If you are having trouble reading e-POSHTA, click here.
Якщо Ви маєте труднощі читати е-ПОШТУ, натисніть тут.

Медведєв: "Воно все почалось від того що Ющенко мені прислав сало"

Читайте нижче "Відповідь українських козаків московському «пучеглазому» султану"



August 22 серпня 2009
Vol.10 No. 19

Know someone who'd like a trial copy of e-POSHTA? Send their e-mail address to:

with "Subscription" in the subject line.
In this issue:
  ePOSHTA web site announcement
  еПОШТА оголошення
   Call to Action
  Заклик до дії
Send information on social events, conferences, and employment to: events@eposhta.com at least two weeks before the event date. See the guidelines for submitting EVENT announcements.
   ePOHTA Sales Gallery
   Programs & Conferences
  Програми і Конференції
   Employment, Grants & Scholarships
  Праця, Дотації і Стипендії
   Current Affairs
  Сучасні Пoдії
   Arts & Letters
   Ukraine & the World
  Украіна і Світ
   Ukrainians in the News
   From Our Mailbox / Blogbox

Introducing ePOSHTA web site TOP

To enhance your e-POSHTA experience and enable us to reach out to the world and forward our cause we have created our own e-POSHTA website, where you will be able to access all the facets of the e-POSHTA community, research previously published issues and become further involved with the e-POSHTA movement.

You are certainly welcome to come for a visit and you can do so with a single left click on the following link (and don't forget to bookmark us)!


ePOSHTA will continue to be sent to your Inbox, however, if you have trouble reading it as an attachment, a link to the current issue will be provided in the email window of each ePOSHTA you receive. You will find today's ePOSHTA at http://www.eposhta.com/newsmagazine/ePOSHTA_090822_CanadaUS.html

Less a hyphen
Please note that ePOSHTA has dropped its hyphen and is no longer e-POSHTA.

The address from which ePOSHTA will be sent to you will change with the first issue in September. To ensure that you receive ePOSHTA without interruption, please now add the following address to your address book. This ensures that your computer recognizes that the ePOSHTA which is sent to your Inbox is not SPAM.
This is the address to add (from which you will be receiving ePOSHTA):

As in the past ten years, this dedicated group of volunteers http://www.eposhta.com/contact.html vows to do its best to keep you informed, engaged, and entertained. And we hope that you, in turn, will be responsive to our calls to action on issues important to all Ukrainians. Indeed, we would welcome adding your photo to our masthead as a contributor.


Myroslava Oleksiuk

Представлення електронної сторінки (веб сайт) еПОШТА TOP

Щоб покращити Ваш зв'язок з еПОШТОЮ та наш зі світом, а також ширше висвітлити нашу мету, ми створили інтернет сторінку (веб сайт). Тут Ви знайдете всі аспекти еПОШТИ, попередні видання і можливість надалі розвивати свою активну громадську діяльність.

Ми запрошуємо Вас ознайомитись із сторінкою тут:
(І не забудьте зазначити еПОШТУ на Вашому комп'ютері, тобто «Bookmark».)

еПОШТА буде надалі вислана на Вашу електронну адресу, але якщо Ви маєте будь-які проблеми з відкриттям файлу щоб прочитати еПОШТУ, для цього з висилкою кожної еПОШТИ буде подано електронну адресу сторінки де Ви можете прочитати останнє видання. Cьогоднішнє видання еПОШТИ Ви можете прочитати тут:

Без риски

Будъ ласка зверніть увагу, що назва видання еПОШТА тепер пишеться без риски, на відміну від попередньої “е-ПОШТИ”.

Адреса з якої еПОШТА буде вислана з цією новою назвою буде у першoмy номері вересня. Щоб забезпечити отримання еПОШТИ без перерви, будь ласка зараз додайте адресу (подану нижче) до Вашого списку електронних адрес. Це забезпечить визнання еПОШТИ Вашим комп'ютером і запобіжить визнання її як такої, що можливо має вірус, або заблокування її. Просимо додати нашу адресу: eposhta-CanadaUS@yahoogroups.com

Як і протягом останніх десяти років, наша віддана група добровольців http://www.eposhta.com/contact.html обіцяє докласти всі зусилля щоб інформувати Вас, зацікавлювати і заохочувати приймати участь у політичному, суспільному і культурному житті Вашої української місцевої і всесвітньої громади. Ми сподіваємось що Ви, у свою чергу, будете вудгукуватись на наші прохання приймати участь у справах, які важливі для всіх українців. Ми будемо дуже раді додати Ваше ім'я і фотографію до списку добровольців еПОШТИ.


Мирослава Олексюк
Головний редактор

A farce! A farce! Our kingdom for a farce! TOP

Note: This title was inspired by Richard III, Shakespeare's tragedy about England's less than admirable short-lived ruler.

The web site of the Party of Regions, whose leader Viktor Yanukovych has declared himself a candidate for the presidency of Ukraine, is available only in Russian or English. Only in a broad farce can a candidate and his party represent a nation whose official language they refuse to acknowledge. So, perhaps it is time for more theatrics a la the egg tossed at Yanukovych in 2004 in order to remind those Ukrainians, who support Viktor Yanukovych for president, of the role they are playing in this farce and their own denigration. There is bounteous material for the performing arts. Not only is their choice for president taking his cue from directors Putin and Medvedev, but also from the poorest country in the world - The Democratic Republic of Congo (daily wages barely exceed $1 per day) an African country whose colonial past is reflected in its official language of French.

If today's Ukrainians are willing to be actors in such a farce and hand over their independence, their heritage of the ancient Kingdom of Rus, to those who for centuries have aspired to be their colonizers, then how can they be regarded as anything more than those who "stand and trade their mutual chains
And barter truth for filthy gains"?
(Taras Shevchenko, My Friendly Epistle)

One hopes that a majority of Ukrainians will have too much self-respect to allow their country to be defined by a leader who lacks respect for them - their language, their history. Surely, not for Ukrainians is a leadership which is deaf to the entreaty and proven wise counsel of the most esteemed personage in Ukraine's past and present:
"Gain knowledge, brothers! Think and read,
And to your neighbours' gifts pay heed, --
Yet do not thus neglect your own:
For he who is forgetful shown
Of his own mother, graceless elf,
Is punished by our God Himself.
Strangers will turn from such as he
And grudge him hospitality --
Nay, his own children grow estranged;
Though one so evil may have ranged
The whole wide earth, he shall not find
A home to give him peace of mind."
(Taras Shevchenko, My Friendly Epistle)

Myroslava Oleksiuk

"USSR" removed & an old lover thwarted TOP
If there is one thing one can depend upon from Russia, it is its determination not to deviate from its resolutely appropriated role of being the spoiler for its neighbours. President Medvedev's outburst a couple of weeks prior to Ukraine's celebration of its independence from the USSR, seemed intent on putting a damper on the upcoming festivities. However, president Yushchenko's factual and rational response [see below Letter of the President of Ukraine Victor Yushchenko to the President of Russia Dmitry Medvedev] not only revealed the obvious fallacies in President Medvedev's claims, but by its contrasting, dignified style _blankserved to underline Russia's self-debasement, reminiscent of Premier Nikita Krushchev's banging of his shoe on the podium in juvenile anger in the United Nations General Assembly in 1960.

Ukrainians were quick to take advantage of the obvious material for satire provided by Medvedev's video attacking Yushchenko, which was posted on the Russian president's blog. They wrote a new script for the Russian president which they dubbed over his video, in which in a whining voice Medvedev explains: "It all started when Yushchenko sent me a slab of pork fat". (See video below.)

The Canadian government also chipped in to contribute to the restoration of a celebratory mood to Ukrainian Canadians as they geared up for the Independence Day celebrations. This week ePOSHTA received the following notification entitled "USSR Removed" from Citizenship and immigration spokesperson Kelli Fraser: "I would like to inform you that thanks to your article on 25/07/09 in ePOSHTA, that the Department of Citizenship and Immigration Canada has removed the "Union of Soviet Socialist Republics" from the list of countries that applicants must note that they have traveled to in the last four years on citizenship applications. This change is effective as of today."

In a call to action item "USSR is still relevant in Canadian citizenship application!" ePOSHTA had urged its readers: Ukrainian-Canadians should petition the government to remove the "Union of Soviet Socialist Republics" from the list of countries they could have travelled to in the last four years when completing their citizenship application: http://services3.cic.gc.ca/rescalc/startBasicCalc.do

As a new immigrant to Canada applying for citizenship what is relevant in the success or failure of the application is only where you have travelled outside Canada in the last FOUR years. The residency calculation works out if you have accumulated three out of these last four years (prior to applying) residence in Canada. As the "Union of Soviet Socialist Republics" 'zdokhlo' in 1991 it is irrelevant if you travelled there prior to 1991 as that was 18 years ago. The Canadian government should advise those who host the site that the USSR is thankfully past history.

It is comforting that Canada deems it advisable to remove any whiff of the USSR, a scent which in Mr. Medvedev arouses a hankering for the old mistress. Like an old lover he remembers her not in her decrepitude, but how she empowered him. Ukraine's independence - its celebration strips away that illusion for Mr. Medvedev and his ilk.

Myroslava Oleksiuk

The Yanukovych camp wishful thinking? TOP
It is rather poor journalism to make a claim of an election outcome six months before an election based on one poll. (Yanukovych Is Poised to Become Ukraine's President, Poll Shows, http://www.bloomberg.com/apps/news?pid=20601095&sid=aY8vT1CDj2jc) The article smacks of anti-Tymoshenko wishful thinking.

One could not imagine similar articles in the US media in June 2008 predicting an Obama victory in the November elections. Likewise in any other North American and European democracy.

The election campaign only begins in mid October in Ukraine and there will be many more opinion polls and exit polls before election date. The Ukrainian economic crisis could have an influence on the elections either in favour of Yulia Tymoshenko (if the economy improves) or for Viktor Yanukovych (if it does not). Or, alternatively, the economic crisis could have no influence over the outcome whatsoever – after all, economics played no role in the last three presidential elections. In 2004 Ukraine experienced its best recorded economic growth and yet Yanukovych lost the elections.

The article’s predictions also ignore three other factors. Firstly, the combined vote of former “orange” candidates is 50% whereas the combined vote of Yanukovych and Piotr Symonenko is only 40%. Not all voters who supported “orange” candidates would vote for Tymoshenko in round two – but I would wager that a majority would do so if faced by the threat of a Yanukovych victory. Secondly, it ignores geography as central Ukraine decides who wins Ukrainian presidential elections – as seen in 1994 with Leonid Kuchma and 2004 with Viktor Yushchenko. Thirdly, it ignores Tymoshenko’s abilities and charisma – she is Ukraine’s best political machine and election campaigner.

Taras Kuzio

cc: dkrasnolutsk@bloomberg.net

Decommunization of Ukraine petition


After 18 years of Ukraine's Independence Lenin's monuments still stand on the central squares and streets of Ukrainian towns and villages, the monuments to the very same Lenin that is guilty of mass murder and terror against the Ukrainian and other peoples. And although Viktor Yushchenko, the current President of Ukraine had called for the removal of these monuments more that two and a half years ago, the young Ukrainians who heeded his call and dared to touch Lenin’s monument in Kyiv on June 30 are to be tried by a Ukrainian court for hooliganism and destruction of national “cultural heritage”. President Yushchenko has been silent about the whole affair for more than a month and a half, washing his hands of the matter.


In the meantime, neo-communists are raising new monuments to their bloody "heroes", including a few to Lenin himself in 2009 on the occasion of his 139th birthday, restoring damaged Lenin’s statues, and working towards declaring Ukraine a failed state.


It's time to draw the line in the sand right here and now. Mykola Kokhanivsky's fate will determine the fate of all of Ukraine. Either it will find enough strength to finally rise and throw away the idols of its totalitarian past, or those idols and those that serve them will weigh it down and crush it.

This is why we must make our voices heard and our efforts united in this long overdue battle for complete decommunisation of Ukraine. Please sign this petition (http://www.ipetitions.com/petition/decommunisation/ ) and let President Yushchenko know that good intentions alone don't suffice. It's time for action.

Marcus Wynnyckyj is an official contestant on Hellbent For Hollywood. PLEASE vote for me online!


I have been chosen as one of the official contestants for the reality show Hellbent For Hollywood. Please go to www.hellbentforhollywood.com, click on the "cast" link on the left side, and then find my picture and full name(#397), and then please vote for me. The more votes I get, the longer I will stay on the show. With your votes. you can really help me establish a career as a working actor in this town! I need as many votes as possible! The show will air sometime next month on one of the major networks.

Marcus Wynnycky


Petition to Prime Minister Yulia Tymoshenko re sabotaging by mayor of Poltava TOP

Please sign a digital petition addressed to the Prime Minister of Ukraine Yulia Tymoshenko in regards to a member of her party and mayor of the City of Poltava, A. Matkovskyi, who is sabotaging the installation of a monument to Cossack Hetman Ivan Mazepa.

To sign the petition, please visit: www.petition.org.ua/?action=view&id=221257

In 2009, on the 300th anniversary of his death, the world community comes together to celebrate his life and achievements that captured the imagination of many renown individuals, like Lord Byron, Voltaire and Victor Hugo.

Hetman Ivan Mazepa had the courage to join forces with Sweden against Peter the Great in order to liberate the Ukrainian nation from imperialist Russia.  He dared to stand up and fight for the rights of his people, and in historic perspective, in defence of Europe.  Mazepa not only initiated Ukraine’s independence movement which came to successful fruition in 1991, but also paved the way for the creation of the world’s first modern democratic constitution, the constitution of Pylyp Orlyk in 1710, which preceded both the American and French constitutions.  Unfortunately, these facts were misconstrued by intellectually dishonest historians, both Czarist Russian and Soviet.

During the Year of Mazepa, let us reflect on Ukraine’s history, and with this anniversary, begin to fully expose the truth about Mazepa.  We in Canada must ensure that the commemoration of this important anniversary, both in Ukraine and its Diaspora, be done on an appropriate level.

League of Ukrainian Canadians

Sign a petition encouraging the installation of a monument to Hetman Mazepa
Please sign a digital petition addressed to the Prime Minister of Ukraine Yulia Tymoshenko in regards to a member of her party and mayor of the City of Poltava, A. Matkovskyi, who is sabotaging the installation of a monument to Cossack Hetman Ivan Mazepa.

To sign the petition, please visit: www.petition.org.ua/?action=view&id=221257

In 2009, on the 300th anniversary of his death, the world community comes together to celebrate his life and achievements that captured the imagination of many renown individuals, like Lord Byron, Voltaire and Victor Hugo.

Hetman Ivan Mazepa had the courage to join forces with Sweden against Peter the Great in order to liberate the Ukrainian nation from imperialist Russia. He dared to stand up and fight for the rights of his people, and in historic perspective, in defense of Europe. Mazepa not only initiated Ukraines independence movement which came to successful fruition in 1991, but also paved the way for the creation of the worlds first modern democratic constitution, the constitution of Pylyp Orlyk in 1710, which preceded both the American and French constitutions. Unfortunately, these facts were misconstrued by intellectually dishonest historians, both Czarist Russian and Soviet.

During the Year of Mazepa, let us reflect on Ukraines history, and with this anniversary, begin to fully expose the truth about Mazepa. We in Canada must ensure that the commemoration of this important anniversary, both in Ukraine and its Diaspora, be done on an appropriate level.

League of Ukrainian Canadians

Little League program in Ukraine TOP

Basil P. Tarasko of Bayside, N.Y., district administrator of the Little League program in Ukraine since 1995, is asking for contributions to help cover some of the costs of uniforms, housing, meals and souvenirs for the Ukrainian orphans who will participate in the Ukraine Little League Baseball Championship, to held Sept. 30-Oct. 8 on the grounds of an orphanage in Kremenets, Ternopil oblast (region), Ukraine.

Invited to participate are all-star teams from Donetsk, Luhansk, Rivne, and Ternopil oblasts. Checks can be made payable to Ukraine Little League Baseball. For more information, contact Basil Tarasko at 718-415-7821, or Atanas Kobryn at 941-423-9499.

Endow Stepan Bandera with the title of National Hero of Ukraine TOP


The League of Ukrainian Canadians (LUC) started a new digital petition addressed to President of Ukraine Viktor Yushchenko, asking him to award the title of National Hero of Ukraine to the late Stepan Bandera, leader of the Organization of Ukrainian Nationalists, on the 100th anniversary of his birth and the 50th anniversary of his assassination by a Soviet agent.

LUC President Oleh Romanyshyn stated, that this petition is a grassroots initiative to restore historic truth about his heroic contribution to the Ukrainian struggle for independence.

To send petition to the President and leave your signature on the list of supporters, please visit http://www.lucorg.com/signature.php?signature_id=5.

According to the National Executive of the League Ukrainian Canadians, the petition is circulated in support of an official appeal to the President of Ukraine Viktor Yushchenko to award the late Stepan Bandera with the title of National Hero of Ukraine.

In 2007, President Viktor Yushchenko bestowed the title of National Hero of Ukraine on the Commander-in-chief of the Ukrainian Insurgent Army (UPA) Gen. Roman Shukhevych.  According to Mykola Koshyk, President of the UPA Veterans Society of Canada, there is hope that President Viktor Yushchenko will also honour with same award the leader of the OUN under whose banner UPA fought for Ukrainian independence.

The League of Ukrainian Canadians (LUC) is a registered non-profit organization dedicated to the continued growth and development of a prosperous Ukrainian community in Canada. It maintains strong ties with Non-governmental Organizations in Canada and Ukraine, recognizing a strong interdependency and the mutual benefit of communication and cooperation.


Декомунізація України - петиція TOP


 На 18-му році незалежности України тисячі пам’ятників Лєніну й далі стоять на центральних площах та вулицях міст і сіл України, пам’ятники тому самому Лєніну, який безпосередньо винен у масовому знищенні українців й червоному терорі. Незважаючи на те, що чинний президент закликав усунути ці пам’ятники ще два з половиною роки тому, Миколу Коханівського й кількох добровольців, що 30 червня насмілилися підняти руку на пам’ятник у Київі, тепер притягнено до суду за хуліганство й нищення пам’яток «національної спадщини». Президент Ющенко все ще не висловився в цій справі, і умив, так би мовити, руки.


А тим часом нео-комуністи відкривають нові пам’ятники своїм кривавим «героям» (кілька лєнінів встановили цього року в Україні на честь 139-ї річниці з дня його народження), реставрують пошкоджені статуї Лєніна, працюють над тим, щоб знищити Українську державу.


Прийшов найвищий час зупинити цей абсурдний процес. Від вирішення долі Миколи Коханівського залежить подальша доля України. Або Україна знайде досить сили, щоб піднятися й очиститися від ідолів тоталітарного минулого, або ці ідоли і ті, що їм служать, розчавлять Україну. В такій принциповій справі не може бути «і вашим, і нашим».

Ось чому ми маємо сказати своє слово і об’єднати наші зусилля в підтримці цієї давно назрілої справи - повної декомунізації України. Закликаємо всіх підписати цю петицію ( http://www.ipetitions.com/petition/decommunisation/ ), щоб донести до Президента Ющенка наше переконання: досить вже слів і добрих намірів. Настав найвищий час для конкретних дій.

Курси українсъкої культури на університеті Йорк у Торонті потребують студентів TOP


Закликаємо українську громаду, особливо студентів українського походження вписатися на курси Аспекти Української Культури І і ІІ та Україна в Европі Двадцьтого Століття і таким чином підтримати українознавчі студії та ініціятиву Університету Йорк. Проявіть свое зацікавлення в цьому тижні бо університет є тепер в процесі рішення, на підставі студентського зацікавлення, чи продовжувати курси.
Студенти всіх трьох курсів можуть подаватися на сдипендію Петра Яцика яка покриває оплату повного курсу.


В академічному році 2009-2010 студенти Університету Йорк знову матимуть нагоду здобувати знання про українську культуру на курсах української культури, започаткованих в 2002 році. Цього року вони зможуть записатися аж на три курси, а саме: відомими з минулих років курсами з третього року –  HUMA 3980 3.0 Aspects of Ukrainian Culture I та HUMA 3981 3.0 Aspects of Ukrainian Culture II та новим курсом з четвертого року: HUMA 4196 3.0 Ukraine in Twentieth-Century Europe: Cultural Perspectives. Всі три курси є частиною програми Европейських Студій у Відділі Гуманістичних Наук при Факультеті Артс. Це значить, що всі студенти в цій програмі можуть зачисляти ці курси, щоб здобути ступінь Бечелор оф Артс (B.A.) або Бечелор оф Артс, Онорс (B.A. Hon.). Студенти інших програм і факультетів можуть зачислити курс як кредит у будь якій програмі, що дозволяє довільний вибір курсів, т. зв. “electives”.

Як і в попередніх роках обидва курси  “Аспекти української культури І і ІІ” викладатиме д-р Дарія Даревич, історик мистецтва і відома спеціялістка українського мистецтва. Д-р Дарія Даревич одержала докторат з історії мистецтва з Лондонського Університету в Англії захистивши тезу на тему Soviet Ukrainian Painting c. 1955-1979: New Currents and Undercurrents. Від 1991 вона викладає европейську та канадійську історію мистецтва та архітектури на Університеті Йорк.
Вона є автором двох монографій, численних статтей про українських мистців та вступних статтей у мистецьких каталогах.

  Фокус цих двох курсів скерований на українську культуру в европейському контексті з особливим наголосом на мистецтво та архітектуру. Перший курс охоплює вибрані теми почавши від доісторичних часів до половини 19-го століття. Це включає трипільську і скитську культури, середновіччя, ренесанс, українське бароко, клясицизм і початки романтизму. Другий курс – це продовження першого почавши від Тараса Шевченка  і кінчаючи  модерністичними течіями 20-го століття. Курси включають головні напрямки в мистецтві, літературі та музиці в історично-суспільному контексті.

Новий курс “Україна в Европі двадцятого століття: перспективи культури” (доступний в осінньому семестрі і підтирманий пожертвою дост. Івана Яремка) зосереджений на історії української літератури, театру та інтелектуальної думки в контексті европейської культури ХХ ст., – починаючи від «культурного ренесансу» 1920-х років і кінчаючи на найновішій літературі та інтелектуальному дискурсі незалежної України. Цей курс викладатиме д-р Марко Роберт Стех, відомий літературознавець, доктор славістики з Торонтського університету (1992), виконавчий директор Видавництва КІУС і менеджер проєктів Енциклопедії України в Інтернеті та англомовного видання «Історії України-Руси» Михайла Грушевського.

Окрім вищезгаданого курсу д-р Стех читатиме також курс з модерної історії України в зимовому семестрі

(HIST 3351 3.0 Modern Ukrainian History).

Як вже повідомляла українська преса число українознавчих курсів при канадійських університетах помітно впало в останніх роках. Статистичні дані вказують на серйозний спад числа студентів української мови та літератури. Популярними тепер серед студентів є курси культури та курси міждисциплінарні.
На Університеті Йорк є курси культури багатьох народів включно з курсами російської, німецької, італійської, французької, жидівської, японської, китайської, корейської, індійської та інших культур. Вже сьомий рік є нагода вивчати українську культуру. З цієї нагоди треба скористати, бо продовження курсів залежатиме від числа студентів.

Якщо знайдеться відповідне число зацікавлених студентів курси стануть постійною частиною програми Відділу Гуманістики.

На курси можуть вписатися не тільки студенти Йорк, але також т.зв. спеціяльні студенти з поза Університету Йорк, які вписуються на тільки цей один курс. Дозволені також студенти слухачі. Обидва курси будуть ведені англійською мовою.

Закликаємо українську громаду, особливо студентів українського походження вписатися на курси
Аспекти Української Культури І і ІІ
та Україна в Европі Двадцьтого Століття і таким чином підтримати українознавчі студії та ініціятиву Університету Йорк.

          Студенти всіх трьох курсів можуть подаватися на сдипендію Петра Яцика яка покриває оплату повного курсу.

Дальші інформаціями можна дістати від Humanities Department, Vanier College, 416 736 5158 або на Йорк вебсайті або на вебсайті Українського студентського клюбу Йорку http://www.uscyork.ca або від проф. Дарії Даревич  905 848 6997 (дом.), dariad@yorku.ca

Комітет Українознавчих Студій при Університеті Йорк у Торонті

Ukrainian Courses

taught by Dr. DARIA DAREWYCH

Daria Darewych is an art historian who has taught European art history courses at York since 1991.
In 2002 she designed and started teaching a new course,
Aspects of Ukrainian Culture,
the first of its kind in Canada, in the European Studies Program at York.
Ukrainian and Ukrainian Canadian art have been the focus of her research.
She has written several monographs on Ukrainian artists and introductory
essays to art catalogues in Canada, the USA, and Ukraine.
She holds a Ph.D. in Art History from the University of London, Great Britain,
and an MA in Art History from York University.

Dr. Daria Darewych will be teaching a third-year course focusing on Ukrainian art and architecture.

AP/HUMA 3980 3.00

This lecture/seminar course examines selected topics of culture in Ukraine viewed in the European context, with an emphasis on the art and architecture. It includes the historical and social circumstances in which the culture developed. Starting with some of the oldest man-made structures in the world (c. 15,000 B.C.), it discusses prehistoric artifacts and settlements, Greek colonies, the Scythians, and the relevant  Histories of Herodotus.
The visual arts from the Medieval, Renaissance, Baroque, and Neoclassical periods to the mid-19th century are studied.
Selected readings in Ukrainian literature are discussed in relation to the visual arts.
Some of the topics to be covered:
1.   Prehistory. From hunters and gatherers to agrarian society: Mammoth bone dwellings and artifacts,
Trypillian, and Scythian cultures;
2.   Classical art. The art and architecture of Greek colonies along the Black Sea
3.   Medieval Period.  Kyivan State and Byzantine influences:  church architecture and icons.
Echoes of the Romanesque and Gothic. Chronicles and  illuminated manuscripts.
4.   Renaissance. Growth of secular architecture and subject matter.
5.   The Baroque. Golden age of Ukrainian art, architecture, and music.
6.   Neoclassicism in art and literature
Dr. Daria Darewych will be teaching a third-year course focusing on modern Ukrainian art and architecture.

AP/HUMA 3981 3.00

This course examines developments in Ukrainian culture viewed in the European context from the mid-19th century to the present. It focuses on the visual arts and includes selected topics in literature and music. 
An overview of the political and social background is included. Starting with the art and poetry of Taras Shevchenko, it discusses the issues of nationalism and aestheticism/internationalism. 
Some of the topics covered:

  1. Modernism in art, literature, and music
  2. Romanticism
  3. Impressionism and Post-Impressionism
  4. The Ukrainian Avant-garde: Cubo-Futurism, Suprematism, Constructivism
  5. M. Boichuk and his school
  6. Art as propaganda / propaganda as art
  7. Socialist Realism and Non-Conformist art
  8. Post-modernism
  9. Ukrainian Canadian art and architecture


Students enrolled in any two of the Ukrainian Culture courses are eligible for the Petro Jacyk Scholarship.


Благодійний фонд ветеранів УПА TOP

Голова Всеукраїнського Братства ОУН-УПА передав нам ЗВЕРНЕННЯ:
Всі ми жили надіями на те, що на підставі двох Указів Президента України у справі виправити історичну справедливість і визнати визвольну боротьбу ОУН-УПА Верховною радою України, одначе так не
сталося...Все це спонукало нас створити і зареєструвати „Благодійний фонд ветеранів УПА”.
Ціль його - фінансова допомога всім учасникам національно-визвольної боротьби і їх близьким родичам, які проживають за межею бідності в усіх облястях України.
Беручи до уваги вищесказане, звертаємося до Вас Брати і Сестри в діаспорі з просьбою організувати
по можливості збірку пожертв на наш Фонд і переслати на наш банковий рахунок, який нижче подаємо.
Маємо надію – Ви розумієте, що це наш останній захід, враховуючи наш вік, до покращення життя
невизнаних і принижених ветеранів ОУН і УПА на фоні величезних соціяльних, моральних і матеріальних благ ветеранам різних каральних служб „червоної імперії зла”, і тому просимо не ображатися за наше прохання.

Реквізити „Благодійного фонду ветеранів УПА”, ВАТ АБ „Укргазбанк” р/р #26008113116, МФО:320478, ЄДРПОУ 36322328, Тел.(342)52-13-57;(98)499-68-98. 
Просимо допомогти!


Підпишіть петицію до Прем'єра Юлії Тимошенко про саботаж мером Полтави TOP

Підпишіть петицію задресовану Юлії Тимошенко з приводу саботажу мером Полтави А. Матковським (БЮТ) встановлення пам’ятникa Гетьману Івану Мазепі.

Шоб підписати, відвідайте: www.petition.org.ua/?action=view&id=221257

У 2009 р. виповниться 300 років від смерті видатного українського гетьмана Івана Мазепи. У цю річницю, світова громадськість відзначатиме святкуватиме досягнення Мазепи, адже через своє життя він торкнув багатьох відомих поетів, мистців і філософів. Лорд Байрон, Вольтер, Віктор Гюґо та інші були шанувальниками Мазепи.

У боротьбі за українську незалежність, Гетьман Іван Мазепа об’єднався силами з Швецією проти царської Росії і Петра І.  У боротьбі він відстоював права українського народу і навіть всієї Європи перед імперіалістичними зазіханнями Петра І. Іван Мазепа розпочав український рух незалежності та поклав основи для першої у світі демократичної конституції Пилипа Орлика у 1710 р., яка випередила американську і французьку конституції майже на 70 років.

Під час Року Мазепи, переглянемо історію і через мазепинські урочистості, заявимо правду про Мазепу. В Канаді нам потрібно робити все, що є можливим щоб відзначити цю річницю в Україні та Канаді на гідному рівні.

Ліґа Українців Канади

Петиція присвоїти Степану Бандері звання Героя України TOP

Підпишіть петицію! http://www.lucorg.com/signature.php?signature_id=5


Президенту України                                                 
Віктору Андрійовичу Ющенку

Вельмишановний Пане Президенте!

Знаковим кроком на шляху відновлення історичної справедливості і
правди про постать Степана Бандери і про визвольну боротьбу ОУН-УПА, яку Він очолював, було б вшанування його високим державним званням Героя України.

З нагоди 100-річчя від дня Його народження і 50-річчя від дня вбивства за вказівкою найвищого керівництва СРСР, ласкаво звертаємося до Вас, Пане Президенте, посмертно присвоїти Степану Бандері звання Героя України.



Підпішіть петицію за встановлення пам’ятникa Гетьману Івану Мазепі
Підпішіть петицію задресовану Юлії Тимошенко з приводу саботажу мером Полтави А. Матковським (БЮТ) встановлення пам’ятникa Гетьману Івану Мазепі.

Шоб підписати, відвідайте: www.petition.org.ua/?action=view&id=221257

У 2009 р. виповниться 300 років від смерті видатного українського гетьмана Івана Мазепи. У цю річницю, світова громадськість відзначатиме святкуватиме досягнення Мазепи, адже через своє життя він торкнув багатьох відомих поетів, мистців і філософів. Лорд Байрон, Вольтер, Віктор Гюґо та інші були шанувальниками Мазепи.

У боротьбі за українську незалежність, Гетьман Іван Мазепа об’єднався силами з Швецією проти царської Росії і Петра І. У боротьбі він відстоював права українського народу і навіть всієї Європи перед імперіалістичними зазіханнями Петра І. Іван Мазепа розпочав український рух незалежності та поклав основи для першої у світі демократичної конституції Пилипа Орлика у 1710 р., яка випередила американську і французьку конституції майже на 70 років.

Під час Року Мазепи, переглянемо історію і через мазепинські урочистості, заявимо правду про Мазепу. В Канаді нам потрібно робити все, що є можливим щоб відзначити цю річницю в Україні та Канаді на гідному рівні.

Ліґа Українців Канади

Links to event postings TOP

Do you maintain a web-based list of events for your city or region? Let us know and we'll add a link to your site from the e-POSHTA newsletter.


 United States

USA flag Chicago: Art exhibit: Olexander Dubovyk and Vasily Fedorouk
-- Aug. 2 - 30
Sculpture by Vasily Fedorouk
Painting by Olexander Dubovyk


The Ukrainian Institute of Modern Art is pleased to present a selection of recent artworks from Olexander Dubovyk and Vasily Fedorouk.  Both Dubovyk and Fedorouk are highly successful contemporary Ukrainian artists creating and exhibiting within the international community. The pairing of these two artists offers a glimpse into the breadth of contemporary Ukrainian art, both retaining their roots in traditional technique and aesthetic, yet progressing outside of national borders.

Olexander Dubovyk, b. 1931 in Kyiv, Ukraine, studied and taught in Kyiv’s art schools, but did not begin exhibiting his work widely until soon before the dissolution of the Soviet Union, creating underground due to Ukraine’s political climate at that time.
Though conceptual and decorative, Dubovyk’s work communicates a potent expressive quality resultant of that experience.
His work follows contemporary aesthetics of cubism, pop art and geometric abstraction, with a particularly rich emphasis on color and shape.

Vasily Fedorouk also displays an acute grasp of shape in his sculptures, whether figurative or non-figurative geometric abstraction. His works display a mastery over his chosen mediums of granite, stone, marble, and ceramic. Born 1950 in the Ivano-Frankovsk province of Ukraine, Fedorouk was highly trained as a sculptor within the prestigious art schools of Lviv and Kosov.
Fedorouk’s fluency with classical techniques and aesthetic is apparent in his work, yet the creative direction is uniquely his own. Fedorouk has since relocated from Ukraine to Illinois, while Olexander Dubovyk continues to work from his native Kyiv.

Both Dubovyk’s and Fedorouk’s respective artworks are found within the permanent collections of museums in Ukraine and Russia, as well as within public and private collections throughout the world. The Ukrainian Institute of Modern Art is proud to have to opportunity to bring together for the first time, these two world-renowned Ukrainian artists.

Ukrainian Institute of Modern Art

The Ukrainian Institute of Modern Art is located at 2320 West Chicago Avenue, Chicago IL.  UIMA is open to the
public Wednesday – Sunday from 12-4pm.  
$5 suggested donation for admission.  For more information call (773)227-5522.

UIMA was founded in 1971 by Dr. Achilles Chreptowsky in the heart of Chicago’s Ukrainian Village. Three storefronts were transformed into a viable museum serving the local community and the greater Chicago area with an ongoing program of cultural exhibitions, literary events, film screenings and music recitals.

Five to six major exhibits, often supplemented by catalogs, are held in the main gallery which occupies 2100 square feet.
One large side gallery houses the permanent collection which includes the work of Chicago artists as well as that of
sculptors and painters of Ukrainian descent.  UIMA is also home to a professional storage and research facility.

Operational Support for UIMA is provided by: The Illinois Arts Council, The Gaylord and Dorothy Donnelley Foundation, Chicago CityArts program, Self-Reliance Federal Credit Union, and the Ukrainian Heritage Foundation. 

For more information see: www.uima-chicago.org


Canadian flag Toronto: 18th anniversary of Ukraine's Independence Day
-- Aug. 22

Come down and volunteer as well!

USA flagChicago: Water-color by Alexander Telalim -- Aug. 21 - Sept. 12 TOP


Canadian flag Hamilton / Toronto: Papa Duke Ensemble starring Vasyl Popadiuk -- Aug. 29 & 30 TOP

Увага! Увага! Шановна громадо!

В цю суботу, 22 серпня 2009 р. з нагоди святкування 18 річниці незалежності України у Торонто (Centennial Park-Etobicoke, Rathburn Rd & Renforth Dr. ) пропонуємо квитки на концерти в Гамільтоні та Торонто відомого скрипаля-віртуоза Василя Попадюка та ансамблю PAPA DUKE із значною знижкою! Звертайтесь до кіоску з надписом PAPA DUKE!

Attention all PAPA DUKE fans!

To add to the celebrations of the 18th Anniversary of Ukraine's Independence (Centennial Park, Etobicoke - at Rathburn Rd & Renforth Dr.), this Saturday August 22nd you can purchase tickets to both, the Hamilton and Toronto performances by virtuoso violinist Vasyl Popadiuk and his PAPA DUKE Ensemble at a GREAT DICSOUNT! Go to the PAPA DUKE kiosk. There will be a large PAPA DUKE poster marking the kiosk.

Dear Vasyl Popadiuk fan:

Support Vasyl Popadiuk, the super virtuoso violinist in his journey of becoming a global artist by attending his performances at Hamilton Place Studio Theater on Saturday August 29th @ 7:30 pm and Toronto’s Assembly Hall Theater on Sunday August 30th @ 4 pm.
To buy tickets for the Toronto performance t @ 53.75 (this includes delivery of tickets to your door in GTA), call 416-521-9555 or by email encore1@rogers.com.
To buy tickets for the Hamilton Place performance call the Copps Coliseum Box Office at 905-527-7666 or from Ticketmaster www.ticketmaster.ca . Just type in “PAPA DUKE” into the search window.

We are offering all Ukrainian businesses and private fans of Vasyl a sponsorship opportunity.
Vasyl will be pleased to announce your support from the stage during the performances.
The cost of such sponsorship is only $50.

You also have an opportunity to buy a FULL page advertisement for $500 in the Papa Duke THEATRE PROGRAM.
The program will be distributed to the 665 persons attending the PAPA DUKE concerts in Hamilton & Toronto.

BELOW, please find the seating plan of the Assembly Hall Theatre (corner Lakeshore Blvd. West & Kipling Ave.)
and Hamilton Place Studio Theatre.

View video clips of Vasyl’s performance:






Canadian flag Vancouver: Ukrainian Day celebration -- Sept. 12 TOP

Canadian flag Toronto: Autumn Prelude: Afternoon of romantic music - Sept. 13 TOP

Canadian flag Toronto: A point of view - Art exhibit by Oryst Sawchuk
-- Sept. 20– Mar. 10

Taras Shevchenko Museum
1614 Bloor St. W, Toronto ON, M6P 1A7; (416) 534-8662

September 20, 2009 – March 10, 2010
Artist’s Reception: Sunday September 20, 3 – 5 pm

Toronto, Ontario – The Shevchenko Museum is pleased to present the art exhibition “Point of View” by Oryst Sawchuk.
An architect by profession, Sudbury resident Oryst Sawchuk is also an artist, a musician, abusinessman, and a community leader.

As an architect, he has designed several landmark buildings in the Sudbury community including theGrace Hartman (Bell Park) Amphitheatre, the main fire hall, the Sudbury Transit Centre, Lo-Ellen ParkSecondary School, Market Square and others.

Oryst Sawchuk  

As an artist, he has captured Sudbury's heritage in pen/ink and watercolour for the last 20 years. Hehas had numerous shows in Sudbury and elsewhere. He established one of the city's few private galleries inthe mid 1990s, The Acorn Gallery on Oak. Heoften invites groups of students or individual children to seehis work and to share his love of art and history. In 1998, he contributed 15 pen and ink sketches for thebook Street Names of Downtown Sudbury. His work has often been featured in the local daily andcommunity newspapers. In 2008, he held two exhibitions of his heritage buildings to celebrate the city's125th anniversary. He designed and oversaw the building of the national memorial in Ottawa to Canadianveterans of the Spanish Civil War (Mackenzie-Papineau Battalion).

Oryst Sawchuk dabbled in art from childhood. He studied sculpture, painting and printmaking at theUniversity of Manitoba, where he received his Master of Architecture. In 1970 he was honoured withmembership in the prestigious Society of Artists. He is chair of the Sudbury’s heritage advisory committee.He is one of the few Sudburians whose name is listed in Canada's Who's Who.
Oryst Sawchuk’s art is impressive for its humanism and warmth in depicting the community and itsenvironment realistically. “An artist must be involved in social reality –he can reflect on it”, says Oryst.That is why viewers can see a part of us in every picture.

The Museum is open Monday to Friday 10 am to 4 pm; weekends and holidays by appointment.Although admission is free, donations are greatly appreciated.



Canadian flagEdmonton / Calgary / Winnipeg: Cheremosh presents - Razom: A Fusion of Ukrainian Dance -- Sept. 26, 27 & Nov. 1 TOP

The Cheremosh Ukrainian Dance Company is pleased to announce a new upcoming production.
Razom – in Ukrainian means “together” and perfectly describes this upcoming production.  Razom will feature 90 Ukrainian dancers in an exhilarating explosion of colour, youthful exuberance and boundless energy.

A collaborative production presented by the Cheremosh Ukrainian Dance Company (Edmonton), the Rusalka Ukrainian Dance Ensemble (Winnipeg) and the Tryzub Ukrainian Dance Ensemble (Calgary), Razom is sure to please all dance enthusiasts.

Featuring dances from three of Canada’s premier Ukrainian dance choreographers, Razom will take the audience on a remarkable journey through the beauty and complexity of Ukrainian dance and showcases the different Ukrainian dance styles that are evolving on the Canadian prairies.
Don’t miss it – 3 shows only!


USA flag Чікаґо: Виставка акварельних творів Олерксандра Телалима -- 21 серпня - 12 вересня TOP


Ukrainian flagКиїв: «Країна Мрій» та «Мамаєва Слобода» запрошують на Свято Українського прапору - 23 серпня TOP

Етнічний фестиваль «Країна Мрій» та Центр народознавства «Козак Мамай» запрошують шановне панство на урочисте святкування Дня національного прапору, яке відбудеться у неділю 23 серпня на території козацького селища «Мамаєва Слобода».

Головна подія заходу – урочисте розгорнення одного з найбільших державних прапорів України – 75,17 метрів завдовжки і 12 метрів шириною. Загальна площа головного національного полотна складатиме 900 квадратних метрів.

Розміри прапору криють в собі певний символізм: за давнім способом літочислення, яке було в Україні ще за часів перших князів, 2009 рік – рік святкування 18-ї річниці Незалежності України – є 7517 роком від створення світу. Важливі для української самобутності цифри «7517» організатори свята відтворили у величезному прапорі – символі давності українського народу та єдності національних цінностей.

«Долучитися до цього святкового дійства ми вирішили, враховуючи культурологічну унікальність «Мамаєвої Слободи» та важливість цієї дати для сучасної історії України. – зазначив співорганізатор акції Олег Скрипка, – Нас об’єднує висока мета – зробити це свято красивим і традиційним та залучити молодь до шанування державного прапора.»

Святкові заходи розпочнуться о 14-00 і триватимуть до пізнього вечора. На гостей чекатимуть виступи кінного каскадерського театру та національних ансамблів, ярмарок народних майстрів, а також дегустація найкращого козацького куліша.

Адреса «Мамаєвої Слободи»: м. Київ, вул. Донця, 2.

Ukrainian flag
Ukrainian flagКиїв: Художня акція до Дня Незалежності. "Розфарбуй серця" - 24 серпня TOP

24 серпня о 17.00 на Михайлівській площі почнеться художня акція «Розфарбуй серця», організована всеукраїнською молодіжною громадською організацією «Спілка української молоді в Україні». Під час заходу організатори пропонуватимуть усім бажаючим розфарбувати плечі, або обличчя у національні кольори.

Подія покликана підняти настрій та створити відчуття єдності усім, хто святкує українську незалежність, додати яскравості усім заходам, що відбуватимуться цього вечора. Тому сумівці проводитимуть цю акцію одночасно у центрі Києва, Херсону, Тернополя, Хмельницького, Дніпропетровська та Львова.

Свою історію «Розфарбуй серця» бере із сонячного міста Херсона, де у 2005 році на День Незалежності її вперше провели троє молодих хлопців-сумівців і повторювали щороку. Захід мав такий успіх, що організаторам приходилося працювати допоки від фарби не лишалося і сліду. У 2008 році цю ідею підтримали і організували у Тернополі. Цього року захід продовжує розростатися і вже охоплює 6 великих українських міст, включно зі столицею.


Canadian flag Торонто: 18 річниця незалежності - Конґрес Українців Канади
--23 серпня

Зголосітъся таксамо щоб помогти разом з іншими добровольцями!

Canadian flag Торонто: Офіційне підняття українського державного прапора перед онтарійським
парламентом – Queen’s Park - 24 серпня

Queen’s Park святкує День Незалежності України

Торонто – З нагоди 18-ої річниці Незалежності України відбудеться офіційна церемонія підняття українського державного прапора перед фасадом онтарійського парламенту – Queen’s Park. 

Церемонія відбудеться у понеділок, 24-го серпня о 12:00 годині з участю канадських політиків, представників українських церков і організаційних провідників, а також ширшої української громади.Всіх запрошуємо брати активну участь в церемонії. 

Чотири роки тому, Лі∂а Українців Канади і Лі∂а Українок Канади при сприянні Генерального Консула України в Торонто, Др. Ігора Лосовського, започаткували цю традицію для підвищення громадсько-політичної свідомості, а також для гідного відзначення на високому рівні Дня Незалежності. 

За словами Олега Романишина, голови Лі∂и Українців Канади, «церемонія підняття прапора має велике значення для України і Канади, яка першою визнала суверенітет України в 1991р. і тим самим відкрила «вільний» шлях до вшанування всіх тих, які опирались совєцькому режимові і загинули за волю України.»

За подальшою інформацією будь ласка звертайтеся на телефон 416-516-8223 або на електронну пошту luc@lucorg.com.

Лі∂а Українців Канади і Лі∂а Українок Канади традиційно організовують цю церемонію до Дня Проголошення Незалежності України, щоб сприяти дружнім зв’язкам між канадцями та українцями. Лі∂и Українців і Українок Канади є громадсько-політичні неприбуткові організації, метою яких є на основі об'єднаної та міцної української канадської громади утвердження і розбудова незалежної демократичної Української Держави.

83 Christie Street, Toronto, Ontario, Canada M6G 3B1

Ph: 416-516-8223, Fx: 416-516-4033
Email: luc@lucorg.Website: com www.lucorg.com


Canadian flag Ванкувер: Український Денъ -- 12 вересня TOP

Housing needed for political scientist from Ukraine TOP

A post-doctoral research fellow from Ukraine (male, 33, non-smoking) is looking for a moderately priced studio or shared housing to rent in the vicinity of University of Toronto. He will be staying in Toronto for one academic year starting in September and ending in April.

For further inquiries or offers please contact him at: A post-doctoral research fellow from Ukraine (male, 33, non-smoking) is looking for a moderately priced studio or shared housing to rent in the vicinity of University of Toronto. He will be staying in Toronto for one academic year starting in September and ending in April.

For further inquiries or offers please contact him at: skudelia@jhu.edu


Toronto: Enrol now in Ukrainian culture courses available for all at York U TOP


If you are considering such courses, please indicate your interest this week as this is when the university is deciding whether there is sufficient interest in these courses to continue offering them.


Ukrainian Courses

taught by Dr. DARIA DAREWYCH

Daria Darewych is an art historian who has taught
European art history courses at York since 1991.
In 2002 she designed and started teaching a new course,
Aspects of Ukrainian Culture,
the first of its kind in Canada, in the European Studies Program at York.
Ukrainian and Ukrainian Canadian art have been the focus of her research.
She has written several monographs on Ukrainian artists
and introductory essays
to art catalogues in Canada, the USA, and Ukraine.
She holds a Ph.D. in Art History from the University of London,
Great Britain, and an MA in Art History from York University.

Dr. Daria Darewych will be teaching a third-year course focusing on
Ukrainian art and architecture.

AP/HUMA 3980 3.00

This lecture/seminar course examines selected topics of culture in Ukraine viewed in the European context, with an emphasis on the art and architecture.
It includes the historical and social circumstances in which the culture developed.
Starting with some of the oldest man-made structures in the world (c. 15,000 B.C.), it discusses prehistoric artifacts and settlements, Greek colonies, the Scythians, and the relevant Histories of Herodotus. 
The visual arts from the Medieval, Renaissance, Baroque, and Neoclassical periods to the mid-19th century are studied.
Selected readings in Ukrainian literature are discussed in relation to the visual arts.
Some of the topics to be covered:

1.   Prehistory. From hunters and gatherers to agrarian society: Mammoth bone dwellings and artifacts,
Trypillian, and Scythian cultures;
2.   Classical art. The art and architecture of Greek colonies along the Black Sea
3.   Medieval Period.  Kyivan State and Byzantine influences:  church architecture and icons.
Echoes of the Romanesque and Gothic. Chronicles and  illuminated manuscripts.
4.   Renaissance. Growth of secular architecture and subject matter.
5.   The Baroque. Golden age of Ukrainian art, architecture, and music.
6.   Neoclassicism in art and literature

Dr. Daria Darewych will be teaching a third-year course focusing on modern Ukrainian art and architecture.

AP/HUMA 3981 3.00

This course examines developments in Ukrainian culture viewed in the European context from the mid-19th century to the present.
It focuses on the visual arts and includes selected topics in literature and music.
An overview of the political and social background is included.
Starting with the art and poetry of Taras Shevchenko, it discusses the issues of nationalism and aestheticism/internationalism.
Some of the topics covered:

  1. Modernism in art, literature, and music
  2. Romanticism
  3. Impressionism and Post-Impressionism
  4. The Ukrainian Avant-garde: Cubo-Futurism, Suprematism, Constructivism
  5. M. Boichuk and his school
  6. Art as propaganda / propaganda as art
  7. Socialist Realism and Non-Conformist art
  8. Post-modernism
  9. Ukrainian Canadian art and architecture


Students enrolled in any two of the Ukrainian Culture courses are eligible for the Petro Jacyk Scholarship.


Canadian flag Edmonton, AB: International conference features Ukrainian Catholics and Orthodox -- Sept. 11 - 12 TOP

24 July 2009

An international conference on Eastern Christians in the Habsburg Monarchy to be held in Edmonton, Alberta, on 11–12 September 2009 will offer extensive coverage of Ukrainian religious life in Galicia, Bukovyna, Transcarpathia, and in the North American emigration from 1772 to 1918.

The Research Program on Religion and Culture of the Canadian Institute of Ukrainian Studies and the Wirth Institute of Austrian and Central European Studies, both at the University of Alberta, have joined forces to organize this scholarly symposium. Participants are coming from Britain, Canada, Germany, Hungary, Romania, Ukraine, and the United States.

Professor Paul R. Magocsi of the University of Toronto will deliver the opening address, surveying the history of Eastern Christians in the Habsburg Empire. Roksolana Kosiv of the Lviv Academy of Art will speak on Ukrainian banners (khoruhvy), which is also the topic of her recent book. Natalia Dmytryshyn, also of Lviv, will talk about sacral embroidery in Galicia. Father Peter Galadza of the Sheptytsky Institute at St. Paul University in Ottawa will discuss Aleksander Bachynsky’s translation of the psalter.

University of Winnipeg professor Andriy Zayarnyuk will examine references to Eastern Christianity in Lviv’s public space at the turn of the twentieth century. Olesia Semchyshyn-Huzner of the Lviv Academy of Art will present the sacral painting of Modest Sosenko.

Joel Brady, a graduate student at the University of Pittsburgh, will reveal the connections between Ukrainian immigration to America and Greek Catholic conversions to Orthodoxy in Austria-Hungary, and Professor Frances Swyripa of the University of Alberta will describe how wayside shrines were transplanted from Europe to the Canadian prairies.

One session will be entirely in the Ukrainian language. Bernadett Puskás of the Nyíregyháza Institute in Hungary will discuss Ukrainian sacral art in Eastern Slovakia. Hannah Skoreyko of Chernivtsi National University will speak about difficult relations between Orthodox and Catholics and between Romanians and Ukrainians in Bukovyna.

In addition to the scholarly papers, other Ukrainian-related events planned for the conference are: a showing of Dani Stodilka’s film, A Kingdom Reborn: Treasures from Ukrainian Galicia; the presentation of John-Paul Himka’s new book, Last Judgment Iconography in the Carpathians (University of Toronto Press), by Professor Franz Szabo, director of the Wirth Institute; and a concert of liturgical music performed by St. George’s Parish Choir, under the direction of Irena Tarnawsky.

For further information on the conference, please contact John-Paul Himka, director of the Research Program on Religion and Culture of the Canadian Institute of Ukrainian Studies (jhimka@ualberta.ca), or the Wirth Institute (780 492-2716).


Canadian flag Winnipeg: Ukrainian Language Courses - Ukrainian Cultural and Educational Centre TOP

Ukrainian Cultural and Educational Centre
184 Alexander Ave. E.
Winnipeg, Canada  R3B 0L6
(204) 942-0218


10-week course from September 21 – November 30, 2009

Monday evenings 6 – 8pm
Ukrainian Cultural and Educational Centre
184 Alexander Ave. E., Winnipeg

A language course aimed at providing basic Ukrainian vocabulary for those who have no knowledge (or very little) of Ukrainian.

It focuses on mastery of the Ukrainian Alphabet and a vocabulary of approximately 100 words.

(No class Thanksgiving long weekend)

For more information, or to register, call 942-0218


10-week course from September 19 – November 28, 2009

Saturday mornings 10:30am – 12:30pm
Ukrainian Cultural and Educational Centre
184 Alexander Ave. E., Winnipeg

A second-level language course aimed at increasing vocabulary for those who know the Ukrainian alphabet, have some reading ability and are familiar with basic everyday expressions.

(No class Thanksgiving long weekend)

For more information, or to register, call 942-0218


Canadian flag Українське католицтво і православ’я буде представлено на
міжнародній конференції -- 11–12 вересня

11–12 вересня в Едмонтоні (Альберта) відбудеться міжнародня конференція, присвячена східним християнам Габсбурґської монархії, на якій будуть розглядатися питання про українське релігійне життя в Галичині, Буковині, Закарпатті та Північній Америці від 1772 до 1918 р. У цьому науковому симпозіюмі, організованому спільно Програмою дослідження релігії і культури Канадського інституту українських студій та Інститутом австрійських і центральноевропейських студій ім. Вірта, візьмуть участь науковці з Великобританії, Канади, Німеччини, Румунії, США, Угорщини й України.

У вступній доповіді проф. Пол Маґочі з Торонтського університету зробить огляд історії східнього християнства в Габсбурґській монархії. Роксолана Косів із Львівської академії мистецтв розповість про українські хоругви — тема її недавньої книги. Наталія Дмитришин (Львів) розкаже про сакральну вишивку в Галичині. О. Петро Ґаладза з Інституту ім. Шептицького при Університеті св. Павла в Оттаві проаналізує переклад псалтиря Олександром Бачинським.

Професор Вінніпеґського університету Андрій Заярнюк огляне дискурс про східньохристиянські споруди в публічному просторі Львова початку ХХ ст. Олеся Семчишин-Гузнер із Львівської академії мистецтв представить сакральне малярство Модеста Сосенка.

Аспірант Пітсбурґського університету Джоел Брейді простежить зв’язки між українською імміґрацією до Америки й наверненням греко-католиків у православ’я в Австро-Угорщині, а професор Альбертського університету Франсес Свиріпа розповість, як придорожні каплиці були перенесені з Европи до канадських прерій.

Одна сесія буде проводитися лише українською мовою. Бернадет Пушкаш із Ніредьгазького інституту (Угорщина) розкаже про українське сакральне мистецтво в Словаччині. Ганна Скорейко з Чернівецького національного університету поділиться своїми думками про складні відносини між православними й католиками та між румунами й українцями Буковини.

Окрім наукових доповідей, на конференції плануються й інші заходи на українську тему: показ фільму Дані Стоділки Відродження королівства: скарби Галичини; презентація нової книги Івана Химки Last Judgment Iconography in the Carpathians (Видавництво Торонтського університету), яку відкриє директор Інституту ім. Вірта проф. Франц Cабо; та концерт літурґійної музики у виконанні хору парафії св. Юра під керівництвом Ірини Тарнавської.

Подальшу інформацію про конференцію можна отримати від Івана Химки, директора Програми дослідження релігії і культури (jhimka@ualberta.ca) або з Інституту ім. Вірта (780/492-2716).


Employment: Executive Director - Ukrainian Canadian Congress TOP

Position Announcement

Executive Director – Ukrainian Canadian Congress

The Ukrainian Canadian Congress (UCC or Congress) is seeking a dynamic and
highly motivated leader with a broad set of skills and experience to lead Canada’s
national organized voice of the Ukrainian community. 
The Executive Director is the Chief Executive Officer of the Congress and is a leader
dedicated to the fulfillment of the Congress’ vision and mission and implementing the
national policy and strategic direction of the Board of Directors and its Executive Committee.
The Executive Director is also a proven manager capable of directing the Congress’ operations.

Roles and Responsibilities

    Execute the mission of the Congress
    Ensure the Congress’ operations are fully funded and budget is responsibly managed
    Persuasively communicate the work of the Congress to members, policy
    makers and public
    Provide direct support to the Board, Board Executive and key committees.
    In conjunction with the Board of Directors, direct the organization’s project


A keen understanding of the of the Ukrainian Canadian community in Canada
Demonstrated success in the continued growth of a substantial donor base
Considerable experience in the communication of ideas to diverse audiences
Demonstrated experience in managing relationships across a variety of groups
Demonstrated success in the supervision and development of others
A willingness to travel
A minimum of a Bachelors degree
Fluency in oral and written Ukrainian with French as an asset
Experience with a not-for-profit or volunteer based organization

Location:                       Ottawa
Remuneration:            Competitive salary and benefits commensurate with experience

Applicants should submit a resume and covering letter by e-mail only
(with Executive Director in the subject line to search.committee@ucc.ca.
All applications will be held in the strictest confidence.
We thank all candidates who wish to apply; however, only those selected for an
interview will be contacted.
Applications must be received by September 30, 2009. UCC reserves the right to
select candidates in advance of the deadline in which case they will make such
an announcement on their web site.

952 Main Street, Suite 203 Winnipeg  MB  R2W 3P4 Canada
Tel: (204) 942-4627   Fax: (204) 947-3882   Email: ucc@ucc.ca   Internet: www.ucc.ca


Employment: Fundraising coordinator - Ukrainian Canadian Congress TOP

Position Announcement

Fundraising Coordinator – Ukrainian Canadian Congress

The Ukrainian Canadian Congress (UCC or Congress) is seeking a dynamic and
highly motivated individual with a broad set of skills and experience as the
Fundraising Coordinator for Canada’s national organized voice of the Ukrainian community. 

The Ukrainian Canadian Congress is seeking an experienced fundraiser with a
successful track record of securing significant commitments from individuals, foundations,
orgainzations and corporations.  Working closely with the Board and Executive, the
Fundraising Coordinator will be a front line fundraiser, building partnerships with UCC
supporters, with a particular focus on individual, corporate and community partners.
The successful candidate will require a solid track record of building philanthropic
relationships with foundations, estates, corporations and individuals, from the
identification of new prospects to solicitation and stewardship.


A keen understanding of the of the Ukrainian Canadian community in Canada
A minimum of a Bachelor’s degree
Three or more years of experience in a dynamic not-for-profit environment
A very strong track record in securing significant philanthropic commitments
from and strategic partnerships with multiple donor markets
Exceptional writing skills, with a track record in successful proposal writing
Good experience in volunteer relations
Proficiency in Microsoft Word, Excel and PowerPoint
Strong interpersonal skills
A willingness to travel
Fluency in oral and written Ukrainian

Location: preference for Winnipeg, however, there may be some flexibility for the
location where the successful candidate resides

Remuneration including a benefits package is commensurate with experience

Applicants can submit their resume and cover letter in confidence by e-mail only
(with Fundraising Coordinator in the subject line to search.committee@ucc.ca.
We thank all candidates who wish to apply; however, only those selected for an
interview will be contacted.

Applications must be received by September 30, 2009. UCC reserves the right
to select candidates in advance of the deadline in which case they will make such
an announcement on their web site.

952 Main Street, Suite 203 Winnipeg  MB  R2W 3P4 Canada
Tel: (204) 942-4627   Fax: (204) 947-3882   Email: ucc@ucc.ca   Internet: www.ucc.ca


Director of community outreach for Member of Parliament Gerard Kennedy TOP
Position Title: Director of Community Outreach
Location: Toronto
Function: Political/Community/Administrative
New/Replacement: New


Reporting to Gerard Kennedy, MP, the Director of Community Outreach is responsible for engaging Parkdale-High Park community organizations and the public-at-large by acting as a liaison, organizing meetings, events and advocacy campaigns, and creating a variety of different types of communications.


Work with groups (local, business, resident/tenants, ethnic, religious, service, arts, issue oriented, etc.) in the community on federal issues; supervise and support a diverse volunteer team to: organize meetings, special events, and campaigns on specific issues; manage correspondence and appointments in the community; represent the MP at community functions that he cannot attend; create content for newsletters, websites and bulletins; achieve publicity in local and regional media.


· Provide analysis and recommendations to the MP on outreach strategies.
· Manage projects with a view to creatively optimize volunteer contributions at a variety of skill levels.
· Use advanced problem solving to form recommendations on developing situations on issues.

· Build and maintain relationships and act as liaison with community groups.
· Plan and organize community events, meetings and MP involvement with local initiatives.
· Create and support volunteer teams for standing programs and projects.

· Build and maintain a system of communicating to groups and members of the public both according to their specific interests and generally on over-arching issues.

· Maintain a professional administrative environment for the outreach program. This includes proper handling of confidential information and timely completion of tasks.
· Help set goals and track outcomes achieved for the public.


· Knowledge of political and public issues.
· Excellent verbal and written communication skills, proven problem solving, organizational and multitasking abilities.
· Supervisory and/or managerial experience.
· 3 to 5 years minimum work experience with progressive responsibilities.
· Understanding of media and of communications creative for print and web.
· Ability to work with and for a broad diversity of people.
· Strong work ethic.
· Demonstrated commitment to public interest and social justice.
· Sound judgment and tact.
· University degree or college diploma.

· Previous involvement with community of Parkdale-High Park and knowledge of community organizations.
· Strong interpersonal and relationship building skills.
· Experience in related fields, such as politics, community organizing, social services or communications.
· Event planning experience.
· Good listener with attention to details.
· Result oriented with proven initiative.
· French and/or other languages than English utilized in the riding.
· Driver's license and access to vehicle.

Hours of work: regular work week but with frequent flexibility for evening and weekend events

Training: will be provided.

How to apply: resume and cover letter by email with subject line “Director of Community Outreach” to kenneg8@parl.gc.ca or by mail or hand delivery to Mary Ng, Gerard Kennedy Community Office at 2849 Dundas Street West, Toronto, Ontario, M6P 1Y6.

Closing date: August 28th

Website: http://www.gerardkennedy.ca

ІV Всеукраїнському молодіжний конкурс: «Новітній інтелект України» TOP

Міжнародний благодійний Фонд «Україна 3000» запрошує молодих науковців віком до 35 років включно, в т.ч. серед тих, хто перебуває за межами України, взяти участь у ІV Всеукраїнському молодіжному конкурсі «Новітній інтелект України».

Конкурс проводиться за підтримки Національної комісії України у справах ЮНЕСКО та Міністерства освіти і науки України.

«Новітній інтелект України» – це конкурс прикладних досліджень на визначену організаторами тематику серед молоді віком до 35 років включно. Оскільки, на думку організаторів, запропоновані теми відображають найбільш актуальні проблеми сьогоднішнього українського суспільства, було б доречно отримати конкурсні роботи від молоді, яка має бажання і можливість порівняти український і закордонний досвід щодо вирішення цих проблем і запропонувати своє бачення їхнього розв’язання, враховуючи українську специфіку та національні історичні обставини. Переможці конкурсу будуть нагороджені  дипломами та грошовими преміями: 1 місце – 3000 грн., 2 місце – 2500 грн і 3 місце – 2000 грн.

Разом з тим, цього року, спільно з аналітичною агенцією «Українська марка» було започатковано спеціальну конкурсну пропозицію - Міжнародний конкурс наукових досліджень «Спудейські есеї». Безпосередню тему дослідження конкурсант обирає самостійно, однак організатори конкурсу пропонують орієнтовне бачення тематики конкурсних робіт – «Україна і світ: третє тисячоліття». Переможець у кожній тематичній номінації нагороджується дипломом та грошовою премією у розмірі 8000 гривень.

Премії виплачуються у валюті країни перебування за курсом Нацбанку України.

Детальнішу інформацію про умови участі та теми конкурсу можна отримати на сайті http://www.novi.org.ua. Для учасників, які перебувають закордоном, надсилати друковану версію поштою необов’язково.

Останній термін подання конкурсних робіт – 15 січня 2010 року.

Конкурсну роботу та заповнену анкету учасника конкурсу (яку можна скачати зі сайту http://www.novi.org.ua) надсилайте на адресу: 01012 Київ, а/с 75 з приміткою «На конкурс», а також обов’язково надішліть конкурсну роботу електронною поштою на адресу: konkurs@ukraine3000.org.ua у форматі __.doc.

У разі виникнення додаткових запитань щодо конкурсу необхідно звертатися до Олександра Олійника - Директора департаменту наукових та освітніх програм Міжнародного благодійного Фонду «Україна - 3000» за телефоном (+38 044) 467-67-80 або електронною поштою konkurs@ukraine3000.org.ua

Ukrainian Canadian Congress meets with Liberal Party leader Michael Ignatieff TOP

Toronto, July 31, 2009

Liberal Leader Michael Ignatieff met today with members of the National Executive of the Ukrainian Canadian Congress. The UCC delegation included among others Paul Grod, President, Alexandra Chyczij, Vice President, and Andrew Hladyshevsky Q.C., President of the Ukrainian Canadian Foundation of Taras Shevchenko.

"We are pleased that we were able to share with Mr. Ignatieff many of the UCC's objectives and that we addressed many important issues to our community and to all Canadians," said Paul Grod. "Our discussion touched on a number of important issues, which included Canada-Ukraine relations, multiculturalism, immigration, as well as a host of other issues."

"I look forward to an ongoing dialogue with the Ukrainian Canadian community about important issues to them and to all Canadians. The UCC can be assured of the Liberal Party's and my personal support for Ukraine's Euro-Atlantic integration and in particular, Ukraine's admission into NATO. I have a clear appreciation of the challenges Ukraine has faced in the past, and may face in the future, concerning its sovereignty and territorial integrity. I am already on the record for saying that no one but the Ukrainian people should decide their nation's destiny," stated Michael Ignatieff. 

"We had a very fruitful discussion about immigration from Ukraine and were delighted that Mr. Ignatieff has pledged his support for a Canadian Consulate in Lviv to facilitate greater numbers of immigrants from Ukraine,which is the homeland of many prominent Canadians, including the late Justice John Sopinka, former Governor General Ramon Hnatyshyn, and Alberta's Premier Ed Stelmach," said Paul Grod.

The Liberal Leader expressed dismay about funding cuts to Radio Canada International which resulted in the cancellation of broadcasting in the Ukrainian language.  "It is unfortunate that Ukraine was singled out. This flies in the face of Canada's commitment to the democratic development of Ukraine. In a country where many parts of the population have access only to Russian media, this will deprive many Ukrainians who listened to this broadcast of a valuable source of independent information," said Michael Ignatieff.

During the meeting, the following topics were also addressed:

  • Development of mutually beneficial bi-lateral relationships between Canada and Ukraine;
  • The strategic, geopolitical and economic importance of Ukraine to Canada; and
  • An affirmation of the fundamental principles of the Multiculturalism Act, to ensure that in its implementation, this legislation meets the needs of all of Canada's multicultural communities and that all communities receive the benefit of this legislation in proportion to the size of their community in Canada.

"We were particularly pleased to receive Mr. Ignatieff's assurances of the deep affection and respect he has for the Ukrainian people," said Paul Grod.

Mr. Ignatieff repeated comments that he made in Edmonton on June 30th and again in Winnipeg on July 2, 2009, saying "I understand that my book and documentary Blood and Belonging contained statements that are offensive.  I used derogatory terms, with which I wish to disassociate myself. These prejudices are wrong and I reject them absolutely. I believe that the Ukrainian people are a great nation and support the sovereignty and independence of Ukraine."

Both Mr. Ignatieff and Mr. Grod agreed that this meeting has enabled them to move forward in a positive spirit of cooperation.


Demjanjuk lawyer calls for case to be closed TOP

Aug. 12, 2009

Alleged Nazi death camp guard’s attorney says charges violate precedent

BERLIN - John Demjanjuk's attorney filed a motion Wednesday calling for the Nazi death-camp case against his client to be closed, saying the charges against him violate German legal precedent.

Attorney Ulrich Busch said in a filing faxed to the Munich state court that even if it could be proved that Demjanjuk trained as a death camp guard at the SS's Trawniki camp and served at Sobibor in Nazi-occupied Poland, he shouldn't have been charged.

Busch argued that previous German courts have ruled that others in similar situations could not be held criminally responsible, because they risked serious punishment if they did not follow orders.


In a second motion Busch filed Wednesday, he called for the dismissal of the case saying that the charges from Munich prosecutors are based on "pure speculation."

It was not clear when the court would rule on the motions.

Complete article: http://www.msnbc.msn.com/id/32390893/ns/world_news-europe/


CUF critical of recent amendments to Ukraine’s presidential election law TOP
20 August 2009

Winnipeg, Manitoba - Canada Ukraine Foundation (CUF), which has played a lead role in organizing and supporting international election observer missions from Canada to Ukraine over the past decade, has voiced significant concerns over amendments to Ukraine’s Election Law - “On the Election of the President of Ukraine” - which were passed by the Verkhovna Rada, Ukraine’s Parliament, on 24 July 2009.

In CUF’s view many of the amendments fly in the face of accepted European norms and standards for free and fair elections. The law, as adopted by the Verkhovna Rada, and vetoed by Ukrainian President Viktor Yuschenko on August 18, 2009, reverses the progress made in previous revisions to both the Parliamentary and Presidential Elections Laws, which took into account the painful lessons learned during the first and second rounds of the 2004 Ukraine presidential election. Of particular concern are amendments that affect the issues of universality, transparency, accountability, oversight, the appeals process and vulnerability to potential voterigging.

Speaking from previous election observation experience, CUF believes that many of the provisions adopted are regressive; restrictive of fundamental voting rights, and could make the electoral process systemically vulnerable to abuse, manipulation and/or fraud. A study of the law as adopted on 24 July 2009 shows that the Verkhovna Rada has:

• Eliminated the right of Domestic Observers from bona fide registered Non-governmental Organizations (NGO’s) to participate in the observation of the electoral process;

• Limited the right to file legal proceedings and appeals to “2 days” following the election day in a court of competent jurisdiction, grossly undermining efforts to combat and reverse potential fraud and making it extremely difficult to prosecute organizers of vote fraud;

• Denied the right to vote to Ukrainian citizens who are either out-of-country or otherwise absent from their voting district (precinct) on the day of elections, including those physically unable to visit the polls (the number of eligible voters abroad runs in the millions and there are several hundred thousand physically challenged voters within Ukraine);

• Enabled the potential expulsion of duly accredited International Observers from Precinct and District Election Commissions at all points in the electoral process, including during voting and the crucial vote tabulation period, on the nebulous grounds of “interference” and by a minority of all Election Commission Members;

• Compromised the purpose of the new National Voter Registry and the legitimacy of Voters Lists by allowing last minute additions (up to 1 hour before the close of voting hours) without adequate oversight;

• Reduced the authority and equality of Election Commission Members by introducing a voting procedure that allows for a minority of Election Commission Members to carry a vote, which potentially rewards the use of intimidation and other pressure tactics against dissident Commission Members; and

• Crippled the final oversight function of the Central Election Commission (CEC) and real judicial oversight over the CEC by eliminating the requirement to confirm and officially publicize election results in official Government of Ukraine print media (Holos Ukrayiny, in particular).

CUF acknowledges that the amended law adopted on July 24, 2009 contains a number positive provisions. These include the imposition of mandatory minimum penalties in the Criminal Code regarding specified illegal activity during the election process (including voting more than once), the utilization of a national voter registry, and restricting the composition of Election Commissions to only representatives of the remaining candidates in a Presidential run-off. These amendments are applauded and should be maintained.

Nevertheless, the negative aspects of the amended law far outweigh the positive aspects needed to maintain a free, fair and democratic electoral process. Therefore, we submit the following recommendations for the consideration of Ukraine’s Members of Parliament and other interested parties.


That recently amended proposed law “For the Election of the President of Ukraine” passed by the Verkhovna Rada, on 24 July 2009, be reconsidered:

1. To repeal the amendment that eliminates the participation of Domestic Observers from bona fide registered Non-governmental Organizations (NGO’s) in the observation of the electoral process and maintain the previous provisions of the election law;

2. To reinstate the right to file legal proceedings and appeals within “5 days” in all courts of competent jurisdiction, as per previous provisions and per the current Parliamentary Election Law;

3. To allow for the right of Ukrainian citizen’s to vote, who are either out-of-country or are otherwise absent from their voting district (precinct) on the day of elections – potentially through the creation of ‘advance’ polls before the official date(s) of election, which will be fully secured from tampering, and access to which will be clearly regulated;

4. To repeal the amendment to expel accredited Domestic and International Observers for allegedly “interfering” in the work of Precinct and District Election Commissions and reintroduce provisions regarding the rights of official Observers, included in the previous law in place for the Repeat 2rd round of the 2004 Presidential election;

5. To repeal the amendment allowing last minute additions (up to 1 hour before the close of voting hours) to a Voters List by only 3 members of an Election Commission and instead to permit additions to the Voters List upon court order only, once the List has been finalized at the Precinct Election Commission;

6. To reinstate the requirement that all Election Commission Members sign the official tabulation of election results (“protocols”), and that no such protocol shall be valid without all such signatures having been affixed.

7. To repeal the amendment regarding the voting procedure, only requiring a majority of those present Election Commission Members, and instead reinstate the previous provisions requiring a majority of all of the Election Commission Members;

8. To repeal the amendment removing the current requirement of the Central Election Commission to confirm and officially publish Presidential election results in the public newsprint media, and to reinstate the provisions currently in force.

Canadian Member of Parliament Borys Wrzesnewskyj's remarks at Ukraine's Euro-Atlantic Future Forum IV TOP

The Euro-Atlantic Future of Ukraine – A Canadian Perspective
Borys Wrzesnewskyj

Remarks by Borys Wrzesnewskyj, Member of Parliament for Etobicoke Centre (Canada), read at Ukraine’s Euro-Atlantic Future Forum IV in Kharkiv, Ukraine on June 23, 2009.


Members of the diplomatic corps, parliamentarians, distinguished guests, ladies and gentlemen.

In Canada, the names of two of our former Prime Ministers are intimately associated with NATO: Louis St. Laurent and Lester B. Pearson. Both played indispensable roles in mapping out Canada’s support for and vision of NATO. (1)

In the aftermath of the Second World war with Europe’s democracies economically and militarily weakened while concurrently facing the expansionist ideology of the Soviet Union, Canada’s then Secretary of State for Foreign Affairs Louis St. Laurent underscored in a 1947 speech to the UN General Assembly that there was an urgent need for a defensive regional security organization under Article 51 of the UN Charter that would pool the economic and political resources of North Atlantic democracies.

St. Laurent passed the torch for the establishment of a North Atlantic Alliance to his then deputy Lester B. Pearson who rejected “old fashioned” strictly military alliances in favour of a treaty amongst a group of democracies with similar creeds to “promote the economic well-being of peoples to achieve social justice… on the side of peace and progress.”

During the debates taking place on the competing visions for a North Atlantic Treaty Organization, Canada attached great importance to an alliance which would embrace economic, social and cultural fields; a NATO which, in Pearson’s words, would not be solely “an instrument of unimaginative militarism.”

In reality, when the North Atlantic Treaty was finally negotiated and signed in April 1949, the Alliance’s mandate focused on the military component, with the all-important Article 5 which stated “an attack on one or more shall be considered an attack against all…”

However, we cannot forget Canada’s contribution, Article 2, known as “the Canadian Article” which states that “the parties will…bring about a better understanding of the principles upon which their institutions are founded…will seek to eliminate conflict in their economic policies and encourage economic collaboration.”

Although Article 2 was downplayed throughout the second half of the twentieth century, in actuality NATO became the shield behind which an economic and political European Union eventually developed.

In December of 1991 the world witnessed two historically critical events in Europe: the signing of the Maastricht Treaty giving birth to the modern EU, and the overwhelming plebiscite vote for independence in Ukraine ensuring the demise of the Soviet Union. This particular month marks the final victory of a democratic, free market, collaborative vision over a totalitarian, communist, and imperialist vision for the future.

With the collapse of the Soviet empire many currently question the need for NATO and especially NATO’s expansion; others seek a role for NATO in far-off theatres such as Afghanistan. Perhaps instead we should return to the formative debates surrounding NATO’s birth as expounded by both the Right Honourable Louis St. Laurent and the Right Honourable Lester B. Pearson: NATO as a shield behind which nascent democracies can thrive and economic collaboration flourishes, rendering regional threats untenable.

At the present time, East European countries seek NATO’s expanding shield knowing that the economic and political benefits of European Union membership will surely follow NATO membership. It is for these reasons that former Warsaw Pact countries as well as the former Soviet Baltic Republics have joined NATO. Today it is NATO’s expanding shield which is the organization’s raison d’etre, providing regional and geopolitically stability.

In June of 2008 I had the honour and privilege of addressing Ukraine’s Euro-Atlantic Future Forum II in Kyiv. In my concluding remarks, I stated that:

“Ukraine is confronted with a historic choice: to join the North Atlantic union, or not. To join a NATO that has historically proven itself as a guarantor of independence, democracy and [economic] prosperity of its member states. To embrace, or not to embrace, the family of democratic and free market NATO countries is a decision that only Ukraine can make.”

I also reassured the gathered participants that “Canada said ‘yes’ to the union with France and England in the 1940s; Canada said ‘yes’ to Germany in the 1950s and ‘yes’ to the countries of Central Europe and the Baltic States in the 1990s; and, in 2008, Canada is ready to say ‘yes’ to Ukraine.” (2)

I made these statements with confidence. Ukraine is not peripheral to Canada’s interests. In fact, Canada has a formal “special relationship” with Ukraine and there is unanimity among Canada’s political parties in support of Ukraine’s democratic processes and institutions, and Ukraine’s joining Canada in our NATO family.

Several examples will help to back this up. Since 2005, one of the largest and most dynamic parliamentary associations in Canada has been the Canada-Ukraine Parliamentary Frienship Group, which I had the privilege of chairing from 2005-2006, and serving as Vice-Chair from 2007-2008. Members of this parliamentary association come from all political parties and it has been proactive in unanimously supporting Ukraine’s aspirations to join NATO.

In a January 2009 statement on ratification of NATO accession protocols for Albania and Croatia, Canada’s Foreign Affairs Minister underscored that the ratification of these protocols “sends a clear message that will inspire other NATO aspirant countries to continue on the path of integration and reform,” while our Defence Minister stressed that the “addition of new members strengthens Euro-Atlantic security.” (3)

In early April 2009 Canada’s Prime Minister expressed our country’s strong support for Ukraine joining NATO stating that Ukraine “is on a path to a better future for its people, and I call upon our NATO partners to agree that we should keep Ukraine moving forward toward full membership in the alliance.” He went on to state that: “The Ukrainian people naturally yearn for greater freedom, democracy and prosperity. Canada will do everything in its power to help Ukraine realize these aspirations, including backing its bid for NATO membership.” (4)

Recently, I organized and participated in three policy roundtable meetings in Edmonton, Winnipeg and Toronto with Michael Ignatieff, the Leader of the Liberal Party of Canada and the Leader of the Official Opposition, with the leaders of Ukrainian Canadian organizations. As reported in Edmonton’s Ukrainian News, Michael Ignatieff, the Leader of the Official Opposition in Canada pledged: “Assistance in decreasing Ukraine’s energy dependency upon Russia by sharing Canada’s nuclear technology with Ukraine” and “support for Ukraine’s sovereignty, territorial integrity and membership in NATO.” (5) Mr. Ignatieff made it clear that should he become Prime Minister he would actively engage our NATO allies on behalf of Ukraine’s NATO membership. (6)

This same sentiment was echoed by Canada’s head of state, the Governor General, during her meeting with President Yushchenko in late April 2009. During this meeting, the Governor General stated: “You can count on Canada’s support as we continue to forge strong ties between our peoples, develop our bilateral relations, and stand beside you in your Euro-Atlantic aspirations.” (7)

As international and domestic experts gather to share their findings and views at Ukraine’s Euro-Atlantic Future: International Forum IV, it is important for you to know that Canada’s government and Canadian parliamentarians stand firmly in support of Ukraine’s Euro-Atlantic aspirations.

The above quotes show that there is strong support for Ukraine’s Euro-Atlantic ambitions and that this support reaches across party lines.

Ultimately, it is up to Ukraine to determine if she wishes to join the North Atlantic union, or not. It is up to Ukraine to decide if she wants to join in partnership in our family of democratic and free market NATO countries.

(1) Norman Hillmer, “NATO: When Canada Really Mattered,” The Canadian Encyclopedia, http://www.thecanadianencyclopedia.com/index.cfm?PgNm
(2) “Keynote Address by Borys Wrzesnewskyj, M.P. (Etobicoke Centre): Ukraine’s Euro-Atlantic Future Forum II (Kyiv, June 2, 2008),
also available at http://usukrainianrelations.org/index.php?
(3) Government of Canada, News Release, “Canada Ratifies NATO Accession Protocols for Albania and Croatia,” 14 January 2009, http://w01.international.gc.ca/MinPub/Publication.aspx?
(4) Government of Canada, News Release, “Prime Minister Harper Backs Ukraine’s Progress Toward NATO Membership,” 2 April 2008, http://pm.gc.ca/eng/media.asp?id=2053.
(5) Marco Levytsky, “Ignatieff Pledges Commitment on Key Issues,” Ukrainian News (Edmonton), 5-17 March 2009, p. 1. Cf. Borys Wrzesnewskyj, “Liberal Leader’s Policies Win Over Skeptics,” Edmonton Journal, 13 March 2009, p. A19, http://www.edmontonjournal.com/Cars/Liberal+leader+ policies+over+skeptics+says/1384760/story.html.
(6) “Ignatieff Would Push U.S., U.K. for Security Guarantees Should NATO Not Go Through,” Ukrainian News, 5-17 March 2009, p. 3.
(7) Governor General of Canada, News Release, “Productive Dialogue Between the Governor General and the President of Ukraine in Kyiv,” 23 April 2009, http://www.gg.ca/media/doc.asp?lang=e&DocID=5703.

Major Grant Announced in support of Ukrainian Canadian Civil Liberties Foundation TOP

Further demonstrating his commitment to the Ukrainian Canadian community, the Honourable John Yaremko has pledged $100,000 over the next five years in support of the work of the Ukrainian Canadian Civil Liberties Foundation.
Speaking on behalf of Mr. Yaremko, his friends, Bill and Rose Sametz, confirmed that the former Ontario cabinet minister and recent recipient of the Paul Yuzyk Award for Multiculturalism, who has long admired UCCLF for the work it has done in recalling Canada's first national internment operations and in promoting a better understanding of the genocidal Great Famine of 1932-33 in Soviet Ukraine (the Holodomor) has authorized this grant.
These monies will be used to further the Foundation's research, educational and community efforts, in particular by helping make it possible for students and younger professionals or those with more limited means to become engaged in various UCCLF initiatives across the country.
Speaking for the UCCLF, its chair, Edmonton's Marko Kachmar, commented:

"The generosity demonstrated by Mr. Yaremko in support of the UCCLF's work is truly remarkable. He has already given so much of himself to our community, yet here he is again making significant resources available to sustain our educational and community work for many years to come.
"On behalf of all of the students and community builders who will be able to take advantage of these funds, I would like to thank Mr. Yaremko and Rose and Bill Sametz for helping us forge ahead. Many more Canadians and others will come to better understand not only the Ukrainian experience in Canada, but also what happened to Ukrainians in the homeland during the 20th century. It will be in large measure thanks to the foresight and munificence of Mr. Yaremko. He is truly a Canadian and a Ukrainian nation-builder."


Energy a Key Factor in Kremlin's Ukraine, Georgia Scare Strategy? TOP


Miron Kryzhan-Iwskiy

Overlaying the urgency of dispensing with the Georgia, Ukraine independence streak from the Kremlin's reach is the energy strategy. Hence the big bad wolf Russia is compelled to finish off devouring the two nations wiithin a few years period or else the Kremlin might lose the grip of playing the energy card on the global influence scene involving the U.S, EU, and Russia interests. Recent business trip by Putin to Turkey - while the Medvedev Manifesto was being played out - to recruit Ankara in support of the Southern Route [in competition with Nabucco] serves as the sign for raising the suspicion on the overall pieces of the jigsaw puzzle and the Georgia, Ukraine unwitting roles within it.


A quiet push into the Russian sphere of influence TOP

August 12, 2009

Geopolitical Diary icon

Russian President Dmitri Medvedev blasted his Ukrainian counterpart, Viktor
Yushchenko, on Tuesday, blaming him for creating the worst strain in Russo-
Ukrainian relations since the fall of the Soviet Union. In a video message posted to
his widely read blog and distributed by the Kremlin, Medvedev emphasized just how
bad relations have become.

That relations between Moscow and Kiyv are frayed is not news to anyone. The
disconnect started with the 2004 Orange Revolution, which brought Yushchenko to
power, and has continued with his government’s efforts to join Western alliances like
NATO and support for other former Soviet states that hoped to break with Moscow.
Ukraine also has attempted to expel symbols of Russian influence, such as its Black
Sea Fleet, from the country. The deteriorated relationship was also emphasized in
both 2006 and 2009, when Russian energy supplies to Ukraine were shut off —
greatly impacting European customers downstream.

But Medvedev’s message was very clear in blaming Yushchenko — not Ukraine as
a whole — for the poor relations. Medvedev said he was certain a new era
would soon begin, referring to the shift in public sentiment over the past few
. Since the Orange Revolution, Yushchenko’s popularity has nearly
disappeared. More Russia-friendly political figures, like former Prime Minister
Viktor Yanukovich, are currently leading in polls — while Yushchenko’s
approval rating is barely in the single digits
. With presidential elections just
four months away, it seems likely that a pro-Russian regime will soon retake
the helm in Kiyv

But while this would make Moscow’s goals in the region easier to achieve, it
would simply be a shift in personalities. And Russia is taking a much deeper
and more thorough approach to ensuring Ukraine remains a part of its
sphere of influence

Ukraine has always been the most important country in Russia’s border regions for
Moscow to control. To put it plainly, without that control, Russia cannot maintain
strategic coherence and continue on its path of returning to great power status.
Ukraine holds the key to Russia’s defense and survival. To begin, Ukraine is home
to the largest Russian community outside of Russia, is fully integrated into Russia’s
industrial and agricultural heartland and is the key transit point between Russia and
Europe. Given its location, Russia cannot project power politically or militarily into the
North Caucasus, the Black Sea or Eastern Europe unless it controls Ukraine. In
short, Russia would be economically crippled and nearly cut off from the rest of
Europe without Ukraine.

This has made Ukraine the top state for Russia to keep in its orbit.
But its importance has forced Russia to take a more subtle approach than it
did with Georgia. Moscow is pursuing a long-term set of assimilation
programs inside Ukraine to ensure that the country is more firmly tied to
Russia’s future. This was highlighted in Medvedev’s video statement, in
which he said the ties between Russia and Ukraine were those of brothers
and quoted Gogol, saying, “There are no bonds more sacred than the
bonds of brotherhood.”

This does not mean Moscow is trying to create a new Soviet Union with Ukraine,
but instead is trying to reintegrate Ukraine, formally or informally, back into Russia.
Russia would not treat Ukraine the way it does Georgia – as a conquered state —
or simply as part of a union, as it did during the Soviet era, but instead as a
province that is important to Moscow and integrated into Russia

At a grassroots level, Moscow has been spreading pro-Russian ideology across
Ukraine — not just among the Russian citizens there
. This was seen in recent
weeks with Russian Orthodox Patriarch Kirill I’s ten-day visit to Ukraine, promoting a
common historical and spiritual heritage. Medvedev also has announced plans to
open Russian cultural centers across Ukraine to “support their national culture
” This provides a strong foundation for the pro-Russian forces that seem to be coming
back into power in Kiyv. But by re-instilling the idea of a common Ukrainian-Russian
culture, Moscow ensures that no matter who comes to power, the people of the
country for the most part will be faithful to Russia.

This is a much more permanent way to ensure that the cornerstone to Russian foreign
policy remains under Moscow’s control.

New NATO Chief Conciliatory Toward Moscow? TOP

NATO chief: More UN, EU help needed in Afghanistan

While paying lip service to the NATO accession aspirations of Ukraine snd Georgia, the new Chief reiterates NATO's desire to work closely with Russia.
- Miron Kryzhan--Iwskiy


He said the alliance also wanted to develop "a true strategic partnership with Russia.""There is clearly scope to work together on counterterrorism, Afghanistan, counter-proliferation, anti-piracy, and many other areas."

Ties between NATO and Moscow have improved significantly since they were frozen after the war in Georgia, but Russia still objects to NATO's plans to eventually bring Ukraine and Georgia into the alliance.

Fogh Rasmussen said NATO - which has backed Georgia since the conflict - would continue to insist that Russia respect the territorial sovereignty of its neighbors. "But we cannot let those areas of disagreement poison the entire relationship," he said.

He emphasized that the alliance must develop the ability to deploy a permanent naval flotilla to the pirate-infested waters off Somalia's coastline to protect international shipping from further attacks.

"I want to see NATO having a standing anti-piracy role, with the capabilities, legal arrangements and force generation to see it happen."

He said that Madeline Albright, the former U.S. secretary of state, had been named to lead a panel of eminent individuals.

Complete article: http://news.yahoo.com/s/ap/20090803/ap_on_re_eu/eu_nato_new_leader

Lenin still killing! TOP


Зустріч голови Ліберальної партії Майкла Іґнатьєва із представниками Конґресу Українців Канади TOP

Торонто, 31 липня 2009 р. -Лідер Ліберальної партії Майкл Іґнатьєв зустрівся сьогодні з членами Національної Ради Конґресу Українців Канади. Серед делегатів були президент Конґресу Павло Ґрод, віце-президент Олександра Хичій та президент українського канадійського фонду Тараса Шевченка Андрій Гладишевський.

"Ми задоволені, що мали нагоду поділитися з паном Іґнатьєвим завданнями та плянами Конґресу. Ми обговорили багато важливих питань, що є актуальними для нашої громади та всіх канадійців," - сказав Павло Ґрод. "У нашій дискусії ми торкнулися питань канадійсько-українських стосунків, іміграції та ряду інших проблем."

"Я сподіваюсь, що наш діялог з українською громадою Канади буде продовжуватись і принесе плідні результати як для громади, так і  для всіх канадійців. Хочу запевнити Конґрес, що Ліберальна партія і я особисто будемо всіляко підтримувати Євро-Атлантичну інтеграцію України, і особливо прийняття України до НАТО. Я чудово розумію, які труднощі Україна пережила в минулому, і які проблеми їй ще доведеться побороти у майбутньому щодо незалежности та територіальної суверенности. Як я вже казав раніше, я вважаю, що ніхто інший, крім українців, не має вирішувати долю української нації," - зазначив Майкл Іґнатьєв.

"Наша дискусія про іміграцію з України була дуже плідною. Ми задоволені, що заручилися підтримкою пана Іґнатьєва щодо створення канадійського консульства у Львові, що сприятиме більшому числу імігрантів з України, звідки походять багато видатних канадійців. Серед них колишній суддя Верховного Суду Джон Сопінка, колишній генерал-губернатор Рамон Гнатишин та прем'єр Альберти Ед Стельмах," - сказав Павло Ґрод.

Лідер лібералів висловив своє незадоволення з приводу втинання коштів на міжнародні програми Радіо Канади, що призвело до ліквідації програм українською мовою. "Дуже прикро, що постраждала саме Україна. Це суперечить запевненням Канади сприяти демократичному розвитку України. У країні, де велика частина населення і так має доступ лише до російських засобів масової інформації, тепер багато українців будуть позбавлені можливости слухати новини з цінного джерела незалежної інформації," - сказав Майкл Іґнатьєв.

Під час зустрічі було обговорено наступні теми:

  • Розвиток взаємовигідних двосторонніх стосунків між Канадою та Україною;
  • Стратегічне, геополітичне та економічне значення України для Канади;
  • Підтвердження основних принципів Акту Сприяння Культурам Різних Народів. Цей законодавчий акт має діяти у відповідності з потребами усіх національних громад Канади, і всі громади мають користати з цього законодавства пропорційно до розміру їхньої громади у Канаді.

"Ми особливо задоволені, що пан Іґнатьєв висловив своє глибоке захоплення й повагу до українців," - сказав Павло Ґрод.
Пан Іґнатьєв повторив ще раз свої пояснення, зроблені 30-го червня в Едмонтоні та 2-го липня у Вінніпегу:"Я усвідомлюю, що в моїй книжці й документальному фільмі Blood and Belonging були образливі висловлювання. Я вживав принизливі терміни, від яких я хочу тепер відмовитись. Ці упередження були помилковими і я цілком їх відкидаю. Я вірю, що українці є великою нацією, і я підтримую незалежність та суверенність України."

Пан Іґнатьєв та пан Ґрод дійшли спільної думки, що ця зустріч дала нагоду обидвом сторонам порозумітися та відтепер рухатися вперед у позитивному дусі співпраці.

КУФ критично оцінив недавні зміни до Закону України «Про вибори Президента України» TOP

Вінніпег, Манітоба – Канадсько-Українська Фундація (КУФ), що протягом останніх 10 років бере участь в організації та сприянню місіям міжнародного спостереження за виборами в Україні висловлює серйозне занепокоєння про зміни внесені Верховною Радою України шляхом прийняття нею нової редакції Закону України «Про вибори Президента України» 24 липня 2009 р.

КУФ вважає, що велика кількість норм цього закону відверто суперечить загальноприйнятим європейським стандартам і вимогам про вільні і справедливі вибори. Закон у редакції 24 липня ц.р. не враховує гіркий досвід проведення 1-го та 2-го турів виборів Президента України в 2004 році а також ігнорує значні вдосконалення, що внесені в чинний Закон «Про вибори народних депутатів України ». Відповідно 18 серпня він був повернений в парламент з пропозиціями Президента України Віктора Ющенка. Особливе занепокоєння викликають зміни, що впливатимуть негативно на універсальність й прозорість виборчого процесу, невиправдано звужуватимуть можливості оскарження порушень підчас виборчого процесу та знову відкриватимуть двері до власне фальсифікації волевиявлення.

Керуючись досвідом спостереження за виборами в Україні, КУФ констатує, що певні норми прийнятого Закону є реакційними, обмежують фундаментальні права виборців і сприяють систематичним зловживанням і маніпуляціям, що не співзвучно з проведенням вільних і чесних виборів. Законом від 24 липня ц.р. український законодавець:

• Лишив за бортом виборчого процесу організоване громадянське суспільство України, скасувавши інститут офіційних спостерігачів від громадських організацій;

• Звузив законну можливість а отже право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність як суб’єктів виборчого процесу так і інших осіб 2-ма днями та обмежив юрисдикцію судів здійснювати правосуддя на виборах всенародно обраного Президента України, тим самим нівелювавши можливість організації профілактики та боротьби з можливими зловживаннями та створивши перспективу безкарності за фальсифікації:_

• Позбавив права голосу громадян України, що на день голосування перебувають закордоном але не перебувають на консульському обліку в країні перебування та громадян, що не матимуть можливості на день голосування бути присутніми за виборчою адресою – це позбавлення прав декількох мільйонів громадян України;

• Обмежив у правах присутності зареєстрованих ЦВК міжнародних спостерігачів, шляхом введення норм, що дозволяють голосами фактичної меншості членів територіальних і дільничних виборчих комісій виганяти з їхніх засідань даних осіб за «перешкоджання» роботі комісій – дефініція «перешкоджання» відсутня;

• Компрометував власне виконання покликання та місії нововведеного Реєстру виборців і поставив під глибокий сумнів легітимність списків виборців як таких, дозволивши різними шляхами виборчим комісіям включати виборців у день голосування до 1 години, що передує завершенню голосування;

• Звузив загальні повноваження та власне порушив рівноправність членів виборчих комісій як членів колегіального органу, встановивши незрозумілі вимоги до кворуму та прийняття рішень територіальними та дільничними виборчими комісіями – де факто меншість від повного складу членів комісії уповноважується приймати рішення від імені колегіального органу, що немає аналогів у чинному виборчому законодавстві України та сприятиме залякуванням і боротьбі з «дисидентами» в комісіях;

• Умертвила певні наглядові функції ЦВК та здійснення права на оскарження рішення ЦВК про встановлення результатів виборів Президента України, скасувавши норму про опублікування Постанови ЦВК про встановлення результатів виборів.

КУФ визнає, що нова редакція Закону ухвалена 24 липня ц.р. містить декілька прогресивних положень. Наприклад, встановлено в Кримінальному кодексі України мінімальний рівень штрафу за вчинення певних злочинів підчас виборчого процесу (у тому числі за багатократне голосування), інтегровано, в принципі, застосування Реєстру виборців та визначено, що склад територіальних і дільничних комісій має формуватись з осіб, що подані кандидатами у Президенти а не представниками фракцій у Верховній Раді (а вони не є суб’єктами виборчого процесу). Ці норми треба вітати й зберегти.

У підсумку, на превеликий жаль, негативні аспекти прийнятого закону переважають а позитивних аспектів не вистачає для забезпечення вільного, чесного та демократичного виборчого процесу. КУФ висловлює наступні пропозиції до роздумів українському законодавцю та іншим зацікавленим особам.


Переосмислити нову редакцію Закону України «Про вибори Президента України» прийняту Верховною Радою України 24 липня 2009 року та:

1. Відмінити норму, що викинула за борт виборчого процесу громадянське суспільство України та встановити інститут офіційних спостерігачів від громадських організацій (НДО) – учасників виборчого процесу;

2. Відновити в повному обсязі право на оскарження рішень, дій та бездіяльності учасників виборчого процесу за нормами, що містяться в чинному Законі України «Про вибори народних депутатів України», тобто з терміном оскарження у п’ять днів і «повною палітрою юрисдикції оскарження»;

3. Не заперечувати право голосу будь якого громадянина України, де б вони не перебували у день голосування, чи то закордоном чи в Україні але не за виборчою адресою, можливо, через введення інституту дострокового голосування з належними запобіжниками маніпуляціям і за визначеними критеріями доступу;

4. Відмінити норму, за якої меншістю голосів від повного складу виборчої комісії можливе вигнання офіційних спостерігачів (у.т.ч. міжнародних) за «пережкоджання» роботі чи «втручання» у роботу комісії, встановивши натомість відповідні норми, що діяли підчас проведення повторного голосування на виборах Президента України 26 грудня 2004 року;

5. Відмінити норму за якою «трійка» керівництва дільничної виборчої комісії (голова, заступник голови, секретар) має право вносити самостійно зміни у списки виборців (додавати виборців) до 1 години до закінчення голосування й дозволити внесення змін у списки виборців у день голосування лише за рішенням суду;

6. Відновити норму про дійсність будь якого протоколу про підрахунок голосів лише за умови його підписання усіма членами відповідної виборчої комісії;

7. Відмінити новелу у вигляді норм, що дозволяють виборчим комісіям приймати рішення фактичною меншістю від повного складу комісії й відновити вимогу про прийняття будь яких рішень більшістю від повного складу виборчої комісії;

8. Відновити норму про набрання чинності Постанови ЦВК про затвердження протоколу про встановлення результатів виборів Президента України лише після його офіційного оприлюднення (як було досі).

 Примітка: Робочий переклад - офіційна версія Повідомлення написана англійською мовою.

Вітання Посла України в Канаді української громади TOP


Україна вітає діаспору з 18-ою річницею незалежності TOP


Yaroslaw's Treasure - Interview with author Myron Petriw TOP

2009 Winner of the Anna Pidruchney Award for New Writers
Submitted for Kobzar Literary Award competition 2009-2010


When did you begin writing for publication?

Myroslav Petriw: This is a question with two separate answers. I started writing the Ukrainian novel Skarb Yaroslava in 1995. That novel was completed in 2001 and published in Ukraine in 2003. I began writing this English-language book, Yaroslaw's Treasure, in late 2006.

For those celebrating Ukraine's Independence Day in Toronto Saturday August 18 (see details in Events section)
you can purchase a copy of Yaroslaw's Treasure at the Koota Ooma book stall.

For details see:

or mail orders see:


Both are historically rooted works. How did your interest in Ukrainian history first develop?

Petriw: I was exposed to stories from Ukrainian history from early childhood. As a child of the post-war emigration, I found that the most basic existential questions had their answers in history. The very fact that I lived in Canada and not Ukraine had its roots in history. I thoroughly enjoyed the study of history during the Saturday high-school-level Ukrainian courses I took for four years. It was at that time that my initial interest became a real passion.

The plot for Yaroslaw’s Treasure is unusually intriguing. What caused you to connect earlier Ukrainian history with the recent turbulent events of the Orange Revolution?

Petriw: Again I need to return to my Ukrainian novel, which was written and published well before the Orange Revolution. I knew it was a story that needed to be retold in English, but in the meantime the Orange Revolution had changed history, making the original story obsolete. So then I began studying how I could weave the original story of secret archeological digs into the actual events of the Orange Revolution.

What did your studies tell you about that?

Petriw:Very little if anything had been published in English that dealt with the Orange Revolution. I discovered a vacuum just begging to be filled.

So this is not revisionist history, but revision of a novel to incorporate history.

Petriw: Yes, I found that I could take many of the mysteries and loose ends of the Orange Revolution and tie them directly to the story of the search for Prince Yaroslaw’s fabulous Library. Serendipitously, the result works on many levels. By neatly tying up these loose ends the fiction becomes very believable. The fact that General Yuriy Kravchenko and Mad Max Kurochkin were both bidding on the same Dnipro Hotel and were both killed under unresolved circumstances lends credence to much of the fictional story. The fact that Independence Square (Maidan Nezalezhnosti), the epicentre of the Orange Revolution, stands on the same bit of real estate as the Lyadski Gates through which the Mongols broke Kyiv’s defences in 1240 A.D., ties those two political events metaphysically, raising the tale of the loss and rediscovery of the Library to an even higher plane. A post-genocidal nation’s search for self must naturally include a search for its history, thus the quest for the Lost Library becomes an allegory for the Orange Revolution.

So Yarloslaw’s Treasure is substantially different from your earlier Ukrainian novel, plus it was written in English, right?

Petriw: Correct on both counts. It is surprising how history rewrites itself, never mind a book.

On that score, you convey a great deal of fascinating information about early Ukrainian history in Yaroslaw’s Treasure, not to mention all of the rich detail about events during the Orange Revolution. How did you manage to keep the political and historical information from getting in the way of the story?

Petriw: The story came first. But being a story about history, setting it against the background of current history was only natural. What is more, the events in Ukraine prove that fact is often stranger than fiction. I am convinced that very few readers could categorize all the events depicted in this novel correctly as fact or fantasy.

Did you cut out a lot that you might have liked to include?

Petriw: I did not. I had the good fortune to work with a Blue Butterfly editor who allowed me the freedom to express what needed to be said, while holding me to the discipline of brevity. A large pile of adverbs bit the dust, but none of the story.

What is your greatest satisfaction as a writer?

Petriw: I think a writer has to satisfy himself before he can hope to satisfy others. The fact that even after having proofread the story a hundred times, I still catch myself engrossed in it provides great satisfaction. But I think the greatest satisfaction is yet to come. It will happen when someone who is completely unfamiliar with Eastern Europe, finds himself or herself reading the story just for the pleasure of reading a tale well told.

Yaroslaw’s Treasure is a work of historical fiction, but readers will no doubt recognize some places, events, and personalities.

Petriw: Yes, places are real, the history is accurate, and the Orange Revolution took place. Public figures, some still living, are portrayed in both real and fictitious circumstances, while others are merely referred to in statements by the fictional characters who populate the story.
When it comes to works of fiction, which Yaroslaw's Treasure definitely is, readers understand that the story is larger than its facts. It is about the human condition. Whether reading books or watching movies, people are very sophisticated about understanding this, and in recognizing the blurred line between fact and fiction.

So the types of disclaimers printed in novels and shown at the end of movies, “No resemblance to anyone living or dead, etcetera,” are not necessary?

Petriw: Does anyone take them seriously?  In fact, for this to be historical fiction and not just plain fiction, such resemblance is absolutely necessary. I like Blue Butterfly’s approach “Think Free … Be Free!”

The “factual” parts, then, are intermingled with your creative writing?

Petriw: Exactly. Documentable deeds need to be present in an historical novel, to establish both a realistic setting and believability for the story. That’s what separates historical fiction from fiction of other types.

How did you achieve this in Yaroslaw’s Treasure?

Petriw: Many instances in this novel include direct translations of actual statements and news reports of the period. Others are purely my fictitious inventions. It’s the blending of both that maintains the sense of realism required in historical fiction.
Of course, given the era in which the story is set, statements by public figures and reports by the controlled news media are themselves likely to contain distortions and fictions. As stated early on in this novel, it’s “Alice in Wonderland”—all is not as it seems.

Does the same apply to the characterization of public figures in your book?

Petriw: Certain episodes and personalities in Yaroslaw’s Treasure will be instantly recognizable to anyone who follows current events in Ukraine, because the story reflects what has been reported in news reports, documentaries, and exposés at the time. Oddly enough though, compared to some accusations made in the media about some of these characters, I may have inadvertently cleaned up somewhat one or two very tarnished reputations!

Is that an issue for a writer, whether inadvertent or intentional, altering a reader’s perception of a real person?

Petriw: The big challenge for any writer is ultimately to pin such insects, be they wasps or butterflies, to a board and label them. However, these public figures are much more complex as individuals than news reports, editorials, tape recordings, and television sound bites ever reflect. In this novel, I’ve tried to bring that across. Even choosing on which end of the good-guy/bad-guy spectrum to pin a living individual can become problematic, as it must be interwoven into the higher purpose of telling a good tale.

Initial reaction to Yaroslaw’s Treasure has been extremely positive because of the way you engage readers. Is this what you expected?

Petriw: It is what I had hoped. It is what I was attempting to do in crafting this story. But it would be very presumptuous of me to say that this is what I expected.

Readers connect with this story. Can you shed light on what is happening?

Petriw: The protagonist, Yarko, represents the average reader. He begins outside the story, even outside the country where the story takes place. He is sucked into the whirlwind of history quite involuntarily. Often it is the situation that dictates his actions. He is rarely fully in control of the events around him, yet he is never just a mere bystander. Similarly I had hoped that the reader would get carried away by the current of the story, coming out of it unscathed, but in a different place.

Your novel makes clear that, for a very long time, the relationship between Ukraine and Russia has not been a happy one. While most outsiders might be aware of this in a general way, Yaroslaw’s Treasure portrays some of the more horrid details. Do you foresee a time when the relationship between Ukraine and Russia will improve?

Petriw: I will not even attempt to foresee the future. What I can say unequivocally is that the relationship between Ukraine and Russia-the-empire will always be problematic. On the other hand, the relationship between Ukraine and Muscovy-the-nation-state could be quite neighbourly. I think that exactly the same thing can be said about Russia's relationship with many other neighbours, ranging from Georgia to Estonia, Latvia, Lithuania, and even Poland.
In fact today's Polish-Ukrainian relationship is proof of what I'm saying. The historic relationship between Ukrainians and Poland-the-empire had been one of hostility and mutual "ethnic engineering," while today's relationship between the two nation-states is the very epitome of neighbourliness and friendship.

Is there any hope, do you believe, for Ukrainian-Russian relations to normalize?

Petriw: The pre-conditions for this normalization were given in my previous answer. Now your question becomes whether there can be a Muscovite identity that does not rely on conquest and expansion for its source of self-respect. Regrettably, today all those who could give voice to such a self-identity are being killed. What is more, the worship of past brutes of imperialism is being revived. The short-term answer to your question is negative.

If someone asked you about your single most important message in this book, what would you answer?

Petriw: I never visualized this book as something that carried a single message. I saw it more as a cleverly crafted menu, something to tease a reader’s taste buds. For some it would waken a taste for Ukraine’s history, for others an interest in its archaeology, for still others it could pique a taste for the language. For many it should create a new awareness of the existence of a Ukrainian political entity on the European continent. For those who find their roots in the Ukrainian nation, I hope to reawaken their sense of pride.

Do you envisage Yaroslaw’s Treasure as a feature film?

Petriw: Yes. The film has been playing in my head for a dozen years. I would love to see it transferred to the silver screen.

A Ukrainian play in Stratford TOP
August 15 2009

Peter Aspden

See letter to the editor in the From Our Mailbox / Blogbox section


Natal’ia Vorozhbit, serious, small-framed and quietly spoken, cannot suppress a smile when she recalls the first rehearsal of her new play The Grain Store on the stage of the Royal Shakespeare Company’s Courtyard Theatre. “It was so strange, to see British actors playing the roles of Ukrainian peasants. To be honest, it made me giggle a little bit.”

It is an understandable reaction, even though the subject of her new work – the Ukrainian famine of the 1930s that killed millions – is deadly serious. Cultural dislocation can be a funny business. What is more curious is that The Grain Store will be receiving its world premiere not in the land in which the play is based, but in Stratford-upon-Avon as part of the RSC’s new season of post-Soviet theatre, “Revolutions”.

Even for the RSC, which has a tradition of throwing its doors open to works from all around the world, this is a bold move: The Grain Store is one of two new plays, along with The Drunks by brothers Mikhail and Vyacheslav Durnenkov, to be entirely commissioned and premiered by the company on its main stage next month.

If any reason were needed for the commission, the company’s artistic director Michael Boyd, who is also directing The Grain Store, provides it. Speaking about the theatrical culture of Russia and its neighbouring states, he says: “It just wouldn’t have been put on in Moscow; it is too much of a touchy political issue.”

Complete article: http://www.ft.com/cms/s/2/7ad62c9a-8861-11de-82e4-00144feabdc0.html

Seeking dignity amid brutality TOP

July 31, 2009

Manohla Dargis

Near the start of “Import Export,” an unflinching, at times almost unbearably hard yet moral look at human exploitation, a woman trudges through a snowy landscape, a cluster of nuclear reactors belching steam behind her. The exactingly framed tableau, at once horrific and yet somehow spookily beautiful, looks so unreal that you might try to persuade yourself that this is science fiction, a vision of some imaginary hell, an aesthetic indulgence. No one lives like this, you find yourself hoping, even though you know otherwise.

Inside Seidl

This kind of struggle to accept what you’re seeing is part of the price of watching “Import Export,” the second fiction feature from the Austrian filmmaker Ulrich Seidl. It is a price worth paying. A ferocious talent, Mr. Seidl made documentaries before turning to fiction in 2001 with his first feature, “Dog Days.” Set against a summer heat wave, “Dog Days” offers a look, simultaneously comic and tragic, at numerous unconnected (or disconnected) men and women engaged in banal and perverse pastimes. …

Mr. Seidl has an unsettling way of forcing laughs out of you at inopportune or perhaps just impolite moments — the laughter tends to catch in your throat — which, I think, largely explains why he has turned off as many critics as he’s turned on. “Import Export,” which had its premiere at the 2007 Cannes Film Festival, is of an artistic and intellectual piece with “Dog Days,” but its narrative structure is more intricate and its attitude seems considerably less mocking. Even so, “Import Export” was jeered at Cannes at its first press screening (not an unusual occurrence for good films and bad), yet much of the criticism I heard had little to do with Mr. Seidl’s filmmaking. Rather, the movie rightly made people uncomfortable.

As its title suggests, there are two separate nodal points in “Import Export,” which was shot in real places with real people. That woman trudging through the snow is Olga (Ekateryna Rak), a young, single Ukrainian mother who works in a hospital, where her pay is habitually shortchanged (“Thirty percent?” she asks) and the peeling walls look as if they haven’t been painted since the Brezhnev era. The devastating costs of the collapse of the Soviet Union haunt every image: it’s a failure made visible by the large military jet on display in front of a decrepit apartment block and in the opening shot of a man trying and repeatedly failing to start a motorcycle. No one is going anywhere, though Olga will soon try, leaving her baby and mother for a job abroad.

After exhausting her limited options, including an ugly stint at an Internet live-sex operation, where women indifferently wag their rears at computer monitors for demanding, disembodied clients, Olga boards a train for Austria. Hers is the import part of the story. The export part, intercut throughout, involves Paul (Paul Hofmann), a fitfully employed young Austrian with no evident prospects who eventually lands in Ukraine. Neither Olga nor Paul say much — like everyone in the cast, the two leads are also nonprofessionals — but their mirrored struggle to find work and the humiliations they endure to keep their jobs and make their way amid so much crushing indifference are intensely expressive. This isn’t the familiar middle-class search for meaningful, personally fulfilling work: it’s a fight for dignity.

The rightness of this fight is what keeps “Import Export” from the charge of exploitation. Mr. Seidl pushes his camera directly into the muck of human misery, taking you places rarely seen in fiction films, like the ghastly row of derelict-looking East European apartment blocks where segregated Roma families (Gypsies, in the more familiar parlance) live in unspeakable filth. There, during a misguided visit along with his stepfather (Michael Thomas), where he is offered young women in exchange for money, Paul is almost done in by the inhabitants, who throng around the two men’s van, pressing and even flinging themselves against the fast-escaping vehicle. It’s a vivid, resonant metaphor for a film that restlessly measures the distances — economic, cultural and psychological — between Western and Eastern Europe.



Opens on Friday in Manhattan.

Directed by Ulrich Seidl; written by Veronika Franz and Mr. Seidl; directors of photography, Edward Lachman and Wolfgang Thaler; edited by Christof Schertenleib; production designers, Andreas Donhauser and Renate Martin; produced by Mr. Seidl and Lucki Stipetic. At the Anthology Film Archives, 32 Second Avenue, at Second Street, East Village. In German, with English subtitles. Running time: 2 hours 15 minutes. This film is not rated.

WITH: Ekateryna Rak (Olga), Paul Hofmann (Paul), Michael Thomas (Michael), Maria Hofstätter (Schwester Maria), Georg Friedrich (Pfleger Andi) and Natalya Baranova (Olga’s Friend).

Complete article: http://movies.nytimes.com/2009/07/31/movies/31import.html?ref=movies

Photo unites Ukraine: Recapping The Days photo exhibit TOP

One photo made by The Days press photographer Ruslan Kaniuka stands out across Ukraine

By Anastasia SAMOSHYNA and Anna SLIESARIEVA, The Days School of Summer Journalism


Photo by Ruslan KANIUKA, The Day

On July 22, Chechelnyk, a town in Vinnytsia oblast, hosted the closing ceremony of The Days photo exhibit, which was opened on July 10. As previously reported, its journalists, among them Editor in Chief Larysa Ivshyna and the guest of honor, Yevhen Marchuk, were accorded welcome in Chechelnyk. Thanks to Pavlo Kalenych, head of the local agrarian firm Olhopil, the residents of Chechelnyk were able to explore The Days photo exhibit for the second time.

Says Oleh Nych, a regular participant in The Days photo exhibit and a Chechelnyk native: Thanks to Editor in Chief Larysa Ivshyna the residents of Chechelnyk felt they were the heroes of Ukraine for the second time. Since we hosted this photo exhibit two years ago my compatriots interest in the art of photography has noticeably increased.

Traditionally, we invited people who explored our exhibit to offer their comments and name the best items on display. This time such comments were especially important, because The Days Editor in Chief Larysa Ivshyna promised to present Chechelnyk with the winners photo. The result was the same as in Lviv, Lutsk, and Chernihiv and the audiences choice was Ruslan Kaniukas photo entitled Ive been thinking of you all the time, a romantic scene of a Ukrainian sailor meeting his sweetheart after release from piratical captivity. In fact, Kaniukas photo served to unite all Ukraine (it had won the Fifth Channels special prize at the launch of the exhibit at the Ukrainian Home in Kyiv). It is simple to explain the audiences choice, considering that all of Ukraine was concerned about the sailors taken hostage.

Kaniuka says he took this picture as Boryspil Airport just as the Faina crew returned home from captivity. His camera captured the moment of a young seaman embracing his wife. They had married shortly before that fateful voyage. Kaniuka also believes that for a photographer the main thing is to be at the right place at the right time: There is less than a second between a brilliant and a talentless shot. You just have to press the button at the right time. The Day offers me an excellent opportunity of capturing the most important events in Ukraines sociopolitical and spiritual life.

Says Oleh Nych: After sharing a world of emotions with the heroes of our photos, we have become kinder, more understanding, and more perceptive. We have become more aware of other peoples joys and sorrows. That was probably why Ruslan Kaniukas photo won the competition in Chechelnyk.

People who explored the photo exhibit also noted Nadia Nikolaievas philosophic photograph entitled Two Lonely Hearts Met (Kyiv); Olha Kuznetsovas I Love Watermelons (Kyiv), a cheerful photo, an absolute favorite at the Kyiv launch; The Days Kostiantyn Hryshyns ironical photo She Finally Called!, and, of course, Oleh Nychs My Village and On the Way Home. Needless to say, this years new nomination The World through Childrens Eyes left none of the locals indifferent.

The mobile photo gallery continues its tour around Vinnytsia oblast. Its next stop is Olhopil, a town not far from Chechelnyk.

Seeking information on Ukrainian composer M. Lubarsky
From: Maria Lisowsky <pianostudio88@sbcglobal.net>

I need information about a Ukrainian composer, M. Lubarsky (could this possibly be a pseudonym?), who lived in the 19th century, possibly into the 20th, and composed pieces specifically for students. In addition, I need to know if his music is in the public domain, protected by any kind of copyright, international, or otherwise, and any biographical information (when he lived, where born, lived and worked, died, etc.). I have exhausted all my leads and have not had any success. If you have any information, please contact me at pianostudio88@sbcglobal.net.

Maria Lisowsky

Ukraines major electronic music festival keeps rolling until Aug. 22 TOP


Kazantip 2009 keeps rolling until Aug. 22
6 August | Alexandra Matoshko, Kyiv Post Guide Editor



Ukraines major electronic music festival, Kazantip, is on again. Having opened on July 25, it will keep on rolling until Aug. 22. So you still have plenty of time to catch up on some real summer raving.

The festival got its name from Kazantip cape in Shchelkino village, where the first Windsurfing RFA Cup took place in 1993. The first official Kazantip festival took place at the site of an unfinished abandoned nuclear power plant in Crimea in 1995 and was attended by roughly a thousand guests.

Since then the festival was moving from one place in Crimea to another, gathering more and more fans. There were several attempts by the government to close the festival for promoting drug culture and the like, but they all failed. Since 2001, Kazantip has been permanently stationed in Popovka village (30 kilometers from Yevpatoria, and 112 km from Simferopol).

The festival grounds were symbolically proclaimed to be Republic Z a state within a state with its own rules and freedoms. Its unique spirit of 24-hour partying on the sandy beach of the Black Sea attracts clubbers from all over the world. The number of guests has reached 100,000 in recent years.

When it comes to dancing until dawn, you can choose a number of dance floors, each with its own deejay lineup: Euro dance floor, Water dance floor, Kiss fm dance floor, Atrium dance floor and Inside dance floor. Among the numerous deejays daily performing at the fest, there are plenty of Ukrainians, as well as guests from Russia, Europe and the United States: Hallucinogen, Prometheus, Future Engineers, and Dan Tait from Great Britain, Boris the Blade (New York), Hardy Hard, Dirt Crew and Vincent Vega from Germany, resident of Pacha club in Ibiza Matt Caselli, Kiko (France) and Dusty Kid (Italy) among others.

The festival will be officially closed on Aug. 21 with a set from Dutch superstar Armin Van Buuren. Van Buuren was called worlds best DJ by the prestigious DJ Top 100 poll and holds many other titles and awards, such as Best Album for record Shivers and Best Compilation for a State of Trance in 2006. The latter is also the name of his top popular trance music radio show, now broadcasting to over 26 million listeners a week.

До 350-чя Конотопської битви TOP

У  видавництві журналу „Бористен”  опрацьований   до  друку рукопис наукового та  художньо – публіцистичного збірника « До 350-чя Конотопської битви» . До згаданої  книги   увійдуть   кращі   оповідання, новели, реферати, уривки з дипломних  та дисертаційних робіт, науково - публіцистичні статті та твори інших жанрів, котрі в тій чи іншій формі розподівають про звитяжну перемогу українського війська під проводом гетьмана Івана Виговського над російськими загарбниками  під містечком Конотоп на Сумщині.

В спадок від «імперії зла», як назвав свого часу американський президент Рональд Рейген Радянський Союз, Україні залишалась не лише спотворена економіка, бездуховність, національний нігілізм значної частини населення, а й брехлива, злочинно заідеологізована, далека від науки історія.  Ми повинні дивитися на нашу минувшину «українськими очима» . Перемога    українських  козаків над російськими поневолювачами  під Конотопом якраз і потребує сьогодні такого не упередженого,  фахового вивчення та узагальнення її значення в історії нашого народу. Є  відповідний Указ Президента України Віктора Ющенка  від 10-го березня 2008 року «Про відзначення 350-чя перемоги військ під проводом гетьмана Івана Виговського у Конотопський битві». Все свідоме українство, національна інтелігенція повинні підтримати у цій справі  президента для піднесення патріотичного виховання наших співгромадян.

Збірник  планується видати із кольоровими вклейками - ілюстраціями, значним за обсягом та в сучасному поліграфічному виконанні, поважним тиражем.  Редакція  оголошує збірку добровільних датків  на видання. Імена усіх жертводавців будуть згадані вдячним словом в  збірнику “ До 350- чя Конотопської битви ”, вони отримають меценатський примірник книги . Ваші пожертви  з відповідною позначкою ласкаво просимо надсилати до Фундації Багряного:

Bahriany Foundation, INC.
811 S Roosevelt Ave.,
Arlington Hts, IL. 60005-2749

 Заздалегідь вдячні за Вашу увагу та допомогу!

Фідель Сухоніс,
 м. Січеслав              письменник, редактор щомісячника „Бористен”

Українка перемогла на міжнародному конкурсі пісні TOP

Сівачка Джамала від України перемогла у конкурсі “Нова хвиля 2009” у Латвії, розділивши перше місце з Сандрі Сондоро з Індонезії.

Друге місце посів італієць Антонелло Кароцца, а третє - росіянин Марк Юсім.

Киянка Джамала, які 25 років, народилася у Киргизії.

Вона вчилася оперного вокалу у Національній музичній академії імені Чайковського у Києві. Каже, що їй подобаються різноманітні музичні жанри.

Цього року в конкурсі Нова хвиля брали участь виконавці з Білорусі, Грузії, Індонезії, Італії, Китаю, Польщі, Казахстану, Росії,України, Фінляндії,Франції та Латвії.

Ukrainian Canadian Congress letterhead

Ukrainian World Congress letterhead


Браво! Чудовий концерт фольклорного ансамблю зі Саскатуна Павличенко TOP
Танцюрист ансамблю, Діана Мережко, хореограф Сергій Королюк  
6 серпня  2009 року  в театрі  Meadowvale Theatre ( Mississauga)  відбувся концерт самобутнього талановитого колективу українського танцю  ПАВЛИЧЕНКО  з міста Саскатун.

Цей концерт був завершальним в рамках тури по містах США та східної Канади.

Коли поєднується краса та сила-  маємо Українські танці! Коли поєднані талант, молодість, бажання досконалості ,відданість- це “ Павличенко” фольклорний ансамбль   зі Саскатуна, яким керує талановитий та самобутній хореограф Сергій Королюк. Ансамбль разом з відомим скрипалем-віртуозом Василем Попадюком представили нову програму із романтичною назвою Ностальгія”.  У репертуарі  ансамблю представлені танці різних регіонів України- Закарпаття., Буковини, Волині,  Полісся, Центральної України. Діапазон доволі широкий- від серйозних., історико-патріотичних мотивів - до народних танців та сучасних форм.

Скрипаль Василь Попадюк  

Мені пощастило бути на цьому концерті. Молоді й красиві танцюристи у вишуканих строях вражали  високою майстерністю, пластичністю та шаленою енергетикою.  Композиції , поєднані  з фантастичною грою Василевої скрипки,викликали приємні спогади з того закутка нашої душі, який ми називаємо “ ностальгією”.

Перше відділеня концерту відкрив величний танець під музичний супровід оркестру  ансамблю Павла Вірського. Яскрава хореографія  та витончена вправність усіх танцюристів заслужили  оплески присутніх. А потім кожен танець- Калина”,”  Іванко”, “ Бойовий гопак”, “Гуляночка, а також чудові мелодії та особиста енергетика Василя Попадюка  захопили всіх присутніх ,незалежно від віку та  музичних уподобань.

Заключна  танцювальна композиція  “Канадський калейдоскоп”  була такою оригінальною та мальовничою.,що зірвала бурю аплодисментів. Талановитий керівник та хореограф цього ансамблю Сергій Королюк у цій композиції продемонстрував  багатокультурність Канади, колоритні танці народів, які проживають в цій демократичній країні.

Кожен  присутній на цьому концерті отримав величезне  задоволення  та відчув гордість за нашу українську культуру, за талановитих українців. Щиро бажаємо великих творчих  успіхів ансамблю “Павличенко”під керівництвом Сергія Королюка   та   віртуозу-скрипалю Василю Попадюку.До речі, концерти Василя Попадюка та його ансамблю PAPA DUKE  відбудуться   в Гамільтоні 29 серпня( субота) та  в Торонто 30 серпня( неділя).Запрошуємо на ці  виступи всіх шанувальників таланту Василя Попадюка..

Діана Мережко

У Польщі закрили українську програму TOP
Польське громадське телебачення TVP прийняло рішення закрити єдину україномовну передачу доступну телеглядачам на території Польщі "Теленовини".

Об’єднання Українців у Польщі повідомив про це голова Інформаційного Агентства TVP Ян Пінські.


Представник громадського телебачення в офіційному документі каже, що україномовна передача коштує забагато - 14000 злотих, тобто 4500 доларів на місяц, а, окрім того, має малу кількість глядачів (145 тисяч громадян Польщі дивиться кожен випуск "Теленовин").

Об’єднання Українців в Польщі протестує проти такого рішення і звертає увагу, що польське громадське телебачення прийняло постанову закрити Теленовини без попередніх переговорів з представниками української громади.

У листі до президента ТVP Пйотра Фарфала Об’єднання Українців у Польщі наголошує, що програма Теленовини відповідає Закону про національні та етнічні меншини прийнятому парламентом у 2005 році.

Також у польському законі про ЗМІ мовиться про ,,врахування потреб національних та етнічних меншин’’ та про ,,трансляції інформаційних програм мовами національних меншин’’.

Крім цього, на думку представників Об’єднання Українців у Польщі, Польське Телебачення ТVP, припинивши Теленовини, порушило Рамкову конвенцію про захист національних меншин та законодавство Європейського Союзу.

Досі польська преса друкувала вже кілька звернень визначних польських інтелектуалів та людей мистецтва з метою усунути Пйотра Фарфала з телебачення - його критикують зокрема за політичне минуле, пов'язане з правими силами.

Під протестами підписувалися такі визначні постаті польського кіно як Анджей Вайда та Агнєшка Голланд.

Польські інтелектуали також підписали листа протесту проти усунення Теленовин, оскільки усвідомлюють як багато польська культура втрачає якщо культура національних меншин не буде присутня в електронних ЗМІ.

Читайте також

Блог Куспися: Україна серед лідерів торгівлі зброєю

Російський політолог: відповідь Ющенка - якісна

В. Коротич: заява Медвєдєва - прорахунок радників

Екологи проти відкриття сезону полювання

Переможниця Юрмали Джамала: Я закохана, але не в чоловіка TOP

[06.08.2009 ] Оксана Климончук


Коли я вийшла з літака, повернула голову, а пілот з вікна показує – «клас»... Хочу виступати на MTV, одержати "Греммі"... Ми завжди себе вважали українцями...

На українській сцені з`явилася нова зірка. На міжнародному конкурсі молодих виконавців популярної музики «Нова хвиля-2009», який проходить у латвійському місті Юрмала, перше місце посіла співачка Джамала з України (відео виступу ). Її голос вразив і журі, і публіку – всі аплодували стоячи.

Джамала відповіла на запитання кореспондента УНІАН.

Джамала, ви сказали, що 50 тисяч євро, які ви одержали як приз на Юрмалі, витратите на особисті цілі. Це на які?

Ну, які у мене можуть бути особисті цілі? Тільки музика. Одягу в мене поки що достатньо, косметики теж, тому моя мета зараз одна – музика.

Поки що в мене немає конкретних планів. Це можуть бути або оранжування, або просто пісні.

Ви стали зіркою, можна сказати, в одну мить. Що ви відчули при цьому?

Було приємно, звичайно. Найголовніший показник моєї популярності було не те, що там, в Юрмалі, до мене підходили, брали автографи, хотіли фотографуватися разом зі мною і що доводилося їх відганяти, а те, коли я вийшла з літака, повернула голову, і, бачу, пілот з вікна махає мені рукою, показує – «клас».

Так, для мене показник популярності – коли всі впізнають – від прибиральниць до пілотів.

Ви після Юрмали ще не були вдома в Криму?

Ні, ще не бачилася з своїми рідними, але я їх постійно чую, відчуваю. Ми весь час з мамою і татом на телефонному зв`язку. Дуже по ним сумую, вони теж. Але батьки розуміють, що інакше бути не може.

Розкажіть про свою сім`ю...

А що про неї розповідати?! Вона найпрекрасніша на світі.

Чому ви вибрали пісню «Верше, мій верше»?

Це, можна сказати, з маминої подачі, тому що вона їй дуже подобається.

До нас якось потрапив диск Квітки Цісик, я її раз прослухала і постійно ходила, наспівувала цю пісню, а мама була в захваті від неї.

І коли став вибір хіта країни (умова конкурсу «Нова хвиля»), ми перебрали дуже багато інформації, дуже багато пісень, «Океану Ельзи» зокрема. Але краще за цю пісню не було нічого.

Ви цікавитеся політичним життям України?

Ні, абсолютно. Якось не виходить навіть думати про це, тому що в мене зовсім інший спосіб життя.

Які у вас хобі?

Хобі – музика. Це і професія, і решта частини мого часу. Тобто весь мій вільний час займає вивчення або якихось музичних текстів, або нот.

Також займаюся йогою, але це просто зарядка, а не хобі.

Чи не хочете більше співати українською мовою?

Хочу, хочу співати різними мовами. Я навіть сама написала пісню українською, але це не зовсім те, що я хотіла б сьогодні співати. Я дуже критично підходжу до музики, тому поки що свої пісні співати не буду.

Розкажіть про своє особисте життя. Який чоловік вашої мрії?

Про особисте життя я б взагалі не хотіла говорити. Можу тільки сказати одне, що зараз я не закохана. Маю на увазі, в чоловіка. От і все.

Вважаю, що особисте життя повинне бути справді особистим. Краще хай всі говорять про мою нову пісню, ніж про мого якогось нового хлопця.

Кажуть, для артиста обов`язково бути закоханим...

Так, стан закоханості повинен бути, але не обов`язково в чоловіка. Коли я

виходила на сцену, я була закохана в глядача, я йому несла цю думку. Можливо, тому і була така реакція на мене.


У вас такий сильний голос... Як ви далі збираєтеся будувати свою кар`єру?

Думаю, що мої плани будуть пов`язані як з Україною, так і із зарубіжжям, але, знову-таки, це тільки плани, нічого конкретного сказати не можу.

Найголовніше, що я зрозуміла – треба просто мріяти, нести з собою думку, що ти хочеш від життя. У мене поки немає конкретної картини, але я знаю, що хочу дуже багато чого. Може, це сміливо прозвучить, але я хочу виступати на MTV, одержати "Греммі".

Співачкою якого жанру ви себе вважаєте?

Я ще не можу визначити свій стиль. Думаю, глядач, слухачі самі його повинні визначити. У моїй музиці дуже багато змішаного, наприклад, джаз, соул. Тому назвати себе якось конкретно я не можу.

Сьогодні сам голос нікому не цікавий, потрібний комплекс, комплекс душі, голосу, очей, зовнішнього вигляду, костюма, рухів.

У вас обидва батьки кримські татари?

Ні, мама моя вірменка з сумішшю поляків і українців.

Ким вважаєте себе ви?

Слава богу, в нашій сім`ї ніколи не виникало такого питання. Ми завжди себе вважали українцями. Мій тато не говорить українською, але завжди заохочував нас учити українську в школі. Він постійно прагнув, щоб ми знали мову країни, в якій живемо. Моя сестра виступала навіть на форумах з української літератури.

Розмовляла Оксана Климончук

Letter of the President of Ukraine Victor Yushchenko to the President of Russia Dmitry Medvedev TOP


Respected Dmitry Anatolyevych,

I have perused your letter of 6 August 2009. Straightforwardly speaking, I am very disappointed with its unfriendly nature.
Video of President Medvedev's statement on his blog:
Text of President Medvedev's statement:


I agree that there are serious problems in the relations between our countries, but your absolute denial of Russia's responsibility for them surprises me.

Our state has never betrayed the principles of friendship and partnership fixed in the Agreement of 1997, was doing its best to ensure fruitful and mutually beneficial development of bilateral relations. Moreover, in accordance with the above mentioned agreement our countries were to build up relations with each other based on principles of mutual respect and sovereign equality.

Yet, I would like to set aside the emotions and proceed to the objective analysis of the state of bilateral relations.

Ukraine's position on last year's events in Georgia is well known and coincides with positions of almost all other countries of the world. Its core is indisputable respect towards sovereignty, territorial integrity and inviolability of borders of Georgia or any other sovereign state.

The accusations of supplies of weapons to Georgia are groundless. It's a shame that despite numerous clear and comprehensible explanations of the legality of its activity at arms market from the Ukrainian side, the Russian side continues the consecutive campaign aimed at shaping image of Ukraine as a state that does not obey international regulations and regimes in the sphere of military technical cooperation. In this regard I would like to remind that Georgia has never been and is still not a subject to any international sanctions or embargo on supplies of arms, military equipment and dual use goods imposed by either the UN Security Council, OSCE, European Union or other international organizations. Moreover, the proposition to impose such restrictions within the framework of the OSCE, made by Russia after the Russian-Georgian conflict, found no support.

Response by Y. Tymoshenko: "As prime minister, I have done and will do everything possible to deepen mutually advantageous co-operation between Russia and Ukraine, especially in the economic sphere," she said in a statement. But Tymoshenko stressed she would not allow Moscow to interfere in Ukrainian politics: "Ukraine will independently, with no external influence, define its foreign and domestic policy."

In a response by 'opposition leader' Viktor Yanukovych [http://www.partyofregions.
] posted on his party’s web site he said normal relations between the current administration in Ukraine and Russia were impossible. “The first thing we will do upon taking power will be to revive normal, neighborly, equal and mutually beneficial relations with our strategic partner, Russia.”


Ukraine's NATO integration course may not be subject to Russia's political criticism either. It forces us to again repeat the common truth that the right to choose international means of ensuring one's national security, including the participation in military-political alliances, is an integral part of national sovereignty of any state and Russia has to respect that. I would like to remind you that the Law of Ukraine "On foundations of national security of Ukraine" approved by the Verkhovna Rada of Ukraine in 2003 with support from leadership of current opposition provides for integration of Ukraine with NATO up to full-fledged membership. The President of Ukraine follows that.

Also would like to once again emphasize that the desire of our country to gain membership in NATO is in no way aimed against Russia and that final decision on accession of Ukraine to NATO will be made only after a national referendum.

I would like to point out separately that Article 17 of the Constitution of Ukraine prohibits deployment of foreign states' military bases at the Ukrainian territory. Yet, our state keeps up to its international treaty obligations on the temporary deployment of Russian Black Sea Fleet in Ukraine until May 28, 2017 and fully complies with provisions of the relevant basic agreements of 1997. On the other hand I am forced to admit serious problems in compliance of the Russian side with the basic agreements regarding use of land, real estate, radio frequencies, navigation equipment, etc. Throughout the period of deployment of the Black Sea Fleet of Russia in Ukraine its command has been rudely and systematically violating the bilateral agreements and legislation of Ukraine and the Ukrainian side has been constantly informing the Russian side about that.

Ukraine consistently supports the development of pragmatic economic relations with Russia, especially in energy field. Ukraine has started a program of modernization of its gas transport system to bring it to the highest international standards and is ready to invite the potential of European countries and of other parties to the process. Our country has many times proved in practice its reliability as a partner in the transportation of energy resources: gas, oil and nuclear energy fuel. Ukraine was one of the few countries in the world, which in June this year welcomed the initiative of the Russian Federation to start a multilateral dialogue on improving international legal framework in energy security that in our opinion should be based upon the Energy Charter and other relevant documents.

Your letter also repeats regular and well-known accusations aimed at depriving Ukraine of its view of its own history, our own national interests, foreign policy priorities. I am convinced that such questions as history, along with native language, culture, and family ethics are fundamental principles for development of the state and identification of the Ukrainian nation.

See below Analysis of Medvedev's open letter to President Yushchenko by Kupchynsky - Video


By raising the question of recognition of the Holodomor in Ukraine of 1932-1933 at the international scene the Ukrainian people also pays tribute to millions of Russians, Belarusians, Kazakhs and representatives of other nationalities, who died of starvation in the Volga region, Northern Caucasus, Kazakhstan and other parts of former USSR. It is known that during the "Light the candle" campaign dedicated to the 75th anniversary of the Holodomor in Ukraine burning candles in hundreds of cities worldwide, including in Russia, proved multi-ethnic solidarity with Ukraine in recognition of the fact.

In no way I can agree with the allegation about ousting of Russian language from public life in Ukraine. Elementary impartial evaluations of the language situation in Ukraine and Russia show completely opposite facts. It is in the Russian Federation, where members of Ukrainian minority have virtually no ability to realize the right to fulfill their national and cultural needs. The well-known findings of international organizations prove that.

Responding to concerns about alleged intervention of the Ukrainian government in the affairs of Orthodox Church, I would like to note the following. The Ukrainian leadership respects canons and traditions of churches and religious organizations. Church in Ukraine is separated from the state; each citizen has the right to profess any religion. However, no one may prohibit the citizens to freely express their position on any issues, including those religious.

Regarding the visit of the Patriarch of Moscow and All Russia Cyril to Ukraine it is worth mentioning that he expressed words of gratitude to the leadership of our nation for the high level of organization of his stay in Ukraine. And of course, the Russian Orthodox Church Prior did not make any negative or critical remarks similar to those contained in your letter and discrediting the very spirit of the visit. Generally speaking, we consider the connections between the visit of Patriarch Cyril and bilateral political relations to be wiredrawn and irrelative.

Speaking about the forced decision of the Ukrainian side regarding the two diplomatic representatives of Russia, it should be emphasized that before making such a step we have three times officially argued to the Russian side about the wrongful actions of the abovementioned senior diplomats. The Ukrainian party has provided sufficient evidence of their activities in Ukraine, which harmed national interests of Ukraine. On the other hand, the responsive actions of the Russian side against the Ukrainian diplomat were totally unjustified and baseless. I hope that in the future our two countries will manage to avoid recurrence of such unfortunate situations, which cast shadow over bilateral relations.

When quizzed on his reaction to Yushchenko's reply - during a press conference - Medvedev claimed he has nothing to add to the original message dismissing any expectations of reaching an understanding with the present Official Kyiv. http://www2. pravda.com. ua/news/2009/ 8/14/99875. htm


Summarizing the listed, I would like to express my conviction that solving current problems in Ukrainian-Russian bilateral relations requires intensive work. Therefore the decision to postpone the arrival of the new Russian Ambassador to Ukraine will certainly not contribute to constructive development of our relations.

Ukraine remains a supporter of broad cooperation with the Russian Federation based upon mutual respect and equality, by means of maintaining constructive dialogue, including that at the highest level. At least three times last year I have proved my willingness to engage in dialogue at the negotiating table in my letters to you. Today this call still applies. Unfortunately, in response to that I only received invitations to take part in the race for the prize of the President of Russia or other multilateral arrangements. I hope that this time your response will be constructive.

I believe in good future of Ukrainian-Russian relations, which are based on the deep tradition of friendship and neighborliness between the peoples of our two countries that are stronger than the interests of certain political circles and not influenced by situational conditions of political moment.

Viktor Yushchenko

Analysis of Medvedev's open letter to President Yushchenko by Kupchynsky - Video TOP

August 13, 2009

Comments are open on the video, so it would be an excellent idea to leave one.


Video of President Medvedev's statement on his blog:
Text of President Medvedev's statement:


See above: Letter of the President of Ukraine Victor Yushchenko to the President of Russia Dmitry Medvedev





Читайте нижче:
Відповідь українських козаків московському «пучеглазому» султану



The diaspora needs to wake up to the threat of a Yanukovych victory in the 2010 presidential elections TOP

Dr.Taras Kuzio
Senior Fellow, Chair of Ukrainian Studies, University of Toronto, Adjunct Research Professor, Carleton University, Editor, Ukraine Analyst

The Ukrainian-Canadian and Ukrainian-American diasporas have yet to appreciate that the upcoming 17 January 2010 presidential elections will be a replay of the 2004 elections. Five years ago Viktor Yushchenko faced Viktor Yanukovych in the dirtiest and bitterest election in Ukraine’s history. In six months Yulia Tymoshenko will face the same Yanukovych in what will become another battle of wills between two different world views, European and Eurasian.

Повідомляємо вас, як великого помаранчевого демократа, що за спробу взяти інтерв"ю у Прем"єр-міністра України ведуча програми "Аудиєнція" Надія Базів звільнена з роботи. Хай живе свобода слова!

-- Василь Базів


As with all Ukrainian presidential elections, there will be many other presidential candidates but this should not distract us from the fact that the main contest – as in 2004 – will be between the two main candidates. This time round that has to be Tymoshenko and Yanukovych.

Viktor Yushchenko has 3% support and cannot expect to win a large number of votes because Ukrainians do not believe he has fulfilled his election promises. Bandits never went to jail – they instead received state medals and high ranking state positions.

Anatoliy Hrytsenko’s ratings have remained static at 1-2%.

Arseniy Yatseniuk after being removed as parliamentary speaker last November rapidly gained popularity because of public disillusionment with quarrelling Ukrainian politicians. More importantly, Yatseniuk gained popularity from free air time on Ukraine’s most popular television channel Inter, courtesy of gas intermediary RosUkrEnergo co-owner Dmytro Firtash and first deputy Security Service chairman Valeriy Khoroshkovsky. Yatseniuk’s campaign has increasingly become pro-Russian in its orientation, especially following its take-over by Russian political consultants in June 2009. Kyiv Mohyla Academy Professor Rostyslav Pawlenko, who headed a group of Ukrainian consultants in the Yatseniuk campaign, was removed that month.

Yatseniuk’s election campaign will be undermined by Yushchenko as he will take away votes, thereby automatically ensuring Tymoshenko’s entry into the second round. The voters who backed Our Ukraine in the 2006 and 2007 elections are being courted by four candidates – Yushchenko, Grytsenko, Yatseniuk, and extreme right Oleh Tyahnybok.

It is understandable that the Ukrainian-Canadian and Ukrainian-American diaspora’s are disillusioned over politics and politicians in Ukraine. That is also true with Ukrainians themselves who are also quite disillusioned.

Nevertheless, disillusionment and soul searching in the Ukrainian-Canadian and Ukrainian-American diaspora’s needs to take a second place to the reality of ten threats that a Yanukovych election victory represents:

  1. Little Russia: Yanukovych has no Ukrainian ethno-cultural awareness and sees Ukraine as firmly ensconced in the Russian sphere of influence. Yanukovych, Dmytro Tabachnyk and other Party of Regions leaders have strongly condemned the alleged “nationalist” bias in Ukrainian history and would seek to change the manner in which Ukrainian history would be taught. The Party of Regions, together with the Communist Party, voted against legislation on the Ukrainian famine. There would be no possibility of the official recognition of the Ukrainian Insurgent Army under a Yanukovych presidency.
  2. Russian as a second state language: this programme was included in the Party of Regions programme for the 2006 and 2007 parliamentary elections.
  3. Oligarchs: a Yanukovych election victory would mean the take-over of Ukraine by the Donetsk criminal mafia. Donetsk oligarch Renat Akhmetov has a $31 billion wealth, according to Korrespondent magazine, making him the wealthiest person in Eurasia and Europe.
  4. Russian Orthodox Church: Increase the spiritual occupation of Ukraine by the Moscow Patriarch. Yanukovych accompanied Patriarch Kyryl everywhere in Ukraine during his August 2009 visit.
  5. Crimea: increase the range of powers given to the Crimean autonomous republic that could increase support for separatists. The Party of Regions initiated the successful Crimean vote in September 2008 to recognize South Ossetia and Abkhazia as independent states.
  6. Black Sea Fleet: the Party of Regions has always supported Russia’s plans to seek an indefinite extension of the basing agreement for the Russian Black Sea Fleet beyond 2017.
  7. Single Economic Space: Yanukovych told the 2008 congress of the Unified Russia Party led by Vladimir Putin that he would support Ukraine’s membership of the CIS Single Economic Space. The Single Economic Space of the CIS was signed by President Leonid Kuchma and Prime Minister Yanukovych in 2003.
  8. NATO: Prime Minister Yanukovych told NATO in September 2008 that Ukraine did not need a Membership Action Plan (MAP). A MAP is considered the preparatory stage for eventual membership of NATO.
  9. European Union (EU): the Party of Regions has never expressed any interest in implementing the Copenhagen Criteria required to join the EU. The Party of Regions is the only large party in the Ukrainian parliament which has never expressed an interest in affiliation with a Political Group in the European Parliament. Fatherland, Our Ukraine and the Socialist Party are members of the European People’s Party and the Socialist International respectively.
  10. World Congress of Ukrainians: the Party of Regions has never expressed any interest in contact to, and cooperation with, the World Congress of Ukrainians. Since 2002, during the last four elections the Party of Regions and Yanukovych have revived Soviet-era attacks against “nationalism” in Western Ukraine and the Ukrainian diaspora.

Overriding all other considerations should be our determination to not permit the election of Yanukovych in the January 2010 presidential elections that will be primarily a contest between Tymoshenko and Yanukovych. Of the candidates who have emerged from the former “orange” camp, only Tymoshenko has the ability, charisma, determination and experience to defeat Yanukovych.

Ukraine has nearly 3,000 Russian-language schools, but Russia doesn't have even a single Ukrainian-language one TOP

Vienna, August 17, 2009

Paul Goble

For Ukrainians, 'Ukraine is Ukraine;' for Russians, 'Russia is Russia Plus Ukraine'.


Despite Moscow's frequent charges and complaints, Kyiv pays for the operation of nearly 3,000 Russian-language schools as well as other Russian-language institutions in Ukraine, a level of support especially striking  given that Russia does not pay for the operation of even one Ukrainian-language school on its territory.

And that absence of Russian support for Ukrainian-language schools not only violates the Russian constitution but also makes it harder for Ukrainian officials to justify continuing their backing of
Russian-language schools while providing evidence for those Ukrainians who argue that Russia doesn't respect Ukrainians and that Kyiv should pursue a more independent course.

Indeed, on his Ekho Moskvy radio talk show Friday night, Sergey Parkhomenko argued that the Russian attitudes this absence reflects, is an important reason for antipathy toward Moscow among Russia's neighbors and hence Russia's increasing isolation in the former
Soviet space (www.echo.msk.ru/programs/sut/612419-echo.phtml).

According to the most recent national censuses in the two countries - and Parkhomenko notes that these enumerations are neither recent nor completely reliable - there are 8.3 million ethnic Russians
in Ukraine, and 2.9 million ethnic Ukrainians in Russia. Of the latter, 1.8 million told Russian census workers that Ukrainian was their native language.

That provides the basis, he suggests, for comparing Ukrainian support of Russian-language schools with the absence of Russian support for Ukrainian-language schools. According to a recent survey, there are 983 Russian-language pre-schools in Ukraine with 164,000 children enrolled; in Russia, there are no Ukrainian-language pre-schools.

In Ukraine, there are 1199 general education schools with Russian as the language of instruction, with 779,500 pupils.  In Russia, there are no Ukrainian-language schools and hence no pupils in them. At
the same time, there are another 1755 schools in Ukraine in which Russian is a language of instruction alongside Ukrainian; in Russia, there is not one such school.

Another measure of the difference concerns the number of people studying one of these languages in the two countries: In Ukraine, 1.3 million children are studying Russian; but in Russia, only 205 are studying Ukrainian.  According to Parkhomenko, that number is so low that it must involve students at a school attached to the Ukrainian embassy.

And yet a third of the comparative figures he offers shows that Ukraine currently publishes 1.5 million Russian-language textbooks and 125,000 Russian-Ukrainian dictionaries each year, whereas the
Russian Federation government is not paying for the publication of a single copy of a Ukrainian-language book for students in that country.

What this points to, the Ekho Moskvy host says, is the existence of "two state policies. There is the state policy in Ukraine of financing the Russian language. And there is ... [ellipsis in the original]. Fine,
there are problems. It would be possible for there to be more [Russian-language schools in Ukraine]. Certainly, earlier, there were more, and now there are fewer."

But Parkhomenko notes, "the state policy of Russia is ... clear, direct, precise, thought-out, systematic, and consistent. It is that there is no Ukrainian language and no Ukrainian culture on the territory of Russia," despite Ukrainians being the third largest nationality in Russia and despite nearly two million of them saying Ukrainian is their native language.

And this policy, he continues, ignores the provisions of the Russian Constitution which says in Paragraph 26 that every Russian citizen has the right to use his native language and to choose it as the language of
instruction as well as of the Russian education law which declares the same thing.

In Soviet times, the slogan, "Fulfill the Provisions of the Constitution!" was the basis for "the entire dissent movement," the Ekho Moskvy broadcaster says.  But "today this slogan has disappeared" from the scene.  And relatively few Russian citizens demand that the provisions of the Constitution or of the laws be realized - or even expect them to be.

Obviously, as Russian callers to Parkhomenko's program insisted and as he admitted, the international status of Russian is very different than that of Ukrainian, and hence many Ukrainian parents may
prefer to have their children study Russian rather than their native language. But the imbalance in the number of schools does not reflect just that.

Instead, it is the product of Russian attitudes, Parkhomenko says, which have helped over the last decade to "destroy the interrelationship of Russia with the countries around it." Russia, he says, "remains alone, entirely alone ... and not because of conspiracies or because someone is pursuing anti-Russian interests." 

And he concludes that this unfortunate situation reflects the even more unfortunate fact that "the Russian leadership treats its responsibilities [to its own citizens] with such sincere contempt," an attitude that the citizens of neighboring countries can see and one that they recognize is directed against their co-ethnics in Russia itself.

Radzikhovsky: Moscow acts as if Ukraine is Russia's internal affair TOP


August 16, 2009

Paul Goble

“Russia and the Russian people need Ukraine for their own SELF-IDENTIFICATION. Russia equals GREAT Russia equals Russia plus Ukraine,” the Moscow analyst suggests. “They are consumed with an unsatisfied feeling of GREAT POWERNESS. Given Russian history, it could not be otherwise.”

But “Ukraine and its people including both ethnic Russians and ‘Russian Ukrainians’ for their SELF-IDENTIFICATION need … only Ukraine.” For them, “Ukraine equals Ukraine. They do not have a Great Power sense of themselves. They are satisfied with the sense of being a ‘middle size power.’”


Underlying the current escalation of tensions between Moscow and Kyiv is a fundamental difference in the way the two nations define themselves, a leading Moscow commentator says. For Ukrainians, “Ukraine is Ukraine,” but for Russians, “Russia is Russia plus Ukraine.”

In his Ekho Moskvy blog, Leonid Radzikhovsky argues that this difference in national self-conceptions is more important than any other factor in explaining why Moscow “again and again” acts as if Ukraine is Russia’s “INTERNAL affair,” something Ukrainians quite naturally view as outside inference in their own (echo.msk.ru/blog/radzihovski/612611-echo/).

Obviously, President Dmitry Medvedev hopes to win support at home by his attacks on Ukraine and Ukrainian officials, the Moscow commentator continues, but that is “SECONDARY” as an explanation for what is going on. The “PRIMARY” factor is “THE DEMAND OF SOCIETY.”

And that demand, Radzikhovsky continues, is not so much about rebuilding the empire or supporting Yanukovich whom, the Moscow writer suggests, “80 percent of the population of the Russian Federation” haven’t heard of, but rather about the feeling among most Russians that “WITHOUT UKRAINE, RUSSIA IS INCOMPLETE!”

To feel itself whole, he says, “Russian society doesn’t need alien Central Asia. And it doesn’t need the alien Baltic. And it does not need the unloved Transcaucasus” – although the North Caucasus, Radzikhovsky continues, is “an anything but simple” matter. “But [Russian society] NEEDS Ukraine! Even more than it does Belarus.”

Given their interwoven history as Slavs, given Russia’s self-definition of its history as beginning with Kievan Rus’, and given their religion, Russians are inclined to see Ukraine and Ukrainians as part of themselves, failing to acknowledge to anyone including themselves that Ukrainians do not see the Russians in the same way.

Because Ukraine means so much more for Russians than Moscow means for Ukrainians, he continues, Russians feel that their love is “unrequited,” and consequently, their feelings have shifted toward “a cruel jealousy” in which Russians are demanding something that the Ukrainians are not in a position to give.

“Note,” Radzikhovsky continues, “Russia is not able to formulate its REAL pretensions toward Ukraine … The transit of gas, NATO, the Black Sea fleet, and the terror famine are just details. With whom are there no such details?” But Russia’s obsession with them is because it cannot say in full voice “’Love me!’”

And because this cannot be said openly, there is all the continuing blather about “’fraternal peoples’ or even about ‘a DIVIDED people.’” What makes this so disturbing is that it is not just a question of Kremlin PR. This is how millions, even TENS OF MILLIONS of people in Russia feel.”

But the situation in the Ukraine is very different. Despite frequent Russian suggestions that Ukraine will fall into pieces, that has not happened. And while “the Russian and Russian- speaking population of Ukraine does not want to join NATO, [those same people] do not want to join RUSSIA either.” Instead, they like others in Ukraine WANT TO JOIN EUROPE.”

“Many Ukrainians do business in Russia, and all want to travel there without visas, but with this, the ‘list of their desires’ is exhausted.” They do not want more from Russia, but Russia very much wants more from them, Radzikhovsky says.

“Russia and the Russian people need Ukraine for their own SELF-IDENTIFICATION. Russia equals GREAT Russia equals Russia plus Ukraine,” the Moscow analyst suggests. “They are consumed with an unsatisfied feeling of GREAT POWERNESS. Given Russian history, it could not be otherwise.”

But “Ukraine and its people including both ethnic Russians and ‘Russian Ukrainians’ for their SELF-IDENTIFICATION need … only Ukraine.” For them, “Ukraine equals Ukraine. They do not have a Great Power sense of themselves. They are satisfied with the sense of being a ‘middle size power.’”

As a result, the Ukrainians will ‘NEVER UNIFY WITH ANYONE ELSE into a single whole.” (Joining the EU is an entirely different thing, Radzikhovsky says.) “Russia in general understands this. But it cannot accept it,” and consequently, Moscow will continue to talk about a “divided” nation when Russia should be talking about two.

Radzikhovsky says that talk of that kind could have “AN ENORMOUSLY POSITIVE MEANING” if it were directed to dealing with “the various forms of separatism ‘INSIDE RUSSIA’” because then it would promote a sense of the “SOLIDITY OF THE NATION” and the “VALUE OF EACH INDIVIDUAL.”

But if such discussions among Russians remain focused on Ukraine, not only will the Russians further alienate the Ukrainians, Radzikhovsky suggests, but they will fail to address the very problems within their own borders that a more adequate understanding of themselves and of Ukrainians would permit.


Russian Military Weakness Could Delay Conflict with Ukraine TOP


August 13, 2009

Pavel Felgenhauer

Russian President Dmitry Medvedev has publicly attacked his Ukrainian counterpart Victor Yushchenko and called his administration's policies deliberately anti-Russian. In an open letter and in a video posting on his official Kremlin blog, Medvedev accused Ukraine of supporting "barbaric attacks" by the pro-Western regime of President Mikheil Saakashvili during the Russian invasion of Georgia in August of last year. Medvedev alleged that "civilians and Russian peacekeepers were killed by Ukrainian weapons," while Kyiv is continuing to supply the Georgian military with more arms and "shares responsibility for the crimes committed." Medvedev accused the Ukrainian leadership of conspiring with the E.U. on natural gas trade issues against Russian interests, blocking the activities of its Black Sea Fleet in Crimea, suppressing the use of the Russian language and the Ukrainian Orthodox Church element that is subordinate to Moscow. Medvedev castigated Ukraine for aspiring to join NATO, "falsifying history" by emphasizing the crimes of totalitarian communist rule, and promoting nationalist leaders that collaborated with the Nazis as well as disrupting economic ties (www.kremlin.ru, August 11).

Medvedev expressed his disgust with Ukraine in a highly aggressive tone, implying that the Kremlin is fed up in dealing with Kyiv. Tension between Russia and Ukraine, according to Medvedev, is very high. A number of recent tit-for-tat diplomatic expulsions were described as outrageous. After listing the negative Ukrainian actions, Medvedev announced that Moscow will not send the newly appointed Ambassador Mikhail Zurabov to Kyiv until Ukrainian policies change, in effect downgrading diplomatic relations. Medvedev emphasized that the Kremlin's disgust is not against "brotherly Ukrainian people," but Yushchenko and his government. Commentators in Moscow believe that the Kremlin will refuse to have any dealings with Kyiv until there is regime change and Yushchenko is ousted. The Russian policy in dealing with Yushchenko seems to be in essence the same as with Saakashvili. The hope apparently is that the coming Ukrainian presidential election on January 17, 2010 will oust Yushchenko and a pro-Moscow administration will be elected (Kommersant, August 12).


After Medvedev's anti-Yushchenko broadside, the leader of the Eurasia Movement (a Kremlin-connected nationalist think tank) Alexander Dugin told reporters, "The downgrading of diplomatic relations has created a pre-war situation," and that, "Russia is preparing to cease to recognize Ukrainian territorial integrity, as it did with Georgia. An armed conflict may soon begin in Crimea and Eastern Ukraine that will result in these territories becoming a Russian protectorate." According to Dugin, "war has been declared not against Ukraine, but America," that is attacking Russian influence within the post-Soviet space. Yushchenko is not important, stated Dugin, "a sick blister" while the real foe is the United States (RIA Novi Region, August 11).


Medvedev in effect acknowledged that the invasion of Georgia was illegal. Under present legislation, Russia did not have the legal right to invade Georgia, since its territorial integrity was not under threat and it did not have any defense treaties with South Ossetia or Abkhazia. The upper house of parliament did not decide to send troops into battle within Georgia, as the constitution demands (Kommersant, August 11).


The legislation that may legalize a possible future invasion of Crimea "to defend Russian soldiers and citizens" could be passed soon and Medvedev's rhetoric sounds warlike, but the Russian military at present is clearly not ready to take on an offensive "liberation" campaign deep within Ukraine.... Now a new bitter gas war with Kyiv is on the horizon, which might once more cut supplies to Europe. ...

Complete article: http://www.jamestown.org/single/?no_cache=1&tx_ttnews[tt_news]

Arseniy Yatseniuk as the Counter-Revolutionary Candidate TOP

Taras Kuzio

Arseniy Yatseniuk was elected to parliament in 2007 in the top five of Our Ukraine-Peoples Self Defense (NUNS). Yatseniuk is building his presidential election program in total negation of the NUNS program upon which he was elected to parliament in 2007. Yatseniuk is the counter-revolutionary candidate in the elections and therefore the third in a list of counter-revolutionaries following Oleksandr Moroz (July 2006) and Anatoliy Kinakh (March 2007).

Five Counter-Revolutionary Steps

Orange Revolution: Speaking on Inter’s “Svoboda” program a few months ago Yatseniuk said that he was “proud” to not have stood on the Maidan in 2004 and that he was then a member of Viktor Yanukovych’s team. Indeed, no photographs exist of Yatseniuk on the Maidan or in the Orange Revolution.

Parliamentary speaker Volodymyr Lytvyn and pro-Kuchma parliamentary deputy Viktor Pinchuk, both also members of Yanukovych’s team, walked among the orange revolutionaries, and another even closer ally of Yanukovych -  Nikolai Azarov -  tried to sneak on to the Maidan stage with Petro Poroshenko’s assistance. Yatseniuk was obviously either too busy or uninterested in the Orange Revolution - Europe’s biggest mass protest since World War II – to follow in Lytvyn, Pinchuk’s and Azarov’s footsteps.

Parliamentary Immunity: NUNS-2007 election program included a major emphasis on removing parliamentary immunity and introducing equality for all under the law. Yatseniuk changed his mind a year after entering parliament telling Ukryaina Moloda (1 March 2008) that he was one of the strongest opponents of the slogan. By 2009 Yatseniuk was again a strong supporter of lifting parliamentary immunity.

UPA: Yatseniuk has repeatedly stated his opposition to recognizing OUN-UPA at the state level as national liberation fighters. In February in Lviv, Yatseniuk In лютому in Lviv Yatseniuk said that it would not be the right time to pass a law on this question and in Volyn he said if elected President he would not support the UPA issue because it is not the right time. Interviewed in Komsomolskaya Pravda  (31 July-6 August) he says that he wants to remove from internal politics all “of the myths”, including UPA.

Recognition of UPA was one of the main components of NUNS-2007 election program in which Yatseniuk was elected to power. Why did he agree to be in NUNS top five candidates if he disagreed with recognizing UPA and most of the remainder of  its program?

On 19 May parliament failed to adopt in its first reading a new law on Prime Minister Tymoshenko’s initiative  “On eternal recognition of the memory of those who died in military or political repression”, a major step to parliament recognizing the UPA. 221 voted for the draft law, including nearly all of the Tymoshenko bloc and most of NUNS. The draft law was not supported by the Communist Party, Party of Regions and the Volodymyr Lytvyn bloc. If five NUNs deputies had voted the law would have been adopted. One of the five who did not vote was Yatseniuk who was absent from parliament.

The draft law would have regulated  the question of recognizing the memory of those defined as victims of political  repression, the famine, deportation and participation in the national liberal struggle in Ukraine and abroad. It would have additionally recognized the legal and organizational basis of this activity as to how the memory would be kept alive, and the status of those repressed.

Energy: Yatseniuk has repeatedly stated his support for an energy consortium and privatization of the Ukrainian gas transportation system. He said, “I would be very pleased if Ukrainian representatives were in the Board of Directors of Gazprom in exchange for shares in kraine’s gas transportation system” («Економічна правда», 19 January). Ukrayina Moloda (22 May) commented that “Yatseniuk proposes to Russians a concrete chunk of Ukraine’s gas pipelines in exchange for some abstract gas well in the Urals!”.

Yatseniuk told Komsomoslaya Pravda v Ukrainy (31 July-8 August) that “I was and continue to be a strong supporter of a (gas) consortium”. Ukraine, he believes, should be a partner in all segments of the energy market from its mining to its sale that includes Ukraine possessing gas resources in Russia and access to Russian pipes.

If Yatseniuk really believes that Putin will grant Ukraine access to its energy resources after Moscow has ejected Western companies then he is naïve, to say the least. The only trustworthy partner Ukraine can have in the energy field is the European Union.

In 2006 when RosUkrEnergo (RUE) was included in the gas contract Yatseniuk  was appointed first deputy head of the presidential secretariat in which he remained for the following year. During this period of time, RUE corrupted both the Party of Regions – which the gas lobby took over – and the presidential secretariat. Dmytro Firtash received a state medal from the President in January.

Why was Yatseniuk so quiet about RUE’s corruption of Ukrainian politics? Why has he never been an ardent opponent of corrupt gas intermediaries?

NATO: Yatseniuk is the only politician who has said he wishes to withdraw his signature from the January 2008 letter to NATO (signed together with Yushchenko and Tymoshenko). “The letter exists. A reply does not”, he told Komsomolskaya Pravda (31 July-6 August). In the April 2008 NATO summit in Bucharest, NATO stated that Ukraine and Georgia would become future members, the first occasion where NATO had made such a statement before countries had entered the Membership Action Plan process.

Yatseniuk sees NATO another one of the “myths” that needs to be removed from Ukrainian politics. Yatseniuk asks in Komsomolskaya Pravda (31 July-6 August) if anybody had heard NATO inviting Ukraine into the organization? The NATO General Secretary and NATO members leaders have said on many occasions that Ukraine can become a member, a position that differentiates NATO from the European Union which has never said Ukraine will become a member.

Yatseniuk repeats his comment that membership of NATO “is at this time not an issue”. It is up to Ukrainian leaders to make the issue of NATO membership “an issue”, not NATO. If – as Yatseniuk believes – the responsibility for pushing Ukraine forward towards NATO membership lies in Brussels then Ukraine will never join NATO. In both cases – NATO and the European Union – the main responsibility for undertaking the preparation of the country to join these two important organizations lies with Kyiv.

Yatseniuk repeats phrases on NATO that could be taken out of Leonid Kuchma’s or Yanukovych’s rhetoric. In his Komsomolskaya Pravda (31 July-6 August) interview,  Yatseniuk says that he is a “realist” and that membership of NATO is impossible because nobody is inviting us into the organization. “I repeat - nobody is inviting us in there”.

Yatseniuk’s passive platform will never take Ukraine into NATO. NATO has always had – unlike the European Union – an open door policy towards potential new members but the first steps have to be taken by Kyiv. It is clear that if he was elected President, Yatseniuk would never take these necessary steps to take Ukraine into NATO, instead following Kuchma in always pinning the blame on Brussels for “not inviting us”. Both Kuchma and Yatseniuk show their inferiority complexes when bleating that “nobody is inviting us”.

Indeed, it is truly remarkable how similar are Yatseniuk’s views on NATO to those of Kuchma and Yanukovych.

NUNS-2007 and Yatseniuk-2010

Over the course of only two years Yatseniuk has moved away from the ideology of NUNS where he was elected in its top five to being an opponent of key aspects of NUNs program. If Yatseniuk no longer agrees with the NUNs-2007 election program he should resign his parliamentary seat. If he remains in parliament then he is little different to Taras Chornovil and Inna Bohuslovska, except that they remained in parliament but at least resigned from the Party of Regions.

Yastseniuk’s multi-vectorism is a cause for concern as it shows not only a deep seated opportunism and cynicism but also the threat of radical shifts in his program if he were elected President. Is the lack of consistency in Yatsenuk’s program a reflection of his frequent changes of positions?

If Yatseniuk was to be elected in February 2010 how do we know what his program would be in 2012 or 2014?

Yatseniuk has no ties to the Orange Revolution. The only candidates in January 2010 elections who have a connection to the dramatic revolutionary events of five years ago are Yushchenko, Tymoshenko and Anatoliy Grytsenko. Yatseniuk tells Korrespondent (31 July) that he is different to Yushchenko, Tymoshenko and Yanukovych, an argument that is certainly more convincing when referring to his differences with the first two orange candidates.

A second round in February 2010 that includes Yanukovych and Yatseniuk would signal that  Ukraine was faced with a victory by one of the two counter-revolutionaries

Helping Ukraine Choose Its Own Destiny TOP

August 19, 2009

Volodymyr Khandogiy


On Aug. 24, Ukraine celebrates its Day of Independence. Eighteen years ago, the Parliament of Ukraine adopted the historic Declaration of Independence, which later received support from more than 90 per cent of Ukrainians at the people's referendum held on Dec. 1, 1991.

Today, when recalling this prominent moment in Ukraine's history, no one doubts it had a major impact on democratic development on the European continent. The declaration of Ukraine's independence marked a victory for democracy, freedom of expression and the right of the people to choose their own destiny, against possible restoration of totalitarian regimes and ideology.

Embassy, Canada’s foreign policy newsweekly published the article by Volodymyr Khandogiy, acting minister for foreign affairs of Ukraine dealing with the Ukrainian-Canadian relations on the eve of the 18th anniversary of Ukraine's Independence Day.


The contemporary history of Ukraine shows our commitment to sharing and protecting the common values and responsibilities of the European family. Our country is actively promoting the development of a market economy, application of the rule of law, and maintenance of peace and security in the Euro-Atlantic space. Ukraine has chosen its future once and forever: full-scale membership in the European Union and NATO. Many steps remain to be taken to achieve these ambitious goals, but the progress and accomplishments to date confirm the rightness and irreversibility of our chosen path.

In April 2008, the heads of state and government of NATO member countries at the Bucharest Summit clearly declared that Ukraine will become a member of the alliance. This was again confirmed at the NATO Summit held this year in Strasbourg and Kehl. Recent approval by Ukrainian President Viktor Yushchenko of the first Annual National Program for Ukraine's NATO membership became a new important step in the implementation of our Euro-Atlantic aspirations.

Ukraine is the only NATO partner country that continues to participate in all NATO-led operations. We are continuing to support the ISAF in Afghanistan, KFOR in Kosovo, the NATO Training Mission in Iraq, as well as Operation Active Endeavour in the Mediterranean. Ukraine is willing to extend security co-operation with the alliance in new areas, and we are considering our involvement in the alliance's cyber defence activities and the fight against piracy.

Ukraine highly appreciates the civil aspects of co-operation between Ukraine and NATO. While striving to attain NATO membership criteria, our priority is to continue making significant contributions to the Euro-Atlantic security.

Integration into the European Union has been among Ukraine's main foreign policy objectives since its independence. This course has become a true national idea, which unites all leading political forces of Ukraine.

These days, we are witnessing a number of historical achievements in Ukraine-EU relations. Since early 2007, Ukraine has been negotiating an agreement with the European Union. This document should become an important step towards full-fledged membership. The Association Agreement, which can be concluded before the end of 2009, will provide for the creation of a free trade area between Ukraine and the EU. In conformity with last year's accession to the World Trade Organization, the free trade area will facilitate further integration of the Ukrainian economy into the European market, as well as into the world economy. Fruitful political dialogue with the EU is complemented with active development of bilateral trade. Last year, its volume exceeded $60 billion and made up 32 per cent of Ukraine's foreign trade, which ranks the EU at the top among the trading partners of Ukraine.

Ukraine is one of the biggest countries in Europe, with a sound industrial base, rich farmlands, a highly-trained labour force and an advanced education system. Until recently, Ukraine belonged to a group of countries with the highest economic growth indicators. Unprecedented challenges in the world economy emerged last year, hitting Ukraine hard as well.

Notwithstanding the effect of the global economic crisis, which caused a reduction of Ukraine's GDP, our economy, particularly metallurgical and chemical sectors, is gradually rebounding. We hope that the world economic system will successfully pass this test and come out of it even stronger and better equipped to deal with new challenges.

There are ample opportunities for investment in Ukraine. Among the most profitable fields are the high-tech sector, air and space industries, mechanical engineering, light industry, and agriculture (Ukraine has almost 30 per cent of the world's black soil). Currently, Ukraine is getting ready to host the 2012 European Football Championship—Euro 2012. Preparations for this exceptional event entail implementation of numerous projects such as building new roads, stadiums, hotels and other elements of infrastructure, which creates unique opportunities for a large-scale investment.

Speaking about the 18th anniversary of Ukraine's independence, one cannot but mention that Canada was the first Western country to recognize it on Dec. 2, 1991—the day after the historic referendum. Since then, Canada has been providing a great deal of support to Ukraine in building democracy, developing state institutions and strengthening the market economy, particularly through technical assistance. Relations between our countries are rightfully referred to in bilateral documents as a Special Partnership. The state visit of President Yushchenko to Canada in May 2008 and the state visit of the governor general of Canada, Michaëlle Jean, to Ukraine in April 2009 helps one grasp the dynamics of our political dialogue.

Our countries are linked not only by shared values and interests, but also by close historic, cultural and family ties. Four waves of immigration created a community of more than 1.2 million Canadians of Ukrainian origin. They contributed greatly to the development of a strong and prosperous Canada while cherishing and preserving their Ukrainian heritage. Today they continue to play a prominent role in Canadian society, making a strong input in co-operation between our countries.

Over the past five years, our bilateral trade has been steadily growing. It doubled last year and continued to increase in the first half of this year. We are also witnessing active development of co-operation in cultural, humanitarian, energy and many other spheres.

A number of impressive bilateral projects were initiated recently.

In June 2009, we signed a memorandum of co-operation between Odessa Sea Trade Port (Ukraine) and the Port of Halifax (Canada). It is aimed at expanding opportunities for importers and exporters in both countries through using Halifax's capacities as a gateway port for Canada and North America as well as of the Port of Odessa as a gateway port for Ukraine and Eastern Europe.

Last fall we signed a memorandum of understanding between Atomic Energy of Canada Ltd. and the Ukrainian Company Energoatom, which creates a framework for bilateral co-operation in the sphere of nuclear energy. That includes the introduction of CANDU technology in Ukraine and lays the foundation for joint scientific and research projects.

In July 2009, the Ministry of Fuel and Energy of Ukraine signed a memorandum of understanding with the Canadian company SNC-Lavalin International Inc. on the development of joint energy projects in Ukraine.

We are also closely working on several projects in the aerospace sphere. These and many other bilateral programs demonstrate real potential of co-operation between Ukraine and Canada.

Since gaining independence in 1991, Ukraine has gone through a lot of changes. Most significant was completion of our transition from being a part of the totalitarian Soviet empire to an independent democratic state with a market economy. And we are happy that along this challenging way we were accompanied by our true friends, with Canada standing out among them.

Today, Ukraine is looking forward to the ever closer co-operation with our Canadian partners, including in the NATO framework as its prospective member, to the benefit of our states and peoples.


Yushchenko announces presidential candidacy on a nationalist platform TOP

July 23, 2009—Volume 6, Issue 141
Eurasia Daily Monitor -- Volume 6, Issue 141

Ukraine Tightens the Screw in Sevastopol

President Viktor Yushchenko announced his bid for a second term on July 18 defying pundits who believed his low popularity of 2-3 percent would deter him (www.president.gov.ua, July 18). Yushchenko used the highest peak in Ukraine - Hoverla in the Carpathians - to declare his bid for re-election, following a tradition set on Hoverla in 2002 (when he launched the Our Ukraine political party) and 2004 (when he announced his presidential candidacy).

Yushchenko's election speech included little concerning everyday realities facing Ukrainians such as the global financial crisis, but it was instead full of references to Ukrainian national identity, the re-writing of history, historical memory, language and the nation. The speech - as reflected in actual presidential policies in the Crimea - points to Yushchenko following Leonid Kravchuk in 1994 in campaigning for re-election on a nationalistic platform.

Yushchenko had targeted the Black Sea Fleet during the August 2008 Russian-Georgian war, passing two decrees that sought to restrict its ability to move in and out of Sevastopol without Ukrainian authorization. The Black Sea Fleet, which sent vessels and marines to the August 2008 war, refused to abide by these decrees, while the Ukrainian president did not seek to enforce them in the face of Russian objections.

Typically, the decrees therefore remained on paper reinforcing the Yulia Tymoshenko government's view that it was pointless issuing them, since it would not have risked a direct confrontation over the Black Sea Fleet. Most Ukrainian politicians have always sought to grudgingly accept its presence, through a temporary twenty year provision in the Ukrainian constitution that bans foreign bases, and hope that Russia will abide by the treaty and withdraw in 2017.

This approach to Sevastopol and the fleet only served to embolden Russia to act with impunity and ignore the 1997 basing agreement and Ukrainian legislation, whether through illegally occupying buildings, such as lighthouses, or transporting missiles through Crimean towns without Ukrainian authorization. In addition, Russia - particularly Moscow Mayor Yuriy Luzhkov - invested large financial sums into Sevastopol while Kyiv ignored the challenge of raising Ukraine's profile in the port by financing socio-economic and educational institutions (Ukrayinsky Tyzhden, June 12). Sevastopol has a large shopping mall named "Moscow" and branches of the Moscow State University provided by the mayor of Moscow.

Yushchenko has ordered law enforcement agencies to investigate Russian activities in Sevastopol (www.pravda.com.ua, July 5). Yushchenko believes that they are "directed not only against the state, but against us all, against our families, and our children. These are those projects that bring instability and squabbles" (www.pravda.com.ua, July 5).

Yushchenko has also lobbied for the idea of removing Sevastopol's Soviet era special status which combined with Kyiv, gives it an all-republican status. His aim is to integrate Sevastopol with the Crimea. In Yushchenko's criticism of Russian projects he in effect called for the Ukrainianization of Sevastopol by tying it closer to Ukraine geographically and through promoting Ukrainian national identity and military traditions. Luzhkov denied Yushchenko's charges that its Sevastopol education and economic projects were "unfriendly" and a "provocation against Ukraine," counter claiming that the Ukrainian authorities have invested little themselves (www.pravda.com.ua, July 6).

Moreover, Yushchenko has also tightened the screws on Sevastopol in other ways. On July 8 a Russian military convoy of three trucks transporting SS-N-2 short and SS-N-9 medium range missiles without permits through Sevastopol was intercepted by Ukrainian Interior Ministry (MVS) Special Forces. The missiles were en route to a technical repair base 30 kilometers outside the port that is used by the fleet.

SS-N-9 missiles, capable of carrying nuclear warheads, were used as conventional weapons during the fleet's intervention in the 2008 Russian-Georgian war. The Russian foreign ministry protested at the Ukrainian intervention claiming that transporting missiles was permitted by the 1997 agreement. "Our sailors were not conducting any new type of action," the statement said (www.pravda.com.ua, July 21). On July 21 another Russian convoy was halted by MVS traffic police that was transporting "Malakhit" missiles without a permit or the required fire engine escort, while three more trucks carrying missiles were stopped on July 23.

Earlier this year Ukraine protested over plans to add a submarine to the Black Sea Fleet, claiming it cannot be enlarged without Ukraine's consent. A separate addendum would have to be agreed to the 1997 basing agreement in order to permit the fleet's expansion. Russia continues to distribute passports to Crimean's thereby infringing Ukrainian legislation, which does not permit dual citizenship. The practice, used extensively in South Ossetia, permitted Russia to claim that it was intervening to protect "Russian citizens" from "Georgian aggression" and could thereby provide a similar pretext for a future Russian intervention in Sevastopol, in the event of a Ukrainian crackdown on separatists.
Another widely used infringement is the violation of Ukrainian immigration laws by the fleet's personnel. Last month it protested against Ukraine's new policy of checking the documentation of Russian naval personnel, claiming it was an "unfriendly move directed against Russian-Ukrainian relations" (www.pravda.com.ua, June 8). The Ukrainian interior ministry, which oversees the issuing of passports and immigration controls, estimated that 10 percent of illegal immigrants in Sevastopol were Russian sailors.

The Black Sea Fleet has positively responded to one Ukrainian demand and requested permission (for the first time in 18 years) to hold its annual parade. A spokesman from the Ukrainian embassy in Moscow said that, "this step will strengthen the practice of providing full respect by the Russian side towards Ukrainian sovereignty, its legislation and the bilateral agreement that regulates the basing of the Russian Black Sea Fleet on Ukrainian territory" (www.pravda.com.ua, July 14).

Equally, Russia is likely to negatively respond to the majority of Ukrainian demands. Although Russia is conducting an ideological campaign against Ukraine (EDM, June 12) and is openly provocative, Yushchenko's nationalist election platform is likely to maintain tense relations with Russia, while deepening Western European suspicions of him as a Russophobe.

Consequently, this might reduce Ukraine's prospects to pursue closer European integration. Yushchenko's nationalistic campaign for a second term repeats that of Kravchuk's desperate attempt for re-election in the 1994 pre-term presidential elections. However, Yushchenko's nationalist platform, reminiscent of Kravchuk's, is likely to fail while also undermining the young pretender Arseniy Yatseniuk's campaign - by splitting the Our Ukraine vote between two candidates.

--Taras Kuzio  


Ukraine-U.S. Relations: New Prospects in the Wake of Biden's Visit TOP


July 28, 2009

Vladimir Socor

U.S. Vice-President
Joe Biden

U.S. Vice-President Joe Biden held out prospects for a revitalized and expanded relationship with Ukraine during his July 20-22 visit to Kyiv (and Georgia on the next leg). A prompt follow-up to President Barack Obama's July 6-7 Moscow visit, the vice-president's trip was designed to demonstrate U.S. intentions to revert to strategic engagement in Europe's East.

Biden's two public speeches in Ukraine offered strong reassurances that Washington would not sacrifice Ukraine's (or any other countries') interests while seeking Moscow's support for U.S. interests in other theaters. Biden ruled out such "trade-offs." The United States shall not "recognize" any spheres of influence; its "resetting" of relations with Russia will not involve concessions at the expense of Ukraine - or of U.S. relations with Ukraine and other countries neighboring Russia; no country [i.e., Russia] is entitled to interfering with other countries' policies, relationships, and choice of alliances; the United States is committed to supporting an independent and democratic Ukraine as an "integral part of Europe" as well as Ukraine's Euro-Atlantic integration "if you choose that" (Joe Biden speech at Ukraine House and news conference in Kyiv, White House press releases, July 21, 22).

Biden's message lost some of its credibility when on July 21, Jaap de Hoop Scheffer, the Secretary-General of NATO, stated that neither Ukraine nor Georgia are ready to join NATO and that this is unlikely to change soon, citing the complicated political situation in the two states (www.mosnews.com, July 21). Prior to Biden's visit, the Ukrainian ambassador to the U.S. Oleh Samshur told Ukrayinska Pravda that Yushchenko would ask Biden for the U.S. to provide legally binding assurances that Washington would protect Ukrainian independence. Such assurances are unlikely to be offered anytime in the near future, if ever. Samshur most likely had in mind legalizing the 1994 Budapest agreement between Moscow, London and Washington to guarantee Ukrainian independence (www.pravda.com.ua, July 18). The text of the agreement stated in part: "The United States of America, the Russian Federation, and the United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland, reaffirm their commitment to Ukraine, in accordance with the principles of the CSCE Final Act, to respect the Independence and Sovereignty and the existing borders of Ukraine." -- Roman Kupchinsky http://www.jamestown.org/


The practical value of such reassurances will partly depend on developing an active U.S. policy toward Ukraine and its European orientation and, on the other hand, developing Ukraine's institutional capacity to partner with the United States strategically for such a policy. On the American side, Biden's message conveyed a willingness to overcome the "Ukraine-fatigue" that had afflicted U.S. and (even more so) European policies toward a dysfunctional post-Orange Ukraine. The U.S. vice-president visited a country that does not have ministers of foreign affairs, defense, finance, and transport -and since 2005 it has experienced a crisis in its political and legal institutions.

With Ukraine scheduled to hold a presidential election in January 2010, Biden's Kyiv agenda included talks in Kyiv with presidential hopefuls Viktor Yanukovych and Arseniy Yatseniuk (leaders of the Party of Regions and Front for Change, respectively) in addition to his meetings with the weakened President Viktor Yushchenko, Prime Minister and presidential hopeful Yulia Tymoshenko, and Parliamentary Chairman Volodymyr Lytvyn (potential compromise figure) (Interfax-Ukraine, UNIAN, July 21 - 23).

Biden's visit laid some of the groundwork for re-launching U.S.-Ukrainian strategic partnership relations under the Obama administration and pending Ukraine's presidential election. The agenda's salient issues will include activating the U.S.-Ukraine Strategic Partnership Commission. Biden and Yushchenko agreed that the commission will hold its inaugural meeting in the fall in Washington. The commission is meant to operationalize the U.S.-Ukraine Charter of Strategic Partnership, signed by the outgoing Bush administration in December 2008.

The commission's inaugural meeting will probably be largely symbolic. Due to elections and transitions in both countries one after the other, the charter's activation will probably be delayed into mid-2010 (assuming a willing Ukrainian president and government after the January 2010 elections there). Meanwhile, the inaugural meeting's agenda in the fall will include the issues of Ukraine's security in the region, energy policy, and the rule of law in the country.

Re-launched partnership with Ukraine will also aim at improving Ukraine's energy security. Biden discussed with Tymoshenko and Yushchenko the implementation of recently signed agreements on nuclear energy with the Westinghouse and Holtec companies. The agreements aim to provide nuclear fuel for Ukrainian nuclear power plants and launch nuclear fuel production in Ukraine, so as to reduce the country's now-total dependence on Russian nuclear fuel. Regarding natural gas transit, the United States does not plan to participate in financing the upgrade of Ukraine's pipeline system. Washington expects the European Union and international lending institutions to address this task, in conjunction with Ukrainian actions to introduce transparency, efficiency, and realistic internal prices in the energy sector. In his public speeches in Kyiv, Biden urged such actions in outspoken terms, also linking the issue of energy security with that of national security for Ukraine. This coming fall will see the first fully-fledged meeting of the U.S.-Ukraine working group on energy security.

Finally, there must be adequate financing for anti-crisis programs. The International Monetary Fund (IMF) has disbursed the first two tranches of a $16.4 billion anti-crisis package that the United States supported. Disbursement of the remainder, however, is conditional on a decision by the Ukrainian government to raise internal prices for natural gas prices for domestic consumers through at least partial elimination of state subsidies. More realistic prices could also save Naftohaz Ukrainy from the constant threat of bankruptcy and possible takeover of its pipelines by Gazprom. A price hike by Yulia Tymoshenko's government ahead of the January 2010 presidential election could, however, predetermine Tymoshenko's defeat and the victory of her rival Viktor Yanukovych. Meanwhile, the Tymoshenko government agreed during Biden's visit to settle the claims of the U.S. Overseas Private Investment Corporation (OPIC) in the country. This move will enable OPIC to resume its activities in providing risk-protection for U.S. small and medium-sized entrepreneurs investing in Ukraine (Interfax-Ukraine, UNIAN, July 21 - 23).


U.S.-Ukraine "Tough Love:" the Feeling is Mutual TOP

July 29, 2009

Vladimir Socor

U.S. Vice-President Joe Biden's visit to Ukraine (EDM, July 28)
underscored the shift from enthusiastic support of Euro-Atlantic
integration goals to conditional support, depending on Ukraine's own
performance. Dubbed "tough love," this revision in U.S. policy was long
in the making, but had not received official high-level expression until
now. A "tough-love" U.S. policy had begun to emerge in response to the
post-Orange revolution crisis in Ukraine's institutions and governance.
However, the policy change was not officially conceptualized or
articulated, nor clearly visible to the public. The Bush
administration's loss of focus on Europe's East delayed this
reformulation of policy; and its sudden, enthusiastic but short-lived
burst of support for Ukraine's NATO candidacy obscured the actual U.S.
shift toward a "tough-love" policy.

Thus, the Obama administration is formalizing and articulating a policy
change that was already developing under its predecessors. As expressed
by the Bush administration's senior State Department official handling
Ukraine, David Kramer, the United States can help the country to the
extent that Ukraine helps itself (David Kramer, "Biden's Critical Trip
to Ukraine and Georgia," GMF Policy Brief, July 17), which indeed became
Biden's message in Kyiv.

The tough-love feeling, however, turned out to be mutual. Excepting the
weakened President Viktor Yushchenko, Ukrainian leaders and parties made
clear during Biden's visit that they do not expect unilateral U.S.
favors; and also that Russia is a factor to be taken into account in
Ukraine, particularly in an election year.

Biden spoke with extraordinary frankness about the dysfunctional aspects
in Ukraine's political and economic systems in both of his public
appearances in Kyiv. Portraying its political leaders as less mature
than their own people, he wondered "why communication among leaders has
broken down [and] political posturing prevents progress." He told the
political establishment in nearly-admonitory terms that Ukraine needs
accountability in governance, "an independent court system as a check on
the corruption that fuels cynicism and limits growth." He chastised
energy waste in Ukraine, called for phasing out energy subsidies to
consumers, and openly invoked the "strings attached" to any U.S. or IMF
lending to Ukraine, and reminded his audiences that "friendship requires
honesty." Based on shared goals, however, "the United States and Ukraine
will work together in the months and years ahead to strengthen the
strategic partnership" (Vice-President Joseph Biden, speech at Ukraine
House and news conference in Kyiv, White House press releases, July 21,

Both sides were careful to de-emphasize NATO during Biden's visit. Biden
alluded to it obliquely as "Euro-Atlantic integration" (upholding any
country's right to opt for it) and made only one direct reference to
NATO: "The United States also supports Ukraine's deepening ties to NATO
and to the European Union. But again, we recognize that they are your
decisions, not ours, whether you choose the E.U. and NATO....How far and
how fast to proceed is, again, a uniquely Ukrainian choice, not ours."

Among the top politicians, Yushchenko alone spoke out for Ukrainian
membership in NATO during Biden's visit, describing this as the only
real protection against a Russian sphere of influence (Interfax-Ukraine,
UNIAN, July 22). Prime Minister Yulia Tymoshenko avoided the subject
altogether. Party of Regions leader Viktor Yanukovych alluded to NATO
negatively by saying that "between war and peace, I have chosen peace."
While the other presidential aspirant, Front for Change leader Arseniy
Yatseniuk, calling for a "new agenda" in Ukraine-U.S. relations,
announced that he discussed economics, not NATO with Biden
(Interfax-Ukraine, UNIAN, July 21, 22).

Support for closer relations with NATO has become an internal political
liability in Ukraine. Among the potential candidates in the January 2010
presidential election, Yushchenko -with a popularity rating in the low
single-digits- no longer has anything to lose; Tymoshenko has everything
at stake; Yanukovych and his party are on record against a NATO
membership track; and Yatseniuk has been removed from the parliament's
chair, in part for having co-signed last year with Yushchenko and
Tymoshenko the application letter for a Ukrainian Membership Action Plan
(MAP) with NATO.

Shortly before Biden's visit, the United States and more than a dozen
NATO member countries had to cancel the U.S.-led Sea Breeze-2009
exercise in Ukraine. The Verkhovna Rada declined to grant the necessary
authorization for the participating troops' entry to Ukrainian territory
(EDM, June 23). Awaiting the presidential election, and with a defense
ministry lacking a minister and other top officials, there seems to be
no movement on Ukraine's Annual National Plan, the substitute for MAP.
Any real progress in Ukraine-NATO relations will be contingent on the
presidential election's outcome. Unlike the previous election in 2004,
Russia and the United States do not seem to support any particular
candidates in the upcoming election.

BYuT politician critical of TV channel INTER for mouthing Moscow Kirill's message TOP

What is significant in this development, is that aTymoshenko insider [Tomenko] is finding it distasteful to have been exposed to the respectable Ukrainian TV Channel INTER's approving line on the visiting Russian
churchman Kirill's meddling in state related matters.

Moreover Tomenko further elaborates that dealing with the national-religious selfdetermination issues rightfully belongs to the entire Ukrainian nation and not to some outside politicians or hierarchs: 

Томенко [a BYuT member] зауважив, що ті ідеї, які прозвучали у виступах Кирила, особливо в Донецьку, не можна вважати "ціннісно коректними по відношенню до України".

Він пояснив це тим, що базові речі, які стосуються державницького, національного та релігійного самовизначення відносяться до права українського народу, а не до позиції політиків чи ієрархів. >


Miron Kryzhan-Iwskiy

Russia-Ukraine Diplomatic War TOP

July 31, 2009

Taras Kuzio

Tension in the Crimea is at its highest since Ukraine faced the separatist challenge in the mid-1990's. Externally, Russia has launched a widespread ideological campaign against Ukraine (and Georgia) that has made the former the third most disliked country in Russia. This tension in the Crimea is largely ignored by the E.U., NATO and the U.S. - though it is an increasing priority in Kyiv.


The Ukrainian foreign ministry responded to Admiral Vysotskiy by saying that "we would like to stress that on the question of the term for the basing of the Black Sea Fleet of the Russian Federation there are no different viewpoints; there is simply a state (derzhavna) position declared on different levels." Documents on the termination of the basing agreement in 2017 are in preparation, the spokesman said, as the constitution forbids any alternative scenario (www.mfa.gov.ua, July 27). Tension surrounding the fleet remains high. The Ukrainian interior ministry, acting on intelligence provided by military intelligence and the security service, recently halted the transportation of fleet missiles on three occasions (since they lacked permits), as they were transported through the streets of Sevastopol. On two of these occasions the transportation did not include the required fire engine in case of an accident in a heavily populated area.

According to the 1997 agreement, the fleet is obliged to request from the Ukrainian defense ministry a permit for transportation of any kind outside the Sevastopol base. If no permit is received, then the transportation infringes Ukrainian legislation, an adviser to Ukraine's foreign ministry stated (Ukrayinska Pravda, July 24).

The National Security and Defense Council (NRBO) issued a statement on July 24 on the issue of transportation by the fleet. The NRBO stated that infringements had reached a "systematic character" that "continues to ignore what is laid out in the bilateral agreement, international law and in Ukrainian legislation. The result is that the inhabitants of Sevastopol and Ukraine's national security have been placed under serious threat." The statement continued, "It would appear that this is purposefully undertaken to demonstrate disrespect to (Ukraine's) national sovereignty..."

Admiral Vysotskiy admitted that this had broken the 1997 agreement and promised an investigation. Whether the investigation will lead to any change in the fleet's posture in Sevastopol is doubtful. During Leonid Kuchma's presidency from 1997-2004 the Ukrainian authorities turned a blind eye to the fleet's repeated flouting of the 1997 basing agreement.

The "rocket-diplomatic war," as Ukrayinska Pravda (July 24) described it, is a new phenomenon, as the current Ukrainian leadership has opted to force the fleet to adhere to every aspect of the 1997 agreement. One factor influencing President Yushchenko to adopt this policy is the shock in Kyiv over the use of fleet to attack Georgia in August 2008. Ukraine had not expected that its territory would be used to launch any aggression against an ally. The missiles illegally transported through Sevastopol were the same type used against the Georgian navy during the Russian aggression against Georgia.

On the eve of the fleet's annual parade attempts to hold a rehearsal were also blocked by the Ukrainian interior ministry due to the lack of permits for 22 Russian armoured personnel carriers to trundle through Sevastopol. One Russian diplomatic source described this as another "provocation" (Ukrayinska Pravda, July 23).

Tension in the Crimea is at its highest since Ukraine faced the separatist challenge in the mid-1990's. Externally, Russia has launched a widespread ideological campaign against Ukraine (and Georgia) that has made the former the third most disliked country in Russia. This tension in the Crimea is largely ignored by the E.U., NATO and the U.S. - though it is an increasing priority in Kyiv.


Values and post-Soviet realities TOP

Mykola Siruk
21 July 2009

Ex-Minister of Foreign Affairs Volodymyr Ohryzko is now the first deputy of the secretary of Ukraines National Security and Defense Council. In this position he is responsible for the countrys national security. Talking to him, it becomes evident that he keeps abreast of both domestic and foreign policy developments.

[ ... ]

Ohryzko did not shy away from issuing a protest to Russias former ambassador to Ukraine Viktor Chernomyrdin over unfriendly and utterly undiplomatic evaluations, commentaries, and statements on Ukraine and its leadership. As is known, this protest cost him his ministerial seat. On March 3, 2009, the Verkhovna Rada dismissed Ohryzko with the votes of the entire Party of Regions faction, the Communist Party of Ukraine, and 49 BYuT MPs.

In an interview to The Day Ohryzko assesses the current stage of Ukraines integration into the Euro-Atlantic structures and the role of Ukraines elite in bringing the country closer to NATO, the worlds only system of collective security. In his opinion, Ukraine needs to talk and talk again about morals and values.

Mr. Ohryzko, do you believe that before the 2004 NATO summit in Istanbul Ukraine was closer to the Alliance and more prepared to receive MAP than now, in view of the fact that the stances of Sarkozy and Merkel were voiced later?

[ ... ]

I am convinced that today we have to discuss whether we meet certain criteria rather than whether accession to NATO is desirable or not. To the rhetorical question Do we meet these basic criteria now? I must admit, unfortunately, that we dont in any aspect.

Let us take the issue of military reform. True, we have made greater advances here and can speak about significant proximity [to NATO standards]. However, if the Ukrainian army continues to be finances as it is now, we may have to give up this advanced aspect as hopeless. If we continue to reform the political or judicial system as we are doing it now, it will take us many years to meet the criteria.

[ ... ]

True, the president, who stands for Ukraines accession to NATO, does not have leverage with the government, and it is not known what kind of government we will have in six months.

Let me emphasize again: it is the question of morals and values. If they are in place, the political elite is moving in the right direction. If they are lacking or if certain party, clan, or personal interests predominate, we will have the results we have now.

[ ... ]

The true elite has more information and knows more than the ordinary citizen; it should inform the public and society on the best course of action, the course of development that will bring the optimum result in perspective. In contrast to this our false elite is now showing only the things it hashelplessness, shortsightedness, and cynicism.

In doing so they say they rely on the opinion of the populace.

What citizens need from the elite is truth, honest prognosis of future development, and resolute, effective actions. If the elite sees its function merely in winning someones favor, thus staying in power, this is not an elite. This is then a shame for the state and its people.

So how do we convince the Ukrainian nation of the benefits of joining NATO in order to make it exert pressure on the elite and the leading parties?

[ ... ]

So civil society and real support from the state will yield normal results. Moreover, we need to speak about values. If we want to tell the truth to our citizens, we must speak about how human rights are secured in, say, Germany, how the political system functions in France, for example, and what social rights and guarantees the citizens of Belgium or Holland have. This is what NATO is. On top of this, we have, naturally, to think about our own security and defend our independence. This is what is on the agenda when we speak about NATO.

You mentioned values. Did Barack Obamas visit to Moscow confirm that the U.S. is determined to be guided by precisely this criterion in its relations with Russia and other countries?

[ ... ]

It is my deep conviction that every country will benefit if Russia and the U.S. speak more calmly and resolve their problems more pragmatically. In this way they will even set a pattern of conduct for our regions. This is absolutely normal. So I believe that in this respect the goal of the visit has been achieved.

In the UkraineU.S. relations there are no problems, or hot potatoes, that urgently demand a visit, here and now. You may have noticed that the American president has been visiting the countries or regions that are the hot spots. Thankfully, we are not among them.

[ ... ]

Now we are moving to the next stage of intensifying this dialog and would like to determine, jointly with the new [U.S.] administration, the optimum forms to implement our previous agreements. We dont need to reload anything. We only need to continue the [policy] line set by President Yushchenko.

Mr. Ohryzko, can you comment on the recent statement made by the expert Josef Braml of the German Council on Foreign Relations in which he said that the U.S. has to pay a price for having good relations with Russia, even if such countries as Ukraine are at stake?

For some reason I am, unfortunately, unaware of the price (in USD) set for certain independent opinions and statements made by certain political scientists. I mean not only here but also in Europe, including Germany. So the situation seems understandable and clear to me.

Let me tell you, however, what is really dangerous about statements of this kind. The danger is that we are essentially being forced to return to the pre-war era when it was normal to negotiate the interests of entire countries and regions without their participation and behind their backs and when the world was divided into spheres of influence and things were being traded.

[ ... ]

Returning to the dialog with the U.S., what does Ukraine expect from Vice President Joe Bidens visit to Kyiv?

[ ... ]

We would like to return to the previous pattern of an intergovernmental commission. We need to think about intensifying several specific lines of this cooperation and new forms of cooperation in the context of the current economic situation in the world.

Second, we definitely need to discuss the entire complex of security issues. Today Ukraine has found itself outside the security zone. It is a sad but real fact that we are not protected in terms of security. That is why these issues and the context of a new treaty on SNF [strategic nuclear forces] are, no doubt, a very important and serious topic for negotiations.

Third, it is about cooperation in the energy sector. This is a key topic for all the world players. If you remember the Charter on Distinct Partnership between Ukraine and the U.S., it clearly says that Ukraine and the U.S. will consult [each other] and facilitate practical cooperation in the UkraineEUU.S. triangle. This is a logical approach to the energy problems.

We view the visit of the U.S. vice president as an extremely important political event per se. At the same time, this is yet another step toward the meeting of our presidents. It will, no doubt, take place. It is an issue of protocol arrangements, and it is not off the agenda. The main thing is that the line in the UkraineU.S. relations we have agreed on will be continued and developed.

Complete article: http://day.kiev.ua/277202/


Kremlin's historical hypocrisy TOP

Valeriy Stepanenko
16 July, 2009

The Russian Ministry of Foreign Affairs accuses official Kyiv of twisting historical facts concerning both nations shared historical past in an effort to push Ukrainians into an artificial, far-fetched confrontation with Russia.

The Russian Federation also tries to counteract the idea of a separate Ukrainian political nation, an idea that is nourished inside Ukraine by positive historical examples of its own. Every independent state has a right to defend its national interests. But Russia is doing so by ignoring, hiding or even falsifying historical facts, restricting access to archives, using the unworthy methods of agitation and propaganda common in periods of totalitarianism.

Russian Federation President Dmitry Medvedev even ordered recently the establishment of a special presidential committee for counteracting attempts to harm Russian interests by way of historical falsification.

[ ... ]

The Kremlin denies that the Holodomor in 1932-1933 was genocide against Ukrainians. An estimated 7 million Ukrainian peasants died from forced starvation. And yet, even now, the archives of that mournful period are sealed in the Russian Federation. The Soviets completely blockaded rural settlements with military troops. The Holodomor was organized by the Kremlin consciously with the aim to break the Ukrainian village, the backbone of the Ukrainian soul.

World War II and OUN-UPA freedom fighters
The peak of Moscows irritation came when President Victor Yushchenko called the leaders of Ukrainian Insurgent Army (UPA) national heroes and, in particular, rewarded its commander-in-chief Roman Shukhevych with the title of Hero of Ukraine.

The members of this military force in Kremlin-controlled mass media are labeled as fascists and Nazi collaborators. They were, however, unlike the U.S.S.R., which in 1939 concluded with fascist Germany the Molotov-Ribbentrop Pact, together with secret protocols about the redistribution of Europe. The UPA never concluded any agreement on collaboration with Hitler. In 1939, after Poland was split between fascist Germany and the Soviet Union, joint Nazi-Soviet parades were held in Brest and Grodno in todays Belarus. By the way, the last Soviet freight train with raw materials for friendly fascist Germany crossed a new border that was determined between the two allied states just shortly before the attack of fascist Germany on the U.S.S.R. on June 22, 1941.

There is also conclusive evidence confirming an exchange of military experience between the Nazis and Stalin. The so-called zagradotriady (entanglement detachments) could be considered the common offspring of Nazis and Soviets. UPA leader Stepan Bandera and his comrades-in-arms, following the principle of an enemy of my enemy is my friend tried to use situational cooperation with Nazi Germany on June 30, 1941, in Lviv, for the independent Ukrainian state. Almost all OUN leaders were arrested shortly after such a proclamation and placed into concentration camps. Official Moscow considers such a short situational cooperation as a sufficient foundation to name the Ukrainian sacrificial patriots fascist servants, saying nothing about the Soviet cooperation with Nazis in 1939-1941.

Battle of Poltava
The foreign policy authorities of the Russian Federation dislike Ukrainian measures to commemorate the 300th anniversary of the Poltava battle. In particular, they are not fond of the intention to open a monument to hetman Ivan Mazepa in Poltava and start a new state award - The Cross of Mazepa. This is seen in Moscow as official Kyivs attempt to pull Ukrainians into an artificial confrontation with Russia.

At the time, Ukrainian hetman Ivan Mazepa fought with his kozaks on the side of Swedens King Karl XII and was defeated by Moscow czar, Peter The Great. He was labeled as a traitor of Ukrainian people. Actually, the Moscow empire used to label in such ways all Ukrainian leaders who struggled against the czarist empire for freedom of their motherland.

In the meantime, Moscow lackeys of Ukrainian origin were almost proclaimed Ukrainian national heroes (lets remember the last Communist Party ruler of Ukraine, Volodymyr Shcherbitsky, whose Russification policy set back usage of the Ukrainian language in all spheres of state and public life during the two last decades of the U.S.S.R.s existence). The tragedy of hetman Ivan Mazepa is also the tragedy of all Ukrainians, a literate people that the czarist empire tried mightily to transform into almost illiterate Little Russians.

Ukrainians will never allow themselves to be forced by a totalitarian empire into glorifying their bloody executioners - Peter The Great, Catherine The Great, Lenin, Stalin. The long-suffering Ukrainian people will write their own truthful history and define their national heroes. It doesnt matter if the former so-called Big Brother likes it or not.

Complete article: http://www.kyivpost.com/opinion/op_ed/45375

Questions surround gas deal brokered by E.U. for Ukraine TOP


James Kanter
August 3, 2009

BRUSSELS - International banks have agreed to lend Ukraine about $1.7 billion to pay its gas bills to Russia and, at the same time, to drastically overhaul the country's murky energy sector, the European Commission said Monday…

The overall amount of loans also falls far short of the $4 billion originally sought by Ukraine. Under the agreement, Ukraine would get up to $300 million this year. Meanwhile, the debt-laden Naftogaz faces a deadline of Friday to make a payment of approximately $600 million to Gazprom, the Russian natural gas giant, for its imports in July.

Jos? Manuel Barroso, the president of the commission, noted that the agreement with international lenders, which was announced late Friday, was based on commitments made by the Ukrainian prime minister, Yulia V. Tymoshenko….

Officials at the commission, the executive body of the E.U., oversaw delicate talks during the past few weeks aimed at resolving the dispute. On top of demanding that Naftogaz raise domestic prices, the lenders also asked Ukraine to take concrete steps to make the way that natural gas was sold and shipped much more transparent.

Under the plan, the European Bank for Reconstruction and Development would give Ukraine up to $300 million loan for its "immediate gas storage requirements."

Naftogaz also could apply to the E.B.R.D. from 2010 for up to $450 million for investments to upgrade Ukraine's natural gas transit system.

The World Bank offered up to $500 million in loans for measures including helping vulnerable Ukrainians pay their heating bills, but only "upon satisfactory completion of all the reform measures," a statement from the lenders said.

The European Investment Bank could offer up to $450 million in long-term loans for updating Ukraine's natural gas transit system. "Our aim is to improve the sustainability, accountability and above all, the transparency of the Ukrainian gas market to the benefit of both Ukraine and of energy security in all of Europe," Thomas Mirow, the E.B.R.D. president, said.

Complete article: http://www.nytimes.com/2009/08/04/business/global/

Президент Ющенко відповів Медведєву. Лист TOP


Лист Президента України Віктора Ющенка Президенту Російської Федерації Дмитру Медведєву

Медведєв пішов на Ющенка боєм. ВІДЕО

Відповідь Медведєву Віра Ульянченко голови ради партії "Наша Україна"

Читайте нижче:
Медведєв: "Воно все почалось від того що Юшченко мені прислав сало"


Шановний Дмитре Анатолійовичу,

Уважно ознайомився з Вашим листом від 6 серпня 2009 року. Буду відвертим, я дуже розчарований його недружнім характером.

Не можу не погодитися з тим, що в стосунках між нашими країнами є серйозні проблеми, проте дивно, коли Ви повністю виключаєте відповідальність за це з боку Росії.

Наша держава ніколи не відходила від принципів дружби і партнерства, зафіксованих у Великому договорі 1997 року, робила максимум можливого для плідного, взаємовигідного розвитку двосторонніх відносин. Більше того, згідно із зазначеним Договором наші країни мають будувати відносини одна з одною, зокрема, на основі принципів взаємної поваги та суверенної рівності.

І все ж хотілося б відійти від емоцій та неупереджено проаналізувати стан двосторонніх відносин.

Позиція України щодо минулорічних подій у Грузії - загальновідома та збігається з позиціями практично всіх країн світу. Вона полягає у виключній повазі до суверенітету, територіальної цілісності і непорушності кордонів грузинської або будь-якої іншої суверенної держави.

Безпідставними є й закиди щодо постачання зброї до Грузії. Прикро, що незважаючи на неодноразові чіткі і зрозумілі роз'яснення української сторони щодо законності її дій на ринку зброї, російська сторона продовжує послідовну кампанію, спрямовану на формування сприйняття України як держави, що не дотримується міжнародних правил та режимів у галузі військово-технічного співробітництва. У зв'язку з цим варто нагадати, що Грузія не була і зараз не є об'єктом жодних міжнародних санкцій чи ембарго Ради Безпеки ООН, ОБСЄ, Європейського Союзу та інших міжнародних організацій на поставки озброєнь, військової техніки чи товарів подвійного використання. Крім того, російські пропозиції запровадити такі обмеження в рамках ОБСЄ, внесені після російсько-грузинського конфлікту, підтримані не були.

Не може бути предметом політичних нарікань з боку Росії і курс України на інтеграцію в НАТО. Це змушує нас знову повторювати прописні істини про те, що право на вибір міжнародних засобів забезпечення національної безпеки, зокрема, участі у військово-політичних союзах, є невід'ємним елементом державного суверенітету будь-якої країни, і Росія має його поважати. Нагадую Вам, що Закон України «Про основи національної безпеки України», який був ухвалений Верховною Радою України у 2003 році, у тому числі і керівництвом нинішньої опозиції, передбачає пряму інтеграцію України до НАТО, аж до прямого членства. Цим керується Президент України.

Також хотів би вкотре наголосити, що прагнення нашої держави до набуття членства в Альянсі жодним чином не спрямоване проти Росії, а остаточне рішення щодо вступу до НАТО прийматиметься лише після проведення всенародного референдуму.

Хочу особливо відзначити, що стаття 17 Конституції України не допускає розташування на території України військових баз іноземних держав. У той же час наша держава залишається вірною своїм міжнародним договірним зобов'язанням щодо тимчасового перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України до 28 травня 2017 року та у повному обсязі виконує положення відповідних базових угод 1997 року. Натомість, мушу констатувати наявність серйозних проблем в імплементації базових угод з боку російської сторони в питаннях землі, нерухомого майна, радіочастот, засобів навігації тощо. Протягом всього періоду базування Чорноморського флоту Росії на території України його командуванням систематично допускалися грубі порушення двосторонніх домовленостей та законодавства України, про що українська сторона постійно інформувала російську сторону.

Україна послідовно виступає за розвиток прагматичних стосунків з Росією в економічній сфері, передусім в енергетиці. Україна розпочала програму модернізації української газотранспортної системи для доведення її рівня до високих міжнародних стандартів і готова залучати до цього процесу потенціал європейських країн та інших учасників. Наша країна неодноразово на практиці підтверджувала свою надійність як партнера у транспортуванні енергоресурсів: газу, нафти та матеріалів для ядерної енергетики. Україна - одна з небагатьох країн світу, яка у червні цього року привітала ініціативу Російської Федерації щодо її готовності розпочати багатосторонній діалог з удосконалення міжнародно-правової бази у сфері енергетичної безпеки, яка, на наше переконання, має базуватися на Енергетичній Хартії та документах, напрацьованих в її рамках.

У Вашому листі також міститься чергове повторення відомих закидів, мета яких - спробувати позбавити Україну свого погляду на власну історію, власні національні інтереси, пріоритети зовнішньої політики. Переконаний, що питання історії поряд із рідною мовою, культурою, родинною етикою є фундаментальними засадами для формування держави та ідентифікації української нації.

Порушуючи на міжнародній арені питання про визнання Голодомору в Україні 1932-1933 років, український народ віддає також данину пам'яті мільйонам росіян, білорусів, казахів та представників інших національностей, що померли від голоду у Поволжі, на Північному Кавказі, в Казахстані та інших регіонах колишнього СРСР. Відомо, що під час проведення Акції пам'яті «Незгасима свічка», присвяченої 75-м роковинам Голодомору в Україні, у вікнах сотень міст в усьому світі, у тому числі й у Росії, горіли свічки, що є свідченням багатонаціональної солідарності з Україною у визнанні цього факту.

Жодним чином не можу погодитися з нібито витісненням російської мови з громадського життя в Україні. Елементарні неупереджені оцінки мовної ситуації в Україні і Росії свідчать зовсім про зворотні факти. Саме в Російській Федерації українська меншина практично позбавлена можливості реалізовувати право на задоволення своїх національно-культурних потреб. Підтвердженням цього є відомі висновки міжнародних організацій.

Відповідаючи на зауваження про начебто втручання влади України у справи православної церкви, зазначу таке. Українське керівництво поважає канони і традиції церков та релігійних організацій. Церква в Україні відокремлена від держави, кожний громадянин має право сповідувати будь-яку релігію. Водночас ніхто не може заборонити громадянам вільно висловлювати свою позицію щодо будь-яких питань, у тому числі і релігійних.

Стосовно візиту Патріарха Московського і всієї Русі Кирила в Україну слід наголосити, що ним були висловлені слова вдячності на адресу керівництва нашої держави за високий рівень організації його перебування в Україні. При цьому жодних негативних або критичних оцінок, які наводяться у Вашому листі і дискредитують сам дух цього візиту, Предстоятель Руської православної церкви, звичайно ж, не робив. Загалом ми вважаємо надуманим та недоречним пов'язування питань візиту в Україну Патріарха Кирила з двосторонніми політичними відносинами.

Коментуючи вимушене рішення української сторони щодо двох дипломатичних представників Росії, слід підкреслити, що перед таким кроком ми тричі офіційно доводили до російської сторони інформацію про неправомірні дії зазначених високопоставлених дипломатів. Українська сторона надала достатню доказову базу їх діяльності в Україні, яка завдавала шкоди національним інтересам України. Натомість, відповідні дії російської сторони стосовно українського дипломата є абсолютно невмотивованими та безпідставними. Сподіваюся, що у майбутньому нашим обом державам вдасться уникнути повторення таких прикрих випадків, які затьмарюють двосторонні відносини.

Підсумовуючи наведене, хотів би висловити переконання, що вирішення наявних проблем українсько-російських двосторонніх відносин потребує інтенсивної роботи. Тому рішення відкласти приїзд нового російського посла в Україну, безумовно, не сприятиме конструктивному розвитку наших відносин.

Україна продовжує залишатися прихильником широкої співпраці з Російською Федерацією на основі взаємної поваги, рівноправ'я, шляхом підтримання конструктивного діалогу, в тому числі і на найвищому рівні. Готовність вести діалог за столом переговорів я підтверджував протягом останнього року щонайменше тричі у своїх листах на Вашу адресу. Цей заклик залишається актуальним і сьогодні. На жаль, раніше у відповідь я отримував лише запрошення на участь у скачках на приз Президента Росії та інших багатосторонніх заходах. Сподіваюся, що цього разу Ваша реакція на нього буде конструктивною.

Я впевнений у гарному майбутньому українсько-російських відносин, які базуються на глибоких традиціях дружби та добросусідства між народами наших двох країн і які очевидно є міцнішими, ніж інтереси окремих політичних кіл, та не залежать від ситуативної кон'юнктури політичного моменту.

З повагою



Що це було? TOP

15 серпня 2009

Микола СІРУК, Наталія РОМАШОВА, «День»


Андрій ЄРМОЛАЄВ, директор Центру соціальних досліджень «Софія»:

Якщо говорити про реакцію української влади. Ми бачили вичікування, оглядання. Перші особи країни декілька днів мовчать, уважно вивчаючи реакцію своїх конкурентів і експертів. Тим часом, текст, з яким виступив Віктор Ющенко, досить зважений, і до нього немає претензій з погляду характеру. Однак з погляду практичного результату відповіді Ющенка ставлять три крапки. По суті, меседж Ющенка такий: я все одно вважаю, що я правий, але сперечатися не хочу й крапка. Я, чесно кажучи, чекав гіршого, особливо після тестової заяви пані Ульянченко. Якби в такому дусі виступив Віктор Ющенко, йшлося б про інформаційну й ідеологічну війну. Президент України зіграв у пінг-понг, а слабкість його позиції в тому, що вона досить егоїстична й непрактична.

Медведєв пішов на Ющенка боєм. ВІДЕО

Ющенко відповів Медведєву

Відповідь Медведєву Віра Ульянченко голови ради партії "Наша Україна"


Я б звернув увагу на факт, що чимало російських експертів відкрито говорять про спробу вплинути на українську виборчу кампанію. Цю тему підхопили й в українському експертному середовищі. Безсумнівно, Медведєв вкинув «російську карту» на вибори й, хоч би як там було, вона істотно ускладнює виборчий процес. Але я висловлю іншу думку. Цей вплив не такий однозначний, як може здатися. 2009-й — це не 2004-й. Українська політика зараз багатофакторніша й багатополюсніша. Український виборець розчарований у західному романтизмі, але й не відчуває особливого пієтету перед Росією. Особливо спостерігаючи за політичними й економічними процесами року. Ностальгічні настрої досить низькі, романтичні теж. Є запит на прагматизм, тому в ролі додаткової інтриги РФ тема вкинута, але навряд чи вона стане системоутворюючою. Іншими словами, «російська карта» не стане системним чинником на українських виборах. Швидше, одним з багатьох приводів геополітичних конфліктів.



Юрій РУБАН, директор Національного інституту стратегічних досліджень:

У нас з Росією (й це розуміють усі) є величезне поле для потенційної співпраці. У нас є поля, на яких збігаються наші національні інтереси. Насамперед йдеться про економічне поле. По-друге, це питання безпеки, зокрема контроль над еміграцією, демаркації державного кордону, питання загалом про державний кордон у протоках і т.д. Але розчарування полягає в тому, що стосовно реальних питань ми не отримуємо відповіді від РФ. Натомість з вуст російського президента ми почули надзвичайно ідеологічний виступ. Це, по суті, небачена у відносинах суверенних держав стратегія — звертатися до громадян чужої держави в обхід їхніх політичних інституцій.

Переконаний, що читачі газети «День» ніколи не чули, наприклад, звернення польського або румунського президента до українського народу.

Російська сторона не вважає українську сторону справжньою державою. Цю тезу часто згадують люди, які були присутні на саміті НАТО в Бухаресті. І кажуть, цю тезу там озвучив пан Путін. Це велика проблема, оскільки російський президент вважає за нормальне називати прізвище посла в Україні до отримання офіційного агреман. Та ніколи такого не було.


Російський президент говорить прямо про те, що РФ вибудовуватиме нормальні відносини з нашою країною в тому разі, якщо Україна погодиться бути васальною зоною впливу Росії. Це ключовий момент послання Медведєва. Відверто вам скажу: я чекав від українських політиків, що вони скажуть чесно людям про що йдеться. А йдеться про те, що Росія вважає себе достатньо сильною для того, щоб загнати Україну в таке собі квазі-СРСР. Зараз вкрай важливо і з боку політиків, і з боку суспільства не просто словами дати відповідь Росії. Нам з вами треба буде давати відповідь і справами, зокрема й під час наступних президентських виборів.


Думаю, вибір у нас невеликий. Або ми вистоїмо (це запевнення, підкріплене реальними механізмами, хочеться почути від українських політиків), або нас росіяни «проковтнуть».


заступник головного редактора газети «Время новостей», Москва:


Читайте вижче: Блог йому суддя. До медведєвських блоготез

Читайте нижче:
Медведєв: "Воно все почалось від того що Юшченко мені прислав сало"


Що стосується листа у відповідь з боку українського Президента. Мені здається, що Ющенко правильно зробив, що не відповідав одразу й витримав паузу. Звісно, його лист за тоном загалом був значно спокійнішим. Насправді в Росії прокремлівські політологи одразу почали говорити, що такий спокійний тон — політичний піар. Що, мовляв, таким чином Президент України говорить, що на словах він за дружбу, а насправді — проти нормальних конструктивних відносин. Але річ у тім, що навіть різниця в тональності, а не в змісті цих листів одразу впала в очі й у Росії. І мені здається, що, можливо, тон листа переконав Кремль у тому, що немає сенсу йти на загострення, що це не дає ніякої політичної переваги Кремлю й це в жодному разі не грає проти Президента України.


Небезпечним чинником є те, що російське суспільство досить позитивно оцінює те, що Росія зробила під час торішньої війни з Грузією. За нинішньої зовнішньої політики України та зважаючи на те, що партія війни збереже досить сильні позиції, існує загроза того, що загострення відносин між Україною та Росією може статися із суто внутрішньоросійських причин.


Олександр СУШКО
, директор Центру миру, конверсії та зовнішньої політики України, Київ:


ака заява пояснюється лише одним — активним включенням у президентські вибори в Україні й намаганням не стільки просто підтримати якогось одного кандидата, як це було в 2004 році, скільки задати певні рамки передвиборчих дискусій — із тим, щоб українські вибори та всі дискусії розгорталися, насамперед, навколо запропонованого в Росії порядку денного, а не внутрішніх ключових України для проблем. Тобто фактично мова йде про намагання відформатувати внутрішньополітичний ландшафт України за принципом «проросійське й антиросійське».

Відповідь Ющенка справляє позитивне враження. Це аргументована відповідь без емоційного надриву, без звинувачень, доволі конструктивна; і головне, — пропонується вирішувати всі питання саме за столом переговорів, а не шляхом блокування дипломатичних відносин. У цьому сенсі позиція Президента України виглядає більш виграшною в порівнянні з позицією президента Росії, яка фактично свідчить про небажання вести постійний зовнішньополітичний діалог з Україною як суверенною державою.


Що стосується впливу Медведєва й Путіна на вироблення зовнішньої політики Росії, то між ними немає ідеологічних розходжень, але існує конкуренція оточень за першість. Тому вони можуть швидко мінятися. Раніше існувала ілюзія стосовно того, що Путін більш жорсткий, а Медведєв більш ліберальний. Але, як бачимо, вони спроможні мінятися своїми ролями «доброго» і «злого» слідчого — це свідчить про те, що їм байдуже, яку роль грати. Між ними йде конкуренція за особисте лідерство,




Гадаю, при цьому російському керівництві нам не буде спокою. Навіть, якщо в Україні до влади прийдуть інші керівники, зокрема Янукович та інші, які заявляють, що вони все повирішують. Але ж, зачекайте, ви уже були при владі. Зокрема, Янукович три роки був прем’єром при Кучмі, який мав добрі стосунки з Путіним. Хіба було вирішено проблеми кордону, врегульовано всі питання перебування Чорноморського флоту РФ, зокрема щодо використання землі до пересування і перевезення ракет без санкції влади, не кажучи про радіочастоти і навігаційні системи? Хіба ці питання просунулися хоча б на міліметр? І це тоді коли Кучма п’ять років був президентом, а Янукович три роки прем’єром.



Зрозуміло, що це була акція, фактично приурочена річниці російсько-грузинської війни. І в ці дні міністр оборони РФ заявив, що ми нічого не збираємося виводити і залишимося в Севастополі. Тобто їм плювати на українську конституцію, яка забороняє базування іноземних на території України. Все це не випадкові речі. Це працює досить досвідчена кваліфікована машина, яка серйозно користується досвідом зовнішньополітичних механізмів Радянського Союзу і збагачена нинішніми. Сподіватися не варто на те, що припиниться така довготривала лінія, яка проявлялася неодноразово — то прийняття Думою постанови про статус міста Севастополь, то ситуація довкола острова Тузла, то зимові «газові» конфронтації, які виявилися абсолютно безпідставними по відношенню до України.


Зрозуміло, що це була акція, фактично приурочена річниці російсько-грузинської війни. І в ці дні міністр оборони РФ заявив, що ми нічого не збираємося виводити і залишимося в Севастополі. Тобто їм плювати на українську конституцію, яка забороняє базування іноземних на території України. Все це не випадкові речі. Це працює досить досвідчена кваліфікована машина, яка серйозно користується досвідом зовнішньополітичних механізмів Радянського Союзу і збагачена нинішніми. Сподіватися не варто на те, що припиниться така довготривала лінія, яка проявлялася неодноразово — то прийняття Думою постанови про статус міста Севастополь, то ситуація довкола острова Тузла, то зимові «газові» конфронтації, які виявилися абсолютно безпідставними по відношенню до України. ...

Ціл стаття: http://www.day.kiev.ua/278570/

Юлія Тимошенко: Україна - це назавжди! TOP

Промова Прем'єр Міністра Юлії Тимошенко на з'їзду Світового Конґресу Українців в Львові


Саме ви заповнили цю прогалину історичної тяглості, коли щораз нове відновлення держави лише у минулому ХХ ст. завершувалося невдачею. І саме ваш Конгрес виконував роль планетарного українського уряду, тому що там приймалися рішення, там підтримувалося українство, там підтримувалася Україна. І коли була небезпека, то саме ви били в усі литаври, залучаючи до української справи увесь прогресивний світ.

Я хочу вам нагадати, що ще зовсім нещодавно ваша структура називалася «Світовий Конгрес Вільних Українців», що ще раз підкреслювало, що вашу волю, ваше бажання і боротьбу за українську незалежність не зламати нікому, бо тоді, коли держави не було, вільними були тільки ви, а відтак у результаті колапсу світового комунізму вільними стали тепер і ми, вже 18 років. Це вже історія і це вже дата.

І я хочу сказати, що ми ніколи не забудемо, що у значній мірі завдяки вам, завдяки вашій боротьбі, яка не припинялася ні на мить, по всьому світі, у жодному куточку планети звучало українське слово і дотримувалось справжні українські інтереси. Було б несправедливо не сказати про те, що ми зібралися зараз дуже знаково у славетному місті Львові, у якому 1989-1991 роки просто міцно стояла на ногах національно-визвольна демократична революція. Саме тут ще до проголошення держави, новітньої української, революціонери підняли ввись наш національний прапор і з підпілля вийшла катакомбна церква, повиростали пам’ятники борцям за волю України, зародилося вільне друковане слово справді незалежної української преси, відтворилася багатопартійна політична система. Зараз ми знаходимося тут. Все те, що нині є серцем нашої національної і демократичної сутності заробилося у Львові. Саме у цьому національному П’ємонті народилася українська державність і українська демократія. Тому, сьогоднішня львівська прописка Вашого конгресу, нашого конгресу підносить на нову висоту історичне значення Львова, і я хочу Вам подякувати за те, що Ви так вдало вибрали сьогодні місце проведення нашої ради.

Я, шановні друзі, хочу просто ще раз підкреслити, що коли 18 років тому, над рідною землею, майже від Сяну до Дону, зійшло сонце свободи у незабутньому 1991 все планетарне українство на повні груди проспівало саме ці свободі: „Ще не вмерла Україна, ні слава, ні воля.” Ще не вмерла і не вмре ніколи, тому ще є абсолютно неможливо. Я хочу вам сказати, що Україна і українці будуть жити вічно. У цю святкову мить ми маємо виголосити першу нашу національну заповідь перед усім світом: „Україна – це назавжди! Україна – це молода держава древньої нації, яка житиме на цій планеті вічно.” І я переконана, що ми з вами це зробимо так, як зробили наші діти, прадіди, наші батьки, і ми гордо будемо далі нести цей прапор. Я низько вам за це вклоняюся, що ви це зробили для України.

Шановні члени проводу Світового конгресу українців, я розцінюю зустріч з вами, зустріч глави українського Уряду із Всесвітнім конгресом, як всесвітнім українським парламентом, щоб ви це знали. Тому, що ви сьогодні представляєте інтереси України сильніше, ніж будь-яке наше дипломатичне посольство і представництво.


... Дуже багато сьогодні точиться розмов про побудову стосунків між Україною і Російською Федерацією, і я хочу, щоб тут у нас не було ніяких розбіжностей. Україна вперше зараз почала будувати стосунки з Росією, як рівний з рівним, як держава з державою, як повноцінні повноправні партнери, коли ніхто ні перед ким не прихиляється, ніхто ніде не нахиляє голови і не ховає очі, ми можемо дивитися прямо у вічі і знати, де наші національні інтереси....

Ціла промова: http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=236805837&cat_id=156156902

Блог йому суддя. До медведєвських блоготез TOP

Вадим Карасьов
Директор Інституту Глобальних Стратегій

Реакція українських політиків щодо заяви, яку зробив два дні тому президент РФ свідчить про смисловий дефолт, який сьогодні характерний для нашого правлячого класу в цілому.


Медведєв пішов на Ющенка боєм. ВІДЕО


Формально звернення Президента РФ – це звернення до Президента України, але по суті - це звернення до українського народу. Це намагання відділити погану владу від хорошого, братського, дружнього народу, розсварити народ і державу. Цим займається еліта РФ уже не один рік. Вона стверджує: Влада – погана в Грузії, в Україні, тепер буде, мабуть, і в Білорусії, але народи там – хороші, оскільки наші, тобто радянські.

"Наш народ" -  це такий імперський чи постімперський комплекс. Народ в колишньому СРСР для Кремля і досі "наш " але влада у нього інколи чужа, погана. Звідси випливає висновок: хорошому народу потрібна інша, хороша влада. Люди які знають, яка влада хороша для тієї ж України знаходиться відповідно в Москві.


Звернення до народу "поверх" діючого президента, (хоча формально звернення нібито до нього),  "поверх" політичних еліт Україні, "поверх" кандидатів в президенти має на меті змінити основний порядок денний президентських виборів, зробити з них  референдум з недовіри збанкрутілому "прозахідному курсу" помаранчевих і  довіри новому проросійському курсу. 

Якщо це вдасться, то тоді кожного наступного разу у нас вже будуть не вибори, а  референдум з довіри до тих політиків, які "підв'язалися до теми" і  поклялися проводити політику Кремля. Це також і тест на лояльність, спроба оплести мережею зобов’язань  майбутнього президента України.


Але лист Ющенку -  це виклик не тільки Ющенку, як це кажуть деякі коментатори, а всім  українським елітам, які є сьогодні, які були вчора, які утверджували Україну на протязі 18 років з її всіма стратегічними курсами і ресурсами. Це виклик всім партіям і політичній системі України.

Якщо Партія регіонів думає, що це грає на їхню перемогу й очікує відповідні економічні бонуси, то помиляться. Тому що основний меседж цього послання, в тому, що Україна має право на існування як незалежна держава, тільки якщо вона буде тільки у сфері впливу Росії.


Читайте нижче:
Що це було?

Відповідь українських козаків московському «пучеглазому» султану


Вибір моменту для проголошення великого наступу на Україну, який буде тривати принаймні всі 2010-ті роки, виходить із того, що РФ вважає, що Україна зараз – це слабка країна, її державність неефективна, еліти розколоті, слабі, партіям немає довіри. Народ перестав вірити в державу, а тому можна звертатися до цього народу, демонструючи,  що є інша влада, є інші альтернативи - геополітичні й історичні. З точки зору Москви ситуація назріває така – Україна або ніяка, або російська.


Так що оптимізм тих політиків, які думають, що вони зможуть,  після того як прийдуть до влади, балансувати між сходом і заходом як це вдавалося робити в 90-ті роки українському керівництву, не виправданий.

Виходячи із загального контексту нинішньої російської внутрішньої і зовнішньої політики можна чітко зрозуміти, які завдання ставить перед собою керівництво РФ  щодо України на найближчий період.

Перше,-  не просто привести до влади проросійські політичні сили, але зробити більше проросійською Партію регіонів.. "Русифікація регіонів" необхідна оскільки в них існують групи, які схиляються до загравання як із Заходом європейським так і із Заходом України, тобто хочуть хоча би відносно збалансувати зовнішню й внутрішню політику.

По-друге, - змінити формат Януковича, як кандидата в президенти, повернути його в той формат, який був між першим і другим туром 2004 року, зробити його глашатаєм проросійських політичних сил, прив’язати до "кремлізму" черговими передвиборчими авансами і анонсами.

Логіка анонсування полягає  в тому, що якщо народ дійсно проголосує за Януковича як проросійського лідера, то тоді в будь-який час російське керівництво зможе говорити, що це вибір народу, який хоче бути союзником Росії. В цьому випадку поле для маневру Януковича –президента буде значно обмежене.

Третє, підсилити, а також створити умови, щоб, так звані ліворосійські політичні сили мали пакет влади і вплив у майбутній комбінації влади, щоб вони зліва, із російського флангу давили на того ж Януковича, якщо він буде Президентом.

Якщо ситуація в Україні буде йти за іншим, "прозахідним" сценарієм, а по суті проукраїнським, російське керівництво може стати на шлях провокування розколу України. Для цього Росія може відкрито підтримати "народ Юго-востока" України за принципом "хай Захід забирає Західну Україну – це буде Мала Україна, а Великої України не буде, - "восток не отдадим".
Єдине, що можна протиставити цьому розвитку подій, це консолідація всього суспільства.

Українське суспільство знову може об'єднатися  на засадах Європейського майбутнього, на входженні в європейський клуб націй як на ідеології, але для цього потрібно, щоб народ відновив віру в державу й державність, отримав реальний дивіденд від незалежності.

І отримати його він може тільки від власної еліти, яка повинна поділитися статками,  заробленими саме на незалежності. Еліта повинна поділитися з народом своєю реальною владою, щоб народ повірив і своїй владі і собі,  в свою державність і у своє майбутнє. Тобто потрібно терміново проводити реформи, вводити справедливі суди, гарантувати майнові й соціальні права громадян, тощо.

"Незалежність-2", оскільки незалежність, яку Україна отримала в  91-му році, незалежність від СРСР, а не від Росії, себе вже вичерпала. Це важкий шлях, але його альтернативою є ведмежа любов.


Заява ОУН(р) з приводу українофобського листа президента РФ до Президента України TOP


Це звернення – публічна вказівка для усіх промосковських сил в Україні стосовно їхньої позиції на майбутніх президентських виборах. ОУН (р) вважає, що всі політичні сили повинні засудити цей акт інформаційної агресії проти української держави з боку московського керівництва. Перед зовнішніми викликами та загрозами не повинно бути «лівих», чи «правих» політиків або партій – актуальною стає одна цінність - Українська держава. І тому всі ті, хто промовчать або підтримають шовіністичну маячну Медвєдєва є зрадниками і колаборантами, яким немає місця в українській політиці.

Провід ОУН (р)

Ціле звернення: http://www.ukrnationalism.org.ua/news/?n=3749


Медведєв: "Воно все почалось від того що Ющенко мені прислав сало" TOP

Дмитро Медведєв: "Україну захопили невідомі прихожі істоти"

Відповідь українських козаків московському «пучеглазому» султану

Українські козаки звертаються до блудного сина Донеччини – Дмитрика Ведмедя з миротворчою місією «принуждєніє» до навчання. Не гоже, Дмитрику, бути неуком та й не знати власної історії!

Як казав один актор з фільму «Про Івана Васильовича…»: «Чиїх будеш?», тобто «Чий ти холоп – Дмитрику»? З часів Київської Русі, РУСЬКИМИ ХОЛОПАМИ (тобто рабами) називали племена, що населяли землі навколо Київської Русі. Хочеш називатись РУСЬКИМ – то крім прикметника РУСЬКИЙ, додавай іменник – ХОЛОП! Руський холопе, Дмитрику, ти думаєш, що ти - султан всія Московії? Мрійник! Треба за «Ярликом» їхати до Китаю! Бо китайців в сучасній Московії уже більше ніж угро-фінів та мордви. Але наш лист не про невідворотній розпад Росії-Московії, про що пророче писав Юрій Липа, а про те, чому у Ведмедя важке похмілля і як у кремлівську барлогу завезли  неякісну горілку.


Не проспавшись після святкування річниці «миротворчої» місії по «принуждєнію к міру» з братнім народом Грузії «султан всія Московії» вирішив «привітати в стилі Бориса Єльцина» ще один, як він вважає, «братній народ» – України, а то світова спільнота почала призабувати анекдоти про північних ведмедів: і про «ідіота-сатрапа Петра», і про «європейську потаскуху Катерину», і «про психічно хворих Лєніна і Сталіна»…, які віднедавна в сучасній Московії мало не за «святих» правлять…

Дмитрик згадав про важку долю родичів з Донецька, про  кума Ведмедчука чи то з Русинського Закарпаття чи то з Закарпатської Філі Православного ФСБ (з похмілля йому важко згадати як воно насправді) та похмелившись записав на You Tube відео «Про те, як пришельці захопили Україну» (http://www.youtube.com/watch?v=e2EbIX_Gemo). Але його начальнику по ФСБ Вові Пукіну це відео не сподобалось і він сам озвучив те відео, яке ФСБ наразі видає за справжнє (там наче тверезий Дмитрик всія Московії щось волає). Але де ви бачили тверезого москаля? Тому наш народ знає де справжнє відео, а де монтаж Вови Кукіна.

Те, про що говорить Дмитрик, наче всім і так зрозуміло: що в Україні може бути тільки одна державна мова – українська, що давно треба було визнати ОУН-УПА та дати Героя України Степану Бандері, що Україні треба вступити в НАТО, що треба вигнати із Севастополя випадково забутий там Московією Чорноморський флот, що Україні і надалі треба постачати зброю в Грузію: бо їм вже немає чим стріляти. Але інформація про зникле сало, «випучені очі» та «алюмінієві каструлі», які він і його начальник Вова Пупін надівають на голову для захисту від українського опромінення, наводить на роздуми…

Напевно після поїздки в Україну офіцера ФСБ В.Гундяєва (департамент православних шпигунів), в Кремлі зрозуміли, що Україна не піддається на такі дитячі провокації. Тому в кремлівську берлогу завезли побільше горілки і почали розробляти недитячий план інформаційної провокації в Україні. Єдине незрозуміле в «листі султана всія московії», навіщо усім сповіщати, що у ФСБ проблема з кадрами і вони не в змозі наразі призначити нормального посла (керівника української філії ФСБ) в Україну.

Українські козаки бажають «султану всія Московії» якомога швидше пройти курс лікування від алкоголізму, та тверезо усвідомити, що Україна – це незалежна і суверенна держава, яка зародилась на декілька тисячоліть раніше від свого зажерливого північно-східного сусіда.

З нами Бог і Україна!

Слава Україні!

Українські Козаки.


Діаспорa повинна прокинутися через загрозу перемоги Януковича на президентських виборах 2010 року TOP

Тарас Кузьо
Старший науковий співробітник Кафедри українських студій Торонтського університету, ад’юнкт-професор з досліджень Карлетонського університету, редактор видання "Ukraine Analyst"

Українсько-канадська та українсько-американська діаспора повинна вже взяти до уваги той факт, що майбутні президентські вибори 17 січня 2010 року будуть відповіддю на вибори 2004 року. П’ять років тому Віктор Ющенко зійшовся із Віктором Януковичем у найбрудніших та найжахливіших виборах в українській історії. За шість місяців Юлія Тимошенко зустрінеться з тим самим Януковичем, і це може стати вже іншою битвою між волевиявленням двох різних світоглядів – європейського та євроазійського.

Повідомляємо вас, як великого помаранчевого демократа, що за спробу взяти інтерв"ю у Прем"єр-міністра України ведуча програми "Аудиєнція" Надія Базів звільнена з роботи. Хай живе свобода слова!

-- Василь Базів


Як і на всіх інших українських президентських виборах, балотуватися у президенти будуть багато кандидатів, але це не відверне нас від головного факту, що основі події як і в 2004 році будуть відбуватися між двома головними кандидатами. Цей раз показує, що ними будуть Тимошенко та Янукович.

Віктор Ющенко має 3% підтримки та не може сподіватися на те, що за нього багато проголосує, оскільки українці вже не вірять, що він виконає свої передвиборчі обіцянки. Бандити ніколи не сядуть у тюрми – натомість вони отримують державні нагороди та високі державні посади.

Рейтинг Анатолія Гриценка залишаються без змін – 1-2%.

Арсеній Яценюк після того, як залишив крісло спікера парламенту минулого листопада, швидко здобуває популярність через те, що громадськість втрачає ілюзії через сварки між українськими політиками. Більш важливо, що Яценюк здобуває популярність завдяки вільному диспуту до ефірного часу українського найбільш популярного телеканалу Інтер завдяки люб’язності співвласника газового посередника РосУкрЕнерго Дмитра Фірташа та першого заступника голови СБУ Валерія Хорошковського. Передвиборча кампанія Яценюка за своєю орієнтацією є все більше стає проросійською, особливо після її «захоплення» російськими політ консультантами у червні 2009 року. Професор Києво-Могилянської академії Ростислав Павленко, який очолював групу українських консультантів у компанії Яценюка був звільнений того ж місяця.

Передвиборча кампанія Яценюка буде підриватися Ющенком, який забиратиме у нього голоси, і таким чином це автоматично забезпечить проходження у другий тур Юлії Тимошенко. Виборці, які підтримували Нашу Україну на виборах 2006 та 2007 років будуть зваблюватися чотирма кандидатами – Ющенком, Грищенком, Яценюком та екстра-правим Олегом Тягнибоком.

Зрозуміло, що українсько-канадська та українсько-американська діаспори також втратили ілюзії щодо політики та політиків в Україні. Також правдою є те, що українці і самі вже стратили достатньо ілюзій.

Незважаючи на це,  розчарування та переоцінка цінностей українсько-канадської та українсько-американської діаспор повинні відійти на другий план перед реальністю 10 небезпек, які може принести перемога на виборах Януковича:

1. «Маленька Росія»: Янукович не має українських  етнокультурних знань і бачить Україну надійно влаштованою поміж російських сфер впливу. Янукович, Дмитро Табачник та інші лідери Партії Регіонів винесли жорсткий вирок «націоналістичним» ухилам української історії і шукають можливості змінити те, як викладається історія України. Партія регіонів разом із Комуністичною партією голосували проти юридичного визнання українського голодомору. За президентства Януковича не буде можливості для офіційного визнання Української повстанської армії.

2. Російська як друга державна мова: ця складова була включена у програму Партії Регіонів під час парламентських виборів 2006 та 2007 років.

3. Олігархи: перемога Януковича на виборах буде означати, що в Україні візьме верх донецька кримінальна мафія. Донецький олігарх Ринат Ахметов, за даними журналу Кореспондент, має статки у розмірі 31 мільярди доларів, що робить його найбагатшою людиною Євразії та Європи.

4. Російська православна церква: посилюючи духовну окупацію України Московським патріархатом, Янукович повсюдно супроводжував Патріарха Кирила  під час його серпневого візиту до України у 2009 році.

5. Крим: розширення владних повноважень для Кримської автономної республіки може посилити підтримку сепаратистів. Партія Регіонів ініціювала успішне кримське голосування у вересня 2008 року за визнання Південної Осетії та Абхазії як незалежних країн.

6. Чорноморський флот: Партія Регіонів завжди підтримувала російські плани щодо пошуку можливості розтягнути на невизначений період договору про базування Російського Чорноморського флоту після 2017 року.

7. Єдиний економічний простір: Янукович у 2008 році на з’їзді партії Путіна «Єдина Росія» сказав, що він підтримуватиме членство України у Єдиному економічному просторі Співдружності незалежних держав. Документи про Єдиний економічний простір СНД були підписані президентом Леонідом Кучмою та прем’єр-міністром Януковичем у 2003 році.

8. НАТО: прем’єр-міністр Янукович повідомив НАТО у вересні 2008 року про те, що Україна не потребує Плану дій щодо членства (ПДЧ). ПДЧ вважається підготовчою стадією для кінцевого отримання членства у НАТО.

9. Європейський Союз (ЄС): Партія Регіонів ніколи не виявляла жодної зацікавленості щодо виконання Копенгагенських критеріїв, необхідних для приєднання до ЄС. Партія Регіонів є єдиною великою партією в українському парламенті, яка ніколи не виявляла зацікавленості у вступі до політичної групи Європейського парламенту. ВО «Батьківщина», Наша Україна та Соціалістична партія є членами Європейської народної партії та Соціалістичного Інтернаціоналу відповідно.

10. Світовий Конгрес Українців: Партія Регіонів ніколи не проявляла жодної зацікавленості у контактах та співпраці із Світовим Конгресом Українців. Починаючи з 2002 року, впродовж останніх чотирьох виборчих кампаній Партія Регіонів та Янукович відродили радянські напади проти «націоналістів» на Західній Україні та в в українській діаспорі.

Арсеній Яценюк кандидат і контрреволюціонер TOP


Тарас Кузьо

Народного депутата Арсенія Яценюка обрали до парламенту в 2007 році. Він був одним з облич першої п’ятірки "Нашої України-Народної Самооборони" (НУНС). Тоді, під час виборчої кампанії, він неодноразово наголошував: політики мають брати на себе відповідальність за свої вчинки.

Чи сповідує Яценюк цей принцип відповідальності тепер, коли став кандидатом у президенти?

Читаючи теперішні "кандидатські" яценюковські інтерв’ю, пересвідчуєшся, Яценюк будує свою передвиборчу програму, тотально заперечуючи ту, за якою він обирався в депутати в 2007.

Російські політтехнологи, що колись ділили Україну на три сорти для Януковича, тепер співпрацюють з Арсенієм Яценюком, відштовхуючи його якнайдалі від українських інтересів та спрямовують ближче до захисту інтересів російських.

В інтерв’ю "Кореспонденту" (31 липня) Яценюк зауважив, що Путін став рятівником Росії. "Що він зробив? Він врятував країну. Дійсно він врятував країну. Але, звичайно, я не погоджуюся із усіма його методами".

Яценюк поточнив, від чого саме Володимир Путін врятував країну. Мовляв, той успадкував хаос від олігархів Бориса Єльцина, ослаблену інфраструктуру та дисфункціональну країну, Чечню, сепаратизм і правовий безлад.

На думку українського кандидата в президенти, Росія часів Єльцина лиш трохи відрізнялася від сучасної України. Отже і Україна (за моделюю Яценюка) потребує рятівника.

Яким насправді є рятівник України?

Автор певний: Яценюк є контрреволюціонером, принаймні, щодо п’яти соціально значимих питань.

Помаранчева революція

Декілька місяців тому, виступаючи у програмі "Свобода" на телеканалі Інтер, Яценюк сказав, що він гордий з того, що не стояв на Майдані у 2004 році, і що тоді він був членом команди Віктора Януковича. Але ж до парламенту Яценюка привів НУНС, а не Партія Регіонів!

Поміж іншим, деякі члени команди Януковича цікавилися тим, що відбувається на Майдані. Адже Помаранчева революція стал найбільш масовим протестом у Європі з часів Другої світової війни.

Яценюк наче навмисне був або дуже зайнятий, або не цікавився тим, що відбувається у його країні.

Парламентська недоторканість

Передвиборча програма НУНСу 2007 року містила провідні акценти, що стосувалися відміни депутатської недоторканості та рівності усіх перед законом.

Яценюк вже через рік після обрання до парламенту розповів "Україні молодій": "Я був одним із найзатятіших противників цього гасла. Бо аж ніяк не вважаю скасування депутатської недоторканності ключовим пріоритетом. Таке гасло визначив штаб (блоку "НУНС"), але, чесно кажучи, я не вважаю, що це було дуже розумно".

У 2009 році Яценюк знову став прихильником відміни депутатської недоторканості.


Яценюк неодноразово зазначає про свою непідтримку питання визнання на державному рівні УПА борцями за національну незалежність. У лютому у Львові він висловив переконання, що закон про визнання вояків ОУН-УПА борцями за незалежність України та надання їм статусу учасників війни неможливо прийняти в принципі.

На Волині Яценюк визнав, що в разі перемоги на президентських виборах, він не буде підтримувати питання про УПА, оскільки воно "не на часі".

"Потрібен час для того, щоб не тільки 20 мільйонів українців Західної України знали правду про боротьбу вояків УПА, а й 26 мільйонів населення Східної України. Особисто для мене це питання складне".

За його словами, він прагне вилучити із внутрішньої політики всі "міфи зі старого порядку денного", мовляв, з 2004 країна знаходиться "у полоні класичних міфів", до яких належать НАТО, ЄС чи Росія, ОУН-УПА та Друга світова війна, а також питання Чорноморського флоту.

Визнання УПА було однією із головних складових передвиборчої програми НУНСу в 2007 році, за якою Яценка обрали до парламенту. Чому ж він погодився входити до першої п’ятірки кандидатів від НУНСу, якщо він не згоден із визнанням УПА та більшістю положень програми?

19 травня парламент провалив прийняття у першому читанні нового закону, ініційованого Тимошенко "Про увічнення пам’яті осіб, що загинули внаслідок воєн та політичних репресій".

Голосів "за" назбиралося 221. Голосували майже всі бютівці та більшість "Нашої України-Народної Самооборони". Якщо б п’ять депутатів від НУНСу підтримали проект, він би став законом. Одним з тих п’яти був Яценюк.

Законопроект передбачав регулювання питань вшанування осіб, визнаних жертвами воєн, політичних репресій, голодоморів, депортацій та учасників національно-визвольних змагань на території України та за її межами.

Україна – не єдина країна, яка стикається зі складними питаннями своєї історії, що розділяють її народ. Український президент може звернутися за порадою та підтримкою до Ради Європи і до таких країн як Іспанія, яка може поділитися власним досвідом єднання країни після більш жорсткого протистояння в ході громадянської війни 1936-1939 років та режиму Франко.


Яценюк неодноразово наголошував на своїй підтримці енергетичного консорціуму та приватизації української газотранспортної системи. Він говорив: "Мені було б дуже приємно, якщо українські представники були би в Раді директорів російського "Газпрому" в обмін відповідно на активи української газотранспортної системи...".

"Україна молода" припускала: "Яценюк пропонує росіянам конкретний шматок газової труби в Україні в обмін на якісь абстрактні родовища десь на Ямалі..!".

В одному зі своїх інтерв"ю він висловив переконання, що Україна має бути партнером на всіх етапах та всіх складових енергетичного ринку – від видобутку до продажу, з метою включення України до володарів газових запасів у Росії та отримання доступу до російських газопроводів.

Якщо Яценюк дійсно переконаний, що Путін гарантує Україні доступ до своїх енергетичних ресурсів після того як Москва відкинула західні компанії, то він, врешті-решт, наївний. Єдиним надійним партнером, якого може мати Україна у сфері енергетики, є Європейський Союз.


Яценюк є єдиним політиком, який заявив про свій намір відкликати підпис під листом до НАТО, що його у січні 2008 підписав разом із Ющенком та Тимошенко. Нагадаю, у листі лідери України просили розглянути питання про можливе надання Україні Плану дій з набуття членства на квітневому саміті в Бухаресті.

Яценюк зізнається, він розглядає НАТО як один із "міфів", який потрібно вилучити з української політики, і неодноразово наголошує, що Україну до НАТО ніхто не запрошував. Але ж генеральний секретар НАТО та лідери країн-членів неодноразово і за різних обставин зазначали, що Україна може стати членом організації. "Моя позиція однакова з тою, як це було вирішено союзниками по НАТО.

Дозвольте мені вам нагадати, що під час бухарестського саміту ми вирішили одностайно, що Грузія й Україна можуть стати членами НАТО в майбутньому, коли вони досягнуть необхідних критеріїв", – заявив новий генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен.

Натомість Яценюк твердить: членство у НАТО "являється неактуальним". Але ж це в компетенції українських керівників – зробити питання щодо членства у НАТО актуальним! Аж ніяк не за завданням НАТО Україна і Грузія мають стати членами альянсу, коли досягнуть необхідних стандартів.

Якщо – як переконаний Яценюк – відповідальність за підштовхування України до руху в напрямку до членства в НАТО лежить у Брюсселі, то Україна ніколи не приєднається до НАТО.

У обох випадках – щодо НАТО чи Євросоюзу – головна відповідальність за проведення підготовки країни до приєднання до цих двох важливих організацій лежить на Києві.

Яценюкове повторювання про незапрошення до НАТО виглядає як запозичення з риторики Кучми чи Януковича.

Але НАТО, на відміну від Євросоюзу, завжди тримало двері відкритими для потенційних нових членів, але ініціатива, щодо вступу до альянсу, має виходити з Києва. Зрозуміло, що у випадку обрання президентом, Яценюк ніколи не зробить потрібних кроків у напрямку до НАТО.

НУНС-2007 та Яценюк-2010

Лише за два роки Яценюк відійшов від ідеології НУНСу, у першій п’ятірці якого він був обраний до парламенту, та став опонентом до ключових положень програми НУНС.

Багатовекторність Яценюка є причиною для стурбованості, оскільки вона показує не лише глибокий опортунізм та цинічність, але й загрозливу ідеологічну "мінливість" кандидата в президенти Яценюка.

Якщо Яценюка оберуть у лютому 2010, якою буде його програма у 2012 чи 2014? Судячи з його контрреволюційного крокування від НУНСу-2007, Яценюк наслідуватиме Ющенка. Точніше, його політичну та економічну багатовекторність і мінливість.

Доктор Тарас Кузьо, старший науковий співробітник Кафедри українських студій Торонтського університету, професор-дослідник Карлетонського університету, Оттава, редактор "Ukraine Analyst".

Українці Росії підтримують Ющенка і Тимошенко у їхній відповіді Медведєву TOP
Повідомлення Об’єднання українців Росії та Федеральної національно-культурної автономії українців Росії
з приводу листа Президента Росії Президентові України
та відповіді, яку дали на нього Віктор Ющенко і Юлія Тимошенко

Українці Росії з болем сприймають будь-яке чергове загострення в російсько-українських відносинах, адже для них Україна й Росія – дві однаково близьких держави, немов дві половинки одного серця.

Лист-звернення Президента Російської Федерації Дмитра Медведєва до свого українського колеги Віктора Ющенка велика українська громада Росії розцінила як звернення до всього українського народу, котрий обрав чинного главу держави.

Ми цілком підтримуємо і поділяємо думки, оцінки й позицію керівників України – Президента Віктора Ющенка і глави уряду Юлії Тимошенко, які містяться у відповідях на послання Президента Російської Федерації. Це саме ті слова, котрі українці Росії хотіли почути від керівництва Української держави. Вони свідчать про високу громадянську і державницьку позицію Віктора Ющенка і Юлії Тимошенко, вселяють надію на те, що ці керівники не розміняють свою відповідальність за майбутнє молодої незалежної держави у складні часи її історії на власні політичні амбіції, і будуть захищати, перш за все, національні інтереси українського народу.

Керівники держави у своїх листах чітко визначають право народу України самому оцінювати своє минуле і самостійно визначати шляхи свого подальшого розвитку, на основі державного суверенітету і врахування вимог міжнародного права й інтересів інших народів.

Іншим, не менш важливим аспектом, що міститься у відповідях керівників України, є необхідність налагодження партнерських добросусідських відносин між Україною й Росією.

Українці Росії сподіваються на поліпшення непростих російсько-українських відносин, досягнення позитивної динаміки в політичних, економічних і гуманітарних стосунках між двома сусідніми державами, двома слов’янськими народами, від чого у значній мірі залежатиме геополітичний клімат у Європі та й у цілому світі. Це дозволить українцям в Росії і росіянам в Україні відчувати себе комфортно на теренах обох сусідніх держав, з якими вони пов’язали свої долі, відчувати свою духовну причетність до життя обох народів, їхньої історії й культури. Конфронтація між Україною й Росією – шлях в нікуди.

У листі Президента Медведєва відзначається, що російська влада стурбована станом української культури та освіти в Росії і буде докладати зусиль для їхнього розвитку. Сподіваємося, що це - щире бажання російської влади сприяти розвитку однієї з найбільших етнічних громад Росії. Сьогодні ж в Росії немає жодної української школи, тоді як в 30-ті роки минулого століття їх було понад 100. Доводиться констатувати, що в Росії українська освіта та культура стали заручниками російсько-українських політичних відносин, що в XXI столітті є абсолютно неприпустимим.

Прес-служба ОУР та ФНКА УР
20 серпня 2009 р.

Про сучасну зовнішню і внутрішню політику України TOP

(З нагоди 18-ї річниці незалежності України від Посольств України)

18 років тому, 24 серпня 1991 року, сталася одна із значних політичних подій ХХ століття – проголошення Верховною Радою України незалежності Української держави. На референдумі 1 грудня того ж року більш ніж 90% українських громадян висловили свою волю, підтримавши схвалений народними обранцями Акт про проголошення незалежності України.

Цей день став поворотною віхою в історії розвитку українського народу, могутнім стимулом до єднання світового українства, натхненної праці заради миру й добробуту в нашому спільному домі.

Хоча ми святкуємо лише 18-ту річницю незалежної України, процес становлення нашої держави, української нації, має більш як тисячолітню історію. Україна пишається багатьма своїми земляками, відомими в усьому світі історичними постатями, які зробили свій вагомий внесок у світову історію. Це ‑ князі Володимир Великий та Данило Галицький, гетьмани Петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, автор першої української конституції Пилип Орлик, відомі політичні діячі початку ХХ століття Михайло Грушевський і Володимир Винниченко, лідери ОУН-УПА та багато-багато інших. Завдяки їм творилася історія українського державотворення, сповнена боротьби за незалежність, за можливість вільного існування України, яка завжди, починаючи від Княжої України-Руси до новітньої України, мала ознаки демократичної та європейської держави, що  прагне дружби й злагоди з усіма іншими цивілізованими країнами.

Незважаючи на те, що за ці 18 років Україні поки що не вдалося повністю розв’язати всі нагальні проблеми, від яких залежить життєдіяльність країни, ми все більше утверджуємося як єдина українська нація, з її виразним характером і культурою, мовою, традиціями, історією, без поділу на погляди, віросповідання чи походження. За роки незалежності в нашій країні виросло покоління громадян, що народилися вже у вільній Україні. Для них такі поняття як „національні інтереси”, „права людини”, „свобода слова”, „свобода віросповідання”, „свобода пересування”,  „свобода вибору” нерозривно пов’язані з поняттям „незалежна Україна”.

Особливо Україна змінилася за останні п’ять років, коли відбувалося не поверхове оновлення, а зрушили з місця фундаментальні процеси формування держави як європейської демократії.

Здійснено велику, системну роботу. Ми пишаємося, що в Україні утвердилася стала демократична система влади. Вона базується на європейських цінностях та демократичних традиціях, ринковій економіці, повазі до прав і свобод людини, у тому числі до свободи засобів масової інформації. Про демократичний характер української влади свідчить те, що упродовж останніх років опозиція уже двічі приходила до влади шляхом вільних і чесних виборів. Це на практиці доводить дієвість і стабільність української політичної системи.

На кшталт інших демократичних держав в Україні також розвивається висококонкурентне політичне середовище. Часом це призводить до емоційних політичних дебатів у парламенті, засобах масової інформації та суспільстві з важливих питань державної політики. При цьому, головним є те, що якими б гарячими не були політичні процеси, вони відбуваються в конституційному полі, а принципові рішення ухвалюються на основі політичної згоди. Це є неспростовним доказом європейської природи української демократії.

Разом з тим, в Україні триває процес покращення балансу сил між гілками влади, основними урядовими інституціями, Президентом, Верховною Радою та Кабінетом Міністрів, у зв’язку з чим активно обговорюється питання конституційної реформи.

Попри непрості внутрішньополітичні дискусії та складні світові зовнішньоекономічні процеси, перед початком світової фінансової кризи українська економіка мала найкращі за останні роки темпи свого розвитку. Починаючи з 2004 року, було удвічі збільшено внутрішній валовий продукт. Міжнародні інвестиції в Україну зросли в 4,5 рази – з 8 мільярдів 600 мільйонів доларів до 36 мільярдів. Удвічі збільшилася середня заробітна плата. Починаючи з 2005 р., в Україні щорічно створювався 1 мільйон 100 тисяч робочих місць.

На жаль, як і в інших європейських країнах, ця позитивна динаміка була призупинена світовою фінансово-економічною кризою. Разом з тим, останнім часом є певні ознаки того, що українська економіка починає долати її негативні наслідки. У червні 2009 р., порівняно з травнем 2009 р., загальний обсяг випуску промислової продукції збільшився на 3,1%; у переробній промисловості обсяги виробництва зросли на 3%; у виробництві та розподіленні електроенергії, газу та води ‑ на 5,2%.

На зовнішньополітичній арені Україна продовжувала зміцнюватися в ролі активного суб’єкта світових і регіональних міжнародних відносин. Завдяки виваженій, передбачуваній і конструктивній політиці, Україна користується повагою в світі, розвиває зі своїми міжнародними партнерами взаємовигідні та добросусідські відносини.

Ключовими пріоритетами зовнішньої політики нашої держави залишаються європейська і євроатлантична інтеграція з орієнтацією на вступ до Європейського Союзу та Організації Північноатлантичного договору. Саме прагнення інтеграції з ЄС та НАТО відображає інтереси українського народу на історичне і культурне возз’єднання зі спільнотою європейських націй. Вони забезпечують стабільне залучення до системи європейських демократичних цінностей.

В Україні щиро вірять, що успішна євроінтеграція є найкращою основою для національної безпеки нашої держави, її сталого демократичного і поступального розвитку. Нероздільними є ці пріоритети і з розвитком дружніх, конструктивних і рівноправних відносин з нашими стратегічними партнерами, іншими країнами регіону і світу, які бачать у нашій державі рівноправного партнера і друга. На цьому напрямі нашою державою зроблено немало.

Значним успіхом курсу інтеграції України в європейський і світовий простір стали вступ до Світової організації торгівлі у травні 2008 року та ухвалення рішення про підготовку угоди про асоціацію з ЄС. Успішно відбуваються переговори про створення зони вільної торгівлі з ЄС та про безвізовий режим з Євросоюзом.

Створено єдиний бізнес-план модернізації вітчизняної газотранспортної системи, що дозволило розпочати об’єднання газових енергетичних систем України і Європейського Союзу. Невдовзі буде підписано Договір про енергетичне співробітництво з ЄС.

Ставши членом Болонського процесу, ми увійшли до єдиного європейського освітнього простору.

Разом із Польщею Україна прийматиме Євро-2012, що підтримає економіку, ширше відкриє нашу країну Європі та світу.

Знаковою подією на шляху інтеграції України в європейський та євроатлантичний простір стало рішення Бухарестського саміту 2008 року про те, що Україна стане членом НАТО, підтверджене наступними рішеннями Альянсу. Євроатлантична інтеграція нашої держави на сьогоднішній день реалізується шляхом виконання річних національних програм, що є аналогом документів, які виконуються країнами-аспірантами в рамках Плану дій щодо членства.

Україна послідовно дотримується курсу на розвиток взаємовигідного дієвого партнерства з усіма державами світу. Особливе місце серед них займають Сполучені Штати Америки, відносини з якими вийшли на новий стратегічний рівень. В минулому році були підписані ключові двосторонні документи – Хартія про стратегічне партнерство, Дорожня карта пріоритетів співробітництва, угоди про співробітництво у сфері торгівлі та інвестицій, про дослідження та використання в мирних цілях космічного простору, а також низка комерційних енергетичних угод.
Активно працювали двосторонні інституційні механізми - Міжвідомча координаційна група, робоча Група з питань нерозповсюдження і експортного контролю, робоча Група з питань оборони. Потенціал двостороннього співробітництва було посилено шляхом створення Ради з питань торгівлі та інвестицій та робочої  Групи з енергетичної безпеки.

США надали суттєву підтримку Україні на міжнародній арені, зокрема з проблематики євроатлантичної інтеграції, а також набуття членства в СОТ та Раді з прав людини ООН. Дієвим було співробітництво в актуальних для України галузях, зокрема енергетичної безпеки, а також  торгівлі й інвестицій. У 2008 році зафіксовано зростання товарообігу у 1,7 рази до 5,7 млрд. дол. при рівномірному збільшенні обсягів експорту та імпорту. 

Активною була підтримка Конгресом нашої держави з актуальних для неї питань, зокрема курсу на членство в НАТО, вшанування 75-х роковин Голодомору.  
З приходом до влади в США демократичної Адміністрації двосторонні відносини продовжують розвиватися в дусі взаємовигідного стратегічного партнерства. Це підтвердив нещодавній візит в Україну Віце-президента Дж.Байдена, в ході якого було, зокрема, домовлено про створення двосторонньої Комісії зі стратегічного партнерства.

Цей інституційний механізм стане базовим форматом, в якому визначатиметься порядок денний двосторонніх відносин на виконання положень підписаної минулого року Хартії про стратегічне партнерство.

США незмінно підтримують зовнішньополітичні пріоритети нашої держави, зокрема її євроатлантичний курс. У Вашингтоні виходять з того, що Україна сама ухвалюватиме остаточне рішення про приєднання до НАТО, визначатиме швидкість реалізації цього напряму та здійснення відповідних реформ.

У Вашингтоні підтверджують гарантії безпеки, які отримала Україна згідно Будапештського меморандуму 1994 року. 

В умовах глобальної фінансово-економічної кризи важливим є сприяння США в ухваленні та реалізації Світовим банком та МВФ програм фінансової підтримки нашої держави.

Розвивається торговельно-інвестиційне співробітництво, попри негативний вплив на нього, зумовлений  глобальною фінансово-економічною кризою. 

Практично спрямованою відзначається співпраця в енергетичній сфері, зокрема з метою залучення американських інвесторів до модернізації української газотранспортної системи, диверсифікації джерел постачання ядерного палива, зберігання  відпрацьованого ядерного палива, підвищення ядерної безпеки, зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему.  

Україна та США активно співпрацюють у справі запобігання розповсюдженню зброї масового знищення та відповідних матеріалів. За сприяння з боку Сполучених Штатів у нашій державі реалізується низка програм, спрямованих на зміцнення рівня безпеки, у тому числі у світлі загрози тероризму.

Нова Адміністрація США має намір суттєво збільшити обсяги американської технічної допомоги Україні у наступному році (до 120 млн. дол. з нинішніх 90 млн.).
Сполучені Штати надають значну фінансову та технічну допомогу Україні у справі підтримання вітчизняного науково-технічного потенціалу. Реалізується перспективні напрями співпраці у сфері високих технологій.    

Відзначаючи 18-ту річницю державної незалежності, в Україні вірять, що невпинний демократичний поступ нашої держави та прихильне ставлення з боку міжнародної спільноти стануть надійною основою інтеграції нашої держави до Об‘єднаної Європи.


На порозі великої регіональної революції? TOP


Кость Бондаренко, Інститут Горшеніна


Дійсно, що можуть зараз громадські організації? Здійснювати моніторинг правопорушень представників влади? Апелювати до загалу щодо корупційних дій чиновників? Добиватися справедливості?

Все це було би доцільним, якби чиновники боялися гласності і викриттів. Натомість наші чиновники діють за принципом одного російського міністра, до якого у 1905 році прийшов якийсь підприємець, запропонувавши вигідну тіньову операцію і сказавши: "Я вам за вирішення питання даю тисячу рублів, і про справу не дізнається жодна жива душа!". Міністр відповів: "давайте п'ять тисяч і можете писати про це у всіх газетах".

Один з істориків сказав, що падіння Російської імперії почалося не з Лютневої революції, а саме після слів цього високого чиновника.


Майбутня революція в Україні, окрім її буржуазно-демократичного характеру, буде носити виразний регіональний характер.

Десять тез на підтвердження цієї гіпотези.

Теза перша
Сьогодні регіональні еліти мають найбільше підстав висловлювати невдоволення існуючим станом справ в Україні.


Теза восьма
Майбутній президент України буде обраний саме регіональними елітами

Якщо вибори 1991 року робила партійна номенклатура колишнього УРСР, вибори 1994 року – "червоний директорат" разом з комсомольською елітою, вибори 1999 року – олігархи і нова українська номенклатура, вибори 2004 року – "молодоолігархи", що захотіли стати олігархами повноцінними, то вибори 2010 року будуть виборами, які зроблять регіональні еліти.

І у цьому плані виборча кампанія 2010 року стане бойовим хрещенням регіональних еліт напередодні їх активізації як окремої політичної сили. Тим більше, не забуваймо: президентська виборча кампанія плавно переросте у мерську кампанію (березень 2010 року).

Теза дев'ята
Регіональні еліти потребують створення системи колективної безпеки

Задля ефективної роботи і задля посилення ефекту від діяльності, регіональні еліти просто будуть змушені працювати у напрямку створення системи колективної безпеки – стара Система навряд чи здасться без бою.

Алгоритм дій може бути наступний: укріпивши свої позиції в окремо взятих регіонах і задекларувавши приблизно одні і ті ж принципи ("порядок, правила та прозорість"), регіональні еліти можуть перейти до діалогу про уніфікацію ресурсної бази, пред'явлення своїх прав на цю країну, а також диктуватимуть свої умови Центру. Можливо, аж до вимог нової, чітко прописаної з врахуванням інтересів регіональних еліт Конституції України.

Теза десята
Регіональні еліти і структури громадянського суспільства – природні союзники у майбутніх суспільно-політичних процесах

Структури громадянського суспільства при цьому можуть відігравати багатогранну роль. Це і союзники регіональних еліт, і інтелектуальна основа майбутніх процесів, і організуюча складова.

Регіональні еліти мають ресурси для здійснення перетворень, громадські організації – бажання перетворень. В результаті спільної діяльності ці перетворення можна зробити незворотніми.

…Автор критично ставився до Помаранчевої революції. Дуже хочеться побачити справжню регіональну революцію.

Ціла стаття: http://pravda.com.ua/news/2009/8/4/99376.htm


Богословська пропонує ділити Севастополь [Севастопіль] з Росією



To qualify Ukraine as a
neutral country, Ina
Bohoslowska [a former PoR
member and a tentative
presidential candidate] is
proposing to declare
Sevastopil a city run in
tandem with Russia:



Депутат Інна Богословська виступає за те, щоб Севастополь управлявся спільно Україною та Росією.


"Уклавши договір з Росією, ми розв'яжемо собі руки й зможемо отримати статус нейтральної держави", - наголосила вона.

Депутат зауважила, що Росія великою мірою впливає на ситуацію в Севастополі, і більшість жителів міста орієнтуються на Москву, а не на Київ.

Богословська вважає, що спільне управління містом знизить протистояння в місті й виключить варіант відокремлення Севастополя.

Як відомо, Богословська була членом фракції Партії регіонів, нині вона позафракційна. Депутат має намір балотуватися на посаду президента України.


Заява щодо акту вандалізму напередодні 103-ої річниці з дня народження поетеси TOP

Тільки після проголошення незалежності ім’я Олени Теліги та її побратимів повернулось в Україну. Громадському та науковому загалу надана можливість ознайомлення з документи для вивчення та установлення правди подій далекого 1942-го. Сьогодні Олену Телігу вивчають в школі, про неї пишуть наукові дослідження, її цитують у своїх виступах народні депутати. Чи так все добре з історією у нас в незалежній Україні, яка прямує до демократії?! Події в Бабиному Яру, сьогодні це вже історико-культурний заповідник, показують, що не все гаразд у нас з відношенням до збереження пам’яті про загиблих. Стає «нормою» в нашій державі знищення пам’ятних знаків на місцях загибелі жертв тоталітарного режиму. Липень 2006 рік - монумент Менора, який був поставлений в пам’ять про розстріляних в Бабиному Яру 65 років назад був жорстоко розбитий вандалами. Сьогодні - пам’ятний Хрест. Камо грядеши, Україно?!

Заява ВЖТ імені Олени Теліги щодо акту вандалізму, вчиненого напередодні 103-ої річниці з дня народження видатної української поетеси, громадської діячки Олени Теліги, яка була розстріляна нацистами в роки Другої світової війни у Києві в Бабиному Яру.

Всеукраїнське жіноче товариство імені Олени Теліги з великим болем і тривогою сприйняло звістку про акт вандалізму, вчиненого в ніч з 14 на 15 липня 2009 року в Бабиному Яру на символічному місці страти нацистами в роки Другої світової війни видатної української поетеси, громадської діячки Олени Теліги та її побратимів, членів Організації Українських Націоналістів.

Вважаємо цей злочин – знищенням пам’ятного Хреста та меморіальної гранітної плити – брутальною наругою над історією української державності, над пам’яттю справжніх героїв України, які віддали своє життя за її незалежність.

Ми вимагаємо від Київської міської влади негайного поновлення пам’ятного Хреста та виконання Указу Президента України «Про спорудження пам’ятника Олені Телізі в Києві».

Вимагаємо від Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, Міністрества внутрішніх справ України вжити термінових заходів для розшуку і покарання осіб, винних у скоєніні цього злочину.

National Alliance is an all over Ukraine youth NGO TOP


It started its activities in January, 2005 and united different groups of young activists of the Orange Revolution in many regions of Ukraine. Beforehand some of those used to be local youth NGOs.

The mission of the organization is to develop the State of Ukraine on the basis of democracy, conservatism, Christianity and traditional Ukrainian values by means of strengthening the role of young people in politics and creating new young progressive right-wing teams in different regions of Ukraine.

To achieve the mission of the organization, National Alliance is developing following trends:


The aim is to promote democracy and cooperation among nations in Europe and the world.

The goals:

- to cooperate with both foreign right-wing NGOs and parties;

- to develop contacts with Ukrainians abroad;

- to exchange experience;

- to support organizations struggling against regimes, share experience;

- to organize common international events;


- in Apr 2005 the Memorandum about Partnership was signed with Belarussian oppositional youth NGO Young Front:

- contacts with Belarussian, Polish, Russian, Lithuanian NGO;

- international Polish-Ukrainian program Memory without Borders youth exchanges, summer camps in the process of which young people are working at cemeteries where Ukrainian and Polish military is buried, thus ruining stereotypes and developing cooperation in the places of Ukrainian-Polish conflicts in the midst of 20th c. About 300 young people have already taken part in the program;

- the meeting of the leaders of National Alliance with the Minister of Poland Mr. Andzhej Pshevoznyak about the cooperation among Ukrainian and Polish youth;

- members of National Alliance took part in different events of oppositional forces in Belarus: :Chornobyl Way-2005 (5 activists were arrested and imprisoned), Chornobyl Way-2006, Democracies Forces Forum, Presidential elections;

- member of National Alliance observed Presidential and Parliament elections in Poland and Kazakhstan;

- a summer camp for Belarus opposition youth was hold in partnership with Danish NGO SILBA;

The aim is to involve young people to politics and to promote right-wings values in the society.

The goals:

- to make young people more active and involved;

- to spread knowledge about NGOs, parties;

- to contribute to the development of the civil society in Ukraine;

- to unite young right-oriented people;

- to cooperate with other right organizations;

- to struggle with the relicts of kuchmism system

- to hold trainings and seminars for NGOs and political parties member, students self-governments activists etc.


- the campaign Lets stop the advertisement of Death was started, as a result the outer advertisement of alcohol and tobacco was forbidden in 4 cities;

- the activities of the School of Active Youth are on. About 20 seminars and trainings took place in different regions of Ukraine;

- 15 political tent-camps;

- a set of round tables discussing actual for this or that region topics;

- participation in parliament and local elections on different levels: candidates,observers, campaign advisors, PECs and TECs members;

- about 15 successful case of advocacy.


The aim is to promote the ideas and values of the organization in the society.

The goals:

- to cooperate with mass-media;

- to establish own mass-media;


- the web-site of National Alliance is being supported and it represents thousands of articles about the life of right and center-right forces of Ukraine and the world;

- all-over Ukraine newspaper for young people is edited once per month;

- 2 regional newspaper are edited;

- hundreds of news in electronic and printed mass-media.

Besides, National Alliance is promoting modern culture, Ukrainian history and traditions by means of different cultural events like: discos, parties, competitions; edits lots of leaflets, books, CDs.

National Alliance has 16 regional organizations in different parts of Ukraine.

The majority of activists of National Alliance are students, but also one can meet teachers, businessmen, professors, local councils members etc.

The leaders of National Alliance:

Igor Guz (26 years old) the Head the member of Volyn regional council, the Head of the Councils Youth, sport and tourism Committee. The advisor of the Governor of Volyn region. The leader of Strike Committee in Volyn region while Orange Revolution.

National Alliance Ukrainian Youth Non-Government Organization

The Main Office: 6-a Stelmakh St., Kyiv, Ukraine 04 116 tel.: +38-097-965-20-26

www.Nation.org.ua e-mail: ukr_national@yahoo.com ICQ 228-730-336

The Secretariat: Molodi Ave 13b, Lutsk, Ukraine 43024 tel. +38-0332-78-49-77

The secretary for internetional relations -Mladena Kachuret

e-mail: revolutioner@ukr.net ICQ 230-061-396

Complete article: http://www.nation.org.ua/page_eng/index.html


Students Fight Prostitution in Ukraine TOP


By Andreas Ehrmann in Kiev [Kyiv]

On another occasion, members allowed themselves to be tossed about by men...  












Experts say that there are 12,000 prostitutes in Ukraine, many of whom are students trying to make ends meet in difficult times. One group has found creative -- and sometimes abrasive -- ways to let foreign tourists know that "Ukraine is no whorehouse."

A group of young women in Kiev has woven itself into the crowds along Khreshchatyk, the city's main boulevard. They're wearing pink pantyhose, miniskirts and high heels. They carry placards saying: "Ukrainian girls are not for sale." Nastia, a recent high school graduate, says: "Today, we're going on patrol."

Ukraine has become a favored destination for sex tourism, particularly from Western countries. ...

...and symbolically crucified.  








Eight reasons to become Ukrainian TOP

10 August 2009

Paul Goble / Special to The Moscow Times

Patriarch Kirill’s suggestion that he is ready to acquire dual citizenship in Ukraine has prompted activists of the Russian National-Democratic Movement (RNDM), a nationalist but not statist group, to conduct a survey on whether residents of Russian regions bordering Ukraine would like to take Ukrainian citizenship.

While many writers have discussed whether Ukrainian citizens might like to take Russian citizenship, this is one of the very few efforts to determine how Russian citizens might feel about moving in the opposite direction. And while the number of people polled is too small to be reliable, the reasons the activists suggested they might have for doing so are intriguing.

Complete article: http://www.moscowtimes.ru/article/1328/42/380384.htm

Klitschko: More ecological disasters await TOP
30 July, 2009

More ecological disasters await unless Kyivs leaders decide to go green

Vitali Klitschko, Special to Kyiv Post

_blankVitali Klitschko says the only way to solve Kyivs ecological problems is by pressing the flush button on those current plumbers who rule the city but fix nothing.

Not long ago, I received a letter from Kofi Annan, the former United Nations Secretary General and president of the Global Humanitarian Forum. He invited me to join his Global Alliance for Climate Justice. This is an open, democratic club of green environmental advocates. Its an important and just cause. Annan, respected by the whole world, writes that pollution has a cost, and people are expecting help on adapting to the changing climate.

Its a good and accurate definition. Pollution does have a cost. In Ukraine, the cost includes our indifference, stubborn expectation of a free miracle and massive thievery. There is need to dig very far to find an illustration. Our country, one of the most beautiful on earth, with huge ecological potential, is still associated in the West with the Chornobyl nuclear accident, floods in the Carpathians and other ecological disasters.

Last week -another minor point was added to this list: A July 21 accident at the sewer collector in the capital. Kyivs debts for fortification of its dams on the Dnipro River, postponing major problems until later and the ever-recurring hope that everything will be alright caused a spillage of thousands of cubic meters of waste into the Dnipro. To where the main river of the country carries this waste may be best left unknown.

What is it compared to global warming and the problems of the whole humankind? skeptics might ask. But I will repeat the words of Annan: Pollution has its cost.

The global climate problems will be solved in Copenhagen this winter. In December 2012, the Kyoto protocol runs out, so a new one will have to be created. The United Nations and the big G20 countries are trying to save the world from climate and ecological disasters by creating new strategic policies. But Ukrainian and especially Kyiv -- leaders can not see anything beyond their own noses. In best-case scenarios, they react to already existing problems and challenges.

It would not be a surprise if, with this attitude, Ukraine soon drowns in its own waste and sewage, while new ecological disasters take place. What sort of future are the Kyiv authorities thinking of when they try to solve an important sewer collector problem with a bunch of bags filled with sand? [The July 21 leak of the outdated collector was patched up by bags filled with sand] At the same time, they continue writing off millions of budget hryvnias to activities equivalent to fighting windmills.

I guess the only way to solve Kyivs ecological problems (including the sewer collector problem) is by pressing the flush button on those current plumbers who rule the city but fix nothing.

Гуцули просять Ющенка не вести за собою натовп на Говерлу TOP




Гуцули закликають Президента України Віктора ЮЩЕНКА утриматись від масових сходжень на Говерлу.

Про це йдеться у відкритому листі керівників громадських організації краю на адресу глави держави, текст якого передано УНІАН.

«Ми, гуцули – віковічні оборонці й охоронці Карпат - закликаємо Вас відмовитися від масових сходжень на найвищу гору України Говерлу через вже завдану природі шкоду і загрозу нових екологічних наслідків», - наголошується в листі.

За словами авторів листа, після кожного такого масового сходження «довго і тяжко відходять гори, люди й тварини, позаяк під час цих акцій і після них маємо паралізований рух автотранспорту, гори сміття, гектари стоптаних альпійських лук».

Члени громадських організацій наголошують, що міліція і чиновники нічим іншим, ніж супроводженням і організацією сходження, упродовж тривалого часу не займаються.

«Закликаємо Вас як лідера партії “Наша Україна” пояснити однопартійцям і прихильним політичним силам недоречність таких масових сходжень під прапорами псевдопатріотизму, оскільки практично кожна така акція відбувається з порушенням екологічних норм і чинного законодавства», - йдеться в листі. На думку його авторів, було б набагато більше користі, якби політична сила Президента і всі інші партії національно-демократичного спрямування не проводили піар-акції на Говерлі, а законодавчо обмежили масові сходження на найвищу гору Карпат і надали Говерлі особливий заповідний статус.

Вони нагадують, що за розрахунками фахівців, екологічне навантаження на Говерлу не повинно перевищувати 200 осіб на добу.

«Ви прийшли і пішли, а ми тут залишаємось із невирішеними проблемами, особливо після нищівної повені, яка сколихнула Карпати у 2008 році, – краще кошти, виділені на акцію, передати потерпілим гуцульським родинам, багато з яких ще не повернулися у поруйновані стихією хати»,- підкреслюють керівники гуцульських громадських організацій.

В листі нагадується Президенту про трагічні наслідки сходження на Говерлу в 2005 році, коли, аби побачити В.ЮЩЕНКА, приїхали понад 10 тис. туристів з усієї України. Однак гроза, град і сильний вітер застали людей просто на вершині Говерли. Від удару блискавки постраждали декілька осіб, деякі з них померли.

«Цього року можливе повторення трагічних наслідків, оскільки у високогір’ї, як і в політиці, погода нестабільна. Сподіваємось, Ви з розумінням сприймете наше звернення і відміните сходження, яке може завдати екологічного лиха нашим Карпатам», - застерігають гуцульські організації.

Під листом стоять підписи голови Всеукраїнського об’єднаного товариства «Гуцульщина» Дмитра ВАТАМАНЮКА та голів районних осередків товариства, директора Карпатського біосферного заповідника, доктора біологічних наук, професора Федора ГАМОРА, голови регіонального об’єднання дослідників Гуцульщини, доктора технічних наук, професора Нестора БИБЛЮКА, головного редактора краєзнавчого журналу «Гражда» Олександра МАСЛЯНИКА, виконавчого директора Благодійного фонду "Олекса Довбуш" Романа ВИХОВАНЦЯ, голови Конгресу національно-патріотичних сил "Гуцульська рада" Михайла ЯКІНЧУКА.

Як повідомляв УНІАН, Президент України Віктор ЮЩЕНКО 18 липня здійснить сходження на найвищу точку в Україні – гору Говерлу. Вже традиційно у такий спосіб Президент та всі бажаючі відзначають День проголошення Державного суверенітету України.


High population density triggers cultural explosions & innovations TOP

High population density triggers cultural explosions & innovations; Environment not Brains; Nature vs Nurture

Last year, I toured the Royal Ontario Museum exhibit in Toronto– Mysteries of Ancient Ukraine: The Remarkable Trypilian Culture (5400-2700 BC) (http://www.thestar.com/news/gta/article/545102).
What was even  more remarkable and mysterious  then the brilliant Trypilian cultural artifacts themselves, was the notion  of uniqueness--why this cultural innovation only existed in a tiny, small geographic area, on what is modern-day Ukraine and not the rest of the globe?

No one seemed to have addressing this question in the exhibit nor is it covered in our modern day high school textbooks.


Walter Derzko, Smart Economy, Toronto

Hard Times Golden Opportunities.. about opportunity recognition in a recession/ depression featuring 45 opportunity scenarios


Vasyl Popadiuk’s Journey TOP

(Up and away!)

(Courtesy: Svitohliad Ukrainian Television)

The journey for Vasyl Popadiuk from Ukraine to Toronto has been one
of musical adventure, starting at Kyiv’s Lysenko school for gifted
children at the tender age of 7, and continuing at Ukraine’s
national Tchaikovsky Conservatory of Music from age 18.

Vasyl Popadiuk’s father,  
himself a  renown composer and pan flute player, dreamed of his son following in his footsteps as a flutist, but at the age of four Vasyl Jr. chose to play the piano.  By the age six he discovered and fallen in love with the violin - an outcome predicted by a
stranger before his birth - that love has remained steadfast through
the years.

The late Vasyl Popadiuk, Sr.

His Mother, a ballerina
and a choreographer, endowed him with the ability to use his body
as an extension of a musical instrument.

Vasyl at the age of 6

At six,
he made his first appearance on the professional stage
with a flute/sopilka and violin.

In his twenties the conservatory educated virtuoso won
many a standing ovation of enraptured music lovers in Germany,
Tunis, Jordan, Canada, USA, Spain, France, Italy, Austria, Holland
and many other countries.

Popadiuk has toured with many prestigious troupes, including
Ukraine’s Hopak National Dance Company, Kyiv’s Gypsy Music
Theatre Company, and the Nazarov Music Theatre Company of
Moscow with whom he performed for many
international dignitaries including the late King Hussein of Jordan.

He was invited to accompany Soviet leader,
Mikhail Gorbachev and his wife as part of
the cultural entourage during a state visit to Spain where he performed
for Queen Sofia.

His many fans include Don Was,
and Tom Cochrane , Ian Gillan (whose solo album Vasyl was asked to play on) and Jesse Cook.

Ian Gillan (Center) & Vasyl (right)

 Billboard by sfllawby sfllawSetting sun by sfllawJesse Cook by sfllawTuning by sfllawVasyl Popadiuk by sfllaw
Vasyl Performing with Jesse Cook in the Metropolis Theater at the Montreal Jazz Festival

Jesse Cook and Vasyl

In the past, he often appeared as special guest to Mediterranean
guitarist Pavlo in Canada, the U.S., and the UK.

More recently, he has made several appearances as special guest
with world-music guitarist Jesse Cook, and will be special guesting
for celebrated Canadian tenor John McDermott in Toronto
this summer.

During the past year,
Vasyl has assembled his new 6-piece band Papa Duke and recorded
his first album with them. The band name is a play on
Vasyl’s last name and the fact that he is considered by many to be
the ‘duke’ of the violin.

They have already headlined at Toronto’s Harbourfront, the Burlington Jazz
& Blues fest, and with the Mississauga Symphony at the Living
Arts Centre. Papa Duke’s music is best described as
‘Gypsy World Fusion’ with classical, jazz, Latin and pop undertones.
The current line up of stellar players in Papa Duke includes:
musical director Stan Fomin on piano and keyboards;
dynamic Ecuadorian guitarist David West (playing a custom
12 & 18 string guitar); Sasha Boychouk on soprano sax,
clarinet and keyboards; acoustic & electric bassist Victor Khomenko;
and newest member Rosendo “Chendy” Leon (from Cuba)
on drums and percussion.

Vasyl plays proficiently thirteen (13) instruments. 

One of Vasyl’s fans is Itzak Perlman.

Itzak Perlman & Vasyl

Today he is bringing the passion and tenderness of his heart rendering melodies to North America and the world.

Papa Duke Ensemble starring Vasyl Popadiuk perform in Hamilton Saturday August 29 and Toronto Sunday August 30
Information above in the Events Section.


Patriarch Kyrill I TOP

January 29, 2009

Archbishop Chrysostomos of Etna

[ ... ]

With respect to his views, Kirill first of all has rejected the idea that there is anything like a universal code of human rights. While some rights may be universal, in his view, many are nationally specific, and consequently, he has actively promoted the idea that Russia must not be measured according to international standards.


It seems that Kyrill's attempts to present himself as someone at odds with Putin's Soviet nationalism and, once more, as a religious conservative opposed to links to the Vatican, are also falling on some deaf ears. Putin's last choice (he was, of course, Putin's first choice) for Patriarch and ecumenism's foe (he is in fact an irresponsibly avid ecumenist whose commitment to the Orthodox Church's most basic identity dogmatically, its claim to historical primacy in Christianity, is for sale at the drop of a title) has not escaped the truth in the eyes of Paul Goble, a State Department analyst well-informed in Russian matters.

I think that Paul's ideas about Kyrill's view of Orthodoxy are naive. As a Roman Catholic, he does not understand the complex, intricate game that Kyrill is playing with regard to Russia and Orthodoxy, an issue more closely associated with Russian nationalism than it is with any commitment to Orthodoxy. But he is absolutely on the mark with regard to the new Patriarch's views on civil rights, his authoritarianism, and his closeness to the security agencies (which one would expect of a KGB agent, of course.)

I would only add to the comments below that Kyrill's anti-Americanism is not just incidental; it is disgusting. That too is an element in this picture that should not be ignored. Eastern Europeans were nurtured for decades on anti-American propaganda, much of it designed to foster, not just political doubts about the U.S., but fierce and irrational hatred for America. Kyrill is a confirmed anti-American, dismissive of democracy, and beset by all of the conspiratorial fantasies that reinforced Soviet-anti-Americanism. For this reason alone, we should have doubts about his goals and objectives and his basic decency.

Paul Goble

Like his predecessor and like the two other leading candidates for patriarch he defeated, Kirill has a long history of working with the KGB. For churchmen of his generation, it could not be otherwise, but he has appeared more comfortable with that than some of the others.


The new patriarch of the Russian Orthodox Church will pursue a nationalist and authoritarian approach within his faith and his country while seeking a rapprochement with the Vatican and some other churches abroad, each course a reflection of his desire to increase the power of the Moscow Patriarchate at home and abroad

His combination of authoritarianism at home and ecumenism abroad is intended to guarantee that he will enjoy the support not only of conservatives within the Church but more importantly of the Russian government and that, at the same time, he will escape criticism in the West because of his apparent openness to expanded ties with the Vatican.

[ ... ]

Born in Leningrad in 1946, the new patriarch, whose civil name is Vladimir Gundyaev), came from a family of churchmen. Soviet "bezbozhniki," as Kirill has frequently recounted, sent his grandfather to the Solovki camps for resisting their anti-religious efforts. And Kirill's father, a priest, apparently suffered for his faith as well prior to his death in 1974.

After finishing the 8th grade, the future Church leader drew maps for the Leningrad Complex Geological Expedition of the Northwestern Geological Administration before returning to finish secondary school and then entering the Leningrad Theological Seminary and subsequently that city's Theological Academy.

Importation of cigarettes

Journalists of the newspapers Kommersant and Moskovsky Komsomolets accused Kirill of profiteering and abuse of the privilege of duty-free importation of cigarettes granted to the Church in the mid-1990s and dubbed him "Tobacco Metropolitan".[26] The Department for External Church Relations was alleged to have acted as the largest supplier of foreign cigarettes in Russia.[27] Kirills personal wealth was estimated to be $1.5 billion by sociologist Nikolai Mitrokhin in 2004, and at $4 billion by The Moscow News in 2006.[24][28] However, Nathaniel Davis noted that "...There is no evidence that Metropolitan Kirill has actually embezzled funds. What is more likely is that profits from the importation of tobacco and cigarettes have been used for urgent, pressing Church expenses."[29] The duty-free importation of cigarettes ended in 1997.[30] In his 2002 interview with Izvestia, Metropolitan Kirill called the allegations about his profiteering a political campaign against him.[31]"



Even before graduating with distinction, he became a monk and took the name Kirill. He then worked as the representative of the Moscow Patriarchate at the World Council of Churches in Geneva (1970-74), rector of the Leningrad Theological Seminary and Academy (1974-84), and in a series of increasingly important administrative posts within the Church (1984-89).

Then, in November 1989, he became head of the Patriarchate's Department of External Relations, a position he retained until his selection as patriarch. That post is traditionally the number two position in the church and while in it, he laid out his views, recruited and advanced his supporters within the Church, and oversaw much of the Church's economic activity.

A little over a year after his appointment, Kirill was elevated to the rank of metropolitan of Smolensk and Kaliningrad, conforming to the Moscow Patriarchate's tradition of having its most senior administrators in Moscow also having responsibility for a group of bishops and parishioners elsewhere.

With respect to his views, Kirill first of all has rejected the idea that there is anything like a universal code of human rights. While some rights may be universal, in his view, many are nationally specific, and consequently, he has actively promoted the idea that Russia must not be measured according to international standards.

Second, for all his outspoken support for ecumenism abroad, Kirill has opposed boosting the standing of Catholics and Protestants within Russian. Instead, he has been the chief promoter over the last decade of the idea of Russia's "traditional religions," arguing that Orthodoxy, Islam, Judaism and Buddhism are naturally part of Russia's social fabric but the others are not.

And third, Kirill has long insisted that Russia must be an Orthodox country, a view that sometimes he has appeared to define as meaning that his church will enjoy the status of primus inter pares but that more often he has said means that Orthodoxy should define the way in which the state behaves in a wide variety of areas, including education.

With respect to his actions, Kirill has maintained extremely close relations with Russia's security agencies. Like his predecessor and like the two other leading candidates for patriarch he defeated, Kirill has a long history of working with the KGB. For churchmen of his generation, it could not be otherwise, but he has appeared more comfortable with that than some of the others.

Second, Kirill has been actively involved since 1990 in the Church's extensive economic activities. Indeed, he has been known in some circles as the "tobacco metropolitan" for his role in promoting the sale of cigarettes from which the Church has profited. As a result, his opponents in the Church and religious rights activists often have accused him of being corrupt.

That willingness to use force against his opponents has led some to conclude that he will use such "resources" against his opponents (www.babr.ru/?pt=ne


And third, in boosting himself and his supporters within the church, Kirill has not been shy about using "administrative resources," including those of the security agencies, against anyone who opposes him or even has different ideas, ranging from sectarians against whom he has railed and Diomid and other bishops who dissent from the Patriarchal line.

That willingness to use force against his opponents has led some to conclude that he will use such "resources" against his opponents (www.babr.ru/?pt=news&event=v1&IDE=50264). That proclivity was very much on view during the last few weeks preceding his elevation and even more during the church conclave that selected him.

[ ... ]

The trouble is that in modern times most, if not all, Orthodox churches are predominantly national communities that support and serve the sovereign state a marked difference with the transnational Roman Catholic church led by an independent pope who does not owe his authority to any secular power.



The government-controlled media backed him all the way, giving him time and space far greater than any of the other possible candidates, and web sites, like Portal-Credo.ru which have opposed him, were blocked during the meeting of the Moscow conclave. (Happily but certainly not coincidentally, that site is again accessible now that Kirill is in.)

But it was the voting itself which was the most dramatic indication of the way in which the past has returned. The vote, which as several media outlets have noted Kirill won by Putin-level margins if not yet those of the leaders of Turkmenistan, proceeded far more rapidly than one would have expected it to.

The reason? Because the participating electors did not bother to go into the voting booths but simply made their marks in public and dropped their ballots into the boxes, in much the same way, as one Russian commentator observed today, that Soviet voters were encouraged to do in the past (www.kasparov.ru/material.php?id=497F5188DE17D).

Complete article: http://www.guardian.co.uk/commentisfree/belief/

Kirill's visit exposes dangers in Moscow-Kiev ties TOP

Sophia Kishkovsky

August 6, 2009

It was Kirills first trip to Ukraine since he was elected patriarch in January. The visit opened on July 27 with an affirmation of Russian-Ukrainian brotherhood in Kiev, regarded as the cradle of Russian Orthodoxy. Prince Vladimir adopted Orthodoxy from Byzantium for himself and his subjects, who were baptized en masse in the Dnieper River in 988.

[ ... ]

Top church officials at a news conference in Moscow on Thursday depicted the trip as a triumph that strengthened the transnational character of the Russian Orthodox Church. Protesters represented marginal, isolated groups that dislike the patriarch simply because of their anti-Russian sentiments, said Archbishop Hilarion of Volokolamsk. There is no real opposition to the Russian church today, he said of Ukraine.

The Reverend Vsevolod Chaplin said that what he called Kirills pilgrimage underscored that the church extended far beyond geopolitical borders or terminology. We are not the church only of the Russian Federation , nor only, as sometimes said, of the Russian people, he said. Russian in the name of the church refers not to the ethnic definition Russian, but to the concept Rus, which is not political but rather spiritual.

[ ... ]

By contrast, Mykola Tomenko, vice chairman of the Ukrainian Parliament, said in a statement Thursday that Kirill was hijacking the idea of Rus and that he had used his to test out the idea of a new ideological doctrine of Russia.

Russias president, Dmitri A. Medvedev, has yet to visit Ukraine since he took office 15 months ago. Most pointedly, Mr. Medvedev refused an invitation last year from Ukraines president, Viktor A. Yushchenko, to the unveiling of a monument to the millions who died in mass famine under Stalin in the 1930s, which Ukrainians call Holodomor and often regard as genocide inflicted by Russia.

Mr. Medvedev railed against the use of distortions of history to cast Russia in a bad light. Kirill, however, visited the monument with Mr. Yushchenko, and used pastoral intonations and personal history he told of his familys suffering under Stalin to cast Stalins crimes in a larger context, speaking of famine killing millions across the Soviet Union.

[ ... ]

Mr. Yushchenko has irked Russians by seeking support from the Patriarchate of Constantinople, with which the Russian church jockeys for power, for a unified Ukrainian Orthodox church free of Moscows control.

Traditionally, religious conflict between Russia and Ukraine has centered on the Uniates in Ukraine, especially its western region, who observe the Byzantine rite but are loyal to Rome. Those tensions have abated but have flared between the rival Orthodox churches. During his tour, Kirill rejected demands for formal independence of the Ukrainian Orthodox Church of the Moscow Patriarchate, which accounts for over one third of the Russian Orthodox Church, noting it has near total autonomy.

The Orange Revolution in Ukraine in 2004 and its turn toward Europe have alarmed the Russian church and the Kremlin. Speaking at a monastery near the border with European Union member Poland, Kirill took care to address Europe, warning it against repeating the Soviet experiment of living without God.

His trip took him right across Ukraine, a country of some 46 million roughly the size of France, traveling from Kiev to Donetsk, a mining hub in the east, where many Russian speakers live, to Crimea and to western Ukraine.

Perhaps the greatest Russian-Ukrainian tension centers on Crimea, where Russias Black Sea fleet is based at Sevastopol. There, laying a wreath at a war memorial, Kirill struck a slightly more ominous tone.

Crimea was part of Russia until the Soviet leader Nikita Khrushchev bestowed it on Ukraine in 1954. When the Soviet Union crumbled, this left Russias Black Sea fleet in a different country. Ukraine would like it out after its lease expires in 2017; just days before Kirills visit, Russia acknowledged that it had violated treaty stipulations by transporting cruise missiles near the base.

At the war monument, as Russian and Ukrainian naval officials listened, Kirill spoke of the potential for escalation and commonalities that might prevent it.

As a result of historical events about which we know and remember, it turned out that there are two fleets here, and not one, he said. But in these two fleets serve brothers brothers in faith, heirs of the Holy Equal-to-the Apostles Prince Vladimir. And today it is my fervent prayer that never and under no circumstances should brothers take aim at each other, because nothing divides brothers so much as spilled blood.

Complete article: http://www.nytimes.com/2009/08/07/world/europe/07iht-orthodox.html?_r=1


Галичина вимагає покаяння Московської Патріархії за вбивства і грабунок TOP


Офіційна заява: Галичина вимагає покаяння Московської Патріархії за вбивства і грабунок.

Автори: Громадський Комітет Захисту Прав Людини, Дослідницький Центр Всестороннього Вивчення Життєдіяльності Людини та Суспільств.

Від українських чиновників вимагаємо свідомої діяльности, а не вчинків за принципом Понтія Пилата – щоб догодити усім і втриматись при владі, в черговий раз, розіпявши Ісуса Христа.


Так звана Московська Патріархія відправила свого посланця на Україну. Патріархія, котра сповідує дивну регалію – сукупність мусульманства, поганства і віддалених засадів християнства: вражаюча гендерна нерівність, титулованість очільників, захоплення світським життям, давнє обожнювання кесарів за котрими числяться досить темні справи, приписи, щодо одягу, поведінки, рухів членами тіла і т.п. Це свідчить про надмірне захоплення земними цінностями, котрі ведуть до пекла.

Титулованість глави РПЦ – званням Патріархія, котре було куплене за кілька соколиних шкірок відображає небезпечні багатовікові тенденції в Московській Церкві та планомірне її відокремлення від основ християнства. Чого вартує людина, спільнота без титулів? З чим вона залишиться і піде над Суд Божий?

«Найменший із вас потрапить в царство Боже», каже Ісус Христос.

Церква не твориться кесарем, а постає із глибин людських душ, просвічених Святим Духом.

«Оцінюйте по їхніх справах», каже Ісус Христос, а не по титулах.

Так які цілі приїзду Московського духівника:

- дійсно злитися духовно із Українським Народом історично і сьогоденно та разом прожити кілька днів;

- чи можливо це приїзд окупантського наставника з метою ревізії награбованого та з німим благословенням своїх співвітчизників-московських катів, котрі дико і масово різали українців в 40-х роках ХХ століття.

Міста і села Західної України всіяні горами могил із страшенно закатованими мирними людьми у 40-41 роках ХХ століття в застінках НКВД, із тисячами вбитих та привселюдно страчених через повішання і розстріл московськими бандитами у 44-51 роках ХХ століття,  із тисячами закатованих священників і вірних Української Греко-Католицької Церкви в тюрмах НКВД при спробі Російської Православної Церкви ліквідувати УГКЦ, в той час, коли Синод Московської Патріархії «жирував» на спецзабезпеченні НКВД, КДБ у тісній співдіяльності із ними. Християнин - людина, котра вибрала між мамоною і Богом – Бога перш за все потребує покаяння бо не відає коли заберуть його душу. Покаяння щирого, що лине з глибини душі, а не застінків ФСБ.

Тому приїзд Московського Патріарха породжує безліч запитань. Якщо Московський Патріарх представляє християнську церкву, то він повинен, перш за все, відвідати могили жахливо закатованих українців його ж співвітчизниками, могили вірних УГКЦ, котрі були спільно замордовані еНКВДистами і Московською Патрархією під час творення так званого Собору та розграбування Святинь УГКЦ і вбивств після 1946.


Спільно організований НКВД, комуністами і Російською Православною Церквою в 1946 Собор УГКЦ на крові і трупах Греко-Католиків пролив океани людської крові, став причиною жахливих катувань людей, багатьох смертей від голоду, холоду, хворіб у Московському рабстві в Сибіру. Собор, котрий творився спільно з НКВД і Московською Патріархією в катівнях НКВД передував незчисленним вбивствам, нелюдським катуванням мирних людей, духівництва, вірних з лона УГКЦ. Тисячі священників, монахів і монахинь УГКЦ загинули в жахливих муках від спільних катувань диких московських еНКВДистів та представників Московського Православ’я з вимогою перейти на Православ’я.

Диявол у співдії із Московським Патріархатом творив жахливі справи.

Диявольські катування породили десятки тисяч знаних і не знаних мучеників за віру, Блаженних, Святих, котрі не вийшли з лона УГКЦ і залишились духовно поєднаними із Святою Католицькою Церквою, терплячи нелюдські катування.

Тому приїзд Московського Патріарха породжує безліч запитань. Якщо Московський Патріарх представляє християнську церкву, то він повинен, перш за все, відвідати могили жахливо закатованих українців його ж співвітчизниками, могили вірних УГКЦ, котрі були спільно замордовані еНКВДистами і Московською Патрархією під час творення так званого Собору та розграбування Святинь УГКЦ і вбивств після 1946.

 Він повинен просити прощення в Українського Народу за організацію страшного террору на Галичині з метою ліквідації УГКЦ. В того народу, котрий вже давно виголосив анафему Московії на віки вічні. В Галичан, котрі засудили віковічну Московську деспотію, породжену пеклом.  Він повинен покаятись на могилах Мучеників за Віру, котрі простягаються від Карпат і до Далекого Сходу Росії. Перед нащадками закатованих Греко-Католиків вимолювати прощення у Всевишнього, відбуваючи важку покуту.

Від українських чиновників вимагаємо свідомої діяльности, а не вчинків за принципом Понтія Пилата – щоб догодити усім і втриматись при владі, в черговий раз, розіп’явши Ісуса Христа

Острожинський Ігор                 

Громадський Комітет Захисту Прав Людини,
Дослідницький Центр Всестороннього Вивчення Життєдіяльності Людини та Суспільств
 Тернопіль, Україна
pcdhr@upa.com.ua , upaihor@yahoo.com


Лектор помилився аудиторією TOP

4 серпня 2009

Микита Касьяненко

Хоча візит Патріарха Кирила до України ще не закінчився, більшість етапів його вже позаду, особливо кримський на який Патріарх, напевно, покладав великі надії. Цілком очевидно, що візит задуманий і здійснюється такою ж мірою пастирським («я їду молитися»), як і політичним, оскільки зустрічей з політиками, переважно в регіонах, у Патріарха Кирила було рівно стільки ж, скільки й із парафіянами. А за кількістю промов і проповідей, повчань і напоумлень візит можна цілком вважати величезним «лекторським турне». Часом здавалося, що виголошення перед телекамерами різноманітних сентенцій, у яких раз у раз мусуються одні й ті самі далеко не безперечні постулати, і є справжньою метою патріарха...

… По-перше, й сьогодні ще неможливо відповісти на запитання: в якій ролі до нас приїхав патріарх Московський Кирило й, з другого боку, чи цілковито Патріарх Кирило усвідомлює, куди саме він приїхав? … «Я думаю, що сьогодні Україна потребує такої сильної молитви, в надії на те, що Господь принесе мир в Україну, а також через цей мир зробить людей щасливішими», — сказав Патріарх Кирило журналістам після закінчення церемонії відкриття музею імені Алексія II на Валаамі. … можливо, Патріарх вважає, що настання миру в Чечні, Інгушетії, де гинули раніше й гинуть зараз не лише мусульманські шахіди, а й у величезній кількості й особисто його християнські парафіяни, або виведення російських військ з Південної Осетії й Абхазії, де з обох сторін гинуть християни, — залежить від Президента України?

Примітно, що у воскресінні в Севастополі Патріарх Кирило попередив: і не дай Бог, щоб брати дивилися один на одного через приціл. Його пастирське, патріарше побажання й турбота про благо російських і українських моряків цілком зрозумілі, але вони викликали б у парафіян більше довіри й розуміння, якби патріарх рік, а ще краще півтора року тому — перед серпнем 2008! — спрямував свій гучний голос проти того, щоб такі ж брати-християни припинили дивитися один на одного через приціл на Кавказі, що, на відміну від Севастополя, було б набагато доречніше. Але щось ніхто не може пригадати заяв російського патріарха в липні-серпні минулого року...


Я думаю, що багатьох в Україні здивувала новина, широко розтиражована за день до приїзду глави російської церкви: «Патріарх Кирило допитає Ющенка». Хто цікавиться, може ще й зараз знайти цей пасаж на сайті «1+1» за адресою: http://tsn.ua/ru/ukrayina/patriarh-kirill-doprosit-yushchenko.html.


Не є таємницею, що навіть слабке нинішнє вільнодумство УПЦ Московського патріархату, яка дедалі частіше проводить власну політику, не до вподоби Патріарху Московському, який у своїй Патріархії старається встановити жорстку лінію, адже Патріарха навіть у Росії називають «Путіним від православ’я» і завзятим державником. Наприклад, Священний Синод УПЦ МП публічно назвав Голодомор геноцидом (тоді як РПЦ називає його лише «трагедією»), припинена діяльність агресивних проросійських православних братств і засуджено надмірний культ царя Миколи II, УПЦ МП допускає зняття анафеми з гетьмана Мазепи. У зверненні з приводу візиту патріарха Синод УПЦ МП називає його, проти звичаю, не предстоятелем (тобто лідером) церкви, а лише Патріархом Московським. Більше того, дедалі частіше в УПЦ МП допускається думка про те, що настав уже час об’єднання й подолання розколу, про необхідність створення в Україні помісної церкви.


«Живучи в різних державах, свято збережемо заповідану святим князем Володимиром духовну єдність. У цій єдності наша сила», — говорить Патріарх Кирило, який славиться своїми історичними знаннями, але чомусь не усвідомлює, що князь Володимир не міг ні закликати до єдності з Москвою, ні заповідати її просто тому, що тоді її ще взагалі не було. А тим паче не міг говорити, що саме «в цьому наша сила». Хоча тут усе питання в тому, як розуміти слово «наша». Адже майже половина парафій РПЦ міститься в Україні, а на Великдень, наприклад, храми в Україні відвідало більше людей, ніж у Росії, а кожна церква — це значний грошовий прибуток, адже парафії УПЦ МП — левова частка ринку церковної продукції для РПЦ. І без України РПЦ уже не найчисленніша православна церква, і її суперництво з Константинопольським патріархом тоді втрачає сенс. Хіба можна цього позбавитися?

Узагалі, вже за перший тиждень візиту Патріарх Кирило наговорив стільки, що аналітики за голову беруться. «Ми пройшли через страшні роки безбожжя й у відповідь на нашу декларацію, що ми хочемо жити без Бога й будувати світ без Бога, вмилися кров’ю, зруйнували свою країну. Але, на щастя, схаменулися. Сподіваюся, що вчасно схаменулися», — говорив Патріарх. Де ви, історики? «Роки безбожжя» — слід розуміти, період комуністичного атеїзму, чи не так? Тобто період першої половини ХХ століття. Але чи знає Патріарх Кирило, що саме в цей час ми, хоч і дійсно «вмилися кров’ю», але країна та, яку Патріарх має на увазі, тобто, ймовірно, СРСР, була не зруйнована, а створена саме тоді — 31 грудня 1922 року. А більшість храмів була висаджена в повітря й перепрофільована саме в 20—30-ті роки й саме в тій країні. А вже в другій половині минулого століття й не було такого смертельного безбожжя — принаймні, до розстрілів священиків і руйнування храмів не доходило! 80—90-ті роки й зовсім можна вважати ренесансом віри в Бога — напівзруйновані будівлі храмів перетворені було на склади й стайні, почали повертати колишнім власникам, а країна, як на зло, саме тут, а не в період безбожжя, й розвалилася. Леніна й Сталіна, головних безбожників, які створили СРСР, важко уявити в храмі зі свічками в руках, зате Єльцин і Кравчук, які буцімто «розвалили країну», стали завсідниками всіх церковних свят. Та й храм Христа Спасителя в Москві відбудовано вже за Єльцина, тобто внаслідок того, що розвалився СРСР.


Патріарх Кирило — завзятий антизахідник. Його неприйняття Заходу цілком очевидно демонструє його виступ на «Інтері» (й не лише на ньому), і він будується на тому, що на Заході, мовляв, одне «прагнення ситості», а тут — унікальні етичні цінності. Я спеціально стежив за всіма промовами Патріарха — зможе він хоч раз назвати хоч одну таку «нашу слов’янську» цінність, якої б не було на Заході? Не назвав. Його промови про це перетворилися на жваву гру словами, адже реально на ситому Заході й моральних цінностей значно більше, ніж у Росії й ситих, і духовних разом узятих. Тому й прагне вона ще з часів СРСР туди, тобто до бракуючої ситості, до споживання, яке Патріарх Кирило чомусь в Україні засуджує з таким же запалом, як раніше в СРСР це робив Секретар ЦК КПРС Єгор Лігачов, хоча рівні споживання в СРСР і на Заході були непорівнянні ні за кількістю, ні за якістю. Та й філософія споживання сьогодні зовсім інша, ніж тоді.


Відмітною ознакою візиту Патріарха Кирила є той факт, що в ньому разюче мінімізована роль предстоятеля УПЦ МП митрополита Володимира. Він мовчазно, мов тінь, присутній на тлі Патріарха Кирила, який скрізь лідирує, як господар. Хоча й під час візиту Патріарха Константинопольського Варфоломія, й під час візиту патріарха Алексія II митрополит Володимир був справжнім господарем. У той же час, Патріарх Кирило на цьому тлі з лихвою задовольняє свої амбіції керувати й бажання впливати на політику, чого в самій Росії йому поки робити не дають. …

Але все ж... Україна — не Росія.

Ціла стаття: http://www.day.kiev.ua/277957/

Smoothing out of the edges for UEFA TOP


Gleb Garanich/Reuters

Workers rested in the shade on a hot afternoon during construction work last month at a stadium in Kharkiv, which is among four Ukrainian cities bidding to host the Euro 2012 soccer championship.


Published: August 6, 2009

LVIV, UKRAINE — For this Hapsburg city, with its checkered history in now faded empires, a new day of reckoning is approaching.

UEFA, the governing body of European soccer, has given Lviv and three other Ukrainian cities until Nov. 30 to demonstrate that they will have adequate hotels, roads, airports and stadiums to host the Euro 2012 soccer championship.

Ukraine may, in the end, be an example of how not to prepare for a world-class sporting event. In addition to the chronic post-Soviet ills of bureaucratic dysfunction and corruption, the country has been among the hardest hit by the world economic crisis: Output dropped by a stomach-churning 20 percent in the first quarter of this year.

On top of this, a political war among the country’s governing elite has paralyzed close to all high-level decision making. In June, Transport Minister Yosip Vinsky stepped down, accusing Prime Minister Yulia Tymoshenko, a political rival, of blocking key funds for tournament preparations.

Although Vinsky’s announcement may just be political grandstanding, his resignation signaled continuing government dysfunction. Tymoshenko’s reputation, along with that of President Viktor Yushchenko and other members of the government, will suffer if Ukraine, which aspires to NATO membership, gets a failing grade in sports.

Some observers argue that Michel Platini, the UEFA president, and other UEFA officials knew perfectly well from the start that Ukraine was not on the level of, say, Italy, and is unfairly punishing the country for its backwardness. That argument finds little sympathy in Ukraine itself, where the overwhelming sentiment is to blame the government.

“Of course UEFA knew when they awarded the tournament what sort of country Ukraine was,” said Andrei Kapustin, a local journalist who runs a Web site that charts work on Euro 2012. “But I don’t think they realized just to what degree everything was terrible.”

“I think Michel Platini is biting his fingernails right now,” he said.

Others ask whether European soccer officials are demonstrating a double standard towards Ukraine. “UEFA had a different attitude towards Austria, Switzerland and Portugal,” said Oleg Zasadnyy, who is heading up Lviv’s preparations and was referring to the hosts of the two most recent Euro championships. “In Austria, for example, they allowed temporary structures on the stadiums, but not in Ukraine.”

Being designated as a host city for the tournament could be an opportunity for Lviv, which is striving to position itself as a major tourist destination. City officials are counting on the multitude of first-time visitors the competition would bring, especially from Poland just over the border, who would then spread word of this delightful Hapsburg city with its cobblestone streets, excellent restaurants and Viennese-style cafes.

For this reason, city officials are sanguine. Mayor Andriy Sadovyy says it is well positioned to meet the November deadline. “I can guarantee you that the level here will be higher than it was in Austria in 2008,” he said.

Construction has begun on an $80 million, 33,000-seat stadium, which should be completed by the end of next year. The site is a huge hole, encircled by ten yellow cranes. In the middle is a plateau of spongy brown dirt — the field. A few kilometers away, a new runway is being finished at the municipal airport.

But questions persist about Lviv’s capacity to meet its obligations. Though the city does not have to complete its projects immediately, it does have to prove that it has sufficient sources of funding, and the Ukrainian central government — which in recent months has sought emergency aid from the International Monetary Fund and has a large debt to Russia for gas delivered under murky and disputed arrangements — has little cash to spare.

Unable to depend on Kiev to fund the new stadium, Lviv has been forced to raise the funds by itself, but so far it has financing only until the end of this year. The main terminal of the city’s antediluvian airport desperately needs to be replaced, but that falls under the aegis of the central government, which so far has not found an investor.

It was not supposed to turn out this way. In 2007, when UEFA selected Poland and Ukraine as co-hosts, it seemed poised to open up a vast, untapped market in the former Soviet bloc. Each country needed stadiums in four cities. Kiev was designated as the prestige venue for the tournament final.

In Ukraine, the tournament inspired vertiginous expectations. Many saw it as a once in a lifetime chance to overhaul creaking infrastructure, entice billions of tourist dollars and investment, and draw the country closer to Europe.

But this past May, at a meeting in Bucharest, UEFA delivered a stinging, blunt rebuke: “important shortcomings regarding infrastructure” were found in Ukraine. “Significant work must be undertaken to meet the minimum requirements for an event of the size of a final tournament,” the statement said.

Kiev would definitely hold group, quarter and semifinal matches, UEFA said, but it could lose the final. Lviv, Kharkiv and Donetsk might not be allowed to even host group games. Each city has problems of its own. Donetsk, for example, despite a state-of-the-art, 50,000-seat stadium, lacks hotel space.

In Poland, meanwhile, preparations are on course. Indeed, it is among the ex-Soviet bloc countries that have weathered the world economic crisis relatively well. Earlier fears that it too would buckle under the economic and bureaucratic burden of renovating its antiquated, Soviet-era infrastructure have not been realized. Four Polish cities — Gdansk, Poznan, Warsaw and Wroclaw — are definite hosts. Two others, Krakow and Chorzow, could step into the breach should Ukraine falter.

On July 3, Platini revealed that two German cities, Berlin and Leipzig, could also be chosen as venues, though he added shortly afterwards, on a visit to Ukraine, that he was still hopeful the country would rise to the challenge.

“I am confident. But I need just a little guarantee,” he told Yushchenko, the Ukrainian president.

The warning to Ukraine was highly unusual, although not unprecedented — economic problems forced the relocation of the 1986 World Cup from Colombia to Mexico.

On July 1, the fractious Ukrainian Parliament approved more than $1 billion for the Euro preparations, but some analysts worry that, given how little has been done, the money will be insufficient, or, worse, go missing.

In Lviv, officials stress that development of tourism will continue even if the city loses the tournament. But they would much prefer to be a host.

Serhiy Kiral, head of foreign investments for the city council, says UEFA should consider Lviv’s experience in handling large numbers of tourists and its proximity to the Polish border.

“For us not to get it would be a big mistake,” he said.

Klitschko to defend WBC crown against Arreola TOP

(AP) 8/11/09

FRANKFURT Vitali Klitschko of the Ukraine will defend his WBC heavyweight title against Mexican-American Chris Arreola on Sept. 26 at Staples Center in Los Angeles, Klitschko's management said Tuesday.

Arreola is hoping to become the first Mexican-American to win a major heavyweight title. His promoter, Dan Goossen, had confirmed details of the fight to The Associated Press last week.

"I am very pleased that the negotiations have been successfully concluded and that we can offer fans worldwide the fight that everyone wants to see," said Bernd Boente, head of Klitschko's management group.

"Vitali and Chris Arreola are both known as hard punchers and few experts believe this fight will go the distance," he said.

Klitschko said in the statement he was looking forward to fighting again in Los Angeles, where he has already fought against Lennox Lewis and Corrie Sanders.

"Chris Arreola is one of the strongest possible rivals. He is young, undefeated, has a hard punch and is very confident.

"I will definitely not underestimate him, but at the same time I have no doubt that I will leave California as the champion still," Klitschko said.

The bout will be the 38-year-old Klitschko's third fight since returning from a layoff of nearly four years to beat Samuel Peter late last year. Klitschko (37-2, 36 KOs) hoped to fight England's David Haye in Germany on Sept. 12, but Haye backed out last month, choosing to fight Nikolai Valuev instead.

Goossen expects a large Southern California crowd supporting both boxers. Klitschko has lived in Los Angeles at times for the past several years.

Klitschko, whose brother Wladimir holds the IBF and WBO heavyweight titles, fought Lewis at Staples Center in June 2003, losing on cuts in the sixth round despite leading the fight on the judges' scorecards. Klitschko then won the WBC title in Los Angeles in 2004, stopping Sanders.

After one more defense, Klitschko retired and repeatedly postponed comeback attempts because of injuries and two failed campaigns to become the mayor of Kiev, Ukraine. When he finally returned against Peter, Klitschko had little trouble stopping the champion, who quit on his stool after the eighth round in Germany.

The fight with Arreola came together quickly after Haye dropped out. Arreola had been anticipating a fight against Oleg Maskaev next month, but eagerly seized the chance to take on Klitschko instead.

"It's an opportunity of a lifetime," Arreola was quoted as saying in Tuesday's statement. "It's a dream come true to fight the best heavyweight in the world in my hometown."


Prime Ministers of Poland and Ukraine support 4+4 formula for Euro 2012 TOP



Prime Ministers of Poland and Ukraine, Donald Tusk and Yulia Tymoshenko have positively assessed joint preparations for the Euro 2012 Football Championship. They also declared their support for the games to be held in four cities in Poland and four in Ukraine.


"Once again we need a clear and firm confirmation that the Euro 2012 project is a joint Polish and Ukrainian project involving four Polish and four Ukrainian cities ", Prime Minister Tusk said in Kyiv during the a session of the Polish and Ukrainian Committee for the organization of Euro 2012. He stressed that that is the intention of Poland and Ukraine alike. "In no way could the crisis be an excuse for some adjustment or change of the decision", the Polish PM said. He also congratulated Ukraine on a political agreement that allows to increase the financing of Euro 2012 there. "Despite the crisis the two countries are determined", he noted.

"From Poland's perspective, maintaining the 4+4 format is not just an expression of mutual solidarity but also an obvious interest of both countries. It would be difficult to find better partners than Polish and Ukrainian PMs and organizations," said Tusk. He also assured that that is "model co-operation".

Ukrainian Prime Minister Tymoshenko stressed the unity of the two countries "is a good sign" against the backdrop of the economic crisis. "We are optimistic. We have been building the stadiums quickly, now we are going to extend airport terminals", she noted. Ukraine's PM also expressed hope that UEFA "is going to positively assess the preparations of the Ukrainian cities for the Euro Championship by the end of November".

UEFA is seriously concerned about the lack of clear progress in the preparations for Euro 2012 in Ukraine. In early July UEFA's President, Michel Platini, did not rule out the possibility that Ukraine may lose the organization of Euro 2012 if it fails to catch up with the preparations by the year-end.

"The decision will be taken in early December during a session of UEFA's Executive Committee in Madera. December is the final deadline. That is a race against time or, actually, it is not any more. Sooner or later we will hit the wall", Platini said. If the situation does not improve by then, tournament games will be held in Kyiv only. According to UEFA, the Ukrainian capital is the only city capable of hosting Euro 2012; Kharkov, Donetsk and Lviv have a little over five months to catch up with the preparations.

On the other hand UEFA does not have any objections regarding the speed of the preparations in Poland. Despite the economic crisis, Polish Sports Minister Miros?aw Drzewiecki assures that the expenses related to the preparations for Euro 2012 will not be cut.


European Poker Tour relocates Russian stop to Ukraine TOP

July 25, 2009

Haley Hintze

The PokerStars.com European Poker Tour has announced that the August, 2009 EPT Russian Open, scheduled to be held in Moscow, has been moved to Kiev, Ukraine and retitled as the EPT Kiev Sports Poker Championship. The move was necessitated by a recent change in poker law adversely affecting poker’s status in that country, and making it impossible for a tournament to be held in Moscow.

The new EPT Kiev stop, scheduled for the same dates, August 18-23, 2009, is held in conjunction with the Ukrainian Poker Federation and authorized by that country’s Ministry of Youth, Family and Sport. The event will have a buy-in of €5,000 (€4,700+300).

Online qualifiers at PokerStars who already won seats to the Moscow stop will have their trips rescheduled to Kiev for the new EPT event; however, Stars has announced that instead of accepting the EPT Kiev package, players may also use their seat at a future EPT event or receive the cash equivalent.

The new EPT Kiev stop also kicks off the EPT’s sixth season, with the first half of that schedule already released. More information on the European Poker Tour’s new Kiev stop is available at www.europeanpokertour.com.


Ukraine's Igor Borysik loses chance at swimming world record TOP

July 25, 2009

ROME, Italy, July 25. IN this age of swimsuit-aided times where world records fall at interclub meets, it is no wonder that a potential global mark slipped through the cracks.

Omega Timing alerted the swimming community to a potential world record in the men's 100 breast from June when it listed Igor Borysik's qualification time of 58.67 as the world record on the FINA World Championships heat sheet for that event. That time is well beyond the world record of 58.91 set by Kosuke Kitajima at the 2008 Beijing Olympics.

The only event taking place in Kharkiv, Ukraine on the date of Borysik's swim was the Summer Cup. Initial research into the event results show that Borysik clocked a 1:00.22 in the 100 breast.

Meanwhile, Swimming World superfan and often Reaction Time commenter "MJB" discovered an article by Turmir.com.ua reporting that Borysik did indeed clock a 58.67 and the time would likely stand as a Ukrainian record. Borysik, however, fell victim to a similar fate as Anastasia Zueva did at the Mare Nostrum series.

According to the report, the Ukrainian event at which Borysik clocked the time did not provide doping control the day of his swim, thus eliminating any chance of Borysik being credited with the world record.


Юнацька збірна України з футболу - чемпіон Європи TOP


Збірна України перемогла на Чемпіонаті Європи з футболу серед гравців, віком до 19 років (U19).

У фінальному матчі європейської першості у Донецьку, українські футболісти перемогли збірну Англії з рахунком 2:0.

Це перша в історії перемога на європейській першості юнацької збірної України з футболу.

Чемпіонат Європи з футболу серед гравців віком до 19 років проходив з 21 липня по 2 серпня 2009 року в українських містах Донецьку і Маріуполі.

Про можливий перехід Шевченка до Динамо TOP



гъ№рПэёќъшщ єю№тр№ф Рэф№Гщ ихтїхэъю, џъшщ ѓчџт ѓїрёђќ ѓ ђ№хэѓтрээџѕ эріГюэрыќэюП чсГ№эюП гъ№рПэш ях№хф ђютр№шёќъшь ьрђїхь ч вѓ№хїїшэюў, ђръ фюёђхьхээю Г эх я№юџёэшт, їш ях№хщфх тГэ ч їрёюь фю "Фшэрью ЪшПт".

Т Гэђх№т'ў ѓъ№рПэёќъшь цѓ№эрыГёђрь эрярфэшъ ыюэфюэёќъюую зхыёГ ёърчрт, љю ѓ эќюую К фГўїшщ ъюђ№ръђ ч с№шђрэёќъшь ъыѓсюь, џъшщ чръГэїѓКђќёџ чр №Гъ, Г тГэ тГфГу№рК ђрь эшэГјэГщ ёхчюэ, р яюђГь, чр ёыютрьш ѓъ№рПэёќъюую єю№тр№фр, їрё яюърцх.

арчюь ч ђшь Рэф№Гщ эрурфрт, љю щюую ър№'К№р яюїшэрырёџ ёрьх т ЪшКтГ, т "Фшэрью", Г щюьѓ я№шКьэю, љю тсюыГтрыќэшъш Г ђ№хэх№ш ѕюїѓђќ, рсш тГэ ПП ђѓђ Г чртх№јшт.

йюфю ьюцыштюую ях№хПчфѓ фю ЪшКтр, ђю ярэ ихтїхэъю ттрцрК, љю я№юсыхь Гч ёГь'Кў эх сѓфх, рфцх щюую ф№ѓцшэр фюс№х ёђртшђќёџ фю гъ№рПэш.

ТГфяютГфрўїш эр чряшђрээџ, їш эх ьрыю їрёѓ чрышјшыюёџ, рсш тшчэрїшђшёџ Гч чрџтъюў, рфцх эхчрср№юь №ючяюїшэрКђќёџ ЫГур їхьяГюэГт, Рэф№Гщ ѓѕшыќэю ёърчрт, љю эх сѓтрК ђръ, рсш їрёѓ сѓыю ьрыю.

Я№хчшфхэђ "Фшэрью" Вую№ бѓ№ъГё ђхц ттрцрК, љю эх яюђ№Гсэю чрщтшщ №рч 'фГёђртрђш' Рэф№Гџ ђхьюў ях№хѕюфѓ фю "Фшэрью", эрурфртјш, љю єѓђсюыГёђѓ яюђ№Гсэю тш№Гјшђш тёГ яшђрээџ, т ђюьѓ їшёыГ Г ч "зхыёГ".

брьх Вую№ бѓ№ъГё чря№юяюэѓтрт љх т їх№тэГ Рэф№Гў ихтїхэъѓ, эшэГ у№ртіў ыюэфюэёќъюую "зхыёГ", ях№хщђш фю ъшПтёќъюую "Фшэрью".

Ч 94 яю 99 №юъш ихтїхэъю тцх тшёђѓярт чр іхщ ъыѓс Г фюѕюфшт ч эшь фю яГтєГэрыѓ ЫГуш їхьяГюэГт. ЯюђГь сѓыш ГђрыГщёќъшщ "ЬГырэ" Г тырёэх с№шђрэёќъшщ ъыѓс.

Вую№ бѓ№ъГё ђтх№фшђќ, љю эшэГ я№юяючшіГџ ч№юсыхэр Г ёрьх Рэф№Гў ихтїхэъѓ тш№Гјѓтрђш - џъ фГџђш фрыГ.

Фтр №юъш эрчрф Рэф№Гщ ихтїхэъю ђтх№фшт, љю тГэ ѕюїх чртх№јшђш ётюў єѓђсюыќэѓ ър№'К№ѓ ёрьх т ЫюэфюэГ, џъ у№ртхіќ зхыёГ.


Skin growths saved poisoned Ukrainian president TOP

07 August, 2009

Andy Coghlan

[ ... ]

It now turns out that the lumps that grew on his face and body as a result probably saved his life by isolating the dioxin away from his vital, internal organs. They also helped to detoxify the poison, known chemically as TCDD (2,3,7,8-tetrachlrodibenzo-p-dioxin), by producing powerful enzymes called cytochrome p450s that are normally confined to the liver.

'Detoxifying organ'

The growths are rearrangements of skin, created from skin stem cells. "A new organ was created out of normal structures of the skin, and the tissue expressed very high levels of dioxin-metabolizing enzymes," says Jean Saurat, the dermatologist heading the team which treated Yushchenko at the Swiss Centre for Human Applied Toxicology in Geneva. "They were made to detoxify the dioxin."

[ ... ]

However, the study released this week reveals that the treatment involved the anti-obesity drug orlistat, and olestra, a zero-calorie, indigestible fat product developed but rejected for use in food because it absorbed vitamins on its way through the gut, and caused "anal leakage" in some consumers. Dioxin is known to be stored in fat. Saurat said Olestra was used early on, but was not the main component of the treatment.

By monitoring concentrations of dioxin in blood, fatty tissue, faeces, skin, urine and sweat, Saurat established that about 60 per cent of the dioxin was excreted unchanged, mainly in the faeces. It took about 15 months for half of the contaminant to be excreted.

"He's not completely clean yet, but we've got more than 95 per cent of it out now," says Saurat.

[ ... ]

The skin lesions are still there, but less severe. "His skin will still need special care," says Saurat, adding that the data from the case will be invaluable for treating and detecting milder cases of dioxin poisoning or contamination.


Фрукти для оздоровлення та краси TOP

Фрукти та овочі, які виросли в умовах літнього сонця є найкращими за вмістом вітамінів, мінералів та мікроелементів. Вони активізують обмін речовин, очищують всі органи від негативного впливу екології та стрессів, позитивно впливають на нервову систему. Тому  щоденне вживання за вашим смаком свіжих фруктів таких, як вишня та черешня, персики та абрикоси, полуниці., банани та виноград, оздоровить Ваше тіло і добавить зовнішньої краси.

Черешня очищує організм, виводить із крові токсичні речовин, покращує стан шкіри та омолоджує її. Подібну дію має і вишня. Вишню рекомендовано гіпертонікам, бо  в ній багато  біологічно активного заліза, вітаміна Р та фолієвої кислоти, а також йода та калія. Вишня також є натуральними ліками від остеохондрозу, ревматизму та захворювань кровоносних судин.

Персики та абрикоси  багаті на вміст калію та вітаміну А, який  потрібен для очей та шкіри. Персики особливо корисні при недокрівї та хворобах шлунку. Але при цукровому діабеті та зайвій вазі краще не вживати ці фрукти в великій кількості.

Полуниці - найкращі за вмістом вітаміну С та фолієвої кислоти. Вони знижують

вміст цукру в крові, тому рекомендовані для вживання хворим на цукровий діабет.

Вживання полуниці корисне для імунної системи, полегшує боротьбу організму з вірусними інфекціями. Для тих, хто страдає безсонням, корисно замість пізнього обіду  поїсти  400гр свіжої полуниці - це допоможе заснути та зменшити вагу тіла.

Банани мають  велику кількість вітамінів С, В, В2, Р, Е, каротину, ферментів, корисних для діяльності серця та шлунку. Особливо багато банани мають калію. Один банан має стільки калію, як одна склянка томатного соку, чи два плоди ківі. Особливо корисна присутність достатньої кількості серотоніну - речовини, відповідальної за позитивні емоції.

Про виноград  можна сказати, що він є повноцінною їжею за своїм смаком та калоріям.  По калорійності 1 кг винограду дорівнює 0,5 кг хліба, 300 гр відварної курки, 1кг картоплі, 1 л молока. Тому, якщо Ви плануєте схуднути, краще вживати 400гр винограду через день. Але, з іншого боку, вживання винограду  за рахунок наявності органічних кислот, запобігає утворенню  камінців в нирках. Пектин винограду допомагає виводити із організму токсичні речовини. Виноград дуже корисний людям, які займаються фізичною працею чи активним спортом, зміцнює серцеву систему та мускулатуру.


Медичні дослідження, направлені на вивчення різних біологічно-активних речовин винограду, привели до дуже цікавого відкриття. Виноград, особливо ягоди червоного коліру, мають в своєму складі унікальний по активності антиоксидант, про який буде повідомлено в наступному дописі.

Діана Мережко, PhD


Russian Patriarch Kiril should practice the contrition he preaches


July 29, 2009

Re. Patriarch Kirill calls on all to practice Christian asceticism
http://www.kyivpost.com/nation/46109 How about if this devout spiritual religious leader shows some humility and contrition; after all his "Church" has a long legacy of genocide and complicity in the mass murder and persecution of Ukrainian Orthodox as well as Ukrainian Catholics. Never has it defended the dignity of those who disagreed with its authority and the same is true to this very day! In the "bad old" days early in the last century Archbishop Sheptytsky of the Ukrainian Greek Catholic Church went in front of the hostile hate-filled anti-Ukrainian Sejm (Parliament) to speak out (and try to reason and even shame the Polish Catholics) against the Polish persecution of Ukrainian Orthodox (Ukrainian Catholics of Byzantine Rite were also persecuted but NOT as violently). When has the "Russian" Orthodox Church ever defended the Ukrainian Orthodox congregations persecuted by Communist or Czarist thugs? Many apologies and prayers are due!

JB Sawka

Re: A Ukrainian play in Stratford TOP
To: Mr. Michael Boyd, Artistic Director, Royal Shakespeare Company

Dear Mr. Boyd:

Re: "Ukrainian playwright Natal'ia Vorozhbit's The Grain Store is the second play in a strand of work examining Russian playwriting." It was heartening to see that the Royal Shakespeare Company commissioned and is performing a play on the painful topic of
Stalin's artificially-induced famine in Ukraine, the Holodomor. Not having seen the play, I nevertheless expect that it would be most interesting to have the play performed and seen widely. Is a text of the play available ?

It is unfortunate, however, that the RSC labelled this "Russian playwriting". I don't expect that RSC would appreciate seeing Shakespeare's plays "in a strand of work examining Irish playwriting" .

Irena Bell
Ottawa, Canada

My "eulogy" to a Ukrainian hater TOP
Re: Don Hewitt, who invented '60 Minutes,' dies at 86 http://www.kyivpost.com/world/47201

Don Hewitt epitomized the myth of "free media" in the USA. Under the cover of "professional journalism", he cleverly spewed out bias and prejudice cleverly mixed in with hard news & "feature stories". His pathologic hatred toward Ukraine/Ukrainians was exposed in the infamous production "The Ugly Face of Freedom" wherein he depicts the newly independent nation as being overrun by Nazis and distorts scenes of PLAST youth scouting groups as rampaging neo-Nazis with FAKE staged storm trooper sound effects in the background! This was his idea of an objective story about independent Ukraine under Leonid Kravchuk! He NEVER did a story about the Holodomor nor about the post traumatic genocidal shock of Communist rule and terror on the Ukrainian nation! The only thing that irked him about Ukraine was its very existence and even worse its independence which he found UGLY! THAT will be his LEGACY in Ukraine ! Let future HATERS beware and take heed...re: HATE CRIMES against Ukrainians!

ADMINISTRATION, subscribing, unsubscribing, etc. TOP

Myroslava Oleksiuk
-- editor-in-chief

Anya Maziak
-- editor, culture/society/religion

Oxana Bukanova
-- editor, politics/business

Марта Онуфрів
-- кореспондент (політика)
Marta Onufriv
-- correspondent (politics)

Діана Мережко
-- кореспондент (здоров'я)
Diana Merezhko
-- correspondent (health)

Zenon Chytra
-- story layout

John Heron
-- story layout
-- eposhta.com webmaster

Ihor Prociuk
-- story layout & design


We hope you found e-POSHTA informative and will share it with others. Your submissions and suggestions are always welcome.


Use the following e-mail addresses to:

SEND us e-mail:

JOIN the list:
To join the list, please send a blank email to:

QUIT the list:
YahooGroups will send you an e-mail -- to which you must reply -- in order to confirm that you want to quit the list.

Having difficulty joining (or quitting) the list? Or maybe you want us to add your friends to e-POSHTA? Contact:
Make sure you have "Subscription" in the subject line.

Events, Conferences, Employment:
Send announcements at least two weeks before the event date to: events@eposhta.com
See the guidelines for submitting EVENT announcements.

If you maintain a web-based list of events for your city or region, let us know. We will add a link to your site from e-POSHTA.

Myroslava Oleksiuk myroslava@rogers.com

Editor, Culture/Society/Religion:
Anya Maziak amaziak@yahoo.com

Editor, Politics/Business:
Oxana Bukanova o.bukanova@gmail.com

Zenon Chytra
John Heron
Ihor Prociuk