If you are having trouble reading ePOSHTA, click here.
Якщо Ви маєте труднощі читати еПОШТУ, натисніть тут.

Народ мій завжди буде
My people will live forever

November 20 листопада 2010
Vol.11 No. 28

Know someone who'd like a trial copy of ePOSHTA? Send their e-mail address to:
with "Subscription" in the subject line.

In this issue:
  Незалежний Погляд
  Call to Action
  Заклик до дії
Send information on social events, conferences, and employment to: events@eposhta.com at least two weeks before the event date. See the guidelines for submitting EVENT announcements.
Links to event postings
  Програми і Конференції
  Employment, Grants & Scholarships
  Current Affairs
  Сучасні Пoдії
  Arts & Letters
  Ukraine & the World
  Украіна і Світ
  А король таки голий!
  Ukrainians in the News

Ultimatum TOP


Address to all freedom-loving nations, governments and parliaments of the
free countries of the world, and to the participants of the EU-Ukraine Summit

After the presidential elections in Ukraine , the situation in our country has worsened, especially for us, small- and medium-sized entrepreneurs (SMEs). We are no politicians, we are men and women, people ready to pay state taxes, but in accordance with a transparent procedure. We love our country; that is why we cannot stand aside when our lives are being ruined.

On 18 November 2010, the Ukrainian Parliament adopted a new Tax Code, which was drafted and submitted by the government. The Code was adopted without proper discussion and without taking into consideration the interests of entrepreneurs. It was adopted by, less than 100 MPs who voted on behalf of 269 colleagues. This fact utterly discredits Ukraine ’s parliamentarism and the adopted law. The Tax Code will completely destroy the middle class in Ukraine . It deprives millions of Ukraine ’s citizens of their rights, robbing them of a minimal means of existence and survival. In particular, it introduces a right for tax authorities to arrest taxpayer’s assets without a court decision, thus violating generally-accepted property rights. Indeed, the Tax Code gives the tax authorities unprecedented powers that will help them to rob entrepreneurs blind. 

As regards the economy, the citizens of Ukraine have been pushed to the edge of the abyss. Entrepreneurs are subjected to highly intrusive checks a without any notice. During such checks the activity of their enterprise is stopped and bribes are demanded from them. Enforcement and fiscal bodies are raiding many enterprises, violating all procedural norms. Entrepreneurs are even forced to pay bribes to get VAT refunding.

In recent months mass protests were held in cities and towns across Ukraine . Entrepreneurs and employers, who try to create a future for the country with their work and inventive capacity, took part in them. We are the members of different business associations and unions of entrepreneurs. We are not involved in politics. The protests all over the country were neither organized nor inspired by any political party. First it was spontaneous, then we organized in reaction against the intention of the authorities to deny our rights to have jobs.

Being driven into despair, we created a National Coordination Council to dissolve the parliament which voted to support the anti-entrepreneurial and anti-national Tax Code. We delivered our demand to the president.

We will not step back.

With this address we not only want to express our feelings of despair, but to ask you for your support and help in explaining to President Viktor Yanukovych that this Tax Code must be vetoed.

We believe that this assault on freedom in one part of the planet is a challenge for the whole world.

to the President of Ukraine regarding
the unacceptability of the Tax Code

We emphatically oppose the adoption, signing and introduction of the Tax Code.

The Tax Code will destroy small and medium-sized businesses, depriving millions of working citizens and their families of a means of existence. The Tax Code ruins the middle class as a basis of democracy and civil society.

The Tax Code is adopted in the interests of big business which relieves itself of the responsibility for public prosperity. Defending their own money from taxation by sending it into offshore accounts, the ruling oligarchs are placing the fiscal burden on small and medium-sized businesses.

We demand from the president:

  • In case of the Tax Code adopted, to veto it urgently and to oblige the government to recall it;
  • For the crime against small and medium-sized businesses, which is fixed in the draft of the Tax code, to fire its authors – Prime Minister Mykola Azarov, Deputy Prime Minister Serhiy Tihipko and Head of State Committee of Enterpreneurship Mikhaylo Brodsky

If Viktor Yanukovych does not fulfill these demands and puts into force the Tax Code, it will mean that he takes personal responsibility for all the negative consequences caused by its introduction. If the Tax Code is put into force we will be forced to defend our right for life, our right for entrepreneurial activity, and other civil rights and freedoms through termless strikes and actions of civil disobedience.

We appeal to local councils of all levels:

  • To urgently call extraordinary meetings of the councils and evaluate the Tax code
  • To support our Ultimatum and address to the President regarding vetoing the Tax Code

Because of the adoption of the Tax Code by the majority in parliament we call people to gather for civil action on November 22, 2010, at 10.00 a .m. in front of the Presidential administration building (the city of Kyiv , 11, Bankova St. ) with a demand that the President of Ukraine urgently vetoes this Tax Code.

If Viktor Yanukovych signs this Tax Code we will start collecting signatures for holding an all-Ukrainian referendum for Yanukovych’s resignation, dissolving the parliament and announcing early presidential and parliamentary elections.

We declare that a Council of National Coordination to fire the president and to dissolve the parliament has been formed. We invite representatives of entrepreneurs’ unions, civil organizations and all active citizens to join the Coordination Council.

We call all citizens of Ukraine to support this Ultimatum, to join our struggle to keep entrepreneurship and support democracy, justice and civil freedom in Ukraine .

Is Yanukovich in Putin’s doghouse? TOP
Nov 12, 2010

Alexander J. Motyl
That’s what a biting satire of the Ukrainian president on Russia’s state-controlled Channel One, the country’s most watched television station, suggests. Aired on Sunday, October 31, on the “Big Difference” comedy program, the skit — titled “Viktor Almighty” — depicts Yanukovich as an outright buffoon. Channel One’s Viktor speaks Russian with a comically broad Ukrainian accent, takes great pride in nailing a portrait of himself to the wall, orders a bowl of borscht, a bottle of vodka, a cigar, and a top hat as his first acts in office, and, after decreeing that all requests from citizens be made in writing, finds himself inundated with Post-its.

It’s one thing for dictators (in this case, the Putin-Medvedev duo) to call a dictator a dictator. It’s quite another for them to make fun of an aspiring dictator.


Were Channel One not state-controlled, the show would be little more than a harmless satire reminiscent of Saturday Night Live’s depictions of George W. Bush. But the Kremlin either ordered the production or determined the timing or both. Moreover, the satire comes on the heels of a July documentary on Russia’s NTV station criticizing the Kremlin’s erstwhile buddy, Belarusian President Aleksandr Lukashenko, for being a dictator: not coincidentally, after he had developed a backbone in his relations with Russia.

The Yanukovich satire — which may have been sparked by Prime Minister Vladimir Putin’s unconcealed pique at failing to persuade the Ukrainians to agree to another round of energy concessions during his October 27 visit to Kyiv — is actually far more damning. It’s one thing for dictators (in this case, the Putin-Medvedev duo) to call a dictator a dictator. It’s quite another for them to make fun of an aspiring dictator. Clearly, the Kremlin is displeased with Yanukovich, and it attacked him where he’s most vulnerable: his image.

Yanukovich has been plagued by his real and perceived cloddishness at least since the run-up to the fraudulent presidential elections that sparked the 2004 Orange Revolution. When a protestor threw an egg at him, the burly Yanukovich collapsed like a diva on stage (see the video here). He then spoke darkly of an assassination attempt, while most Ukrainians laughed. To add insult to injury, both eggs and chickens became anti-Yanukovich symbols during the Orange upheaval.

Although the good news is that Ukraine’s president may finally be learning to be Ukraine’s president, the bad news — for Yanukovich — is that, after placing all his eggs in the Kremlin’s basket, he’s now got egg on his face.


While in opposition, Yanukovich’s missteps were confined to serial malapropisms on the order of confusing the famous Russian poet Anna Akhmatova with his billionaire backer Rinat Akhmetov. Although the 2010 presidential elections went by without any major blunders, the next big misstep occurred at the Tomb of the Unknown Soldier in Kyiv on May 17. As he and Russian President Dmitri Medvedev paid their respects, a gust of wind blew a wreath onto Yanukovich’s head at just the moment he was bowing before it. The incident became the stuff of ridicule on the Internet and, unsurprisingly, found its way into the Channel One satire.

Yanukovich’s ever-cool spokeswoman, Hanna Herman, dismissed the show as a bagatelle: “One must view all this very simply and with a smile. I wouldn’t make anything special out of this.” In contrast, the deputy head of the pro-Yanukovich Party of Regions’ parliamentary fraction lost his cool while making a telling slip of the tongue: “No one will succeed in getting the presidents of two fraternal peoples to quarrel: Puti- … no, I mean Medvedev and Yanukovich. No one will succeed in driving a wedge. It won’t work! It won’t work!”

Perhaps, but Yanukovich has got to be worried.

First, his mentors and protectors, Putin and Medvedev, are obviously unhappy with him, even though he’s done everything possible to appease them. Although the good news is that Ukraine’s president may finally be learning to be Ukraine’s president, the bad news — for Yanukovich — is that, after placing all his eggs in the Kremlin’s basket, he’s now got egg on his face.

Second, the fact that the skit was produced by Russian television undermines Yanukovich’s legitimacy with his electoral base, which gets most of its opinions from the Russian media. Since the satire was aired during Ukraine’s local elections on October 31, the Kremlin was obviously telling Yanukovich that he better watch out.

Third, some of his fair-weather pals in the Party of Regions may have begun sharpening their knives. Parliamentary deputy Vladyslav Lukyanov effectively defended the satire, calling it a “sign of tolerance” that proves Russia is a democracy, while Vadym Kolesnichenko, a rabidly pro-Moscow Regionnaire, claimed that “no one was laughing at our president.” With friends like these, the real Viktor must be thinking, who needs enemies?

Yanukovich may now be caught between a rock and a hard place. If the satire portends a genuine worsening of relations with Russia, Ukraine’s president will have to rethink his entire foreign and domestic policy. And that won’t be easy. His supporters venerate the Kremlin and will not take kindly to possible overtures to the West or to Ukraine’s national democrats. By the same token, after enduring eight months of Yanukovich’s relentlessly anti-Ukrainian policies, the national democrats are in no mood for compromise: they will either want to see him squirm or insist on a very high price in exchange for their support.

Either way, Yanukovich will be weakened. Having accumulated vast powers, he will be less capable of ruling effectively — which means that factional fights within his own camp will increase, the oligarchs who fund him may start thinking twice about his viability, the opposition should find it easier to join forces, and Ukraine’s politics will become even more dysfunctional. Ironically, it’s the Europeans who, now as in the past, could help stabilize the Kyiv government by offering Ukraine realistic prospects for EU membership — but, of course, won’t.


Підприємці висунули ультиматум Януковичу TOP

Вимагають ветування ухваленого 18 листопада Податкового кодексу і погрожують імпічментом

Підприємці ініціюватимуть проведення Всеукраїнського референдуму про дострокове припинення повноважень президента та Верховної ради, якщо Віктор Янукович не ветує ухвалений 18 листопада Податковий кодекс.

Про це йдеться в Ультиматумі до президента щодо неприйнятності Податкового кодексу, прийнятому 18 листопада, координаційною радою підприємців, які виступають проти Податкового кодексу, розробленого урядом Миколи Азарова, повідомляє агентство "УНІАН".

Як ідеться у документі, підприємці спільно категорично виступають проти ухвалення, підписання та введення у дію Податкового кодексу.

до Президента України щодо
неприйнятності Податкового кодексу

Ми спільно категорично виступаємо проти ухвалення, підписання та запровадження у життя Податкового кодексу.

Податковий кодекс нищить малий та середній бізнес, позбавляє мінімальних засобів існування мільйони працюючих громадян та членів їхніх родин. Податковий кодекс знищує середній клас як основу демократії та громадянського суспільства.

Податковий кодекс ухвалюється в інтересах великого капіталу, який знімає з себе соціальну відповідальність за добробут суспільства. Захистивши власні кошти від оподаткування через виведення їх в офшори, правляча в країні олігархія весь фіскальний тягар перекладає саме на малий та середній бізнес.

Ми вимагаємо від Президента:

- у разі ухвалення Податкового кодексу більшістю Верховної Ради - негайно накласти на нього вето та зобов'язати Уряд його відкликати;

- за злочин проти малого бізнесу та середнього класу, задокументований у проекті Податкового кодексу, відправити у відставку його авторів - Прем'єр-міністра Миколу Азарова, віце-прем'єр-міністра Сергія Тігіпка та голову Держкомпідприємництва Михайла Бродського.

Якщо Віктор Янукович не виконає цих вимог і не зупинить введення в дію Податкового кодексу, це означатиме, що він свідомо бере на себе персональну відповідальність за всі негативні наслідки від його запровадження. У випадку введення в дію Податкового кодексу ми будемо змушені захищати своє право на життя, право на підприємницьку діяльність, інші громадянські права і свободи безстроковими страйками та акціями громадської непокори.

Ми звертаємося до місцевих рад усіх рівнів:

- невідкладно скликати позачергові засідання та дати оцінку Податковому кодексу;

- підтримати наш Ультиматум і прийняти звернення до Президента України щодо ветування Податкового кодексу.

У зв'язку з прийняттям Податкового кодексу більшістю Верховної Ради закликаємо зібратися на громадянську акцію 22 листопада 2010 р. о 10:00 біля Адміністрації Президента (м. Київ, вул. Банкова, 11, збір з боку вул. Інститутської) з вимогою до Президента України негайно накласти вето на цей Податковий кодекс.

У випадку підписання Віктором Януковичем Податкового кодексу ми розпочнемо збір підписів за проведення Всеукраїнського референдуму про дострокове припинення повноважень Президента України та Верховної Ради і оголошення дострокових виборів Президента України та Верховної Ради.

Заявляємо про створення Національної Координаційної ради з дострокового припинення повноважень Президента України та Верховної Ради. Запрошуємо представників об'єднань підприємців, громадських організацій, всіх активних громадян увійти до складу Координаційної ради.

Закликаємо всіх громадян України підтримати цей Ультиматум, приєднатися до нашої боротьби за збереження підприємництва, за демократію, справедливість і громадянську свободу в Україні.

Як повідомлялося, 18 листопада Верховна рада прийняла в другому читанні і в цілому Податковий кодекс. За це рішення проголосували 269 із 348 народних депутатів, зареєстрованих у сесійній залі.

KUHNER: Will Ukraine survive? Covetous Putin calls the sovereign nation 'Little Russia' TOP

November 18, 2010

Jeffrey T. Kuhner

Russia has become a rogue state. Mr. Putin's aim is to make Moscow the center of an anti-American, anti-Western axis.


Moscow is on the march. Vladimir Putin's Russia is the most destabilizing - and reckless - great power on the world stage. Following the collapse of the Soviet Union, Russia could have become a stable democracy at peace with its neighbors.

Instead, Mr. Putin is erecting a Great Russian empire. He has imposed a brutal police state at home. Journalists routinely are killed. Critics and dissidents are jailed. Media freedoms and opposition parties are under assault. A gangster elite runs the Kremlin, plundering the country's vast wealth.

Russia has become a rogue state. Mr. Putin's aim is to make Moscow the center of an anti-American, anti-Western axis. Russia has waged a genocidal war in Chechnya. It has de facto annexed the Georgian provinces of South Ossetia and Abkhazia. It has reduced Belarus to an economic vassal. It menaces the Baltic States. Moscow asserts a sphere of influence in Central Asia and the Caucasus. It has sold vital missile and nuclear technology to Iran's mullahs. It has close ties with Hugo Chavez's Venezuela.

Mr. Putin understands that his imperial ambitions ultimately can be achieved only if Ukraine is subjugated.


Yet the Russian bear seeks an even bigger prize: Ukraine. This nation of 46 million, whose size is that of Germany and Britain combined, is of vital geopolitical importance - to both Russia and the West. Ukraine literally means borderland. Throughout the centuries, hostile neighbors - Russia, Poland, Lithuania - have sought to control Ukraine's rich resources and minerals. Because of its geographic location, Ukraine's fate has been to serve as a bridge between Asia and Europe; it straddles the civilizational fault line separating West and East. This is Ukraine's curse and blessing.

Mr. Putin understands that his imperial ambitions ultimately can be achieved only if Ukraine is subjugated. Russia with Ukraine resembles America - a vast continental superpower. Without it, Russia is more like Canada - a large country mostly covered in snow.

Moreover, a democratic and prosperous Ukraine is a dagger aimed at the heart of the Putin regime. It will serve as a model for its northern Slavic cousins to imitate - a viable, attractive alternative to Mr. Putin's barbarism. Hence, for Moscow, Ukraine must be smashed; its experiment in independence must be subverted.

Ukraine's capital, Kyiv, is a political battleground pitting pro-Russian forces against pro-Western nationalists. President Viktor Yanukovych is trying to roll back the clock to pre-Orange Revolution days. In 2004, backed by the Kremlin, he tried to steal the election, sparking street protests that culminated in the Orange Revolution. Earlier this year, he won elections - this time, fairly - on a platform of economic renewal and national reconciliation.

It is high time Washington takes notice. President Obama's efforts to press the "reset button" in relations with the Kremlin have failed, emboldening Mr. Putin's fascist regime. Ukraine's descent into Putinism would be a tragedy of historical proportions. Contrary to Moscow's propaganda, Ukraine is not a regional outpost of Russian civilization; rather, it is part of the European main - a long-suffering nation with a distinct cultural identity rooted in Western values, a separate language and unique Slavic heritage.


Mr. Yanukovych, however, has again proved the adage that you can't teach an old dog new tricks. He is a Russophile thug who is slowly forging an authoritarian state. His government has centralized power, repealing amendments to the constitution - without public debate or any kind of vote - that substantially weaken parliament. Media censorship is on the rise. Journalists critical of the regime have disappeared mysteriously. In recent regional elections, opposition parties were harassed. Ballot tampering and voter fraud were rampant.

Mr. Yanukovych's base is in the Russian-speaking parts of Ukraine - the Sovietized industrial east. His Party of Regions seeks to make Russian an official language; in fact, its website refuses to use Ukrainian. He has put joining NATO and the European Union on the back burner - bowing to Moscow's demands. Slowly, but surely, he is splitting Kyiv from the West. In short, he is Mr. Putin's poodle.

The result is that Ukraine is a sovereign country in name only. Moscow funds Mr. Yanukovych's Party of Regions and numerous Ukrainian think tanks and media outlets. The Kremlin has issued thousands of Russian passports in the Crimea, thereby creating Russian "citizens" who in the future may need "protection" from imaginary threats in Kyiv - repeating the pattern established in Georgia. Also, the lease for Russia's Black Sea Fleet, based in Sevastopol - set to expire in 2017 - was extended until 2042. Ukraine is being transformed into a Russian protectorate.

Mr. Putin despises Ukrainian nationalism. At a 2008 NATO meeting, the Russian strongman told then-President George W. Bush, "Ukraine is not a real country." Rather, Mr. Putin said, it was a "gift" from Moscow, whose major territories formed part of czarist Russia. He publicly refers to Ukraine as "Little Russia." His comments are not only insulting and disrespectful, but belligerent.

It is high time Washington takes notice. President Obama's efforts to press the "reset button" in relations with the Kremlin have failed, emboldening Mr. Putin's fascist regime. Ukraine's descent into Putinism would be a tragedy of historical proportions. Contrary to Moscow's propaganda, Ukraine is not a regional outpost of Russian civilization; rather, it is part of the European main - a long-suffering nation with a distinct cultural identity rooted in Western values, a separate language and unique Slavic heritage.

Ukraine is the eastern ramparts of the West. It is a strategic bulwark against Russian expansionism. It is not "Little Russia" but a nation in its own right. America cannot turn a blind eye. We must slap the bear down and tell Mr. Putin unequivocally to keep his greedy paws off Ukraine.

Jeffrey T. Kuhner is president of the Edmund Burke Institute. He recently spoke in Ottawa at the annual conference of the Canada-Ukraine Parliamentary Program, which promotes democracy and the rule of law in Ukraine.

The next revolution in Ukraine? TOP

With regard to the tax legislation protest, the public is being encouraged to call a string of cell phone numbers and to register their contact information at http://chesni-podatky.org. A converging protest against the language law is being organized online. (see http://www.maidan.org.ua/stat


Wolodymyr Derzko

Revolutions are funny things. You never know what cluster of events could trigger them. In 2004, it was the election falsification that catalyzed the Orange Revolution, a process that wasn't an overnight phenomenon, but took several years to plan and execute.

Is Ukraine on the cusp of the next revolution or is it a false start?

The pending tax codex legislation, as well, to a much lesser extent, the new labour codex and language law has mobilized small and medium-sized business entrepreneurs (SME) as well as ordinary citizens from Lviv to Luhansk and Sumy to Sevastopil.

Businesses and the political opposition will continue to fight against the new Tax Code by continuing its protests against the adoption of new tax regulations, said Chair of the Committee on the Protection of Entrepreneurs' Issues Oksana Prodan. She noted that on November 16, entrepreneurs will again convene in front of the Verkhovna Rada and on November 17-18, the Ukrainian opposition will speak about the oppression of small businesses in Ukraine at a meeting of the Union of Small and Medium Businesses in Brussels. The opposition points out that the penalization of enterprises will become the main line-item on the revenue side of the national budget of Ukraine. The main goal of this legislation is to decimate SMEs and the middle class which by in-large supported the opposition in previous elections.

Just like in the Orange Revolution, social media and cell phone networks are again playing a key role in organizing protests around Ukraine. One Canadian travelling in Kyiv reported in the second week of November on evolving events: "Students were actively handing out flyers calling people to be ready to hit the streets Monday night or Tuesday. Looks like there is a possibility of a snap vote on the language law as soon as Tuesday, and in doing so, pass something so fast that the opposition has virtually no time to mobilize against it."

With regard to the tax legislation protest, the public is being encouraged to call a string of cell phone numbers and to register their contact information at http://chesni-podatky.org. A converging protest against the language law is being organized online. (see http://www.maidan.org.ua/static/viol/1289575805.html)

The government appears to be in a panic mode and in denial.

Although the possibility of successfully starting the impeachment of Yanukovych, as reported on Maidan.org is frankly quite low due to the new old constitution, the possibility of mass protests and a country-wide national strike is realistically quite high.

On November 5, about 3,000 Lviv businessmen protested against the new Tax Code, demanding that representatives of small business organizations be involved in the development of an alternative proposal of the Tax Code.

UNIAN estimated that as many as 50,000 people will be arriving from all points of Ukraine to protest in front of the Verkhovna Rada, before the second reading of the tax code legislation.

By the time you read this story in print, Ukraine could be well on the way to a process of regime change - peaceful or not.

But not everyone on the ground is in agreement with the truly complex situation in Ukraine.

One Canadian expatriate businessman wrote me saying: "There is no chance of an impeachment and even less chance of a revolt with people in the streets, etc. Whoever started the cycle and whomever else has picked up on it, doesn't quite understand what is occurring here. These notes serve only to make the diaspora look stupid (in everyone's eyes, not just the Party of Regions). Secondly, the party Svoboda is a provocateur - it is funded by the Party of Regions. They are there to provide Yanukovych with a convenient opposition and to suck votes away from a normal liberal-democratic party."

Rolling events that started earlier in November will surely tell.

Wolodymyr (Walter) Derzko is a senior fellow at the Strategic Innovation Lab (sLab) and a lecturer in the master's of arts program in Strategic Foresight and Innovation, Ontario College of Art & Design (OCAD) University in Toronto, Canada.

Дискусії з молоддю про майбутнє України

19 листопада 2010

Сергій Мельничук

Соціально катастрофічне ХХ століття з особливою жорстокістю пройшлося по теренах сучасної України. У пеклі Першої та Другої світових воєн загинули
Зрозуміло, що, увімкнувши зелене світло народному руху за проголошення незалежності України, радянські чиновники не ставили собі за мету розбудову України як національної держави, інтереси їх були набагато меркантільнішими – розтягнути державне майно ...


десятки мільйонів українців. Радянська імперія, реалізуючи свої плани в розбудові єдиного радянського народу – покірної сірої біомаси, методами голодоморів і політичних репресій винищила більше українців, аніж їх загинуло за час двох останніх світових воєн. Але, на відміну від воєн, знищення людей радянськими методами здійснювалося вибірково. Свій репресивний апарат радянські керманичі спрямували саме на найактивніших і талановитіших представників українського народу, оскільки розвиток і прояв індивідуальних якостей людини ідеологією розбудови всесвітнього комунізму не був передбачений і вважався вкрай шкідливим. Цілеспрямовано знищувалися не лише індивідуальні риси окремої людини, а й національні та етнічні ознаки ідентичності всіх народів СРСР, які відрізнялися від великоруської (московської) панівної нації.

Потрібне не одне десятиліття важкої праці з молодим поколінням українців для природного відновлення в них людського відчуття особистої та національної честі й гідності, деформованого репресіями радянської тоталітарної системи.

Після того, як разом із сімнадцятирічним представником «Студентського братства» Віталієм Бунчуком, колишнім членом «Учнівського братства», ми проїхалися південними теренами України (міста Миколаїв, Херсон, Одеса, Южне) з презентацією моєї книги «Моя боротьба за мову» та ініціюючи створення осередків «Учнівського братства», поспілкувавшись із учнями та керівниками шкіл, у мене значно побільшало почуття оптимізму в роздумах про майбутнє України.

Особливий підйом оптимізму я відчув після відвідування школи № 1 імені Олега Ольжича у м. Миколаєві (директор Матіюк Микола Георгійович), Миколаївського муніципального колегіуму (директор Січко Сергій Миколайович) та навчально-виховного об’єднання імені В’ячеслава Чорновола в місті Южне Одеської області (директор Прокопечко Тарас Михайлович).

Тому ставку варто робити на молоде покоління, яке, виростаючи в більш вільних умовах, аніж їхні батьки, не дозволить себе загнати в психологічно-економічне ярмо, в якому все життя батрачили їхні батьки та діди на розвиток московської імперії.


Незважаючи на свій зовсім юний вік, учні цих шкіл вступали зі мною в дискусії, демонструючи своє особисте уявлення про майбутнє України. Саме копітка й наполеглива праця таких педагогів, як Матіюк М.Г., Січко С.М. і Прокопечко Т.М., які власними зусиллями у своїх навчальних закладах підняли рівень освіти та патріотичного виховання школярів на голову вище решти інших українських шкіл, і розбудовує фундамент майбутньої України.

Крім названих шкіл та інтернатів, презентація книги проводилась у філії Києво-Могилянської академії у м. Миколаєві. Цей захід відбувся незаплановано, спонтанно, на запрошення одного зі студентів цієї філії (що свідчить про щире прагнення до національної самоідентифікації, принаймні окремих представників молодого покоління).

У Центральній міській бібліотеці імені Лесі Українки м. Херсона на презентації книги серед представників громадських і політичних організацій редактор газети «Новий Херсон» та тележурналісти обласного телебачення взяли в мене інтерв’ю про особливості мого методу відстоювання свого конституційного і природного права на всебічний розвиток і функціонування української мови як державної та перспективи і методи розбудови України як національної держави.

На презентацію книги в «Українському клубі» міста Одеси одесити запросили приватний обласний телеканал «Гарт», який також узяв у мене інтерв’ю з тих же самих питань, що й херсонське телебачення. Особливо позитивне враження склалося про потужну оптимістично налаштовану молоду українську громаду Одеси та членів «Українського клубу», в якому проводилась презентація книги.

У виступі я звернув увагу на те, що при проголошенні незалежності України окупаційна радянська адміністрація не була усунута від керівництва держави, і тому її представники та спадкоємці досі продовжують керувати Україною методами радянської імперії. Зрозуміло, що, увімкнувши зелене світло народному руху за проголошення незалежності України, радянські чиновники не ставили собі за мету розбудову України як національної держави, інтереси їх були набагато меркантільнішими – розтягнути державне майно, тобто конвертувати свої посадові повноваження у майнові статки.

Перспектива залишитись у розбитого корита при розподілі державного майна змусила багатьох борців за справедливість приборкати свою безкомпромісність у святих, здавалося б, для окремих осіб питаннях: для правих – розбудови національної держави, а для лівих – соціально-справедливого суспільства, що призвело до консервації основ радянських методів правління державою з деякою модернізацією феодального ладу, який, по суті, установився на сьогодні в Україні. Матеріальне благополуччя до невпізнання духовно розслабило деяких колишніх відчайдушних борців за незалежну Україну, а в когось, можливо, уже й не вистачає душевних сил продовжувати з відповідним завзяттям свою боротьбу з інфікованою радянським менталітетом сірою біомасою, на якій тримається і робить свою чорну справу чинна влада України.

І головне для цих молодих козаків і козачок – повірити в себе, в те, що їхні душевні прагнення до свободи самореалізації – не тимчасові якісь меркантильні примхи, а природна їхня людська сутність.


Тому ставку варто робити на молоде покоління, яке, виростаючи в більш вільних умовах, аніж їхні батьки, не дозволить себе загнати в психологічно-економічне ярмо, в якому все життя батрачили їхні батьки та діди на розвиток московської імперії.

У душі кожного молодого українця генетично закладено козацький дух, що тіло рве до бою. І головне для цих молодих козаків і козачок – повірити в себе, в те, що їхні душевні прагнення до свободи самореалізації – не тимчасові якісь меркантильні примхи, а природна їхня людська сутність. Лише розірвавши тенета адміністративного і правового шахрайства постімперських чинуш, якими обплутано більшість населення України, усунувши від влади всіх чиновників, які працювали за радянсько-імперською методикою, можлива розбудова української демократичної правової держави на основі світоглядно-концептуальних цінностей, які встановлювалися впродовж не одного тисячоліття нашими пращурами та генетичною спадщиною дісталися нам – українцям.

Розбудовуючи свою українську державу, зрозуміло, варто запозичити й позитивний досвід інших. Але, я вважаю, не варто копіювати будь-яку для когось прогресивну модель державного управління, оскільки, на відміну від авторів цієї моделі, цивілізаційний процес українців відбувався в зовсім інших природо-кліматичних та історичних умовах, як і кожної нації, у результаті чого сформувались специфічні морально-психологічні якості, притаманні лише українцям. Саме ці індивідуальні особливості українців можуть призвести до зовсім не передбаченого результату при копіюванні прогресивної для когось моделі державного управління.

Можна заговорити і російською мовою, або ж англійською, натягнути на себе єврейську ярмолку або ж ковбойські чоботи, але це не змінить духовної козацької суті українця, яка прагне до індивідуального й вільного саморозвитку, незважаючи на несприятливу для цього економічну чи політичну кон’юнктуру. Я погоджуюся з тим, що надмірний індивідуалізм українців перешкоджає оперативній розбудові власної держави, але разом з тим я проти використання російської чи китайської методики розбудови держави, де традиційно панує загальне.

Така моя позиція викличе в когось щире обурення: так що ж тепер, нам розбудовувати хуторянську Україну? Ні. Ні хуторянська Україна одноосібників, де на кожному незалежному хуторі свій президент, ні стадна форма управління державою на чолі з вожаком із повноваженнями помазаника Божого не мають перспективи розвитку для України. Золоту середину для сучасної України я бачу в розбудові держави за командним принципом. Де кожний громадянин є самостійною особистістю, яка усвідомлює, що його добробут та вага його голосу у визначенні тактики чи стратегії подальшого розвитку держави залежать від якості виконання ним своїх професійних функцій у загальнодержавній командній грі.

Лише суспільство особистостей є природнім цивілізаційним процесом для українців у розбудові власної національної держави, яка б найбільше сприяла розвитку індивідуальних особливостей кожного громадянина України.

Кожна нація, як і кожна людина, має пройти свій шлях до золотої соціальної середини зі своїх світоглядних позицій, розвиваючи при цьому свої індивідуальні особливості, а не намагаючись копіювати ефективні для когось методи в досягненні успіху. Плагіат нікого не зробив ще генієм. Хоча генетики стверджують, що при народженні кожна людина наділяється геніальними якостями, притаманними лише цій людині.

Сергій Мельничук є автор книги "Моя боротьба за мову"
(Див. Сергій Мельничук: «Сурми грають – кличуть до бою!»
Упродож трьох років правозахисник української мови Сергій Мельничук, відомий у діаспорі з публікацій в українських ЗМІ, не тільки протистоїть проросійським шовіністичним силам, але й докладає максимум зусиль до відродження української самобутності.

Marc Shwec can do even more! Former president of UCC seeks nomination in Mississauga East-Cooksville TOP
Marc Shwec, former President of UCC  
With three decades of community leadership and volunteering experience, Marc Shwec is undertaking to win the nomination to become the Liberal Party candidate in the riding of Mississauga East-Cooksville*.

Members of the Ukrainian community will readily remember Markian Shwec’s leadership on many projects and on countless occasions throughout his years as president of the Ukrainian Canadian Congress in Toronto. Just one remarkable example is his spearheading the movement in support of the Orange Revolution, the unprecedented funds raised, the organization of the continuous rounds of demonstrations - culminating in the participation of 500 UCC sponsored Canadian election observers traveling to Ukraine.

Those who have worked with Marc Shwec have been further inspired by his humanitarianism and effectiveness:

Over the past 20 years I have worked with Marc on many projects and issues facing our community. I have observed as Marc has selflessly given of his time and shown great leadership to improve the lives of others. Marc is a strong and compassionate leader, a dedicated and selfless volunteer and a principled voice on important issues – precisely the type of qualities needed to be an effective Member of Parliament.”

-- Borys Wrzesnewskyj, Member of Parliament, Etobicoke Centre

“Marc Shwec’s years of service to the Ukrainian Canadian community, including  seven years as President of the Ukrainian Canadian Congress –Toronto, his proven ability to strategize and execute, make him a highly effective leader and an ideal advocate for our community and all Canadians in our rapidly changing society.”

-- Marika Szkambara, Former President Ukrainian Canadian Congress, Toronto

Call to Action:
Let us join together as a community and support Marc Shwec in his bid to gain the nomination to become a candidate. His win will be ours. Give one evening this week to the campaign. You do not have to live in the Mississauga riding to support Marc Shwec. Come with a friend, a neighbour to the campaign office located at:

Central Parkway Mall
377 Burnhamthorpe East. Suite 122 (2nd Floor)
(Northeast corner of Burnhamthorpe and Central Parkway Mall)

Call: 647-808-3202 or 905-804-8516
or email: electmarcshwec@gmail.com

Riding boundaries
*The riding borders are Etobicoke Creek – on the east; Mavis Rd. on the west; Queenway on the south; Burhamnthorpe and highway 403 on the north.


The Youth in Ukraine need your help... only $280 USD ... even $5 USD helps. TOP
Catherine Duchock  I am a Peace Corps volunteer serving in Sosnivka, Ukraine (about an hour north of Lviv).  The youth of Sosnivka need your help to be able to effectively raise HIV/AIDs awareness in our community. We are seeking $280 USD total for the entire project.  Below is a summary of the project as well as the need for this project.  The entire project budget and detailed information is attached.  If you could please circulate this to those in your Diaspora community and contact me at this e-mail address (cduchock@yahoo.com) if you would like to make a donation - even $5 USD helps. Usually all donations are tax deductible, but unfortunately because of the time-frame of this project (to be completed by 1 December), we can not offer tax deduction for donations.  We can offer photos of the events to all those who donate.

Thank you for your attention to this project!


This  is an HIV/AIDs awareness project which was designed by students who attended a full day Peer Education seminar.  This group of 23  students represents all three schools in the Sosnivka Community.  They formed three teams (one  for each school) and have designed HIV/AIDS awareness projects which  will teach about prevention, discredit myths and fight discrimination  and stigmas in both the local community and the students in their  schools.    The goals of this project are 1) to raise HIV/AIDS  awareness in a small town known for ‘drug use’ and a higher than  average HIV positive population (as estimated by the head of the  local hospital).   2) to encourage the schools to create on-going HIV/AIDS awareness by allowing the students trained to be peer  educators to do projects at school and in the community.  Currently  there are no HIV/AIDs awareness programs for the community and this is the  first step to move from the old-thinking “this isn’t a problem  here” to an open environment and consequently a more educated  population with the ability to prevent HIV/AIDs transmission.  The  events that will take place are:
  • Youth setting up a booth in the square and talking about HIV/AIDs to the
  • Seminars in the local schools to better educate fellow students
  • Poster competitions with the results hung around the community (i.e.
  • Chalk drawings and information in the square and around town
  • Round table discussion between the schools on HIV/AIDs themes
  • "Human Ribbon" and ribbon wearing
  • Disco with HIV/AIDs theme

The community will provide some of the materials needed to execute these event.

The community will also support by having the local journalist write an article the newspaper, having the local council encourage the youth to use the square, having a local charity help organize and photograph the "human ribbon".   The money raised will provide the poster materials, red ribbons, pens, certificates, and small trophies for some of the events.  Please see the attached document for more information.


Ukraine  has the highest HIV rate in Europe.  In a discussion with the head of the local hospital, he acknowledged the problem and, although  explained no statistics are available since residents generally will  go to another town or region to get testing done in order to avoid  people knowing, he estimated, based on the number of people he knew,  the average of HIV positive people in Sosnivka is higher than the  national average.  Sosnivka also has a reputation of being a ‘drug  user’ town.  There has been a very public history of drug buying  and selling in the streets. There was a state crack down a few years ago and it is not as obvious, but the people still say the drug use  rate is very high.  It is not unusual to find used needles on the  ground.  This as well

as the lack of available knowledge on HIV/AIDS  has bred false myths that many locals are quick to  believe.  This had bred strong discrimination and stigmas and has  increased the need to provide more awareness to a town which has nothing currently established.

Підприємці висунули ультиматум Януковичу і просять діаспору підтримати акціями солідарності TOP
20 листопада 2010

Якщо президент Віктор Янукович у понеділок до 18:00 не ветує Податкової кодекс, підприємці почнуть процедуру референдуму з дострокового припинення повноважень президента.

Про це повідомив в інтерв'ю журналістам представник організаційного страйкового комітету Олександр Данилюк.

Також Данилюк підкреслив, що стосовно Верховної Ради нинішнього скликання це питання вже вирішене.

"Вони (народні депутати) не виконали наші ультимативні вимоги, тому в понеділок о 19:00 на Банковій буде збір ініціативної групи з дострокового припинення повноважень Верховної Ради", - сказав він.

Крім того, представник оргкомітету зазначив, що підприємці звертаються до громадян України із закликом 22 листопада з 9 ранку вийти на Майдан Незалежності і підтримати ті акції протесту, які вже кілька тижнів тривають по всій країні.

"Ми повинні чітко усвідомлювати, що якщо акції захлинуться, інших акцій не буде. Сьогодні це питання не тільки соціально-економічних прав, це питання громадянських прав і свобод в цілому, нашої державності і всього, що є цінним для нас", - сказав Данилюк.

"Ми також просимо діаспору підтримати нас акціями солідарності в усіх країнах світу. Ми звертаємося до правозахисників всіх країн. Ми звертаємося до небайдужих громадян братської нам Росії, де, як ми знаємо, багато хто любить Україну і переживає за неї", - зазначив він.

"Ми просимо їх, починаючи з 9 ранку, проводити пікетування посольств України у своїх країнах з тим, щоб показати, що ми не залишилися один на один з тим беззаконням і свавіллям, в якому ми знаходимося", - підкреслив представник підприємців.

Відповідаючи на питання, чи планують підприємці встановити на Майдані Незалежності в Києві наметове містечко, Данилюк зазначив, що підприємці не спираються на якусь партійну структуру і це питання залежить від позиції ініціативних груп.

"Якщо будуть люди, налаштовані на те, щоб залишитися, вони залишаться (на Майдані)", - додав він.

Як відомо, 18 листопада Верховна Рада прийняла в другому читанні і в цілому Податковий кодекс.

ЛІГАБізнесІнформ http://news.liga.net/

Повідомлення Асамблеї громадських організацій малого і середнього бізнесу щодо найближчих акцій TOP

Просимо терміново розповсюдити всіма можливими засобами

  1. Позачергова Асамблея та масова Акція 22 листопада
  2. Оголошення про проведення позачергової Асамблеї
  3. Звернення до політиків 
  4. Олександр Томасєвич. Потрібно створити свою партію
  5. УЛЬТИМАТУМ до Президента, Верховної Ради та Кабінету Міністрів України
  6. Лист Слюсарєва Олександра. Если власть не решит этот вопрос – необходимо решать вопрос о власти
  7. Увага! Репресії!
  8. Анатолій Гриценко. Україні з Януковичем не по дорозі
  9. Ми вимагаємо звільнення Тетяни Ковалевської та не повторення подібної практики у майбутньому
Увага!  Дана розсилка підготовлена  членами Координаційної ради Асамблеї громадських організацій малого та середнього цих листів.

Links to event postings TOP

Do you maintain a website of events for your city or region? Let us know and we'll add a link to your site in the ePOSHTA newsmagazine.


 United States

Canadian flag Toronto: The future of Ukrainian media in Canada -- Nov. 24 TOP


Canadian flag Toronto: TDSB (Toronto District School Board) secondary schools to commemorate the Ukrainian Genocide - the Holodomor Friday -- Nov 26 TOP

The 20th century witnessed many examples of man’s inhumanity to man, including the Holocaust, the Armenian, Rwandan, and Ukrainian genocides.

A genocide is defined by the United Nations as a crime committed with the intent to destroy, in whole or in part, a national, ethnical, racial or religious group of people.

November 27 is Holodomor Memorial Day and we remember the millions who were deliberately starved to death in 1932-33 in Ukraine.  We call it the “Holodomor” - meaning “inflicting death by starvation”.

From 1932 to 1933, while Ukraine was under a Communist regime, Joseph Stalin, its dictator, forcibly seized the land and all grain that had been produced by the Ukrainian people, leaving them little or nothing to live on. All other food as well, fruits and vegetables, was confiscated in many areas of Ukraine by the Secret Police. Those people who were found in possession of some grains of wheat,  were executed.

Few accounts of the Famine/Genocide ever reached the West; those that did were often ridiculed by proponents of the Communist regime which repeatedly denied the existence of famine never mind, a Genocide.

Today, we are making this special announcement because the TDSB, along with the Government of Canada, the Government of Ontario and the Ukrainian Canadian community have not only acknowledged the Holodomor as a genocide but also remember those millions of people who died in the Holodomor, many of whom have family, friends and descendants still living in Canada.

USA flag Chicago: Oil painting and watercolor exhibition opening -- Dec. 3 TOP
Canadian flag Toronto: Myrna Kostash's Prodigal Daughter book launch - Nov. 30 TOP

Recently it was just announced that Myrna won the Writers' Trust Matt Cohen award  http://www.writerstrust.com/Awards/Matt-Cohen-Award--In-Celebration-of-a-Writing-Life.aspx

Free admission.Refreshments will be served.Phone 416. 923.3318, ext. 104 for more information

USA flag Chicago: Exhibit - Light of the winter star -- Dec. 3-26 TOP

Canadian flagToronto: Lysenko CD launch Concert -- Dec. 5 TOP

Canadian flag Toronto: Ukrainian Heritage Day at the Royal Ontario Museum. Rizdvo: A Christmas Celebration -- Dec. 5 TOP
Canadian flag Toronto: Nativity Story performance -- Dec. 18 TOP


Canadian flagСвічка Пам'яті: Канадці відзначатимуть 77 річницю українського ґеноциду -- 22-28 листопада TOP

 "Український Голодомор був злочином століття, про який навіть ніхто не чув."

-- Американський історик Джеймс Мейс

16 листопада 2010 р. -- Вінніпег, Манітоба

Канадці відзначатимуть 77 річницю Голодомору пам'ятними заходами, запланованими по всій країні протягом Тижня Голодомору - 22-28 листопада.

Фокусом цьогорічних відзначень є Свічка Моління або Свічка Пам'яті - свічка, яка за ініціативою Світового Конґресу Українців почала свою подорож у Києві, Україна, в червні цього року. Її полум'я буде продовжувати запалювати свічки по всій Україні та у 33 інших країнах, символізуючи єднання  у вшануванні та освідомлення про злочин проти людства.

Свічка Пам'яті була представлена в Канаді під час проведення ХХІІІ Конґресу Українців Канади, що відбувся у Едмонтоні, Альберта. Оскільки канадці  продовжують  підтримувати живе полум'я,Свічка буде символічним джерелом світла для вшанувань по цілій країні.

Різноманітні доповіді, перегляд фільмів, свідчення очевидців та поминальні служби, що проводитимуться українською громадою з 22 по 28 листопада , мають за мету ознайомити ширші маси з актом ґеноциду супроти українського народу.

Вивішення чорних прапорів у центральних місцях у Ванкувері (Бритійська Колумбія), Оттаві, Гамільтоні, Лондоні, Ошаві, Сент Кетеринсі, Торонті, Віндзорі (Онтаріо) буде даниною поваги мільйонам дітей, жінок і чоловіків, які стали жертвами жорстокої політики ґеноциду тодішнього совєтського режиму.

30 листопада в столиці Канади Оттаві відбудеться Поминальна церемонія, спонсорована Посольством України в Оттаві та Канадсько-Українською Парламентською Групою.

У п'ятницю, 26 листопада, День Пам'яті Голодомору пройде у школах Toronto District School Board та Hamilton-Wentworth Catholic District School Board.

Субота, 27 листопада, ознаменує узаконені урядом Канади Міжнародний День Пам'яті Голодомору та Національний День Пам'яті Голодомору. Канадський народ вшанує пам'ять жертв хвилиною мовчанки о 19 год. 32 хв. (7:32 вечора) і засвітить свічки пам'яті у себе вдома.У неділю, 28 листопада, будуть відправлені Служби Божі у церквах по цілій Канаді.

Із списком заходів по Канаді можна ознайомитися, відвідавши: Голодомор.

Україна пам'ятає - світ визнає!

Ukrainian flag Київ: Турнір "Рівні можливості" -- 5 грудня TOP
Проект « Турнір рівних можливостей» – це зустрічі людей, незалежно від віку, статі, соціального статусу, національності і фізичного стану для обміну ідеями і досвідом спортивної і культурної роботи з інвалідами, молоддю, дітьми, для вивчення гри в Корабельний більярд (для здорових і інвалідів).

На такі зустрічі-турніри запрошуються представники української політики, депутатського корпусу, шоу-бізнесу, дипломати та посли, представники благодійних фондів та організацій, бізнес еліта, представники провідних ЗМІ та люди з обмеженими можливостями для реалізації програми «Спорт як універсальний засіб спілкування людей». Зустрічі передбачають також обмін досвідом,налагодження нових партнерських контактів, створення робочої команди для реалізації спільних проектів.

Мета проекту: показати, що люди з обмеженими можливостями можуть повноцінно розвиватися і на рівні із здоровими людьми приймати участь у спортивних змаганнях; допомогти самоствердитися у даному виді спорту та дати поштовх досягненням в інших сферах життя.

Для досягнення цієї мети чудово підходить такий вид спорту, як Корабельний більярд.

Корабельний більярд це інтелектуальний вид спорту, де важливі точність і розрахунок, а не фізична сила. Більярдний стіл не займає багато місця в приміщені, а технікою гри за лічені хвилини може оволодіти кожен. Гра сприяє цікавому спілкуванню на різні теми.

Детальнішу інформацію (історія гри, правила, фотографії і т.д.) про гру Корабельній більярд Ви знайдете на нашому сайті: www.shipstor.com


11:00 – Церемонія відкриття зустрічі, виступ президента Спортивної Федерації Корабельного більярду України Вишинського Є.В. на тему «Корабельний більярд як універсальний засіб спілкування людей» виступ представників Київської Міської Ради та почесних гостей турніру на тему діючих та запланованих програм допомоги інвалідам в Україні. Інформація про всі заходи дня.

12:00 - Презентація гри Корабельний більярд. Майстер класи від переможців минулорічних турнірів по Корабельному більярду, навчання та тренування перед турніром.

13:00 – Початок турніру

18:00 – Визначення та нагородження грамотами, медалями та призами переможців «Турніру рівних можливостей»

Ukrainian flag Київ: Запрошення на відверту розмову про боротьбу з корупцією -- 25 листопада TOP

«ТОРО» та ВМГО «СМПУ» запрошують на відверту розмову
про боротьбу з корупцією

Шановні колеги!

25 листопада 2010 року з 18.00 до 19.30 у м. Київ Творче об’єднання «ТОРО» та Всеукраїнська молодіжна громадська організація «Спілка молодих політологів України» мають честь запросити вас на зустріч, яка змінить ваше уявлення про корупцію та боротьбу з нею.

Під час заходу його учасники будуть мати можливість те тільки обмінятись досвідом успішної протидії корупції у різних сферах суспільного життя, а й поставити запитання головним громадським антикорупціонерам України та Чеської Республіки.

На ваші запитання відповідатимуть:

  • Радім Буреш, Станіслав Баранек, Петр Янса – представники Transparency International Чехії


  • Олексій Хмара, Алла Волошина - представники Transparency International України.

Під час заходу також буде здійснюватись відеозапис, матеріали якого в рамках проекту «Україна: експертна думка» планується максимально широко розповсюдити серед активістів громадсько-політичного руху в Україні та за її межами. Адже чим більше людей дізнається про успішні та ефективні методи боротьби з корупцію, тим скоріше це явище буде подолано.

Тож до зустрічі!

Реєстрація учасників заходу здійснюється до 13-00 25 листопада за електронною адресою makarova@politua.info або за телефонами:

0 67 611 23 00 (Алла Волошина)
0 67 249 49 67 (Андрій Єременко)

Про місце проведення зустрічі учасників буде повідомлено додатково.

Ukrainian flagКиїв: Ярмарок благодійног печива -- 30 листопада - 5 грудня TOP
Молодіжна ініціатива «КОЛО» в рамках проекту «Волонтери в дії» активізує волонтерський рух в Україні до Міжнародного дня волонтерів. З 30 листопада по 5 грудня у більшості ВНЗ міста Києва* проходитиме «Ярмарок благодійного печива», який об єднає всіх небайдужих та любителів солодкого. У рамках заходу кожен бажаючий може власноруч спекти печиво, пиріг або тістечка та/або продати свої кулінарні витвори на ярмарках печива.

Усі зібрані кошти підуть на відбудову будинку для сім ї Бондарчук (с. Руданське, Вінницька обл.), яка виховує шестеро дітей і в яких пожежа знищила будинок.

Детальна інформація та історія тут: http://www.detdom.info/cm/ua/urgently/16764

4 грудня зібрані кошти будуть передані сім ї Бондарчук, а вже 5 грудня всі учасники заходу матимуть змогу відвідати свято з нагоди закінчення акції. На найактивніших «кулінарів» та «продавців» чекатимуть заохочувальні подарунки та сертифікати.

Для акції ми шукаємо волонтерів та лідерів груп, які допоможуть з випіканням та продажем печива. Зареєструйся волонтером тут: http://bit.ly/anketa_volontera

Графік проекту:

7.11 - 2.12: Реєстрація волонтерів

22.11 - 2.12: Випікання печива, тістечок і т.д.

29.11 - 3.12: Продаж печива.

4.12: Підрахунок грошей, передача отримувачу.

5.12: Event з нагоди закінчення акції, вручення подарунків та сертифікатів.

Інформаційний партнер: «Громадський простір»

*Долучитись можуть всі охочі: провести «Ярмарок благодійного печива» у себе на роботі, в рідному ВНЗ чи місті, серед друзів.


Наталія Лащенко
063 175 66 75

Марія Самойлюк
093 963 86 09

Павло Горак (з питань партнерства)
093 713 5008

Canadian flag Торонто: Зустріч з ректором Національного університету "Острозька Академія" --  1 грудня TOP

USA flag Чікаґо: Виставка - Світло зимової зорі -- 3-26 грудня TOP

Canadian flagТоронто: Cвітова прем'єра та презентація записів на CD «Микола Лисенко — ліричні пісні» -- 5 грудня TOP

Проект «Українські ліричні пісні» має шану запросити


світову прем'єру та презентацію записів на CD

Микола Лисенко — ліричні пісні
в неділю 5 грудня 2010 р.
о 4-ій год. пополудні

ведучий програмою — відомий оперознавець і радіоведучий Стюарт Гамилтон


Моніка Вічер – сопрано
Крістіна Сабо – меццо-сопрано
Майкл Колвин – тенор
Павло Гунька – бас-баритон

Альберт Крайволт – фортепіяно
Даґлас Стюарт – флейта
Роман Борис – віольончеля

Постановка Романа Гурка




Ukrainian flag Київ: Турнір "Рівні можливості" -- 5 грудня TOP
Проект « Турнір рівних можливостей» – це зустрічі людей, незалежно від віку, статі, соціального статусу, національності і фізичного стану для обміну ідеями і досвідом спортивної і культурної роботи з інвалідами, молоддю, дітьми, для вивчення гри в Корабельний більярд (для здорових і інвалідів).

На такі зустрічі-турніри запрошуються представники української політики, депутатського корпусу, шоу-бізнесу, дипломати та посли, представники благодійних фондів та організацій, бізнес еліта, представники провідних ЗМІ та люди з обмеженими можливостями для реалізації програми «Спорт як універсальний засіб спілкування людей». Зустрічі передбачають також обмін досвідом,налагодження нових партнерських контактів, створення робочої команди для реалізації спільних проектів.

Мета проекту: показати, що люди з обмеженими можливостями можуть повноцінно розвиватися і на рівні із здоровими людьми приймати участь у спортивних змаганнях; допомогти самоствердитися у даному виді спорту та дати поштовх досягненням в інших сферах життя.

Для досягнення цієї мети чудово підходить такий вид спорту, як Корабельний більярд.

Корабельний більярд це інтелектуальний вид спорту, де важливі точність і розрахунок, а не фізична сила. Більярдний стіл не займає багато місця в приміщені, а технікою гри за лічені хвилини може оволодіти кожен. Гра сприяє цікавому спілкуванню на різні теми.

Детальнішу інформацію (історія гри, правила, фотографії і т.д.) про гру Корабельній більярд Ви знайдете на нашому сайті: www.shipstor.com


11:00 – Церемонія відкриття зустрічі, виступ президента Спортивної Федерації Корабельного більярду України Вишинського Є.В. на тему «Корабельний більярд як універсальний засіб спілкування людей» виступ представників Київської Міської Ради та почесних гостей турніру на тему діючих та запланованих програм допомоги інвалідам в Україні. Інформація про всі заходи дня.

12:00 - Презентація гри Корабельний більярд. Майстер класи від переможців минулорічних турнірів по Корабельному більярду, навчання та тренування перед турніром.

13:00 – Початок турніру

18:00 – Визначення та нагородження грамотами, медалями та призами переможців «Турніру рівних можливостей»

Canadian flag Торонто: Різдвяна Історія -- 18 грудня TOP

Ukrainian flagЛьвів: інтернет-форум «іCamp» -- 27 листопада TOP
27 листопада 2010 місто Львів перетвориться на центр інновацій та прогресу, зібравши фахівців інтернет-галузі у готелі Супутник (м. Львів, вул. Княгині Ольги, 118) на масштабний інтернет-форум «іCamp».

Слоган конференції - "Використай можливості Інтернет на повну!"

Мета конференції:

  • Передати досвід успішних українських інтернет-проектів.· Популяризація сучасних підходів до громадянського активізму через Інтернет.
  • Обмін досвідом та ідеями щодо збільшення обсягів продажу через Інтернет.
  • Обговорення як Інтернет впливає на суспільство в наш час.
  • Для кого конференцiя?· Підприємці, що хочуть почати продавати більше через Інтернет.· Журналісти і блоггери, які хочуть здобути славу “Української Правди”.
  • Інтернет-підприємці, котрі створюють свій продукт/сервіс і хочуть його просунути.
  • Web-майстри і студії, які хочуть розібратись з новими технологіями чи працювати на експорт.
  • Новатори, котрі не хочуть відставати від Заходу в використанні Інтернету в повсякденному житті.
  • IT-спеціалісти, що розробляють інтернет-проекти.
  • Громадські організації, які можуть почути вдалі приклади роботи та розширення сфери свого впливу он-лайн.

Організатором форуму виступає Lviv StartUp Club.

Головний інформаційний партнер – Львівська міська рада.

Співорганізатори форуму – Агенство інтернет-реклами adPrime та Клуб Ділових Людей.

Докладна програма конференції - http://icamp.lviv.ua/program/

Участь у форумі дає Вам неймовірні можливості для Public Relations, нових корисних знайомств з колегами, однодумцями та обміну з ними особистим неоціненним досвідом. Ви дізнаєтесь про нові ефективні технології просування своєї організації, а також отримаєте змогу налагодження співпраці з редакторами інтернет-сайтів (zik, vgolos, kpmedia). Тепер Ваша громадська організація точно зможе впевнено сказати про себе вголос!

Ми пропонуємо всім учасникам даної розсилки приємний бонус: промо-код NGO012,

який при реєстрації (http://icamp.lviv.ua/register/) надає знижку 10% на участь у форумі.

Йдучи назустріч нашим потенційним учасникам, ми розробили додаткову спеціальну пропозицію для активних громадських організацій.

Якщо Ви зацікавлені долучитися до участі в нашому інтернет-форумі iCamp 2010, просимо

повідомити Голову Оргкомітету Ростислава Чайку зручним для Вас способом.

Будемо надзвичайно раді співпраці з Вами!

Контактна інформація:

Головна оргкомітету конференції
Ростислав Чайка
e-mail : rchayka@gmail.com
мобільний : 050 522 88 75

Ukrainian flag Київ: Перший міжнародний Форум з франчайзингу -- 2-3 грудня TOP

Франчайзинг є однією з найкращих бізнес моделей в світі, яка надає можливість успішно розвивати малий та середній бізнес (МСБ).

Форум об’єднає фахівців в області франчайзингу, гостинності та інфраструктури, професіоналів з інвестиційних проектів та правових аспектів, держслужбовців України, представників з міжнародних організацій, експертів і керівників бізнесу України, Казахстану, Нідерландів, Великої Британії, Росії, Італії, Білорусії та інших країн, а також, звісно, підприємців малого та середнього бізнесу. На Форумі  іноземні представники із задоволенням поділяться особливостями виходу на їхні ринки.  Крім того, Ви дізнаєтеся як вибудовувати свої відносини з партнерами, мінімізувати ризики при виборі франшизи, основні питання, які необхідно задавати майбутнім партнерам і багато іншої корисної інформації, яка дозволить попередити проблеми ще на етапі переговорів з потенційними партнерами.

Дата та час: 2-3 грудня 2010

Місце проведення: м. Київ, Готель «Radisson»

Кількість учасників:100-150

Формат: бізнес

Цільова аудиторія: Підприємці, Інвестори, Фінансово-інвестиційні компаній, Державні установи, Міжнародні організації, НУО, Журналісти

Учасники: оператори та фахівці франчайзингового ринку Казахстану, Нідерландів, Великої Британії та України, представники уряду України, підприємці та компанії України.

Можливі варіанти участі:1.експонент, 2.відвідувач, 3. партнер, 4. спікер

Цілі Форуму:

  • надати важливу інформацію про потенціал ринку України;
  • сприяти операторам ринку у  розвитку бізнесу в Україні та вихід на інші ринки;
  • популяризація франчайзингу в Україні;
  • сприяння  формуванню  і  розвитку  малого та середнього бізнесу;
  • створення нових робочих місць, запобігання безробіттю

Організатори:ВГО «Федерація з розвитку франчайзингу, гостинності та інфраструктури в Україні» за сприянням АТП та  за інформаційної підтримки різноманітних ЗМІ та інформ-агентств.

Програма заходу: вкрай розгалужена, оскільки включає в себе як робочі стенди операторів з франчайзингу, де ви зможете безпосередньо поспілкуватися з іноземними франчайзерами; так і конференції на протязі дня, де Ви зможете отримати корисні поради для бізнесу від представників уряду, діючих франчайзерів та експертів.

Висвітлення в ЗМІ: Форум буде широко висвітлений у ЗМІ на телебаченні, радіо, інформагентствами та в Інтернеті. Планується більше 30 прямих репортажів і більше 300 посилань. Матеріали Форуму будуть опубліковані спеціалізованих виданнях, журналах, книгах, Інтернет ресурсах.

За додатковою інформацією з питань участі та програми Форуму звертайтесь за телефоном:

+38 044 227 70 31
+38 044 227 70 31     

e-mail: chief@fdf.org.ua

Canada: UCCLF Holodomor-related civil liberties award deadline is TUESDAY, Nov. 30 TOP
This is a reminder that the deadline for this year's Civil Liberties Opinion-Editorial Award is Tuesday, Nov. 30.

It is worth $1,000, and it's open to any high school or post-secondary student in Canada.  The award will be presented for an English- or French-language opinion-editorial based on a Holodomor theme. Conditions, detailed information, and application forms available at:


All inquiries can be directed to scholarships@ucclf.ca

Good luck to all!
Andriy Harasymiw UCCLF Scholarships Director

New US documents could feature in Demjanjuk trial (with clarification from defense attorney of John Demjanjuk, Ulrich Busch) TOP
November 16, 2010

David Rising

Though Ukrainian-born Demjanjuk, 90, denies having ever served as a Nazi death camp guard, he had his U.S. citizenship revoked in 1981 after the U.S. Justice Department alleged he hid his past as the notorious Treblinka death camp guard "Ivan the Terrible."

He was extradited to Israel, where he was found guilty and sentenced to death in 1988, but the conviction was overturned five years later as a case of mistaken identity.

In a 1993 review of the American denaturalization hearing that led to the extradition to Israel, a federal U.S. appeals panel concluded that the Office of Special Investigations engaged in "prosecutorial misconduct that seriously misled the court."

It said the office failed to disclose exculpatory information - including statements of Ukrainian guards at Treblinka who "clearly identified" another man as "Ivan the Terrible" - to the defense in a timely fashion due to a "win at any cost" attitude.

The Department of Justice report made public Saturday said the Office of Special Investigations' handling of the Demjanjuk case was "the greatest mistake it ever made."


Complete article:

Clarification from defense attorney of John Demjanjuk Ulrich Busch

For Sobibor John was in jail in Israel for 7 1/2 years, 1 year in jail in USA, 1.5 years in jail in Germany. That together is 10 years.

Defense attorney Ulrich Busch's argument is: For Sobibor John Demjanjuk was already in jail for 10 years and that is why Germany has no moral and legal right, to bring him to court again for Sobibor and to keep him in jail.

According to § 51 of the German criminal code Germany has to count the time in Israel and the USA. Since John Demjanjuk has now been behind bars for 10 years for Sobibor, there is no right to keep him in jail any longer.

Canadians drawn to black flag installations TOP

November 18, 2010-Winnipeg, Manitoba

On the 77th anniversary of the famine genocide in Ukraine 1932-33

Flag installations in eight Canadian cities will honour the memory of the victims who senselessly perished in the Holodomor, famine-genocide of 1932-33. 

Installations in Vancouver, B.C. and the Ontario cities of Ottawa, Hamilton, London, Oshawa, St. Catharines, Toronto and Windsor, will pay tribute to the millions of children, women and men who were victims of the Soviet regime's ruthless genocidal policy.   

33 black flags symbolize the year the famine reached its peak.  They also represent the Ukrainian nation standing collectively with other nations who have known genocide and vowing to never be silent about such atrocities.

Situated in visible city locations, the installations attract individuals who stop to learn more about this crime against humanity. 

National Holodomor Awareness Week is November 22-28. 

For a list of events across Canada please visit Holodomor Events 2010.

Ukraine remembers - the World acknowledges

Harper stands tall on Ukraine's Holodomor TOP

November 17, 2010

Lubomyr Luciuk

“The bottom line is that Stalin, Molotov, Kaganovich and their ilk were convinced that the Ukrainian peasants as a group were ‘enemies of the people’ who deserved to die. That was enough for the Soviet leadership; that should be enough to conclude that the Ukrainian famine was genocide.”
  --- Stanford professor Norman Naimark, Stalin’s Genocides.


I witnessed an odd event recently. A statesman stood hallowing a genocide’s victims in the country where it occurred while its president ignored the ceremony, insisting there was no genocide.

Canada’s prime minister, Stephen Harper, showed respect for Ukraine’s dead. Viktor Yanukovych, Ukraine’s president, did not. Reportedly, he has never entered the Kyiv museum to the Holodomor, the Great Famine of 1932-1933 in Soviet Ukraine.

Yet Mr. Yanukovych’s behaviour was all but ignored while Mr. Harper’s words became the story. When he said “almost” 10 million people starved, roughly Canada’s population in 1933, his critics accused him of poppycock. Scything several million off the death toll they insisted only a few million perished, a lesser booboo.
Scholarly estimates of Holodomor-related deaths do vary. A credible study by Jacques Vallin, one of France’s leading demographers, concluded that 2.6 million died of hunger. To this he added a crisis birth deficit of 1.1 million and about a million more transported to the Gulag - 4.6 million lives lost to Soviet Ukraine over a year. Even this conservative figure places the Holodomor alongside the Shoah as one of history’s greatest crimes against humanity. From a Canadian perspective think of everyone in Toronto starving between today and next Thanksgiving. Or, using Professor Robert Conquest’s calculation of 17 people dying every minute, 25,000 per day at the famine’s height, reflect on how 17 men, women and children died of hunger between the time you began this article and got to this line. At that rate of mortality my hometown of Kingston would be emptied of souls in a week.

Every serious student of the Soviet Union accepts that a famine occurred in 1932-1933 – a consequence of Communist policies, not a bad harvest - and that millions could have been saved but were instead left to die. But was it genocide? Given the blockade of Soviet Ukraine’s borders to prevent aid coming in, or anyone leaving, the significant grain exports that continued despite official knowledge of catastrophic famine conditions, the wholesale confiscation of all foodstuffs from Ukrainian lands, and how the Soviets and their shills orchestrated a campaign of Holodomor-denial for decades, the answer is certainly yes. In Stalin’s Genocides Stanford professor Norman Naimark writes: “The bottom line is that Stalin, Molotov, Kaganovich and their ilk were convinced that the Ukrainian peasants as a group were ‘enemies of the people’ who deserved to die. That was enough for the Soviet leadership; that should be enough to conclude that the Ukrainian famine was genocide.” Dr. Raphael Lemkin, the “father of the  [UN] Genocide Convention” thought so too. In 1953 he spoke of this famine as part of a genocidal Soviet campaign targeting the Ukrainian nation.

Given Yanukovych’s servile catering to the Kremlin’s Holodomor-denying yarn I might have quit Ukraine in despair but for an encounter at a popular Ukrainian-cuisine restaurant.  A young mother and daughter, visiting from France, were taking lunch with an 8-year-old lad, their Kyiv cousin. We shared a table. The boy was practicing French but, overhearing us, tried his English. I asked what he wanted to do: “Study at Cambridge!” What subjects? “History and Mathematics.” Had he been abroad? “Yes, to Paris.“ Which city did he prefer? “Both are nice but I’ll take Kyiv. I’m Ukrainian, after all.”

I’d bet he gets to Cambridge. There’s hope. No matter what Moscow’s men still attempt millions of Ukrainians are now living, working, and studying abroad. More leave daily. Some will learn Ukraine’s history better in the Diaspora than they are today permitted to in their own homeland. Many will return and won’t be fooled again. So Mr. Yanukovych is slated for the dustbin of history while the Honourable Mr. Harper can stand proud. He placed Canada in the ranks of the righteous few among nations who recognize the Holodomor as genocide and thus confound those who won’t – the perpetrators and their issue, who remain unclean, perhaps forevermore.

Lubomyr Luciuk is a professor at the Royal Military College of Canada and co-editor of Holodomor: Reflections on the Great Famine of 1932-1933 in Soviet Ukraine (Kashtan Press, 2008)

Russia among six nations to decline invitation to dissident Liu Nobel gala

OSLO | Nov 18, 2010

Liu Xiaobo - dissident Nobel Prize winner  
Walter Gibbs

Six countries declined invitations to the December 10 Nobel Peace Prize ceremony for jailed Chinese dissident Liu Xiaobo after an unprecedented campaign by China to sabotage attendance, the Norwegian Nobel Committee told Reuters.

The six nations that declined are Russia, Kazakhstan, Cuba, Morocco, Iraq and China itself.

Complete article: http://uk.reuters.com/article/idUKTRE6AH34320101118


The biggest health care firm in South Africa has been charged with cooperating with an Israeli-linked organ trafficking syndicate. TOP

The South African government said that the head of the Netcare company and a director of the St. Augustine's Hospital in Durban, Richard Friedland, had been aware of illegal kidney trade at the hospital, but "nevertheless permitted these operations" to take place, South African daily The Times reported on Wednesday.

The police said that wealthy Israelis paid organ dealers between 2001 and 2003, the year when the ring was exposed, the German Press Agency (DPA) reported.

"Israeli citizens in need of kidney transplants would be brought to South Africa for transplants at St. Augustine's Hospital," read the charge sheet.


An Israeli middleman, named Ilan Perry, received between USD 97,676 and USD 118,607 to arrange for the operations.

This is while, those who provided the kidneys were paid approximately between USD 6,000 and USD 20,000.

Five notable South African physicians, working in Durban have also been charged in the illegal organ-trafficking case.


According to the report, some 25,000 Ukrainian children had been brought into Israel over the past two years to be used by Israeli medical centers for their "spare parts."

The Israeli military is also accused of stealing the organs of Palestinian prisoners.

Complete article: http://www.presstv.ir/detail/143002.html

UCC Congratulates the Canadian Ethnocultural Council TOP
Winnipeg, Manitoba -- November 17, 2010

The Ukrainian Canadian Congress congratulates the Canadian Ethnocultural Council on its 30th anniversary.

"As a founding member of the Canadian Ethnocultural Council, the Ukrainian Canadian Congress has embraced and promoted our shared objectives in ensuring the preservation, enhancement and promotion of the cultural heritages of Canadians," stated Ukrainian Canadian Congress National President Paul Grod. "We have worked together over the years to remove the barriers that prevent some Canadians from participating fully and equally in society."

The UCC participated in the recent CEC gala held on Oct. 30th and in the Biennial General Assembly on October 31, 2010. "On behalf of the Congress we would like to congratulate Dominic Campione, chair of the 30th anniversary gala for his leadership.

The founding fathers of the CEC included two UCC National Presidents, Mr. Serge Radkewycz Q.C. and the late John Nowosad. Past presidents include former UCC Presidents Oleh Romaniw and Dr. Dmytro Cipywnyk.

The UCC congratulates the new president, Mr. Lou Sekulovski, Executive and Board of Directors elected at the general assembly.

The General Assembly passed the following resolutions:

The Canadian Ethnocultural Council (CEC) hereby resolves at its 15th Biennial Congress to mandate the CEC Executive to engage its members in a strategy and planning process regarding the future direction of the CEC.

The Canadian Ethnocultural Council hereby resolves at its 15th Biennial Congress to support the National Congress of Italian Canadians and the Italian Canadian community in advancing the recognition of the injustices that were done to persons of Italian origin through the "enemy alien" designation and internment during the Second World War and supports the adoption of Bill C-302 the Italian-Canadian Recognition and Restitution Act.

For more information on the Canadian Ethnocultural Council please visit: CEC.


Mr. Lou Sekulovski, (United Macedonians Organization of Canada)

Ms. Diane Dragasevich, (Serbian National Shield Society of Canada)

Ms. Gita Nurlaila, (Indonesian Canadian Congress)

Ms. Athina Charalambides, (Cypriot Federation of Canada)

Youth Forum Chairperson
Ms. Lisa Nguyen, (Vietnamese Canadian Federation)

Mr. Hratch Aynedjian, (Armenian National Federation of Canada)

Dr. Yvonne Bogorya-Buczkowski, (Canadian Polish Congress)

Mr. Dominic Campione, (National Congress of Italian Canadians)

Mr. Emmanuel Dick, (National Council of Trinidad and Tobago Organizations in Canada)

Mr. Mike Neroulas, (Canadian Hellenic Congress)

Past President
Mr. Peter Ferreira (Portuguese Canadian National Council)

Moscowâ's new agglomeration plan threatens non-Russian republics TOP

Nov. 17, 2010

Paul Goble

Officials in the Kremlin and the Russian government are preparing to seek the transformation of the map of Russia, creating 20 giant super-regions centered on major urban agglomerations on top or or in place of the 83 existing federal subjects, in response to demographic and economic problems and to promote modernization.

But the grandiose nature of the plan, which some experts have already dismissed as a campaign stunt by President Dmitry Medvedev intended to show that the country is not moving toward a new period of stagnation, is certain to provoke a political firestorm if the powers that be at the center try to introduce it quickly.


Many Russian commentators are already expressing extreme skepticism. Andrey Buniich, the president of the Union of Entrepreneurs, said that the whole plan smacked of Khrushchevian overreaching and the time of the creation of the sovnarkhoz system, something that further undermined the Soviet economy.

And he suggested that “our government [which] cannot deal with much less complicated tasks suddenly is taking up the rearrangement of the entire countries, building 20 super cities” and so on. Given the improbability of the realization of these ideas, Bunich said, it appears that this is an effort to distract attention of people from real problems.

“It is understood that the task is beyond our capacity, but it is possible to talk about it, to open unending discussions … in a word, instead of improving the economy and dealing with real economic reforms, today’s powers that be are occupying themselves with administrative creativity,” something that will do no one any good, including them.

Meanwhile, Mikhail Delyagin, director of the Moscow Institute of the Problems of Globalization, said that the plan recalls “the history of the Byzantine Empire,” which died when its rulers pulled back to the single city of Constantinople and the rest of the empire fell away and the whole enterprise passed into history.


Paul Goble is a longtime specialist on ethnic and religious questions in Eurasia, he can be contacted directly at paul.goble@gmail.com. You can read all his blog entries at http://windowoneurasia.blogspot.com/

Complete article:

Україна і Голодомор у графіці італійського художника TOP
10 листопада 2010

Алла Лазарєва

Обкладинка книги 'Українські зошити'

Україною, яка з невідомого уламка СРСР наповнилася для Іґорта живими людьми і розповідями - зокрема, про Голодомор У Франції вийшла друком книга коміксів "Українські зошити (спогади про радянські часи)". Автор - відомий італійський художник Іґорт - уже розпродав 10 000 примірників цієї книги в Італії. Незабаром збірка ілюстрованих оповідей і споминів українців про недавнє минуле вийде в світ англійською, німецькою та іспанською мовами.

За відгуками фахівців та аматорів жанру, Іґорт є одним з найпомітніших італійських художників, які спеціалізуються на коміксах. Він має численні призи, власне видавництво, а також - репутацію автора захоплюючих мальованих детективів.


Україна: шок і відкриття"Українські зошити" - принципово новий для автора жанр. У інтерв'ю Бі-Бі-Сі він сказав, що в його творчому житті вперше так сталося, щоб тема несподівано зацікавила настільки, що змусила на якийсь час відмовитися від решти творчих планів.


Іґорт каже, що та поїздка докорінно поміняла його плани: "Коли я поїхав до України, то мав спочатку зовсім інший проект. Я цікавився будинком в Ялті, в якому жив Чехов. Але щойно я приїхав до вашої країни, я відчув справжній шок від того, що побачив та почув. Зі мною вперше таке сталося. То було дивно, ніби внутрішній вибух... І я тоді подзвонив своєму видавцеві і сказав, що хочу робити іншу книгу."

Невідомий ГолодоморПриголомшуючою новою інформацією стала для Іґорта тема Голодомору. До приїзду в Україну він ніколи не чув про штучний голод, організований комуністичною владою тодішнього СРСР, що забрав життя мільйонів українців.


Упродовж двох років Іґорт облаштувався в Дніпропетровську. Весь цей час він мандрував містами й селами Східної та Південної України. Художник зауважив, що по цих регіонах радянський спосіб мислення та бачення світу і нині визначає життя людей.


Ілюстрована історія подорожей Україною, яка з невідомого уламка СРСР наповнилася для Іґорта живими людьми і розповідями - зокрема, про Голодомор

"Українські зошити", за визначенням самого автора, - це історія з маленької літери. Інакше кажучи - це кілька портретних замальовок під спільною палітуркою.

Герої твору - звичайні, переважно літні люди, які розповідають про своє життя. Більшість інтерв'ю починалися просто на вулиці.

Кафка б ридав"Якось побачив на вулиці стареньку. Було мінус 19, а вона зі своєю паличкою на виході з великої крамниці пропонувала людям зважитися на своїх старих терезах. На всіх - по 200 кілограмів одягу, хто ж схоче перевіряти свою вагу? Та бабуся була ніби втіленням безпорадності. Коли вижити - надзвичайно важко."

Італійський художник зауважив, що закінчивши роботу над "Українськими зошитами", він краще зрозумів символіку Франца Кафки. На його думку, описаний письменником абсурд "не такий вже й вигаданий".

Водночас Іґорт зазначив, що така здатність протистояти труднощам в житті, яку він побачив в Україні, "навряд чи існує в будь-якій іншій країні світу".

Канадці зацікавлені ідеєю встановлення прапорів з нагоди 77 річниці Голодомору-ґеноциду в Україні 1932-33 рр. TOP

18 листопада 2010 р., Вінніпег, Манітоба

Відбудеться встановлення прапорів у восьми канадських містах для вшанування пам'яті жертв, які безглуздо загинули протягом Голодомору-ґеноциду 1932-33 рр.

Встановлення прапорів у Ванкувері (Бритійська Колумбія), а також у містах Оттава, Гамільтон, Лондон, Ошава, Сент Кетеринс, Торонто і Віндзор (Онтаріо) є даниною пошани мільйонам дітей, жінок і чоловіків, які стали жертвами жорстокої політики ґеноциду совєцького режиму.     

33 чорних прапори символізують рік, коли голод  досяг своєї епопеї. Вони також представляють українську націю, яка стоїть в одному ряду з іншими націями, що потерпіли від ґеноциду, присягаючись ніколи не мовчати про такі звірства.

Прапори будуть розташовані у видних місцях. Вони привертатимуть увагу випадкових перехожих, котрі зупиняються, щоб більше дізнатися про цей злочин проти людства. 

 Всеканадський тиждень пам'яті Голодомору - 22-28 листопада 2010 р.

 Із списком заходів по Канаді можна ознайомитися, відвідавши: Голодомор.

Україна пам'ятає - світ визнає!

ЄНП висловлює жаль з приводу недемократичного проведення виборів, а також через угоду про співпрацю між Європейськими Соціалістами та правлячою партією TOP

Брюссель, 19 листопада 2010

Політична Асамблея Європейської народної партії (ЄНП) сьогодні одноголосно ухвалила резолюцію, в якій засудила недемократичне проведення останніх місцевих виборів в Україні, а також висловила жаль з приводу створення альянсу між Європейськими Соціалістами та правлячою Партією регіонів:

«Ухвалення цієї резолюції підкреслює загальне розчарування нашої політичної родини тим, як було проведено місцеві вибори в Україні. Ми також глибоко розчаровані сумнівною роллю Європейських Соціалістів у їхніх намаганнях виконати політичну угоду з Партією регіонів,» - заявив Президент ЄНП Вільфрід Мартенс.

Повний текст резолюції:

ЄНП засуджує те, як було проведено місцеві вибори в Україні

Європейська народна партія (ЄНП) висловлює своє глибоке занепокоєння тим, як було проведено місцеві вибори в Україні. Повідомлення від спостерігачів за виборами і висновки поважних міжнародних організацій та урядів, включаючи уряд Сполучених Штатів та Верховного представника ЄС з питань зовнішньої і безпекової політики Кетрін Ештон, вказують на те, що місцеві вибори 31 жовтня 2010 не відповідали належній практиці організації та проведення виборів, а також не відповідали стандартам відкритості та чесності.

Президент Віктор Янукович та український уряд знову провалили вирішальний тест на демократію. Ми засуджуємо все більш авторитарні тенденції та політику в Україні, які суперечать заявленим європейським прагненням країни. ЄНП висловлює глибокий жаль щодо регресу демократичних стандартів. 

Тепер зрозуміло, що місцеві вибори 31 жовтня  не були ані рівними, ані чесними, ані вільними, ані прозорими. Відбувались постійні порушення визначених ОБСЄ стандартів демократичних виборів.

Експертні оцінки вказують на те, що влада спробує використати таку ж саму змішану виборчу систему на майбутніх парламентських виборах, але саме ця система стала найбільш кричущим порушенням, яке використовувалось на користь кандидатів від влади. Ці вибори продемонстрували відсутність рівних правил гри для всіх політичних партій, які беруть участь у виборах. Спільна заява опозиційних сил України демонструє, що українська влада не дотримується демократичних цінностей та належних стандартів проведення виборчої кампанії та самих виборів. Під час виборчої кампанії, у день виборів та під час встановлення результатів повідомлялось по численні порушення. Найбільшій опозиційній партії «Батьківщина» відмовили в участі у виборах у Львівській та Київській областях, а також великій кількості міст та районів в Луганській, Тернопільській, Кіровоградській та Донецькій областях. Також повідомлялось про масові фальсифікації у Луганську, Харкові та Одесі.

Парламент вніс зміни до закону про місцеві вибори без публічного обговорення. Ці зміни, які було внесено буквально напередодні самих виборів, сприяли непропорційному представництву членів правлячої коаліції у виборчих комісіях. Крім того, вони призвели до вибіркової реєстрації кандидатів територіальними виборчими комісіями, та сприяли ігноруванню деякими особами виборчого законодавства для створення перешкод участі окремих кандидатів у виборах. Влада та правоохоронні органи не відреагували належним чином на погрози та адміністративний тиск, який чинився на кандидатів та членів комісії. Крім того, члени виборчих комісій здійснювали недостатній нагляд за безпекою та друком виборчих бюлетенів; а неналежна організація у день виборів та порушення під час підрахунку голосів та встановлення результатів позначились на результатах виборів у деяких округах.

Нажаль, так і не було усунуто неприпустимий конфлікт інтересів чинного голови Служби безпеки України, який одночасно є власником найбільшого медіа-холдингу країни та членом Вищої ради юстиції, відповідальної за призначення та звільнення суддів.

Наші найгірші побоювання, висловленні в Резолюції ЄНП по Україні від 13 вересня 2010 року, справдились. Виборча кампанія та проведення виборів стали навіть гіршими, ніж очікували ми та спостерігачі. Влада використали масштабний адміністративний ресурс для підтримки правлячої партії та своїх кандидатів.

Спроби чинної влади заперечити негативні факти і створити видимість державних органів, які імітують демократичну політику, викликають занепокоєння. Справжню демократію відстоюють вчинками, а не словами. Всі поважні міжнародні спостерігачі прийшли до висновку, що чинний уряд не вагаючись приступив до придушення громадянського суспільства та політичних опонентів, а також концентрації влади в своїх руках. Загроза авторитаризму викликає глибоке занепокоєння, тому ми ще раз закликаємо українську владу визнати це та покласти край антиєвропейській, антидемократичній політиці та практикам. 

Дана резолюція буде передана Президентам Європейської Ради, Європейської Комісії та Європейського Парламенту напередодні Саміту Україна-ЄС, який має відбутись 22 листопада 2010.

ЄНП є найбільшою і найбільш впливовою європейського рівня політичною партією правоцентристською, яка в даний час включає 73 партії-члени з 39 країн, президенти Комісії, Ради та Парламенту, 14 ЄС і 6 які не входять до ЄС глави держави і уряду, 13 членів Європейської Комісії і найбільша група в Європейському парламенту.

Лист СУОА до Януковича висловлює обурення з приводу демонтування пам’ятної дошки Патріарха УГКЦ Йосифа Cліпого TOP

20-го листопада 2010

Президенту України
Віктору Федоровичу Януковичу
Київ, Україна

Пане Президенте!

Українська громадськість Австралії висловлює своє глибоке обурення з приводу демонтування пам’ятної дошки, встановленої на честь Патріарха УГКЦ Йосифа Cліпого у Харкові і закликає Вас негайно засудити цей вчинок та вимагати повернення дошки на своє місце.

Святійший Патріярх Йосиф у 1961 році потрапив на Слобожанщину мимоволі, коли його етапом переправляли з Галичини до мордовських таборів. На цьому довгому шляху його помістили до так званого «Тюремного замку» — пересильної в’язниці по вулиці Малиновського, 5, де він пробув кілька тижнів.

Цей непересічний факт, хоч і увійшов в історію міста, проте з відомих причин тривалий час замовчувався. У 2005 році, напередодні проведення у Харкові наради Cвітового Конгресу Українців з ініціативи патріотичних громадських організацій міста та української діаспори і був встановлений цей пам’ятний знак.

Якщо ж урахувати той факт, що ініціатором встановлення пам’ятного знака Йосипу Сліпому виступив також і Світовий Конгрес Українців, то наказ про її демонтаж навряд стане подією не лише місцевого значення.

Після встановлення дошки у 2005 році через якийсь час вона раптом була знята. Активісти встановили нову дошку, щоб зберегти пам’ять про видатного релігійного та національного діяча, спогади і свідчення якого не дають забути страждання народу в таборах, гори трупів та ріки крові тих, які обстоювали Божу правду у період московсько-комуністичної влади.

Пане Президенте!

Те, що сталося у Харкові – це ганьба не лише тим, які здійснили цей злочин високопосадовцям в державі, які ніяк не відреагували на ці брутальні дії. Ні Ви ні Голова CБУ не зайняли становище щоб повернути дошку.

Нема нічого гіршого, коли сама влада старається стерти пам’ять про тих, в тому числі й Патріярха Йосифа Cліпого, хто був готовий віддати все, щоб зберегти в народі любов до Бога та національну гідність.

Патріярх Йосиф страждав у концтаборах, терпів муки тортур і знущань, але вийшовши з тюрми почав відбудовувати УГКЦ, плекати своє стадо по цілому світу, в тому числі і в Aвстралії, яку він відвідував кілька разів.

Ця постать знана і шанована у цілому світі, і раптом українофоби в українській державі приймають злочинне рішення і демонтують меморіальну дошку!

Закликаємо Вас сказати своє слово в цій справі, засудити тих, хто здійснив цей злочин та вимагаємо негайно повернути дошку.

Cлово і діло за вами, пане Президенте!

За Управу CУОA

Cтефан Романів -- Голова
Юрій Федишин --Cекретар

3-11 Russell Street
Essendon Victoria 3040

PO Box 251
Essendon Victoria 3040

ABN 40 104 855 692

tel (03) 9375 1781
fax (03) 9326 1065

Joint textbook on absurd? TOP



From the standpoint of the depatriotization apologists, the 19 years of Ukrainian national independence form the biggest obstacle in accepting the “only correct” notion of Slavic-Orthodox-Soviet-Russian unity — the one we receive from across our northwestern border. The trouble is that over this period a whole generation has formed that takes its homeland as given and regards its national history as a value in itself.


Perhaps all of today’s opponents to reforms in science, education, and ideology are actually determined to instill this don’t-give-a-damn attitude towards the Ukrainian past. The years that have elapsed after the Maidan have caused a mass psychological trauma for half of the Ukrainian population. This experience is now turning into the victor’s revenge, as the triumphant political force has forgotten nothing, but nor has it learned any lessons. Had they learned at least Kuchma’s quasitolerance and healthy objectivisim, they would have acted differently. Instead, we are witness to an attempt to delete pages from Ukrainian history, ones written in sweat and blood of all those who fought for national independence.


Nothing forgotten, nothing learned


Significant events in Ukrainian history have started being left out of the history textbook for Grade 5, meant for children between 11 and 12 years of age, when one is especially susceptible and sensitive to basic information about one’s country. The first impression is commonly the strongest one, so this factor was taken into account. This new history textbook offers no information about the Kruty heroes, the Sich Riflemen, Stalin’s terror, the Holodomor genocidal famine, the OUN-UPA struggle (in any context), the dissidents, the democratic movement of the 1980s-1990s, let alone the Orange Revolution. It emerges as a corpse, dissected, processed, stitched up by the pathologist and his team, then dressed up by the mortician. One of the formal arguments for this publication is the alleged “duplication of data,” that these historical events will be studied at greater depth at the institutions of higher learning. With regard to the Orange Revolution, it is pointed out that it is “necessary to distance ourselves from disputable matters in the recent past.” Most such corrections, according to the textbook author, Viktor Mysan, concern the role played by Russia in the Ukrainian lands — with an eye to avoid any disputable matters with Ukraine’s Big Brother. In other words, the Battle of Konotop, the Baturyn slaughter, and Valuev Circular are taboo subjects from now on. The question is what comes next? What about the history textbooks for the seventh graders and upward? What about college and university textbooks? So far, the overall impression is that the obsolete “nationalistic concepts” are being discarded gradually, that the process will take between one and two years. But there is another logical question: How about facts that are found even in Soviet textbooks, like Ukrainian culture being persecuted under the Romanov dynasty or serfdom enforced in Left-Bank Ukraine? How is one to interpret what happened in 1917-20, the Red Terror? In other words, there is no way to revive the Soviet history textbook, so the author of the new version will have to think up something new. It is precisely here that speculations on a joint historical concept begin.


In Russia, this opinion is voiced by Sergei Markov, deputy chairman of the Russian State Duma’s committee on civic associations and religious organizations, a well-known champion against nationalism and bourgeoisie, a devotee of Natalia Vitrenko’s ideology. He proposes a joint commission, rooted in Ukraine’s Party of Regions and United Russia, to work out a “single approach to history.” Needless to say, this commission must be like the one meant to “counter attempts to harm Russian interests by falsifying history,” which is acting as an Inquisitor and overseer of the newly revived Orthodoxy-autocracy-nationality triad, as directed from Russia’s leadership. Russian MP Markov is still on this commission, and being an “impassioned commissar,” he knows exactly what worldviews have to be hammered into Little Russian heads. He is mainly quoted as saying that “What’s happening to the Ukrainian history textbooks is a nightmare. This situation has crossed all lines, so much so that those who signed these textbooks for publication should have long been dealt with by the prosecutor’s office. This a criminal case. There are no history textbooks, anywhere in Europe, where the Orange satanic idea is put forth.”

In another, more characteristic instance, Markov, just like Tabachnyk, points to Europe as a case study in tolerance, with both being only too well aware that European standards and Russia’s great-power chauvinistic-civilizing ideology are worlds apart.

Volodymyr Semynozhenko, former Deputy Prime Minister for Social Affairs of Ukraine, seems to have adopted a more moderate tactic. When the matter of a joint textbook was first raised in May 2010, he said that the Ukrainian government wasn’t planning a Ukraine-Russia publication dealing with history, but that it was worth discussing “complicated issues” relating to both countries’ past, adding that “there will be Ukrainian history textbooks in Ukraine and Russian history textbooks in Russia.” Well he might say so, having gone through Kuchma’s school of “multivectoral” ideology. A month later, Semynozhenko was shown the door, in appreciation of what he had said. Among other things, he was accused of banning the Ukrainian dubbing of Russian movies. I would be loath to eulogize this former deputy prime minister in charge of the social sphere, but the current absence of this ministerial post speaks for itself. Tabachnyk is all we have.

Says Dmytro Tabachnyk, Minister of Education and Science of Ukraine: “First, we must regard all historical events that have taken place in today’s Ukrainian territory as part and parcel of Ukrainian history. Second, we must discard ethnocentrism — an ethnic approach, overstatement of [the role played by] the state, and military aspects in teaching history. Third — and I concur — there are scholars who propose to teach history based on an anthropocentric basis. In other words, with the emphasis on man, not the state — not even a victorious war, be it in the 17th century or later, for this is a victory of the state, but one that made people suffer. I think that, by using such approaches and this new concept, we will be sure to depoliticize our textbooks, making them more unbiased and humane.” Sounds great. Personally I’m willing to support every point made above. Tabachnyk went on to say, “We must propose truly nationwide heroes, regardless of their ethnic origin, so long as they acted on Ukrainian territory.” Sure, but why then censor Bandera, let alone Mazepa? Because the former operated in Halychyna and the latter in Left-Bank Ukraine? Both are local heroes by Ukraine’s current standards. But then the same is true of Bohdan Khmelnytsky and all the other hetmans. If so, who is a nationwide hero? Sydir Kovpak with his [bandit] raids in the Carpathians? The Bolsheviks who enforced their [blood-shedding] rule on Ukraine? 



How is history being officially taught in the Russian Federation? In 2002, Russia published a textbook entitled Latter-Day History of Our Fatherland. This was the first sign of a U-turn in the direction of Russian nationalism and militant Orthodoxy, along with a campaign aimed at rehabilitating Stalin. The authors provide statistics naming every recipient of the most prestigious Soviet Award, the Order of Lenin, during WW II, and specifying the recipient’s ethnic origin. In the end they declared that the war was won by Russian officers and men, because they “fought for the Russian land, for their Fatherland and faith, that there was a difference between the ‘fascist ideology with its satanic concept of Aryan predominance’ and Russian psychology [mentality], rooted in the Orthodox faith, something no commissars’ directives could have destroyed.”


We might as well expect this situation to be “corrected” in the same way in Ukraine. If so, what would they recommend that our “decadent intellectuals” teach their young Ukrainian students? Doubtlessly the same as their peers in Russia. Our students will be told what had “actually” happened in Ukraine, in the 1930s: no Holodomor, that the famine had been actually caused by bad weather, as well as by “collectivization shortcomings”; that in the 1930s the Soviet Union had built an industrial, rather than a socialist or capitalist society, as part of the Kremlin’s wise modernization program.

This textbook reads that the deployment of Soviet troops in Poland, in 1939, was a mission aimed at liberating Ukrainian and Belarusian territories; as for Baltic states and Bessarabia, they had been part of the Russian Empire. The teachers will be further advised to tell their children that the Soviet Union’s defeats at the start of the “Great Patriotic War” were due to objective reasons, and that matters pertaining to deportations during the war should be handled with “special care and consideration.”


Everything starts with a Grade 5 history textbook. Time to raise individuals with a new system of values.

Complete article: http://www.day.kiev.ua/316603/

New book: Soviet Secret documents on OUN-UPA and Ukrainian armed resistance



The "Personal Files" of Stalin and Molotov on the National-Liberation Struggle in Western Ukraine (1944-1948)

"Особые папки" Сталіна і Молотова про національно-визвольну боротьбу в Західній Україні у 1944-1948

Authors: Iaroslav Dashkevych and Vasyl Kuk

594 pp./ $54.95 (hardcover)

Order at: http://tinyurl.com/ciuspress-papky-stalina

Published by the NANU Institute of Ukrainian Archeography and Source Studies in Lviv, the Canadian Institute of Ukrainian Studies, and the Lviv Institute of National Memory, the book "Personal Files of Stalin and Molotov…" is a collection of 131 Soviet documents preserved in the State Archives of the Russian Federation in Moscow and dealing with various aspects of the Ukrainian national-liberation struggle in Western Ukraine in the years 1944-1948. These formerly unpublished secret documents, collected and prepared personally for Joseph Stalin by the People's Commissar of Internal Affairs Lavrentii Beria, were meant to provide the Soviet dictator with a systematic source of information concerning the struggle of the Ukrainian anti-Soviet armed resistance, in particular the Ukrainian Insurgent Army (UPA), and the repressive measures of the Soviet government, army, and secret police (NKVD) against the Ukrainian insurgents and population.

In its essence, this collection of documents represents and "extract" summary of the major events of the understudied and, in fact, practically unknown war between the Soviet forces and anti-Soviet insurgents, that took place on the Ukrainian territory in the last stages and after the conclusion of World War II. These documents also contain an extensive statistical data that reveals the staggering proportions and scope of this war. They illuminate both the major operations and tactics used by the insurgents in their military, terrorist, and sabotage activities as well as the scope and methods of the Soviet campaign of terror against the fighters of the OUN-UPA and the Ukrainian civilian population. As such, the book represents an invaluable resource for historians and readers interested in World War II and the Ukrainian national-liberation movement.

The documents in the book are published in their original Russian-language versions. The introduction and commentaries are in Ukrainian.

Presentation of the new book "Stalin, Our Contemporary" by Timothy Snyder TOP


NEW HAVEN – Eighty years ago, in the autumn of 1930, Joseph Stalin enforced a policy that changed the course of history, and led to tens of millions of deaths across the decades and around the world. In a violent and massive campaign of “collectivization,” he brought Soviet agriculture under state control. 

Joseph Stalin enforced a policy that changed the course of history, and led to tens of millions of deaths.
Stalin pursued collectivization despite the massive resistance that had followed when Soviet authorities first tried to introduce the policy the previous spring. The Soviet leadership had relied then upon shootings and deportations to the Gulag to preempt opposition. Yet Soviet citizens resisted in large numbers; Kazakh nomads fled to China, Ukrainian farmers to Poland.

In the autumn, the shootings and deportations resumed, complemented by economic coercion. Individual farmers were taxed until they entered the collective, and collective farms were allowed to seize individual farmers’ seed grain, used to plant the next year's harvest.

Once the agricultural sector of the USSR was collectivized, the hunger began. By depriving peasants of their land and making them de facto state employees, collective farming allowed Moscow to control people as well as their produce.

Yet control is not creation. It proved impossible to make Central Asian nomads into productive farmers in a single growing season. Beginning in 1930, some 1.3 million people starved in Kazakhstan as their meager crops were requisitioned according to central directives.

In Ukraine, the harvest failed in 1931. The reasons were many: poor weather, pests, shortages of animal power after peasants slaughtered livestock rather than losing it to the collective, shortages of tractors, the shooting and deportation of the best farmers, and the disruption of sowing and reaping caused by collectivization itself. 

“How can we be expected to build the socialist economy,” asked a Ukrainian peasant, “when we are all doomed to hunger?” We now know, after 20 years of discussion of Soviet documents, that in 1932 Stalin knowingly transformed the collectivization famine in Ukraine into a deliberate campaign of politically motivated starvation. Stalin presented the crop failure as a sign of Ukrainian national resistance, requiring firmness rather than concessions.


Collectivization casts a long shadow. When Nazi Germany invaded the western Soviet Union, the Germans kept the collective farms intact, rightly seeing them as the instrument that would allow them to divert Ukrainian food for their own purposes, and starve whom they wished.

After Mao made his revolution in 1948, Chinese communists followed the Stalinist model of development. This meant that some 30 million Chinese starved to death in 1958-1961, in a famine very similar to that in the Soviet Union. Maoist collectivization, too, was followed by mass shooting campaigns.

Even today, collective agriculture is the basis for tyrannical power in North Korea, where hundreds of thousands of people starved in the 1990’s. And in Belarus, Europe’s last dictatorship, collective farming was never undone, and a former collective farm director, Aleksandr Lukashenko, runs the country.

Lukashenko is running for a fourth consecutive presidential term in December. Controlling the land, he also controls the vote. Eighty years after the collectivization campaign, Stalin’s world remains with us.

Complete article: http://www.project-syndicate.org/commentary/tsnyder1/English

МОВНИЙ СКАНДАЛ: Шабаш «великоросів» в українському педуніверситеті TOP

У столиці на конференції обговорювали тему "Україно-російський культурно-мовний простір: від протистояння до єдності"


Українофобам із Росії «підспівували» Дмитро Табачник і Анатолій Толстоухов

Під час роботи конференції Собору громадянської злагоди у Києві 16 листопада 2010 року за столом (зліва направо) міністр освіти і науки України Дмитро Табачник, актор, народний артист СРСР Василь Лановий, ректор Національного педагогічного університету ім. Драгоманова Віктор Андрущенко. Фото: Вадим Грига

Нетолерантно відзначили Міжнародний день толерантності (16 листопада) у Києві – вкотре вдарили по болючому мовному питанні. У Національному педагогічному університеті імені Михайла Драгоманова відбулася міжнародна конференція «Українсько-російський культурно-мовний простір: від протистояння до єдинства».

Що, на думку організаторів заходу (Центр системного аналізу і прогнозування та Російсько-український інформаційний центр), означає єдинство, дізнаємося із мети конференції: «Ідея «Російського світу»... констатує культурне «єдинство», що давно склалося та об’єднує три братні народи в єдиний суперетнос. Один із головних маркерів цієї спільноти є російська мова... Боротьба проти російської мови має деструктивний, протиприродний характер... Це злочин перед майбутніми поколіннями громадян тих країн». Цей текст розміщено на сайті національного вузу, який готує педагогів, – людей, завдання яких формувати свідомість дітей, зокрема виховувати відчуття національної приналежності.

Мету конференції учасники (директор українського філіалу Інституту країн СНД Володимир Корнілов, режисери Володимир Бортко та Михайло Резникович, актор Василь Лановий, письменники Юрій Поляков та Юрій Козлов, а також міністр освіти і науки України Дмитро Табачник, Міністр Кабінету Міністрів Анатолій Толстоухов та інші) розкрили вповні. Володимир Корнілов зазначив, що існують повністю стійкі держави з двома і більше мовами. Історик, академік НАНУ Петро Толочко заявив, що двомовність в Україні не є фактором слабкості, а, навпаки, сили. Юрій Поляков, як повідомляє СТБ, сказав: «Як показує історія, двообщинні і триобщинні держави – дуже нестійкі». Студенти, кажуть очевидці, зааплодували, думали, що це на захист української мови сказано. Народний артист України Давид Бабаєв відкрив їм очі. «Ви аплодували, бо думали, що Юрій Михайлович має на увазі, що повинна бути одна мова, українська, а він мав на увазі, що повинна бути одна російська мова». Висловився і Дмитро Табачник. Міністр не приховує своїх сентиментів до двомовності, і діло від думки у нього не відстає. Під час зустрічі у НПУ імені Драгоманова він висловив надію, що рано чи пізно встановляться толерантні стосунки і між представниками різних мовних груп на території України. Хочеться додати, що давно б встановилися, якби припинили нарешті експлуатувати це питання. Самі російськомовні українці чудово розуміють, що живуть у державі Україна, а отже, і державною повинна бути саме ця мова. Та й україномовні мешканці держави здебільшого ставляться до російської мови добре, чудово її розуміють і за потреби використовують. А щодо утисків, хотілося б порекомендувати очільникам освіти детальніше вивчити питання. Адже, хоч міністр і переконаний, що російську мову в Україні утискали, на практиці далеко не всі україномовні навчальні заклади є справді повністю україномовні.

Студенти вузу виявили свою громадянську свідомість, і на декотрі з пасажів учасників відповідали обурливим тупотінням. Свою негативну думку висловили і викладачі-мовники університету.

Кажуть, що студенти навіть підписи почали збирати на знак того, що не підтримують заяву конференції, але керівництво вузу це спростовує.

Перший проректор університету Володимир Бех розповів кореспондентові «ВЗ», що університет не був ініціатором зустрічі, а надав приміщення та апаратуру. «Ми ні під чим не підписувалися, були просто учасниками, – розповідає кореспондентові «ВЗ». – У конференції взяла участь дуже представницька російська делегація. Не знаю, чи якийсь вуз би відмовився від зустрічі з такими людьми. На нашу позицію промовці особливо не вплинули, адже ми переконані, що Україна повинна мати єдину державну мову, проте послухати їх було корисно. Ми свої висновки зробили. Інколи модератори вели розмову таким чином, що не всі представники української сторони змогли висловитися. Були слова, на які студенти філологічного факультету відповіли шумом і тупотінням. Я спілкувався зі студентським самоврядуванням, голова студради сказав: «Вони не розуміють, що у нас своя мета – побудувати суспільство українське».

Коментар для «ВЗ»

Михайло СЛАБОШПИЦЬКИЙ, публіцист, літературознавець, директор Ліги українських

Саме така конференція і розв’язує громадянську війну у країні. Все відбулося в руслі концепції Дмитра Табачника. Знаково, що це відбулося у навчальному закладі. Акція має політичне забарвлення, це спроба нагнути Україну перед Росією. Це пробна куля: якщо громадськість сприйме цю дискусію нормально, будуть і інші заходи. На щастя, навіть на сході України серед молодих є попит на мову, багато хто розмовляє українською або ставиться до неї толерантно і готовий перейти. За умови нормальної влади та політичної волі, ми б за 20 років забули цю проблему. А поки що все у наших руках.

Відкритий лист колективу Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав», науковців та краєзнавців Переяславщини

Пятниця, 19 Листопада 2010

Музеї Переяслава-Хмельницького є відомою скарбницею артефактів національної культури, адже в Національному історико-етнографічному заповіднику "Переяслав" зберігається більше 170 тис. пам'яток державного Музейного фонду України (археологічні колекції, об'єкти архітектурної спадщини та етнографічні, образотворчі, меморіальні документально-речові музейні цінності). Заповідник є провідним науково-дослідним і культурно-освітнім закладом, має статус національного і набув міжнародного визнання.

11 травня 2010 р. генеральним директором НІЕЗ «Переяслав» було призначено без проведення конкурсу Довгошию Павла Олександровича (економіст за освітою, ніколи не працював у музейній галузі). Ще до роботи в заповіднику Довгошия П.О. був причетний до скандалів, що привели до висловлення йому недовіри з боку депутатського корпусу Переяслав-Хмельницької міської ради і був звільнений з посади заступника голови міської ради (за аморальну поведінку і перевищення повноважень). Довгошия вже призначався на посаду генерального директора НІЕЗ «Переяслав», але в зв'язку з недовірою висловленою співробітниками музеїв та громадськістю міста Переяслава-Хмельницького пробув на цій посаді лише 1 день. Призначення цього керівника поставило під загрозу існування унікального, визнаного не тільки в Україні, а й у світі, музейного комплексу (24 музеї).


Ціла стаття:

New harassment of historian? TOP

According to a statement from the Research Centre of the Liberation Movement, the Sumy regional authorities are putting pressure on the head of the local archives, historian Hennady Ivanushchenko. The statement says that over the last five months the local authorities have been looking for reasons to dismiss Ivanushchenko.

"After Mr Ivanushchenko refused to resign "at his own wish" they began an "investigation" in the archives and attempts have been made to dismiss the historian by announcing the "necessary" number of reprimands on the basis of distorted and artificially selected "facts".

Ivanushchenko is a well-known historian, the author of books about Holodomor 1932-1933 and the liberation movement.

The statement points out that the Sumy archives under Ivanushchenko's leadership is the only archive which has fully inventoried all 57 thousand records of deaths during Holodomor 1932-1933.

As reported, in September the Director of the National Memorial Museum of Victims of the Occupation Regimes "Tyurma na Lonskoho" (Lviv), Ruslan Zabily was detained for 14 and a half hours and a criminal investigation initiated over supposed divulgence of classified documents.

Summit to test Ukraine's EU credentials TOP
17 November 2010

EU diplomats said they will scrutinise the EU-Ukraine summit on 22 November, the first to be held with newly-elected President Viktor Yanukovich, to find out whether or not their neighbour is turning away from Europe.


Ukraine's President Viktor Yanukovich, who is labelled by the Western press as pro-Russian, made his first foreign trip to Brussels in March. He declared that the key priority for his country is European integration and received strong support from EU leaders. Yanukovich has also moved to strengthen ties with Moscow. Last April, a deal was struck to cut the price of gas supplies to Ukraine by 30% in exchange for allowing the Russian navy to continue using the Crimean peninsula as a base. On 1 October, a landmark ruling by Ukraine's Constitutional Court buried changes to Ukrainian law, made during the Orange Revolution in December 2004, that restrict the president's power.

Yanukovich now has the right to choose his own government and rule in a presidential system similar to that of Russia, rather than in a parliamentary one. A few days ago, the European Parliament postponed for a second time a vote on a resolution, first initiated by the centre-right European People's Party group, that is seen as hostile by the authorities in Kyiv.

European Council President Herman Van Rompuy and Commission President José Manuel Barroso will receive Viktor Yanukovich on Monday (22 November) in a Brussels castle at Val Duchesse.

The castle is famous for having hosted the talks which led to the signature of the Treaty of Rome in 1957, which paved the way for the creation of the European Union.

The leaders already know each other from various meetings held since Yanukovich's election last March (see 'Background'). "The EU commitment to Ukraine is very strong and our will is not to do anything else but strengthen relations," a Council official said, adding that Van Rompuy was familiar with Yanukovich.

However, views in EU capitals differ as to Yanukovich's real agenda. Some officials suspect him of trying to install an authoritarian regime that is incompatible with EU values because he wants to align Ukraine more closely with Moscow than with Brussels.


Complete article:

Ukraine is in thick of worldwide criminal services industry TOP

Nov. 18, 2010

Paul Cristian Radu

Nobody knows how much of the offshore trade is legitimate and how much is criminal.
-- Paul Cristian Radu, an executive director with the Organized Crime and Corruption Reporting Project.


East European criminals and corrupt politicians have found in offshore havens a tool so perfect that it has permanently changed how business is done in the region.

By using offshore laws that stress secrecy over everything else, including crime prevention, they have been able to set up networks of offshore companies where they can hide their assets from police, launder their money and evade taxes all at the same time.

They have learned the arcane business art of forming offshore companies – firms registered in another county by a non-resident – then hiding behind proxies and complicated nested business structures that stretch across continents.


According to the Tax Justice Network, more than $250 billion is lost each year in tax revenues from wealthy individuals and criminals who hide their money in offshore accounts.
We are only selling the instruments to the clients. Whether they would play correctly, or use them for illegal purpose, is their own business. We don’t see and we don’t want to see this.”
- Ivanna Pylypiuk, managing partner with International Consulting Group.


On top of that, around $1 trillion – often money that corrupt leaders have stolen – flows out of developing countries into offshore accounts and wealthy banking centers.


“I don’t know a single big business in Ukraine which is owned transparently and doesn’t use non-resident companies,” said Yaroslav Lomakin, who started Honest & Bright, a Moscow consulting firm. Lomakin himself has been in the business of registering offshore companies.

According to the Ukraine’s State Tax Administration, trade with offshore locations grew 54 percent to $1.6 billion in the first half of 2010. Three quarters of that trade was with the British Virgin Islands, which accounted for almost 5 percent of all Ukraine’s exports.

Ukraine is typical of countries in Eastern Europe and the Balkans where a team of six reporters for the Organized Crime and Corruption Reporting Project found hundreds of large companies registered in offshore locations. ...

Complete article:

Yanukovych vows to 'screw off the heads' of uncooperative opposition mayors (VIDEO) TOP
Nov 11, 2010

Ukrainian President Viktor Yanukovych has said he believes that opposition members who were elected the heads of local government agencies in the October 31 local elections should not be in opposition to the authorities and the public.

"Democracy is not the mockery of yourself. This is a constructive approach to life. If you have a competitive program, please implement it, and we can create the conditions," he said at a meeting with the residents of Ivano-Frankivsk region involved in the social and economic development of the region in Kalush on Thursday.

"But when they think that, for example, five heads of cities were elected from one party in one region, but the party is in opposition, does it mean that the five mayors will be in opposition? I cannot imagine this... I will pull off their [the mayors'] heads if they don't deal with the sewage system, water and gas supplies," Yanukovych said.

The president said that the central authorities would be partners with the local authorities in resolving social and economic problems, and also said that those politicians who "muddy the waters" had no future in politics.

Російські війска вступлять на територію України для охорони газу

19 листопапда 2010


Воєнізовані підрозділи трубопровідних військ у складі «Газпрому» можуть найближчим часом з'явитися на українських ПСГ. У результаті, вважають експерти, на території України розташуються 12 російських військових баз, передає proUA.

Українсько-російський газотранспортний консорціум у листопаді вирішив включити в сферу своєї діяльності оренду українських підземних сховищ газу.

Кілька років тому в РФ була прийнята доктрина Енергетичної безпеки, яка, по суті, дала Кремлю право вважати російськими стратегічними об'єктами газопровідну інфраструктуру сусідніх країн. Потім, в 2007 році Кремль взявся за посилення «трубопровідних» військ, наділивши «Газпром» правом утримання власних воєнізованих формувань, пише видання.

«Україні, яка не входить ні в одну з систем безпеки, виглядає майже ідеальним плацдармом для відпрацювання нових російських амбіцій з контролю над« стратегічно важливими транспортними об'єктами за межами кордонів РФ ». У Білорусі, наприклад, ці амбіції вже давно мають вигляд регулярних маневрів російських військ у районах розташування газокомпресорних станцій і газопроводів », - йдеться в публікації.

Експерти стверджують, що «Газпром» навряд чи відмовиться від можливості, користуючись нагодою, розташувати на Західній України, де знаходяться підземні газові сховища, свої війська. А значить Україна має всі шанси отримати ще 12 військових російських баз на своїй території.

Додамо, що газета «Комерсант-Україна» з посиланням на джерело в кабінеті міністрів України раніше повідомляла, що Україна пропонує «Газпрому» взяти в оренду підземні сховища газу в обмін на зниження його вартості в 2010 році.

Столичний обмін: я тобі драбину, ти мені — корону TOP

№ 43 (823) 20 — 26 листопада 2010

Указ президента про призначення главою Київської державної міської адміністрації (КМДА) Олександра Попова офіційно закріпив основні умови угоди між Банковою і чинним мером Києва. У результаті ставленик Віктора Федоровича зосередив у своїх руках виконавчу владу столиці, отримавши право першого підпису при розпоряджанні бюджетом. Леонід Михайлович, який наслідив у кримінальному кодексі, натомість отримав свободу (і це підтверджують відполіровані до блиску результати перевірок КМДА силовиками, котрі відповіли на офіційні запити «Дзеркала тижня») і можливість показуватися на сесіях Київради, називаючись мером щонайменше до 2012 року.


Ще в березні, на хвилі перемоги Януковича і на тлі падіння рейтингу Черновецького Банкова закатала рукави і почала активно й демонстративно наводити в столиці порядок. Леонідові Михайловичу дали випробний термін — до першого травня, а силовикам поставили завдання: копати без обмежень. Черновецький, певна річ, заметушився, силовики ж заглибилися в надра КМДА і Київради. Прес-конференції віце-прем’єра Сівковича з інформацією про вдалі знахідки ледь не ввійшли у звичку. Було мало конкретики і багато натяків. Слідство триває. Громадськість же, яка чотири роки спостерігала за тим, як можна безкарно грабувати місто, зачаїлася в очікуванні акту справедливості стосовно головних героїв столичної історії — Черновецького, Довгого, Кільчицької, Басса та ін. Проте земля повнилася чутками, а в тенета оперів МВС, СБУ і прокуратури потрапляла здебільшого дрібна й середня рибка. То затримали начальника управління охорони здоров’я пані Качурову, то оголосили в розшук голову відділу землевпорядження, то голова земельної комісії Київради пан Євлах переніс інфаркт і подався в «мандри»... При цьому великі рибини столичної влади продовжували справно з’являтися на людях і виправлятися. У рамках випробного строку, зрозуміло. Вже тоді стало ясно, що Банкова зробила в столиці свою ставку. І навряд чи на справедливість.

У червні в мерії з’явився Олександр Попов. За два-три тижні екс-міністр ЖКГ і мер Комсомольська сформував свою команду, витіснивши з олімпу забронзовілих у «джипах» і «майбахах» пташенят Черновецького. Відповідати ж на запитання журналістів про законність своїх дій при живому мері господарник Попов відразу не полюбив, і вважав за краще флегматично переводити стрілки на політичні верхи. А там продовжували роздумувати. До вересня. Коли, власне, й з’явилися відомі нововведення в законі про столицю. Сьогодні можна скільки завгодно розмірковувати про їх відповідність статті 141 Конституції... А можна просто засвоїти традиційний розрахунок Банкової: «ви там посперечайтеся, до КСУ сходіть, а тим часом глава КМДА буде призначений і почне працювати. А там уже, як мовиться, судді вирішать, як треба...». Насправді вже у вересні президент Янукович міг призначити Попова на відповідальну посаду. Проте напередодні місцевих виборів і бліцкригу з ліквідації райрад у столиці це було б надто хорошим подарунком опозиції. Дату перенесли на січень. Але ж зараз тільки листопад?


Хоч Олександр Павлович виявився людиною м’якою й поступливою, а також, на думку учасників подій, не готовою до рівня столичних інтриг, він таки проявив характер. І президент відгукнувся — указом про його призначення. Проте слід зауважити, що сьогоднішній повновагий глава КМДА Попов абсолютно логічно відсилає всіх до законів про столицю і місцеве самоврядування, вказуючи, що в руках у Черновецького залишилося досить багато важелів впливу на столицю. Так, торкатися бюджету — зась! Але прийняття бюджету, земля, комунальна власність та інші речі, якими відає виключно Київрада, — у Черновецького. І ось саме десь у цьому місці й відбувся основний обмін предметами першої необхідності між президентом та мером. Леоніду Михайловичу за корону тактовно і востаннє запропонували драбину. Для того, щоб він плавно спустився з вершини своєї необмеженої влади і опинився у звичній для себе атмосфері Лазурного берега або ще чогось... а не впав, сповитий, десь у районі Різницької, Володимирської, Богомольця чи Фрунзе. Адже розкопки ще не завершено.


Показові справи стосовно діяльності КМДА розслідує МВС. Про що нам і повідомили у столичному ГУ. На сьогодні в зоні розслідування міліції — чотири кримінальні справи, порушені за результатами перевірки за фактом розкрадання коштів міського бюджету у сфері будівництва та комуналки. Так, посадові особи КП «Київзембуд» «освоїли» 10 мільйонів. Підприємливий заступник директора в розшуку. КП «Київжитлоспецексплуатація» уклало договір із якимось ТОВ на заміну ліфтів у Шевченківському і Голосіївському районах. ТОВ отримало вісім мільйонів і... не замінило ліфти. Міліція з’ясовує роль кожного в цій історії. Стосовно директора ТОВ і одного з керівників КП ведуться слідчі дії. 23 мільйони бюджет подарував одному з ВАТ, яке у рамках субпідряду «ударно будувало» лінію швидкісного трамваю. Мільйони, як ви розумієте, пішли наліво і були легалізовані. Учасників афери заарештовано. До речі, в запуску швидкісного трамваю для киян активну участь брало і КП «Київпастранс». Разом із черговою підставною фірмою. Не пощастило. Тепер доведеться звітувати за 850 тис. гривень....

Цікаво, що СБУ, наприклад, займалася земельними махінаціями команди Черновецького ще з 2008 року. Як розповідають обізнані люди, багато цікавих сюжетів було розкрито ще до приходу Януковича. Проте справжню зацікавленість у результатах проявила саме ця команда. Лише один приклад очима учасника подій. Пригадуєте гучну історію з 1000 (!) земельних ділянок, виділених Київрадою на підставних осіб? У людей просто за копійки купували документи, на кожного оформляли по 10 соток плюс рішення сесії і... підпис Леоніда Михайловича, звісно. Тут вам не 25 мільйонів... Нишпорки працювали день і ніч. Літній обшук у Довгого, до речі, в рамках цієї пікантної історії. Шукали факсиміле. Воно потім знайшлося — тільки в його заступника із земельних питань.


Замість висновків

Ось, власне, і всі подробиці здійсненого обміну. Безумовно, стратегічного не тільки для сторін, котрі його провернули, а й для тих, кого ось так просто (навіть не спитавши згоди) забрали в одного господаря і передали на піклування іншому. Прямо феодалізм якийсь... Навряд чи варто наразі розмірковувати, до чого приведе влада Попова—Януковича у столиці. Насправді в нас формується нова-стара політична реальність. Коли політична доцільність і бажання зберегти владу за будь-яку ціну визначають лінію поведінки. І ні закон, ні Конституція, ні думка громадськості — ніщо не може завадити таким угодам. Бо закон можна відкоригувати (є більшість), Конституцію — змінити (тепер можна і в зал не приходити: Чечетов рукою махне — й готово), громадськість — проігнорувати і все це пояснити крайньою необхідністю провести реформи.

Проте, скажете ви, у киян сьогодні з’явився реальний шанс. Отримати швидкісний трамвай, нові станції метро, транспортні розв’язки і, можливо, навіть повернути в комунальну власність ключові підприємства типу «Київгаз», «Київводоканал», «Київхліб» тощо. Попов публічно поставив перед собою такі цілі. Тому що результат у столиці, вкрай необхідний партії влади й особисто Януковичу, можна показати, тільки скоригувавши грошові потоки у бік пріоритету міських, а не особистих інтересів. Вочевидь, у Києві це вимушене коригування наразі відбувається. І слава Богу, знову додасте ви, змучені черновецькими та довгими. Зізнаюся чесно, і автор вбачає у цьому раціональне зерно. Як, утім, і в тому, що останні кроки влади в столиці нарешті дали чітку відповідь на запитання: з допомогою якого інструменту влада планує керувати країною. Так, панове, на наші вулиці прийшли централізація й авторитаризм. Крапка. Спасибі Віктору Федоровичу за відвертість. Йому, слід гадати, регулярно доповідають, що навіть у Європі дедалі частіше звучать репліки, що тільки так, стиснувшись у кулак і приймаючи непопулярні рішення, влада може вивести свою країну з кризи.

Однак чи розповідає Віктору Федоровичу його оточення, що в тій-таки Європі сильну владу і централізацію розглядають як короткочасний тактичний, швидше — економічний захід, а не як державну стратегію. І тепер питання лише в тому, як він — Віктор Янукович — розглядає свою політику: як тактику для проведення реформ (у столиці, в регіонах, у країні...) — чи як стратегію для утримання власної влади. Як у Росії. Адже в першому випадку йдеться виключно про економічні важелі. У другому — про політичні принципи.

Тому що в Європі нікому й на думку не спаде під час кризи згортати демократію, ліквідовувати місцеве самоврядування й вибірково використовувати закон, караючи чужих, а милуючи своїх і потрібних. Не кажучи вже про угоди, такі як столична. Тому що там для кожного короля про запас є камера, а не драбина. На всяк випадок.

Ціла стаття:

The Washington Times: Путін хоче поневолити Україну TOP
20 листопада 2010

Прем'єр Росії Володимир Путін вже створив одну міліцейську державу і прагне отримати великий куш - Україну.

Про це йдеться у статті президента Інституту Едмунда Берка Джеффрі Кунера у "The Washington Times".


За словами автора, "Путін чудово усвідомлює, що його імперські амбіції будуть задоволені лише за умови поневолення України", повідомляє ТСН.

"Крім того, межуюча з РФ демократична Україна, для російського прем'єра - як скалка в п'яті", - йдеться у повідомленні.

Як зазначається у публікації, після приходу до влади президента Віктора Януковича, країна поступово перетворюється на російську колонію.

"Вашингтону саме час задуматися над тим, що відбувається, адже Україна - це східний оплот Заходу. Вона є стратегічним бастіоном проти російського експансіонізму. Україна - це не "Малоросія", а країна зі своїми власними законами", - пише автор.

"Америка не може дивитися на це крізь пальці . Ми повинні відкинути ведмедя, і зажадати від Путіна, щоб він тримав свої жадібні лапи подалі від України ", - йдеться у статті.

Парламент підкоряється дресуванням Чечетова TOP

18 листопада 2010

Сама процедура голосування у Верховній Раді давно перетворилася на формальність.

Рішення, яке прийме незалежний законодавчий орган, диктується з адміністрації президента.

Воля Банкової доводиться до глави фракції Партії регіонів Олександра Єфремова, який передає Михайлу Чечетову аркуш паперу з позначками "+" або "-" напроти питань порядку денного.

Роль Чечетова технічна - він просто віддає команди в сесійній залі.

Залежно від того, як піднята його рука, відбувається голосування депутатами Партії регіонів.

При чому зазвичай у залі залишаються самі кнопкодави, які тиснуть одночасно на три-чотири кнопки. 

Це - пряме порушення Конституції, яка вимагає, аби кожен народний обранець голосував персонально.

Як відбувається волевиявлення в парламенті, зблизька зняв на телефон депутат від НУНС Володимир Ар'єв та виклав на сайті Youtube.


На відео - голосування за Податковий кодекс.

Після команди Чечетова регіонали покірно виконують його вказівку.

При чому готовність до ролі кнопкодавів демонструють доволі освічені та титуловані люди.

Так, не передньому плані видно, як намагаються встигнути натиснути декілька кнопок депутати-регіонали доктор економічний наук, професор Олексій Плотніков або член-кореспондент Академії правових наук України Дмитро Притика.


Але таке незаконне голосування депутати намагаються поширити навіть на ухвалення змін до Конституції України.

Досі у регламенті Верховної Ради існувала спеціальна норма - голосування за зміни до Конституції відбувається відкритими іменними бюлетенями, які кожен депутат отримує під підпис.

Таким чином, мало бути встановлено обмеження на "шоу кнопкодавів" хоча би при ухваленні Основного закону.

Однак у четвер фракції більшості прибрали це положення з регламенту. Тепер зміни до Конституції можуть ухвалюватися шляхом натискання кнопок.

І не встиг парламент прийняти ці поправки, як президент Янукович оперативно підписав відповідні зміни до закону про регламент.


Очевидно, вже в п'ятницю Рада має попередньо схвалити зміни до Конституції, які встановлять проведення наступних парламентських виборів восени 2012 року.

Схоже, більшість не боїться голосувати за зміни до Конституції в традиційний спосіб, коли за командою Чечетова черговий по ряду депутат має натиснути якнайбільше кнопок.

Хоча приклад скасування політреформи, яке відбулося через недотримання всіх формальностей при її ухваленні в 2004 році, мав би бути уроком.

Адже голосування за кількох депутатів так само напряму суперечить Конституції, а порушення процедури ухвалення змін до Конституції - це підстава для їх скасування.

Регіонал вимагає закрити львівський ресторан "Криївка" TOP


Народний депутат від Партії регіонів Олег Царьов звернувся із запитом до керівництва України і міністра культури і туризму з проханням відреагувати на роботу ресторану Криївка у Львові, яка "розпалює міжетнічну ненависть".

"Я зробив запит на ім'я президента України, прем'єр-міністра і Горбаля (голова Львівської облдержадміністрації Василь Горбаль), щоб вони перевірили відповідність виконання Конституції (на прикладі діяльності Криївки) ... Крім того, сьогодні я збираюся передати депутатський запит міністру культури і туризму Михайлу Кулиняку ", - сказав Царьов.

За його словами, діяльність такого ресторану, де при вході "хлопець з німецьким автоматом" суворо запитують "Москалі є?", Спрямована на розпалювання міжетнічної ненависті, що суперечить Конституції.

Відео надано телеканалом СТБ

Journalist attack seen showing Russian society's "atomization", anarchy TOP
BBC Monitoring Former Soviet Union
London: Nov 19, 2010

Abstract (Summary)

The problem traces its roots back to ancient times, to the division into mysterious "people" and lords who did not understand them, which 19th-century intellectuals were so much preoccupied with although this division appeared much earlier. However, the problem has worsened over the past two decades because following the collapse of the USSR, which ensured a sense of unity, we, the Russians, have never put ourselves together into a new community: a nation, a people, whatever you may call it. The old system decayed and disintegrated but Russia has never worked out a new alternative. Nobody even really believes in our patriotism because nothing stands behind it: After rooting for "our guys" at the Olympics, we still save money to buy foreign cars and dream of sending our children to study abroad.

In short, nothing gets us. Russian society has once again confirmed its atomization: Small groups, bonded by profession or "interests," live in mutual isolation and take no interest in each other. The liberal political and journalistic community reacted to [Oleg Kashin]'s beating as powerfully as it could but all other communities, from bikers and traceurs to residents of some Ust-Sysolsk or Solvychegodsk (in fact, inhabitants of the capital city, too) ignored the fact altogether - with rare exceptions such as a picket in Omsk. In their coordinate system, either Kashin or the attack on Kashin never existed.

Aleksey Yeremenko: "Anarchy Settles In Russia - Not in State, Though, But in Society"

You cannot impress Russian society with anything, either with patriotic appeals or cruel crimes. Every community is closed in its own little world and besides a passport nothing connects us.

On the following week after the assault on Oleg Kashin, the situation has completely come back to normal. The authorities puffed their cheeks and pledged to take measures, taking at the same time advantage of this situation to launch an indirect - through the Khimki mayor - attack on annoying Moscow Oblast ruler Boris Gromov. The case itself was handed to an investigator who tried to catch the killers of [journalists] Politkovskaya and Khlebnikov, a fact that, considering the outcome of those cases, looks like an elegantly cruel joke. Several thousand of those who care gathered on Pushkinskaya Square and raised some noise.

The majority does not care, however.

Outside the political blogging community and the marginal "professional" opposition, a story that some journalist had his fingers broken and his head pierced with a metal bar for his professional activity raises largely bewilderment and then light interest just as any other criminal report.

Sometimes, the reaction turns into simple human compassion, sometimes into the typical Russian malicious joy - but one way or another no one attended a rally in Kashin's support besides those who also go to meetings devoted to other issues.

In short, nothing gets us. Russian society has once again confirmed its atomization: Small groups, bonded by profession or "interests," live in mutual isolation and take no interest in each other. The liberal political and journalistic community reacted to Kashin's beating as powerfully as it could but all other communities, from bikers and traceurs to residents of some Ust-Sysolsk or Solvychegodsk (in fact, inhabitants of the capital city, too) ignored the fact altogether - with rare exceptions such as a picket in Omsk. In their coordinate system, either Kashin or the attack on Kashin never existed.

In a way, modern Russia has managed to implement a dream of punks and Prince Kropotkin: Anarchy, in the worst sense of the term, has settled in and, what is more important, not in the state but in society.

Although nominally the "Russian Federation" exists, is a member of the United Nations and G20, and argues with Japan over the Kuril Islands, in practice it consists of disconnected small groups, silent fellow travellers who ride the national bus and are closed inside the monasteries of their own spirit - their own community - at the top of society and busy with the fight to survive at its bottom.

In developed countries, such groups are connected with each other specifically by journalism, a signal system of society used by its members to find out what they should pay attention to. But this still requires certain common views, a consensus on what can be important in principle - for example, an increase in taxes or an assault on a journalist. In our country, we do not have this common coordinate system now.

The problem traces its roots back to ancient times, to the division into mysterious "people" and lords who did not understand them, which 19th-century intellectuals were so much preoccupied with although this division appeared much earlier. However, the problem has worsened over the past two decades because following the collapse of the USSR, which ensured a sense of unity, we, the Russians, have never put ourselves together into a new community: a nation, a people, whatever you may call it. The old system decayed and disintegrated but Russia has never worked out a new alternative. Nobody even really believes in our patriotism because nothing stands behind it: After rooting for "our guys" at the Olympics, we still save money to buy foreign cars and dream of sending our children to study abroad.

Russian society still has not formed a common set of notions of the world or values that determine both mentality and behaviour of citizens not so much by choice but due to the fact that they were absorbed since childhood, ingrained in subconsciousness, and are manifested in every-day life.

If the Kashin story occurred in Switzerland or Canada, dozens of thousands of people would take to the streets, and they would do it because that would be their real concern. They would feel that the attack encroached on their world, in which journalists, especially political, perform a universally understandable and obvious role.

But in our country we do not even have a consensus on whether it is acceptable to fracture a reporter's head, and it is simply impossible to encroach on a Russian citizen's world because this world is absent. Instead of it, there are only numerous clusters that make up one country and avoid interaction as Al-Qa'idah cells but, unlike the former, are not bonded by a common goal.

"How should we unite Russia?" is the main question of our post-Soviet history, which has not been answered yet. If even stories such as Kashin's cannot move us, there may be no way of doing it: There is simply no internal need. You can bring a horse to the water but you cannot make it drink, and if we are comfortable living in a great malicious anti-community of people connected by nothing but their passport, how can you help it? In this case, however, we must understand that in this system we will not do any deeds requiring the involvement or participation of the entire society.

We will not find perpetrators of attacks on journalists, modernize our economy, or build a country we could be proud of and in which we could live peacefully without fearing a metal rod hidden in a bouquet of flowers.

Голодомор: Звернення Головного рабина України Азріеля Хайкіна до євреїв України, 2007 рік TOP
Звернення Головного рабина України Азріеля Хайкіна до євреїв України

Звернення Головного рабина України Азріеля Хайкіна до рабинів України
та голів єврейських релігійних общин
Головний рабин України Азріель Хайкін запалює свічку пам’яті у своєму помешканні.
Київ, 24 листопада 2007 року.. (Нині рабин Азріель Хайкін мешкає у Нью-Йорку).
Білбордики від Мойсея TOP

© Мойсей Фішбейн


UCC congratulates James Temerty for Entrepreneur of the Year Award! TOP

November 18, 2010-Winnipeg, Manitoba

Colleen McMorrow, National and Ontario Director of Entrepreneur Of The Year, Mr. James Temerty, C.M. and Trent Henry, Chairman and CEO, Ernst and Young

Last night at a banquet held in Toronto, Ernst & Young honoured James Temerty of Northland Power Income Fund for his significant contributions to Canadian business by presenting him with the Canada's Ernst & Young Entrepreneur of the Year 2010 Award.

"It is outstanding to see Mr. James Temerty being recognized and awarded by Ernst and Young 'Canada's Entrepreneur of the Year for 2010'," stated UCC National President Paul Grod.  "In addition to his strong business acumen, Jim continues to be actively involved in the Ukrainian Canadian community, serving as Chair of the UCC Advisory Council and as leader of the Ukrainian Jewish Encounter initiative.  On behalf of the Ukrainian Canadian Congress, I would like to offer heartfelt congratulations to Jim for being so deservedly recognized."

Mr. Temerty is a recipient of many honours including Member of the Order of Canada and recipient of UCC's Shevchenko Medal.

About the UCC Advisory Council
The UCC Advisory Council is comprised of prominent and exemplary supporters of the Ukrainian Canadian community who provide on-going advice and support to help the Congress and by extension the community to realize its potential and ensure its future success.

ADMINISTRATION, subscribing, unsubscribing, etc. TOP

Myroslava Oleksiuk
-- editor-in-chief

Oxana Bukanova
-- editor

Марта Онуфрів
-- кореспондент
Marta Onufriv
-- correspondent

Діана Мережко
-- кореспондент (Здоров'я)
Diana Merezhko
-- correspondent (Health)

Zenon Chytra
-- story layout

John Heron
-- story layout
-- webmaster www.eposhta.com

Ihor Prociuk
-- story layout and design

We hope you found ePOSHTA informative and will share it with others. Your submissions and suggestions are always welcome.


Use the following e-mail addresses to:

SEND us e-mail:

Subscribe to the ePOSHTA-world NewsMagazine:
Is one of your friends forwarding ePOSHTA to you? Why not subscribe directly! Just enter your e-mail in the box below and click on Subscribe Now!.

Unsubscribe from the ePOSHTA-world NewsMagazine:
Send an email to:
YahooGroups (which managers our subscriptions) will send you an e-mail -- to which you must reply -- in order to confirm that you want to unsubscribe.

Subscription Issues:
Having difficulty subscribing (or unsubscribing)? Or maybe you want us to add your friends to our newsmagazine? Contact:
Make sure you have "Subscription" in the subject line.

Events, Conferences, Employment:
Send announcements at least two weeks before the event date to: events@eposhta.com
See the guidelines for submitting EVENT announcements.

If you maintain a website of events for your city or region, let us know. We will add a link to your site in our ePOSHTA newsmagazine.

Myroslava Oleksiuk myroslava@rogers.com

Zenon Chytra
John Heron
Ihor Prociuk