Welcome to ePOSHTA
Вас Вітає еПОШТА!
ePOSHTA is FREE! Complete issues are delivered
conveniently to your email inbox weekly
еПОШТА є безкоштовна! Кожне видання висилається тижнево до Вашої поштової скриньки
Excerpts from some of the stories in recent issues:
Уривки з деяких статтей з недавних видань:
Let us not be naive

http://inter.ua/uk/video/all/independence?page=1
Enthusiasm is spreading in the diaspora for the performance of Ukraine’s national anthem in the many languages of Ukraine’s ethnic minorities, a production promoted on the “INTER” channel. Well, why not enjoy such a wonderful gift to all Ukrainians as Ukraine's Independence Day draws nigh? However, let’s grasp this gesture accurately: it is, in fact, yet another trap set for the Ukrainian language by the Party of Regions’ regime!
First it should be noted that no country in the world translates its national anthem into the languages of its ethnic minorities. For the national anthem, along with the language of the state, are deemed unalterable symbols in any country!
Complete article here
Subscribe to ePOSHTA...
Як побороти лихо без державницького розуму
або Деякі засадничі напрямки для порятунку України

Упродовж тисячоліть над Україною тяжіє зловісне українське прислів`я: «Два українці - три гетьмани». Майже сто років тому українські соціал-демократи, соціал-революціонери, федералісти не тільки не підтримали державницькі потягнення гетьмана Павла Скоропадського, але й повстанням проти нього завалили українську державу. Ще наступних 2-3 роки Україна борсалася в смертельних московських обіймах, поки її не задушили. Аналогія тодішнього силового упокорення України Росією зі сьогоднішніми реаліями просто вражаюча!
Як бачимо, смутні й сумні сторінки нашої історії нічого не навчили верховодів нинішнього політичного розгардіяшу: замість консолідуватися та об`єднуватися задля порятунку України вони демонструють позірну політичну незалежність. А тим часом в Україні утверджується найгірший із усіх досі існуючих авторитарних режимів постсовєтського періоду: антидержавний, антинародний, антиукраїнський, антидемократичний.
Ціла стаття тут
Підпишіться щоб отримувати еПОШТУ...
Ukraine's democracy under siege
Askold S. Lozynskyj
Honoring "longstanding and closest historical close ties with Russia" means returning Ukraine's tragic past.
|
|
Ukraine's Foreign Minister recently promulgated a new "modernized" foreign policy which has been evolving since President Victor Yanuykovich took office. This unambiguous position statement should be serious cause for concern for the people of Ukraine and the world's democracies interested in cultivating a Western style democracy in Ukraine.
Two components, in particular, comprise this declaration. The first is an unequivocal pronouncement of Ukraine's non-aligned status, but not "a synonym entirely of the Switzerland brand," points out the Foreign Minister. This distancing from NATO is softened somewhat by assurances of continued cooperation with NATO. Still the current regime's predilection in favor of Russia makes NATO cooperation lip service. Lest there be any ambiguity, the Foreign Minister vows to honor "longstanding and closest historical ties with Russia."
Complete article here
Subscribe to ePOSHTA...
Can Ukraine have a history?

A photographer takes a photo of three volunteers placing their heads in holes of a big poster depicting soldiers of the anti-Soviet Ukrainian Insurgent Army, in Kyiv. On March 5, 2010, Ukrainians marked the sixtieth anniversary of the death of Roman Shukhevych, the leader of the Ukrainian Insurgent Army. Shukhevych died in combat with Soviet special interior units near Ukraine's western city of Lviv. In 2007, he was posthumously awarded the title "Hero of Ukraine," the country's highest honor. (AP Photo/Efrem Lukatsky)
Alexander J. Motyl
[...]
Historical controversies in Ukraine
| Ukraine’s emerging national narratives, like those of other newly independent states, need to find their place among and within other, sometimes conflicting, established narratives. |
|
The past three years have witnessed four major historical controversies in Ukraine—two surrounding leaders of the organized Ukrainian nationalist movement, Roman Shukhevych and Stepan Bandera, one surrounding the hetman, Ivan Mazepa, and one involving the Great Famine of 1932–33, known as the Holodomor. In each case, the Ukrainian state - or, more exactly, then-president Viktor Yushchenko - organized official commemorations.
Although Yushchenko was widely identified with these issues, his commemorations actually drew from extensive historical research and writing by Ukrainian scholars and publicists who attempted to incorporate these individuals and events into emergent Ukrainian national narratives. These attempts at incorporation invariably produced howls of protest from neighboring states and non-Ukrainian historians, who usually viewed them as nefarious, hyper-nationalist endeavors to promote a narrow Ukrainian nationalism and reject existing understandings of history. Russia and Russian historians responded violently to all four commemorations, as did pro-Soviet Ukrainians. Poland and Polish historians, as well as Israel and Israeli/Jewish historians, took umbrage with the treatment of Shukhevych and Bandera, viewing their historical incorporation as an attempt to justify, whitewash, or ignore the Ukrainian nationalist movement’s anti-Polishand anti-Jewish activities.
Complete article here
Subscribe to ePOSHTA...
Актуальні сумніви
У ті далекі часи середини 19-го століття в російській мові ще не було слова корупція. Це традиційне для Русі (радше Росії, Московії . – Примітка редакції еПОШТИ) явище називалося цілком домашнім словом - хабарництво.
Саме тоді, в 19-му з'явився популярний вислів: «Кому - війна, а кому мати рідна». Оскільки гнилі чоботи й крупу з черв'яками для воюючих солдат царської армії постачали не перебіжчики з табору ворога, а свої цілком слов'янські купці.
Зовсім недавно, вже за часів нашої з вами державної самостійності, в одній із дуже відомих київських лікарень контрольною комісією було виявлено факт спекуляції хлібом, автором якої, були місцеві, тобто, лікарняні, священик і, зрозуміло, головний лікар цієї ж лікарні. На кожному буханцеві вони мали свої особисті десятки копієчок
Ціла стаття тут
Підпишіться щоб отримувати еПОШТУ...
Пане Андруховичу! Почуйте голос із Донбасу!
| Андрухович, по-своєму, є патріотом України, але, як не крути, патріотом не загальноукраїнського масштабу. Його патріотизм – для власного вжитку, заради забезпечення власного комфорту.
Не можу собі уявити, щоб хтось із справді ВЕЛИКИХ українських письменників – таких, як Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Василь Стус, Ліна Костенко та інші – колись щось подібне проголошував, адже такі заяви автоматично викреслили б їх зі списку ВЕЛИКИХ. |
|
Ірина Магрицька
Риторична репліка на заяву щодо від’єднання Донбасу і Криму від України
Без сумніву, будь-який український письменник, а тим більше такий талановитий і модерновий, як Юрій Андрухович, має право висловлювати сентенції політичного змісту, особливо в час, коли Україна як держава в передчутті фатальної трагедії. Коли політики неспроможні врятувати народ і державу від загибелі, за цю справу зазвичай беруться письменники (пригадаймо поетів-шістдесятників, Ліну Костенко сьогодні, яка навіть через історичну поразку закликає свій народ до майбутніх перемог). Вони дають народові надію, бо «де немає надії, там панує порожнеча» (Леонардо да Вінчі).
Спробою врятувати державу від «смертельної небезпеки» було й недавнє створення Комітету захисту (в першому варіанті – «порятунку») України, до ініціативної групи якого ввійшло чимало сучасних письменників і громадських діячів, у тому числі я з паном Андруховичем. У відозві, яку підготував цей Комітет, сказано, що головною метою його діяльності є «відстоювання територіальної цілісності й суверенітету України».
Ціла стаття тут
Підпишіться щоб отримувати еПОШТУ...
International Press Institute addresses open letter to Ukrainian president over press freedom concerns
Identify and Bring To Justice Those Who Attack Journalists, Letter Says
Anthony Mills, Press Freedom Manager
The International Press Institute (IPI), the world’s oldest global press freedom organisation with members from the world’s leading media outlets, addressed an open letter to Ukrainian President Viktor Yanukovych on Tuesday respectfully urging him to address a disturbing deterioration in press freedom over the last six months in Ukraine.
President Yanukovych won election in February 2009. There are fears that since then the clock has been rolled back on recent press freedom gains in Ukraine.
A rise in attacks on journalists has been reported, along with a climate of impunity.
In the most recent worrying development, a Kiev court decided to cancel the allocation of broadcasting frequencies to two privately-run TV channels - TVi and 5 Kanal.
TVi Chief Executive Mykola Kniazhytskyi told IPI on Tuesday: “After President Yanukovych came to power a number of topics became off-limits. On top of that there have been attempts to take away the licenses of TVi and Channel 5. Bloggers were ‘invited’ for questioning by the security services and were asked to sign that they would refrain from saying anything negative about the government.”
Complete article here
Subscribe to ePOSHTA...
«Репортери без кордонів» в Україні – візит, що лишився поза увагою влади
Аналітична довідка Фонду Демократичних ініціатив
| «Репортери без кордонів» не змогли зустрітися з Президентом України, але дали рекомендації владі щодо покращення стану свободи слова. |
|
19-21 липня відбувся візит представників міжнародної неурядової організації «Репортери без кордонів» – генерального секретаря Жана-Франсуа Жульяра та керівника європейського відділу Ельзи Відаль – до України. Під час триденного перебування в Україні вони поспілкувалися з журналістами, народними депутатами та представниками Генеральної прокуратури, проте не змогли зустрітися з президентом. За результатами свого візиту вони зробили висновки щодо стану свободи слова і преси в Україні.
«Репортери без кордонів» прибули до України на запрошення заступника глави Адміністрації Президента України Ганни Герман, проте час їхнього візиту збігся з відпустками Ганни Герман та Президента Віктора Януковича. Через це представники міжнародної правозахисної організації не змогли зустрітися з главою держави. За словами Ганни Герман, вона попереджала «Репортерів» про відпустку президента, тоді як самі правозахисники кажуть, що їм нічого не було відомо про відсутність президента в Києві протягом 19-21 липня.
Ціла стаття тут
Підпишіться щоб отримувати еПОШТУ...
Олігархізація влади – прямий шлях до перетворення на колонію
Петро Олещук
Олігархія за своєю сутністю є дуже нестійким та нестабільним режимом. Оскільки влада належить економічно пануючим суспільним верствам, що є неоднорідним конгломератом різних кланів, "сімей" та угруповань, які постійно перебувають у стані боротьби, то така влада перетворюється на поле перманентної "війни" між олігархами за власність. [...]
У політичному плані в української еліти немає жодних розбіжностей - і депутатів, і міністрів, і "місцеву еліту", незалежно від партійної приналежності, цілком влаштовує наявний режим.
Невелика купка людей - лічені родини та люди "близькі" до них володіють усім, намагаючись розширити будь-яким способом свої бізнесові імперії.
Ціла стаття тут
Підпишіться щоб отримувати еПОШТУ...
Ще раз про Донбас. Казус Андруховича і дійсність
Сергій Грабовський
[...]
А справа вся в тому, що Андрухович нещодавно дозволив собі в інтерв'ю інформагенції УНІАН сказати приблизно таке: у разі, якщо в Україні знову переможуть, умовно кажучи, помаранчеві політичні сили, то треба буде дати можливість Кримові й Донбасу відокремитися.
Бо ці регіони - то не Україна, й заселені вони людом (в основній, переважній масі), який не має нічого ментально спільного з Україною.
З такими гирями на ногах, як Донбас та Крим, Україна ніколи не стане європейською державою, натомість без Донбасу ми давно вже були б у Євросоюзі.
Ціла стаття тут
Підпишіться щоб отримувати еПОШТУ...
Формула Януковича – сувенірна демократія і декоративний суверенітет
| Сучасна влада в Україні позбавлена внутрішніх, ідеологічних смислів. Вона є втіленням духу пострадянського бізнес-чиновництва, яке ніколи не замислювалось на предмет світоглядних, ціннісних орієнтирів розвитку держави. |
|
Сучасна влада в Україні позбавлена внутрішніх, ідеологічних смислів. Вона є втіленням духу пострадянського бізнес-чиновництва, яке ніколи не замислювалось на предмет світоглядних, ціннісних орієнтирів розвитку держави. Єдиною актуальною ідеологічною парадигмою для «регіоналів» є кон’юнктурництво та прагматизм. Тобто філософія «бабло руліт» дозволяла біло-синім у 2003 році голосувати за НАТО, а у 2008 скандувати «НАТО – нєт!», головне, щоб ніхто не заважав «рубіть капусту».
І ось ці хлопці отримали повноту влади в Україні. Голий соціальний та гуманітарний популізм опозиційних років апріорі не може стати ідеологічним вектором нової влади. Влада ж без ідеологічного підгрунтя приречена на поразку. «Регіонали» вирішили скористатись російським світоглядним секонд-хендом під назвою «суверенна демократія». Це ноу-хау ідеологів Кремля насправді покликане прикривати нехтування путіністами елементарних норм громадянських прав та свобод людини в сучасній Росії.
Ціла стаття тут
Підпишіться щоб отримувати еПОШТУ...
Subscribe NOW to get the FULL ePOSHTA NewsMagazine! |
|
Technical Support
If ePOSHTA's Cyrillic text looks wrong in your browser, visit our Help Desk page.

|