If you are having trouble reading ePOSHTA, click here.
Якщо Ви маєте труднощі читати еПОШТУ, натисніть тут.


http://ostrovforum.net/showthread.php?p=329719

Не спи моя рідна земля

February 6 лютого 2010
Vol.11 No. 3
People&Culture&Politics&Business

Know someone who'd like a trial copy of ePOSHTA? Send their e-mail address to:
subscription@eposhta.com

with "Subscription" in the subject line.

In this issue:
  Заклик до дії
  Events
Send information on social events, conferences, and employment to: events@eposhta.com at least two weeks before the event date. See the guidelines for submitting EVENT announcements.
  Події
  ePOSHTA Search
  Пошук
  Current Affairs
  Сучасні Пoдії
  Arts & Letters
  Культура
  Ukraine & the World
  Україна і Світ
  Суспільство
  Sports
  From Our Mailbox / Blogbox

Не зрадьмо Україну! TOP
Позиція Української партії у 2-ому турі виборів Президента України

Українська партія, як послідовна і відповідальна державницька політична сила, на своєму 3-му з’їзді, що відбувся у суботу 30 січня 2010 року, підтвердила рішення 2-го з’їзду партії від 17.10.2009 р., «Не висувати і не підтримувати жодного з кандидатів, а закликати членство, у 2-му турі виборів Президента України, голосувати на свій розсуд за кандидата, від демократичного табору, що сповідує українські морально-духовні цінності й стоїть на засадах україноцентризму, і буде суперником у промосковського кандидата в Президенти – колишнього «зека», проти якого всі ми стояли на Майдані».

У зв’язку з тим, що на відміну від наших побратимів із національно-демократичного табору, що закликають, або не йти на вибори, або голосувати проти всіх, ми не висували свого кандидата, не входили до жодного блоку, нас не просили висловити підтримку їх кандидату, тому ми маємо повне моральне право критикувати будь-якого кандидата, але вважаємо, що заклики голосувати проти всіх, або не йти на вибори є – проявом слабодухості, цинізмом до своєї держави і безвідповідальністю. Українська партія підтримує заклик Патріарха Київського і всієї Руси- України Філарета, а також Глави УГКЦ Гузара до всіх, хто «цінує свободу й незалежність України, в день 7 лютого проявити свою громадянську позицію та обов’язково прийти на виборчі дільниці, взяти участь в голосуванні і вибрати того з двох кандидатів, який буде відстоювати українську незалежність та курс на євро-атлантичну інтеграцію, буде зміцнювати державний суверенітет, допомагати духовному відродженню української нації та є найбільш достойним очолити державу на посаді Президента протягом наступних 5 років».

Згідно з законом про вибори один з кандидатів обов’язково стане Президентом нашої держави незалежно від кількості тих, хто візьме участь в голосуванні або проголосує «проти всіх». Тому ні в якому разі не можна піддаватися на провокації тих псевдо-патріотів, а насправді - «биків-провокаторів», які закликають не ходити на вибори або голосувати «проти всіх». Ці «псевдо лідери» та їхні політичні сили в своїй сліпій злобі фактично закликають здати Україну донбаській мафії, яку «кришує кремль», на розграбування, а саму державу перетворити на новітню колонію кремлівської імперії на чолі з Путіним! А це означає кінець національного відродження й європейського вибору України: «табачнікізм і азаровщина», державна мова – російська, російський флот навічно в Севастополі, входження до Союзу Росії і Білорусії, російські військові бази на території України, наші діти будуть служити у Чечні, Путін напише нам Конституцію, повна здача національних інтересів Москві, а після цього про нашу державу і взагалі забудуть!

7 лютого – це день випробування нашого суспільства на зрілість й відповідальність. Це день, коли кожний українець своєю громадянською позицією дасть відповідь на питання чи достойні ми бути незалежним і державним народом чи знову сховаємо голову у пісок і будемо незрозуміло скільки чекати на невідомого месію, який не зрозуміло куди буде нас вести!

Світовий Конґрес Українців закликає віддати голоси за кандидата, „який сприятиме утвердженню статусу української як єдиної державної” TOP
Світовий Конґрес Українців закликає всіх українських виборців, що „проживають на батьківській землі та за її межами, відчути особисту відповідальність та взяти активну участь у другому турі президентських виборів, віддавши свої голоси за кандидата, який служитиме інтересам України і українського народу, зміцнюватиме незалежність України, сприятиме утвердженню статусу української як єдиної державної мови та обере курс подальшої демократизації, українізації та інтеграції в європейське суспільство”.

Про це йдеться у заяві СКУ, розповсюдженій за київським часом в ніч на 2 лютого.

Вибори 7 лютого, вважають у діаспорі, „стануть вирішальними у визначенні стратегічного напрямку Української держави: чи Україна й далі буде зміцнювати свій суверенітет і незалежність, розбудовувати демократичне суспільство, здійснювати європейський курс, відновлювати історичну пам’ять свого народу та відроджувати його багатовікові цінності, а зокрема українську мову та культуру”.

Зважаючи на важливість широкого волевиявлення українських громадян у справі загальнодержавного масштабу, Світовий Конґрес Українців висловлює своє схвилювання значним зниженням рівня їхньої участі в першому турі виборів. „За п’ять років загальна кількість виборців знизилася майже на 4,5 мільйони. Це говорить про те, що значна частина українців не скористалась одним із невід’ємних надбань демократичного суспільства – правом голосу, який дає унікальну можливість кожному виявити свою власну волю у вирішенні важливої загальнонародної справи”.

Петиціа у справі короткотермінового в’їзду на територію України TOP
http://www.navihator.net/content/petition

Дорогі друзі, шановні колеги!

Роками обговорюються труднощі, з яким мігранти зустрічаються при в’їзді до України на свята власним автомобілем. За цей час довелося почути багато обіцянок покращити ситуацію від панів з високих кабінетів. Однак і на Різдво 2010 року нічого не змінилося.

Чи дочекаємося, коли пани народні депутати звернуть на це свою увагу і затвердять необхідні зміни!? Чи може досить чекати! Як показує досвід, їхню увагу до важливих питань легше звертати гуртом. Як це вдалося минулого року, коли в Україні робилися перші кроки додатково накласти податкових тягарів на трудових мігрантів. Тоді, щоб можновладці зупинились, вистачило солідарної позиції 20 громадських організацій та близько 3 тис. підписів українців у Італії (див. тут). А що можна досягти, коли спільно виступлять 10 тис., 20 тис. чи 100 тис. осіб!

На новоствореному міграційному порталі НАВІГАТОР (www.navihator.net) починаємо збір підписів під відкритим листом на підтримку законопроекту №4166, який дозволяє в’їжджати на територію України власним автомобілем, що знаходиться на обліку у відповідних реєстраційних органах іноземних держав на термін до 60 днів без сплати ввізного мита, інших податків, зборів та переоформлень (див. www.rada.gov.ua). Він не вичерпує усіх питань, та все ж може вирішити деякі із них.

Це перший такий крок. За ним плануються і наступні щодо інших важливих потреб мігрантів, як от продовження паспорта, визнання водійських прав, спрощення процедури витребування довідок та інших документів з України.

"Під лежачий камінь вода не тече" – пригадується народна мудрість. Зараз все залежить від Вас, від Вашої позиції і готовності включитися у спільну страву і закликати до цього своїх рідних та знайомих за кордоном чи в Україні. Як швидко буде рухатися справа залежить від того скільки людей відгукнеться.

Підпис можна легко залишити через Інтернет, заповнивши просту форму на порталі НАВІГАТОР у розділі Пропозиції/Петиції (http://www.navihator.net/content/petition) або надіславши електронного листа на адресу migration@ugcc.org.ua, що містить ім’я, прізвище та місцем перебування. На порталі можна також ознайомитися із текстом відкритого листа.

Дорогі друзі, ласкаво Вас прошу переслати цього листа до усіх, кого знаєте, та опублікувати статтю про збір підписів у Ваших електронних чи друкованих виданнях, а також по можливості роздрукувати і повісити оголошення у загально відвідуваних українцями місцях.

Григорій Селещук,

Голова Комісії УГКЦ у справах мігрантів

Links to event postings TOP

Do you maintain a web-based list of events for your city or region? Let us know and we'll add a link to your site from the ePOSHTA newsmagazine.

 Canada

 United States

Ukraine House at the 2010 Olympics TOP

A great resource for anyone coming to Vancouver during the Olympics.

www.UkraineHouse2010.com

It includes a listing of Ukrainian athletes, visitor's guide to Vancouver, history of Ukrainians in BC., events at Ukraine House, entertainment etc, and Sponsors from across Canada.

Guelph, ON: Burden of innocence - Natalka Husar -- Opening Feb. 11 TOP
If you are interested in attending this event, a bus will pick-up passengers outside the Ontario College of Art and Design (OCAD) main entrance (100 McCaul St , Toronto, ON) on Feb. 11 at 4:30pm, and return them to OCAD by 9:00pm.

Email Aidan Ware aware@msac.ca to confirm travel on the bus.

Washington, DC: TWG Leadership Conference: Ukrainian Presidency -- Post-Election Review -- Feb. 13 TOP

The Washington Group (TWG)

is pleased to invite you to a special

TWG Leadership Conference
Ukrainian Presidency -- Post-Election Review

February 13, 2010 -- 9:00 AM to 3:00 PM

L'Enfant Plaza Hotel
480 L'Enfant Plaza, SW
Washington, DC

The Conference will present a set of interactive panel discussions on key topics related to the 2010 presidential elections in Ukraine, including:

  1. Conduct/results of the election
  2. Possible directions/actions of new leadership -- domestic affairs
  3. Possible directions/actions of new leadership -- foreign affairs
  4. Possible new directions/actions of the international community

The Conference will feature active participation of experts from the Washington area, including:

  • Amb. Oleh Shamshur, Embassy of Ukraine, Washington, DC
  • Amb. William Green Miller, Woodrow Wilson International Center for Scholars
  • Amb. Steven Pifer , Brookings Institution
  • Judge Bohdan Futey, U.S. Court of Federal Claims
  • Lawrence Silverman, U.S. Department of State
  • Orest Deychakiwsky, U.S. Helsinki Commission
  • Nadia Diuk, National Endowment for Democracy
  • David Kramer, German Marshall Fund
  • Damon Wilson, Atlantic Council
  • Samuel Charap, Center for American Progress
  • James Greene, former NATO rep in Ukraine
  • Nadia McConnell, U.S.- Ukraine Foundation
  • Michael Sawkiw, Ukrainian Congress. Committee of America -- UNIS

Several additional experts, incl. rep from U.S.-Ukr. Business Council - to be confirmed

Registration fee: $30.00, or $10.00 for students

Space is limited. Please RSVP/Register as soon as possible via email to:
apidlusky@speakeasy.net and also send a copy to: MyBihuny@aol.com -- please include name, affiliation, phone, email and an indication of full or student payment option.

Toronto: Stolen Child - book launch -- Feb. 17 TOP
New York: Blood in the Borsch book launch -- Feb. 19 TOP
Дженкинтаун, ПА: Ласкаво просимо до участi! -- 25 квітня TOP


Required: Pianist to accompany choir (Hamilton) TOP
Шукається піаніста для хору (Гамільтон) TOP
No refuting the hard truths in the Soviet Story: Worthington TOP
Those who are concerned that once history is distorted, it often never gets corrected, can breathe easier after a startlingly accurate documentary was premiered this past Sunday at the Ukrainian Cultural Centre in Toronto.

[...]

I've seen the film (it premiered in the U.S. six months ago) and, put bluntly, it cannot be refuted. Rejected, maybe; offensive to some sensitivities, perhaps; horrifying, undoubtedly; painful, without doubt. But refuted? Impossible.

[...]

Most people do not realize -- or have forgotten, or never knew -- how closely Nazi propaganda emulated Soviet propaganda -- similar images of muscular men in posters, smiling young women, all working for the improvement of mankind by eliminating human trash like Jews, Serbs, Gypsies, even Scotsmen!

The genesis for genocide to rid the world of the weak or unwanted, originated with Karl Marx who, around 1849, wrote: "Killing is justified, especially if it cleanses society."

Lenin agreed, Stalin expanded the creed and Hitler copied it.

In the early days of the Second World War, Jews who fled Germany to the USSR were rounded up by the NKVD and turned over to the Nazis.

Where Hitler and Stalin differed in building a pure society and better human beings, was Hitler digressed from Stalin's formula of "class warfare" and introduced "racial cleansing." Hitler watched with envy how the NKVD eliminated seven million Ukrainians by imposing the world's first man-made famine on Ukraine in 1932-33, confiscating all food and making record sales of Ukrainian grain to Europe.

Complete article:
www.torontosun.com/news/columnists/peter_worthington/2010/02/03/12730236.html

10,000 росіян в Калінінграді вимагають відставку Путіна - відео TOP
В России 10 000 человек скандировали: «Долой Путина!»
New book: Media, Democracy and Freedom: The Post-Communist Experience TOP
http://www.peterlang.com/Index.cfm?vID=430311&vHR=1&vUR=2&vUUR=1&vLang=E

Media, Democracy and Freedom
The Post-Communist Experience
Series: Interdisciplinary Studies on Central and Eastern Europe Vol. 6
Year of Publication: 2009

Bern, Berlin, Bruxelles, Frankfurt am Main, New York, Oxford, Wien, 2009. 246 pp.
ISBN 978-3-0343-0311-8 pb.

Book synopsis
This book does what few other works have done: it examines the role media have played in the larger political, economic and social transformations in the post communist space. An international group of scholars from various disciplines explore the complex relations between media, society, and the state in this region over the past twenty years, and present theoretical arguments that challenge dominant views. They scrutinize changes in the public sphere as well as the media itself, its role, format, agenda and quality in the context of changing values and shifting power relationships.

Contents
Contents: Marta Dyczok: Introduction - Marta Dyczok: Do the Media Matter? Focus on Ukraine - Oxana Gaman-Golutvina: Contradictions between Freedom and Development: Historical and Contemporary Dimensions (the Russian Case) - Stefan Jarolimek: In the Absence of Light, Darkness Prevails. Plurality, the Public Sphere and the Transformation of Press Journalism in Belarus - Inta Brikse: Development of a Public Sphere: Journalistic Freedom and Media Accountability in Latvia - Boris Dubin: Russia, the West and «The Special Path». Popular Attitudes to Other Countries - Oleg Manaev: Belarus on the 'Huntington Line': The Role of Media (Devoted to the Memory of Samuel Huntington) - Masha Lipman: The Russian Media Scene: Industrial Rise and Industrial Decline - Robert Austin: Less is More: Towards a Sustainable and Reliable Media in Albania - Tamara Berekashivli: Trends in Georgia's Mass Media after the 'Rose Revolution' - Vicken Cheterian: Coloured Revolutions and the Media: Where is the Scoop? - Oxana Gaman-Golutvina: Conclusions. Media and Democracy in Transformation Design.

Reviews
«Rich both conceptually and empirically, this volume is an authoritative stocktaking of relations between media, political and business elites since the collapse of communism in Russia and a half dozen other countries.» (John Higley, Professor of Government and Sociology, University of Austin at Texas, USA, Chair, IPSA Research Committee on Political Elites)

The Editor: Marta Dyczok is Associate Professor of History and Political Science at the University of Western Ontario, and CERES Fellow at the University of Toronto, Canada. Author of two books, including, The Grand Alliance and Ukrainian Refugees (2000), her research is on media, post communism, Ukraine and migration.

CIUS Press publishes revised edition of Sevcenko's Ukraine between East and West
TOP
THE NEW REDESIGNED CIUS PRESS WEB SITE
presents

CIUS Press' NEWEST PUBLICATION:

The second, revised edition of
IHOR SEVCENKO'S

classic study

UKRAINE BETWEEN EAST AND WEST:
ESSAYS ON CULTURAL HISTORY TO THE
EARLY EIGHTEENTH CENTURY

xx + 236 pp and 4 maps
$34.95 (paper) $54.95 (cloth)
View details at: http://tinyurl.com/yao4udv

Ukraine between East and West by the late Ihor Sevcenko (1922-2009) explores the development of Ukrainian cultural identity under the disparate influences of the Byzantine Empire and western Europe, mediated through Poland. Byzantium was the source from which Kyivan Rus' received Christianity and a highly developed literary and artistic culture, which stimulated Kyiv's own achievements in those fields. Professor Sevcenko shows how the prestige of Byzantine civilization was reinforced by the activities of Kyiv's Greek metropolitans, various Byzantine emperors, and the Byzantine missionaries and teachers of Greek who influenced the outlook of the South and East Slavic elites during the Middle Ages. Byzantine civilization impacted the culture of Rus' not only during Constantinople's period of greatness, but even after its fall to the Turks.

Professor Sevcenko also analyzes the importance of the Counter-Reformation in early modern Ukraine. Polish Jesuit scholarship and new instructional methods and the Polish church's and state's assimilationist pressures compelled the Ukrainian elite to rise in defense of its ancestral Orthodox faith and reshape its traditional culture with the aid of Western innovations. The intellectual ferment of the era is captured in essays on religious polemical literature and the complex figure of Kyiv's famous Orthodox metropolitan, Peter Mohyla. Concluding the book is a consideration of the way Byzantine and west European influences combined with the Kyivan legacy to produce a distinctive Ukrainian identity.

Ukraine between East and West provides a wealth of detail and the author's richly informed analytical perspective. The essays will be a rewarding read not only for students of Byzantine and East European history, but also for anyone interested in cultural formation and development.

Winner of the 1999 Antonovych Foundation Literary Prize

Ihor Sevcenko (1922-2009) was the Dumbarton Oaks Professor Emeritus of Byzantine History and Literature. Born in Poland, he studied at Prague's Charles University and the Catholic University of Louvain and was a member of Henri Gregoire's seminar in Byzantine history in Brussels. Professor Sevcenko taught and conducted research at many institutions, including the College de France, the universities of Cologne, Munich, Oxford, Michigan, and California (Berkeley), and Columbia University. Long associated with Dumbarton Oaks, where he served as the director of studies, he became the professor of Byzantine history and literature at Harvard University's Department of Classics in 1973 and served as the acting director of the Ukrainian Research Institute at Harvard.

Professor Sevcenko contributed greatly to the study of the relationship between the cultures of Byzantium and the Slavic world. His essay collections include Society and Intellectual Life in Late Byzantium (1981), Ideology, Letters and Culture in the Byzantine World (1982), and Byzantium and the Slavs in Letters and Culture (1991).

Orders for Ukraine between East and West can be placed online at:

http://tinyurl.com/yao4udv

or by:
e-mail: cius@ualberta.ca.
telephone: (780) 492-2973; fax: (780) 492-4967.
Mail: CIUS Press 430 Pembina Hall University of Alberta Edmonton, AB Canada T6G 2H8.

Colors of southern Ukraine by Bukovyna artist TOP
http://www.day.kiev.ua/291142/

28 January 2010

By Volodymyr KUDLACH, Odesa

Photo by the author

As an artist, Larysa Demianyshyna is multifaceted not so much in terms of images and genres but in techniques and types of art. No matter what technique she chooses, be it black-and-white graphics, oils, watercolors, or acrylics, she always attains a high level of lightness and creative execution. Demianyshyna is a representative of the Odesa painting school. She graduated from the Hrekov School of Arts in Odesa, the Ushynsky State University of Graphic Arts, and the Odesa Academy of Arts. Every year she participates in spring and summer open-air painting sessions in Volyn, Podillia, Poland, and Germany.

It should be noted that her vernissages have one peculiar feature -- in the majority of cases they are accompanied by concert programs. For example, Odesa's art critic and singer-songwriter Volodymyr Ostrovsky was involved in her exhibits in Lviv and Kyiv. Among other participants of such presentations were the well known guitarist and winner of international competitions Anatolii Shevchenko and the Petrovsky duo from Pivdenny. The famous singer Nina Matvienko was present at one of Demianyshyna's vernissages and highly praised her oreuvre.

In 2007 the artist manifested herself in a new way by creating the design for the memorial complex to victims of the Holodomor and political repressions in Ukraine (village Kominternivske, Odesa oblast).

A prominent place in her works belongs to book illustrations. She has developed her own linear artistic manner, which merges spontaneity and emotionality with picturesqueness and multiple meanings. Demianyshyna's graphic works include illustrations to collections and single works by Odesa-based poets Hennadii Shchypskivsky, Oleksa Riznykiv, Halyna Mohylnytska, and Vitalii Berezinsky, as well as Svitlana Mudryk from Lviv. Like batik, this kind of art offers room for improvisation.

Art critics justly say that her graphic works were influenced by the "whimsical" Henri Matisse, but somehow French light-minded subjectivism was transformed via the prism of Ukrainian substantiality to yield more clear-cut linear forms in Demianyshyna's work.

I would rather draw a parallel between her works and those of Vasyl Sedliar. Some of her graphic works, created under the influence of Boichuk's followers may be brought together into a separate group of "portraits." Among them Mother's Portrait is by far the best. But these works only resemble the genre of portrait, because the degree of generalization and figurativeness does not allow one to perceive them as portraits. Apparently, the constructive element in the painter's works has the potential for expansion. A proof of this is also found in the abovementioned sculptural monument in Kominternivske. Demianyshyna's penchant for a monumental and symbolic way of thinking under certain conditions may yield artistic samples that are no yet in demand.

Pivdenny's Picture Gallery has recently hosted the master's solo exhibit. Pivdenny is a small town located 40 kilometers from Odesa. Demianyshyna matured as an artist as she consolidated and developed the traditions of the Southern school of plein-air painting, which perceives the world in a lyrical way and pays increased attention to light and colors as the primary means of expression. Her landscapes and still lifes are dependent on her mood. There is something pagan that reveals the hidden depths of Ukrainian mentality in her worship of the sun.

Her new exhibit, with the prevalence of nature works executed in oils, is no exception, as most of her landscapes feature sunrises (Emerald Morning, Flaming Morning, and the like). The key color in her works is energy-giving blue, the most irrational of all colors, the color of clean spring sky or tranquil sea surface, the color of spirituality and infinity.

The blue sky penetrates through the leaves, covering with its reflections the velvet grass of the southern steppe and the openings in the forests of Bukovyna, Volhynia, and Transcarpathia. It is supplemented by the cold green of the forest cool, the color of bliss and melancholy, and combined with the golden sunshine.

Demianyshyna was born in Bukovyna, although she has cast anchor in southern Ukraine, so she feels and conveys with piety both forests and steppes, as well as marine landscapes, which happily combine the vastness of the steppe and sea and infinity of the sky.

Her plein-air works are represented by sketches made on a trip to the village of Petrivka, Komminternivske raion. This village used to be a neat palace, belonged to the Kuris family, and was built in the style of neo-romanticism. Today its ruins attract artists, solitary explorers, and enthusiastic local history researchers, stirring up their imagination and evoking nostalgic feelings for what was lost.

After relatively big-format acrylic pictures, Demianyshyna's new exhibit displayed wonderful samples of miniatures that are notable for their organic colors and subtlety.

Kateryna Krychevska-Rosandych created her first Ukrainian series of watercolors from memory TOP
http://www.day.kiev.ua/291140/
#4, Thursday, 28 January 2010

The Krychevsky style

By Heorhii SHYBANOV

Photo from Kateryna Krychevska-Rosandych archive

PUTYVL, ONE OF THE ARTIST'S WORKS ABOUT UKRAINE

Kateryna Krychevska-Rosandych is one of the brightest stars in the great pleiad of contemporary Ukrainian artists, who have been scattered all over the world. She has long been living on the West Coast of the USA, but her heart has always belonged to Ukraine. Her wonderful works invariably impress the viewers.

Mother Nature has lavished talent on Krychevska-Rosandych. From her early childhood years she was raised in a special artistic atmosphere in Kyiv. She has inherited a great talent from her mother, father, and grandfather, because she was born into the well-known Krychevsky family. The names of this family's representatives are engraved in golden letters on the tablets of the history of 20th-century Ukrainian art.

Krychevska-Rosandych's grandfather was Vasyl Krychevsky (1872--1952), an outstanding architect, painter, and graphic and theater artist. Her uncle on father's side, Fedir Krychevsky (1879 --1947), was a widely known painter, one of the first rectors of Ukrainian Academy of Arts, worked there as a professor for many years before World War II. He was a teacher of many gifted painters who added outstanding works to the treasury of the national art.

Krychevska-Rosandych's father, Vasyl Krychevsky (1901--1978), was also endowed with a great artistic talent. He was a painter, graphic artist, and decorator. He created the stage set for Oleksandr Dovzhenko's world-famous film Zemlia (Earth) and costumes for the performers of the famous Dumka choir in France in 1929.

According to Krychevska-Rosandych, she learned many tricks of the trade in the painting technique and style from her mother Olena, who was an excellent colorist and produced a great number of wonderful landscape paintings, etudes, and drawings. As a student at the Department of Theory and History of Art in the Kyiv State Institute of Arts (now the National Academy of Fine Arts and Architecture), I would often peer at the paintings by the Krychevsky brothers, which were on display at the Institute's museum. It never crossed my mind back then that in the late 1990s I could have a chance to meet their descendants?

Krychevska-Rosandych is a very cheerful lady with a beautiful soul. Everything that is connected with Ukrainian culture is dear for her. She was one of the first diaspora Ukrainians to notice my publications about Nester Horodovenko (1885--1964), an outstanding choirmaster and pedagogue, which were published in the journal Novi Dni in Toronto, Canada. At one point, I found a letter in my mail box from Krychevska-Rosandych, sent from California. Enclosed was a very rare picture of Horodovenko. She took a picture of him in Toronto in 1954 near Saint Volodymyr Cathedral. She decided to help me with collecting materials about Horodovenko and his hard artistic life. This is how we got in touch. From Krychevska-Rosandych's letters I found out about the Krychevsky family and the hard experiences of Ukrainian intelligentsia, which had to go to different countries of the world as it could not bear the oppressive atmosphere of Stalin's regime.

Krychevska-Rosandych started painting while she was still a child. "My mother was both my first teacher and my first critic. She had a great artistic taste and a feeling for what was real and what was fake in art. She taught me some very important lessons," said Krychevska-Rosandych. When she was still a teenager, she had a chance to interact with her talented family and therefore was able to master the realistic style of the Krychevskys' painting manner.

Kyiv Art School became the starting point for Krychevska-Rosandych's artistic education. However, the Second World War put an end to her high hopes and in 1943 she had to emigrate together with parents to the West at the age of 16. They first lived in the Czechoslovakia, and Krychevska-Rosandych continued her studies in the Art and Industry School in Prague. When the Krychevskys moved to Germany Kateryna studied at the Ruprecht Karl University of Heidelberg.

When the immigration routes to the countries of North and South America opened up, the Krychevskys moved to the USA and settled for good in California. Their life in immigration was not easy. Kateryna's parents had several jobs and enjoyed no privileges. However, they managed to cope with all the hardships and never stopped creating art. With time they won recognition and set up a normal life.

Kateryna showed her first works to the public already in 1943. After two years she received the second prize at the International Art Exhibition in Mannheim, Germany. In the 1950s, art buffs had a chance to see her paintings in many cities of America and Canada. I was fortunate to see some of her amazing watercolors for the first time in the friendly home of the historian Mark Antonovych in Montreal.

Since 1949 she had over 50 solo exhibits in the USA, Canada, and Ukraine. Since 1956 her oeuvre have consistently been put on display in such art galleries as Gump's Gallery in San Francisco, Olha Sonevytsky Art Gallery in New York, Vanchytsky Art Gallery in Philadelphia, EKO Gallery in Detroit, the Ukrainian Museum in Cleveland, the National Gallery of Art in Washington, the Ukrainian Canadian Archives and Museum of Alberta, Edmonton, the National Art Museum in Kyiv, the Taras Shevchenko Nature Preserve in Kaniv. Her works are also part of many private collections in the USA, Canada, Germany, Japan, the Czech Republic, Argentina, France, Ukraine, and other countries and are reproduced in calendars and postcards.

With her never exhausting artistic work Krychevska-Rosandych became extremely popular all over the world. Her paintings have received many positive reviews from experts on different continents.

In 1959, the artist made a grand tour of Europe, which had long been her dream. She visited Germany, Austria, and Italy. Together with her uncle Mykola they did a lot of plain-air drawing for an entire month in Venice. She finished her great trip by visiting Paris where she painted a series of wonderful watercolors. While she was just mastering the hard technique of this kind of art, she always admired work of her uncle Mykola, a great master in this area. He lived in Paris and was well-known in the artistic circles in France. Krychevska-Rosandych also often feasted her eyes on the exquisite works of the English artist Edmund Dulac. Eventually, Krychevska-Rosandych was able to finally find her own painting manner, which reflected her artistic and esthetic vision and her skill of conveying the tiniest details in numerous landscapes, architecture motives, etc.

Krychevska-Rosandych also had a good personal life. In 1958 she met a handsome young Yugoslav Drago Rosandych, also a former immigrant. They got married in 1959 and had a daughter Lada, who showed a penchant for painting and later became a designer. The Rosandych family built a house in the small city of Mountain View near San Francisco where they live now.

Watercolors and gouaches by Krychevska-Rosandych are impossible to confuse with works of any other artist. They are special because of her great skill to paint from life and convey in paint her own associations from what she sees on the sea surface, on the city street, or in an old building. Her every watercolor is a complete story which reaches beyond the framework of a sketch. She remains faithful to the traditions of the classical watercolors. Her works stun the public, evoke the feeling of seeing real art, and make one dream, experience, and feel encouraged.

Krychevska-Rosandych created a large series of works about Ukraine. This was not easy as she could not draw from life in California. But with her good knowledge of illustrative materials and her parents' works and keeping her childhood memories, she was to create amazing images of different ethnographic regions of Ukraine, such as Hutsulsky Velykden (Hutsul Easter), Rizdvo v Karpatah (Christmas in the Carpathians), Putyvl, and others.

In 1993, one of Krychevska-Rosandych's long-cherished dreams came true. Together with her husband she visited Ukraine, bringing along many paintings. She was very excited to see Kyiv. The first exhibition of her work took place in the Poltava Museum of Regional Ethnography, which was designed by Vasyl Krychevsky's grandfather, and the second one, in the Ukrainian National Art Museum in Kyiv. Many people have visited these exhibitions. They had a chance to see and open up for themselves the rich artistic world of Krychevska-Rosandych.

Krychevska-Rosandych handed over a great number of her own and her parents' works to museums in Kyiv, Poltava, Kaniv, Sumy, and Lebedyn. This gesture was highly appreciated by the cultural and artistic community in Ukraine. The artist went back home with unforgettable impressions from visiting her motherland and with a great number of watercolors and sketches, which she made here.

Krychevska-Rosandych was awarded the title of an honorary professor of the National Academy of Art and Architecture and won the Taras Shevchenko Prize. She told about her own and her parents' artistic paths and their life in Czechoslovakia, Germany, and the USA in the book Moi Spohady (My Memories, 2006). The volume also contains numerous photos from the Krychevskys' family archive, published for the first time. They are of a great interest to researchers and those who are interested in the history of Ukrainian art.

Український алфавіт отримав офіційну транслітерацію латиницею TOP
http://life.pravda.com.ua/surprising/4b66e4e1d5c14/
01.02.2010

Правила написання

Український алфавіт отримав офіційну транслітерацію латиницею. Таблиця

Затверджено офіційну транслітерацію українського алфавіту латиницею.

Кабінет міністрів України постановою від 27 січня затвердив офіційну транслітерацію українського алфавіту латиницею, повідомляє Урядовий портал.

Так, українська буква Aа відповідатиме латинській Aа, Бб - Bb, Вв - Vv, Гг передається латинською Hh, Ґґ - Gg, Дд - Dd, Ее - Eе, Єє - Ye (на початку слова), ie (в інших позиціях), Жж - сполученням Zh zh, Зз - Zz, Ии - Yy, ІІ - Ii, Її - сполученням Yi (на початку слова), i (в інших позиціях), Йй - Y (на початку слова), i (в інших позиціях).

Буква Кк передається латинською Kk, Лл - Ll, Мм - Mm, Нн - Nn, Оо - Oo, Пп - Pp, Рр - Rr, Сс - Ss, Тт - Tt, Уу - Uu, Фф - Ff, ХХ - Kh kh, Цц - сполученням Ts ts, Чч - сполученням Ch ch, Шш - сполученням Sh sh, Щщ - сполученням Shch shch, Юю - сполученням Yu (на початку слова), іu (в інших позиціях), Яя - сполученням Ya (на початку слова), ia (в інших позиціях).

Відтепер буквосполучення "зг" офіційно передається латиницею як "zgh", на відміну від "zh", що відповідає українській букві "ж".

Що ж стосується м'якого знаку та апострофа, то вони латиницею не передаються.

Транслітерація прізвищ та імен осіб і географічних назв здійснюється шляхом відтворення кожної літери латиницею.

Таблиця транслітерації українського алфавіту латиницею знаходится тут:
http://life.pravda.com.ua/surprising/4b66e4e1d5c14/

Океан Ельзи незабаром представить новий альбом TOP
http://culture.unian.net/ukr/detail/188129
28.01.2010

”Океан Ельзи” незабаром представить новий альбом

У перших числах березня «Океан Ельзи» представить новий, сьомий за рахунком, студійний альбом під назвою «Dolce Vita». Про це УНІАН повідомили в прес-лужбі гурту.

На підтримку альбому відбудеться великий концертний «Dolce Vita тур», який охопить більше 70 міст у Україні, Росії, Європі та США. У Києві заплановано проведення двох концертів – 2 та 3 червня 2010 року в столичному Палаці спорту. Гастрольний графік найближчим часом з’явиться на оновленому сайті групи.

За словами лідера «Океан Ельзи» Святослава Вакарчука, назву альбому дала пісня «Dolce Vita», яка є досить показовою: «У ній йдеться про справжні та несправжні, штучно вигадані цінності. За суттю, це наша точка зору на те, у чому є справжня dolce vita життя та чим її можна підмінити. Ми не намагалися дати конкретне визначення, що це таке. Кожен сам обирає свою власну «дільче віту»: хтось шукає це в собі, у своїх стосунках у родині, з друзями, своєму оточенні, а дехто – у зовнішньому, показовому, шаблонному».

Пісню «Dolce Vita» можна вільно завантажити на сторінці http://okeanelzy.com/dolce_vita/.

У роботі над новою платівкою музиканти повністю відмовилися від традиційного для останніх альбомів залучення великої кількості різних додаткових інструментів. За словами Святослава Вакарчука, у цьому альбомі гурт менш за все хотів дивувати

– Ми хочемо дати нашим слухачам той «Океан Ельзи», який вони люблять – каже лідер гурту О.Е. щирий і справжній.

«У цій роботі ми повернулися до звуку, який був на альбомі «Янанебібув», тобто це в основному чотири інструментальні прояви та один вокальний. У більшості пісень усе зроблено музикантами О.Е.. В окремих моментах будуть лише невеличкі цікаві додаткові музичні прояви, як, наприклад, звук справжньої пилки чи стукіт кулаками по роялю», – додав Вакарчук.

Нагадаємо, першим синглом нового альбому стала пісня «Я так хочу…», яка з листопада 2009 року знаходиться в ротації радіостанцій України та Росії. Робота над новим матеріалом проходить у київській студії «211». Євген Ступка, саундпродюсер альбому, співпрацював з «Океан Ельзи» на початку 2000-х. Зокрема, спільні роботи – альбоми «Янанебібув» (2000), «Модель» (2001).

Академічний драматичний театр імені Івана Франка світкує 90 років TOP
http://culture.unian.net/ukr/detail/188132
28.01.2010

Сьогодні Національному академічному драматичному театру ім.І.Франка виповнюється 90 років.

Про це повідомив художній керівник театру, народний артист України, лауреат Національної премії ім.Т.Шевченка Богдан Ступка на прес-конференції в УКРІНФОРМі.

На прес-конференції з нагоди ювілею йшлося і про історію театру. "У 1920 році Гнат Юра та Амбросій Бучма кожен зі своїм театром зустрілись у Вінниці. Там два колективи - з Києва та Львова - об`єдналися і назвали себе театром імені Івана Франка, який існує дотепер", - зробив екскурс в історію Богдан Ступка. За його словами, Гнат Юра прагнув створити український європейський театр зі світовим репертуаром. "І кращі традиції цього театру продовжили його наступники. А традиції - це хороша, цікава вистава, на яку ходять люди, і атмосфера в колективі", - підкреслив художній керівник.

Щодо творчих планів, то найближчим часом, у лютому, колектив вирушає на відповідальні гастролі - у Санкт-Петербург, де на сцені театру ім.Г.Товстоногова за п`ять днів покаже п`ять вистав: "Кайдашева сім`я", "Тев`є-Тевель", "Швейк", "Легенда про Фауста" та "Одруження". Богдан Ступка впевнений, що гастролі пройдуть з успіхом: "У нас прекрасні актори, особливо середнє покоління. Я багато їжджу, буваю в різних кінцях земної кулі, бачив багато вистав різних напрямків, але такої сильної трупи, яка є зараз у театрі Франка, немає ніде".

На думку народного артиста України, лауреата Національної премії ім.Т.Шевченка Олексія Богдановича (який саме належить до цього сильного середнього покоління), театр Франка приваблює публіку тим, що він дуже різний. "У нас є прекрасні комедії, драматичні вистави, музичні і навіть пластичні - будь-якого жанру. І мені надзвичайно приємно, що в наш комерційний час театр не йде за публікою, яка хоче чогось легенького - щоб посміятися, відпочити і, вийшовши із залу, забути. Наш театр залишається серйозною структурою. Це академічний театр, який зобов`язаний нести просвітницьку місію. І подальший репертуар буде складатися з не менш прекрасних вистав і світового, й українського репертуару", - сказав актор.

Серед амбітних задумів, якими поділилися представники театру, - виступи на Бродвеї. "Для світу це має величезне значення. Український театр за всю історію свого існування на Бродвеї не був. Але там є певні умови - два тижні треба грати на аншлагах", - зауважив Богдан Ступка, уточнивши, що нині ведуться перемовини з американським продюсером щодо кошторису поїздки (надзвичайно дорогої, до речі). "Моя найбільша мета - щоб наш український театр знав цілий світ", - підкреслив він.

А ще художній керівник і колектив театру мріють про малу сцену, будівництво якої триває вже 20 років. "Це дало б можливість показати трупу, яка є дуже велика, відкрити театр-студію і робити крайні експерименти", - зазначив Б.Ступка.

В Яремчі експонується виставка ікон з колекції священника-місіонера TOP
http://culture.unian.net/ukr/detail/188136
01.02.2010

У Музеї етнографії та екології Карпатського краю міста Яремче Івано-Франківської області експонується виставка ікон, художніх полотен та скульптур з колекції отця-місіонера Ярослава Свищука (1921–2005).

Про це повідомили УНІАН в Коломийсько-Чернівецькій єпархії УГКЦ.

Протягом лютого яремчанці та гості міста мають змогу оглянути ікони, портрети, сюжетні полотна таких відомих митців української діаспори, як Петра АНДРУСІВА, Омеляна МАЗУРИКА, Якова ГНІЗДОВСЬКОГО, Михайла ДМИТРЕНКА, Миколи БІДНЯКА та інших.

Довідка УНІАН. Священик Я.Свищук народився в селі Зелена Надвірнянського району Івано-Франківської області. Навчався у Львівській Богословській Академії та Католицькому університеті у Вашингтоні.

Тривалий час виконував обов’язки заступника пароха катедри Св. Миколая в Чикаго. Як місіонер отець побував у двадцяти трьох країнах світу. В 1993 році запрошений в Україну викладачем Івано-Франківського теологічно-катехитичного інституту. Стараннями отця Ярослава в с. Дора Яремчанської міськради побудовано монастир сестер Св. Вікентія, церкву Св. Петра і Павла, монастир Св. Андрея. Він є автором книг «На грані сьомої декади», «В дусі великого митрополита», «Лелеки, повертайтесь додому», «Ідіть і навчайте всі народи».

У 1994 році отець Ярослав перевіз з США в Україну велику колекцію творів образотворчого та прикладного мистецтва, яку збирав упродовж свого сподвижницького життя на чужині, а тепер з цією колекцію може ознайомитися кожен бажаючий.

Prime Minister Yulia Tymoshenko's letter to OSCE Office for Democratic Institutions and Human Rights TOP
PM's letter sent to the OSCE\ODIHR Head of Mission, Ambassador Heidi Tagliavini on Feb. 2 alerting her on the substance of amendments put to a vote the next day and it provides a concrete examples.

Basically, the letter states that the Party of Regions with support of the Communist Party and MPs loyal to Yushchenko changed the rules of the game in their favour so late in the game. It undermines

principle of parity between the candidates. This is the sort of thing that used to happen before the Orange Revolution.

It is worth noting that instead of voting the amendments recommended by the Venice Commission they blocked them while pushing forward their own amendments.


unofficial translation

Repeat voting on presidential elections in Ukraine will be held on February 7, 2010. Meanwhile, the broad basis for the distortion of voters will are being prepared yet again, with active participation of some parliamentary members of Ukraine, of the Verkhovna Rada of Ukraine factions, some members of the Central Election Committee, members of district election commissions, trying to use heads of city, district and regional councils in this process.

Therefore, in order to obtain control over the district and territorial election commissions, the member of the Parliament of Ukraine, the Party of Regions representative, the Deputy Chairman of the Verkhovna Rada of Ukraine O.V. Lavrynovich introduced to the Parliament the draft Law of Ukraine "On amending the Law of Ukraine" On the elections of the President of Ukraine " (concerning the organization of the electoral commissions job) № 6004 from 27.01.2010. An extraordinary plenary session of the Parliament was initiated by the Party of Regions for the immediate consideration of this bill. And it was passed by the Parliament in the first reading on January 28, 2010.

The major provisions of law № 6004 as follows:

- abolition of existing provision of the Law of Ukraine "On the elections of the President of Ukraine ", which contains a requirement for the competence of election commissions meetings in case of presence of not less than 2 / 3 of already formed composition. One of the fundamental principles of the electoral commission is being withdrawn from the Law - the principle of collegiality. The conditions are being created in which meetings of election commissions will be legally competent providing presence of any number of its composition members - 1 / 16, 1 / 14, 1 / 5, 1 / 3 etc;

- the principle of dual-appointment of members of district and territorial election commissions is being initiated. Consequently, if submissions of candidacies for membership in the election commissions have not been filed in fixed amount then the obligation to submit candidacies for membership in the district and territorial election commissions is blamed on the heads of city, district and regional councils. The constitutional right of citizens of Ukraine to be elected on equal and fair elections is being ignored; the equal rights and opportunities for participation in the electoral process of candidates to the post of President of Ukraine warranted by law are being neglected as well.

Moreover, the fourth part of Article 3 of the Law of Ukraine "On the presidential elections in Ukraine" prohibits strongly the intervention of local authorities in the electoral process.

Continuing its anticonstitutional purposes, the Party of Regions have initiated an extraordinary session of the Parliament on February 3, 2010, in between the first and second round of presidential elections in Ukraine, in order to implement their intentions in the law. The initiators of the extraordinary session of the Verkhovna Rada of Ukraine in violation of established parliamentary procedures demand consideration of the draft law of Ukraine "On amending the Law of Ukraine" On the elections of the President of Ukraine "(concerning the organization of the electoral commissions job) № 6004 on February 3, 2010 regarding of which the fixed term to make entities of legislative initiative of comments and suggestions to the draft law for the second reading has not expired yet.

Member of the Central Election Committee M.V. Ohendovskiy (elected by the quota of the Party of Regions) has introduced a project before the Committee on "Clarification on some issues, the organization of county and precinct election commissions during the preparation and carrying out re-vote presidential election in Ukraine on February 7, 2010, counting of votes at polling stations tabulation in the territorial constituencies. This draft opens up district election commission is practically unlimited possibilities of artificial adjustments necessary majority in the local election commissions.

It creates nine additional grounds for early termination of members of district election commissions’ powers, which are not covered by the current Law of Ukraine "On the elections of the President of Ukraine". The adoption of such explanation will artificially deprive the authority of individual members of local election commissions which will demonstrate integrity and strictly carry out the requirements of the electoral legislation of Ukraine. It could be possible before and on the day of elections.

In view of the majority existing in the Central Election Committee, which is controlled by the Party of Regions, the mentioned draft regulation may eventually become an instruction for early termination of authority of not controlled members of the circuit election committees. It is worth mentioning that according to Ukrainian legislation the regulations of the Central Election Committee are obligatory for all lower level election committees.

There are numerous episodes of forcing the members of circuit election committees into falsifying the minutes of hearings and the resolutions of such committees as well as disrupting the hearings of election committees for the purpose of using this facts for early termination of authority of members of the district and circuit election committees.

For instance, the head of the district election committee No 48 (Donetsk region, the city of Kramatorsk) A. Nesvitaev, abused his authority and forced the secretary of the circuit election committee O. Rachkayskene into signing a minutes of the committee hearing at 12 p.m., which in fact did not take place. Because of the falsified minutes of the district committee № 48 the hearings of 91 election committees were disrupted. The mentioned events are being examined by the enforcement bodies.

For example, L.E.Zagorodnya was appointed the Head of the District Election Commission No. 3 (the Autonomous Republic of Crimea) without her written consent to enter into the composition of the Commission. In such case the meeting of the commission shall be lead by the Head who is elected at the meeting from its composition. But the present members of the District Election Commission No. 3 refused to conduct the vote for the candidate of the Head, they will not be taking part in the meeting of the commission till the appointment of the new Head of the Commission. Because of such acts the functioning of the District Election Commission No. 3 is stopped. One of the results of such blocking is the independent approval by the members of the Commission – representatives of the candidate for the presidency of Ukraine V.F.Yanukovich – of the electoral register from the supervisory authority in charge of the State Electoral Register not at the meeting of the commission as required according to the Law of Ukraine “On Election of the President of Ukraine”

I have to state that the abovementioned steps are the evidence of the falsification that is being prepared to be held in Ukraine during the presidential election.

I am convinced that events happening around the elections of the President of Ukraine shall not being concealed from the attention of the international public. I ask you to take into consideration that only a hard-line attitude of the international public and supervisors can prevent Ukraine from returning to the election process of the criminal standards of 2004. I am convinced that by our joint actions we will be able to prevent the violation of the civic rights and to ensure the holding of elections of the President of Ukraine on February 7, 2010 to be fair, visible and democratic.

European People’s Party president concerned about changes in electoral law TOP

Brussels
5 February 2010

The President of the EPP Wilfried Martens expressed today his concern about changes in the Ukrainian electoral law:

"I am very concerned about the last minute changes made to the electoral law of Ukraine. They increase opportunities of falsifications during the second round of the Presidential election.

It is surprising that President Yushchenko signed these changes, introduced by the same political party that tried to falsify the Presidential election of 2004.

Therefore, I welcome the efforts which Prime Minister of Ukraine Yulia Tymoshenko is making in order to defend democratic elections in Ukraine. I encourage the people of Ukraine to make their choice on Sunday, the 7th of February, and to support the candidate, who stands for a democratic Ukraine".

Nation in for messy Monday TOP
http://www.kyivpost.com/news/nation/detail/58742/
Feb. 4, 2010

Peter Byrne

As Ukrainians prepared to choose their president for the first time since the Orange Revolution, it remained unclear whether the outcome of the Feb. 7 election would be determined by a free and fair vote, by appointed election commissioners, a split court -- or on the streets, again.

With only three days before the crucial vote, in which Orange Revolution villain Victor Yanukovych is seen as the front-running candidate, the country's fifth presidential election resembled more a requiem for democracy than a celebration of people power.

During a live televised press conference on Feb. 4, Prime Minister Yulia Tymoshenko, an Orange Revolution hero and Yanukovych's rival, said she would support a second revolution if controversial election changes introduced a day earlier by her opponent's camp come into force.

[...]

No one wins

A major risk to holding a fair and clear-cut vote, according to foreign observers and domestic election watchdogs, is the last-minute changes to the election law. They nullify the requirement for a quorum of election officials at more than 30,000 polling precincts nationwide, and also allow local government officials to appoint their own representatives to regional and local polling precincts. "They make the election false, dishonest and uncontrollable," said Tymoshenko.

"Unfortunately Party of Regions are now trying again (like in 2004) to create the condition for fraud in the Sunday election," said Hanne Severinsen, the former co-rapporteur of the Parliamentary Assembly of the Council of Europe and advisor to Tymoshenko.

According to Andriy Mahera, deputy chairman of the Central Election Commission, new provisions made an already flawed law worse.

[...]

He wins

[...]

Yanukovych has promised to call a snap parliamentary election, the third in five years, if his attempts to create a stability majority in parliament fail. But the procedure for dissolving the legislature is also a complicated, time-consuming task, and the next scheduled parliamentary election is only a year away.

[...]

She wins

[...]

Appealing mainly to voters in Ukraine's western and central oblasts, Tymoshenko said her first official act as president would be to sign Ukraine's 2010 budget. Her first presidential decrees, meanwhile, would be aimed at defining grants of authority between the Cabinet of Ministers, parliament and the president's office.

Tymoshenko has promised during her campaign to hold a referendum on changing the constitution, which she says muddles executive authority by diluting presidential powers. She has also vowed to replace the system of cronyism and corruption backed by rich tycoons supporting her rival.

Complete article:
http://www.kyivpost.com/news/nation/detail/58742/

Ukrainian democracy and its cynics TOP

http://www.project-syndicate.org/commentary/khrushcheva40/English

Nina L. Khrushcheva

MOSCOW -- "A pox on both your houses" may be an appropriate individual response to frustration with the political candidates on offer in an election. But it is a dangerous sentiment for governments to hold. Choice is the essence of governance, and to abstain from it -- for whatever reason -- is to shirk responsibility.

But that seems to be the stance of the entire West regarding the upcoming second round of Ukraine's presidential election. Because the Orange Revolution in 2004 turned out to be a seeming unending series of disappointments, most Western leaders are acting as if it makes no difference whether Prime Minister Yuliya Tymoshenko or her rival, Viktor Yanukovich, wins on February 7.

They are wrong, not only about what the election will mean for Ukraine's people, who have stoically endured so much, but also about what it will mean for security and stability across Eurasia. For, if the Orange Revolution demonstrated one thing, it is that Ukraine's politics are not those of the pendulum, swinging predictably between opposing forces that agree on the fundamental rules of democracy. Indeed, it is patently clear from his own words that Yanukovich does not accept the legitimacy of the Orange Revolution, which means that he does not accept the bedrock principle of democracy that you cannot cheat your way to power.

Yanukovich's anti-democratic position should come as no surprise. His criminal record is often noted, but the particular crimes that sent him to prison are never spelled out. Let me do it.

On December 15, 1967, Yanukovych (then 17 years old) was sentenced to three years in prison for robbery and sexual assault. He was back in prison three years later, convicted of manslaughter. But, for reasons that remain unexplained, the Soviet courts expunged his criminal record in 1978, shortly before he joined the Communist Party.

But in 2006 Yanukovich was charged with falsifying the very documents used to expunge his earlier convictions. Two key documents used to overturn his conviction for rape and robbery had been forged. Moreover, the signature of the judge in his case was also forged.

It is mind-boggling that an unrepentant, twice-convicted violent felon, a man who had sought to steal a presidential election -- and who advocated a violent crackdown on the men and women peacefully protesting against his electoral fraud -- should be a candidate for any office, let alone the presidency of a country of nearly 50 million people. Yanukovich's candidacy thus reveals much about the nature of the people who back him, and also about the fragility of Ukraine's democracy.

[...]

For keeping Ukraine afloat over the past 15 months, Tymoshenko deserves the West's thanks, not the cynicism that we are currently seeing. Yanukovich's record of violence and disdain for democratic norms is too entrenched to think that, should he win, he will ever allow his position to be challenged again. A victory for Yanukovich now may be the last free vote Ukraine sees for a long time.

Complete article:
http://www.project-syndicate.org/commentary/khrushcheva40/English

Campaign gets dirty: Leaflets smear Tymoshenko as 'Jew' TOP
I remember that early in the Orange Revolution -Yulia Tymoshenko, Moroz and Yushchenko were called anti-Semitic Nazis....even Pat Buchanan was suckered into believing this; but when that tactic didn't work they were then labeled as Jews especially Yulia and Moroz....and now at this late midnight hour they are resurrecting the Jew thing...I doubt this will sway the election but it sure makes us look bad to the rest of the world.

Jaroslaw Sawka


http://www.kyivpost.com/news/nation/detail/58739/

Unattributed leaflets referring to Prime Minister Yulia Tymoshenko as "a Jew" and calling not to vote for her appeared in mail boxes in western Ukraine in the last week before the Feb. 7 runoff vote.

[...]

It is unclear who is behind the smear campaign. Hryhoriy Nemyria, Ukraine's vice prime minister, however, was quick to point fingers at Tymoshenko's rival, opposition leader Victor Yanukovych.

"Playing to people's basest instincts is just typical of Yanukovych and his camp," Nemyria said in a written statement. "His is a politics where an opponent is not an opponent, but an enemy. And as history has shown, once you start looking and defining one type of enemy in society, you begin to look for more and more. So who knows what group will be next?"

[...]

The pamphlet has outraged Lviv's small Jewish community and indicates people are still willing to employ political tactics once used by authoritarian states, one of its leaders said.

"Ukraine is going in a different direction, but the methods used are the same of totalitarian regimes," said Meylakh Sheykhet, the director of the Lviv office of the Union of Councils for Jews in the former Soviet Union. "This is an example that shows people haven't gotten rid of their totalitarian thinking; they still see Ukraine as a totalitarian state. It shows that Ukrainian independence is still deeply being threatened."

Ivan Mospan, a 60-year-old retiree, said the pamphlet could have opposite the intended effect.

"It is clearly insulting," the resident of Buchach, in Ternopil region, said. "You can't agitate people with that kind of stuff. People will vote for Tymoshenko because she is our one democratic hope. We are voting for her because if we don't, we will lose Ukraine."

Russia backs Yanukovych in Ukraine's elections TOP
Moscow does not like Tymoshenko because she is opposed to Russian becoming a state language and they consider her to be at heart anti-Russian, as seen in her "anti-Russian" 2007 Foreign Affairs journal article entitled "Containing Russia"


Taras Kuzio

Russia's media coverage of Ukraine's 2010 elections has always considered it to be a two-horse race between Viktor Yanukovych and Yulia Tymoshenko. In the first phase of the election campaign (October-November 2009) the Russian media did not have a preference but by the second phase Russia's media and ruling Unified Russia party strongly endorsed Yanukovych (Rossiya 1, NTV, October 19, 24, 27, November 12, 16, 22).

Russia's endorsement of Yanukovych is reflected in Russian public opinion. A poll by the Russian Public Opinion Foundation found that 53% of Russians believe that Yanukovych will be elected Ukraine's next president and only 14% believe that Tymoshenko will triumph (Kyiv Post, January 28). 47% of Russians believe that relations with Ukraine will improve if Yanukovych is elected while only 8% believe the same about Tymoshenko.

In the first phase of the campaign, the Russian media remained neutral towards Tymoshenko but also mocked her because of her alleged obsession with her image. The gender bias was evident when the Russian media mocked her tendency to pick on what it considered trivial matters that presumably are only of interest to women (with men presumably taking care of more "substantial issues").

Gender has not been discussed as an issue in Ukraine's media in the election campaign and therefore it is unclear to what degree gender plays a role in antagonism towards Tymoshenko. But, it would be unwise to downplay gender as a factor in the male-dominated post-Soviet environment where Tymoshenko is a completely unique female politician.

During the flu crisis and gas negotiations with Prime Minister Vladimir Putin the Russian media changed its mocking tone of Tymoshenko towards one who is pragmatic in seeking to work with Russia on the energy question, a welcome development in Moscow and Brussels after two gas winter crises in 2006 and 2009. Channel One (November 22) described her as a breakthrough in Russia-Ukrainian energy relations and Putin's relationship with Tymoshenko as a step forward compared to that of President Yushchenko.

The visual hatred that Moscow had of Yushchenko is disingenuous in that it seeks to ignore the fact that Tymoshenko was a key player in the 2004 Orange Revolution that Moscow sought to halt. Tymoshenko supports many Maidan principles and values in the 2010 elections and has used the support of rock stars to revive the image of the 2004 Maidan where music and carnival sustained protestors for 17 days in wintry weather.

The Russian media always portrayed Yanukovych as "pro-Russian". The Party of Regions that he leads has a cooperation agreement going back to 2005 with the Unified Russia party. Yanukovych attended the Unified Russian party congress on November 21 where he reiterated a common campaign pledge that only he could restore good relations between Ukraine and Russia. Leonid Kuchma campaigned on the same platform in 1994 but Kuchma was always far less pro-Russian than is Yanukovych on many issues.

The Russian media depict Yanukovych in an authoritative light giving prominence to his well staged campaign meetings around Ukraine where large crowds greet him. The Russian media have tended to give greater authority to Yanukovych's policy proposals than to Tymoshenko's.

Yanukovych has been presented as the front runner and the likely new president, as reflected in Russian polls. While giving preference to him, the Russian media and Unified Russia party's endorsement has been more constrained compared to 2004 when Putin twice visited Ukraine to give his public support to Yanukovych and Russian political technologists worked in Yanukovych's election campaign.

In the second phase of the election campaign the Russian media moved towards a far more favorable endorsement of Yanukovych, Moscow's favorite who is seen as the most "pro-Russian" candidate. Moscow sees Yanukovych as espousing policies that are favoable to Moscow, such as supporting the independence of South Ossetia and Abkhazia and Ukraine's membership of the CIS Collective Security Treaty and Single Economic Space Customs (Yedyna Ekonomichnyi Prostir) Union. Tymoshenko, on the other hand, was increasingly portrayed in negative terms or simply ignored by the Russian media.

Yanukovych emerged as the favorite candidate on the eve of round one on the state Rossiya 1 channel where he was featured in 11 of the 13 reports and shown speaking in 10 programs. In all cases he was identified as the frontrunner and likely victor. This move to endorse Yanukovych was paralleled by growing portrayal of the Party of Regions as a positive political force and Yanukovych as a decisive leader who would "take the situation in hand and bring order to the country" (Rossiya 1, December 30).

These reports also showed lengthy clips of Russian Orthodox Church Patriarch Kiril's July 2009 visit to Ukraine where he was escorted by Yanukovych who was blessed by the Patriarch for his support for the Russian Orthodox Church. Yanukovych does not support the autocephaly of the Ukrainian Orthodox Church unlike three preceding Ukrainian presidents, Leonid Kravchuk, Leonid Kuchma and Viktor Yushchenko.

Russian media painted a glowing picture of Yanukovych's support for President Dmitri Medvedev's proposal for a new European security architecture and Ukraine's membership of the Single Economic Space Customs Union. The media also endorsed Yanukovych as better placed to implement pro-Russian policies on saying no to Ukraine's membership of NATO, making the Black Sea Fleet base in Sevastopol permanent, establishing a Russian-dominated gas consortium, returning the corrupt RosUkrEnergo gas intermediary and making Russian a state language -- all policies that would not be implemented by Tymoshenko but would by Yanukovych and are favorable to Russian interests (Rossiya 1, January 10, 12).

The Russian media largely ignored Tymoshenko during the last phase of the first round campaign focusing instead on Yanukovych and Serhiy Tihipko who were portrayed in a more favorable light. Tymoshenko was also contrast with them by her support for the 2004 Orange Revolution when Yanukovych and Tihipko were one anti-Yushchenko-orange team (Rossiya 1, NTV, January 10, 12).

In the run up to the first round the Russian media portrayed Yanukovych and Tihipko as the "pro-Russian" candidates who were most favorable to Russian interests -- not Tymoshenko. Tymoshenko was either ignored or mocked with the only favorable coverage of her in the Russian media being her pragmatism on energy relations.

Yanukovych, in contrast to Tymoshenko, is seen by Moscow as somebody who would be a better partner for Russia and more reliable while Tymoshenko is viewed as "unpredictable" and contaminated by the Orange Revolution (Rossiya 1, January 21). The "Judge for Yourself" talk show on Rossiya 1, attended by Russian and Ukrainian politicians and experts, quoted Vyacheslav Nikonov supporting Yanuovych because, as he said, "There are certain preferences, I think. Prime Minister Vladimir Putin said that the Unified Russia party has been enjoying closer cooperation with the Party of Regions" and therefore cooperation with its leader would be more straightforward.

This was because, Nikonov reiterated, "They (Yanukovych-Putin) have the same mind-set. They are capable of reaching agreements. There is readiness to resolve the issue of status of the Russian language, for instance". In addition, Nikonov claimed, Yanukovych has close ties to big business which is close to Russia. Other Russian politicians emphasized Yanukovych's support for Russian to become a second state language.

Tymoshenko was described on the program as likely to follow Viktor Yushchenko and become a "puppet of the West". Moscow does not like Tymoshenko because she is opposed to Russian becoming a state language and they consider her to be at heart anti-Russian, as seen in her "anti-Russian" 2007 Foreign Affairs journal article entitled "Containing Russia". Unified Russia party member and Kremlin political technologist Sergei Markov said, "there is a threat that Yuliya Tymoshenko would not express people's will but become a marionette of the external forces that use Ukraine as a tool to do harm to Russia".

At the end of the "Judge for Yourself" talk show its host, Maksim Shevchenko, said he hoped that Ukrainians would elect a president, "who will make Ukraine maximally friendly and close to Russia", a clear reference to support for Yanukovych who would be a loyal pro-Russian puppet. In contrast, Tymoshenko is not seen by the Russian media and politicians as somebody who would do Moscow's bidding.

This preceding anlysis undermines Yushchenko's ridiculous claim that Tymoshenko and Yanukovych are the same "Moscow projects" and therefore voters should not vote for either of them in round 2. If West Ukrainian voters listen to Yushchenko's argument Yanukovych will be elected. Yushchenko's non-intellectual and disingenuous argument about two Moscow projects is not proven by the facts which show the Russian media, politicians and public opinion supporting Yanukovych because he is more pro-Russian than even Kuchma was.

Yushchenko's Yuliaphobia shows the degree to which his entire presidency has elevated personal issues above policies and Ukraine's national interests.

Macleans: The back-to-Moscow election? TOP
http://www2.macleans.ca/2010/02/05/the-back-to-moscow-election/
February 5, 2010

Danylo Hawaleshka

Whoever wins, the Orange Revolution is now officially over

Vasyl Boychuk still smokes too much, but at least now he has a proper roof over his head. In 2004, at the height of Ukraine's Orange Revolution, the then-38-year-old was frequently seen pulling on a cigarette well into the early hours, poring over logistics and political strategy with other demonstrators in the tent city that had grown outside the Verkhovna Rada, Ukraine's parliament. Boychuk spent that December commanding the improvised camp, girded against Kyiv's bone-chilling cold and the prospect of violence by government authorities. Marching in the streets, tens of thousands of Ukrainians angered by a rigged presidential election the month before were buoyed by the prospect of democracy as promised by Viktor Yushchenko and his Orange forces. "It wasn't really an easy life," Boychuk now says, recalling those days in the camp. "But it was a life with a lot of hope that things would change for the better."

They have not. Five years on, the Rada has often been paralyzed by endless quarrelling. Corruption among state officials has only grown worse. In 2009, Ukraine's economy contracted by 15 per cent, inflation stood at 12.3 per cent, and with the government teetering on the brink of insolvency, the International Monetary Fund suspended disbursement of its US$16.4-billion aid package when parliament refused to rein in spending. Then on Jan. 17, in the first presidential election since the bloodless uprising, President Viktor Yushchenko, still pockmarked from an assassination-by-poisoning attempt, was vanquished from office when he drew just 5.5 per cent of the first-round vote.

Now, opposition leader Viktor Yanukovich, who ultimately lost the presidential election battle to Yushchenko five years ago and was widely seen as a Russian-backed stooge, might well become Ukraine's president. What happened?

Some observers have asked whether Yanukovich -- whose remaining opponent in the Feb. 7 runoff vote is Prime Minister Yulia Tymoshenko, the 49-year-old populist gas baroness with the ubiquitous blond peasant braid -- is somehow a changed man. Once perceived as Russia's lapdog and a thug (Yanukovich was twice convicted and jailed for violent crime as a teenager), the 59-year-old has orchestrated a resurrection of sorts. While he remains close to Russia, he has signalled a willingness to work more closely with Europe. Fundamentally, though, he hasn't changed, says Ihor Kohut, chairman of the Agency for Legislative Initiatives, an independent Kyiv-based think tank. "There's been no transformation," Kohut says. "If Yanukovich has an opportunity to win, it's because people are looking for something different."

But American consultants have helped, if not to transform Yanukovich then to at least tame his more imprudent impulses. While all the major candidates used high-priced advisers, Yanukovich was guided by the same people who advised U.S. presidential hopeful John McCain, and has been carefully managed. He avoids live broadcasts and is prone to answering questions only from sympathetic journalists. Still, while just about everyone inside Ukraine expected Yanukovich to win in the first round, which he did with 35 per cent of the vote, victory in the runoff is by no means assured. Tymoshenko, once one of the firebrands of the Orange Revolution who subsequently fell out with Yushchenko, "came in second, with 25 per cent, as a sitting prime minister in the worst economic crisis since the '30s," notes Taras Kuzio, editor of Ukraine Analyst. "That's not bad. What we have, really, is a cliffhanger."

Indeed, many of the candidates who have now been eliminated drew votes from the same Orange Revolution pool as Tymoshenko. Those votes are, "potentially, Tymoshenko's," Kuzio says. In contrast, Kohut notes, Yanukovich's prospects for growth are comparatively dim. He can probably count on getting a good chunk of the 3.5 per cent who voted for the Communist party candidate.

[...]

It's easy to understand why Russia values Ukraine. Of its 46 million people, eight million are ethnic Russians. Much of Russia's trade infrastructure linking it to Europe and the Caucasus runs through Ukraine. Russia's Black Sea fleet is based in the Ukrainian port of Sevastopol. "The (quite realistic) Russian fear," writes analyst Peter Zeihan in a recent report for Stratfor, a Texas-based global intelligence company, "is that without Ukraine, the Europeans will pressure Russia along its entire western periphery, the Islamic world will pressure Russia along its entire southern periphery, the Chinese will pressure Russia along its southeastern periphery, and the Americans will pressure Russia wherever opportunity presents itself."

Complete article:
http://www2.macleans.ca/2010/02/05/the-back-to-moscow-election/

International election monitoring in Kharkiv with Canada Ukraine Foundation TOP

THE UKRAINIAN THOUGHT (London, UK)
http://www.augb.co.uk/admin/project/uploaded-media/2010-03-page-7.pdf

Roman Revkniv

Roman Revkniv Diana Tokar Ivana Bahno ensure a democratic vote

Kharkiv is Ukraine's second largest city with a population of around a million and a half. It stands virtually forgotten by Ukraine's diaspora whose roots typically take them back to Lviv, and then to Kyiv too. After an eight hour train ride to the east of Kyiv we discover the real infrastructure of the former Soviet Union. Yet on closer inspection, we also see new bridges to the West: rail links, roads, and at long last - cheap flights. The problem is, we don't cross these bridges in meaningful numbers.

This is Ukraine's former capital city - a city of culture, academic excellence and talent. Kharkiv's key assets -- its people -- continue to struggle to make a positive impression when looking West. In the early 1990s I was fortunate to perform a pop concert with The Ukrainians at Kharkiv's Opera House: there were few other places for pop music to be heard -- whether that was our brand or theirs. In those unsettled summer days of President Kravchuk's hyperinflation, 1 US Dollar was worth around 14,000 Ukrainian Coupons. I went into a local bookshop and bought a book of TS Elliot's poems translated into Ukrainian. The price was just 3 Coupons. I was not sure how I was supposed to react.

This is a metropolis with deep political pains. We all know of a small number of publicly available pictures of the Holodomor (the artificial famine of 1932-34) depicting starving Ukrainian peasants on Kharkiv's streets. But in addition, secretly locked away in the city's archives are pictures from the most bitterly contested battleground in Ukraine, if not the whole of Europe, from World War II. Even after the final battle of Kharkiv was won, the bodies of German soldiers were hacked and dismembered -- graphically captured in full colour cine film by the Soviet Army. Sadly, the children here are not quite ready to view such presentations, and that's because another battle looms: the election of the next President of Ukraine. Within that, another artificial struggle still lingers -- that of East versus West.

I am here on this occasion with the Canada Ukraine Foundation to monitor the first round of the Presidential election. No major problems are expected -- at least we will not experience the same political heat which was generated during the Orange Revolution. The processes of the election will to be brought into question, but not the politics of the candidates themselves. The two main contestants are Viktor Yanukovych who looks East towards Russia, and Yuliya Tymoshenko who looks West at those bridges that we don't seem to want to cross. Competing behind them are another 16 Ukrainian elites. They know it is important to deliver the best possible show in front of millions of highly focused TV viewers. The 16 will who know they will lose, will in turn tell their voters whom to vote for in Round 2. Out in the field, in the administrative centres and polling stations, we focus on becoming vigilant, and we will remain so at all times because anything can happen.

International election monitoring, calls for a fine balance between one's own curiosity and restraint. There is no room for personal politics or opinions; there is no room for intervention in arguments; yet at the same time, there is the constant need to avoid falling into traps of provocation. We can look at almost everything, but we can never touch. And because we are foreigners, the local press, radio and the TV's attention is firmly fixed on us. We cannot comment because comments can be easily taken out of context. That is best left to the Canada Ukraine Foundation's Head Office.

Almost all persons on election committees are women

This does not mean our work is dull. We have split into teams operating in previously known troubled areas in Kharkiv, Kherson, Mykolayiv and Kirovohrad. 12 of us will tackle Kharkiv. We subdivide into pairs and I work with experienced Ukrainian election observer, Roman Bonk from Toronto. We are given a personal taxi driver -- Andriy, and a local journalist Ivana Bahno who can also translate for us when the need arises. It is a delight to hear how their broken, modern Ukrainian language becomes smoother and slicker with each passing hour. The patch we are working is to the East of Kharkiv where ballot-rigging has happened in the past. We are briefed and learn questions useful to sniff out irregularities. Unlike other international election observers we have extended powers. We are equipped with two film cameras to make video and audio recordings; we can also take photographs as well as traditional hand-written notes. Our mobile phones are connected to a control room in the hotel from where we have access to further information, and access to emergency back-up should it ever be needed.

As international election observers we have no right to vote, so we are respected in the field for our neutral stance. But that does not mean we are soft. We use our documents and over 110 pages of election rules to get the answers we need. We are received differently in every polling station. It is strange to see us -- outsiders - braving minus 23 degrees of snow and ice as we take a closer look at everyday administrators, voters, police, soldiers and the occasional murky characters too. And because of murky characters we are advised not to touch the food or drink we may be offered. Common sense prevails, where staying as a group and letting others know where we are at all times is imperative.

We begin by registering ourselves in Kharkiv's administrative centres. We also introduce ourselves at the offices of the three main parties. A legal spokesperson for Viktor Yanukovych informs us that because of the known election tampering in 2004-5, it is imperative for Yanukovych's voters not to be seen cheating in any way. It would be a disaster for them. The office is full of promotional Yanukovych scarves, hats, flags, badges and pens -- and youngsters. You sense excitement and a landslide victory. Yulia Tymoshenko's office meanwhile has but a few white plastic bags and posters. The administrators stay cool. But then we see how Viktor Yushchenko has nothing at all, and we notice how his helpers are on the brink of depression.

We move on and spend two days further familiarizing ourselves with the outlying region East of the city. We observe preparations - the distribution of ballot papers, protocol paperwork and police security. It is immediately clear that new Election Committee members are struggling with the sheer volume of rules. There are problems with newly demarcated boundaries, and there are problems with matching Russian and Ukrainian language paperwork. We check to see that the Chairpersons and Secretaries are from different political parties. They have done this work before, but many of the rules with which they were familiar have now changed. There's confusion. Most unusually, we notice how almost every committee member is a woman. Few are over the age of 35. We tell them we will be back. We believe that most are sincere and that they want to get their actions right. They are dedicated, but they are also vulnerable. Most have not been paid yet for their work. And meanwhile, we wonder what the men are doing.

Sunday 17 January: it is Presidential Election Day, Round 1. We observe a committee meeting prior to the opening of a station. We move on to observe a further five, and plan to close a seventh and watch the proceedings there to the very end. At the end of the night, Police will help to transfer the ballot papers back to the regional centre. During the course of the day we see if the voting booths provide full privacy; whether anyone has any complaints; whether the ballot boxes have been properly secured; whether access in and out of the building is in order. Standards vary widely. There are also mobile ballot boxes which have to be driven to the homes of the elderly and infirm. Some school buildings meanwhile are housing two voting stations, even three -- this is a regular recipe for confusion. We continue to look for anything untoward. Then we find it. The police are recording me.

Actually, the police are recording the Head of a Committee in Chuhayiv who is trying to talk to me. Diana Tokar, aged 21 (a Viktor Yushchenko representative) is telling me not to record her. I comply with her wishes. It is clear, despite her few words, that she is under heavy pressure and lacks the back-up needed to ensure a fair and democratic local vote. We can provide the back-up. Within five minutes, and a quick phone call back to base, our team decides foul processes have been at play. We leave quietly. But unbeknown to all at the polling station, except Diana, we return to witness the close and the final count at 8 o'clock in the evening: local police and all.

Several rules are broken and major problems are captured on film. There are doors that cannot be locked, biased committee action and voting over spoilt ballots, and a character who signs a protocol as on official observer but who has no visible accreditation. Whenever journalist Ivana leaves my side, and when the camera stops rolling, this highly nervous character moves in on me. He wants to know for how long I will be filming; how much I am being paid; when I will be leaving; which hotel I am staying in. This kind of work demands that you avoid an escalation. I give him my answers with confidence. My honesty surprises him and he continues to manifest more marked edginess. I could have asked him where he was from and how much he was being paid. But we were not there to mix it with characters believed to be shipped in from Donetsk and Luhansk. We made sure that Diana felt safe, that her police escort with the final ballots was not the one who tried to record us, and that the ballot papers for an overwhelming Yanukovych victory went to the place where they were supposed to go.

This is only a small story of many dozens happening simultaneously across 33,677 stations across Ukraine, where there is nearly always something going wrong in each one of them -- mostly in administrative processes. A Canadian team working in Bila Tserkva generated international media attention after finding a fake Government declaration stating that Round 1 of the election had been cancelled. 1,000 such declarations had been printed.

Back in Kharkiv, journalist Ivana and Russian-speaking Taxi driver Andriy simply do not want us to leave. They tell us how we have stirred their Ukrainian spirit. We are no longer seen as outsiders. They thank us for being there and for building a bridge to the democratic Ukraine that they have never seen or known -- despite being in their twentieth year of independence.

Canadian election observers - Round 2 TOP

February 2, 2010
Stepan Bandera

Kyiv – Fifty observers from the Canada Ukraine Foundation (CUF) gathered in a Kyiv hotel on Feb. 2 for a day of training prior to departing to the regions where they will perform their election monitoring duties.

Markevych – CUF Chief Observer from Round One Lubomyr Markevych addresses second round observers at Kyiv’s Sport Hotel on Feb. 2

The training session began with words of encouragement from Canada’s Ambassador Daniel Caron who praised the Canadians’ volunteer spirit and assured them that they will not be alone in the field on Election Day: be various estimates there will be 4,000 international observers in the field, with Canadians forming part of the OSCE and CANADEM missions in addition to the CUF mission organized in association with the Ukrainian Canadian Congress.

“We hope the winner on Sunday will be the Ukrainian voters,” Ambassador Caron said. “Whoever the next president is, Canada needs to stay engaged.”

Bachynsky – CUF Chief Observer for Round Two Yarema Bachynsky walks observers through elections flow chart at Kyiv’s Sport Hotel on Feb. 2 (Photo: V. Glasko)
CUF President and Head of Mission Bohdan Onyschuk provided the observers with a big picture overview of the pre-electoral situation and the problems created by an imperfect election law. He also spoke about the unique “advantage” of CUF’s approach to election monitoring, namely the use of video cameras as allowed by Ukrainian election law. In the event that egregious violations are caught on tape, this footage could be used as evidence in any legal proceedings that may arise.

Observer listen – Canadian volunteer observers take notes during training session at Kyiv’s Sport Hotel on Feb. 2 (Photo: V. Glasko)

Lubomyr Markevych, CUF Chief Observer during the first round of elections, told the observers, most whom were not present for the January elections, that in general terms, CUF found a high degree of technical compliance on the part of local election commissions although at least one incident of an organized attempt at vote suppression was found in the Bila Tserkva region outside of Kyiv.

Canada’s Ambassador Daniel Caron and Head of Mission Bohdan Onyschuk
Next, the Chief Observer for the second round of elections Yarema Bachynsky and electoral law expert Volodymyr Kovtunets provided observers with the details of how the election process should function and what to look for in the run up to the vote, from the delivery of the highly-secure election ballots to polling stations to the moment the arduous process of ballot counting is completed in the wee hours of Monday next. They explained the opportunities for voter suppression that were identified, but not widely used, during the first round of elections three weeks ago. In particular, they said that some instances of inflated voter turnout numbers were reported early on Election Day “just in case” the number of
Equipping election observers. Oksana Bukanova, (far left) an ePOSHTA editor in Ukraine, provides experienced support for the observer mission.
ballots cast for one or another candidate would have to be adjusted later, during the final vote count.

Armed with the necessary knowledge, video cameras, mobile phones and flow

charts explaining the voting process, the observers retired for a night of much needed rest before heading out to the field beginning Feb. 3.

"Я прошу Вас не дозволити Януковичу зґвалтувати нашу демоктарію і чесні вибори, зґвалтувати країну." TOP
Закарпаття як приклад того, що чекає на Україну після перемоги Януковича (Новини з Ужгорода) TOP
У 2004 році тиснули на людей, які отримують зарплату від держави, щоб вони приходили і голосували за Януковича, тоді як на сьогодні здійснюється тиск, щоб люди не приходили і не голосували взагалі. Цей різновид шахрайства набагато важче виявити, ніж той, коли людей примушують голосувати за "правильного кандидата".

Заклик Ющенка не голосувати за жодного з кандидатів у другому турі – допомагає стратегії Балоги та опосередковано сприяє обранню Януковича.


05.02.2010

Тарас Кузьо

Якщо вам хочеться побачити, як Україна виглядатиме у випадку обрання Віктора Януковича – просто погляньте на Закарпаття – єдину область України, подібну на Донецьк, де двоє людей (Віктор Балога та Ринат Ахметов) є місцевими "хрещеними батьками", і де тісно між собою пов'язані бізнес-політика-безпеки та сила-влада. У Донецьку та на Закарпатті є міста, незалежні від двох "хрещених батьків" – Ужгород (який контролює Сергій Ратушняк) та Маріуполь (який контролює Володимир Бойко).

Балогівська корупція та недемократичний вплив чітко простежувався під час двох голосувань у парламенті, щоб змістити Юрія Луценка та внести зміни у виборче законодавство, під час яких "Єдиний центр" голосував з Регіонами та комуністами. Балога служив Віктору Медведчуку, Ющенку і зараз – Януковичу.

Балога у 2007 році використав місцевий адмінресурс, щоб забезпечити на Закарпатті перше місце "Нашій Україні – Народній самообороні" – і це єдина область, де вони перемогли. У 2009 році такі ж ресурси були використані у Тернополі для забезпечення другого місця "Єдиному центру" та третього місця регіонам, і ці обидва результати були пов'язані із виборчими фальсифікаціями. У 2010 році Балога використовує той самий адміністративний ресурс для забезпечення перемоги на виборах Віктора Януковича. Головою закарпатської парторганізації "Єдиного центру" є Іван Балога, перший заступник губернатора.

Закарпаття контролюється Балогою, який найдовше був на посаді глави президентського секретаріату Віктора Ющенка. У 2007 році – лише через пів року після прийняття на цю посаду, Віктор Балога став "п'ятою колоною" Партії регіонів і тісно пов'язувався з Борисом Колєсніковим. Після того, як Ющенко розпустив парламент у квітні 2007 року, Колєсніков та Балога вели переговори про досягнення компромісу з Регіонами щодо підтримки з їхнього боку позачергових виборів у вересні того ж року в обмін на підтримку з боку Ющенка у питанні створення після них "широкої коаліції".

Як завжди, Ющенко не дотримався свого слова і "широка коаліція" не була утворена. Проте, лідер фракції Регіонів Раїса Богатирьова була призначена секретарем Ради національної безпеки та оборони (РНБО) – через 4 дні після того, як Юлія Тимошенко повернулася на посаду прем'єр-міністра. З цього моменту Балога та Ющенко впродовж цілого 2008 року щоденно намагалися підірвати уряд Тимошенко (в якому Ющенко отримав половину посад Кабміну через "Нашу Україну – Народну самооборону"). Ще все добре викладено у новій книзі Андреса Ослунда "Як Україна прийшла до ринкової економіки та демократії".

У 2008 році Балога як начальник штабу ефективно нищив шанси Ющенка на переобрання на другий термін. Впродовж цього року популярність Ющенка неухильно падала, і вона так і не відновилася впродовж 2009 року – перед президентськими виборами 2010 року. Це можна чітко побачити у таблиці популярності Ющенка за період 2000-2009 років, підготовану Центром Разумкова, з якою можна ознайомитися тут:

http://www.uceps.org/ukr/poll.php?poll_id=89

Контролювання Балогою Закарпаття дає нам чітку картину того, на що буде схожа Україна у випадку президентства Януковича. "Балоги" місцевого рівня будуть знайдені по всій Україні, щоб запровадити для кожної області такий самий вид тотального контролю, який здійснюється одним "хрещеним батьком" через взаємозв'язок бізнесу-політики-влади та сил безпеки.

Українці зупинили такий рух п'ять років тому, але ця загроза знову постала сьогодні – від реваншу Януковича. Єдиним способом боротьби з таким шахрайством – це прийти та проголосувати у другому турі. Якщо вони залишаться вдома, то буде обрано Януковича. І решта України стане виглядати так само, як Донецьк і Закарпаття.


У 2008 році Балога створив партію "Єдиний центр", яка стала найбільш прорегіональним крилом фракції "Наша Україна – Народна самооборона". "Єдиний центр" розколов націонал-демократів і слугував для ще більшого їх фрагментування, розділяв разом з Ющенком його прихильників між "Єдиним центром" та "Нашою Україною". Регіони, безсумнівно, надали більшу частину фінансування для "Єдиного центру".

Балога почав будувати основу для свого владарювання на Закарпатті, щоб бути готовим до неї після того, як закінчить підрив президентства Ющенка, посилюючи свій контроль над силами безпеки області, обласною прокуратурою, місцевим бізнесом та політиками. Обласна рада була куплена, і на сьогодні у ній 72 із 90 депутатів є лояльними до нього (включаючи фракцію регіонів, 2 угорські фракції, колишню фракцію "Нашої України", яка стала фракцією "Єдиного центру" та перебіжчиків з БЮТ). 18 опозиційних депутатів входять до фракцій БЮТ та "Народної партії" Ратушняка.

Балога також почав маніпулювати русинським питанням, і у березні 2007 року наказав, щоб обласна рада проголосувала за визнання русинів окремим народом. Такий крок повинен був призвести до його звільнення Ющенком, але цього не сталося. З того часу обласна рада також проголосувала за русинський гімн та прапор. У обласній раді Регіони, "Єдиний центр", угорська меншина та ліві підтримали сепаратизм, за єдиним винятком патріотів з фракцій БЮТ та "Народної партії".

Ймовірно, що невипадково екстремістська проросійська русинська активність також почала зростати у цей же час, за фінансової підтримки російських спецслужб. Світовий конгрес русинів, який очолює керівник кафедри українських студій Університету Торонто Роберт Магочі – засудив проросійських сепаратистів.

Магочі, який взяв участь у грудневому симпозіумі західних науковців у Києві в 2009 році, де виступала Юлія Тимошенко, має про європейську орієнтацію та рішуче виступає проти сепаратизму. Магочі став безцінним джерелом для мого довгого аналізу публікацій про Балогу в "Ріо" – найбільшій газеті Закарпаття та у видання "Обозреватель", які наведені нижче:

Віктор Балога: портрет невдалого кризового менеджера

http://obozrevatel.ua/news/2009/2/9/284785.htm

http://obozrevatel.ua/news/2009/2/9/284795.htm

У першому турі цьогорічних виборів люди Балоги штучно зменшили явку, використовуючи тактику виборів 2004 року, коли застосовувався тиск проти людей, які працюють у бюджетній сфері. У 2004 році тиснули на людей, які отримують зарплату від держави, щоб вони приходили і голосували за Януковича, тоді як на сьогодні здійснюється тиск, щоб люди не приходили і не голосували взагалі. Цей різновид шахрайства набагато важче виявити, ніж той, коли людей примушують голосувати за "правильного кандидата".

Скорочення явки помаранчевих виборців допоможе обранню Януковича, як це показало Закарпаття, де Янукович виграв за результатами першого туру (єдина область Західної України, де таке сталося). Цей результат є дуже підозрілим. У першому турі явка виборців була найнижча, ніж по всій Україні – 56%, що набагато менше, ніж було на попередніх виборах.

Заклик Ющенка не голосувати за жодного з кандидатів у другому турі – допомагає стратегії Балоги та опосередковано сприяє обранню Януковича.

У області Балогу не поважають, а бояться, і багато з тих, хто отримує зарплатню у бюджетній сфері – попереджені, щоб не приходити і не голосувати. Під час цієї серйозної економічної кризи багато хто боїться втратити свою роботу. Біля деяких місць голосування стояли керівники департаментів та освітніх закладів і попереджали людей, яких вони знали особисто, щоб ті не заходили і не голосували. Ректора Ужгородського національного університету Миколу Вегеша примусили підписати звернення на підтримку Януковича, і все це нагадувало виборчі фальсифікації 2004 року.

Якщо Януковича буде обрано, то він (Балога) може залишити своїх людей на місцях для керування областю (його брат є першим заступником губернатора), тоді як сам, як говорять, отримає посаду міністра з надзвичайних ситуацій в уряді Януковича.

Контролювання Балогою Закарпаття дає нам чітку картину того, на що буде схожа Україна у випадку президентства Януковича. "Балоги" місцевого рівня будуть знайдені по всій Україні, щоб запровадити для кожної області такий самий вид тотального контролю, який здійснюється одним "хрещеним батьком" через взаємозв'язок бізнесу-політики-влади та сил безпеки.

Українці зупинили такий рух п'ять років тому, але ця загроза знову постала сьогодні – від реваншу Януковича. Єдиним способом боротьби з таким шахрайством – це прийти та проголосувати у другому турі. Якщо вони залишаться вдома, то буде обрано Януковича. І решта України стане виглядати так само, як Донецьк і Закарпаття.

В українських виборах Росія підтримує Януковича TOP
31.01.2010

Тарас Кузьо

Висвітлення українських виборів 2010 року російськими медіа завжди зосереджувалося навколо "забігу на двох" між Віктором Януковичем та Юлією Тимошенко. Під час першого етапу виборчої кампанії (жовтень – листопад 2009 року) російські ЗМІ не надавали комусь переваги, але під час другого етапу вони та правляча партія "Единая Россия" рішуче підтримали Віктора Януковича (російський "Перший канал", НТВ: 19, 24, 27 жовтня та 12, 16, 22 листопада).

Схвалення Януковича з боку Росії відображається й у російських опитуваннях громадської думки. Опитування російського Фонду "Громадська думка" показало, що 53% росіян переконані, що наступним президентом України буде обраний Янукович, і лише 14% вважають, що переможе Тимошенко (Київ-Пост, 28 січня). Також 47% росіян вірять, що відносини з Україною покращаться, якщо буде обраний Янукович, в той час як лише 8% вважають так само, якщо оберуть Тимошенко.

Під час першого етапу виборчої кампанії російські медіа залишалися нейтральними щодо Тимошенко, але висміювали її через проявлену нею турботу про свій імідж. Дискримінація за ознакою статі яскраво проявилася тоді, коли російські ЗМІ насміхалися із її схильності зосереджуватися на тому, що зазвичай вважається тривіальними питаннями та цікавим лише для жінок (коли чоловіки, переважно, переймаються більш "істотними питаннями").

Впродовж виборчої кампанії питання гендеру не обговорювалося в якості проблеми і в українських ЗМІ, і тому неясно, наскільки вагому роль відіграє питання статі при проявах неприязного ставлення до Тимошенко. Але було б нерозумно применшувати роль гендеру як фактору в пострадянському просторі із домінуванням чоловіків, в якому Тимошенко є абсолютно унікальною жінкою-політиком.

Під час епідемії грипу та переговорів про газопостачання з прем'єр-міністром Володимиром Путіним російські ЗМІ змінювали свій намішливо-глузуючий тон щодо Тимошенко на такий, як щодо особи, яка є прагматиком у бажанні співпрацювати з Росією щодо питань енергетики, і такий розвиток подій схвально був сприйнятий Москвою та Брюсселем після зимових газових криз 2006 та 2009 років. Перший канал (22 листопада) показав її як успішне відкриття українсько-російських відносин у галузі енергетики, а взаємовідносини між Путіним та Тимошенко – як крок вперед у порівнянні із тим, чого досяг президент Ющенко.

Видимість ненависті, яку Москва демонструвала по відношенню до Ющенка – є лицемірством, оскільки це заперечується тим фактом, що саме Тимошенко була ключовим гравцем під час Помаранчевої революції 2004 року, яку прагнула зупинити Москва. Тимошенко сповідує та підтримує багато принципів та цінностей Майдану у процесі виборів 2010 року, і користується підтримкою з боку рок-зірок, щоб відродити відчуття Майдану 2004 року, де також була музика та святково-урочистий настрій постійно протестуючих впродовж 17 днів за зимової погоди.

Російські ЗМІ завжди подавали Януковича як "проросійського". Партія регіонів, ним очолювана, має угоду про співпрацю з партією "Единая Россия" ще з 2005 року. Янукович брав участь у минулорічному партійному з'їзді "Единой России", який відбувся 21 листопада, де він підтвердив головну обіцянку кампанії, що тільки він зможе відновити добрі взаємини між Україною та Росією. Леонід Кучма у 1994 році будував свою кампанію на такій самій платформі, але Кучма у багатьох питаннях завжди був менш проросійським, ніж Янукович.

Російські ЗМІ подають Януковича в авторитетному світлі, приділяючи основну увагу його добре організованій кампанії проведення зустрічей по всій Україні, де натовпи людей вітають його. Російські медіа більш схильні до надання більшої авторитетності політичним пропозиціям Януковича, ніж Тимошенко.

Януковича подали як лідера виборчих перегонів та як найбільш ймовірного нового президента, як це відображено у російських опитуваннях громадської думки. Але, надаючи йому перевагу, схвалення з боку російських ЗМІ та партії "Единая Россия" було більш обмеженим у порівнянні із 2004 роком, коли Путін двічі приїздив до України, щоб надати публічну підтримку Януковичу, і коли російські політтехнологи працювали на передвиборчу кампанію Януковича.

Під час другого етапу виборчої кампанії російські ЗМІ перемістилися до набагато сприятливіших тверджень про Януковича, московського фаворита, який розгладився як найбільш "проросійський" кандидат. Москва розглядає Януковича як добросусідського політика, зручного для Москви у таких питаннях як підтримка незалежності Південної Осетії і Абхазії, та щодо членства України в Договорі колективної безпеки СНД та у Єдиному економічному та митному просторі. Тимошенко, з іншого боку, все частіше замальовується російськими ЗМІ у негативному світлі, або просто ними ігнорується.

Янукович напередодні першого туру перетворився на улюбленого кандидата російського державного "Першого каналу", де його показали в 11 із 13 репортажів та у 10 програмах ток-шоу. У всіх випадках він подавався як лідер та найймовірніший переможець. Ці зміни у напрямку до вихваляння Януковича відбувалися паралельно із зростанням відображення Партії регіонів як позитивної політичної сили та Януковича як рішучого лідера, який може "взяти ситуацію у свої руки і навести порядок в країні" (російський "Перший канал", 30 грудня).

У цих репортажах також показали довгі кліпи про візит до України Патріарха Російської православної церкви Кирила у липні 2009 року, коли його супроводжував Янукович, який отримав патріарше благословення за те, що підтримує Російську православну церкву. Янукович не підтримує автокефальність Української православної церкви на відміну від трьох попередніх українських президентів – Леоніда Кравчука, Леоніда Кучми та Віктора Ющенка.

Російські ЗМІ подали просто райдужну картинку того, як Янукович підтримує пропозицію президента Дмитрія Мєдвєдєва щодо створення нової архітектури європейської безпеки та щодо членства України у Єдиному економічному просторі та митному союзі. Медіа також підтримали Януковича як такого, хто має більше можливостей впроваджувати проросійську політику та хто може відмовитися від членства України в НАТО, зробити базування Чорноморського флоту у Севастополі постійним, створити газовий консорціум із російським домінуванням, повернути корумпованого газового посередника РосУкрЕнерго та надати російській мові статусу державної – це всі ті політики, які не буде впроваджувати Тимошенко, але буде здійснювати Янукович, і які більш привабливі для інтересів Росії (російський "Перший канал", 10, 12 січня).

Під час останнього етапу першого туру кампанії російські ЗМІ в основному ігнорували Тимошенко, натомість фокусуючись на Януковичі та Сергієві Тигіпку, якого подавали у більш вигідному світлі. Щодо них протиставляли Тимошенко через її підтримку Помаранчевої революції 2004 року, в той час як Янукович та Тигіпко були у антипомаранчево-антиющенковій команді (російський "Перший канал", НТВ, 10, 12 січня).

Напередодні першого туру російські ЗМІ висвітлювали Януковича та Тигіпка як "проросійських" кандидатів, які найбільше відповідають інтересам Росії, аніж Тимошенко. Тимошенко або ж ігнорували, або висміювали, і лише поодиноко російські медіа сприятливо писали про її прагматизм у відносинах в енергетичній сфері.

Янукович, на відміну від Тимошенко, розглядається Москвою як той, хто буде кращим і більш надійним партнером для Росії, в той час як Тимошенко вважається "непередбачуваною" та забрудненою Помаранчевою революцією (російський "Перший канал", 21 січня). Ток-шоу "Судите сами" на російському "Першому каналі", на якому були присутні російські та українські політики й експерти, послалося на В'ячеслава Ніконова, який підтримує Януковича, оскільки, як він сказав: "Я думаю, що є певні переваги. Прем'єр-міністр Володимир Путін заявив, що партія "Единая Россия" задоволена тісною співпрацею з Партією регіонів, і тому співпраця з її лідером буде більш простою".

Це пояснюється тим, як підтверджує Ніконов: "Вони (Янукович-Путін) мають однакове мислення. Вони можуть досягати домовленостей. Наявна, наприклад, готовність вирішити питання про статус російської мови". На додаток Ніконов стверджує, Янукович має тісні зв'язки з великим бізнесом, близьким до Росії. Інші російські політологи наголосили на тому, що Янукович підтримує надання російській мові статусу другої державної.

Тимошенко під час програми подавалася як така, хто швидше за все буде наслідувати Ющенка та стане "маріонеткою Заходу". Москві не подобається Тимошенко, оскільки вона виступає проти того, щоб російська стала державною мовою, і для них вона є "антиросійською у серці", як це видно із її "антиросійської" статті із заголовком "Стримування Росії", надрукованої у 2007 році в журналі "Foreign Affairs". Член партії "Единая Россия" та кремлівський політтехнолог Сергій Марков сказав: "Існує загроза, що Юлія Тимошенко не буде висловлювати волю народу, а стане маріонеткою зовнішніх сил, які використовують Україну як інструмент для завдання шкоди Росії".

Наприкінці ток-шоу "Судите сами" його ведучий Максим Шевченко сказав, що він сподівається, що український народ буде обирати президента, "який зробить Україну максимально дружньою та близькою Росії", явно рекомендуючи підтримати Януковича, який буде лояльною проросійською маріонеткою. На противагу цьому, російські ЗМІ та політики про Тимошенко не говорять як про того, хто б міг виконувати волю Москви.

Викладений вище аналіз заперечує просто сміхотворні закиди Ющенка, що Тимошенко і Янукович є дуже подібними "московськими проектами", і що через це під час другого туру виборці не повинні голосувати за жодного з них. Якщо західноукраїнські виборці дослухаються до аргументів Ющенка, то оберуть Януковича. Нерозумні та лицемірні аргументи Ющенка про два московські проекти не доведені фактами, що підтверджується підтримкою Януковича російськими ЗМІ, політиками та громадською думкою і який є навіть більш проросійським, ніж був Кучма.

Ющенкова "юлефобія" показує, якою мірою все його президентство було більше переповнене особистими інтересами понад проблемами політичної ваги та національних інтересів України.

НАТО та кандидати в президенти TOP
5 лютого 2010

Тарас Кузьо

Якщо ти підтримуєш співпрацю та членство України у НАТО – ти маєш голосувати за Тимошенко.

Відношення Віктора Януковича до НАТО є набагато більш антагоністичним, ніж це було за часів попереднього президента Леоніда Кучми. За десять років президентства Кучми Україна була однією із найактивніших країн, які співпрацювали з НАТО за програмою «Партнерство заради миру», і у 2002 та 2004 роках Кучма звертався за Планом дій з підготовки до членства (ПДЧ). Янукович з легкістю ігнорує той факт, що тоді він був прем’єр-міністром і не виступав проти цього руху. У 2002 році Кучма вперше публічно проголосив про наміри України приєднатися до НАТО.

Янукович виступає не лише проти отримання Україною ПДЧ, про що він як прем’єр-міністр зазначив у Брюсселі у вересні 2006 року, і, таким чином, проти членства України у НАТО, але й він навіть менше, ніж Кучма зацікавлений в активній участі України у «Партнерстві заради миру». Це чітко демонструвалося з 2005 року в Криму, де екстремістські проросійські націонал-сепаратисти - союзники Партії регіонів у блоці «За Януковича!» почали зривати щорічні спільні військові навчання між Україною та НАТО. За десятиріччя знаходження при владі Кучми такі навчання проводилися без будь-яких протестів.

На сьогодні питання про НАТО відкладене на задній план через безліч внутрішніх та міжнародних факторів. Але недільне голосування вирішить, чи можна буде його відновити у майбутньому (якщо оберуть Юлію Тимошенко), чи за нього можна буде замовляти панахиду (у випадку обрання Януковича). Тільки в кампанії Тимошенко є потужне пронатовське лобі (наприклад, Борис Тарасюк, Андрій Шкіль та інші). У Партії регіонів пронатовського лобі немає, а Янукович підтримує російську пропозицію щодо знищення НАТО шляхом створення нової системи європейської безпеки.

Таким чином, у неділю перед українськими виборцями, які підтримують співпрацю чи членство України у НАТО - постане чіткий вибір. Прислухайтеся до порад Громадської ліги Україна – НАТО і, якщо ви хочете, щоб Україна пішла по слідах країн Центральної та Південної Європи , які інтегрувалися у НАТО, і це стало сходинкою у напрямку до членства у Європейському Союзі - проголосуйте за Тимошенко.

Голосування ж за Януковича – це голосування проти НАТО і так само проти Європейського Союзу.

Нагадаю заяву, яку розповсюдила Координаційна рада

Громадської ліги Україна – НАТО 21 сiчня цього року

ЗАЯВА

Громадської ліги Україна – НАТО
з приводу виборів президента України

Українське суспільство знаходиться перед вирішальним вибором. Другий тур президентських виборів в Україні – це не лише день виборів нового президента. Вважаємо, що це і вибір нашого європейського та євроатлантичного майбутнього, незворотність і послідовність в реалізації якого підтверджена сучасною практичною урядовою діяльністю і міжнародними програмами співробітництва з цих питань.

Світове співтовариство відзначило розвиток демократії, свободу слова, прозорість і відкритість виборчого процесу в Україні. Це запорука поступу української держави в питаннях економіки, політики, безпеки. Важливо послідовно впроваджувати стандарти демократії і надалі!

Нам відомі сильні та слабкі сторони Юлії Володимирівни Тимошенко, проте ми віримо, що вона об’єднає прихильників демократії та наведе лад у державі. Юлія Тимошенко може об’єднати Україну та забезпечити в країні загальнонаціональне керівництво європейського типу і конституційну збалансованість між гілками влади.

Ми впевнені, саме програма Юлії Тимошенко та політичні сили, які її підтримують є виразниками європейського вектору розвитку України. Тільки реалізація цього європейського вибору має забезпечити: повноцінну демократію, свободу слова, розвиток підприємництва і зростання добробуту, зміцнення національної безпеки держави, її справжньої незалежності та подолати корупцію.

Проявляючи послідовність, відповідальність і солідарність щодо підтримки зазначеного цивілізаційного вибору і пов’язаних з ним демократичних засад, Громадська ліга Україна-НАТО закликає Юлію Тимошенко в разі її обрання президентом ще більш активно залучати громадські організації до роботи з розбудови демократичної України, орієнтованої на інтеграцію в Європу.

Ми вважаємо, що саме Юлія Тимошенко є тим лідером, який здатен приймати самостійні рішення, відстоювати інтереси держави та захищати власну позицію. Юлія Тимошенко є яскравою інтелектуальною особистістю, має аналітичний склад мислення і спрямовує свою діяльність на те, щоб відкрити Україну світові.

Юлія Тимошенко отримала великий досвід політичної і економічної діяльності, що дозволило їй сформувати чітку програму подальшого розвитку України, модель управління державою і команду професіоналів, яка буде здійснювати необхідні демократичні перетворення.

У програмі Тимошенко зазначено: «Я вірю, що ми спроможні піднятися на рівень європейських стандартів у питаннях демократії, прав людини, умов життя, політичної культури. І коли ми побудуємо Європу в Україні, Україна стане членом Європейського Союзу». Ми переконані, що ці процеси є взаємопов’язані, і що економічні реформи в Україні неможливі без політичних реформ, а забезпечення повноцінної безпеки для держави і добробуту для громадян неможливе без економічного розвитку та політичної стабільності, які є сутністю саме європейського вибору України.

Саме тому ми закликаємо євроатлантичну громадськість, всіх небайдужих до майбутнього країни громадян підтримати обрання Юлії Тимошенко на посаду президента України.

Координаційна рада
Громадської ліги Україна – НАТО

21 січня 2010 року

Президдент Європейської Народної Партії висловлує занепокоєння у зв'язку зі змінами у виборчому законодавстві України TOP

5 лютого 2010 року

Брюссель -- Президент Європейської Народної Партії Вільфред Мартенс висловив занепокоєння у зв’язку зі змінами у виборчому законодавстві України:

"Я дуже стурбований змінами внесеними до закону "Про вибори" за кілька днів напередодні Президентських виборів. Ці зміни збільшують ймовірність фальсифікацій під час другого туру.

Мене дивує, що Президент Ющенко підписав закон, внесений тією ж самою політичною силою, яка намагалась сфальсифікувати Президентські вибори у 2004 році.

Саме тому я вітаю зусилля, які докладає Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко для захисту демократичних виборів в Україні. Я закликаю Народ України зробити свій вибір у неділю, 7 лютого, та підтримати кандидата, який захищає демократію в Україні."

"Віддай голос Юлії, навіть, якщо вона не така, як ти хочеш!” інакше "закатають в асфальт" TOP

Історичний клуб
"ХОЛОДНИЙ ЯР"

Київ-03049, вул. Курська 20-14, тел./факс: (044) 242-47-38; моб. 8-067-726-30-36

4 лютого 2010 р.

"Віддай голос Юлії, навіть, якщо вона не така, як ти хочеш!"

Заява Історичного клубу "Холодний Яр"

Я - уродженець міста Горлівки Донецької області, кажу цим "діячам": "Ви простеляєте дорогу донецькому криміналітету, який Вас і знищить, або, за їхньою термінологією, "закатає в асфальт!"


3 лютого Запорізька обласна громадська молодіжна організація "Небо" ухвалила звернення під назвою "Націоналісти не мають права голосувати за НЕукраїнця". Подібні наміри виявляють і деякі інші організації, які називають себе націоналістичними. У зв'язку з цим оприлюднив свою позицію і президент Історичного клубу "Холодний Яр" Роман Коваль, уродженець Донбасу.

"У багатовіковій боротьбі за Українську державу брали участь не лише українці, - пише він. - Варто згадати славні імена Святослава Завойовника, Филона Джалалія, Івана Шангирея, Данила Грека, Олени Теліги, Дмитра Донцова, В'ячеслава Липинського, Леоніда Мосендза, Юрія Клена, Василя Вишиваного, десятків німців-старшин Українських січових стрільців, Галицької армії, війська УНР та багатьох інших українських діячів неукраїнського походження.

А згадайте Станіслава Мрозовицького - поляка, католика, який в українську історію увійшов як Нестор Морозенко, легендарний полковник Морозенко, оспіваний у піснях. Це той, за яким "вся Вкраїна плаче".

За діями треба судити, дорогі друзі, а не в кого яка домішка крові!

Не забувайте і про мільйони репаних, "стопроцентних", українців, які тягнуть до Росії!

Отак, як нині Юлія Тимошенко, у травні 1918 р. простягав руку українцям Павло Скоропадський, пропонуючи будувати державу. А вони відмовилися, бо Гетьман, бачте, був прихильником приватної власності, а це суперечило їхнім соціалістичним програмам. Пропала тоді наша держава. Але українці своєї вини не відчули.

Зараз, коли вирішується доля нашої Батьківщини, дехто, називаючи себе українським націоналістом, розкидається дзвінкими фразами. І тішиться, який він славний, непідкупний і принциповий!

Я - уродженець міста Горлівки Донецької області, кажу цим "діячам": "Ви простеляєте дорогу донецькому криміналітету, який Вас і знищить, або, за їхньою термінологією, "закатає в асфальт!"

Ще не пізно змінити помилкове рішення.

Приходьте на вибори і віддайте голос Юлії Тимошенко, навіть, якщо вона не така, як вам хочеться.

Спростуйте тезу В'ячеслава Липинського, який відносив український націоналізм до державоруйнівних.

Роман КОВАЛЬ
письменник, президент Історичного клубу "Холодний Яр"
лауреат літературної премії ім. Михайла Стельмаха

E-mail: koval_r@ukr.net

Євген Стахів (УГВР) звертається до виборців напередодні дня виборів 7 лютого не голосувати проти всіх TOP
http://blogs.pravda.com.ua/authors/kuzyo/4b6c4ab80e106/
05.02.2010

Попереду непростий вибір: за кого голосувати і чи голосувати взаглі. Безперечно, роблячи вибір, потрібно слухати свій розум та довіряти серцю. Але впевнена, що думка людини, яка присвятила все своє життя боротьбі за Україну, може бути цікавою і стати допоміжною.

Мова йде про Євгена Стахова: Голову Президії Середовища УГВР (Українська Головна Визвольна Рада) закордом, кавалера 3-х орденів: За заслуги перед Україною (який отримав ще від Леоніда Кучми), Ордену ім. Ярослава Мудрого 4 ступеню та Ордену Ярослава Мудрого 5 ступеню (які отримав з рук Віктора Ющенка.

Попри непростий шлях, приналежність до певної політичної сили та вже більше ніж похилий вік пан Євген зберіг ясність розуму та вміння за тисячі кілометрів адекватно оцінювати та глибоко розуміти політичні і громадянські процеси, що відбуваються в Україні. Цьому феномену є пояснення. Попри величезний досвід боротьби та природжену проникливість у свої 92 Євген Стахів щодня присвячує не менше двох годин для перегляду новин та читання аналітичних статей на провідних українських ресурсах і відомих світових, таких, як Financial Times чи New York Times, та зустрічається з впливовим політиками, що приїжджають у складі дипломатичних місій до Нью-Йорку чи під час власних щорічних відвідин України.

Мене вразила саме тверезість та нестандартність мислення Євгена Стахова, його вміння проникливо підходити до визначення причин та наслідків процесів, що відбуваються в країні.

"Вважаю ці вибори дуже важними та доленосними, – починає розмову Євген Стахів. – Адже українці обирають шлях: йти на Захід, до демократії, до суверенітету або шлях, який більшість вже не хоче, до Росії, бути меншим братом".

Пане Євген, а чому Ви вважаєте, що саме на Захід прагне більшість українців?

Українці ще у 2004 році показали це на Майдані. Й цього разу під час першого туру лише 35% проголосували за Януковича та його програму і ще кілька відсотків за комуністів, а 60% в сумі дали "проти".

Пане Євген, мені відомо, що Ви особисто добре знайомі і з паном Януковичем, і з пані Тимошенко. Знаю, що обидвою задовольняли Ваші проханні і з обидвома Ви у хороших стосунках. Тому можливо Ви зможете відповісти: чи насправді існує якась різниця між Тимошенко та Януковичем?

Я хотів би сказати українським громадянам, що я знайомий від давна з Януковичем, особисто розмовляв й з Юлею Тимошенко. Ю.Тимошенко є за те, щоб Україна йшла у Європу. Ю. Тимошенко є за добробут українського народу. Партія Юлії Тимошенко у Верховній Раді відстоює добробут українського народу і в цьому основна її відмінність з Януковичем.

Знаю з української преси і медіа, є велика різниця на погляди державного розвитку країни. Юлія – за розвиток української мови, Янукович – за дві державні мови. Юля з Ющенко за те, що ми маємо право на власну історію, маємо право незалежно писати свою історію, вибирати владу, яку хочемо, суверенітет на власній землі. То забезпечує Тимошенко. А Янукович – за Росію, за те, щоб бути меншим братом. Тимошекно забезпечить одну об'єднану Україну.

Віддавна українці звикли між собою битисяє. Але впевнений, українські патріоти, націонал-демократи вміють встояти за своє до кінця., встояти за українську державу і саме зараз мають шанс це продемонструввати.

Як гадаєте, ПРОТИ ВСІХ – це свідома громадянська позиція і спосіб виявити свій протест чи банальна байдужість?

Приєднуюся до закликів українських церковних діячів. Обов'язок громадянина – голосувати на виборах та робити вибір. "Проти всіх" – антидемократичний та шкідницький заклик. Вибори на те, аби виявити волю народу. Український нарід виявив свою думку у 1991 році, що стоїть за незалежну Україну, у 2004 – українська спільнота показала, що хоче патріотичного уряду. І 7 лютого серцю з розумом потрібно йти разом. Потрібно перестати сперечатися. Зрештою, на те є Верховна Рада, щоб там дискутувати. (сміється)

На кого ставить Захід? Як вплине те, хто стане президентом в Україні, на стосунки з іншими розвиненими країнами світу?

Я щодня читаю Financial Times, New York Times, Українську Правду,УНІАН. І давно звернув увагу на те, що Європа та цілий світ прихильно ставляться саме до Ю.Тимошенко. Звичайно, перед виборами всі утримуються від прямих агітацій, не хочуть відверто ставити на якогось певного кандидата. Безперечним є той факт, що наш сусід, Польща, прихильно ставиться до Ю.Тимошенко. Світ вважає, що демократія в Україні буде розвиватися лише за умови, якщо президентом стане саме Тимошенко. Підуть інвестиції в українську економіку, адже Європа та Америка зацікавлені у розвитку демократії та у суверенності України. Безперечно, Україна має підтримувати стосунки й з іншим своїм сусідом – Росією. Але це мають бути партнерські, рівні стосунки.

Як оцінюєте і чи підтримуєте дії Ющенка. Мова йде про фактично агітацію ПРОТИ ВСІХ.

Здивований, що Президент України фактично закликає голосувати ПРОТИ ВСІХ. Такого президента немає в цілому світі. ЦЕ погано для українського суверенітету, незалежності, для українського народу. Його позиція як президента країни повинна бути: Вибирайте, кого хочете, але вибирайте!

Проти всіх зрада українських, патріотичних, національно-демократичних інтересів...

Але зрештою, я вірю, що українці вміють і можуть об'єднатися і разом іти при потребі!

Олеся Єдинак
журнал Корресондент

Суддя поскаржився ОБСЄ на регіоналів TOP
http://www.pravda.com.ua/news/2010/02/3/4707982/
03 лютого 2010

Голова Київського апеляційного адмінсуду Анатолій Денисов звернувся зі скаргою до спостерігачів ОБСЄ на дії депутатів-регіоналів.

Про це повідомляє прес-служба суду.

"В останній час набули системного характеру вплив на суддів та втручання у діяльність суду з боку народних депутатів та Генпрокуратури", - йдеться в заяві Денисова.

За його словами, втручання здійснюється у різних формах - шляхом постійної присутності депутатів у робочих приміщеннях суду, в тому числі і біля кабінетів суддів, які розглядають справи щодо виборів президента, безпосереднього втручання у здійснення правосуддя при розгляді таких справ, "безпідставного" ініціювання дисциплінарної відповідальності суддів із звільненням з посади судді.

Ціла стаття:
http://www.pravda.com.ua/news/2010/02/3/4707982/

Янукович назвав мешканців Львова "геноцидом країни" TOP
http://www.lvivnews.info/news/6061.html
3 лютого  2010

In his speech to Lviv residents, Yanukovych called them "the best genocide (геноцид) of the country" instead of the "best genes (генофонд) of the country" as he meant to say.

He has also recently mixed up Slovakia and Slovenia, and called Anna Akhmatova, Anna Akhmetova, by the last name of his wealthiest supporter.


Кандидат у президенти України Віктор Янукович вкотре повеселив львівських виборців черговою обмовкою. Виступаючи на мітингу в головному місті Галичини, він назвав присутніх "кращими геноцидами країни", повідомляє радіостанція "Ехо Москви".

Помічники кандидата в президенти підказали, що треба було сказати не "геноцид", а "генофонд". "Та й генофонд теж", - заявив натовпу В. Янукович під сміх присутніх.

Варто відзначити, що кандидат у президенти України відомий кумедними обмовками і ляпами під час виступів і прес-конференцій, що часто-густо намагаються використовувати його політичні опоненти. Він плутав Словенію з Словаччиною, Чорногорію з Косово, називав Анну Ахматову Анною Ахметовою.

Цього року багатьом виборцям запам'ятався виступ В. Януковича в Ялті, де він назвав Антона Павловича Чехова "великим українським поетом".

На лижі - не в Карпати, а на Черкащину! TOP
http://www.bbc.co.uk/ukrainian/ukraine/2010/01/100118_cherkasy_skiing_it.shtml

Мирослава Станкевич
Для Бі-Бі-Сі, Черкаська область

Пращури сьогоднішніх селян з Водяників Черкаської області уявити не могли, на що перетвориться їхнє село. Одинадцять гектарів чагарників у центрі України стали сучасним гірськолижним курортом, де є три лижні спуски довжиною до 700 метрів, гірські схили заввишки у 100 метрів та єдина в Україні траса для сноуборду.

Сніг тут за мінусової температури 5 градусів можливий протягом усієї зими, адже є три гармати, які, коли немає справжніх опадів, розпорошують штучні.

Три роки тому Кабмін затвердив державну програму "Золота підкова Черкащини" з метою відродити історичні та культурні центри краю. За рахунок не лише бюджетних коштів, а й інвестицій та спонсорських грошей. Гірськолижний курорт у Водяниках Звенигородського району також став зупинкою на туристичному маршруті "Золотої підкови".

Зима, сніг, лижі...Водяники?

Створенню спортивного комплексу сприяла сама природа. Ландшафт Водяників лише трохи підправили будівельники. Увесь комплекс - результат роботи австрійських, російських та українських архітекторів.

"Я катаюся на лижах із 1978 року, Сюди приїхав уперше. Чому в Києві не зробили нічого подібного?"

Киянин Андрій


Реалізувала проект компанія "Австрія-Україна Туризм". Побудувало водяницький курорт рік тому приватне підприємство "Сиріус", яке очолює уродженець села Микола Щербина. Ініціатор будівництва каже, що міг би звести такий комплекс у Києві чи за кордоном, та рідні місця йому дорожчі.

На вершини відпочивальників доправляє 4-крісельний витяг "Dopelmayer" довжиною 350 м. та бугельний витяг довжиною 370 м. Вартість підйому на "кріселці" - від 10 гривень, на бугелі - від 6 гривень. Абонемент на весь день коштуватиме від 120 гривень. Можна кататися і коли стемніє - освітлення трас хороше.

Лижники - на Черкащину!
На лижі - в Черкаську область!

Незважаючи на те, що дороги до Водяників замело, сьогодні туристів вистачає. Щодня тут катається майже 300 лижників. Керівництво комплексу впевнене, що так буде до травня.

"Довідався про це місце через спеціалізований форум. Отож зібралися великою компанією - наша автоколона нараховувала 12 автомобілів. У кого не було свого транспорту, підсідали на вільні місця. Певна річ, оплатиши разом бензин. Мені поїздка обійшлась у 80 гривень туди й назад", - розповідає киянин Андрій, який із друзями перевірив якість водяницьких лижних трас.

"Я катаюся на лижах із 1978 року, Сюди приїхав уперше. Чому в Києві не зробили нічого подібного?" - дивується досвідчений лижник зі столиці.

Альтернатива Карпатам

Під враженнями родина Саєнків з Черкас: "Звичайно, не були розчаровані! Дуже приємно бачити, що в Україні можуть зробити ні з чого щось. Узагалі задоволені - саме те місце, яке можна відвідати родиною з діточками. І плюс не треба їхати в Карпати!"

За словами Миколи Щербини, у будівництво комплексу уже вклали 5 мільйонів євро. Для туристів у Водяниках будують два готельно-ресторанні комплекси. Поки що охочі можуть зупинитися у приватному секторі. Селяни пропонують житло ціною від 100 гривень на добу.

Приїжджі, і таких чимало, не проти придбати тут власну хату. До речі, останнім часом житло у селі подорожчало. За посередній будинок просять 4-5 тисяч доларів. Оселитися тут охочі і деякі жителі довколишніх сіл, адже у селі з'явилася робота.

Ukraine has high hopes for its winter Olympians TOP
http://www.ctvolympics.ca/news-centre/newsid=28225.html
The Canadian Press
FP
Wednesday, January 27, 2010


KYIV -- Ukraine's Olympic Committee chief Sergei Bubka said Wednesday he is hoping for some medals success at the winter Games in Vancouver.

Pole vault legend Bubka added that though Ukraine's athletes were traditionally looking much stronger at the summer Games they still have chances to win Olympic medals in winter sports.

"In Lillehammer we won gold and bronze medals, at Nagano we could earn only one silver, while at Salt Lake City we failed to grab any," Bubka said.

"Four years ago in Turin we managed to clinch two bronze medals and I hope we increase our medal count at Vancouver. Looking at the situation impartially I believe we have chances to win at least one medal in biathlon."

Earlier this month Ukrainian biathlete Sergei Sednev won a men's World Cup race at Anterselva, Italy to register his maiden career triumph.

However Bubka refused to name any of his team's specific favourites saying that a medal in any Olympic discipline would be welcome.

"We decided to send 41 athletes to compete in eight events in Vancouver. And we hope that one of them can shine at the Olympics."

The head of Ukraine's delegation at the 2010 Games, Nina Umanets, said skier Valentina Shevchenko was also among medal favourties, adding that Ukraine had also medal hopes in luge and freestyle.

Bondarenko sisters to lead Ukraine against defending champion Italy in 1st round of Fed Cup TOP
http://www.google.com/hostednews/canadianpress/article/ALeqM5hKk7D-7QA53n4SOFO7-KWfuxt4Pw
THE ASSOCIATED PRESS (CP) -- Jan 27, 2010


Kateryna Bondarenko and Alona Bondarenko

Ukraine reached the World Group for the first time after winning both of its ties in 2009.

KYIV, Ukraine -- Sisters Alona and Kateryna Bondarenko will lead Ukraine in its Fed Cup World Group debut against defending champion Italy in the first-round match next month.

The Bondarenkos will be accompanied by the 86th-ranked Viktoriya Kutuzova and Mariya Koryttseva, who is ranked 115th, for the Feb. 6-7 series on an indoor hard court at the Lokomotiv Sports Palace in Kharkiv.

The 30th-ranked Alona Bondarenko was upset 7-6 (5), 6-4 by Zheng Jie of China in the fourth round of the Australian Open. Her younger sister was ousted in the first round.

Ukraine routed Argentina 5-0 in the playoffs last season to secure a spot in the World Group.

Italy, which beat the United States for its second Fed Cup title last year is 2-0 against Ukraine.

Ukraine ice hockey team skates at Winding River in Jersey TOP
http://www.app.com/article/20100127/GETPUBLISHED/1270322/1060/SHORE/Ukraine-ice-hockey-team-skates-at-Winding-River

TomsRiverSchools
Reader Submitted
January 27, 2010


Ukraine ice hockey team Druzhba-78 at the Toms River Township Winding River Ice Skating Center with Mayor Tom Kelaher and Councilmen Hill, Wittmann, McGuckin, Kubiel and Sevastakis, who helped arrange (Angela Santoriello)

As Recreation Department liaison, Councilman John Sevastakis knew what a rare opportunity it would be to have the Ukraine ice hockey team Druzhba-78 play at the township skating center, which is why he helped arrange the young men to play here.

World renowned coach Ivan Pravilov and his team traveled from Bristol, Penn., January 12, to compete against the Toms River Black Hawks, grabbing attendees' captive attention as they traveled the ice fast to score four more goals than the home team for the 10-6 win.

Pravilov's philosophy is skilled players gain their advantage due to their skating ability, thus he drills students with a primary focus on edgework and power skating both on ice and dry land, according to the Druzhba 78 Hockey Club and School.

With Washington Post calling Pravilov's students, "Ukrainian Magicians on Ice," the team's name, Druzhba-78 means friendship and signifies the year its most famous alumnus New Jersey Devils Center Dainus Zubrus was born and the year the team conquered 4 major cities here and in Canada, Mexico, Czech Republic. "Watching Team Druzhba' 78, a hockey team composed of 14-year-old boys, is like watching team Harlem Globe Trotters on Ice," wrote the Chicago Daily Herald.

Calling the team "special," Mark Pica, a Black Hawk parent and 30-year ice hockey industry veteran, explained how the team had been thrown out of their rink in Ukraine and had their equipment taken, leaving them with no place to train for their upcoming Quebec tournament.

Pica saw firsthand the young men at a New Jersey Devils Game more than a month ago. "We were at a Devils game and it was the first time in history the rink lights went out and I looked over and saw the boys reading in the dark," he said, adding it was evident the young men are depraved of light in their own country while it is a basic necessity here.

However, Pica said suffering is secondary to the young men who constantly rise to the occasion. Noting how several extremely skilled young men on the Ukraine team are "playing up," even under their circumstances, proves their European style sets them apart, said Pica.

Wanting to turn the Black Hawks to a Druzhba challenge, Pica helped arrange for them to play here. "As a coach I would say it is their discipline on and off the ice that makes them a success," he said, noting as a father, he too teaches his son discipline is the key to success.

After the game, Mayor Kelaher said he was grateful to see the young men play. "What a privilege it was to host these you men, who undergone such a traumatic experience in their own home country were political oppression is the order of the day," said the mayor, who attended the game with township council members who presented the team with Toms River medallions and proclamations of excellence.

"Every one of the young men was so polite and grateful for the opportunity to not only play, but to receive pendants from the governing body. I can only hope after the next election; they will be welcomed home with the support we have given them here."

Markevich named coach of Ukraine's national football team TOP
http://www.kyivpost.com/news/nation/detail/58423/

Markevich named coach of Ukraine's national football team

Executive committee of the Football Federation of Ukraine (FFU) approved Miron Markevich, head coach of the football club Metallist Kharkiv, for head coach of Ukraine's national soccer team, Ukrainian News has learned from a spokesman for the FFU press service.

"Markevich approved for head coach," the press service spokesman said.

In his words, corresponding decision was made in course of a meeting of the FFU executive committee on Monday.

Markevich although continues managing FC Metallist.

Yurii Kalitvintsev is approved as assistant head coach.

The decision was passed unanimously.

As Ukrainian News earlier reported, Ukraine in November 2009 yielded to Greece in the play-off series, losing its right to play in the final match of the 2010 world football championship.

Miron Markevich, head coach of the football club Metallist Kharkiv, will coach Ukraine's national soccer team.

My Little Blog of Horrors: For Whom Kuzio's Bell Tolls? TOP
Serhiy Kudelia

Taras Kuzio devoted considerable time and energy to writing a detailed review (see ePOSHTA, 01/31/10) of my posts for the blog on Ukraine's 2010 Election at the University of Toronto:

http://www.utoronto.ca/jacyk/ElectionWatch/Blog/Blog.html

His review, unfortunately, distorts and misrepresents my views, as well as veers into direct ad hominem attacks. Given his record of attacking established Canadian scholars writing on Ukraine, I feel almost privileged now to join their reputable company. Still, I feel obliged to set the record straight and respond to the key points Kuzio raises in his review. I will do so mainly by quoting my own writings for the blog, which Kuzio conveniently omits for the purposes of constructing his one-sided expose.

1) Kuzio claims that my blogs have a pro-Yushchenko bias.

In fact, here is what I write in my October blog about Yushchenko's record as president:

"Yushchenko vowed to adopt strong anti-corruption measures, but failed to curb corruption within the government or his close circle; promised to promote the rule of law, but became notorious for violating legal limits on his powers and manipulating legal norms for political purposes; advocated joining NATO and EU, but failed to bring Ukraine closer to either of these two organizations; promised greater transparency in energy relations with Russia, but fought for keeping an intermediary trading company and a murky gas supplies scheme; ensured greater democratic freedoms, but introduced little accountability of the political elite; pledged to separate oligarchs from politics, but remained tied to various business clans; resorted to nepotism and kinship in distributing jobs; respected media freedoms, but failed to transform state television into a public network."

Blog from October 27, 2009:
http://www.utoronto.ca/jacyk/ElectionWatch/Blog/Entries/2009/10/
27_Viktor_Yushchenko__The_Defiant_Campaign-_Serhiy_Kudelia.html

2) Kuzio claims that I accuse Tymoshenko of planning to adopt a Putin-style model in dealing with oligarchs, but never explain what it is.

In fact, here is what I write in my blog about Tymoshenko's campaign promises:

"Tymoshenko argued that she would force oligarchs do three things: 1) pay taxes honestly; 2) pay fair wages to their employees; 3) invest in modernizing their cheaply acquired assets. This reflected the same intrusive vision of state-business relations that marked Putin's approach to big business since coming to power in 2000.

The argument [that businessmen in her close circle have no influence] clearly contradicted many of her decisions as Prime Minister, when she provided billions in government contracts to some of her business sponsors and used government money to bail out others, particularly in real estate. However, it fully fits Putin's management style who gave major favors to one set of loyal oligarchs while stripping others of their assets."

Blog from December 8, 2009:
http://www.utoronto.ca/jacyk/ElectionWatch/Blog/Entries/2009/12/8
_Jails_and_all_that_Jazz__The_Future_According_to_Tymoshenko-_Serhiy_Kudelia.html

For the purposes of further clarification, I would like to add that Putin's model of state-business relations presumes stripping oligarchs of major media outlets and banning their contributions to opposition political parties. Tymoshenko similarly argued that oligarchs should not be allowed to influence public opinion through media and to run political parties. This reveals her intention to pursue policies very similar to what Putin adopted after coming to power in Russia. This is purely an analytical conclusion -- not a judgment on the proposed policies. In fact, in my blog I stress that it's not clear how far she will go implementing Putin's model. Here is what I write in the same blog:

"Tymoshenko clearly indicates that she as president will try to kick big business out of politics, at least when it comes to funding the political opposition, in the same way that Putin did early in his first term. Still, it remains unclear whether she would follow further along Putin's path attempting to renationalize the largest industrial assets and taking over key media outlets."

3) Kuzio claims that I paint Tymoshenko in a "disparaging" manner as someone who did not receive many votes after the first round. He does not understand why I do not view her outcome as a good one.

First, Tymoshenko received significantly fewer votes in January 2010 then in September 2007. In fact, as I explain in my blog, she lost about a quarter of her supporters in the East and South of Ukraine compared to 2007 result and she also got fewer votes in her electoral base in the West and Center. This, by itself, is hardly an achievement for someone, who likes to equate herself with Ukraine and wants to become a nationwide leader.

Secondly, the reaction of Tymoshenko's campaign indicated that it did not consider this result a good one either. On the election night Tymoshenko claimed that there was only 5% gap between her and Yanukovych. Later, after CEC announced a result with a twice larger difference, Turchynov argued that about 3% were stolen from her due to vote fraud. In fact, all the reports from Tymoshenko campaign indicated that any outcome with over 10% difference between the frontrunners would be viewed there as bad news.

Here is what David Kramer, Mark Cunningham and Pavol Demes from the German Marshall Fund write in their report on the first round: "The mood [in Tymoshenko's campaign] dramatically shifted after their numbers [based on one exit-poll] proved to be seriously off-base... Tymoshenko's deficit climbed to double digits, an important threshold psychologically -- even people aligned with her campaign admitted that she might not be able to pull of victory in the second round."

Source: http://www.gmfus.org//doc/GMF_UkraineSeries_KramerCunningham_Final2.pdf

Viewing the first round result in Kuzio's terms as a "good" one required such a stretch of imagination that even Tymoshenko was never willing to make it.

4) Kuzio claims that I repeat Yushchenko's claim that the main threat to Ukraine's democracy is Tymoshenko -- not Yanukovych.

This is just not true. Never in my blogs did I say that Tymoshenko is a bigger threat to Ukraine's democracy than Yanukovych. I said that Tymoshenko is more likely to implement Medvedchuk's plan of a return to the strong presidential system. This, however, means that the nature of a threat from Yanukuvych and Tymoshenko is different. With Tymoshenko as president Ukraine risks turning into a personalistic autocracy, while with Yanukovych as President it is likely to return to Kuchma's oligarchic autocracy with various business clans competing for president's favors. Again, I am not saying that this is bound to happen. I am just pointing out the likelihood of such an outcome.

5) Kuzio claims that I ignore the fact that Yushchenko supports the same constitutional reform as Medvedchuk.

This is not true. Yushchenko's constitutional draft preserves substantial powers with the parliament, including the power to form the government. In fact, under Yushchenko's constitution Ukraine will still have semi-presidential system, which Medvedchuk now condemns. Here is President's draft of the Constitution:

http://www.president.gov.ua/content/const_proekt.html

6) Kuzio claims that I repeat rumors from Ukrainian media about Medvedchuk's advisory relationship with Tymoshenko.

In fact, their relationship has been confirmed by Tymoshenko's current campaign representative and Medvedchuk's long-time ally Leonid Kravchuk:

http://www.pravda.com.ua/news/2009/04/16/3886736/

Most importantly, Tymoshenko never denied that she has been working with Medvedchuk. When asked about their cooperation in December 2009 she said:

"I will work with everyone, who can bring most benefits to Ukraine":

http://www.pravda.com.ua/rus/news/4b2bf77f11f34/

7) Kuzio claims that I call Tymoshenko a "devious and insincere politician"

In fact, when I use this phrase I point to the two types of images that Ukrainian voters hold of her:

"Hard-working head of government, who solves the country's problems and remains close to the needs of the people; contrasting image - a devious and insincere politician, who tries to gain power at all costs."

Blog from November 9, 2009:
http://www.utoronto.ca/jacyk/ElectionWatch/Blog/Entries/2009/11/9
_Yulia_Tymoshenko__Running_Against_Herself-_Serhiy_Kudelia.html

8) Kuzio claims that I ignore the differences between Tymoshenko and Yanukovych on NATO.

In fact, I recognize that Tymoshenko initially seemed to support MAP for Ukraine, but later changed her position. Here is what I write:

"In early 2008 Tymoshenko signed the letter asking NATO to provide Ukraine with the membership action plan. A year later, at the security conference in Munich Tymoshenko already spoke in favor of Ukraine entering a non-existent European security alliance, which could placate Russia's concerns."

Blog from November 9, 2009:
http://www.utoronto.ca/jacyk/ElectionWatch/Blog/Entries/2009/11/9
_Yulia_Tymoshenko__Running_Against_Herself-_Serhiy_Kudelia.html

9) Kuzio claims that my argument about the fact that filthy-rich oligarchs in Tymoshenko's circle surpass that of Yanukovych bears no relationship to reality.

In fact, I present a specific list of individuals from the list of Ukraine's richest people (according to 2009 count of Korrespondent magazine) associated with Tymoshenko:

"Kostyantyn Zhevago (N5) has been her long-time sponsor and entered parliament on BYuT’s party list. Serhiy Taruta (N6), a co-owner of the Industrial Union of Donbas, received several major government contracts just in the last year alone. His business partner Vitaliy Gaiduk (N7) is the head of Tymoshenko's advisory group.

The banker Serhiy Buriak (N24) was appointed the head of Tax Administration, Valeriy Khoroskovskiy became head of Customs (although later the two fell out) and Tariel Vasadze (N13) has been nominated as the Transportation Minister."

http://www.utoronto.ca/jacyk/ElectionWatch/Blog/Entries/2009/11/9
_Yulia_Tymoshenko__Running_Against_Herself-_Serhiy_Kudelia.html

Pinchuk's good relationship with Tymoshenko is demonstrated by the fact that about two thirds of her ads (65%) have been broadcast on Pinchuk's TV channels. See breakdown here:

http://telekritika.ua/spec_tk/vibor2009/2010-02-03/50871

Kolomoiyskiy's relationship with her has been conflictual following his unsuccessful bid to privatize the factory in Odessa, but she has given him a few favors allowing for privatization of major oil-processing company "Ukrtatnafta" over the summer.

10) Kuzio claims that I failed to predict that Tymoshenko would offer Tigipko position of Prime Minister.

In fact, here is what I write in my blog:

"The results of the first round, however, may push Tymoshenko to agree to a more independent Prime Minister then she wishes for. If she loses more than 10 points to Yanukovych and Tyhipko comes third, she will have to make a deal."

Blog from December 30, 2009:

11) Kuzio claims that I have Yuliaphobia.

In fact, here is what I write in my blog:

"The stability of Tymoshenko-Tyhipko duo will depend on the extent to which they manage to coordinate their policy agendas, respect their power boundaries and tame their political egos. If they succeed in this, their comparative strengths can make this new political tandem the best possible outcome to emerge out of Ukraine's 2010 presidential election."

Blog from December 30, 2009:
http://www.utoronto.ca/jacyk/ElectionWatch/Blog/Entries/2009/12/30
_What_Prime_Minister_will_President_Tymoshenko_get-_Serhiy_Kudelia.html

To conclude, I would like to thank Taras for giving wide publicity to my blogs and hope that he will be more accurate in his reading in the future.

Opinion: Ukraine should turn west to move forward TOP
When Ukraine voters go to the polls on Sunday, they should stay true to the Orange Revolution

Taras Kuzio -- Special to GlobalPost
February 5, 2010

KYIV Ukraine -- The mass protests of the 2004 Orange Revolution were about democracy, corruption, rule of law and national identity, far more than they were about a battle between East and West.

But the choice Ukrainians face on Sunday, when they vote in the second round of the presidential race, can be seen as one giant geopolitical tug.

Under the watchful eye of hundreds of international observers, Ukrainians will vote Feb. 7 between Yulia Tymoshenko with her European-style democracy, and Viktor Yanukovich, who was twice convicted for violent robbery, refuses to accept responsibility for massive election fraud in 2004 and thinks a woman’s place is in the kitchen -- not the president's office.

[...]

On Sunday Ukrainians are faced by a stark choice between democracy or counter-revolutionary revenge and Soviet nostalgia.

Complete article:
http://www.globalpost.com/dispatch/worldview/100203/
ukraine-president-election-orange-revolution

ADMINISTRATION, subscribing, unsubscribing, etc. TOP

Myroslava Oleksiuk
-- editor-in-chief


Anya Maziak
-- editor, culture/society/religion


Oxana Bukanova
-- editor, politics/business


Марта Онуфрів
-- кореспондент
Marta Onufriv
-- correspondent

diana
Діана Мережко
-- кореспондент (Здоров'я)
Diana Merezhko
-- correspondent (Health)


Zenon Chytra
-- story layout


John Heron
-- story layout


Ihor Prociuk
-- story layout and design

 

We hope you found ePOSHTA informative and will share it with others. Your submissions and suggestions are always welcome.

eposhta-world@yahoogroups.com
or
myroslava@rogers.com

Use the following e-mail addresses to:

SEND us e-mail:
eposhta-world@yahoogroups.com

JOIN the list:
To join the list, please send a blank email to:
eposhta-world-subscribe@yahoogroups.com

QUIT the list:
eposhta-world-unsubscribe@yahoogroups.com
YahooGroups will send you an e-mail -- to which you must reply -- in order to confirm that you want to quit the list.

Subscription/Membership:
Having difficulty joining (or quitting) the list? Or maybe you want us to add your friends to ePOSHTA? Contact:
subscription@eposhta.com
Make sure you have "Subscription" in the subject line.

Events, Conferences, Employment:
Send announcements at least two weeks before the event date to: events@eposhta.com
See the guidelines for submitting EVENT announcements.

If you maintain a web-based list of events for your city or region, let us know. We will add a link to your site from ePOSHTA.

Editor-in-Chief:
Myroslava Oleksiuk myroslava@rogers.com

Editor, Culture/Society/Religion:
Anya Maziak amaziak@yahoo.com

Editor, Politics/Business:
Oxana Bukanova o.bukanova@gmail.com

Layout:
Zenon Chytra
John Heron
Ihor Prociuk