інші феодальні забобони. За всім цим насправді криється глибоко заховане почуття невпевненості в собе людини на високій посаді, мало освіченої, навіть у рамках шкільної програми.

Описуючи психічні комплекси таких керівників, Карл Юнг зазначав, що справжня небезпека подібної ситуації в умовах кризи полягає в тому, що між подібними лідерами та суспільством встановлюється глибинний психічний зв'язок. Для додання собі значущості та привабливості лідер ототожнює себе, причому "без тіні гумору", з виконуваною посадою або титулом.

На іншому полюсі цього психологічного зв'язку - комплекси "жителів Донбасу", які не мають гарантій на збереження своєї власності та праці. Позбавлені здатності вплинути на хід подій, коли їх права і саме життя нікому захистити, люди шукають вихід із цього нестерпного ворожого хаосу в ілюзорному світі, запитуючи на ірраціональному рівні "сильної руки" вождя. При цьому лідер сприймає спрямовані на нього "сигнали-проекції" масових очікувань, і інтегрує їх до складу своєї особистості.

У таких умовах неминуче відбувається те, що Юнг називав психічною інфляцією - "розширення" особистості лідера, розбухання його особистісної сфери за рахунок присвоєння уявних якостей, які "зобов'язані" за посадою, хоча їх немає насправді.

Набряклі амбіції, завищена самооцінка, архетипна "поза воїна", помилковий статус - стають "другою натурою".

В результаті "за значною оболонкою ховається маленька жалюгідна істота", яка трансформує свої невротичні реакції в політичні рішення. І ось зараз, коли рейтинг Януковича впав до 10% , "інфляційний міхур" особистості тріщить на очах.

Його непродумана заява про "скуповування зброї", його зарозумілість щодо протестуючих громадян - вказують на те, що його особистісна криза стає небезпечною для країни. А його воля до влади приймає явно гіпертрофовані форми бонапартизму, ні на чому не базовані.

Усе це найнесприятливішим чином вже позначається на зовнішній і внутрішній політиці держави.

Ситуацію треба терміново міняти.

Президент втратив легітимність і не відповідає займаній посаді. А його Партія регіонів за ці два роки перетворилася в партію розкрадачів ренти - джерело збагачення обраних Homo donetskus і нанесення ними шкоди добробуту суспільства.

PS. Вживаючи умовний термін "Homo donetskus", прошу працьовитий народ Донеччини не ображатися - вас це не стосується. А "жителів Донбасу" у відомому сенсі повно і в Галичині.

Переклад з російської

 
Чи можна виграти вибори у заслужених шулерів республіки? TOP

http://www.pravda.com.ua/articles/
2011/11/15/6756006/,view_comments/

Сергій Грабовський

Україна приречена "мажоритарити" – чи то обираючи половину Верховної Ради за змішаною системою, чи то взагалі перейшовши за якийсь час, можливо після виборів 2012 року, на "чисту" мажоритарку.

Бо ж прагнення "партії влади" зробити це, з посиланнями на досвід Британії та США, на грандіозні успіхи кучмономіки початку 2000-х за часів змішаної системи, на менталітет українців тощо, продиктоване не простою фанаберією – мовляв, ми ту Венеціанську комісію пошлемо куди треба! – а реальними обставинами вітчизняного громадського й політичного життя.

Власне, нав’язливе намагання за будь-яку ціну пропхнути мажоритарку – це визнання того, що іншого способу втримати під контролем Верховну Раду, навіть щедро "домальовуючи" голоси собі, чинна влада просто не має.

Як щиросердо пояснив телеглядачам "парламентський диригент", сто мандатів ми, мовляв, візьмемо за виборчими списками (це скільки ж треба голосів "намалювати", маючи рейтинг 15-20%?), а двісті з 225! – у мажоритарних округах. І все. І всім капець.

Але – тільки за подібною системою. Бо за іншою – закриті списки чи відкриті, особливого значення немає – капець настане нинішній владі. З усіма відповідними наслідками.

Проте, повторю ще раз, це – визнання. І неабияке. Всі скарги на слабкість опозиції, на недоформованість громадянського суспільства, на недостатню зрілість виборців – вони, мабуть, справедливі.

Але навіть нинішнього рівня потенційної активності та ефективності опонентів чинної влади цілком достатньо, щоб остання змушена була хитрувати, махлювати, намагатися обдурити Захід, заодно й обгавкавши його словами з лексикону ґебістських контрпропагандистів радянського часу.

Бо ж якщо влада настільки сильна, що може ні на кого не зважати – вона діє так, як у Білорусі – сонцесяйний президент у сталінському маршальському мундирі, ніякої багатопартійності і суто мажоритарна нижня палата парламенту.

Або так, як у Росії – будь ласка, конкуренція на виборах до Думи, невже не бачите – але ніякого Прохорова на чолі "Правого діла", ніякого ПАРНАСу… Причому все дуже демократично – процедуру-с порушили шановні панове, хто їм винен; ну, і виборчий бар’єр, звісно, якомога вищий, щоби ніхто без повеління "самого" не проліз...

Поки що в Україні чинити за російським взірцем влада не може – бо програє парламентські вибори, хай навіть подвоїть потрібні цифри у протоколах лічильних комісій.

За білоруським – також, бо ж тамтешня система прямо веде до панування одного-єдиного олігарха над усією країною, а хіба хтось із спонсорів Партії регіонів бажає такого розвитку подій?

От і маємо в підсумку в проекті "нової" виборчої системи неявний компроміс – як між олігархічними кланами, так і влади з громадянським суспільством та опозицією. Компроміс, ясна річ, вимушений, але реальний.

Чого прагне владна команда, йдучи на такий компроміс, цілком зрозуміло. Не загострюючи суспільно-політичну ситуацію до стадії виходу на вулиці сотень тисяч людей, "намалювати" собі якщо не 100, то бодай 70-75 мандатів за загальнонаціональним округом, протягнути до Ради своїх "радикально-опозиційних" союзників-комуністів, як суворо вони погрожували самим собі 7 листопада (це ж які треба мати акторські дані!).

А також "спалити" якомога більшу кількість опозиційних списків до парламенту щоб отримати "бонуси" у вигляді додаткових голосів за рахунок роздрібненої і непрохідної опозиції, а головний удар своїм опонентам завдати у мажоритарних округах.

І при цьому не допустити в жодному разі здійснення однієї з основних складових сумнозвісної політреформи, про яку стільки говорилося, але потім слова чомусь пішли, як вода у пісок, і навіть лідери "робітничо-селянської" Соцпартії геть забули про свою ж власну ідею – державного фінансування парламентських партій.

Чи треба спеціально наголошувати, що саме це має і вже мусило б, у разі втілення в життя, якщо й не нівелювати, то істотно зменшити вплив великого капіталу на українську політику?

Усе це супроводжуватиметься дуже гарними словами про потребу "свіжої крові" у Раді, "нових людей з новим мисленням", "молодих та енергійних професіоналів" – і так далі, і таке інше.

А водночас, цілком імовірно, – шаленою, за допомогою всіх підконтрольних владі ЗМІ, агітацією на користь "противсіхства". Мовляв, влада смішна, вона не страшна, нічого, ми її скоро переживемо, а от опозиціонери – то або нікчемна, або авторитарно налаштована, і тому небезпечна публіка.

Отож – всі демократи стрункими лавами мають приєднуватися до "противсіхів", і ця потужна партія партій ще колись у майбутньому покаже себе!

Воно і справді: десь, колись, в якійсь країні. Років так через сто... Бо ж досить поглянути на сучасну Росію, де "противсіхи" у багатьох регіонах, зокрема у Москві, становлять більшість виборців, щоб осягнути масштабність наслідків подальшого втілення в Україні цього проекту.

Власне, чим більше за чинних умов стане "противсіхів", тим легше вестиметься владі, тим менше їй треба буде "розмальовувати" протоколи виборчих комісій: якщо голосувати прийде навіть 10-15%, але правильно налаштованого електорату, все буде ОК.

Тим більше, що ці 10-15%, а, ймовірно, і 20-25% виборців усі демократичні цінності міряють "гречкою": якщо мені хоча б щось дадуть за мій голос, це означатиме, що народовладдя в Україні існує. Зрозуміло, в очах такої публіки ті, хто не під рукою бюджетного "корита", – то не політики взагалі...

Проте, і на цьому слід іще раз наголосити, бо за останні два роки незалежні інтелектуали та не надто численні зацілілі демократичні політики надто вже призвичаїлися посипати голови попелом, наступні вибори приречені стати недемократичними за всіма вимірами, проте не приречені бути виграними нинішньою партією влади.

І тут, саме в цьому останньому пункті, сходяться реальні інтереси не тільки опозиційних політичних сил всіх ґатунків та структур громадянського суспільства, а й певної частини вітчизняного олігархату.

Бо ж путінсько-лукашенківський варіант політичної системи та парламентаризму зокрема, коли все вирішує неофіційне "політбюро" на чолі із "самим", об’єктивно суперечить інтересам не тільки "гнаних і голодних", а й "ананасно-рябчикових".

Іншими словами, "останні й остаточні" парламентські вибори, які мають на меті усталити владний режим і надати йому квазідемократичну позолоту, все ж можна перетворити на крок до повернення бодай і недосконалої, але все ж демократії.

Так, це виглядає сьогодні майже утопією. Але ж хіба не була свого часу майже утопічним проектом польська "Солідарність" кінця 1980-х, яка об’єднувала і лібералів, і консерваторів, і навіть поміркованих соціалістів у спільних діях з демонтажу недемократичного режиму?

Для втілення такої утопії в життя залишається "дрібничка" – виступити трьома-чотирма, не більше, списками на виборах у загальнонаціональному окрузі  – і зі спільними кандидатами у мажоритарних округах.

Сам факт таких спільних дій дозволить мобілізувати сотні тисяч волонтерів для відстеження перебігу кампанії та голосування, "підняти на вуха" Інтернет і знівелювати значною мірою силу бабла. В такому разі жодна найхитріша виборча система не допоможе тим, хто сьогодні вже планує, де і скільки "намалювати" голосів.

Please vote for Lviv! TOP

www.charleroi-airport.com/

image

Терміново потрібна Ваша допомога - аеропорт Шарлеруа (Брюссель) робить

опитування щодо нового напрямку для лоу кост (щоб відкрити новий маршрут низької вартості). Одне з міст - Львів ! Я був би дуже вдячний, якщо Ви могли б взяти участь в голосувані. Ось посилання на їх сайт: www.charleroi-airport.com/  голосування в кінці сторінки (в центрі). Також, будь ласка, відправте своїм друзям, які могли б проголосувати. Разом з'єднаємо Львів з центром Європи !

Левко Лук'яненко ( Герой України) закликає до революції - іншого виходу нема - ВІДЕО TOP
Links to event postings TOP

Do you maintain a website of events for your city or region? Let us know and we'll add a link to your site in the ePOSHTA newsmagazine.

 Canada

 United States

Canadian flag Toronto: Shumka at 50 - Riverdance meets Ukraine - Nov. 25 & 26 TOP
image
USA flag North Port, FL: Premiere of the documntary "Genocide revealed" -- Nov. 26 TOP
image
USA flag WAshington, DC: The Gulag Exhibit - Reception -- Nov. 30 TOP

image

The Victims of Communism Memorial Foundation
and the
Freda Utley Foundation

Cordially Invite You to a Reception and

SPECIAL PREVIEW of

THE GULAG EXHIBIT

A Dramatic Virtual Exhibit of the
ONLINE GLOBAL MUSEUM ON COMMUNISM

Please join us for food and drinks on

Wednesday, November 30, 2011, 6:30 - 8:30 P.M.
First Amendment Lounge
National Press Club
14th & F St. NW
Washington, DC 20045

All guests will receive a handsome
Catalogue of the Gulag Collection of paintings.

Benefactor -- $5,000
Patron -- $2,500
Supporter -- $1,000
Individuals $100 -- Couples $150

Please RSVP by November 25 to Nathaniel Green by

Phone: 202-536-2373 or Email: vocmemorial@aol.com

image

Canadian flag Toronto: UCPBA Ялинка / Yalynka -- Dec. 3 TOP

image

Laryssa will be at Second Cup (Bloor/Windemere location) on Saturday, November 26 from 10 am- 12 noon selling Yalynka tickets.

If you've purchased and want to pick up hard copies, or if you wish to purchase, please come by during this window. If you have "reserved" tickets, it would be fantastic if you could come by to pick up your tickets during this window.

If this time isn't convenient to you, send us an e-mail and we'll work something out.

Thanks,

UCPBA Toronto
Yalynka 2011!

Tickets MUST be purchased in advance. To purchase yours, email ucpbator@gmail.com or call Laryssa at 416-970-9639.

Once again, we are asking you to please bring a new unwrapped child's gift for a local Ukrainian family in need through the Ukrainian Canadian Social Services

Canadian flag Hamilton: A Ukrainian Christmas Market - Svitanok Choir -- Dec 4 TOP
image
Canadian flag Toronto: 4rd Kobzar Literary Award ceremony & dinner -- Mar. 1, 2012 TOP

image

For information about the judging panel see:
http://kobzarliteraryaward.com/panels.html

The release of the Plast KPS Australia souvenir postage stamp

TOP

During 2011-2012 the Ukrainian Scouting Organisation Plast is commemorating the centenary of its formation in 1911-1912. The Supreme Plast Council “Holovna Plastova Bulava (HPB)” has released both an official centenary logo (for camp badges) and an official postage stamp design that will be released by many of the international Plast Federal Executives around the world.

The Plast Federal Executive (KPS) in Australia is releasing an Australian commemorative Personalised Stamp and first day of issue envelope (FDC) for the International Centenary Jamboree (UMPZ) to be held in Canberra, ACT, from 26 December 2011 to 3 January 2012.

These items will be officially released at the Centenary Jubilee Jamboree (UMPZ) being held in Canberra, 26-12.2011 – 3.01.2012.

Information Sheet for the official Plast KPS Australia souvenir postage stamp and first day of issue envelope commemorating the centenary of Plast: Information Sheet PLAST 100 Years

Order Form for this issue (complete and email back to KPS Australia – Philatelic Division at bandura@ozemail.com.au):   PLAST order form

The last day to pre-order and pay is
Wednesday, 7 December 2011.

Statements on Holodomor in Canada's House of Commons TOP

Mr. Peter Goldring (Edmonton East, CPC):

Mr. Speaker, for most of the past 80 years the silence has been near complete, stifled behind a Soviet curtain of iron, ne'er to be spoken aloud, the enormity of the deliberate annihilation, unknown to the world, while Europe's bread was made from the bountiful crops stolen by Stalin from Ukraine.

Eight million perished, murdered by forced starvation in the Holodomor, the genocide of Ukraine. Then freedom was ushered in with celebrations of independence, the Soviet yoke of servitude and dictated silence lifted. The world must be told of the Holodomor, of Ukraine's genocide of such unimaginable horror in a land of such great plenty.

Civilization's failure must be put on permanent public display so that all can see the dark side of humanity and hopefully learn not to repeat.

We remember today, and for all time, the Holodomor, the genocide in Ukraine.

Mr. James Bezan (Selkirk-Interlake, CPC):

Mr. Speaker, between 1932 and 1933, millions of Ukrainians perished in the former Soviet Union at the hand of Joseph Stalin's man-made famine in Ukraine. This crime against humanity is known as the Holodomor and this week we observe the 70th anniversary of this tragic event.

In an effort to destroy Ukrainian nationalism, Stalin created a famine in Ukraine which starved tens of thousands of Ukrainians to death each and every day. For far too long, the Holodomor was covered up and to this day many continue to deny its existence. By educating one another on the genocide that occurred, we can stop the mistruths that deny Holodomor victims the respect they deserve and help prevent future genocides.

In 2008, this Parliament supported my private member's bill which recognized the Holodomor as genocide and designated the fourth Saturday of every November as Holodomor Memorial Day. I commend this House for taking a moral and honourable stance in recognizing that atrocity as a genocide.

By implementing this famine, Stalin's goal was to crush Ukrainian nationalism. As a member of Canada's Ukrainian community, I can proudly say he failed.

Mr. Kevin Lamoureux (Winnipeg North, Lib.):

Mr. Speaker, this week, we remember Ukrainian men, women and children who lost their lives during the Holodomor. Between 1932 and 1933, under the directive of Joseph Stalin, millions of innocent people died as a result of poor living conditions and starvation. Once known as the breadbasket of Europe, Ukraine was forced to give up its grains to the Soviet regime, under an imposed system of collectivization that devastated the country.

Today, the Ukrainian community plays an integral role in Canada's vibrant culture and has no doubt been an important part in the development of our nation.

This week has been officially declared by the Ukrainian Canadian Congress as the National Holodomor Awareness Week.

In Winnipeg, the Canadian Museum of Human Rights is set to open its doors in 2012. I, with many others, look forward to seeing a permanent display of the Holodomor. It is my sincerest hope that through means such as the Human Rights Museum, people will be better informed of these past tragedies because it is so important that we never forget the genocide that occurred.

UWC expresses serious concern over reported extremely grave medical condition of opposition leader Yulia Tymoshenko TOP

November 22, 2011

In a letter to the international community, dated November 22, 2011, the Ukrainian World Congress has expressed serious concern over a report that the medical condition of Yulia Tymoshenko, Ukraine’s former Prime Minister, is “extremely grave”.

According to a BBC report on November 21, Ukrainian Parliament Commissioner for Human Rights Nina Karpachova paid an unannounced visit to Yulia Tymoshenko’s cell in the Lukyanivka prison.

Nina Karpachova stated that: "Her condition is extremely grave, she could not get out of bed when talking to me. She needs examination and treatment outside the detention centre."

The Commissioner also said it was unacceptable that Yulia Tymoshenko was now being interrogated by investigators in her prison cell - a practice the human rights envoy said had not occurred in Ukraine since the fall of the Soviet Union http://www.bbc.co.uk/news/world-europe-15824616 .

The Ukrainian World Congress called upon the international community to exert pressure on Ukrainian authorities with regard to (i) Ms. Tymoshenko’s medical condition and her immediate need to be treated by her own physicians outside the detention centre; and (ii) the fact that Ms. Tymoshenko should obviously not be interrogated in her prison cell, a Soviet-era practice.

With the exception of Ukraine's current leadership, most observers, experts and leaders, including the Ukrainian World Congress, have criticized the prosecution of opposition leader Yulia Tymoshenko as politically motivated.

Russia bans online site Kavkaz Center www. Kavkazcenter.com as extremist and fines people who quote it

TOP

18 November 2011

imageWalter Derzko

Half-month prison sentence for every quoting and storage of Kavkaz Center articles in Russia

A Moscow newspaper, Izvestiya, reported on further developments in Russia around the Kavkaz Center which was proclaimed "extremist" in this country by a Moscow "court" with no jurisdiction over it. Therefore, the "ban" is legally null and void.

The KGB thugs illustrated their article in their Russian-language newspaper with a screenshot not from the Russian but from the English (!) website of the KC to make sure that they commit no thought crime. The Moscow paper says:

"It is forbidden to enter the website under a threat of arrest. At the request of security services, the justice ministry included the online resource Kavkaz-Center in the list of extremist materials.

Kavkazcenter.com website and all its mirrors (copies of the website with other addresses) are included in the updated Federal List of Extremist Materials published by the justice ministry. From now on, you can be easily fined of up to 3,000 rubles or sentenced to a prison term of 15 days for just for quoting from the articles of that website.

The proposal to shut down the Kavkaz Center was voiced by Russian security services long time ago. The website is most powerful source of information, namely the Kavkaz Center has published statements about sabotage operations, actively preached the Jihad and posted video appeals by Caucasian rebel leaders.

- We are closely following the publications on the website, said to Izvestia Andrei Przhezdomsky, an adviser to the chairman of the National Antiterrorist Committee. - This is a real propaganda machine working efficiently and purposefully - the events in the North Caucasus are presented there in an interpretation that they need.

The justice ministry explains to Izvestia that from now on, the website is officially recognized as extremist, including all materials published there. That means that any quoting from and storage of its articles would fall under Article 20.29 of the Administrative Code.

- And this means a thousand rubles fine or arrest for up to 15 days, reminds the justice ministry.

(It is still not known if Western correspondents in Moscow will be also imprisoned because sometimes they quote from the Kavkaz Center in there reports. It concerns first of all the Moscow Reuters bureau - KC).

The Islamic Internet news agency was founded in 1999 in the Chechen capital of Jokhar (former Grozny). Now it is registered in the Swedish town of Soleftea.

Even prior to inclusion of the resource into the black list of the justice ministry on advice of security services, some providers blocked access to the website, and users have to use proxy servers to view it", the Moscow newspaper writes.

The Izvestia also writes that the overall daily traffic of the Kavkaz Center allegedly makes 10,000 to 20,000 viewers, which, according to the Izvestia, "is a solid figure". However, these figures are incorrect and were most likely deliberately lowered. In fact, according to Google Analytics, the monthly audience of the Kavkaz Center is 1.3 to 1.5 million regular viewers.

At the same time, the KC is visited daily by 17.5% new viewers who have never read the Kavkaz Center before, and first went to the Kavkaz Center site upon learning about its existence in the news.

The Izvestia writes that according to the statistical service of google.trends, most visitors are the citizens of Russia and Ukraine, followed by Germans, French and Americans.

However, according to Google Analytics data on the KC, the first of 20 countries from which the Kavkaz Center is visited are as follows (in descending order):

Russia, France, Austria, Belgium, Ukraine, Germany, Norway, USA, Turkey, Sweden, Egypt, Britain, Georgia, Finland, Poland, Latvia, Lithuania, Canada, Netherlands, Estonia.

In total, the website is visited by viewers from 174 countries.

According to Google Analytics, 260,000 to 300,000 visitors come from Russia, using anonymizers and anonymous proxy servers. And this number is growing each time.

In this case, the most regular Russian viewers are perhaps the KGB thugs themselves, writes the Izvestia:

- We are closely following the publications on the website, confessed Andrei Przhezdomsky", the paper says.

Брюссель відреагував на відмову Ради декриміналізувати статтю Тимошенко TOP

http://novynar.com.ua/politics/198435

imageЄвропейський Союз дає зрозуміти, що все, що відбувається в аспекті декриміналізації статті, за якою була засуджена екс-прем'єр Юлія Тимошенко, буде враховуватися при підготовці до саміту Україна-ЄС, який запланований на 19 грудня в Києві.

Це випливає з коментаря Європейської комісії, зробленого в зв'язку з тим, що Верховна Рада України не підтримала поправки до Кримінального кодексу, які дозволили б декриміналізувати статтю Тимошенко.

"Європейський Союз із занепокоєнням взяв до уваги дискусію у Верховній Раді щодо Кримінального кодексу. Ми сподівалися побачити рух, який би підтвердив відданість Києва верховенству права з незалежною судовою системою, як частину цінностей, які лежать в основі Угоди про асоціацію, щодо якої ми ведемо переговори", - йдеться в коментарі.

Зазначивши, що в переговорах щодо угоди "ЄС продемонстрував розуміння і гнучкість з багатьох питань", в Європейській комісії знову говорять, "як це раніше кілька разів наголошував ЄС, не може бути компромісів, коли це стосується наших фундаментальних цінностей".

У Європейській комісії вважають, що обговорення в парламенті Кримінального кодексу "могло запропонувати гарну можливість досягти прогресу в цій сфері за допомогою модернізації тих положень, які зробили можливим вибіркове застосування правосуддя в процесі проти Тимошенко та інших політичних гравців, ґрунтуючись на статтях, які датуються часом Радянського Союзу".

"Ми будемо продовжувати уважно стежити за розвитком подій, які пов'язані з Кримінальним кодексом. Саміт стоїть на порядку денному на 19 грудня. Ми будемо продовжувати стежити і брати до уваги події в Україні при підготовці до саміту", - наголошується в коментарі.

Як повідомлялося, Верховна Рада декриміналізувати ряд економічних злочинів і злочинів у господарській сфері, не підтримавши поправки, які дозволяли звільнити Тимошенко.

Президент України Віктор Янукович визнає, що ситуація навколо Тимошенко може перешкоджати підписанню Угоди про асоціацію України з ЄС.

Всеканадський тиждень визнання Голодомору -21 - 27 листопада 2011 року TOP

21-27 листопада, під час четвертого річного Всеканадського тижня визнання Голодомору,Канадці об'єднаються у споминах про жертви Голодомору. Заходи по всій країні вшанують один із найбільш жахливих злочинів в історії людства і віддадуть данину поваги його жертвам, число яких досягає мільйонів.

Конґрес Українців Канади продовжує робити зусилля у напрямку забезпечення справедливого місця для висвітлення ґеноциду у новоствореному на громадські кошти Канадському Музеї Людських Прав. Визнана урядом Канади як ґеноцид українського народу цьогорічна річниця Голодомору буде характеризуватися проведенням пам'ятних програм за участю свідків Голодомору.

Розуміючи жахливий удар, що завдав Голодомор країні та її населенню, Конґрес Українців Канади в критичний час простягнув руку допомоги сомалійській громаді, зібравши більше $110,000 у Фонд допомоги голодуючим Африки. 28 жовтня чек був переданий до ЮНІСЕФ.

Вивішення чорних прапорів у видних місцях по цілій Канаді буде даниною пам'яті мільйонам дітей, жінок та чоловіків, котрі стали жертвами жорстокої політики ґеноциду, метою якої було винищення української нації.

22 жовтня на Парламентському пагорбі відбудеться пам'ятна церемонія, зорганізована Конґресом Українців Канади у співпраці з Канадсько-Українською Парламентською Групою Дружби.

Субота, 26 листопада знаменує Міжнародний день пам'яті Голодомору, а також День пам'яті Голодомору, що відзначається в Канаді. Ми спонукаємо канадців вшанувати пам'ять жертв хвилиною мовчанки о 7 год. 32 хв. вечора (19:32) та запалити свічки пам'яті в їхніх домівках. Служби Божі будуть відправлені у церквах по цілій Канаді в неділю, 27 листопада.

За списком подій по всій країні відвідайте інтернет-сторінку: Голодомор

Предстоятель УГКЦ освятив у Вашингтоні місце для пам'ятника жертвам Голодомору TOP

http://novynar.com.ua/politics/198723
20-11-2011

image
Предстоятель УГКЦ освятив місце під
будівництво пам'ятника

Предстоятель Української греко-католицької церкви, блаженніший Святослав (Шевчук), в рамках свого візиту в США освятив місце в центрі американської столиці, де буде споруджено пам'ятник жертвам Голодомору.

Предстоятель Української греко-католицької церкви блаженніший Святослав (Шевчук), в рамках свого візиту в США, освятив місце в центрі американської столиці, де буде споруджено пам'ятник жертвам Голодомору.

Про це повідомляє Департамент інформації УГКЦ. Предстоятель УГКЦ очолив молебень до Богородиці в храмі Пресвятої родини.

Крім того, голова УГКЦ провів низку зустрічей з конгресменами та представниками Держдепартаменту США, а також зустрівся з Надзвичайним і Повноважним Послом України в США Олександром Моциком.

Також він дав інтерв'ю Мирославі Гонгадзе в програмі Час-Тайм.

"Наша Церква є глобальною, і скрізь, де б'ється українське серце, там б'ється серце українського душпастиря ... Сьогодні наша Церква відіграє в суспільстві роль морального авторитету, який ми крок за кроком намагалися представити. Крім того, наша Церква є потужним голосом України й українства в усьому світі ", - сказав блаженніший Святослав.

Сьогодні у Нью-Йорку в римо-католицькому кафедральному соборі Святого Патрика Предстоятель УГКЦ очолить поминальну панахиду за жертвами Голодомору та виголосить промову.

Візит блаженнішого Святослава в США завершиться 21 листопада.

Нагадаємо, 26 листопада в День пам'яті жертв голодоморів на території Меморіалу пам'яті жертв голодоморів у Києві за участю керівництва країни, урядовців, інших офіційних осіб, громадськості відбудуться жалобні заходи, зокрема, скорботна хода, покладання квіткових композицій до Меморіалу. Буде оголошено хвилину мовчання.

Путіна освистали в прямому телеефірі - ВІДЕО TOP

http://glavred.info/archive/2011/11/20/195539-16.html
20.11.11

Понад 20 тисяч глядачів, які прийшли в московський спорткомплекс «Олімпійський» дивитися бій чемпіона світу зі змішаних єдиноборств Федора Емельяненко з американцем Джеффом Монсон, несхвальним гулом і свистом відреагували на появу російського прем'єра Володимира Путіна на рингу, коли той вийшов привітати російського спортсмена з перемогою. Путіна вперше в його політичній кар'єрі освистала публіка , причому сталося це в прямому ефірі федерального телеканалу, повідомляє Газета.Ru .

РОСІЯНИ Втомившись від культу ВОЛОДИМИРА ПУТІНА (ОПИТУВАННЯ)

У своєму блозі navalny відомий блогер-опозиціонер Олексій Навальний також написав, що «Путіна освистали 22 тисяч чоловік в прямому ефірі каналу« Росія 2 »на виступі після бою Ємельяненко. Ось вона популярність лідера ПЖіВ (Навальний називає «Єдину Росію»партією шахраїв і злодіїв . - Ред.) ».

У Росiя забороняла білборди «ПРОТИ ВЛАДИ шахраїв і злодіїв»

«Кінець епохи», - підсумував Навальний. У You Tube відразу ж з'явився ролик «Путіна освистали після бою Ємельяненко».

Путін на цих виборах не очолив список «Єдиної Росії» на виборах в Держдумі, запропонувавши замість себе президента Дмитра Медведєва , проте активно бере участь у публічних заходах.

У листопаді експерти Центру стратегічних розробок випустили доповідь про те, з якого випливало, що населення Росії перестав задовольняти героїчний образ Путіна.

ДВІЙНИК ПУТІНА ЗНАЙШЛИ У глухих китайських СЕЛІ (ФОТО)

Інші експерти також заговорили про те, що напередодні виборів в Росії виникли принципово нові настрої в суспільстві. Якщо раніше більшість громадян були задоволені успіхами Росії на зовнішньополітичній арені і були цілком задоволені станом справ всередині країни, то зараз, як зауважують соціологи та експерти, в суспільстві накопичилося роздратування .

Ще частіше соціологи говорять про втоми громадян , яка стала проявлятися яскравіше після з'їзду «Єдиної Росії», коли стало остаточно ясно, що Путін залишається при владі ще на багато років.

Проте до цих пір ні на одному публічному заході не було ніяких проявів неприязні до Путіна. До цих пір будь-які його виступу перед публікою викликали захват присутніх.

Ємельяненко здобув перемогу над американцем Джеффом Монсон.

Новини по темі:
У Новосибірську людям заборонили дивитися на Путіна з вікон (ФОТО)
Макаревич заявив, що єдинороси «трахнули його без попередження» (ВІДЕО)
Відомий російський актор відмовився від усіх нагород, отриманих від Путіна (ФОТО)

СКУ висловлює глибоку стурбовансіть у зв'язку з інформацією про вкрай тяжкий стан здоров'я лідера опозиції Юлії Тимошенко

TOP

22 листопада 2011

У листі до міжнародного співтовариства від 22 листопада 2011 р. Світовий Конґрес Українців висловив свою глибоку стурбованість у зв’язку з інформацією про вкрай тяжкий стан здоров’я колишнього Прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко.

Згідно з повідомленням Бі-Бі-Сі від 21 листопада 2011 р. уповноважена Верховної Ради з прав людини Ніна Карпачова без попередження відвідала Юлію Тимошенко в Лук’янівському слідчому ізоляторі (СІЗО).

Ніна Карпачова заявила: “Стан Тимошенко вкрай тяжкий, вона не могла піднятися з ліжка, коли спілкувалася зі мною”. За її словами, Юлія Тимошенко потребує обстеження та лікування поза межами СІЗО.

Уповноважена з прав людини також сказала, що вважає абсолютно неможливим проведення слідчих дій в камері СІЗО – у практиці людських прав це єдиний випадок за часів незалежності України
http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news_in_brief/2011/11/111121_ek_tymoshenko_
karpachova_health.shtml
.

Світовий Конґрес Українців закликав міжнародне співтовариство здійснювати тиск на владні структури України у зв’язку а) зі станом здоров’я пані Тимошенко та з необхідністю її термінового лікування особистими лікарями за межами слідчого ізолятора та б) з очевидністю того, що слід припинити радянську практику ведення допитів пані Тимошенко в тюремній камері.

За винятком нинішніх владних структур України, більшість спостерігачів, експертів та провідників, включаючи Світовий Конґрес Українців, піддали критиці переслідування лідера опозиції Юлії Тимошенко, назвавши його політично вмотивованим.

Canadian schools to mark Holodomor Memorial Day TOP

image

Eight school boards in Canada will join the Ukrainian community and the governments of Canada, Saskatchewan, Manitoba, Alberta, Ontario and Quebec in marking Holodomor Memorial Day.

On Friday, November 25, students will pay tribute to the millions of Ukrainians who perished in the famine genocide of 1932-33.

The participating school boards include the Toronto District School Board (ON), Toronto Catholic District School Board (ON), Hamilton-Wentworth District School Board (ON), Hamilton-Wentworth Catholic District School Board (ON), Durham Region District School Board (Oshawa, ON), Dufferin-Peel Catholic District School Board (Mississauga, ON),Regina Catholic School District (SK), and Edmonton Catholic School District (AB).

This year marks the 78th anniversary of the Holodomor, one of the most heinous crimes in the history of mankind. National Holodomor Awareness Week continues through November 27. For a list of commemorative events in your community visit: Holodomor Events 2011

UCC Holodomor Fund

Click HERE to Donate

Канадські школи відзначають День Голодомору
TOP

image

Вісім Шкільних рад в Канаді приєднаються до української громади та урядів Канади, Саскачевану, Манітоби, Альберти, Онтаріо та Квебеку у відзначенні Дня Голодомору.

У п'ятницю, 25 листопада учні віддадуть шану мільйонам українців, котрі загинули під час голоду-ґеноциду 1932-33 рр.

До Шкільних рад, учасників відзначення Голодомору, належить Шкільна районна рада Торонто, Онтаріо (TDSB), Шкільна католицька районна рада Торонто, Онтаріо (TCDSB), Шкільна католицька районна рада Гамільтон-Вентворс, Онтаріо (HWCDSB), Шкільна крайова районна рада Дурхам, Ошава, Онтаріо (DRDSB), Шкільна католицька районна рада Дафферін-Піл, Міссіссаґа, Онтаріо (DPCDSB), Шкільна католицька районна рада Реджайни, Саскачеван (RCSD) та Шкільна католицька районна рада Едмонтону, Альберта (АБ).

Цей рік знаменує 78 роковину Голодомору - одного з найжахливіших злочинів в історії людства. Всеканадський тиждень визнання Голодомору триватиме аж до 27 листопада. За списком пам'ятних подій в громаді відвідайте: Голодомор

UCC Holodomor Fund

Click HERE to Donate

Freedom Day in Ukraine was not free TOP

Nov. 22, 2011

Andy Holowaty

image
"День Свободи на Майдані. Сутички з Беркутом 22.11.2011"
http://www.youtube.com/watch?v=4_4e1M0ZtMI

Since 2005, November 22nd of each year is officially recognized in Ukraine as Freedom Day - inspired by the start of the Orange Revolution in 2004, it is meant to promote ideals and actions toward a strengthened national awareness and consciousness of sovereignty and independence. Prince Yanuk actually had the gall to publicly acknowledge this day in the morning and destroy its spirit in the evening.

The Yanukstan Clan actually got started with its dirty deeds in the afternoon, when an opposition Member of Parliament and a small group of supporters tried to symbolically commemorate the 7th anniversary of the Orange Revolution in Independence Square (Maidan Nezalezhnosti). They were stopped by special forces. Meanwhile, a pro-government Member of Parliament was allowed to demonstrate his twisted interpretation of the holiday, with no similar resistance.

In this video clip, Prince Yanuk's thugs show the meaning of irony, when they disperse peaceful revellers trying to celebrate freedom on Freedom Day :(

Was this act of suppression of freedom the wake-up call to finally galvanize the grass-roots anti-Yanukstan campaign?

Ukrainian government leading country back to USSR - Opposition TOP

Interfax
Thursday, October 20, 2011

KYIV. Oct 20 (Interfax) - Our Ukraine Political Council Chairman Valentyn Nalyvaichenko thinks that the Ukrainian authorities aim at the restoration of the former Soviet Union in the disguise of the Customs or Eurasian Union. "Unfortunately, Ukraine-phobic personalities dominate the government. The authorities lied in the elections. The premier and vice-premiers are leading us to the union. They call it the Customs or Eurasian Union instead of the Soviet  $B"@ (J but that is KGB and Soviet lies. This policy substitutes Ukrainian statehood and understanding of the vector of its development," Our Ukraine quoted Nalyvaichenko on Thursday. The problem is that Ukrainian government workers "have the Soviet mentality, " he said. "They do not speak foreign languages and have not learned Ukrainian. What is the most important they have not learned the national interests of this country. So, they suggest the Customs Union," he said.

A total of 86.5% of customs duties collected in the Customs Union go to Moscow, 5.5% go to Belarus and 8% go to Kazakhstan, he said. "The former State Planning Committee accumulated all funds in Moscow and divided them between party bureaucrats. We are against the restoration of such unions," Nalyvaichenko said.

The European Union has sent a clear political message to the Ukrainian authorities, and this message shows that Ukraine has taken a wrong track, he said.

"Not only the European Union but also the entire civilized world condemn the trampling upon political freedoms and the persecution of the opposition. This situation contradicts the interests of Ukraine and its European ambitions," he said in comment on consequences of the political persecution of the opposition for the European integration of Ukraine. The European track of the Ukrainian development must be continued, Nalyvaichenko said. "Ukrainian plants are interested in new markets. We want a free trade zone with the EU for improving the living standards of our people. We do not mind the enlargement of Russian markets either but let Russia lift the restrictions on Ukrainian commodities first," he said. In order to take a turn to Europe, Ukraine needs a new administration, respect for human rights, the end to persecution of the opposition and the release of politicians, among them ex-Interior Minister Yuriy Lutsenko and ex-Prime Minister Yulia Tymoshenko, from prison, he said. "It is of paramount importance that the state must serve its citizens," he concluded.

Ukraine prosecutor: Bring me evidence of Yanukovych corruption TOP

http://euobserver.com/24/114367
23.11.11

Andrew Rettman

BRUSSELS - Ukraine's celebrity general prosecutor has offered to investigate President Viktor Yanukovych for alleged corruption in a bid to improve his country's image in the EU.

The jurist, Rinat Kuzmin, famous for putting former president Leonid Kuchma on trial for murder and, more recently, for jailing former prime minister Yulia Tymoshenko for abuse of office, made the offer on Yanukovych at a press briefing in Brussels on Tuesday (22 November).

Kuzmin was in the EU capital on a mission to demonstrate the "openness" of Ukraine's legal establishment after EU leaders accused Yanukovych of using selective justice to eliminate political rivals.

He noted as one clear sign that Tymoshenko is guilty of corruption that in the past she declared an income of less than $2,000 a year while buying "cars, furs, jewellery, restaurants."

When asked if it is equally suspicious that Yanukovych has a declared income of $115,000 a year but appears to be building himself a multi-million-dollar lakeside mansion north of Kiev, Kuzmin said his office would investigate the president if it receives a request on paper.

"To you as a journalist who is interested in this topic, I would recommend to present an official information request, with accompanying documents, and to transmit it to the prosecutor's office. We will examine your request and provide written answers," he said.

Asked if he is also concerned by evidence the Yanukovych government paid $150 million more than the market value for a gas-drilling platform this year, he again promised to make enquiries: "I would like to repeat, if the investigative department receives your information about [the rig] we are ready to examine it ... Don't be shy. Send a request."

The Yanukovych mansion case was exposed in recent weeks by investigative reports in the Kyiv Post, Korrespondent and Ukrainska Pravda publications. The gas rig case was covered by the Dzerkalo Tyzhnya journal.

For their part, Ukrainian journalists think Kuzmin's offer on Yanukovych is hollow talk designed to impress a Brussels audience.

Contacts said Kuzmin himself lives in a lavish house in the exclusive Pushcha Voditsa recreation complex. But officials have denied freedom of information requests about the property.

He also has a conflict of interest on the Tymoshenko case because he sits on Ukraine's Supreme Council of Justice, which has the power to sack the Tymoshenko judge.

For her part, EU foreign relations chief Catherine Ashton has done little in recent days to persuade Ukrainian diplomats the EU's tough line on Ukraine is based on genuine values, however.

The prevailing theory in Kiev is that France, Germany and the Netherlands - the main enemies of Ukraine enlargement - are using human rights as a pretext to block EU integration.

Amid EU threats to cancel an EU-Ukraine summit in December, Ashton last week met with the foreign ministers of Armenia, Azerbaijan and Russia, but said little about human rights abuses by the regimes. Her deputies in Brussels also met with the foreign minister of Uzbekistan - rated as one of the most repressive countries in the world alongside North Korea and Zimbabwe.

Commenting on the EU's decision in October to cancel a Yanukovych meeting over the Tymoshenko case, Ukraine's EU ambassador, Kostyantyn Yeliseyev, accused the Union of double standards.

"Of course, if you ask EU officials, they say the climate is not conducive [for negotiations]. If you use the same criterion of conducive climate, under this pretext, you could cancel about 80 percent of EU talks," he told EUobserver at the time.


 
Prosecutor vows to press more cases against Tymoshenko TOP

http://www.euractiv.com/europes-east/cold-case-pressed-tymoshenko-news-509137
23 November 2011

A senior Ukrainian prosecutor in charge of the trial of former Prime Minister Yulia Tymoshenko left little doubt that an appeal will uphold her prison sentence for abuse of office and said further charges, including that of commissioning a murder, would be pressed against her.

Speaking to journalists during a rare visit to Brussels, Deputy Prosecutor General Renat Kuzmin displayed  fierce determination to convict Tymoshenko in crimes worthy of a spy novel.

Kuzmin, who was in Brussels at the invitation of MEP Hannes Swoboda (S&D, Austria), said his visit had a "colossal" importance for improving understanding between Ukraine and Europe.

He stressed that his office was willing to share information and to provide proof of "full transparency" regarding the Tymoshenko case.

The prosecutor first said that an appeals case set in December would rule on Tymoshenko's October sentence of seven years in prison for abuse of office in the negotiation of a natural gas deal with Russia in 2009, when she was prime minister. The appeals court could uphold the conviction, set Tymoshenko free or order another trial.

Tymoshenko's lawyers and supporters say her actions do not amount to a crime and contend that she is a target of political retribution by the ruling authorities.

Kuzmin sees the chances of Tymoshenko being freed were slim despite the politically sensitive timing of the appeal - the EU-Ukraine summit is due in Kyiv on 19 December and a long-awaited association agreement with the EU is on the agenda. Tymoshenko could also be facing additional charges around this time.

Asked by EurActiv, the prosecutor could not say if the appeal would be pronounced before or after the summit.

Kuzmin, who spoke in Russian, never used terms such as "alleged crimes" or "suspected author of crimes". Instead, he said he was convinced of Tymoshenko's culpability in other crimes.

Journalists treated as ignorant

Kuzmin insisted that Western journalists had no understanding of Tymoshenko's present conviction and described her role in the Russian gas deal at length.

As prime minister, Tymoshenko reportedly interfered in the talks between the Ukrainian state company Naftogaz and Russian export monopoly Gazprom in 2009, asking the then Naftogaz chief Oleg Dubina to sign an agreement for an "enormous" price of $450 (€334) per thousand cubic metres, while the normal price was $185 (€137). Dubina refused to sign, and then Tymoshenko started blackmailing him and threatening to fire him, Kuzim said.

Under pressure, Dubina agreed to sign under the condition that the government would meet and ask him formally to put his signature on the agreement. The government indeed met and all ministers voted against the deal.

However, according to the prosecutor, Tymoshenko presented Dubina with a falsified decree which said the government had agreed to buy the gas at the higher price. Tymoshenko fooled Dubina and the losses incurred amounted to $200 million (€148 million), he said.

In addition, the contract stipulated a fine worth 300% of the gas price if Ukraine refused the principle of "take or pay". The higher gas prices should have resulted in an increase of the transit fees Ukraine receives from Gazprom, but Tymoshenko blocked this, to the detriment of Ukraine, the prosecutor said. The resulting losses reached a further $200 million, he said.

Cold case

Kuzmin claims the $400 million (€297 million) was exactly the sum which Tymoshenko embezzled years before from the Russian ministry of defence in conspiracy with the former prime minister of Ukraine, Pavlo Lazarenko, in the 1990s. Lazarenko was prime minister from 1996 to 1997 and was the mentor of Tymoshenko, president of the United Energy Systems of Ukraine at the time, a private company importing Russian gas to Ukraine. Lazarenko was convicted of money laundering and is serving a prison term in the United States.

Kuzmin said that Russia had put Tymoshenko on the Interpol list of suspected criminals, but after the gas deal, Moscow withdrew the arrest warrant. Officially the Russian defence ministry was never compensated for the $400 million, he added. Tymoshenko had no right to conduct the gas talks, given the conflict of interest of her previous dealings with Moscow, he said.

"Don't her previous dealings explain the crime for which she was convicted?" he said.

In addition, Kuzmin referred to the murder of MP Yefhen Shcherban, one of the richest people in Ukraine. Shcherban and his wife were killed at the Donetsk airport in 1996 by people dressed as police officers.

The Shcherbans' murderers have confessed having received $1 million (€742,394) from a bank account linked to Lazarenko and Tymoshenko, Kuzmin said.

Kuzmin was pressed by journalists to clarify why his office has not investigated those in power, many of whom live as millionaires despite their modest official income. He said there was no evidence of wrongdoing.

 
Ukraine’s elite is going neither West nor East. It is entrenching itself TOP

http://www.day.kiev.ua/219362?mid=5365
Nov. 22, 2011

Prepared by Olha RESHETYLOVA, The Day, Tetiana KOZYRIEVA, The Day, Lviv, Natalia MALIMON, The Day, Lutsk, Yevhenia KRYKUN, Luhansk

Stepan Bandera and his supporters found themselves between two poles, Germany and Russia, due to historical and geographical circumstances. Present-day Ukrainian elite seems to be consciously confining itself to “Bandera’s niche.” Engaged in their short-sighted flirtations with Europe and Russia at the same time, they fail to realize that both powers are now busy with securing their own interests, where Ukraine is nothing more than a pawn in the big geopolitical game. The launching of Nord Stream and the peculiar friendship existing between Russia and Germany create a specific context, by the way. History shows that such friendship entails radical and dramatic changes on the continent. So today, on the one hand, Germany launches Nord Stream jointly with Russia, which is plagued by human rights problems, suffice it to name Mikhail Khodorkovsky alone; and on the other, it virtually blocks the signing of the Association Agreement with Ukraine, citing political persecutions in this country as a pretext.

What does Ukraine need, as it once again finds itself hostage of Europe and Russia’s mercenary interests? What trump do we have up the sleeve, given that we have neither finance nor energy resources? Ukraine, just like a poor portionless bride, must have spotless reputation. The implementation of reforms, respect for citizens’ rights and liberties, and, after all, the passionary people – this is what shapes a nation’s repute in the modern world. However, here we run into a problem.

Recently Serhii Leshchenko published his second blog on Ukrainska Pravda’s website under the heading The Secrets of Mezhyhiria [Mezhyhiria is the residence of President Viktor Yanukovych. – Ed.].

In the first portion he published unbelievable shots, photos from Google Maps, which graphically show how the presidential estate in Mezhyhiria has grown over this year. The next publication deals with the security on the estate on dry land, water, and air. The world moves on. This material by Leshchenko is another broad hint to those who will not see and hear: what could be hidden behind a fence before will out today: the world becomes transparent, in particular, due to high technologies.
Russia abounds in resources. Its resources are so abundant that they will be enough to buy an indulgence for doing away with Khodorkovsky, Politkovskaya, and many more. They are so plentiful that even the most influential European policymakers work as Russia’s lobby hirelingsOf course, domestic “elite” can console itself with the thought that when Russian journalists discovered Putin’s palaces, the story was quickly hushed. However, ladies and gentlemen, do not forget the words of the classic: Ukraine is not Russia [the famous title of a book by ex-president Leonid Kuchma. – Ed.]. Russia abounds in resources. Its resources are so abundant that they will be enough to buy an indulgence for doing away with Khodorkovsky, Politkovskaya, and many more. They are so plentiful that even the most influential European policymakers work as Russia’s lobby hirelings. But you, what do you have to cover yourself with?

“Can Ukraine rely on its reputation? I think it must survive economically in this complicated world, therefore extraordinary decisions should be taken,” believes Aleksandr RAHR, director, Russia-Eurasia program, German Council on Foreign Relations. “Indeed, Ukraine lacks such resources as Russia has, and it cannot trade in them as Russia does. I do not know today’s Ukrainian elite, but I think that it is not incorporated in the national decision-making processes, or, if it is, the involvement is insufficient. Only when it feels that the fate of the nation depends on it, it will be able to fully give itself to the nation. But it seems to me that at present decisions in Ukraine, just like in Russia, are made by a very narrow circle of individuals guided by their own interests.”

“We should not be surprised at such primitive accumulation of wealth,” comments Yurii SHCHERBAK, author, political essayist, and career diplomat. “These people belong to a world dominated by absolutely different values. Their childhood passed in abject misery, they lived in depressive neighborhoods and did not know anything worthy or sublime. Their craving for wealth is quite understandable. And it is clearly not spiritual wealth that they crave for, nor a reasonable degree of material comfort – instead, it’s ultimate luxury. We saw this in Saddam Hussein and in other dictators, who were overthrown. Here we can see the same. You can only sympathize with such people like a true Christian should do.

“Of course, this is inadmissible in a country which lacks money for social benefits. I believe that Ukrainians are disgusted to see all these stories. But it is too early to expect a direct response. This is the stage of accumulating negative information, which will eventually transform into a social outburst.

“We can cite a long list of leaders who lead quite modest lifestyles. Of course they do not live in slums, but on the other hand, they are not building fitness centers for themselves.

“The world public has seen even worse monsters. We should not think that these statesmen are an exception from common worldwide practices. Sure thing, these stories have already been brought before the Western leaders. Moreover, their intelligence and satellites took pictures of this luxurious property long ago. And of course they watch it all with disdain. Yet as long as it is necessary to negotiate and do all the handshaking, no one is going to say a word to Ukraine’s leaders, like no one would reproach Nicolae Ceau-sescu with his incredible riches. But as soon as the foundations under these people shake, they will immediately fall under personae non gratae, while their property and luxury will become yet another criterion to judge them. We still can assume that the politicians of the 1920s could lie to their nations and to the world, because back then information was hard to come by. But today, in The Days of the Internet, under Ukraine’s relatively democratic conditions, this is stark indecency.

“At a certain point in time Russian journalists also discovered Putin’s luxurious estate near Sochi. But somehow this story wasn’t widely publicized. I think that Russian leaders are more discreet. Today, such glamor and luxury, and such bad taste point out to an ignorant provincial with a load of complexes.

“By the way, I believe that the question of the president’s residence should be solved by law. For example, the president of Ukraine could be given Mariinsky Palace as his residence, and maintenance costs should be found out.”

“Today, Ukraine is not considered as a subject of global politics,” joins in political scientist Viktor NEBOZHENKO. “Only a country with real elite can have a good reputation. Even if Russia can do without elite, thanks to natural resources and imperial historical memory, we lack all of that. Therefore, we must rely on our society’s diversity, and take a good care of our repute.”

So far, European policy-makers have been emphasizing the importance of solving the problem with political persecutions in Ukraine, while shyly evading the question of Ukrainian elite’s quality. However, Ukrainian bureaucracy has obviously made an impression on the West. One can only imagine what kind of figure our bureaucrats cut in front of the international community when they come to ask for another tranche to close gaping gaps in the budget.

The realization of the impossibility of living in today’s world as under Kuchma’s presidency is critical for the survival of Ukraine’s elites. Apparently, as they amass their fortunes, they think they have come to stay for decades or maybe that they will pass the power down to their descendants. It obviously contradicts the intentions of Ukraine’s society and the whole European community in principle: authoritarian rule in the heart of Europe, unsupported with a certain amount of resources, has no right to exist. What are the Ukrainian leaders’ values, and who do they look up to, East or West? At the moment one gets an impression that they are simply entrenching themselves.

SOCIETY IS TOO DEBILITATED BY POST-TRAUMATIC SYNDROME

Andrii PAVLYSHYN, editor, Western Analytical Group, Lviv:
Economy takes a lot of thinking, implementation of innovations, competition, etc. But this is something quite foreign to this team of barbarians.

“Ukraine is a state gone barbarous, where the budget constitutes a very insignificant proportion. Of course, all those foreign loans are pumped in by semi-criminal elements who have worked their way into power to divide the money. The origin of this money doesn’t matter anymore. It can be foreign loans, domestic taxes, rent on natural resources, etc. The problem is how this money is later redistributed. Personally I consider it a catastrophe for Ukraine to resort to foreign loans under such system. The money is getting embezzled today, while Ukraine will still have to pay back. If it is not for us to do, then it is for our children or grandchildren to pay back, it is for all of our society, all of our state. But the thieves won’t even be able to make a good use of it, as they are used to non-competitive economy based on kickbacks and all manner of fraudulent schemes. Economy takes a lot of thinking, implementation of innovations, competition, etc. But this is something quite foreign to this team of barbarians.

“Now, how can Ukrainian bureaucracy’s excessive greed be overcome? I’m afraid that their greed will result in an outburst of social hate, blood, and riots, which will prove disastrous for the whole nation. I am well aware that revolutions like that in Libya, or pictures of Gaddafi’s mutilated corpse won’t teach them anything. Only intelligent people can learn from the others’ mistakes. Yet those who vote in parliament for dozens of their absent colleagues and think it normal, who don’t care for law, and build their lives on this attitude – they are incapable of learning. Our society is too weak, too exhausted, and deeply shocked. It has experienced several post-traumatic syndromes – first from various 20th century disasters, then from the Soviet Union’s collapse, the deprivation of entire country, all sorts of large-scale scandals and, eventually, Yushchenko’s epic betrayal… Thus, so far it’s incapable of organizing itself and taking real action. Those who were chosen by God, history, or lucky chance to become elite turned out to be too small-minded to cope with the mission. Thus we have an extremely dramatic situation, and I can’t see any good coming.”

TO BUILD CIVIC SOCIETY IS THE ONLY WAY TO COMBAT BUREAUCRATS’ GREED

Mykhailo NAKHOD, director, Center for Political Analysis and Polling Consulting, Lutsk:

“It is quite obvious that European or American policymakers and economists, responsible for loans for countries like ours, do not need Ukrainska Pravda and the Internet to complement their own sources of information which show the Ukrainian officialdom, which shamelessly boasts of its wealth, as a commonplace gang of marauders pillaging their own nation. But we are also aware that money is given to states rather than to politicians. This is a sort of business for international organizations interested in the existence of such loans, so they will keep giving. They profit from turning a weaker country into an eternal debtor to those who have power and money.

“Ukrainian society should protest against the demonstration (and basically existence) of such wealth. But the officials, who build such palaces and who (which is more important!) have seized the plants and factories, also have possibilities to avoid popular resentment. However, it is quite probable that the situation in Ukraine will reach a certain boiling point, like it happened in North Africa when parasitic regimes were overthrown. Therefore the opposition’s call to arms, to which Ukrainian mentality is very susceptible, can be heard and followed. Now we can see how active Afghanistan veterans and Chornobyl disaster fighters have become when government infringed on their modest benefits.

“It is clear that there are two ways to combat such greed. First, via passing and implementing relevant legislation. This is a civilized method, but it is not applicable in case of Ukraine’s reality, since legislators are busy building their own wealth.

“The second way is educating the population to create civic society and ensure its influence on government. We can look up to Georgia’s example where this has been achieved, but Ukraine’s ruling class has its own views and ideas about the development of state. That is why successful international project, which have worked for other countries, will never be applied here.”

“BEING A GOVERNMENT OFFICIAL IN UKRAINE MEANS HAVING MOST PRIVILEGES AND PREFERENCES IN BUSINESS”

Illia KONONOV, Ph.D., D.Sc., professor, chair of philosophy and sociology, Taras Shevchenko Luhansk National University:
As far as I know, there have been instances when 40 to 70 percent of foreign loan money was redistributed between bureaucrat

“By building castles and living in luxury, our government officials look like typical representatives of a ‘third world’ country. As far as I know, there have been instances when 40 to 70 percent of foreign loan money was redistributed between bureaucrats. Sadly, this is also typical of Ukraine, because over the recent years it has worked its way into the periphery of the world’s capitalist system and joined the countries formerly labeled ‘the third world.’ And it is our bureaucrats that are pushing Ukraine in that direction. The major political and economic process, inherent for our country just as for most other post-Soviet countries, is the merging of capital and government. Our government officials are something more than mere bureaucrats: being a government official in Ukraine means having most privileges and preferences in business.

“The recipes to do away with this phenomenon have long been known. First of all, it is publicity. And this is where independent mass media play a role. If we had had civic mass media, they might have become one of the levers to push the government. That is why I think it is critically important for the elements of civic society (which in this country still exist, despite all pessimism) to interact with mass media, moreover, this should be a common practice. This connection between independent representatives of civic society and independent mass media is absolutely necessary.

“Both the regime and the opposition are the carriers of the same patterns of behavior. Thus, the problem is that Ukraine has ripened to replace the ‘elite group’ in power. But this is a very complicated task, since old elites were not completely removed even by revolutions. An evolutionary process is necessary, but so far we cannot see even the beginnings of this process: the ‘old guards’ tend to seek leadership of even a slightest new movement, arising in Ukraine’s civic society.”


 
Corruption at the top – disaffection below TOP

In late October, there appeared a report from Mariupol that employees of the giant Azovstal’ and the Illich Corporation, both of which are owned by tycoon Rinat Akhmetov, were being forced to take out membership in the Party of Regions. http://ukraineanalysis.wordpress.com/
October 31, 20
11

David Marples

The most recent survey conducted by the Razumkov Centre, conducted from over 2,000 respondents in all regions of Ukraine between 29 September and 4 October, i.e. prior to the conviction of former Prime Minister Yulia Tymoshenko on 11 October, indicates that the approval rate of President Viktor Yanukovych is falling. Only 10% of those surveyed “fully support” his policies, compared to 14.3% for Tymoshenko, 11.9% for Arsenii Yatsenyuk, and 10.2% for boxing champion Vitalii Klychko (better known in the Western media as Vitali Klitschko). Other politicians are to be found even further down the list, including Serhii Tigipko and Anatolii Grytsenko with 5.8% each, Dmytro Tabachnyk at 2.6%, and former president Viktor Yushchenko at 1.5%.

Those who answered “I do not support” showed negative ratings for both Tymoshenko (56.7%) and Yanukovych (54.6%), as well as for Yushchenko (80.4%). Not a single figure had a high rating in “fully support” than in “do not support,” suggesting the disillusionment of the electorate with the current crop of leaders (Zerkalo Nedeli, 18 Oct). Another poll also shows that more residents of Ukraine prefer integration with the European Union than the Russian-led Customs Union, particularly in the western regions where 76.9% support Euro-integration compared to only 6.2% who favor joining the “Common Economic Space” with Russia, Belarus, and Kazakhstan. Overall 43.7% of those polled support integration with the EU and 30.5% the Customs Union, both relatively high figures. Support for the former is highest among young people between 18 and 29, and lowest among those over 60. Those who favor the Customs Union offer a reverse generational demography, with backing highest among those over 50 and lowest among those 18-29 years of age (news.zn.ua, 25 Oct).

The behavior of the ruling administration continues to elicit concern both inside and outside Ukraine. Following the postponement of a scheduled visit of Yanukovych to Brussels, the European Parliament expressed regrets that the European Commission and Yanukovych would not have the chance to reestablish “a constructive dialogue” that could have resulted in an Association Agreement between Ukraine and the EU. The European Parliament “deplored” the sentencing of Tymoshenko to seven years in jail, noting that the law by which she was convicted dates back to Soviet times, and other laws do not conform to EU standards (Interfax Ukrainy, 27 Oct). The scheduled EU-Ukraine summit in December may deal with some of these issues. In general the EU response to the sentencing of Tymoshenko was relatively mild, perhaps because the Eastern Partnership group, which recently gathered in Warsaw, is preoccupied with the situation in neighboring Belarus, which was notably excluded from its decisions and about which a separate statement was issued by the Joint Declaration on 29-30 September (Council of the European Union, press release, 30 Sept).

However, little seems to improve as far as Ukraine’s ruling group is concerned. In late October, there appeared a report from Mariupol that employees of the giant Azovstal’ and the Illich Corporation, both of which are owned by tycoon Rinat Akhmetov, were being forced to take out membership in the Party of Regions. Employees were given two forms, one for membership in the PR and the other about payment of membership dues and asked to return the forms to the heads of their sections. Membership dues were said to be 1 UAH monthly for workers, 3 for engineers, 5 for senior foremen, and 10 for the head of the shop floor. Azovstal’ employs over 15,000 people, so the annual amount collected would be around 250,000 UAH annually, or double the budget of the Mariupol branch of the Party of Regions. Those who are reluctant to join could also be punished by deprivation of “bonuses” that account for as much as 40% of regular salaries. The report also indicated that those who were unwilling to join the PR and pay such dues could lose their jobs through reorganization of branches of the company. There were similar stories from Zaporizhzhya and Kharkiv, and in the latter city similar pressure was placed on students of the Skovoroda University (Ukrains’ka Pravda, Oct 26).


 
ПАРЄ вже активно обговорює санкції щодо України TOP

http://www.pravda.com.ua/news/2011/11/17/6763879/
Четвер, 17 листопада 2011

Назасіданні Моніторингового комітету Парламентської Асамблеї Ради Європи, щовідбулося 17 листопада в Парижі, йшлося про можливі застережні заходи проти української влади.

Про це повідомляє "Український тиждень" з посиланням на працівника секретаріату ПАРЄ.

Співрозмовник видання зазначив, що "виглядає так, ніби українське керівництво навмисне провокує європейські політичні кола".

"Зобов’язання як не виконувалися, так і не виконуються роками. Обіцяли вдосконалити Кримінальний кодекс і не зробили. Не пустили доповідачів відвідати в СІЗО Тимошенко та Луценка. Обговорення нового виборчого закону зайшло у глухий кут. Така поведінка гарантовано веде до погіршення відносин", - вважає він.

Не лише депутатів з Моніторингового комітету, але й керівництво Ради Європи неприємно здивував той факт, що президент Янукович, вперше за всі роки членства України в міжнародній організації, не побажав зустрітися з доповідачками Маріеттою де Пурбе-Лундін та Майліс Репс.

У свою чергу міністр юстиції Олександр Лавринович, якого запрошували на засідання Моніторингового комітету, до Парижа не приїхав.

"Українські лідери копіюють російський стиль. Там також не люблять зустрічатися з доповідачами. Свідомо це робиться чи автоматично, не так і важливо. Але наслідки для Києва такі: його все більше й більше знову будуть асоціювати з Москвою", - припустив один з членів французької делегації.

Він уточнив, що якщо Україна далі нехтуватиме що власними зобов’язаннями перед Радою Європи, що принципами верховенства права та поваги до свободи слова, комітет, можливо, запропонує символічні санкції проти Києва.

Це можуть бути і позбавлення української делегації права голосу на пленарних засіданнях ПАРЄ, і можливе призупинення членства, й зміна статусу з повноправного члена органіазції на спостерігача.

"Україна сьогодні стала однією з найбільших проблем ПАРЄ. Не те щоб у Росії або в Азербайджані ситуація принципово краща, але у цих країнах вона стабільно недобра. В Україні ж негативні тенденції прогресують дуже швидко", - зазначив один з французьких депутатів.

На засіданні Моніторингового комітету було вирішено, що на початку січня доповідачки знову відвідають Україну й спробують поспілкуватися із керівництвом держави.

15 грудня комітет ще раз збереться в Парижі. На цей час проміжний звіт по Україні буде практично готовий. Його заплановано до обговорення на січневій сесії ПАРЄ 23-27 січня.

Уся влада – Я! Янукович нарощує особисту владу TOP

http://ua.korrespondent.net/journal/1282971-korrespondent-usya-vlada-ya-yanukovich-naroshchue-osobistu-vladu
15-11-2011

Увечері 7 листопада, коли комуністи святкували чергову річницю Жовтневої революції, Президент Віктор Янукович влаштував невеликий владний переворот.

Своїми указом він несподівано зняв з посади Анатолія Могильова, главу МВС, який успішно керував відомством і не менш вправно давав собі раду з вуличними протестами. Могильов був відправлений керувати Автономною Республікою Крим, а на його місце Президент визначив Віталія Захарченка, який до того керував Державною податковою адміністрацією України (ДПАУ). У свою чергу, у вакантне крісло Захарченка Янукович посадив Олександра Клименка, колишнього першого заступника голови ДПАУ.

Новий керівник ключової силової структури, як і шеф податкової – люди майже невідомі в українській політиці. Проте їх об'єднує не тільки це, але й куди більш істотний момент: Захарченко та Клименко – креатури сім'ї Президента.

"Їх призначення пов'язані з близькістю до [старшого сина Президента] Олександра Януковича. Головний плюс цих людей – довіра з боку сім'ї Президента", – каже Тарас Березовець, політолог.

З урахуванням того, що Сергій Арбузов, голова Нацбанку, є близьким товаришем старшого із синів Януковича, нові призначення дають експертам привід говорити про важливий перерозподіл владних важелів на українському державному олімпі.

[…]

Саме бажання позбутися надмірного впливу олігархів, кажуть аналітики, і змушує главу держави розставляти на ключових посадах близьких до нього людей.

[…]

 Боротися Президенту і його "вірним прихильникам" є з ким.

Найпотужнішим угрупованням політологи називають команду Льовочкіна, глави АП. До неї, крім головного помічника Президента, входить Валерій Хорошковський, власник найпотужнішого національного медіаресурсу і шеф СБУ. А ще – один з найактивніших мільярдерів країни,Дмитро Фірташ, власник GroupDF.

За словами Попова, цю групу можна назвати "газовою": це слово чітко відбиває основні бізнес-інтереси Фірташа – торгівля природним газом, а також хімічна, титанова та енергетична промисловості, безпосередньо залежні від газу.

[…]

Європейська орієнтація може вбити клин у стосунки Президента і ще одного традиційного центру впливу в його оточенні – умовної групи мільярдера Ріната Ахметова і віце-прем'єра Бориса Колесникова.

Обидва ці людини вже давно асоціюють себе з європейським бізнесом, їм вигідний рух України до Зони вільної торгівлі з ЄС. Зокрема, одна з компаній Ахметова, ДТЕК, має великі плани на експорт електроенергії до Євросоюзу.

Крім того, додає Попов, металургійний бізнес Ахметова, Метінвест, вже неодноразово конфліктував з російськими інвесторами – спочатку в ситуації навколо ММК ім. Ілліча, потім у процесі приватизації комбінату Запоріжсталь.

Перший пробне бій між Януковичем і Ахметовим вже відбувся. Щоправда, з боку Президента в ньому брав участь його старший син і саме протистояння було заочним і опосередкованим.

25 жовтня невеликий за фінансовим мірками України банк ВБР виграв тендер на право видати кредит у розмірі 4 млн грн. під 16,3% річних комунальному Маріупольському виробничому управлінню водопровідно-каналізаційного господарства. Банк входить до структури сина Президента. Опонентом фінустанови Януковича-сина був Перший український міжнародний банк (ПУМБ), що входить до структури Ахметова.

За словами бютівця Андрія Шевченка, цей випадок свідчить про те, що сім'я Президента вже почала потроху пощипувати інших ключових діячів ПР. Причому робить це вдало.

Ще одна велика група, причому теж орієнтована на Європу, – це брати Андрій і Сергій Клюєви. Обидва в активній політиці: старший – перший віце-прем'єр, молодший – народний депутат [ привертає увагу системне знрощення бізнесу та «виборної влади» на Україні!]. Основа їхнього бізнесу – корпорація Укрпідшипник. Поки їх дії не турбують Президента, але все може змінитися.

Основні групи впливу всередині партії влади

1. Віктор Янукович і представники його сім'ї
Владний ресурс (ключові представники в органах виконавчої та законодавчої влади):
Руслан Захарченко, глава МВС
Олександр Клименко, голова ДПАУ
Сергій Арбузов, голова НБУ
Сергій Тимченко, керівник Державного агентства із земельних ресурсів
Олександр Федорук, голова Донецької обласної ради
Юрій Іванющенко, нардеп і бізнесмен
Микола Присяжнюк, міністр АПК
Станіслав Скубашевський, заступник голови Адміністрації Президента
Бізнес-ресурс:
Олександр Янукович
Активи, за оцінкою Корреспондента, – $ 130 млн
Володіє: корпорацією Менеджмент ассетс компані (МАКО), куди входить кілька будівельних компаній, а також Всеукраїнським банком розвитку

2. Група Сергія Льовочкіна
Владний ресурс (ключові представники в органах виконавчої та законодавчої влади):
Сергій Льовочкін, глава Адміністрації Президента
Валерій Хорошковський, голова СБУ
Юрій Бойко, міністр палива та енергетики
Юлія Льовочкіна, депутат
Костянтин Грищенко, глава МЗС
Бізнес-ресурс:
Дмитро Фірташ, бізнесмен
Активи, за оцінкою Корреспондента, – $ 2,3 млрд
Володіє: підприємством Кримський титан, концерном Стирол, компаніями Азот (Черкаси), Рівнеазот і Северодонецький азот, а також фінустановою Надра Банк
Валерій Хорошковський, глава СБУ
Активи, за оцінкою Корреспондента, – $ 599 млн
Володіє: компанієюU.A. InterMediaGroup, якавключаєдев'ятьтелеканалів (Інтер, Інтер +, Enter-фільм, Enter-музика, К1, К2, Мега, НТН, МТV-Україна) таінформаційнеагентствоУкраїнськіновини

3. Група Ріната Ахметова – Бориса Колесникова
Владний ресурс (ключові представники в органах виконавчої та законодавчої влади):
Борис Колесников, віце-прем'єр-міністр
Ірина Акімова, перший заступник голови Адміністрації Президента
Раїса Богатирьова, секретар РНБО
Андрій Шишацький, губернатор Донецької області
Дмитро Колесников, голова Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном
Равіль Сафіуллін, голова Держслужби молоді та спорту
Дмитро Тевелєв, голова Держкомісії з цінних паперів та фондового ринку України
Юрій Воропаєв, депутат
Бізнес-активи:
Рінат Ахметов, бізнесмен і депутат
Активи, за оцінкою Корреспондента, – $ 25,6 млрд
Володіє: корпорацією СКМ, контрольними пакетами акцій компаній Метінвест, ДТЕК
Борис Колесников, віце-прем'єр
Активи, за оцінкою Корреспондента, – $ 448 млн
Володіє: кондитерською компанією Конті і виробником м'ясної продукції АПК-Інвест

4. Група братів Клюєвих
Владний ресурс (ключові представники в органах виконавчої та законодавчої влади):
Андрій Клюєв, перший віце-прем'єр
Сергій Клюєв, депутат
Сергій Тітенко, голова Національної комісії з регулювання електроенергетики
Василь Горбаль, депутат
Бізнес-активи:
Андрій і Сергій Клюєви
Активи, за оцінкою Корреспондента, – $ 140 млн
Володіють: корпорацією Укрпідшипник, до якої входять 30 компаній

5. "Старі" донецькі
Владний ресурс (ключові представники в органах виконавчої та законодавчої влади):
Микола Азаров, прем'єр-міністр
Федір Ярошенко, міністр фінансів
Володимир Рибак, депутат
Бізнес-активи:
немає

Ціла стаття [ тут ].

Янукович та Іванющенко грабують Україну, а Азаров просто їх служка TOP

http://gazeta.ua/articles/soskin-oleg/_yanukovich-ta-ivanyuschenko-grabuyut-ukrajinu-a-azarov-prosto-jih-sluzhka/401280

Олег Соскін

Прем'єр-міністр Микола Азаров 21 вересня розповів студентам Київського національного економічного університету про так звані "реформи", що проводить нинішня влада.

[…]

Дуже цікаво, як можна було розповідати про реформи, якщо їх насправді немає? Те, що зараз відбувається, можна назвати радше пограбуванням 95% населення України. Ніякі це не реформи, а комплекс заходів, що цілеспрямовано посилюють експлуатацію українців, збільшуючи статки правлячого олігархату. В першу чергу - правлячої єнакієвської сім'ї на чолі з президентом Віктором Януковичем, а також "регіонала" Юрія Іванющенка. Цей дует нині грабує всю Україну, а Азаров просто їх служка.

[…]

Так звана "податкова реформа" від нинішньої влади повністю підірвала малий і середній національний бізнес. На 10 тисяч суб'єктів малого підприємництва стало менше буквально за півроку. Як результат - доходи людей різко впали. Фактично на сьогоднішній день відбувається збіднення населення.

Наслідки "пенсійної реформи" ми побачимо найближчим часом, коли люди, не встигши піти на пенсію, опиняться на цвинтарі.

Майже знищене місцеве самоврядування. Натомість постала майже абсолютна централізація влади. Через це багато українських міст уже зараз є банкрутами.

Саме про це мав розповідати Азаров: за що не візьметься ця влада - усюди провал. А також про те, що зараз триває відкрита політична війна, коли "сім'я" бореться проти корпоративних груп Кучми, Ющенка і, особливо, Тимошенко.

Невдовзі на нас чекає бюджетний провал. Країна перебуває майже у стані реального економічного дефолту. Справи в України насправді не кращі, ніж у Греції. Наш державний борг уже збільшився на 50% за час їхнього перебування при владі. Зовнішній борг розрісся до $127 млрд.Та, на жаль, брехню покривають олігархічні канали першої лінійки, підсовуючи людям якісь сумнівні розваги.

Не забув Азаров і порівняти нинішню земельну аграрну реформу із аграрними нововеденнями Столипіна. Але про який ринок землі може йтися зараз? Жодна країна в умовах світової системної циклічної економічної кризи не відкриває земельні ринки. Про те, що аграрна реформа у нас буде проведена в олігархічному розумінні, коли вони скуплять землю, а через підставні структури до нас зайде світовий кримінальний капітал, навіть думати страшно.

Прем'єр поскаржився, що Столипіна у свій час не зрозуміли, тому зараз треба провадити "піар-роботу" про продаж землі. Але як інородець, який не знає української мови і ненавидить все українське, може пояснити українцям, що олігархату хочеться перетворити всіх людей фактично на рабів?

Справжню аграрну реформу треба розпочинати зі створення повноцінного земельного кадастру і укладання повного переліку скупленої в оренду землі олігархами Ахметовим, Осикою, Губським. Цю землю в них треба забрати, ліквідувати оренду, за допомогою якої вони забрали землі та ліси , береги річок і повернути населенню. А потім уже розпочинати продаж виключно землі сільгосппризначення і лише громадянам України щонайбільше по 100 гектарів. Реалізовувати таке можна тільки як пілотні проекти у окремих регіонах.

В Україні треба провести безліч дійсно необхідних реформ.

[…]

Навіщо нам Столипін, якщо ми самі можемо дати собі раду?

Ціла стаття [ тут ].

На Луганщині знайдено ще одну нелегальну копанку TOP

image

Копанка - місце незаконного видобутку корисних копалин.
http://www.youtube.com/watch?v=jAyMZS9SDLs

Фотогалерея: Ближче до людей. Депутати спиляли паркан, який огороджує Верховну Раду TOP

http://novynar.com.ua/politics/198615

Вранці в п'ятницю, 18 листопада, народні депутати України з опозиційних фракцій, озброївшись болгаркою і будівельними рукавичками, розпиляли паркан, встановлений біля Верховної Ради.

Зокрема розпилював ланки паркану депутат від НУ-НС Андрій Парубій. Демонтувати огорожу йому допомогли колеги по фракції, нардепи Володимир Ар'єв та Володимир В'язівський. До полудня депутати спиляли кілька секцій паркану. Міліція діям парламентаріїв не перешкоджала.

image

  Ближче до людей. Депутати спиляли паркан, який огороджує Раду

Як розповів журналістам Парубій, "ми ліквідуємо паркан між владою та громадянами України". Депутат також нагадав, що паркан - це незаконна будова і його власник досі не встановлений, "від нього відмовилися і Верховна Рада і Київська адміністрація". Резюмуючи нунсівець висловив сподівання, що більше нікому не прийде ідея встановити паркан навколо парламенту.

Нагадаємо, 16 листопада Верховна Рада відмовилася включити до порядку денного сесії законопроект, яким парламенту пропонувалося знести навколо його будинку паркан, а також заборонити встановлювати огорожі навколо органів державної влади.

  Кому належить паркан перед Верховною Радою?

На початку листопада журналісти програми Наші гроші на каналі 1 +1 спробували з'ясувати, кому належить встановлений під стінами Ради паркан, окремі секції якого вже тричі зносили учасники мітингу. Чіткої відповіді від жодної державної інстанції журналісти так і не отримали. У зв'язку з цим, програма Гроші вирішила пофарбувати його в рожевий колір. Співробітники МВС спробувала перешкодити журналісту, проте так і не змогли пояснити, кому належить паркан. Журналісти ж з'ясували, що паркан ремонтували таємно в темний час доби співробітники Служби експлуатації адмінбудівель Верховної Ради.

Пам'ятник Сталіну завдав жителеві Запоріжжя моральних страждань. Він звернувся до суду TOP

18-11-2011
http://novynar.com.ua/politics/198621

imageЖитель Запоріжжя оскаржив у суді встановлення пам'ятника Йосипу Сталіну, мотивуючи тим, що "архітектурний декор" обкому Компартії завдає йому моральних страждань.

"Житель Запоріжжя звернувся в суд з позовом про те, що не може ходити по вулиці, де розташований обком КПУ, оскільки елемент декору (пам'ятник Сталіну) завдає йому моральних страждань. Громадянин повинен довести в позовній вимозі, які його права порушені. Буде рішення суду - приїде виконавча служба у супроводі міліції і прибере його. Це цивілізований шлях ", - розповів прокурор Запорізької області В'ячеслав Павлов на брифінгу в прокуратурі регіону.

Він також зазначив, що обласна прокуратура, реагуючи на звернення низки громадських організацій, доручила місцевій інспекції архітектурного контролю дати оцінку законності встановлення скульптури Сталіна біля входу в Запорізький обласний комітет Компартії України.

"Містобудівна комісія (Департамент архітектури та містобудування Запорізької міськради) вже дали свій висновок. Ми оцінимо його законність", - зазначив прокурор.

Як заявив перший секретар Запорізького обласного комітету КПУ Олексій Бабурін, "заява Департаменту архітектури і містобудування Запорізької міської ради щодо пам'ятників Сталіну і Космодем'янської підтверджує, що ми діємо в законних рамках і ніяких порушень з боку Запорізького ОК КПУ не було".

"Для департаменту вони елементи декоративного оформлення інтер'єру. А для комуністів і ветеранів - пам'ятник генералісимусу Йосипу Віссаріоновичу Сталіну і пам'ятник Герою Радянського Союзу Зої Космодем'янській", - наголосив Бабурін.

Як повідомлялося, Департамент архітектури та містобудування Запорізького міськвиконкому заявив, що "скульптурна композиція - скульптура Сталіна і Космодем'янської, встановлена ​​в приміщенні адміністративної будівлі Запорізького обкому КПУ, є елементом декоративного оформлення вхідної групи будівлі, не може класифікуватися як пам'ятник монументального мистецтва державного або місцевого значення, а також не потребує узгодження з органами місцевого самоврядування ".

Попередній пам'ятник Сталіну, підірваний у новорічну ніч невідомими, міська влада Запоріжжя назвала незаконним.

Повідомлення від начебто авторів нічного теракту у Дніпропетровську TOP

17-11-2011

Зверніть увагу, йдеться про АКТИ ТЕРОРИЗМУ на території України. Це – ПОГАНИЙ СИМПТОМ для країни досі безпечної у цьому плані. Це – поганий симптом, що свідчить про початок переходу до створення фізичної загрози для мирних жителів України. Чи може це – експорт російського досвіду ІДЕОЛОГІЧНОГО ТИСКУ на терени України? Час покаже, а ми повинні бути уважними глядачами. Уважними та проактивними! [ Ред.]

image

http://play.ukr.net/chanels/show/id/11/#lp=3&vi=215736&vk=
b2609e154f2ca8739e96c61212b78954&promo=1


Partners in short supply TOP

Ukrainian oligarchs have no need of outside investors as it makes stealing more difficult. - Ed.-M.O.

“The industry is being fragmented, as each group is given some segment of it to exploit, and so coal mining and electricity generation goes to one group, gas extraction and gas-based chemicals industry goes to another group, while oil extraction and refining goes to yet another group,” he said. “Consequently, all the ostensibly positive reforms (e.g. restructuring of Naftohaz of Ukraine or privatization of the electricity generation) look very precarious because these groups have no use for competition and equal partnerships.”
http://www.day.kiev.ua/219490
Nov. 24, 2011


Natalia Bilousova

The EU-Ukraine 2011 summit on financing and investing in energy industry has ended in the Austrian capital. Quite a few bank heads, representatives of the European Commission and, most importantly, international companies that were interested in Ukraine’s energy industry came to discuss the main problems of energy industry development and investment projects to Vienna. The event was attended, in particular, by top managers of the White Stream and Nabucco pipelines, that is, the projects that the successful future of Ukraine’s energy industry depends on effective cooperation with. However, the business community’s important questions to Ukraine’s officials were left unanswered, for the latter had ignored the invitation from the event’s organizers and had not come to the summit.

It was left to our country’s former special envoy on energy security issues Viacheslav Kniazhnyts-ky to persuade foreign businesspeople that Ukrainian energy industry and the country as a whole was not some great swindle, but a European country that could and should be invested in. “Ukraine has a lot of interesting energy projects,” the envoy stated at the end. The experienced diplomat included modernization of the gas transit pipeline system, construction of an LNG regasification plant and power transmission lines, energy conservation projects in utilities sector and alternative energy in his short list of attractive investment objects of Ukraine’s energy industry.

The summit’s participants listened to representatives of companies that had successfully mastered the Ukrainian market and working conditions on it and so were able to act as a sort of living advertisement and reassuring examples of successfully doing business in Ukraine. In particular, the international relations director of TNK-BP, the world’s second largest oil refiner, Nicholas Tymoshchuk, when answering The Day’s question on investment plans, announced his company’s intention to invest a billion dollars in Ukraine over the next decade. Should unconventional gas mining (shale gas, coal bed methane, etc.) in Ukraine prove profitable, the energy investment would amount to dozens or even hundreds of billions of dollars, he added. Ukraine has a very diversified energy industry that includes oil and gas extraction, coal mining, main pipelines, and all this provides many opportunities for the country, according to Tymoshchuk, but it must be correctly exploited. The TNK-BP director said that investors were observing positive changes in that direction, with the parliament, for example, having passed the law on the restructuring of the National JSC Naftohaz of Ukraine, which would make energy markets even more transparent.

The Day asked ExxonMobil Gas & Power’s regulatory adviser Axel Scheuer, whose employer had invested in Ukraine’s shale gas industry, about the company’s operational environment in Ukraine and whether the company planned to increase the amount of investments in the energy industry. Let us recall that the governments of Ukraine and the US signed a memorandum on extracting shale gas in our country in February 2011. Scheuer told our reporter that the company was just starting to work on the Ukrainian market, so he had no specific information on the investment amounts. “Everything depends on the results of the study that will assess geological reserves of this kind of gas in Ukraine,” he said. Scheuer added that the real work would begin only after this assessment was finished and the license for the extraction of shale gas was issued. He said it might take a long time. Scheuer explained it with Po-lish example, as his company had drilled the first wells to extract gas in that country this year only, with four years having passed between obtaining the license and start of extraction. “Poland has created a really favorable investment environment. We hope Ukraine will follow the suit,” he said on the government’s role in helping attract businesses to the country.

The director for trade and transit of Energy Charter Secretariat Steivan Defilla stated that Ukraine had large reserves of conventional and alternative fuels. Therefore, he thought the government should encourage investment in this industry as much as possible, to make Ukraine into an “energy Mecca,” and, in particular, to establish closer investment contacts with European businesses which should be helped by the fact that Ukraine had joined the Energy Community in December 2010.

The EBRD director in Ukraine Andre Kuusvek also stated his organization’s intention to actively invest in our energy facilities in 2012 when answering The Day’s questions. Let us recall that the bank has invested in the country as a whole 1.3 billion euros from 2006-11. The energy industry share in the bank’s total investment is 40 percent this year, and Kuusvek expected it to grow further.

“The summit has demonstrated that many investors were interested in entering the Ukrainian energy market now, but it is a great pity that no government representatives came there to tell them about our prospects and working conditions... Unfortunately, such (in)action on the part of our government has become a tradition... That is, Ukrainian partners have not attended, yet again. That is why some speeches were like monologues, while questions about the investment climate and illegal hostile takeovers were left unanswered,” the director of energy programs at the Nomos Center Mykhailo Honchar told The Day. In his opinion, such stance of the government is a striking testimony to hidden division of the energy industry between the oligarchs. “The industry is being fragmented, as each group is given some segment of it to exploit, and so coal mining and electricity generation goes to one group, gas extraction and gas-based chemicals industry goes to another group, while oil extraction and refining goes to yet another group,” he said. “Consequently, all the ostensibly positive reforms (e.g. restructuring of Naftohaz of Ukraine or privatization of the electricity generation) look very precarious because these groups have no use for competition and equal partnerships.”

However, experts, both Ukrai-nian and foreign, are still hoping. Kniazhnytsky thinks that signing of the free trade agreement (FTA) with the EU will help Ukraine to expand cooperation with European business. He believes that the agreement is a roadmap of economic reform for the country that will give new economic freedom to Ukrainians and will be a key factor for the formation of new economic opportunities abroad. “The FTA with the EU is a decisive step for the progress of the entire country. Energy clauses of the agreement are particularly important in terms of integration into the EU space, and we must do everything so that the work on it continued,” he said.

The summit was attended by the president of the Permanent WTO and International Trade Study Group of the European Economic and Social Committee Jonathan Peel. He stressed that the EU-Ukraine relations were strained because of the Tymoshenko case, but, nonetheless, he believed that the FTA between the EU and Ukraine would be signed.

 
Олександр Янукович зазіхнув на інтереси Ріната Ахметова TOP

http://donetskie.com/novosti/2011/10/13/aleksandr-yanukovich-posyagnul-na-interesy-rinata-ahmetova
23 листопада 2011

Олександр Міщенко

Такими темпами "татко" не дотягне до наступних виборів. Кількість ворогів перейде в якість, тим більше, альтернатива є ...

У боротьбі за місце у вугільному бізнесі від важкої руки Януковича може постраждати навіть Рінат Ахметов.

Днями енергогенеруюча компанія «Донбасенерго», 85,77% акцій якої належать державі, уклала контракт з «Асоціацією фінансових, промислових і торговельних підприємств «Донбаський розрахунково-фінансовий центр» (ДРФЦ) на поставку їй вугілля на 532 млн. гривень. «Донбасенерго» має намір закупити кам'яне вугілля марки А і П по 250 тис. тон за кожну. При цьому відтісняються традиційні постачальники палива цієї енергоструктури, в тому числі й ДТЕК Ріната Ахметова. Звідки у того ж Ахметова взявся такий потужний конкурент, який за рік з маловідомої фірмочки перетворився на найбільшого учасника всіх держзамовлень і тендерів у вугільному секторі, «переварюючи» мільярдні суми, пояснюється просто. Серед її засновників є компанія, пов'язана з засновниками фірм, які свого часу займалися відведенням земельних ділянок під «Межигір'я». Вона ж близька до Олександра Януковича (старшого сина В. Януковича – заувага Редакції).

Нагадаємо, на початку літа біжучого року ДРФЦ успішно стартувала на тендерній арені, вклинившись в список престижних імен на вугільних торгах, що проводяться Міненерговугіллям і Мінфіном, із закупівель для державних підприємств обладнання і матеріалів за бюджетні кошти в основному у приватних компаній. Як повідомляє «Вісник державних закупівель», ДП «Селідоввугілля» за результатами тендеру 1 червня підписав з ДРФЦ угоду на послуги зі збагачення 2 млн. тон вугілля на суму 79,60 млн. грн. Ще у вересні минулого року Антимонопольний комітет обурювався, що ця компанія з моменту створення не здійснювала господарську діяльність, але, тим не менше, планує управляти корпоративними правами великих підприємств і структур вуглепрому, а вже через півроку ДРФЦ отримав підряди на постачання вугілля державі на майже мільярд гривень.

Звідки у фірми, яка офіційно не займається вуглевидобутком, з'являється вугілля, можна тільки гадати. Багато експертів стверджують, що мова йде про вугілля, що добувається в «копанках». Ще в березні біжучого року Президент країни Віктор Янукович дав губернаторам Донецької та Луганської областей доручення «вивчити можливість легалізації тіньового вуглевидобутку», створити спільну робочу групу, висновки якої стануть ключовими для узаконення «копанок». Керувати процесом довірено міністру енергетики та вугільної промисловості Юрію Бойко. А вже в травні при Міненерговугіллі була створена робоча група, яка «попрацювала» над проектом постанови Кабміну про «Деякі питання діяльності малих шахт». Згідно з цим документом, «копанки» повинні реєструватися як малі шахти. Наприкінці вересня Донецька облрада, якою керує екс-менеджер будівельної компанії «МАКО», що належить Олександру Януковичу, Андрій Федорук затвердив новий порядок надання надр у користування області. Спікер облради відверто зізнався, що даний документ можна розглядати як перший крок до легалізації «копанок» у регіоні.

Про те, хто стане новим господарем першого нелегального вуглевидобутку тепер уже на цілком законних підставах, сумніватися не доводиться, якщо врахувати вищенаведені факти. Бізнес-інтерес «сім'ї» (Віктора Януковича – заувага Редакції) до «копанок» не випадковий. За експертними оцінками, щорічно в шахтарських дірках видобувається 5-6 мільйонів тон вугілля. Як не дивно, але основними покупцями продукції «копанок» стали державні вуглевидобувні підприємства. Видаючи потім це дешевше вугілля як власне, керівництво шахт може розраховувати на отримання бюджетних дотацій. У підсумку щорічний тіньовий прибуток від подібних операцій може становити близько 15 мільярдів гривень, що в два рази більше, ніж весь держбюджет вуглепрому. Взявши під повний свій контроль увесь цей процес, за п'ять років можна стати першим олігархом країни.

Для цього Міненерговугілля вже зробив другий крок. На розгляді в Донецькій облраді знаходиться кілька десятків звернень щодо відведення вугільних ділянок державних шахт приватним фірмам. Причому за вказівкою згори лобіюють даний процес директори самих держпідприємств. Якщо це станеться, то держшахти стануть банальним прикриттям для господарської діяльності тих самих «малих шахт», прописаних у спеціальній урядовій постанові. Як заявив перший заступник голови Донецької облдержадміністрації Сергій Дергунов, якщо шахта належить до малої, то для неї спрощуються умови отримання дозволу на земельну ділянку і правила техніки безпеки. Причому дозвіл на видобуток вугілля повинен видаватися в короткі терміни, до 30 днів. Про те, що облрада задовольнить подібні «звернення», теж сумніватися не доводиться.

Крім того, за підтримки «охоронця сімейного вогнища» народного депутата Юрія Іванющенка Олександр Янукович активно вклинився в боротьбу олігархів за самі державні вугільні активи. Днями в найбільшому ДП «Макіїввугілля» розігрався серйозний скандал. Туди нагрянули силовики, влаштувавши показові маски-шоу. Обласна прокуратура звинуватила керівництво об'єднання в незаконному списанні вугілля. Даний наліт на «Макіїввугілля» «сімейної» структури виглядав досить дивно. Справа в тому, що ключовим партнером держпідприємства з недавніх пір є структура, близька до Іванющенка. Згідно з повідомленням «Вісника державних закупівель», наприкінці жовтня минулого року близька до нардепа фірма «Іолід» укладає з ДП «Макіїввугілля» контракт, за яким приватна компанія зобов'язалася поставити державному вуглевидобувному об'єднанню 1,2 млн. т. вугілля, отримавши за це 865, 2 млн. грн. Тобто керівництво «Макіїввугілля» було лояльно до «сім'ї», а тут - «маски - шоу». Однак, як розповів порталу «Донецьк. Коментарі» джерело в Міненерго,«стратегічні партнери» вирішили приструнити гендиректора« Макіїввугілля» Станіслава Толчина, який відмовився віддати під контроль служби безпеки впливовий «дах» свого держволодіння. Місцеві вугільні профспілки, захищаючи свого «генерала», навіть пригрозили владі акціями протесту. Але їм швидко пояснили, хто відтепер є господарем в «Макіїввугіллі». Опальний ж Толчин відразу відправився «у відпустку» за кордон.

Як вдалося з'ясувати, збиралися силовики влаштовувати маски-шоу й на найбільшій із держшахт «Краснолиманській», що опинилася в ході майбутньої приватизації «спірною територією» для бізнес-структур Юрія Іванющенка та Ріната Ахметова, а також на ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» (екс-шахта «Красноармійська-Західна № 1»), що є власністю Віктора Нусенкіса. Але, схоже, конфліктні питання вдалося вирішити мирним шляхом. Хоча впливовим вугільним конкурентам красномовно продемонстрували, що їм тепер доведеться рахуватися і з бізнес-інтересами «сім'ї».

За матеріалами: donetsk.comments.ua

День Свободи на Майдані. Сутички з Беркутом 22.11.2011 TOP

image
http://www.youtube.com/watch?v=4_4e1M0ZtMI

Концепція діяльності «Руху «Вільний Простір» TOP

http://pidpr.com/blog/koncepcija_dijalnosti_rukhu_vilnij_prostir/2011-11-20-360

Всеукраїнський рух «Вільний простір» об’єднує громадські організації України для захисту в органах державної та місцевої влади інтересів громадян та зміцнення середнього класу , як запоруки добробуту та процвітання України.

Вільний Простір будує здорове, духовне, заможне суспільство та прагне розвитку громадянського патріотизму, коли кожен громадянин відчуває гордість за свою країну.

Вільний Простір створює паралельні інститути громадянського суспільства, що регулюють суспільні відносини для гармонійного розвитку країни, які здатні формувати та модернізувати державні структури відповідно до об’єктивних потреб, що змінюються.

Вільний Простір допомагає створити зони, вільні від корупції, беззаконня, державної зарегульованості та засилля олігархічної економіки, започатковує нову цивілізаційну систему, яка б стала носієм названих цінностей та була спроможною за короткий час поширитися на все суспільство.

Ніна Карпачова - представник влади нарешті показала народу зправжнє ставлення до прав людей TOP

image

Запам'ятаймо її такою....

Таємниці "Межигір’я". Фобії президента TOP
http://www.pravda.com.ua/articles/2011/11/16/6760109/
16 листопада 2011

Сергій Лещенко

image

[…]

У новій частині розслідування "Українська правда" розповідає про те, який режим встановлено навколо резиденції - з води, повітря та землі.

Отже, "Межигір'я" оточено шестиметровим парканом. Це - не просто метафора. У висоті огорожі навколо резиденції можна переконатися шляхом співставлення з міліцейським автобусом "Богдан".

До речі, в читачів може виникнути запитання, а що робить автобус "Богдан" з синіми міліцейськими номерами під парканом "Межигір'я? Невже це - територія з підвищеною концентрацією криміналітету? Відповідаємо: у цьому автобусі перебувають бійці спецпідрозділу Беркут", які охороняють весь багатокілометровий периметр "Межигір'я".

Це само по собі дивно. Адже Янукович стверджує, що не має стосунку до всієї резиденції, а лише до невеликого будиночку і ділянки площею 1,76 гектари, яку він придбав у приватну власність минулого року. (До речі, Вишгородська адміністрація категорично відмовилася повідомляти, скільки отримав бюджет від цієї операції - через що "Українська правда" подала до суду.)

Тож "Українська правда" звернулася до Міністерства внутрішніх справ з проханням повідомити, чому співробітники "Беркуту" замість боротьби із бандитизмом на неспокійних вулицях Києва охороняють весь периметр "Межигір'я" - якщо воно, за словами Януковича і за документами, перебуває у власності дрібної київської фірми "Танталіт".

За офіційною відповіддю МВС, спецпідрозділ чергує під "Межигір'ям", бо ця процедура вважається "охороною громадського порядку та безпеки дорожнього руху за місцем проживання та постійного перебування особи, щодо якої здійснюється державна охорона". Тобто платники податків можуть бути спокійні - з їхнім президентом нічого не станеться.

Іншими словами, МВС офіційно вважає територією проживання Януковича не той скромний будиночок, який він показав журналістам, а всі 137 гектарів резиденції. Що, в принципі, й так відповідає істині, але руйнує міф президента.

[…]

Однак, окрім скупчення бійців спецпідрозділу, "Межигір'я" знаходиться під контролем приватної озброєної охорони. Як з'ясувала "Українська правда", вони представляють Громадське формування "Делліт".

Громадське формування "Делліт" було створено на території Новопетрівської сільради - вчитайтеся в ці слова - "з метою подолання антисуспільних явищ, усунення причин та умов суспільно-небезпечних діянь, профілактики правопорушень, забезпечення надійного захисту особи..."

Цинізм у тому, що жодної іншої діяльності, окрім охорони "Межигір'я", громадське формування "Делліт" не здійснює. І, звісно, свої статутні завдання з "подолання антисуспільних явищ" не виконує.

На жаль, у рішенні сільради не сказано, "надійний захист" якої саме "особи" має здійснювати "Делліт". Але здогадатися не складно - реєстраційною адресою громадського формування "Делліт" вказано Нові Петрівці, вулиця Івана Франка, 19. Це... правильно, поштова адреса "Межигір'я".

Не менш ретельно охороняють "Межигір'я" з боку Київського моря.

Як розповіли "Українській правді" в одному з яхт-клубів загального користування, розташованому з протилежного берегу водосховища, після обрання Януковича президентом до них прибуло Управління державної охорони, яке взяло розписку з керівництва яхт-клубу не наближатися до узбережжя "Межигір'я" і не брати на борт журналістів.

За словами працівників клубу, під час одного з тренувань яхта з молодою дівчиною випадково зайшла за буй, після чого вона була заблокована, а тренер - доставлений до міліції.

Але подібні обмеження на воді не йдуть в жодне порівняння з обмеженнями, встановленими у повітрі.

Як вдалося з'ясувати "Українській правді", території над "Межигір'ям" було присвоєну статус... зони, забороненої для польотів!

Ми отримали відповідь Держпідприємства обслуговування повітряного руху України, яке стверджує, що статус забороненої зони цим землям було надано не в зв'язку з "Межигір'ям", а через те, що поблизу знаходиться Київська ГЕС.

"...Над об'єктом підвищеної небезпеки - споруди Київського гідровузла - з 13.06.2002 була встановлена відповідна заборонена зона використання повітряного простору", - ідеться у листі.

Насправді у листі УкрАероРуху написано неправду, яку легко встановити шляхом співставлення авіанавігаційної карти.

На ній можна побачити, що в центрі зони, забороненої для польотів, знаходиться аж ніяк не Київська ГЕС, а... правильно, резиденція "Межигір'я".

Більше того, за інформацією джерел, з самого початку польоти були заборонені лише над гідроелектростанцією. Але після приходу Януковича на посаду президента цю територію розширили не просто на все "Межигір'я". Було створено "мертву зону" радіусом в декілька кілометрів навколо резиденції - при тому, що саме по собі "Межигір'я" займає площу в півтори сотні гектарів.

Таким чином, знову ламається офіційна версія, за якою Янукович не має до "Межигір'я" жодного стосунку, а володіє лише невеликим будинком всередині.

Ось ця карта, яку ми отримали в надійних джерел. Заборонена для польотів зона позначена червоним:

Тож, далі буде...

Ціла стаття [ тут ].

Поїздка на українську різдвяну ялинку до Ватикану TOP
http://catholic-media.org/ua/%D0%A0%D1%96%D0%B7%D0%BD%D1%96/2011-10-27-15-04-35.html
Четвер, 27 жовтня 2011

Цього року Ватиканську площу Святого Петра прикрашатиме українська різдвяна ялинка. З цієї нагоди Паломницький Центр Матері Божої Неустанної помочі надає можливість всім бажаючим долучитись до святкування і відвідати Ватикан у часі католицького Різдва (25 грудня).

В урочистостях візьмуть участь представники влади та духовенства з України. Зокрема , очікуюся представники Католицьких Церков латинського та візантійського обрядів та Української Православної Церви. У мистецькій програмі прийматимуть участь українські творчі колективи.

Традиція встановлювати ялинки різних країн світу на площі Святого Петра в Різдвяному часі зародилась ще за понтифікату Івана Павла II, і була продовжена папою Бенедиктом ХVI.

У Монреалі відбулось святкування столітнього ювілею Української Греко-Католицької Церкви Святого Архистратига Михаїла

TOP

image

Усердні молитви та невтомна праця парохіян Церкви Святого Архистратига Михаїла у Монреaлі протягом ста років у минулі вихідні були вшановані з особливою любов’ю та вдячністю. Цей визначний ювілей нагадав усім, як сьогоднішнім так і колишнім парoxіянам, а також приятелям цієї церкви, ті часи, коли у пошуках кращої долі в далекій Канаді, перші хвилі українців перетнули океан та пустили коріння нового життя на далекому континенті.

Церкву Святого Архистратига Михаїла - першу українську католицьку парохію в провінції Квебек - заснував Слуга Божий, Митрополит Андрей Шептицький під час свого офіційного візиту до Канади в 1911 році. 

«Міць громади гартується її членами. Ваша підтримка – чи то грошова пожертва, чи привітання до ювілейної книги, чи наданий знімок із Вашого домашнього архіву - це данина шани нашим попередникам і утвердження спільних досягнень», - цей заклик отця пароха Ігора Ощіпка не залишився непоміченим. Так народилася ювілейна книжка присвячена столітній історії та сьогоденню церкви Святого Архистратига Михаїла, котра була любовно укладена парохіянами, друзями церкви і їхніми нащадками та фахово оздоблена компютерною графікою Олега Гиби. І саме так по крихтах було зібрано чудову історичну фотовиставку усердною працею п. Богданни Мончак.

Багато цікавих заходів відбулося в часі святкування 100-літнього ювілею матірної парохії Монтреалю. У суботу 29 жовтня за святковим столом зібралось близько 500 гостей – нинішніх та колишніх парохіян, їхніх близьких та далеких друзів. Серед гостей свята були преосвящений владика кир Стефан Хміляр і сенатор Рейнал Андрейчук; декан монреальського деканату отець др. Андрій Онуферко і голова СКУ пан адвокат Євген Чолій; колишній парох церкви святого Архистратига Михаїла отець декан Петро Двірник і директор василіанського дому студій з Едмонтону отець Ґабріель Габер ЧСВВ, як також майже усі священики католицьких і православних конфесій Монреалю. Був тут і столітній парохіянин церкви п. Йосиф Нагорняк, котрого усі вітали гарячими оплесками.

Кульмінацією святкування стала Архиєрейська Служба Божа та благословення преосвященого владики кир Стефана Хміляра за участю отців парохів усіх українських церков Монреалю. Відтак відбулось осячення пожертвованих на ювілей ікон святого Архистратига Михаїла і блаженного Миколая Чарнецького та відкриття меморіальної дошки присвяченої столітньому ювілею парохії.

Святкуючі молитовно подякували Господу Богу за те, що його провидіння опікувалось цією церквою впродовж ста років та попросили Господнього благословаення і на наступне сторіччя.

Yanyk's boys are turning Ukraine into an annex of Russia TOP
This information has just come through from a reliable source in Ukraine.
 
As you will see Yanyk's boys are turning Ukraine into an annex of Russia...

"Things going from bad to worse here. Last night announced that if performers want to put on a concert they must pay 100,000 hryvyn to government (as well as costs of hall). If they do a Ukraine wide tour they have to pay that amount for each venue! Effectively now Uke performers will not be able to put on concerts- Lead singer of Druha Rika interviewed- thought he was going to cry- he had planned a tour of country next year but now will be unable to do it. On top of that they have fired all staff who can speak foreign languages from the Holodomor memorial- leaving only about 2 staff to man it 7 days a week- obviously ahead of football! Am going to go there and offer to donate my time to doing excursions in English during Euro. Also made a ruling that only 25 percent of radio and tv has to be in Ukrainian!- Guess that by next year the schools will also only have to have 25% content as well!!! They have passed laws and will sell off the land to foreigners- this will begin in January - God help us BIG TIME."
 
ADMINISTRATION, subscribing, unsubscribing, etc. TOP

Myroslava Oleksiuk
-- editor-in-chief


Oxana Bukanova
-- editor


Марта Онуфрів
-- кореспондент
Marta Onufriv
-- correspondent

Halyna
Галина Мокрушина
-- переклад
Halyna Mokrushyna
-- translation

diana
Діана Мережко
-- кореспондент
Diana Merezhko
-- correspondent


John Heron
-- webmaster www.eposhta.com


Ihor Prociuk
-- story layout and design

We hope you found ePOSHTA informative and will share it with others. Your submissions and suggestions are always welcome.

eposhta-CanadaUS@yahoogroups.com
or
myroslava@rogers.com

Use the following e-mail addresses to:

SEND us e-mail:
eposhta-CanadaUS@yahoogroups.com

Subscribe to the ePOSHTA-CanadaUS NewsMagazine:
Is one of your friends forwarding ePOSHTA to you? Why not subscribe directly! Just enter your e-mail in the box below and click on Subscribe Now!.

Unsubscribe from the ePOSHTA-CanadaUS NewsMagazine:
Send an email to:
eposhta-CanadaUS-unsubscribe@yahoogroups.com
YahooGroups (which managers our subscriptions) will send you an e-mail -- to which you must reply -- in order to confirm that you want to unsubscribe.

Subscription Issues:
Having difficulty subscribing (or unsubscribing)? Or maybe you want us to add your friends to our newsmagazine? Contact:
subscription@eposhta.com
Make sure you have "Subscription" in the subject line.

Events, Conferences, Employment:
Send announcements at least two weeks before the event date to: events@eposhta.com
See the guidelines for submitting EVENT announcements.

If you maintain a website of events for your city or region, let us know. We will add a link to your site in our ePOSHTA newsmagazine.

Editor-in-Chief:
Myroslava Oleksiuk myroslava@rogers.com

Layout:
Zenon Chytra
John Heron
Ihor Prociuk

ePOSHTA acknowledges the technical support of www.eposhta.com in the production of the ePOSHTA Newsmagazine.